Лучшее

image

Суд по делу о скандальном захвате базы «Козинка» решал три часа, на какую дату перенести заседание

Утром, 13 декабря, в Киевском апелляционном хозяйственном суде было жарко. На 11:10 было назначено заседание по иску Киевского отделения УООР к ЧП «Речная поляна» о возвращении незаконно присвоенного имущества рыболовно-спортивной базы «Козинка» (Дело № 910\8306\17). Речь идет о классическом рейдерском захвате всего имущественного комплекса базы «Козинка» вместе с землей, капитальными строениями, инвентарем, ранее...
image

Яків Осташ розповів, коли на Майдані запрацює «Скляна кімната»

У Києві, на Майдані Незалежності, за участі активістів ГО «Молодь війни» та ГО «Світле майбутнє України» відбулася презентація концепції рупору української молоді – так званої «Скляної кімнати». За словами ініціатора даного проекту, відомого громадського діяча і молодіжного лідера Якова Осташа, це буде дійсно прозора кімната з трибуною всередині, з мікрофоном, де кожен бажаючий зможе виступити та висловити своє бачення розвитку...
image

Під час Маршу за Імпічмент, який зібрав 30 тисяч учасників, Яків Осташ закликав випустити політв’язнів

Третього грудня, в Києві відбувся багатолюдний Марш за імпічмент, який організувала патріотична опозиція діючій владі (не плутати з проросійським «оппоблоком») Перебуваючи в гущині подій і дивлячись на те, як висвітлюють акцію більшість ЗМІ, ставало сумно за українську журналістику, яка продалась владі і олігархічним ФПГ. Бо навіть «Українська правда» наводила цифри про 3 тисячі мітингувальників, тоді як неозброєним оком...

Публічний звіт МУМ за 2016-2017 роки

Протягом останніх двох років організація провела безліч різноманітних заходів, та реалізувала низку проектів спрямованих на патріотичне виховання молоді на засадах любові до України та її героїчного минулого. Фінансування проектів було забезпечено за власні кошти Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодь України за майбутнє» отримані у якості членських внесків та благодійні пожертви підприємств та установ. Зокрема,...
image

Скандал вокруг блокирования налоговых накладных возник из-за служебной небрежности, – Вячеслав Некрасов

Конфликты, которые сегодня сотрясают Министерство финансов, – это результат банального пренебрежения своими обязанностями со стороны чиновников. Так считает соавтор Концепции создания Службы финансовой безопасности Украины Вячеслав Некрасов. Комментируя конфликт между предпринимателями и Минфином на тему многочисленных ошибок в работе автоматической системы блокирования налоговых накладных, эксперт заявил:...
image

Служба Финбеза решит проблему ошибок при блокировании налоговых накладных – Вадим Мельник

Система получения информации следователями-аналитиками Службы финансовой безопасности построена так, что при рассмотрении налоговых накладных того или иного предпринимателя можно без труда понять – это не «схематозник». Об этом Вадим Мельник , соавтор Концепции создания СФБУ, заявил в эфире одного из украинских телеканалов, отвечая на реплику генерального директора юридической компании «Спадщина Капитал» Олега Володарского....

Последние блоги

Як протидіяти поліцейському і “громадському” тероризму на ринку видобування піску (ВІДЕО)

До Вашої уваги — фрагмент інтерв’ю з Віталієм Коломійцем, адвокатом АО «Ореховський та Коломієць», яке він дав в рамках розслідування “Пісочна війна”. Нагадаємо, що розслідування здійснюється партнером “Нашої версії” — Інформаційним бюро Security UA.


Журналист: Пане Віталію, скажіть, що зараз, за Вашими спостереженнями, відбувається на рику видобування піску?

Віталій Коломієць: Іде звичайна антимонопольна, антиконкурентна, точніше, монопольна антиконкурентна діяльність, з використанням усіх можливих методів. Сильніші вибивають слабших. Богато претензий до дії конкурентів, які заявляються через так звані громадських активістів або псевдожурналістів. Ці дії зводяться до блокування нібито незаконної діяльності.

І тут постає дуже цікаве питання. Що саме є в Україні незаконною діяльністю? Відносно такого виду діяльності, як чистка русел і інвестиційних договорів, які укладають підприємства з Держводагентством на виконання проектних робіт з розчищення русел, і в якості плати беруть собі частину того природного ресурсу, який вони піднімають разом зі сміттям і потім, після певної обробки, реалізують його, — то такий вид діяльності абсолютно законний.

Те, з чим на практиці стикнулись наші адвокати, я називаю “міліцейським тероризом”. Коли в таких підприємців вилучалась техніка, яка коштує сотні тисяч доларів, коли блокувалася їхня діяльність, пізніше заарештовувалась їхня техніка…. Посилаючись на таку правову позицію, що ця діяльність не є якійсь незаконною, це не є злочином, відтак і обґрунтованість такої підозри як достатнім заходом для арешту техніки… Нам вдалося у десятках випадків скасовувати арешти по таких справах, повернути техніку підприємцям.

Скажу більше: прокуратура і слідчі, які інколи прикриваючись так званими “активістами”, дуже жалюгідно себе показують на суді. Коли їх запитують — чим це заборонено? — вони навіть назвати не можуть.

В підсумку у нас немає жодного залишеного під арештом технічного засобу. Підозри в цих злочинах — вони не можуть бути апріорі обґрунтовані. Ось у чому суть. Тому люди не повинні боятися себе захищати.

У нас були випадки, коли техніку пошкодили під час транспортування, зламали механізми запалювання… Що тут важливо в таких випадках: коли вилучають техніку, у протоколі обшуку треба детально описувати: у справному стані, без видимих пошкоджень, заводиться, іде, показники спідометра… Якщо цього не зробити, звичайно, можуть зловживати: міняти якісь агрегати, вузли, деталі…

Судді за останніх 3-4 роки просто втомились безпідставно виносити ці рішення. Коли він (слідчий — Ред.) один раз прийшов нат е саме місце, отримав ухвалу про обшук, слідчій рік не вчиняє ніяких дій, рік не повідомляється про підозру, рік просто техніка у когось заблокована, поки людина не звертається до адвокатів, і вони не скасовують цей арешт. Слідчі дії не проводяться. Задача — вилучити і заблокувати бізнес!



Більш того, інколи вони так роблять, коли вже є рішення суду про скасування арешту і повернення техніки, вони це рішення не виконують. Ховаються, на лікарняний, ще якісь видумки, слідчі з прокурорами видумають. Тут теж не треба боятись, треба ініціювати кримінальне провадження за умисне невиконання судового рішення. І тоді все вийде “веселіше”, і слідчий розуміє, що це не якесь начальство їх попросило помогти якомусь доброму підприємцю, а це їхня конкретна відповідальність, яка скажеться на їхній кар’єрі.

Зі своєї сторони ми протидіяли тим, що порушували кримінальні справи проти слідчих, і це дуже ефективний механізм захисту.

Я вам скажу, ми більш активно допомагали підприємцям в протидії поліцейському тероризму в минулому році, то всім так званим активістам я відкрито заявляв, що зміст всієї цієї активності зводиться до того, щоб монополісту підняти ціну на тону піску. Коли вона тоді 40 гривень тонна коштувала, зараз вона за 100 гривень, може вже і 140 вже коштує.

Коли одни, прикриваючись лозунгами екології, розказують, що діяльність одних, та сама технологічно тими самими засобами, тими самими процесами є екологічною, а діяльність точно таких самих, просто у одних документи дозвільні від держави червоного кольору, в інших — жовтого. Ти, у яких жовтого — вони вже злочинці, бо роблять щось неекологічно. Це, звичайно, проблема. За контролем за тими, хто має документи, так і за тими, хто їх не має. Але екології це ніяк не допомагає.

Доводилось стикатися зі “Стоп корупції”, і настільки смішно, що в деяких справах ми приїжджали — нас запрошували на слідчі дії, — і, наприклад, в клієнта вилучали техніку, так всю слідчу дію і всім процесом слідчої дії — вилучення, підготовки протоколів, — командували так звані “активісти”. Слідча ти слідчий закривався у машині, а ті усім командували — нанимали дорогущих взломщиків, дорогущі трали, зламували техніку, вантажили її, вивозили, платили за зберігання, — слідча просто виконувала роль “весільного генерала”, підписуючи протокол.

Ж.: і як це відбивається для держави?

В.К.: Звичайно, це для держави — величезний мінус. Основним замовником і споживачем цієї сировини є сам український народ і українська держава з усієї її економікою. Тобто, основна претензія до тих, хто видобуває сировину на підставі інвестиційних угод з Держводагентством, у тому, що вони не платять рентні платежі. Але ті рентні платежі настільки мізерні, умовно кажучи, це 5 %,. Тобто, якщо б був конкурентний ринок, де ціна буда встановлена на рівні 40-50 грн. за тону, держава з цього отримувала 2 грн, так? 2,5 гривні за тону. То зараз, коли ринок монополізується, ціна стає 100-150 грн за тону. Держава отримує 10 грн. рентного платежу, але ціну для економіки і інфляції збільшує у 2 рази. Це дороги, це будинки, це усі будівельні матеріали.

Ж.: За Вашими спостереженнями, які прізвища, народних депутатів, мабуть, людей з інших гілок влади стоять за цим бізнесом?

Я вам скажу так, що на жаль, Україна, як держава, дуже на прикру жаль багата сировиною. І усю цю сировину розподіляє влада. І у зв’язку з цим всі ці люди, які йдуть до влади, вони йдуть щоб мати можливість бути причетними до розподілу цієї речовини. А враховуючи нашу службу геології та надр, яка не забезпечує функціювання прозорого ринку, особливо в минулі роки… якщо ти не маєшь владних покровителів, то ти нічого не отримаєш. Або отримуєш за дуже великі гроші, але все одне це керівництво поділиться з владою, щоб мати протекцію…

Тому неважливо, які прізвища… З десяти — п’ять прізвищ народних депутатів будуть пов’язані з сировиною, надрами і піском — тому що він видимій, його об’єми величезні, потреба в ньому — величезна. Ціна зараз, ви бачите, як піднімається….

Ця війна закінчиться або перемогою монополістів, або якісь середнячки і дрібні підприємства устоять і створять якусь асоціацію між собою і установлять рівні, чесні правила. І будуть розуміти, що дотримання цих правил — це є їхня цінність, це є їхня гарантія захисту їхнього ж бізнесу. Я дуже розраховую на те, що ринок не буде монополізований, я за те, щоб кожний в Україні мав можливість створити і продати, а не знаєте, як активісти, бігають: “отнять і поделить”.

Суто ідейно я хочу сказати, що ми все одно переможемо, Україна здобуде реальне верховенство права. Підростає молоде покоління, яке вже не живе в режимі дозвільних процедур, насаджених радянським союзом.

Наша версія

Мер Глухова Мішель Терещенко опинився на шляху проросійського депутата і відомого журналіста (ВІДЕО)

Міський голова м. Глухова Сумської області Мішель Терещенко заявив про замовну інформаційну кампанію проти нього з боку почесного президента медіа-холдингу «Ера-медіа», народного депутата України Андрія Деркача. Головним виконавцем кампанії пан Терещенко назвав координатора проекту «Стоп корупції» Романа Бочкалу.



Про це міський голова заявив 01.09.2017 р. під час інтерв’ю столичним журналістам «Нашої версії», які завітали до Глухова на день міста.

«У себе в кабінеті я дав інтерв’ю журналісту «Стоп-корупції» Наталії Мальцевій і відповів на усі її запитання, — сказав пан Терещенко. — Проте коли вони зробили репортаж, він отримав назву «Глухівська народна республіка». Як це таке можливе?!!! У цьому репортажі вони у негативному світлі показали мого заступника, юриста, члена виконкому, проте не було жодного слова від мене. Тому я вважаю, що вони працювали «на замовлення». Мета цієї кампанії – позбавити мене моєї команди».

Мер зазначив, що розмір гонорарів журналістів, які працюють проти нього, становить близько двох тисяч доларів.

Також мер розповів про свою зустріч з координатором «Стоп-корупції» Романом Бочкалою, яка відбулася після показу репортажу на «5 каналі». «У мене був шок. Я не розумів, чому «президентський» канал показав такий репортаж. Я телефонував на канал, проте мені сказали, щоб я звертався до Романа Бочкали. Ми зустрілися з ним у Києві, в ресторані. Моє враження, що Бочкала працює на замовлення за гроші. Це — погано», — підвів рису пан Терещенко.

Фрагмент эксклюзивного інтерв’ю з мером Глухова Мішелем Терещенко – за посиланням.

Нагадаємо, що у липні ц.р. Мішель Терещенко особисто намагався зупинити нелегальне видобування піску у м. Глухові; у той же час у Києві Роман Бочкала особисто курує проект «Стоп корупції» щодо перерозподілу ринку видобування піску на користь ТОВ «Київський річний порт», яке пов’язують з родинами Нестора Шуфрича та Михайла Бродського.

Довідка.

Мішель Терещенко народився у 1954 році у Парижі, тривалий час працював у американській компанії з дослідження морських глибин, працював директором-розпорядником міжнародних проектів; засновник громадської організації «Центр активних глухівчан» та благодійної організації «Фундація спадщини Терещенків»; з листопада 2015 року — міський голова Глухова.

Андрій Деркач народився у 1967 році у Дніпропетровську, у 1993 році закінчив Академію Міністерства безпеки Російської Федерації, з 2010 по 2013 рік був членом Міжсоборної присутності Російської православної церкви; багато років обирається народним депутатом по мажоритарному округу, до якого входить м. Глухів.

Наша версія, Київ-Глухів-Київ

Глухів святкує, Деркач інтригує, а «Стоп корупції» провокує (ВІДЕО)

Журналісти «Нашої версії» 1 вересня ц.р. відвідали м. Глухів Сумської області. І одразу опинилися в атмосфері дивовижного свята: глухівчани святкували День міста. Люди гуляли, розважалися, розглядали товари місцевих виробників, дарували одні одному квіти і чудовий настрій.

Трохи «відірвалася» і наша знімальна група. Проте не забули ми і про мету візиту: подивитись, що саме відбувається у Глухові, чи довіряють мешканці своєму меру Мішелю Терещенку, яким чином поводить себе опозиція, і чи поважають вони свого столичного депутата Андрія Деркача?

