Лучшее

image

Прокуратура умышленно саботирует суд по Денисюку, так как дело развалилось не собравшись

Генерал-лейтенант Василий Грицак заявил, что бывший глава ГНА Харьковщины не причастен к преступлениям команды Януковича Апелляционный суд Киева вновь перенес заседание по делу против бывшего главы налоговой администрации Харьковской области Станислава Денисюка в связи с невозможностью его доставить в судебную инстанцию, а также по причине опоздания прокурора на рассмотрение апелляционной жалобы. Об этом сообщил журналистам в...
image

Птенцы Пшонки под крылом у Матиоса выросли в матёрых стервятников: как схемы Януковича расцвели при новой власти

Схемы Януковича по открытию уголовных дел и посадке неугодных режиму в СИЗО для отжима их денег и собственности продолжают активно процветать и сегодня. Оппозиция образца 2010-2013 гг. добивалась, чтобы уголовное преследование не становилось способом по отжиму бизнеса и активов и требовала совместно с правозащитниками, чтобы в Уголовно-процессуальный кодекс, который многие юристы называют «УПК имени Портнова» (усиливающего...
image

Міністерство юстиції закрито для людей!

Напередодні члени громадської спілки «Аграрна самооборона України»: сільгоспвиробники, фермери, переробники з Кіровоградської та Миколаївської областей, зібралися в столиці на пікет біля стін Міністерства юстиції України. Відео акції протесту: Акція зібрала близько 200 учасників під гаслами «Поборемо рейдерство разом!». Учасники вимагали від міністра юстиції Павла Петренка поновлення прав власності керівників...
image

Чи потрібні «вічні гульки» біля Софії?

«Непомітно, але якось занадто стрімко майданчик біля Софії став місцем для постійної гучної гулянки… Скільки можна вже?!» – обурено промовляє мій супутник, з яким минаємо чергове монтування сцени на Софійській площі. А я замислююсь над цим риторичним питанням. Дійсно – скільки ще? Софійський собор, до речі, створений за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, є найдавнішим храмом на території України, внесеним до списку...
image

Навіщо влада «щимить» екс-податківців? - розслідування порталу Антикор

Силовики через три роки згадали про деяких колишніх держслужбовців замість переслідування справжніх злочинців та корупціонерів з представників старої та нової влади В Україні боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади продовжує перетворюватися в якийсь фарс. Десятки початих силовиками кримінальних справ і показових публічних затримань на камеру і «спецоперацій» в результаті поки привели до великого пшику: немає жодної реальної...
image

Правозащитник Эдуард Багиров показал журналистам секретный «бункер» Минюста (ВИДЕО)

Государственная машина не работает так, как бы хотелось большинству украинских граждан. Ее тормозит несметное количество факторов. Как заставить работать чиновников исполнять закон – об этом рассуждает известный правозащитник, глава правления Международной общественной организации «Международная лига защиты прав граждан Украины» Эдуард Багиров. – Система, которая называется «государством», еще не избавилась от советских замашек и не...

Последние блоги

В Новоодесском районе Николаевщины незаконно уничтожают лес!

Между городом Новая Одесса и селом Зайве на протяжении последних нескольких дней ведётся системная незаконная вырубка леса.



Об этом на своей странице в Facebook сообщил николаевец Федор Левченко.

«По свидетельствам местных жителей, масштабная вырубка началась несколько дней назад: несколько машин с бензопилами пилят по вечерам. Находясь в лесу, увидел, что вырубка деревьев идет по двум схемам. На одном участке леса вырубались наиболее крупные деревья, при этом ветки оставались на месте. Стволы же разрезались на брёвна длиной 2,5 м. На другом участке леса, с более молодыми лесопосадками, срубленные деревья вывозились «подчистую», – пишет Левченко.

По его словам, также были найдены две поляны, на которых ранее деревья были вырублены «сплошняком». И размер этих полян составляет около 100 на 250 метров.



«Как утверждают местные жители, незаконно добытые пиломатериалы свозились в с. Зайвое, там перегружались на седельные тягачи и увозились в Херсон на пилорамы. По странному совпадению, во время рубки леса местные лесники оказываются в отпуске, хотя и находятся на месте. Так случилось с Положенко Александром Алексеевичем – лесничим района. Но, я думаю, всем понятно, что вырубка леса не может проходить без согласия или участия местной полиции и прокуратуры. Ведь такое количество леса нужно срубить, подготовить к отправке, погрузить, перевести и тд.», – добавил Левченко.