Власне, про це йдеться у новому фільмі «Нашої версії». До Вашої уваги – перша серія. Дивіться уважно – цього не покажуть владні телеканали. І при нагоді вирушайте до Глухова. Це насправді шикарне місто!

Наша версія, Київ-Глухів-Київ

У Глухові нищать пам’ятку національного значення – це свавілля чинять посіпаки нардепа Андрія Деркача


Як повідомила Олена Терещенко-Єскіна на своїй сторінці ФБ, 1 вересня 2017 року в Глухові, що на Сумщині, чинилися протиправні будівельні роботи з реконструкції Трьох-Анастасіївської церкви – пам’ятки національного значення.

«Всупереч повідомленню Міністерства культури про їх зупинку, роботи тривають! «Прострочений» в. о. директора Національного заповідника «Глухів», регіонал, депутат «Волі народу» О. Савицький, «дахуючи» знищення пам’ятки, нахабно вводить міністра культури Є. Нищука в оману! Свідками свавілля виявилися всі глухівчани, які взяли участь в урочистостях з нагоди Дня міста, організованих поряд з Собором. «Акробати» на даху церкви не зупинялися навіть під час виконання державного гімну України та хвилини мовчання на честь загиблих воїнів», – пише Олена.



Глухівчани підтримали свого міського голову Мішеля Терещенка

Далі Олена Терещенко-Єскіна повідомляє, що біля Собору зібралися глухівські активісти, представники громадськості, депутати Глухівської міської ради, Герої АТО та учасники Революції Гідності, міський голова та представники ЗМІ – всі вони були обурені свавіллям.


Зупинили вантажівку з будівельними матеріалами



Взяли під громадський арешт представників забудовника, які транспортували будівельні матеріали, та здали їх поліції



Представники забудовника не мали жодних документів на вантаж та відрядження


Поліцію примусили виконувати ЗУ «Про поліцію» та здійснити оперативно-розшукові заходи, встановити особи правопорушників, накласти арешт на знаряддя та матеріал для протиправного будівництва

Примусили також встановити особи людей бандитської зовнішності, які миттєво з’явилися на місці та розпочали погрожувати мені та активістам.



«Місцевий авторитет №1»



«Місцевий авторитет №2» погрожує глухівським активістам



Але всім «місцевим авторитетам» наші Герої АТО миттєво роз’яснили правила поведінки та супроводили до поліцейської автівки. Вони лише встигли викрикнути щось про Донбас відверто сепаратистського змісту



Також поліції був переданий ідентифікований громадою організатор забезпечення протиправних будівельних робіт, який визнав, що його фірма постачає лише будівельні матеріали на замовлення УПЦ Московського Патріархату



Хоча отець УПЦ МП переконував присутніх журналістів, що це не матеріал для будівництва, а дрова(?!)



Але які ж це дрова?!

«Глухівський міський голова Michel Terestchenko надзвичайно вдячний всім неймовірним захисникам пам’ятки за підтримку та неоціненну допомогу у зупинці протиправних робіт з нищення унікального Собору, побудованого його пращурами, де знаходиться їх поховання, та просить глухівчан у випадку виявлення їх поновлення – негайно викликати поліцію та повідомляти його особисто!», – попрохала пані Олена.

«Одночасно у Києві, біля Мінкульту, відбулася акція протесту! Щиро дякуємо Олену Іванову та «Труханівська Січ» за винесення питання трощення Собору та «простроченого» директора Національного заповідника «Глухів». Пане Міністре культури, як довго ще триватиме знищення пам’ятки національного значення та культурної спадщини України?», – завершила свій пост Олена Терещенко-Єскіна.

Паралельно на протязі довготривалого часу місцеві мешканці спостерігають, як Глухів атакують групи незрозумілих молодиків та дівчат, серед яких засвітилися так звані антикорупціонери проекта Парцхаладзе «Стоп Корупції», після чого на президентському п»ятому каналі виходять фейкові новини з голословними звинуваченнями місцевої влади у сепаратизмі.




ОЗГ, якій доводиться протистояти глухівчанам і міському голові Мішелю Терещенку

Як вірно пише Олександр Кравчук на своїй сторінці у ФБ, Мішель Терещенко – ледь не єдиний з українців (а точніше – один з небагатьох – ред.), народжених на Заході, хто повернувся в Україну будувати справедливу, європейську країну.

З родини Терещенків вийшли видатні підприємці, будівельники, меценати, українські державотворці…



Династія меценатів сім’ї Терещенків

Обраний мером батьківщини своїх предків – міста Глухова, Терещенко прагне в колишній гетьманській столиці створити приклад європейського міста для України.

А чим примітна родина Деркачів?

Погрози, спалення авто дружини, напади «тітушок», замовні справи, бруд, саботаж – феодальна система хоче залякати й вигнати Мішеля з батьківщини, не дати можливості показати людям – можна жити так, як належить жити людям.



Відданий посіпака «братньо»-ворожого «русского мира» Андрій Деркач

За всім цим стоїть на Сумщині саме Андрій Деркач – випускник академії ФСБ Москви 1993 року, син колишнього голови СБУ Леоніда Деркача, котрий в 1995-1998 рр. очолював Держмитслужбу України. У 1998-2001 рр. вже очолював СБУ.



Леонід Деркач

Свого часу Деркач-старший очолював відділ КДБ на Дніпропетровському ракетно-будівному заводі-гіганті «Південмаш», одним з керівників якого був майбутній президент України Леонід Кучма. Вони навіть породичались — дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами.



Правопуч від Кучми – Андрій Деркач

Як згадує А. Деркач, він «зростав в сім’ї Кучми …сидів у нього на колінах». Тому невипадково, як стверджує ряд джерел, виявився хрещеником Кучми, за правління якого покладено початок олігархічного пограбування України, першим серед них став його зять Віктор Пінчук.



Зять-олігарх і тесть-президент

«В дитинстві я дивився фільми про сіцілійську мафію, я не знав, що побачу мафію «наживо». В Україні 99 відсотків людей, з якими я зустрічаюся, – гарні люди, вони прагнуть жити в щасливій країні. Перешкоджає невеличка кількість мафіозі, яка прагне залишити країну під своєю владою» – говорить Мішель…

Саме за каденції Кучми та його кума тоді й зорганізувалась мафіозна система, структурувалася й вкрала перші капітали. 158 млн. доларів – статок «успішного менеджера» Деркача. Бандити, поліція, прокуратура, СБУ, власні теле-радіо-канали…

«Кісткою в горлі» для подальшого панування на Сумщині нардепу багатьох скликань А. Деркачу став Мішель Терещенко…

Два прізвища, два роди, дві історії, два світи…

Терещенки – підприємництво власними зусиллями, талантом, безліччю будівель, меценатство – лікарні, музеї, бібліотеки, церкви, видатні твори, навчальні заклади для України…

Деркачі – побудова корумпованої мафіозної системи, вбиті журналісти, «закон 16 січня», Небесна Сотня, війна, пограбування, купання в розкоші…

Щоб не бути голослівними, наведемо рядки зі статті «Нардеп Деркач «наїхав» на заступника начальника СБУ» (https://ord-ua.com/2017/07/16/nardep-derkach-nayihav-na-zastupnika-nachalnika-sbu/):

«В кінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який в свою чергу тісно пов’язаний з російським ФСБ і особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі — свої люди.



Андрія Деркача називали представником «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича

Могилевич — мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії і України до США. Він — один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї і ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції і відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом.

На плівках Мельниченка зафіксовано розмову Кучми і Деркача про Могилевича, який свідчить, що глава СБУ мінімум двічі зустрічався з мафіозі в Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.

В інтерв’ю «Дзеркалу тижня» в 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви в серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».

У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу і «алюмінієвому королю» Росії Михайлу Чорному, також тісно пов’язаного з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом — одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії».



З нинішнім президентом у А.Деркача пречудові стосунки

Довідка НВ

З 1998 року – народний депутат України III-VI скликань.

У 2006-2007 рр. поєднував посаду депутата з господарськими посадами: спершу – президента НАЕК Енергоатом (монополіст на ринку атомної енергетики України), потім – генерального директора державного концерну Укратомпром.

З грудня 2012 року – народний депутат України VII скликання, висуванець Партії регіонів по одномандатному округу №159 в Сумській області. Член комітету Верховної Ради з питань бюджету. Член Партії регіонів.

16 січня 2014 року голосував за «диктаторські закони» – пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова.

З 27 листопада 2014 року – народний депутат України 8-го скликання (обраний по одномандатному виборчому округу № 159.

Погляди і оцінки. У різні роки ставав депутатом по мажоритарному округу, за списками «прокучмівської» блоку «За Єдину Україну!», Соцпартії і Партії регіонів. Свого часу був членом і одним з лідерів партії Трудова Україна (очолював політвиконком, главою партії був Сергій Тігіпко). Ще раніше був членом партії Справедливість, очолював міжфракційне депутатське об’єднання «В Європу – разом з Росією».

Підготував публікацію Стас ЧЕРКАС, Your text to link...Наша версія

СИРИУС – охрана вне морали и закона (ВИДЕО)

В Украину завезено около двух миллионов автомобилей с иностранной регистрацией. Зачастую под видом «транзита» и «личного пользования» ввозятся откровенные развалюхи. Отношение людей к этому явлению двоякое. Одни ратуют за дешевизну авто, другие – за законность и безопасность. А государство все еще пытается посадить украинцев на «Богданы» и «Таврии»…

«Наша версия» не является приверженцем государственной политики в этом вопросе. Но, тем не менее, использование «литовцев» и «поляков» в частном охранном бизнесе ни в какие рамки не вписывается.



Речь идет об охранной компании «Сириус». Ранее эта структура уже попадала в поле зрения «Нашей версии». Тогда группы быстрого реагирования «Сириуса», получив сигнал тревоги, ехали на объект больше часа. При этом директор фирмы Игорь Николенко не принял приглашение «Нашей версии» произвести публичную проверку качества работы его охранников.

Одна из вероятных причин такого поведения Николенко – нежелание отвечать на вопросы журналистов по поводу коммерческого использования автомобилей с иностранной регистрацией. Ведь штраф за такое нарушение составляет 300% неуплаченной суммы таможенных платежей. Причем, такой же штраф (а это от 400 тыс. грн. до полумиллиона) выписывается и тем, кто пользуется автомобилем после уплаты первого взыскания.

По признаниям охранников «Сириуса», за использование европейских «тачанок» в группах реагирования Николенко доплачивает им 400 гривен в месяц. Естественно, что об оплате страховки, компенсации затрат на текущий ремонт или выплат в случае ДТП речь не идет. Охранник — раб, авто – его колесница для гладиаторских боев. При этом в бой «гладиаторы» «Сириуса» нередко отправляются (внимание!) без травматического оружия, газовых баллончиков, радиостанций, видеорегистраторов, резиновых дубинок, пластиковых наручников, электрошокеров, защитных касок и бронежилетов. Можете себе представить психологический портрет человека, который добровольно, за копейки, идет в «охранное рабство», рискуя погибнуть или стать инвалидом. И вдобавок получить миллионные штрафы. Кстати, выплату этих самых копеек охранникам еще и регулярно задерживают — это признания действующих охранников «Сириуса», которые есть в редакции. Но не исключаю, что у Николенко есть и «элитные» охранники для красивой рекламной картинки, которые не терпят тягот и лишений, как простые смертные.

Вернемся к «литовцам». Давайте разберемся, чем является использование иностранных авто в охранных целях — безобидным чудачеством или общественно опасным деянием?

Убыток государства понятен: недополученные таможенные платежи. Тут можно дискутировать, насколько оправданными являются государственные аппетиты при растаможке автомобилей. Но однозначно, что страдает клиент охранной компании, который надеется на получение качественной охранной услуги. Ведь тут возникает много «если»:

— если автомобиль заведется;

— если автомобиль физически доедет до охраняемого объекта;

— если экипаж не станет виновником ДТП;

— если «европейца» не остановит дорожная полиция.



Конечно, с легальным транспортом охранных компаний тоже могут происходить неприятные вещи. Но, согласитесь, «Опель», которому под два десятка лет и за которым не наблюдают штатные СТО, находится в зоне особого риска. Особенно, когда нужно максимально быстро прибыть к месту тревоги.

Законопослушные участники охранного рынка встревожены. По их мнению, «Сириус» компрометирует весь частный охранный рынок Украины! Действительно, что будет говорить о «частниках» клиент, когда к нему по тревоге прикандыбает «старая телега» с «голыми» и невооруженными бойцами?!!! Понеся материальные потери, такой клиент обязательно посмотрит в сторону полицейской охраны. А это неслабый удар по частному охранному бизнесу и «коньяк» на мельницу полицейского государства. Нам оно надо? Посмотрите на Беларусь – там охранного бизнеса нет!..



Я поинтересовался у своего коллеги-журналиста Александра Красноперова, чей видеожурнал неоднократно показывал правду о «Сириусе», — что он думает об этой охранной компании? Журналист ответил, что не считает «Сириус» намного лучше тех фирм, которых один из экспертов рынка безопасности в свое время назвал «откровенным мусором». Дескать, лично он «Сириус» бы и не заметил, если б фирма всюду не светила своим безобразным логотипом и не называла себя «лидером рынка охраны».

Журналисты – это хорошо. Но более беспристрастную оценку могут дать юристы. «Наша версия» обратилась с вопросами сразу к нескольким адвокатам. Их ответы были единодушны: если использование автомобилей с иностранной регистрацией в личных целях еще как-то можно оправдать, то причислять эти авто к транспорту реагирования охранной компании является прямым правонарушением.

Действительно, каждый директор охранной компании перед тем, как начать бизнес, должен прочитать Закон «Об охранной деятельности» и Лицензионные условия этого вида деятельности. Там написано, что «транспорт реагирования – это транспортное средство, находящееся в собственности субъекта охранной деятельности». В чей собственности находится временно ввезенный в Украину автомобиль с иностранной регистрацией? Вот именно…

Еще один вопрос. Разве государство не должно контролировать выполнение законов охранными фирмами? Должно. Тогда почему в своем профиле на Фейсбуке г-н Николенко с гордостью заявляет о блистательном прохождении лицензионной проверки в МВД Украины. Дескать, «Сириус» показал свою «шикарную материально-техническую базу».



По словам источников «Нашей версии», чиновники МВД по жалобам и обращениям клиентов «Сириуса» уже несколько раз проверяли эту компанию. Но «литовцев» и «поляков», на которых по Киеву и области гарцуют бедолажные охранники, они так и не заметили.

Не на камеру тот же Красноперов предположил, что «Сириус» имеет «крышу» в Управлении лицензирования МВД, и поэтому с легкостью проходит все проверки.

Анализ активности Николенка в социальных сетях наводит на мысль, что в МВД его крышевал недавно задержанный начальник Полиции охраны Сергей Будник. Всюду, где ФБ-сообщество клеймило недолюстрированного гаишника Януковича, господин Николенко вставал на защиту одиозного генерала. Как по команде. Если развить эту тему, то нельзя исключить, что директор «Сириуса» на полную использовал связи Будника в системе дорожной полиции для противозаконного использования автомобилей с иностранной регистрацией.

Потянет ли задержанный Будник за собой хваленый «Сириус»? Обратят ли внимание контроллеры с Богомольца на прямое нарушение Лицензионных условий «лидером» охранного рынка? Перестанет ли Николенко обчищать казну и подставлять молодых парней?

«Наша версия» продолжает следить за ситуацией вокруг охранной фирмы «Сириус».


Автор: Дмитрий Федоренко, шеф-редактор Интернет-сайта газеты «Наша версия»

Олег Володарський: «Кажіть правду!»

У серпні цього року правозахисній організації ТОВ «Спадщина-Капітал», яка надає юридичні послуги фізичним та юридичним особам, представляє їх інтереси та захищає законні права, виповнилось 16 років… Багато це чи мало? Якщо оцінювати вік роками людського життя, то організація виглядає зовсім юною, якщо міряти її вік справами, у яких фахові юристи здобули перемогу, то, навпаки, — солідною та потужною силою, до голосу якої варто дослухатися. Та не все так просто у нашому житті і не завжди успіх одного, окриляє на добро іншого. Як не прикро, найчастіше плідна праця викликає заздрість, яка, в свою чергу, породжує у негідників невпинне бажання на біле казати «чорне» і широкими мазками лайна (єдиною фарбою, якою зазвичай користуються такі творчі натури), писати «нетлінні» полотна брехні, розраховані на довірливого та простакуватого громадянина. Одначе не так легко змусити наших співвітчизників піддаватися різного роду навіюванням, бо всі глумливі висловлювання на адресу ТОВ «Спадщина-Капітал» та його генерального директора Олега Володарського враз дрібніють та розсипаються на порох, як тільки ми починаємо знайомитись із результатами праці правозахисників…



«Кажіть правду, — закликає Олег Володарський своїх опонентів. — В іншому випадку вона гучно заявить про себе сама, руйнуючи всі ваші ниці домисли. Говорити правду необхідно. Це як покаяння за принесений біль та страждання…»

Історії, про які мова піде далі, ґрунтуються виключно на фактах, які лягли в основу судових рішень у справах, де здобути справедливість людям вдалося завдяки праці правозахисників ТОВ «Спадщина-Капітал».

«СИЗАМ», відчинись!



У 2012 році до правозахисної організації «Спадщина-Капітал» звернувся професор, творець унікального екологічно чистого мікродобрива «СИЗАМ», яке здатне кардинально змінити класичні методи землеробства Георгій Андрійович Голік.

На той час у відомого вченого сталися великі неприємності на підприємстві «СервісАгротрейд», де він володів 50 відсотками статутного капіталу. Співзасновник, якому довірився науковець, виявився вельми непорядною людиною — і, замість того, аби відповідно до укладеної угоди займатися маркетингом та просуванням на ринку мікродобрива, виготовленого на основі препарата «СИЗАМ», підробивши підпис професора, збільшив власну частку в підприємстві. А коли професор дізнався про це, а також про численні оборудки партнера з метою приховування доходів підприємства для власного збагачення, вони разом з колишнім бухгалтером підприємства випустили на ринок препарат, схожий на «СИЗАМ» настільки, що їх запросто можна сплутати, і реалізовувати продукцію, що не має до міндобрива «СИЗАМ» жодного стосунку. А щоб ні в кого не виникало ніяких питань до недобросовісного партнера, то ще й додав до назви реалізованого добрива слово «Нано», при цьому порушуючи закон про інтелектуальну власність. Але найсумніше, на думку Георгія Андрійовича Голіка, полягало в тому, що відбулася не просто зухвала крадіжка бренда (що саме по собі є злочином), — під прикриттям краденого бренда реалізовувався продукт, який не мав нічого спільного з мікродобривом «СИЗАМ», який агропідприємства придбавали, навіть не підозрюючи про це. Натомість за його допомогою сподівались отримати високі врожаї, та їх надії виявились марними…



Читати: http://h.ua/story/388264/#ixzz4oa6PLVW2

Між тим, фахівці ТОВ «Спадщина-Капітал» ґрунтовно ознайомившись із усіма обставинами справи, з’ясували, що, окрім незаконного привласнення бренду, група осіб вчинила злочин за ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Завдяки діям спеціалістів ТОВ «Спадщина-Капітал» справедливість відновлена — у судовому порядку була доведено неправомірність дій колишніх партнерів. Наразі виробництвом препарату «СИЗАМ» займається нове підприємство — «Спадщина Україна», генеральним директором якого стала донька Григорія Андрійовича Голіка Олена. Саме їй батько передав права власності на цей препарат та патент на торговий знак «СИЗАМ».



«Мій партнер свого часу намагався вивідати у мене секрет виготовлення препарату, та на всі його прохання розповісти про особливості виготовлення «СИЗАМУ» я відповів відмовою», — розповідав професор Георгій Голік. Таким чином «СИЗАМ» так і не відчинився, не зважаючи на настійні вимоги прохача…

Справа на мільйони

Як завжди, рано-вранці генеральний директор Кременчуцького закритого акціонерного товариства «Нафтохімік», де займались прибутковою справою з виготовлення парафіну, Вадим Борисов вирушив на службу. Дорогою він ненадовго зупинився і вийшов зі свого автомобіля. Викрадачі, що стежили за чоловіком від самого будинку, напали на нього, заштовхали в мікроавтобус «Фольксваген» і відвезли у невідомому напрямку.



Пізніше міліція знайде на місці нападу розбиті окуляри Вадима Борисова. Живим його вже не судилося бачити ні друзям, ні знайомим, ні рідним…

Здавалося, що спільне горе мало б поєднати людей, але мученицька смерть Вадима Борисова комусь принесла страждання, а комусь великий прибуток: до дружини та дітей покійного перейшла частина його бізнесу, геніальні ідеї батька-інженера приносили стабільні гроші спадкоємцям-засновникам. Непогано почував себе і партнер по бізнесу. Єдиною людиною, яка все втратила, стала матір Вадима Борисова: онуки-мільйонери і невістка з компаньйонами забрали законну долю її спадку.

По допомогу літня жінка звернулась до ТОВ «Спадщина-Капітал». Незважаючи на довгі роки судової тяганини, сповнених очікувань та сподівань, справедливість вдалось відновити. Ось як про це згадує вона сама:

«…Після загибелі сина як в Україні, так і за її межами залишилось спадкове майно, а саме: грошові кошти понад 70 млн. доларів США, офшорні компанії та виробничі підприємства в Бельгії, Голландії та США. Моя невістка та онуки після смерті батька (мого сина), скориставшись моїм похилим віком та необізнаністю в законодавстві, позбавили мене права прийняти спадщину. Лише через 10 років мені дозволено прийняти згідно закону ¼ частину спадщини, яка залишилась після загибелі сина, за сприяння правозахисної компанії «Спадщина-Капітал». З їх допомогою я отримала судове рішення № 22ц-399/2011 від 29.03.2011 року, де постановою Апеляційного суду Полтавської області під головуванням судді Бондаревської було скасовано судове рішення Автозаводського райсуду м. Кременчука (суддя Кривич Ж.О.), яка свого часу відмовила мені у прийнятті спадщини»…

Менти

11 грудня 2014 року на своїй сторінці у Facebook генеральний директор ТОВ «Спадщина-Капітал» Олег Володарський оприлюднив заяву про вчинення ряду протиправних дій співробітниками Бориспільського міськвідділу ГУ МВС України в Київській області.



На суд громадськості Олег Володарський надав декілька фото, де добре видно, як співробітники міліції спочатку роздягли затриманого нижче поясу, потім у такому вигляді, заламуючи чоловікові руки водили його по коридорам відділку. На наступних фото зафіксовано, як ті ж самі співробітники міліції, посміхаючись, б’ють затриманого ногами.

«Вказані вище діяння за нормами національного законодавства України кваліфікуються як правопорушення, передбачене ч. 2, ст. 127 Кримінального кодексу України, а саме катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Дані дії співробітників міліції порушують не тільки українське законодавство (ст. 21, 27, 29 Конституції України), а й ряд міжнародних документів щодо захисту прав і свобод людини.

Зокрема, положення Загальної декларація прав людини і громадянина (від 10 грудня 1948 року), Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. ратифікованої Україною 17 липня 1997 р., Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, Конвенції ООН проти катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання від 10 грудня 1984 року, Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 рік), Зводі принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню в будь-якій формі (1988 рік), Кодексі поводження посадових осіб по підтриманню правопорядку (1979 рік), Основних принципах застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку (1990 рік), у Документах ОБСЄ та інших міжнародно-правових актах», — зауважив Олег Володарський у своїй заяві та попросив провести повне, всебічне та об’єктивне розслідування викладених у ній обставин.

Реакція працівників міліції не забарилася. Ось який коментар на заяву генерального директора «Спадщина-Капітал» отримали журналісти в прес-службі міліції Київської області:

«Ці фото зроблені ще минулого року. На фото дійсно наші співробітники, які вели затриманого в «швидку», а та — в психо-неврологічний диспансер. У затриманого діагноз — шизофренія. Затриманий був привезений в райвідділ з дому, де він бешкетував. Чому на фото у нього спущені штани? У нього вони спускалися самі. Через те, що штани затриманого були зайняті вмістом його організму, співробітники міліції не захотіли їх підіймати. Але його ніхто не бив! Як стверджує наш співробітник Ястрембович, ці фотографії йому прислали. Вони були у нього на телефоні. А в мережу вони потрапили після його розлучення з дружиною. Нібито вона зі своєю мамою скинули фото в Мережу, щоб його звільнили з міліції. Впродовж року до нас по цих фото не зверталися родичі чоловіка». Але, запевнив начальник міліції Київської області, він буде розбиратися в тому, що сталося і всі учасники «фотосесії» будуть покарані.

І дійсно, за наслідками службової перевірки осіб причетних до вчинення вказаних у заяві протиправних дій було звільнено з правоохоронних органів за вчинення проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу. Підставою перевірки стала заява Олега Володарського.

З Єдиного державного реєстру судових рішень нам стало відомо, що двоє зі звільнених працівників намагалися в судовому порядку домогтися поновлення на роботі, проте Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року їм було відмовлено в задоволенні позовів.

Наведемо короткий витяг із рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/87/15-а:

«…зі змісту наказу УМВС від 20.12.2014 р. №1423, підставою для його прийняття стали матеріали службового розслідування, призначеного наказом УМВС в Чернівецькій області від 19.12.2014 р. №1422 по факту причетності позивача до вчинення протиправних дій співробітниками карного розшуку ОСОБА_5 ГУ МВС України в Київській області.

Так, згідно рапорту інспектора відділу ІОС УКЗ УМВС України в Чернівецькій області підполковника міліції ОСОБА_9 19.12.2014 р. під час моніторингу соціальної мережі Fасеbооk на сторінці генерального директора ТОВ «Спадщина-Капітал» ОСОБА_6 виявлено розміщену ним заяву щодо вчинення ряду протиправних дій співробітником ОСОБА_5 ГУМВС України в Київській області ОСОБА_7. Крім цього, до зазначеної заяви долучено 5 фотографій, які були зроблені 20.11.2013 р. та на яких зі слів гр. ОСОБА_6 видно як окремі співробітники ОСОБА_5 ГУМВС України в Київській області водили затриману особу по коридорах відділку і при цьому, на думку автора, знущались над ним та били, при цьому посміхаючись. У ході попередньої перевірки встановлено, що учасником зазначеної вище події є і колишній оперуповноважений СКР ОСОБА_5 ГУМВС України в Київській області, на даний час слідчий СВ Шевченківського РВ УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_4.

Згідно висновку службового розслідування в ході розслідування встановлено, що на вказаних фотографіях чітко видно, як ОСОБА_4 спільно із іншим (невстановленим) працівником ОСОБА_5 в приміщенні цього міського відділу супроводжують затриманого, у якого руки знаходяться в положенні за спиною та зафіксовані спеціальним засобом, при цьому штани та білизна чоловіка знаходяться нижче колін. До того ж, на фотографіях чітко видно, як ОСОБА_4 утримуючи затриманого посміхається, а також завдає йому правою ногою удару ззаду…»

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56311168

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54382099

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58104620

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61260568

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58953608


Герої не вмирають…


Олег Мужчіль (Лісник)

В ніч з 9 на 10 грудня 2015 року, відбулись трагічні події, які сколихнули суспільство: в столиці силами СБУ та працівників контррозвідки була проведена спецоперація, завдяки якій, за словами речників СБУ, було припинено діяльність диверсійно-розвідувальної групи з Росії. Пізніше в СБУ пояснили, що спецоперація пройшла не тільки в Києві, але і в Харкові. Всього було затримано 7 осіб, одну особу — керівника «диверсійно»-розвідувальної групи, який чинив опір при затриманні та поранив двох бійців «Альфи» (одного з них — смертельно) — ліквідовано. У «диверсантів» вилучено арсенал зброї, у тому числі вибухівку.

Як з’ясувалося далі, убитий «диверсант» був колишнім представником «Правого сектора», керівником 1-го розвідувального відділу Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектора» Олег Мужчиль (псевдо — Лісник), який також був відомий як очільник Духовного управління буддистів України та настоятель єдиного в Україні офіційно діючого буддистського монастиря Шейчен-Лінг Дорже Жамбо-лама.