«Еще есть кто-то, кто сомневается в том, что в отношении районного прокурора Олега Наливайченко и главы районного отдела полиции Владимира Самицкого давно нужно провести служебную проверку и уволить? В стране идет война, но правоохранители Новоодесского района своей бездеятельностью и соучастием в коррупции добивают страну», – резюмировал он.



Напомним, ранее на Николаевщине неизвестные вырубили более 80 деревьев, полиция разыскивает злоумышленников

Луценко, Сытника и Грицака призвали взять дело о захвате МАЭМ на личный контроль



В пресс-центре Национального союза журналистов Украины состоялась пресс-конференция, на которой были обнародованы подробности рейдерского захвата «Международной академии экологии и медицины» (МАЭМ).

Журналистам и общественности рассказали о новой схеме отжима предприятия, с помощью которой группа преступников, используя шантаж, угрозы расправы и связи в правоохранительных органах, получила временную власть в Академии.

Судя по вскрывшимся фактам, захват МАЭМ осуществлялся не только для того, чтобы присвоить деньги, имущество и активы МАЭМ. Есть подозрение, что вся рейдерская операция задумывалась для того, чтобы развалить успешный ВУЗ и убрать «опасного конкурента» с рынка медицинских университетов Украины.

Более детально о ситуации: http://n-v.com.ua/u-kiyevi-zlochinne-ugrupovannya-akushera-makarenka-zaxopilo-mizhnarodnu-akademiyu-ekologi%D1%97-ta-medicini/

Из заявления ректора и основателя МАЭМ Михаила Салюты в правоохранительные органы:«30 января 2017 в МАЭМ приехал Тытыкало Владимир Сергеевич, который является заместителем главного врача Макаренко Михаила Васильевича Киевского городского роддома № 5, в присутствии двух неизвестных лиц и угрожал лично мне и моей дочери Ковалевской Виктории Михайловне тюремным заключением и под напором заставили меня написать заявление о прекращении полномочий ректора Частного высшего учебного заведения «Международная академия экологии и медицины» и отступить 30% доли уставного капитала в пользу компании «Лазар ЛИМИТЕД» (LAZAR LIMITED). (Оффшорная компания с Кипра)

Осознавая реальность угрозы моей жизни и здоровью, а также опасаясь за жизнь и здоровье своих родных и близких, я был вынужден согласиться на данное требование, написать указанное заявление и отступить 30% доли в уставном капитале частного высшего учебного заведения «Международная академия экологии и медицины», то есть по 15% от двух из трех ООО, являющихся его учредителями.»



Михаил Салюта

В результате, незаконным способом, с нарушением всех норм законодательства, действующего ректора заставили подписать заявление о смещении с должности и отстранили от управления Академией. Вместе с тем, смотрящей поставили представительницу рейдеров, ставленницу бывшего партнера Михаила Салюты – Михаила Макаренко, некую Ирину Дорошенко, которая привлекла к охране МАЭМ и своих алчных планов Государственную службу охраны.

Однако преступники не рассчитали масштаб ситуации и тот резонанс, который вызовет в обществе попытка захвата учебного заведения, в котором, помимо украинцев, учатся студенты из 30 стран!

На защиту МАЭМ встало журналистское сообщество и МОО «Международная Лига защиты прав граждан Украины».

«В моей 25 летней практике активной правозащиты и противодействия рейдерским захватам, я такого еще не видел! — Рассказал на пресс-конференции Эдуард Багиров, председатель правления МОО «Международная Лига защиты прав граждан Украины».