Деталі затримання «диверсантів», звичайно, не розкривалися, як і не розголошувалися прізвища затриманих. Повідомили лишень, що серед них виявилось троє росіян та троє українців. Та незважаючи на «утаємниченість дій слідчих», громадськості все ж таки стали відомі деякі обставини проведення спецоперації, які не додають честі ні тим, котрі її розробляли, ні тим, котрі її безпосередньо проводили. Результатом «спецоперації» є смерть двох патріотів України: Олега Мужчиля (командира розвідки Добровольчого українського корпусу «Правий сектор») і Андрія Кузьменка (підполковника спецпідрозділу «Альфа»). А під час «спецоперації» і після її закінчення працівники СБУ жорстоко знущались із затриманих, що жодним чином не було задокументовано слідчими.



Протистояти беззаконню та захищати інтереси Олега Мужчиля та родини Валерія та Олени Кукіль на пропозицію друзів загиблого погодився колектив юридичної компанії «Спадщина-Капітал. Так, на сьогоднішній день по подіях 9 і 10 грудня 2015 року відкрито 7 кримінальних справ:

— перевищення службових повноважень співробітниками спецпідрозділу «Альфа» СБУ при затриманні Валерія і Олени Кукель, перевищення службових повноважень співробітниками поліції;

— перевищення службових повноважень, службова недбалість допущена співробітниками СБУ, при проведенні так званої «спецоперації», в результаті якої загинув Олег Володимирович Мужчиль;

— невиконання рішення суду 17-ма слідчими Головного слідчого управління СБУ (слідча група в справі «групи Лісника») і службова недбалість;

— зловживання владою чи службовим становищем і службова недбалість допущені співробітником Головного слідчого управління СБУ Олегом Волошком, і співробітниками служби по справам дітей;

— перешкоджання в проведенні релігійного ритуалу і перевищення влади чи службових повноважень прокурором Генеральної прокуратури Кравчиною В.В., слідчим СБУ Хлопотіним М.В., керівником Київського міського моргу Юрченком В.Т.

— наруга над тілом і перевищення влади чи службових повноважень прокурором Генеральної прокуратури Кравчиною В.В., слідчим СБУ Хлопотіним М.В., керівником Київського міського моргу Юрченком В.Т.



Ще 2 кримінальні справи по незаконному захороненню і перешкоджанні в проведенні релігійного обряду — в процесі відкриття. Фігурантами кримінальних справ є співробітники спецпідрозділу «Альфа» СБУ, слідчі Головного слідчого управління СБУ, співробітники ГПУ, керівник Київського міського моргу.

Читати: http://n-v.com.ua/tolko-sejchas-my-koe-chto-naxodim-chtoby-ustanovit-istinu-o-lesnike-pravozashhitnik-oleg-volodarskij/

Однак окрім сухої мови статистики відкриття кримінальних справ є ще одна мова — мова серця. Саме нею розмовляє з громадянами України Олег Володарський зі сторінок Фейсбука і розуміють її тисячі співвітчизників:

«… Мы по-разному можем относиться к сегодняшней действительности. Вопрос совершенно в другом. Мы потеряли большого ЧЕЛОВЕКА. Боль утраты и произошедшего, растворилась в безумном желании доказать необоснованность политического, двойного убийства. И как бы цепко не играла с нами тоталитарная система и идеология, мы реально осознаём, что в этом жестоком бою победит или проиграет вся страна. Или мы один раз и навсегда запретим убивать наших патриотов, либо склоним понуро голову и сделаем вид, что ничего не происходит, вокруг нас. Мы не готовы подарить врагам и предателям нашей страны жизнь такого выдающегося гражданина.

Самой глобальной чертой происходящей схватки, станет наше несогласие, причём непримиримое, со всеми смертями, которые произошли за трёхлетнее правление шоколадно-карамельных ублюдков. Ублюдок — мерзость, делающая очень и очень плохой поступок, при этом нанося непоправимую боль близким и родным. Отсутствие морали благородства и достоинства.

Мы увеличим фронтально периметр задаваемых вопросов. Мы предложим свою гражданскую помощь всем, кто потерял тех, кто фанатично и предано служил УКРАИНЕ. Мы появимся везде, где больно и горько от слез матерей, жён и детей.



И имя нам — ГРУППА ЛЕСНИКА, в честь великого и потрясающего ЧЕЛОВЕКА — Олега Владимировича Мужчиля.

Ни у кого не вызывает сомнение наше достоинство и степень моральности? Тогда дайте нам, пожалуйста, шанс наносить непоправимые удары системе, которая так нас не любит, грубо говоря, КРОВОЖАДНО ненавидит.

Мне стыдно и позорно понимать только лишь одно за прошедший год экспедиции ЛЕСНИКА — отсутствие какой- либо помощи и поддержки со стороны его якобы «побратимов» — псевдо-ФСБушных добровольческих фельдмаршалов. Такой стыд. Такое позорище!

Вся эта «боевая» ботва превратилась в мусорских подстилок, и место их боевых действий, или верховенная зрада (в обнимку с грыцаком), либо окружная вокруг столицы (в долгом и томном поцелуе с баскервиллем с Абаковым и антониной фрик).

Подурели во время чумной войны, от легко проливающейся крови.

Через верхушки КРЕСТОВ, и земляные насыпи могил, могу увидеть и понимать только одно — ни одна подлая и грязная смерть не отнимет у нас ВЕРУ в наших ГЕРОЕВ».

Замість післямови



«Кажіть правду!» — ось гасло під яким живе і працює Олег Володарський. Виключно на позиції відновлення попраної справедливості працює і його юридична компанія «Спадщина-Капітал». Наразі правозахисна організація переживає важкі часи, адже бій, який наразі ведуть адвокати у судових залах – важкий і нерівний. І знову повертаємось до роздумів Олега Володарського стосовно нашого з вами сьогодення. В них – біль і сподівання, в них – бачення речей буденних і до болі знайомих, в них – невимовна мука за долю України:

«Говорить правду необходимо. Это как покаяние, за принесенную боль и страдание. Да и людям сочувствующим очень важно понимать ситуацию изнутри. Но говорить с сегодня на сегодня не мудро, можно наделать беды… А дела то бедовые… Поэтому на мягких лапах, уважаемые друзья.

Нашёл незаконное захоронение ЛЕСНИКА Сергей Андрейчук — друг и ученик Олега. Он был изначально ответственным за этот отрезок работы…

…Сергей устанавливал памятную надпись про Олега и Сашу Белого на Крещатике. Сергей приходил в открытую на Владимирскую и писал официальные письма по ЛЕСНИКУ.

И как неприятно и стыдно потом читать статейки лжепобратимов и антиактивистов, которые представляясь «друзями» Олега, находят могилы (одну за одной).

Массовки в судах, продажные бесплатные адвокатишки, купленные властелины пера и «фанатично» воющие недоброжелатели…

И именно сейчас, на этой волне контора фрилансирует в безумных порывах хаотического ветерка и пытается разломать группу ЛЕСНИКА.

Накануне СЕРЬЕЗНЕЙШЕГО СУДА!!!

Глупые, «грозные» дровосеки пытаются перезахоронить отсутствующее тело Олега Владимировича Мужчиля.

Пойти на поводу хорошо срежиссированной спецоперации — так могут поступить только либо предатели (на коротке с убийцами ЛЕСНИКА), либо не совсем разумные существа.

Где была эта толпа лжепобратимов, когда в декабре месяце 2015-го необходимо было принимать реактивные действия???

В этой стране есть Люди, которые знали Олега не понаслышке, и настоящие друзья все это время работали и помогали, и ни единого слова от них не было слышно. О юристах и адвокатах ни слова. Наша работа ещё не закончена.

Не время, да и не то настроение предаваться мемуарным печалям.

Экспедицию ЛЕСНИКА надо дойти до конца, а путь предстоит не простой…

Убийцам Олега не нужен суд, который раскроет все обстоятельства дела, им нужен дешевый и сонный спектакль, где нет верховенства права и конституционности.

Так что настоящий УКРАИНЕЦ молчаливо подставит плечо и стиснет зубы, а все остальные «товарищи» пусть нервно курят в тамбуре, пока мы будем базарить с красным драконом».

Публікацію підготували Інна КУПРІЄНКО, Іван ГРИГОРІВ, кор. НВ

Джерело: http://n-v.com.ua/oleg-volodarskij-kazhit-pravdu/

В Києві відбулася презентація громадського Антирейдерського комітету



В столичному ІА ЛігаБізнесІнформ було презентовано перший громадський Антирейдерський комітет, який отримав досвід боротьби з рейдерами безпосередньо в полі, а не в кабінетах.



Комітет було створено за ініціативи активістів з Одеської області на чолі з головою ГО «Світле майбутнє України» Яковом Осташем.

І першою значною перемогою Антирейдерського комітету стало успішне перешкоджання захопленню фермерського врожаю в Ширяївському районі, Одеської області, в результаті якого вперше в Україні головного виконавця рейдерського замовлення було посаджено за грати.



Яків Осташ, голова Антирейдерського комітету:

«Хочу привітати всіх на першому засіданні антирейдерської комісії, та презентувати українській громадськості наш Антирейдерський комітет. Створення комітету – це реакція на загострення рейдерських захоплень в агросфері по всій Україні. Саме після нашого відкритого звернення до президента України, влада, нарешті, відгукнулась, і Кабмін оголосив створення антирейдерських штабів в регіонах. Проте цього замало, бо за рейдерами завжди стоять представники влади і силових структур, боротись з якими законними методами дуже важко. Але ми маємо своє бачення ситуації і знаємо, як протистояти бандитам», — розповів Яків Осташ.

Голова Антирейдерського комітету повідомив присутнім, як нещодавно активісти комітету були в гущині подій, коли в Ширяївському районі, Одеській області протистояли спробам захоплення врожаю фермерського господарства «Аіст-1» тітушками з ГО «Україна –це ми», які представляли фірму «Хлібороб Півдня». І показав зворушливе відео атаки рейдерів на Ширяївський суд та спробу підпалу будівлі суду разом із суддею, який відмовився стати на бік рейдерів.

Відео можна подивитись тут: https://www.facebook.com/Yakov.Ostash

Яків Осташ розказав, що замовники цього захоплення тісно пов’язані з місцевою владою – це місцевий міні-олігарх Віктор Полюганіч, дружина якого є головою Ширяївської районної ради, а син — депутатом цієї ж ради. Їхні дії підтримує місцева поліція, а за спиною в них стоїть депутат Одеської облради Корженко, який пов'язаний із фірмою, що володіла ТОВ «Хлібороб Півдня».

Схема дій рейдерів доволі проста і водночас зухвала. За допомогою корумпованих нотаріусів і держреєстраторів, вони підробили документи на користь «Хлібороб Півдня» і залучили на свою підтримку тітушок, а також жінок-псевдоактивістів.

«Вони наймають місцевих жінок, дезінформують їх про законність своєї позиції, навчають, як і що треба говорити – і ці жінки створюють видимість підтримки рейдерів народом. А силові підрозділи рейдерів забезпечують виконання замовлення. Але, попри таку активну діяльність та підтримку корумпованої влади, рейдерам не вдалося зібрати та вивезти врожай ТОВ «Аіст-1». Більше того, завдяки широкому висвітленню акцій та активному опору активістів, вдалося притягти до відповідальності очільника тітушок – Віталія Голодка, якого заарештували та посадили на 60 діб. Такого ще в Україні не було – щоб рейдер поніс реальну відповідальність!» – підкреслив Яків Осташ.

Щоправда, рейдери змогли перегрупувати свої сили та спрямувати їх на господарство в іншому районі – там їм вдалося незаконно зібрати та вивезти врожай на 32 млн гривень. Але це сталося «завдяки» пасивній позиції фермера, який зволікав і не робив потрібних кроків для захисту свого врожаю.

На кінець свого виступу Яків Осташ закликав центральну владу до більш рішучих дій, та виразив впевненість, що об’єднання зусиль активістів по всій Україні зможуть зупинити рейдерську навалу, і навести лад у цьому питанні.

Про ситуацію з рейдерством у Ширяївському районі добре обізнаний Тарас Бойко, екс-голова РДА Ширяївського району, який був присутній на круглому столі.

Він підтвердив, що за діями рейдерів стоять представники місцевої влади, поліція та депутати райради.

«Хочу зазначити, що начальник поліції Ширяївського району безпосередньо втягнутий у рейдерські схеми — він забезпечує виконання рейдерських замовлень, як це було у випадку з ТОВ «Хлібороб Півдня». Коли я був головою Ширяївської РДА, нам вдавалося припиняти багато спроб рейдерських захоплень. Але зараз ситуація значно погіршилась, і лише об`єднання людей, спільні рішучі дії зможуть подолати цю навалу рейдерства», — підкреслив Тарас Бойко.

Серед присутніх на круглому столі був і народний депутат України Юрій Тимошенко.

У своєму виступі він наголосив, що сучасне рейдерство, яке спостерігається по всій Україні, не відповідає своїй назві.

«Те, що ми називаємо рейдерством, насправді є шахрайством і бандитизмом. Як член комітету Верховної Ради з питань протидії корупції, хочу зазначити, що все те, що було зроблено для подолання корупції, знаходиться лише на самому початку шляху до очищення влади. Ми повинні докласти максимальних зусиль, щоб таке явище, як рейдерство, зникло з реалій українського сьогодення. І, перш за все, нам потрібні рішучі і конкретні законодавчі ініціативи, які б унеможливлювали прояви рейдерства. Це буде важко зробити, бо за рейдерами завжди стоять представники влади та силових структур. Але іншого шляху немає – законодавство по відношенню до рейдерів має стати жорстким та незворотнім. Вироки за участь в рейдерських захопленнях, як для замовників, так і для виконавців, повинні бути максимальними, аж до пожиттєвого.

Також хочу застерегти молодих людей, зокрема ветеранів АТО, яких часто всліпу використовують рейдери – не беріть гріх на душу, не ставайте на бік рейдерів! Це може поламати все ваше життя!» — підсумував депутат.

Своїми враженнями, щодо проблеми рейдерства поділився Юрій Крутько, голова ГО «Аграрна самооборона України».

Він розповів, що в Кіровоградській області, де базується АСУ, останнім часом відбулось чотири спроби рейдерських захоплень. Як і в інших випадках, схеми дій рейдерів типові – через корумпованих нотаріусів, держреєстраторів та суддів, створюються формальні підстави заявляти своє право на чуже майно.

«Вони роблять фіктивні борги фермерським господарствам, а потім за рішенням суду намагаються вивезти фермерський врожай. До нас приїжджала нова замміністра юстиції — обіцяла підтримку. Начебто вже відключили від системи помічених у зв’язках з рейдерами нотаріусів і держреєстраторів. Але корумпованість влади, суддів не дає змоги людям відстоювати свої права. Так, у ПСП «Дімітрова» вивезли врожай на 20 млн гривень! Зараз він арештований, а фермери у розпачі. Бо рейдери за підробленими документами, при підтримці поліції та тітушок, вивозять врожай за один день, а відбивати його по судах можна дуже довго.

Треба приймати закони, і жорстко карати великими термінами ув’язнення нотаріусів і держреєстраторів, які виконують рейдерські замовлення.

У нас в Бережинці було вже дві перестрілки з рейдерами. Люди обурені, купують зброю та готові до рішучих дій. Якщо влада негайно не зробить потрібних кроків – може бути катастрофа», — зазначив Юрій Крутько.

Його думку підхопив Валентин Лихоліт, голова Національної спілки ветеранів та учасників бойових дій.

Він розказав про скандальні і зворушливі події у Бережанці, Кіровоградської області, коли більш як 300 силовиків, виступивших на боці рейдерів, жорстоко побили 60 беззбройних ветеранів АТО, які стали на захист селян.

«На один великий об’єкт рейдери тратять на підкуп влади та силових структур 300 тисяч доларів, а на виході мають 2 млн доларів – непоганий бізнес! В нашому випадку на боці рейдерів виступила вся обласна влада Кіровоградщини. Поліція, тітушки і спецпідрозділ КОРТ жорстоко побили і розігнали беззахисних людей. Та коли на другий раз ми одягли бронежилети, екіпірування, то силовики з тітушками злякались і відступили. Чого чекає влада – кровопролиття? Безкарність породжує безлад – усі ті, хто винен у рейдерських захопленнях не понесли відповідальності, всі залишились на своїх місцях. Отже, ми вимагаємо негайної і всебічної реакції центральної влади на те, що відбувається в Україні навколо рейдерських захоплень», — підсумував активіст.

Проблему боротьби з рейдерством в Україні в своєму виступі окреслив адвокат Євген Старчук.

Він зауважив, що коли фермер зіткнувся із фактом рейдерського захоплення своєї землі, або врожаю, він мусить реагувати одразу в багатьох напрямках – а це дуже важко, коли обмаль часу, коштів та ситуація розвивається стрімко.

«Щоб хоч якось протистояти рейдерам, фермеру треба подавати одразу кілька заяв в різні інстанції, писати звернення, узгоджувати багато питань. Це забирає багато часу, моральних і фізичних сил, а, тим часом, рейдери діють швидко та зухвало. Вважаю, що Антирейдерський комітет повинен стати тим центром, який би розробив комплекс ефективних дій по боротьбі з рейдерством, акумулював інформацію та координував зусилля активістів по всій Україні», — зазначив адвокат.

Інші учасники засідання антирейдерської комісії долучилися до обговорення та висловили свою підтримку Анитрейдерському комітету і бажання спільно шукати вирішення проблем. Зокрема, В’ячеслав Толстокорів, перший заступник голови ГО «Київська муніципальна поліція» закликав українців активніше створювати саме муніципальні підрозділи правоохоронців, інститут народних шерифів, яким би довіряли люди, і які б могли ефективно протистояти рейдерським захопленням. А Володимир Шалимінов, представник Інтерполу і низки європейських правозахисних організацій, висловив готовність залучити до боротьби із рейдерством міжнародні структури. Тоді як керівник Луганської правозахисної групи, адвокат Наталія Целовальніченко закликала владу подивитись на цю проблему з усією усвідомленістю її важливості. Особливо, коли йде війна і Україна потерпає ще й від зовнішнього ворога.

Повну трансляцію круглого столу можна подивитись тут:

Военный прокурор Анатолий Матиос – банальный альфонс «Пледик» или «гибридный» Пшонка-рэкетир нового времени? - расследование Голос UA

Главный военный прокурор продолжает тормозить резонансные расследования и посадил на финансовые потоки своих одиозных замов и доверенных лиц

Вот практически прошло уже 3,5 года с момента кровавых разгонов Евромайдана и расстрела Небесной Сотни. Как известно, сейчас производство по преступлениям против Евромайдана находится в Управлении спецрасследований ГПУ, возглавляемом Сергеем Горбатюком.
Тем не менее, еще несколько месяцев назад Горбатюк откровенно признался, что следствие тормозится в частности из-за препятствий, которые оказывает руководство Генпрокуратуры, а именно Матиос, у которого уже земля горит под ногами от его преступлений перед украинским народом.

«Следствие постоянно сталкивается с препятствиями в расследовании этих дел, эти препятствия поступают от руководства Генпрокуратуры, а именно от Матиоса (главный военный прокурор Украины – Анатолий Матиос). По этому поводу я неоднократно отправлял Генпрокурору письменные жалобы по поводу того, в чем заключаются эти нарушения. Но к сожалению, реагирования нет», — жаловался Горбатюк и добавлял, что по некоторым эпизодам следственной группе вообще приходилось «не без помощи» военпрокуратуры начинать буквально «с нуля».
Тем не менее, заявления Горбатюка до сих пор остаются не услышанными в высоких кабинетах Генпрокуратуры и властной вертикали.
Кто такой Матиос и какова его роль в событиях во время Майдана

Обратим внимание – Матиос, был высокопоставленным сотрудником Администрации Президента Януковича (пребывал в должности заместителя начальника главного контрольного управления АПУ с 2011 по 2014 гг.) и в период трагических событий на Майдане, контролировал исполнение поручений на тот момент президента Виктора Януковича, которые касались работы правоохранительных органов, включая период массовых расстрелов на Майдане.
Тем не менее, после смены власти Матиос довольно странно и неожиданно избежал люстрации, хотя ни для кого не секрет, что он был в команде экс-главы АП, а ныне нардепа из «Оппозиционного блока» Сергея Левочкина.
По сообщениям ряда украинских СМИ, на своей должности Матиос на Банковой при Януковиче курировал финансово-материальные вопросы и точно был в курсе не только всех денежных «махинаций» экс-Президента, а также не может не владеть информацией о поставках из России оружия и «спецсредств», которые были использованы Беркутом против активистов Революции Достоинства.
«Человек-сова» по имени Матиос
Возникает в связи с этим вопрос, как Матиосу удалось избежать люстрации после смены власти в стране – ведь его официально должны были уволить еще в 2014 г. В кулуарах властных кабинетов знают, что его судьбу определил тот факт, что он приходится младшим братом украинской писательницы Марии Матиос (нардепа от УДАРа), а активисты движения «СтопМатиос» сообщают, что об умении Матиоса «прогибаться» для своей выгоды уже начали ходить легенды.
«Он, например, прямо в коридоре становился на колени и клялся в вечной преданности, когда просил влиятельных лиц поддержать его на Государственное бюро расследований. Эта фетиш-должность уже просто не дает «Пледику» (по словам Матиоса, так ласково называет его дома жена) спать по ночам. А до этого Матиос падал перед прокурором Жербицким — в знак благодарности за защиту перед Шокиным, когда генпрокурор хотел его выгнать. Были и коленопреклонения на дне рождения у главы СБУ Василия Грицака. Вероятно, это такой стиль жизни. Вот так на коленях, по-пластунски, Главный военный прокурор ползет по дороге своей карьеры. И при Ющенко, и при Януковиче, и при Порошенко», — заявляют общественники, добивающиеся много месяцев отставки главного военного прокурора.
После того, как Матиос избежал таким образом люстрации, появилась фантастическая версия, что чиновник, по его же словам, был едва ли не под угрозой ареста со стороны на тот момент главы АПУ Клюева.
Сейчас же Матиос так уверовал в свою безнаказанность, что не устает хвалить себя по всяким разным поводам – и ради этого готов даже частично обнажаться перед журналистами, что для чиновника такого уровня это – неординарный поступок. Так и случилось, когда Матиос в интервью «Украинской правде» продемонстрировал татуировку в виде совы на предплечье левой руки.
Прокурорский «стриптиз» сопровождался следующим комментарием: «Имею опыт и знания, но главное: могу дышать против ветра. Так выглядит «белая ворона». Но я не «белая ворона», я – сова. Сейчас покажу, что имею в виду». Вот так у него все: «двоечник – есть двоечник» — зоология не самая сильная его сторона. На руке не сова а сыч: «Приметы считают, что своим появлением сыч даёт человеку знать: впереди затаилась опасность! Речь может идти как о материальных вещах (упадёте и сломаете ногу), так и о нематериальных (кто-то задумал втянуть вас в аферу).» Вот уж воистину – правда всегда вылезет, как ее не прячь.
При этом на волосатой руке Матиоса были замечены и часы Rolex за 17 тысяч долларов. Впрочем, прокурор заявил, что это – подарок его супруги, а туфли Louis Vuitton оказались, по его словам, изделием «модного украинского бренда «Луцк-Волынь».

Для справки: филин (сыч)- «спутник дьявола» — ведет ночной образ жизни, а как известно, вся нечисть склонна вести аналогичный образ жизни. Да и охотиться эта птица на своих жертв исключительно ночью, что есть веской причиной полагать, что несет она лишь беду.
Знатоки криминальных татуировок в свою очередь рассказывают, что в местах лишения свободы татуировка совы может обозначать либо умудренного опытом, либо хитрована, который всё обставляет так, что к нему никто не может иметь «предъяв». Также сова может быть набита человеком, который считает себя принадлежащим к темным силам зла. Это символ мрака, смерти, одиночества, сумрачного ума. Такую татуировку могут набивать себе люди, разочарованные жизнью – судом, большим сроком, предательством.
Амбиции и скрытность «совёнка»
Сейчас Матиос, как известно участвует в конкурсе на должность главы Государственного бюро расследований, отказывается объяснить журналистам происхождение почти 34 млн грн «дивидендов» от неизвестного бизнеса его жены.
Отдельно не лишним будет остановиться на финансовом обеспечении семьи главного военного прокурора и некоторых «схемах» его супруги-бизнесвумен.

По данным активистов движения «СтопМатиос», У главного военного прокурора весь коррупционный бизнес легализуется через жену Ирину Барах: «Косит взятки с задержанных https://goo.gl/rhwNqx (в частности, по делу «налоговиков» военпрокурор уговаривал задержанных пойти на соглашение со следствием от $500 тыс. до $2 млн). Захватывает земли https://goo.gl/i3QDz4 (захват 1800 га плодородной земли в Херсонской области через фиктивную фирму-«прокладку», которая отдала участок в субаренду ООО «Таврическая перспектива» Барах). С нарушениями строит жилые домов, «для плебеев» https://goo.gl/6PM6NE (в Херсоне фирма Матиосов «Полиэкспо» построила дом на месте садика с рядом нарушений, а у жителей этого новостроя теперь проблемы; сейчас Барах собирается построить второй дом в этом облцентре). Держит конвертационные центры в зоне АТО и уже даже по всей стране https://goo.gl/cPaspn(предприятиями своей жены принимает участие в уклонении от уплаты налогов мощным производителем алкоголя в Украине – «Группой компаний Баядера». В частности, фирмами ООО «Профит-Актив» и СООО «Таврическая перспектива» — принадлежащих Барах и отраженных в декларации Матиоса). Предприятиями своей жены принимает участие в уклонении от уплаты налогов мощным производителем алкоголя в Украине – «Группой компаний Баядера». В частности, фирмами ООО «Профит-Актив» и СООО «Таврическая перспектива» — принадлежащих Барах и отраженных в декларации Анатолия Матиоса. При этом прокурор живет в арендованном доме, конечно, который принадлежит компании жены!». И поэтому маска альфонса к нему не клеиться, как бы он этого не хотел. Матиос – это «гибридный» Пшонка современности как, к сожалению, и все сегодня в нашей стране: гибридная война с Россией и гибридное перемирие с террористами и захватчиками.
А еще по количеству скандальных и сфабрикованных дел Матиос уже давно перешел все возможные границы: «Автомайдановцы, «Торнадо», дело экс-налоговиков… Неудобных вопросов ОЧЕНЬ много…
Несмотря на то, что главный военный прокурор в своих декларациях за последние годы указывает «смешные» собственные доходы, «кошелек» его жены-бизнесвумен наоборот пестрит многомиллионными доходами, валютой, крутыми авто и другими ценностями. Это дало повод подкомитету Палаты представителей США (нижней палаты американского парламента) по иностранным делам, который занимается вопросами Европы, Евразии и возникающих угроз, заинтересовался теневой деятельностью ряда украинских политиков и лиц, влияющих на принятие решений в местном бизнесе, заинтересоваться бизнес-империей Матиоса.
Под прицел внимания американских антикоррупционеров попал тот факт, что украинский прокурор, находясь на госслужбе и «борющийся» с коррупцией, не постеснялся подтвердить, что бизнес-империя его жены (а по факту и его тоже) процветает.
По канонам госслужбы на Западе (и в Штатах в частности) если у чиновника кто-то из близких членов семьи занимается бизнесом и преуспевает в этом – это четко называется КОРРУПЦИЕЙ.
На этом фоне на Западе и в США уже перестали верить и в показушную «борьбу» наших «дорогих» антикоррупционных прокуроров – ни одной громкой посадки топ-коррупционера за последние 3,5 года так и не произошло. Только громкие задержания, пиар на камеру, громкие заявления/обвинения и затем развалившиеся дела в судах. Зато декларации государственных антикоррупционеров повергают просто в шок и замешательство весь западный мир.

Похоже, терпению в Вашингтоне приходит конец, и расследователи вплотную займутся финансовыми вопросами Матиоса, который будет объяснять, почему он при месячной зарплате в 35 тыс. грн владеет часами Vacheron Constantin, которые стоят больше, чем годовой оклад военпрокурора. Или почему Матиос гоняет по Киеву на Mercedes G65, хотя в декларации у него еще в позапрошлом году был прописан скромный Chevrolet Lacetti 2005 г.в.
Последние декларации продемонстрировали это во всех доходах всех предприятий, зарегистрированных на Барах, Матиос числится совладельцем. А это немало. Только по приблизительным подсчетам – это 62,5 млн грн, более 300 тыс. долларов и 53 тыс. евро.