Эдуард Багиров

То, как поступили рейдеры во главе с Михаилом Макаренко и его сообщниками, не укладывается ни в какие моральные и правовые рамки. Если бы рейдерам удалось воплотить свои планы относительно МАЭМ, это означало бы, что любой человек, любое предприятие или учебное заведение, могут быть захвачены кем угодно в любой момент. Достаточно прийти с головорезами к руководителю, пригрозить расправой его детям, подсунуть документы, заставить их подписать и заверить у карманного нотариуса или регистратора. Все! Я не верю, что Украина может скатиться в такое беззаконие. Меня очень удивила позиция руководства Государственной службы охраны — они подписали договор на охрану заведения с фальшивым президентом, не изучив документы, и не имея на это законного права! Думаю, что это произошло за спиной у генерала Будника (глава ГСО — ред.), которого я давно знаю и уважаю, как человека закона. Он сам не мог бы пойти на такой шаг. Но я надеюсь, что ситуация быстро разрешится, и его подчиненные не будут мешать восстанавливать законность на территории МАЭМ. Мы думаем, что рейдеры хотят вывести деньги в офшор, студентов «продать» в другие вузы, а саму Академию развалить. Но это им не удастся.

Мы подключили к проблеме журналистское сообщество, об этом случае сообщено руководителям правоохранительных органов столицы. Персональные заявления направлены руководителям ГПУ, НАБУ, СБУ. Мы призываем их взять это дело под личный контроль! Я уверен, что в ближайшее время ситуация разрешится законно и Академия вернется к привычному ритму жизни», -рассказал правозащитник.

Суть беззакония также раскрыла адвокат Михаила Салюты, Анна Здоренко: «Определенная группа рейдеров незаконными действиями, путем угроз, заставила основателей МАЭМ подписать договор купли-продажи доли уставного капитала в пользу «Лазар Лимитед». Но деньги по этой «сделке» не были перечислены и, вообще, этот договор был подписан с нарушением закона.


Анна Здоренко

Нет ни одного законного приказа о том, что Михаил Салюта был уволен с должности ректора. Нет также ни одного законного приказа, что особа, называющая себя президентом, была назначена на эту должность по трудовому законодательству. По закону она вообще не имеет права находиться на территории МАЭМ, не то, что там хозяйничать! Рейдеры пытаются получить доступ к банковским счетам. Мы подали заявления в правоохранительные органы, а также заявление об отстранении Ирины Дорошенко от управления МАЭМ на время досудебного следствия. Кроме того, мы обнаружили, что в приказах Дорошенко стоит поддельная печать. Поэтому мы призвали правоохранителей сделать оттиск этой фальшивой печати, чтобы провести ее экспертизу. Также мы настояли на том, чтобы кабинет с бухгалтерией и документацией был опломбирован до вынесения соответствующих судебных решений»- подытожила адвокат.

Также нельзя не отметить, что студенты и преподавательский состав МАЭМ целиком и полностью поддерживает действующего ректора Михаила Салюту. Их сплоченность и вера в то, что закон победит, дает надежду, что успешный ВУЗ в скоро времени вернется в свой привычный ритм.

Впрочем, даже при том, что в кабинетах Академии нынче происходят баталии, учебный процесс не страдает и все учебные программы выполняются в полной мере и в запланированный срок.

Что ж, данная ситуация – экзамен для украинских властей, для правоохранительных органов нашей страны. Ведь если такой беспредел творится буквально под носом, то что же тогда происходит чуть дальше от центра, в регионах? Какими бы влиятельными ни были те, кто стоит за Макаренко и другими рейдерами, огласка, общественное давление и внимание международного сообщества к этой проблеме уже не позволит спустить дело на тормозах, и рейдерам придется отвечать за свои действия. Ну, а поставить в этом деле правовую точку и восстановить справедливость должен суд.

Як банда акушера Макаренка захоплювала Міжнародну академію екології та медицини

Влада України не може стримати навалу рейдерських захоплень успішних підприємств. В Києві злочинне угруповання намагається розвалити один із кращих приватних медичних ВНЗ.

За роки незалежності України, в рейтингу спроб рейдерських захоплень українських ВНЗ можна знайти багато різних мотивів та засобів. Але, здається, ще ніколи рейдери не користувались погрозами фізичної розправи та вбивства членів родини чинних керівників ВНЗ. Як це сталося із ректором «Міжнародної академії екології та медицини» Михайлом Юхимовичем Салютою. Але про все по порядку.

Академія з великої літери

Вищі навчальні заклади України хоч і не є лідерами у світових рейтингах, проте на внутрішньому ринку чимало з них тримає гідну марку якісної освіти, а рівень конкурентоспроможності деяких наших ВНЗ є досить високий навіть на міжнародному рівні.