Поэтому только на первый взгляд выглядит странным, что он получает от жены 21 февраля 2017 года подарок в денежной форме на сумму 682 672 грн, что очень похоже на задекларированный в 2016 году Mercedes-Benz G55AMG 2010 г. в., стоимостью 690 тыс. грн, в который почтенный чиновник пересел с Лачетти.
Из декларации семейства Матиоса-Барах следует, что управляющей компанией их бизнеса является предприятие «Полиэкспо». На сайте предприятия указано, что оно является координирующим предприятием агроальянса, в состав которого входят компании «Таврийская перспектива», «Тягнинское ХПП» (элеватор), ООО «Зерноперерабатывающее предприятие «Зерно Таврии» и ООО «Астра-Л». В едином реестре юридических лиц указано, что предприятие прекратило свою деятельность, а его преемником является «Полиэкспо»
Кроме того, сельским хозяйством занимается и подконтрольное супруге прокурора предприятие «Сан и Сан Мариуполь ЛТД», а Барах контролирует еще и предприятие «АМПИР» (официальный диллер Peugeot в Херсоне), занимающееся торговлей и обслуживанием авто и других видов транспорта, оптовой торговлей зерном, и «Профит Актив», которое предоставляет финансовые услуги и управление фондами и финрынками.
Основным же активом Барах является именно «Таврийская перспектива», которое выступает учредителем большинства компаний, входящих в структуру бизнеса семьи Матиоса.
Не лишним будет отметить, что на прошлой неделе детективы НАБУ задержали бывшего прокурора ГПУ Дмитрия Суса, который, напомним, переписал на свою 85-летнюю бабушку джип стоимостью $40 тыс.
Как Матиос захватывает конверт-центры
По данным издания «Олигарх», ранее луганский блоггер и бывший сотрудник прокуратуры Сергей Иванов указал, что заместитель Матиоса Дмитрий Борзых занимается крышеванием конвертационных центров в зоне АТО. При этом Борзых, который при Януковиче считался ставленником одиозного Виктора Пшонки, называют «фактической правой рукой Матиоса» и его «теневым казначеем», который присматривает за «конвертами» в зоне АТО.

Дмитрий Борзых
Таким образом наблюдатели делают вывод, что курируемая Матиосом операция ставит целью расширить его сферу контроля над «конвертами» с зоны АТО на всю Украину. Косвенным подтверждением этого служит тот факт, что по налоговому делу до сих пор не задержан ни один руководитель системных «конвертов», которых Матиос лично насчитал восемь. И скорее всего, такая цель перед организаторами спецоперации вовсе не ставилась — все нужные люди, вычисленные при помощи Насирова, должны были остаться на своих местах, но начать работать под новой «крышей».
«Большую чистку» на конвертационном рынке спровоцировало введение системы электронного администрирования, которая должна была ликвидировать теневую экономику. Но на деле она позволила сконцентрировать все важнейшие рычаги по управлению этой сферой на Львовской площади в Киеве. Как указывают информированные источники, молодой глава ГФС под присмотром «орлов Матиоса» выстроил действенную цепочку создания и продажи «схемного» налогового кредита и обналичивания средств. Для этого использовались объемы импортного и «внутреннего» НДС по группам товаров, которые на рынке продаются за наличные, и с объемов продаж которых не уплачиваются налоги.
Суть схемы заключается в банальном вмешательстве в автоматизированную информационную систему ГФС, в ходе которого налоговый кредит от импортера или внутреннего производителя товаров народного потребления одновременно вносится в систему как транзитером (подставной фирмой-однодневкой, созданной специально для одной операции) так и выгодоприобретателем — предприятием реального сектора экономики. При этом транзитер осуществляет так называемый «переворот» классификации товара, который, например, изначально был пшеницей, а стал видеокартами или любым другим товаром, нужным клиенту. Стоимость этой операции составляет 2-6% от объема плюс наличные средства. А до заказчика этот объем с учетом всех «усушек и утрясок» доходит уже за 11-12%.
Отличие новой системы от старой состоит в том, что подобные операции разрешено проводить лишь крайне небольшому кругу лиц на уровне центрального офиса ГФС. Региональные «решалы», которые баловались подъемом на «переворотах», подвергаются публичной порке, как, например, это произошло с руководством ГФС в Днепропетровской области, против которого в мае прошлого года Национальной полицией было открыто уголовное производство № 12016000000000133 (источники «ОЛИГАРХА» говорят, что «эти фокусы» ускорили увольнение тогдашнего главы ГФС в Днепропетровской области Василия Андрухива), отмечает издание.

«При этом, как известно, куратор Национальной полиции — глава МВД Арсен Аваков — является со-организатором «антикоррупционной операции» вместе с Анатолием Матиосом. А поскольку Арсен Борисович, как опытный бизнесмен, наверняка сведущ в конвертационных вопросах (по слухам, газодобывающие компании Авакова, управляемые его консильери Игорем Котвицким, поднаторели на минимизации налоговых обязательств с помощью импортных операций близких к главе МВД чайной фабрики «Ахмад Ти» и сети супермаркетов «Восторг»), вполне вероятно, что в этом деле у него тоже может быть свой интерес», — пишет автор материала.
Кто еще помогает Матиосу сидеть на потоках
В сентябре прошлого года украинские СМИ разразились новым разоблачением: активисты и участники АТО прямо обвинили кума Матиоса Игоря Кривенко в «крышевании контрабанды» в зоне АТО. По информации медиа, Кривенко является «казначеем» военного прокурора и курирует теневые финансовые потоки на Донбассе, контрабанду и обнал».

Игорь Кривенко
Кроме того, вскрылось, что Кривенко может быть причастным и к контрабандной схеме поставок сигарет в РФ через Сумскую таможню. Сейчас, по словам, общественников эти «схемы» продолжают существовать, а их организаторы продолжают разгуливать на свободе.
Кстати, видно, в благодарность своему благодетелю Матиосу Кривенко с завидной активностью пиарит главного военного прокурора в соцсетях, делает перепосты его информационных вбросов о «достижениях» работы военпрокуратуры и проч.
Украинские СМИ уже три года сообщают и о явном несоответствии жизни верхушки Военной прокуратуры их доходам. Недавно вскрылось, что помимо зажиточной жизни подчиненных Матиоса – Дмитрия Борзых, Руслана Кравченко, Денис Чехунов и Сергей Долгополов – эти прокуроры имеют родственников на оккупированных территориях Донбасса, которые «служат верой и правдой» захватчикам, родственников в РФ из партии Путина и курируют «крышенивание» контрабанды и обналички в зоне АТО.
Например, двоюродный брат Чехунова – Виталий – в России входит в партию Путина «Единая Россия» и недавно был назначен вице-мэром российского Белгорода.

Долгополов оскандалился тем, что его тесть до недавнего «работал» на должности «судьи» в так называемом Верховном суде «днр», а недавно он тоже пошел на повышение, возглавив этот нелегитимный орган оккупантов. По словам очевидцев, кроме всего прочего отец Долгополова возглавляет так называемый «трибунал», который «судит» украинских военных-участников АТО. О судьбе ряда военнослужащих, пропавших на Донетчине с начала войны, до сих пор ничего неизвестно. Не исключено, что смертельные «приговоры» приводили в исполнение оккупанты с подачи такого «трибунала» и его главы – тестя украинского прокурора Долгополова.
Отчим Борзых, оставшись на оккупированной территории, по информации блоггеров, стал полевым командиром одного из отрядов боевиков «лнр» в Славяносербском районе Луганщины, всячески поддерживая Путина и его агрессию.
Кроме того, все эти прокурорские работали в системе прокуратуры при не менее скандальном генпрокуроре Пшонке, который тоже любил купаться в роскоши и скрывал свое богатство за показушной скромностью.
Так, в начале июля стало также известно, что у Борзых, декларацию которого попыталось скрыть НАПК, нашли ложь: согласно декларации за 2015 год, Борзых и его мать владели квартирой площадью 72 кв м в Луганске и арендовали дом площадью 43 кв. м в селе Украинка под Киевом. Также прокурор отмечал в декларации право использовании 2 кв. м в общежитии, что видно было его адресу регистрации. Но в декларации за 2016 г. Борзых уже не указал мать, но отметил, что арендует новый дом. На этот раз в элитных Лесниках у столицы, площадь жилья — 390 кв. м. В то же время, декларация Борзых не содержит никакой информации относительно расходов на аренду этого здания, хотя законодательство требует декларировать такие траты, если они превышают 7 тыс. грн в месяц. Также в последней декларации прокурора исчезла квартира в Луганске, но появился доход в более полумиллиона гривен от продажи недвижимого имущества иностранцу.

Кроме этого, вскрылось, что Денис Чехунов и его отец Николай (согласно их декларациям за 2016 год) владеют акциями стратегического госпредприятия «Турбоатом». Это ГП, помимо того, что нередко оказывалось в эпицентре тендерно-коррупционных скандалов, недавно засветилось еще и в закупке робот на 41 млн грн у фирмы с российскими корнями.
Ранее украинские медиа сообщали, что акциями «Турбоатома» также владел сын экс-генпрокурора Пшонки Артем.
Уже давно не секрет, что на этом госпредприятии не один десяток лет процветает распил госсредств в особо крупных размерах, а прокурорские, которые должны были бы сажать пачками руководство ГП за коррупцию, получили, похоже в виде отката акции госкомпании. Не для того ли, чтобы закрывать глаза на эти преступления?!

При этом «обычный» прокурор Чехунов ездит на козырных иномарках Toyota Land Cruiser, а его жена — на Toyota Camry. В финансовой отчетности Чехунова также указано, что его супруга, занимающаяся бизнесом, пополнила семейный бюджет на 810 тыс. грн, еще 7 млн грн принесла продажа недвижимости, которая была записана на жену прокурора. Сам же Чехунов владеет земельными участками площадью свыше 3 тыс. кв. м и небольшой квартиркой. Наличкой же у прокурора — $73 тыс. и 740 тыс. грн. При этом годовая зарплата Чехунова на должности прокурора составила 336 тыс. грн.
Согласно декларации прокурора Долгополова, живет он тоже небедно, имея квартиру за 702 тыс. грн, личное машиноместо на парковке стоимость 120 тыс. грн, иномарку Honda CR-V за 326 тыс. грн., наличку в сумме $16,5 тыс. и 14 тыс. грн. Зарплата прокурора составила в прошлом году 431 тыс. грн.
Общество уже устало терпеть этот позор и уголовщину! Матиоса и его ОПГ из-за угроз безопасности страны и ее интересам в экономической сфере необходимо немедленно отстранять от работы, лишать званий, проводить тотальную антикоррупционную проверку и расследования, сажать за решетку…
Матиос «запустил» свою руку и в Госрезерв
В лучших традициях «кумовства» в украинской политики племянник Матиоса со стороны жены, Евгений Барах в свои неполных 34 года возглавил должность первого заместителя председателя Государственного агентства резерва Украины. До этого Евгений Барах занимал должность и.о. главы «Укравтодора».

Евгений Барах
В «Укравтодор» (да и на госслужбу в целом) племянник Матиоса пришел в 2014 году. То есть сразу после того, как его дядя занял пост заместителя генпрокурора и главного военного прокурора. А за два года племянник Матиоса сделал фантастическую «дорожную» карьеру.
Не имея к тому моменту никакого отношения к вопросам инфраструктуры, он сразу стал начальником управления «Укравтодора», и в том же 2014 г. уже был назначен первым замом председателя «Укравтодора», а уже через год, в сентябре 2015 г., стал исполняющим обязанности председателя госкомпании. То есть — ее реальным руководителем.
Главный секрет такого головокружительного успеха молодого херсонского парня Евгения в том, что он — сын брата Ирины Барах, Виктора.
Племянник Матиос провалил ремонт дорог в Николаевской области и не только в ней. Он принимал кадровые решения об увольнении и назначении руководителей служб автодорог в областях, расставляя на «хлебные должности» своих людей. Однако состояние дорог у нас на данный момент в стране, как известно, стабильно критическое повсюду. И клан Барухов-Матиоса добрался до Госрезерва – тоже непрозрачной структуры, в которой растворяются миллиарды бюджетных денег.
Сегодня в Госрезерве уже начали происходить странные изменения. Как-то совершенно случайно связанные с аграрным сектором, в котором, как известно трудится и преуспевает жена Матиоса.
Например, уже заявлено, что Госрезерв создает из 10 своих предприятий огромный агрохолдинг. Не исключено, что на определенном этапе изменений в Госрезерве возникнут не одна, а сразу несколько компаний, связанных с Матиосом как конечным выгодополучателем.
Табачные «схемы» Матиоса
Участие титушек бывшего замглавы СБУ, народного депутата Андрея Левуса в силовых акциях против компании-дистрибьютора Бориса Кауфмана (goo.gl/RbE5BV) может свидетельствовать о том, что за рейдерством в отношении «Мегаполиса-Тедиса» стоит некто Александр Сухомлин — экс-заместитель министра экономики Украины в правительстве Януковича.

А.Сухомлин
Стало известно, что в свое время Сухомлин пришел к Левусу со схемой, как «прокинуть» «Мегаполис» и начать пропускать сначала часть, а потом и весь объем сигарет через принадлежащий Сухомлину «Волыньтабак».
Учитывая монопольное положение «Мегаполиса» на рынке, речь шла о десятках миллиардов гривен. Вскоре военная прокуратура «принимает» Сухомлина по делу о сжиженном газе.
Задержанием руководит лично главный военпрокурор Матиос. Сухомлин подозревает, что это «обратка» в ответ на то, что он засветил Левусу схемы по «Мегаполису-Тедису». Так оно, в общем, и есть: почувствовав солидные барыши, «Толя_продай_дело», предпочитает держать такого эксперта поближе к себе, ограничив свободу его передвижения.
Сухомлин поначалу идет в глухой отказ, велев своей гражданской жене Канюк Н.И. «зачистить» все, что можно и уехать из страны. Левус, однако, пытается убедить Сухомлина в том, что его задержание — просто досадное стечение обстоятельств, и ему нужно лишь сдать схемы со сжиженному газу. Народный депутат регулярно, впрочем, без каких-либо разрешений от следователей, на протяжении нескольких месяцев посещает Сухомлина в СИЗО. Параллельно его титушки из ГО «Вільні люди» пикетируют суды по «Мегаполису», дело которого начинает раскручивать прокуратура с АМКУ.
Но, как известно, Сухомлин – «тертый калач», поначалу он не верит ни Левусу, ни Матиосу, поэтому переговоры длились почти 11 месяцев. На всякий случай, через гражданскую жену, которая уже находилась за границей, он начинает вести переговоры с центральным аппаратом СБУ.
Согласно инсайду, выйдя на сотрудников подразделения «К» СБУ, супруга Сухомлина попросила в обмен на определенную информацию облегчить его участь. Те пообещали Канюк решить вопрос Сухомлина с Матиосом. Сделку от конторы сопровождала некая Мамотенко Т.Д., через которую Канюк и передала взятку. Говорят, что Мамотенко после этого сразу якобы приобрела новый «Мерседес».
Примерно в то же время Левусу удалось убедить Сухомлина под его гарантии пойти на сделку со следствием, признав вину по эпизоду со сжиженным газом.
Кроме того, они договариваются с Матиосом о том, что совместно дожимают «Мегаполис-Тедис». Сухомлин платит в бюджет 20 миллионов гривен и передает о-о-очень круглую сумму через Левуса Матиосу, после чего тот лично подписывает Сухомлину бумаги на освобождение…
После этого вся страна наблюдает, как прокуратура вместе с АМКУ давят на бизнес Кауфмана и Грановского. В то время, как предприятие «Волыньтабак» Сухомлина-Левуса-Матиоса стремительно расширяет свои рынки сбыта.
Вскрылось, что сотрудница СБУ Мамотенко приняла круглую сумму от Канюк, уже якобы зная, что Сухомлин идет на соглашение со следствием, а выйдя на свободу, тот узнает об этом и понимает, что его «развели». Заплатить силовикам дважды плюс ещё и в бюджет — это явный перебор.
Сухомлин откровенно это предъявляет Матиосу, который внезапно обнаруживает, что коллеги его просто кинули «втемную», а военпрокурор в свою очередь передает им по цепочке — те, извинившись, возвращают, по сути, взяткодателю часть его взятки…
В этой всей связи, уставшие от показухи военной прокуратуры и махровой коррупции в этой структуре ГПУ, представители ряда антикоррупционных общественных организаций, эксперты, политологи, АТОшники, представители Майдана от общественности, СМИ и все больше и больше граждан требуют немедленного увольнения Матиоса, тотальной люстрации верхушки военной прокуратуры, открытия против главного военпрокурора и его замов уголовных дел, масштабной независимой антикоррупционной проверки всех военных прокуроров, проверки данных, опубликованных в СМИ относительно «схем Матиоса» и законности его обогащения со всеми вытекающими отсюда последствиями.
Показательно, что ситуация с Матиосом (как бы кто к нему не относился) бьет по имиджу и самого Луценко и президента Украины Петра Порошенко, который планирует идти на второй срок и уже включился в избирательную кампанию.
Такие кадры, как Матиос, не то что дискредитируют президентскую команду, а фактически топят главу государства в коррупционном болоте как в глазах украинского общества, так и партнеров Киева на международной арене.
Общественные объединения публично вновь обратились в НАБУ, СБУ, СНБО и Петру Порошенко с требованием немедленно отстранить Матиоса и его команды и провести срочную проверку во всей Военной прокуратуре, начиная с «Пледика» и заканчивая рядовыми сотрудниками.
Показательным является тот факт, что как все «функционеры-фейсбучники» Матиос в соцсетях (с большим количеством орфографических и пунктуационных ошибок) лично отчитывается перед общественностью о задержаниях и щедро поливает грязью фигурантов. А вот отчетов о доказанных преступлениях и виновных, отбывающих наказание с конфискацией неправедно нажитого – НЕТ.
Общество уже устало и пиара и хочет конкретных РЕЗУЛЬТАТОВ — посадок коррупционеров и завершения многих резонансных дел, открытых после победы Революции Достоинства.
Очищение ГПУ должно продолжится новым делом – уголовным преследованием Матиоса и его гоп-компании.
Источник:

«Межигір’я» буде повернено державі

Київський апеляційний господарський суд створив умови для повернення у державну власність колишньої резиденції Віктора Януковича



1 серпня 2017 року Київський апеляційний господарський суд у справі № 21/44 визнав недійсним договір міни і договір купівлі-продажу, за яким державний комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» у Нових Петрівцях перейшов у власність ТОВ «Танталіт».



Нагадаємо, що урядова дача, яка належала Віктору Януковичу, влітку 2007 року змінила кілька суб’єктів власності, після чого її обміняли на два будинки на Парковій алеї в Києві. Восени 2007 року «Межигір’я» перепродали компанії «Танталіт», яка і зараз є власником об’єкта.


На передньому плані – спорткомплекс Януковича, далі – «Хонка»

Нагадаємо, що ще у березні ц.р. Міністерство екології та природних ресурсів ініціювало процедуру повернення в державну власність об’єктів, які належали державі. В результаті незаконної оборудки приватної компанії резиденцію «Межигір’я» забрали у держави.

Прес-служба Київського апеляційного господарського суду

В Николаеве сотрудники новоодесского предприятия "Фанчи-Инвест" пикетировали областную прокуратуру

Сегодня, 2 августа, директор предприятия «Фанчи-Инвест» Роман Стефанчишен, чей дом и гараж неизвестные забросали «коктейлями Молотова», вместе со своими подчиненными пикетировали здание прокуратуры Николаевской области. Об этом сообщает корреспондент интернет-издания «Мой город».



Предприниматель требовал от областного прокурора области Тараса Дунаса быстрого и объективного расследования поджога своего дома, в котором он подозревает начальника Новоодесского отдела прокуратуры Олега Наливайченко.


Кроме факта поджога и покушения на жизнь, Стефанчишен потребовал возвращения иномарки, которую у него отобрал Наливайченко.


Отметим, что к митингующим Дунас вышел уже после того, как они собрались уходить. Он заверил, что заинтересован в раскрытии данного преступления.

«Я против того, чтобы Николаевщину вносили в пятерку наиболее криминогенных областей Украины. У нас уровень раскрытия преступлений составляет 40%, каждое третье преступление раскрывается. Я за то, чтобы все преступления раскрывались», — обратился он к пикетирующим.

После этого Стефанчишен попросил обратить внимание на то, что 20 июня прокурор Наливайченко в состоянии алкогольного опьянения в одном из кафе начал говорить, что виновных в поджоге дома не найдут, так «он уже решил вопрос с прокуратурой области».



Стефанчишен также отметил, что на сегодняшний день прокуратурой открыто уголовное производство только по факту повреждения имущества, хотя на самом деле была явная попытка покушения на его жизнь.


Роман Стефанчишен (справа)

«Скажите, пожалуйста, реально в мой дом закинуто две бутылки коктейля Молотова. Открыто уголовное производство по факту незаконного повреждения чужого имущества. Там не на большую сумму повреждено, потому что я за 40 с успел потушить пожар. У меня вопрос, если бы тому же прокурору Наливайченко, который в данном случае является одним из заказчиков, закинули две бутылки коктейля Молотова, была бы статья 115 («умышленное убийство» — ред.)», — сказал предприниматель.


Прокурор Тарас Дунас

Дунас еще раз повторил, что заинтересован в раскрытии преступления.

«Мы заинтересованы, чтобы это преступление было раскрыто. Другого варианта быть не может. Я хочу все преступления раскрыть, но реалии так складываются», — подчеркнул он.


Стефанчишен возразил, что требование своего же автомобиля является низким поступком. Вместе с тем он рассказал Дунасу, что увольняет своих подчиненных, которые были замечены в каких-то преступлениях, мошенничестве. Ввиду этого он посоветовал прокурору пойти по его примеру и уволить Наливайченко.

Дунас же заявил, что это неправильно, потому что трудовые отношения не влияют на те ситуации, которые происходят у каждого в семьи.


Источник:

Національний корпус закликав українців бойкотувати російський бізнес

В «Інтерфакс» відбулась прес-конференція за участю активістів і керівників патріотичних об’єднань, під час якої було анонсовано рух щодо боротьби із засиллям російського бізнесу та капіталу на території України



Зокрема, спікер партії «Національний корпус» Олександр Алфьоров, відкриваючи прес-конференцію, зазначив, що на 4-му році війни Росії проти України накопичилось дуже багато важливих питань, які ігнорує влада, та які потребують негайного вирішення. І одне з найкричущих та ганебних явищ – це саме засилля представництв, суб’єктів та інших форм власності російського бізнес капіталу, що продовжує спокійно вести в Україні свою діяльність, викачує з українців гроші, які потім використовує для фінансування терористів на Донбасі. Тому за ініціативи Національного корпусу була започаткована довгострокова акція «Чорні списки», для збору інформації та координації зусиль в боротьбі з ворожою економічною агресією. Наразі у Facebook вже працює спільнота-сторінка, де кожен може прийняти участь в обговоренні, надати інформацію та поділитись власними думками з цього приводу.

Спікер Національного корпусу підкреслив, що вся інформація, яку будуть надавати активісти, проходитиме ретельну перевірку. «Ми не допустимо зведення особистих рахунків, чи використання патріотів для витіснення якогось бізнесу, щоб потім зайняти вільне місце», — наголосив Олександр Алфьоров.

До ініціативи Національного корпусу у боротьбі з російським бізнесом в Україні вже приєднались, або готові приєднатись низка патріотичних організацій — ВО «Свобода», «Правий сектор» та інші. Так присутній на заході народний депутат Андрій Іллєнко закликав усіх небайдужих патріотів активніше долучатись до цього руху.

«Ми анонсуємо масштабну акцію по блокуванню діяльності російського бізнесу, активна фаза якої розпочнеться з вересня місяця, і закликаємо усіх патріотично налаштованих громадян приєднуватись до наших заходів. Це ненормально, коли на 4-му році війни безліч російських підприємств та фірм із власниками-росіянами, спокійно себе почувають в Україні, та продовжують вести свою підривну діяльність. Безумовно, українська влада на цьому наживається, але ми таке терпіти не будемо. В нас є низка інструментів та методів для ефективної боротьби. По-перше, це бойкот послуг і товарів підприємств, тісно пов’язаних із російським капіталом, про що ми будемо активно інформувати населення. По-друге, це фізичне блокування суб’єктів і об’єктів російського бізнесу, так як це було у випадку із Сбербанком Росії. Фізичне блокування вже довело свою ефективність, той же Сбербанк вже згортає свої представництва в Україні. По-третє, користуючись повноваженнями народних депутатів, ми разом з однодумцями підготували законопроекти, які мають унеможливити, або максимально ускладнити роботу російського бізнесу в Україні. Сподіваємось, що ці законопроекти пройдуть у ВР цього скликання, або доведеться приймати їх вже наступним складом парламенту. В будь-якому разі Україна має вводити найжорсткіші санкції проти російського бізнесу, щоб нас не звинувачували у подвійній грі, коли весь цивілізований світ долучився до санкцій проти Росії», — підкреслив свободівець.

Також слово мав позафракційний депутат Верховної Ради Олег Петренко:

«Без боротьби нічого в цьому напрямку не зрушиться, потрібні тільки рішучі, прямі дії – лише тоді влада щось буде робити. Тому ми анонсуємо активну фазу боротьби з вересня 2017 року, і закликаємо всіх долучатись до наших ініціатив. Акції патріотів щодо Сбербанку Росії довели, що активна позиція та пряме блокування дають свої результати — цей банк йде з фінансового ринку країни. Окремо хочу наголосити, що «Чорні списки» — це не якась книга для полювання на відьом. Це, перш за все, концентрація та координація зусиль, обмін думками та інформацією. Тому ми не допустимо зловживань, а будемо діяти зважено й відповідально. Всі документи та свідчення будуть ретельно перевірятись — ми хочемо, щоб це була всеукраїнська ініціатива, де кожен може внести свої пропозиції, ідеї, і де по кожному випадку приймалося б оптимальне рішення», – зазначив народний депутат.

Останнім серед виступаючих був депутат Київради Володимир Назаренко.

Він зазначив, що хоча влада у більшості своїй пішла на канікули, але патріоти продовжують працювати.

«Як депутат Київської міської ради, хочу розказати, які заходи щодо боротьби із російським бізнесом вже ініційовані та застосовуються в столиці. Так, більшістю голосів Київрада рекомендувала всім підприємствам — комунальним, державним та іншої форми власності уникати будь-яких фінансових та господарських стосунків із представниками російського бізнесу. У межах власних повноважень ми застосовуємо такі важелі впливу, як відмова у договорі оренди, блокування дозвільних правта інші. Попри сам ганебний факт присутності російського бізнесу в Україні, підприємства з російським капіталом, зазвичай, діють нахабно та зухвало — порушують санітарні норми, нешанобливо ставляться до клієнтів-патріотів та української мови. Нажаль мушу констатувати, що десь 20% киян не бачать проблеми у тому, щоб купувати російські товари, користуватись послугами російських фірм. Але в наших силах завадити їм почувати себе в Україні як вдома, і створити їм повну обструкцію», — підсумував Володимир Назаренко.

Отже, акція боротьби із російським бізнесом і російським капіталом анонсована, а вересень місяць обіцяє бути гарячим. Зі свого боку ми будемо слідкувати за новинами, та вчасно інформувати наших читачів.

В Печерском суде продолжается кривосудие над Денисюком



Печерский суд системно откатывается в тоталитарные эпохи дремучего средневековья времен инквизиции, этому мы стали в очередной раз свидетелями побывав на заседании Печерского райсуда г Киева, где бывшему главе налоговой Харьковщины, а ныне пенсионеру (59 лет), профессору, отцу четырёхгодовалого ребенка Станиславу Денисюку, которого уволили еще до назначения минсдоха Клименко в 2011 году, клеймит позором нагнанная «титушня» под патриотическим соусом, и обвиняют в присвоении 300 миллионов!



В результате залог в 100 миллионов и снова арест на 2 месяца. УкрПресс инфо продолжает серию публикаций о судебных процессах в качестве независимого наблюдателя.

Cамодурство судді Москаленко Катерини Олександрівни



Театр абсурда, подготовка и хроники провокаций
Мы продолжаем публикации в отношении судебных «качелей», которые происходят в отдельно взятом Печерском суде. Наша цель донести правду, не оправдывая и не осуждая подследственного, осуществить общественный мониторинг судебного процесса. На основании собственных впечатлений надеемся донести до наших читателей и зрителей обстановку, которая творилась в зале заседания и вне его, а также логику вещей в театре абсурда которое лицезрели мы в течении почти 8 часов до глубокой ночи.