Одним із таких ВНЗ, що готує спеціалістів високої якості, безумовно, є ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»(МАЕМ), що був заснований у 2011 році та нині складає гідну конкуренцію медичному університету ім.Богомольця.



«Коли у 2010 році ми із колегами задумували створення Академії екології і медицини, то планували, що це буде навчальний заклад нового, прогресивного зразка. Сформували потужний викладацький склад із визначних медиків – професорів, кандидатів наук, розробили навчальні програми, залучили студентів. За кілька років наша Академія запрацювала на повну потужність. Зараз на трьох факультетах у нас навчається майже 800 студентів, з яких більше 300 – іноземці з 15 країн! До нас активно їдуть з інших країн, бо навчання в нас коштує в десять разів дешевше, ніж, наприклад, в Англії. При тому, що якість навчання абсолютно співставна. У нас ціла група викладачів читає лекції англійською мовою, із специфічною термінологією. Ми залучаємо передовий міжнародний досвід, а випускники МАЕМ працюють по всьому світу. Наші програми побудовані на основі глибокого розуміння, що людина – це складний організм, який потребує комплексного вивчення. І дослідження екології людини у гармонії із навколишнім середовищем– це є запорука побудови міцного здоров`я. Попереду гарні перспективи, аби не цей прикрий випадок»,- розповідає Михайло Салюта.


Михайло Салюта

Довідка: Салюта Михайло Юхимович. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, академік УАН. Нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. В галузі освіти на керівних посадах працює понад 20 років. Член Ради ректорів Європи при університеті м.Барі (Італія).Депутат Київської міської ради трьох скликань, очолював постійну комісію Київради з питань охорони здоров`я та соціального захисту.

Був партнером – став загарбником

Приблизно рік тому, коли Академія вже набрала потужних обертів та завоюваларепутацію, ініціатор, засновник та чинний ректор «Міжнародної академії екології та медицини» Михайло Юхимович Салюта разом із донькою Вікторією Ковалевською запросили до співпраці Михайла Васильовича Макаренка. Його, як знаного, авторитетного фахівця, головного лікаря Київського пологового будинку №5 порекомендував до Академії спільний знайомий лікар.

«Ми думали, що з його досвідом, зв’язками у медичних колах, наша Академія отримає додатковий стимул для розвитку, вийде на новий, ще більш високий рівень. Макаренко обіцяв допомогти з ліцензуванням та міжнародним розвитком», — розказує Михайло Юхимович.

Як чесна ділова людина, Михайло Салюта запропонував новому партнеру чималу долю у спільному підприємстві, а саме – 30% від статутного капіталу.

Юридичними засновниками навчального закладу у рівних долях стали три фірми — ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» (код ЄДРПОУ – 23531496), ТОВ «МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» (код ЄДРПОУ –25282525), «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» (індекс 4004, місто Лімассол, Леофорос Спіру Кіпріану буд.67, Кіпр).

Одним із засновників перших двох підприємств була донька Михайла Салюти – Вікторія Ковалевська. Фірму «Лазар Лімітед» представлявМихайло Макаренко.Важливо розуміти, що жодних матеріальних внесків Макаренко у спільну справу не зробив, ніяких грошей не вкладав, а його обов’язки, як нового співзасновника, стосувались організаційних та протекційних напрямків.

Засновники, в свою чергу, як добропорядні партнери, думали, що ця співпраця стане запорукою для виходу МАЕМ на новий рівень.

Але не все так сталося, як було заплановано.

«Ніяких особливих дивідендів від такої співпраці ми не отримали – Макаренко майже не приймав участі в розвитку Академії, ми все розробляли і розвивали власними зусиллями. Більше того, коли постало питання ліцензування та узгодження документації по роботі з іноземними студентами, наш партнер цю справу провалив, залишивши Академію у складній ситуації.

В результаті, у червні 2016 року, після того, як прокуратура зробила комплексну перевірку вищих навчальних закладів України, випливли деякі нюанси, за які мала якраз відповідатисторона Макаренка. Нічого кримінального або протиправного — суто адміністративні неузгодженості, але їх треба було виправити. Проте, саме ці дрібні недоліки (які, до речі, виявили в переважній більшості українських ВНЗ, що мають справу з іноземними студентами) стали підґрунтям для підступної рейдерської атаки на Академію.