Суддя Печерського районного суду м.Києва Москаленко Катерина Олександрівна

Это все происходило в условиях ужасной духоты и при огромном скоплении народа. 18 июля судебное заседание в Печерском суде города Киева должно было начаться в 17:00 часов под управлением судьи Катерины Москаленко. К этому моменту собрались адвокаты, родственники подозреваемого, журналисты, а также большая группа непонятных активистов.


Как только завели Денисюка в отсек скамьи подсудимых, один из псевдоактивистов громко заорал – «Вор должен сидеть в тюрьме»! После этого, начал разгораться словесный скандал, между родственниками, журналистами (которые пришли освещать процесс) и псевдоактивистами.

Участники процесса: судья Катерина Москаленко, адвокаты: Юрий Сухов,, Сергей Вилков. Военные прокуроры Савчак и Яцино.



Одесса рулит и ролевые игры
На первом видео видно, как расставлены роли тайного кукловода данного майнстрима, игра в плохого и хорошего полицейского, много крика, это азбука интриг. В игру ступает некий одесский активист с золотой цепью в палец, упитанного телосложения, данный гражданин пытается обличать Денисюка в ужасных смертных грехах. Накал страстей в зале суда повышается.

Обратите внимание на трех ключевых фигур активистов, далее расскажем чьих, которые постоянно твердили, что это не проплаченная акция. Один из крикунов задел адвоката Сухова, на, что он парировал, рассказав кого он защищал при режиме Януковича, в частности Юлию Тимошенко. Зачинщики провокаций.
1-Открыто обвиняли Денисюка в краже 300 млн гривен, нарушая тем самым главный принцип – презумпция невиновности.
2- Никто из них не мог вразумительно дать ответ на вопрос – по какой статье собственно обвиняется Денисюк.



https://www.facebook.com/denisyuk.stanislav/posts/1365548796885903

На своей странице в фб Станислав Денисюк утверждает, что на решение суда повлияли вооруженные члены организации «Вільні люди». «Псевдопатриоты из организации «Вільні Люди», хозяином которой является бывший зампред «Самообороны Майдана», приятель Анатолия Матиоса нардеп Андрей Левус — вчера ворвались на заседание суда с огнестрельным оружием», — написал бывший налоговик. Также Денисюк утверждает, что эти люди угрожали его дочери, «которая сама является представителем Фемиды».



Страсти накалялись, а судья Катерина Москаленко так и не шла, спрятавшись в совещательной комнате. Пришла секретарь суда и сообщила, что судья боится и будет ждать охрану, наконец около 19 часов суд начался. Адвокат Сухов попросил перенести судебное заседание на другой день для ознакомления с рядом документов, однако Катерина Москаленко мило улыбаясь отклонила и продолжила заседание.



Денисюк в своем посте во многом связывает табачный бизнес и присутствующих на суде псевдоактивистов – титушек, он пишет следующее: Зашел на страничку организации, титушки которой, как они пишут, «осуществляли гражданский контроль» над рассмотрением в Печерском суде ходатайства военной прокуратуры о продлении мне ещё на 2 месяца (как и в прошлый раз — без каких-либо веских юридических оснований) меры пресечения в виде содержания в ИВС.

Что интересно — ключевым направлением деятельности организации в течение последнего полугодия является силовое давление на судебные инстанции в деле Мегаполиса-Тедиса — дистрибьюторской компании, практически монополиста на рынке продажи сигарет в Украине, которую связывают с россиянами и одесским бизнесменом Борисом Кауфманом.

Фигурки
Фигурки

Кому выгодно?
Не хочу сейчас глубоко залазить в анализ российских корней Мегаполиса-Тедиса (который, между прочим, в списке крупнейших налогоплательщиков Украины, судя по информации на сайте компании занимает по итогам 2016 года 35-е место с 1.5 млрд гривен налогов — goo.gl/gMNJGX), об этом информации в Сети предостаточно. Предлагаю посмотреть на ситуацию сквозь призму Cui prodest, в смысле: кому [это] выгодно? То есть, кто больше всех выиграет от того, что «Мегаполис» (он же Тедис-Украина) ляжет.

Дело табак
Представьте себе ситуацию (абсолютно реальную этой весной, когда у табачного монополиста силовики арестовали весь товар): приходит курильщик в один прекрасный день в табачную лавку, а его сигарет на прилавке нет. В смысле: вообще нет и когда будут — неизвестно. На логичный вопрос: «А какие есть?» продавец ему предложит замену, ведь правда?

Заменой продукции «Мегаполиса» стали сигареты компании Волыньтабак, которая долгое время покупала табачные изделия в ООО ТК «Мегаполис-Украина» и реализовывала эту продукцию через сети магазинов в разных областях Украины.
Такая история удовлетворяла всех, но в один прекрасный день «Волыньтабак» стала продавать продукцию «мимо кассы» потребителям и посредникам. «Мегаполису» это не понравилось, и он инициировал уголовное дело против компании, бенефициаром которой принято считать Александра Сухомлина — экс-заместителя министра экономики Украины в правительстве Януковича (http://goo.gl/grBCAG).

Мальчики по вызову
Вот его-то, Сухомлина, интересы под высокопарными лозунгами борьбы с российскими акционерами «Мегаполиса» (которые «торгуют оружием!») и лоббирует сегодня «Народный Фронт» руками гопников из организации Андрея Левуса. За псевдопатриотическими лозунгами стоят циничные и алчные барыги, подчеркнул экс-налоговик.



Печерский суд – самый (без)/честный?
Три адвоката, два обвинителя, судья. Доводы адвокатов железные и даже не обученный юридическим тонкостям простой гражданин поймет, что все аргументы, предоставленные защитой железные, а прокурорские шиты белыми нитками. Давайте разберем по пунктам, кому это надо и почему?



По мнению экспертов, все очень просто, военный прокурор Матиос перешел Рубикон и вышел в плоскость типичного разбоя и шантажа. Перераспределения лакомых денежных кусочков очевидны, и он оттяпал у генпрокурора Луценко это дело, теперь состряпали мыльные пузыри и поехали. Начнем с того, что прокуратура в лице двух молодцев предъявляет схемы с Клименко и воровство 300 млн. 1-железный аргумент, Денесюка уволили еще до прихода Клименко на должность, это как можно доказывать на белое-черное? Второе-откуда взялась такая космическая сумма аж 300 млн?

Адвокат Сергей Вилков предоставил оценочные документы подтверждающие, что все активы и имущество не дотягивает и до 10 млн. гривен. В-третьих, залог в 100 млн, это как понимать? Обвинители утверждают, что подследственный может сбежать, может повредить следствию если его выпустят, интересно каким образом?

В-четвертых, целый букет заболеваний был проигнорирован, и судья Катерина Москаленко по-прежнему улыбаясь молча слушала. Наконец глубоко за полночь она огласила решение, по которому арест снова на 2 месяца или залог в 100 млн гривен, а через 2 дня арестовали машину его жены.

Налицо избирательное правосудие и ручная судья-марионетка под управлением опытных кукловодов. В прошлой статье мы писали материал, когда журналистов вообще вышвырнули из зала суда, вот вам и демократия, гласность и прозрачность судебных процессов налицо. Если мы видим, что доводы обвинения рассыпаются на глазах, а в результате решение суда было предопределенно, так спрашивается, а зачем нам тогда нужны вообще суды, если все решается по телефонному звонку.

Печерське судилище: скандальний суддя Підпалий і прокурор Климович розтоптали свободу слова у залі суду

Интересно, также то, что Станислав Денисюк неоднократно подчеркивал свои дружеские и теплые отношения с Арсеном Аваковым в бытность его губернатором Харьковщины, он получал правительственные награды и т.д, сегодня мы видим, как качнулось колесо истории в обратную сторону, когда Аваков вышел в сговор с Матиосом, об этом речь пойдет ниже…

Судья Печерского суда сфальсифицировала постановление суда

Мнение «Олигарха»
В своей статье интернет издание Олигарх сообщает интересную информацию, полезную к размышлению: Что стоит за стремлением главного военного прокурора устроить революцию на рынке «обнала»?



«Если где-то убыло, значит где-то прибыло» — так звучит современная формулировка закона сохранения энергии. И она в полной мере применима к украинской экономике, в которой этот закон поставлен во главу угла, правда, с небольшим уточнением — прибывает всегда там, где сосредоточены рычаги управления ключевыми ведомствами страны. А убывает, соответственно, у людей, этой власти лишившихся.

Этому принципу в полной мере следуют кураторы так называемой «антикоррупционной операции» задержания бывших руководителей региональных налоговых инспекций времен Виктора Януковича и отправкой их в Киев на вертолетах — главный военный прокурор Анатолий Матиос и глава МВД Арсен Аваков. Главной целью своей операции они провозгласили разгром «преступной организации Януковича-Клименко», организовавшей, по их данным, работу так называемых «налоговых площадок».

Впрочем, все больше косвенных признаков указывает на то, что массовое задержание налоговиков было сделано для отвода глаз. А реальной целью кураторов указанной операции могло быть перераспределение сфер влияния в «обнальной» сфере в свою пользу. Благо, в ней Матиос, который при Януковиче был куратором силовых структур в Администрации Януковича и имел доступ к внутренним материалам Министерства доходов и сборов, получив много инсайда, в т.ч. об особенностях функционировании «обнального рынка», и его «молодая команда», как указывают знающие люди, уже успел хорошо освоиться.



Ни для кого не секрет, что большая часть украинской экономики уже много лет находится в тени, где обустроились т.н. конвертационные центры (они же «конверты» или налоговые площадки»), занимающиеся обналичиванием средств и минимизацией налоговых обязательств в интересах предприятий реального сектора экономики. Масштабы обнала в пределах страны огромны и измеряются сотнями миллиардов гривен, и естественно, контролировать эти потоки мечтает чуть ли не каждый чиновник.

Нещадную борьбу с «конвертационными центрами» власти декларируют уже почти три десятилетия. Впрочем, на деле, как показывает практика, поведение чиновников все больше напоминает известный принцип «если мафию нельзя победить – ее нужно возглавить». И то, что происходит сейчас, не выглядит исключением.

Как известно, в мае Главная военная прокуратура под руководством Анатолия Матиоса, которого жена ласково называет «Пледик», провела «антикоррупционную операцию» с задержанием бывших руководителей региональных налоговых инспекций времен Виктора Януковича и отправкой их в Киев на вертолетах.

«Эту операцию нам не удалось бы провести, если бы нам не помогал глава Фискальной службы Роман Насиров. Потому что разобрались в недрах налоговой все только благодаря его стараниям. Я не стесняюсь сказать, что это человек, который в этом сегменте сделал все, для того чтобы раскрыть все эти налоговые площадки и помочь нам собрать доказательства причастности как женщин, так и мужчин. А эти люди не последние в государстве, это цари и боги периода режима Януковича», — не скрывал Матиос своей благодарности Насирову, который в тот момент уже был отстранен от своей должности по делу Онищенко.

Дмитрий Борзых
Дмитрий Борзых

Как сообщал ранее луганский блоггер и бывший сотрудник прокуратуры Сергей Иванов указал, что заместитель Матиоса Дмитрий Борзых занимается крышеванием конвертационных центров в зоне АТО. При этом Борзых, который при Януковиче считался ставленником одиозного Виктора Пшонки, называют «фактической правой рукой Матиоса» и его «теневым казначеем», который присматривает за «конвертами» в зоне АТО.

Таким образом наблюдатели делают вывод, что курируемая Матиосом операция ставит целью расширить его сферу контроля над «конвертами» с зоны АТО на всю Украину. Косвенным подтверждением этого служит тот факт, что по налоговому делу до сих пор не задержан ни один руководитель системных «конвертов», которых Матиос лично насчитал восемь. И скорее всего, такая цель перед организаторами спецоперации вовсе не ставилась — все нужные люди, вычисленные при помощи Насирова, должны были остаться на своих местах, но начать работать под новой «крышей».

«Большую чистку» на конвертационном рынке спровоцировало введение системы электронного администрирования, которая должна была ликвидировать теневую экономику. Но на деле она позволила сконцентрировать все важнейшие рычаги по управлению этой сферой на Львовской площади в Киеве. Как указывают информированные источники, молодой глава ГФС под присмотром «орлов Матиоса» выстроил действенную цепочку создания и продажи «схемного» налогового кредита и обналичивания средств. Для этого использовались объемы импортного и «внутреннего» НДС по группам товаров, которые на рынке продаются за наличные, и с объемов продаж которых не уплачиваются налоги.

Суть схемы заключается в банальном вмешательстве в автоматизированную информационную систему ГФС, в ходе которого налоговый кредит от импортера или внутреннего производителя товаров народного потребления одновременно вносится в систему как транзитером (подставной фирмой-однодневкой, созданной специально для одной операции) так и выгодоприобретателем — предприятием реального сектора экономики.

При этом транзитер осуществляет так называемый «переворот» классификации товара, который, например, изначально был пшеницей, а стал видеокартами или любым другим товаром, нужным клиенту. Стоимость этой операции составляет 2-6% от объема плюс наличные средства. А до заказчика этот объем с учетом всех «усушек и утрясок» доходит уже за 11-12%.

Игорь Котвицкий
Игорь Котвицкий

Отличие новой системы от старой состоит в том, что подобные операции разрешено проводить лишь крайне небольшому кругу лиц на уровне центрального офиса ГФС. Региональные «решалы», которые баловались подъемом на «переворотах», подвергаются публичной порке, как, например, это произошло с руководством ГФС в Днепропетровской области, против которого в мае прошлого года Национальной полицией было открыто уголовное производство № 12016000000000133 (источники «ОЛИГАРХА» говорят, что «эти фокусы» ускорили увольнение тогдашнего главы ГФС в Днепропетровской области Василия Андрухива).

При этом, как известно, куратор Национальной полиции — глава МВД Арсен Аваков — является со-организатором «антикоррупционной операции» вместе с Анатолием Матиосом. А поскольку Арсен Борисович, как опытный бизнесмен, наверняка сведущ в конвертационных вопросах (по слухам, газодобывающие компании Авакова, управляемые его консильери Игорем Котвицким, поднаторели на минимизации налоговых обязательств с помощью импортных операций близких к главе МВД чайной фабрики «Ахмад Ти» и сети супермаркетов «Восторг»), вполне вероятно, что в этом деле у него тоже может быть свой интерес.
Продолжение следует…

Источник