Користуючись зв’язками у владних кабінетах та правоохоронних органах, «співвласник»-саботажник Академії Макаренко разом із поплічниками придумали злочинний план. Він полягав у тому, щоб усунути чинних засновників від управління закладом, привласнити собі їхню долю, отримати доступ до рахунків, та поставити на чолі МАЕМ свою людину.

Спершу, як партнер, Макаренко настояв, щоб у МАЕМ зайшла начебто з аудитом його людина – така собі Дорошенко Ірина Василівна. Мовляв, вона перевірить всю документацію та допоможе усунути недоліки.

Михайло Салюта не міг передбачити, що це був ланцюжок для майбутнього захоплення МАЕМ і надав псевдо-аудитору доступ до всієї внутрішньої документації. Все інше було справою техніки.

Бандити сказали: переписуй долю, або посадимо доньку!

Коли «заслана козачка» Ірина Дорошенко вивчила всі документи та знайшла слабкі місця, настав час для силової операції.

Із заяви Михайла Салюти до правоохоронних органів: «30 січня 2017 року до МАЕМ приїхав Титикало Володимир Сергійович, який є заступником головного лікаря Макаренка Михайла Васильовича Київського міського пологового будинку № 5, у присутності двох невідомих осіб та погрожував особисто мені та моїй донці Ковалевській Вікторії Михайлівні тюремним ув’язненням та під натиском змусили мене написати заяву про припинення повноважень ректора Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» та відступити 30% від частки статутного капіталу на користь компанії «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» (LAZAR LIMITED).

Усвідомлюючи реальність загрози моєму життю та здоров’ю, а також хвилюючись за життя і здоров’я своїх рідних та близьких, я був вимушений погодитись на дану вимогу, написати вказану заяву та відступити 30 % від частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини», тобто по 15 % від двох з трьох товариств, що є його засновниками.»

Щоб читачі краще зрозуміли, цей опис не може відобразити весь драматизм ситуації.

В той день Михайла Салюту разом з донькою заблокували в кабінеті, та почали чинити на нього жорсткий психологічний тиск. Головним аргументом було ствердження, що прокуратура і міліція вже завела проти нього та його доньки кримінальні справи, і якщо той не погодиться на умови рейдерів, МАЕМ позбавлять ліцензії, а його разом з донькою заарештують і кинуть до в’язниці. Розмахували якимось паперами, лякали, що в СІЗО може статися що завгодно. Одночасно чинився шалений тиск на доньку Михайла Салюти, були погрози фізичної розправи його родині.

Тут треба відчути психологію люблячого батька, для якого родина – це найвища цінність.

«Я розумів, що при бажанні корумповані органи легко зможуть інкримінувати любу справу будь-кому. Якщо буде хоч найменша загроза життю та здоров’ю моїх дітей – я не задумуючись відступлю від будь-яких матеріальних цінностей заради їхньої безпеки. Тоді мною керувало лише бажання захистити родину, в мене не було сил і часу опиратись рейдерам, я не бачив іншого виходу, аби припинити цей жахливий тиск», -розказав журналістам Михайло Юхимович.

Документи про передачу долі на користь Макаренко та відступу від посади ректора були заздалегідь підготовлені Іриною Дорошенко, і 6 лютого 2017 року, донька Михайло Салюти- Людмила Ковалевська підписала договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» на користь фірми «Лазар Лімітед».

Блеф заради наживи

Далі фарс продовжився. Ірина Дорошенко, не маючи на це жодного права, сама себе призначає на посаду президента Академії і починає хазяйнувати – звільняти неугодних працівників, видавати незаконні накази, збурювати студентів і всіляко заважати учбовому процесу.

Оговтавшись від шоку, сторона Михайла Салюти дізналась, що ніяких кримінальних справ ні проти МАЕМ, ні проти її керівників, порушено не було, і не було жодних підстав звинувачувати їх в кримінальних правопорушеннях. Це був зухвалий, цинічний блеф, щоб залякати і змусити віддати злочинцям своє виплекане підприємство.

Треба зазначити, що колектив МАЕМ, побачивши ситуацію, цілковито став на бік законного ректора. Зі свого боку, Михайло Юхимович, зрозумівши, що став жертвою зухвалих рейдерів, звернувся до правоохоронних органів, до журналістської і правозахисної спільноти із проханням допомогти відновити справедливість.

На захист МАЕМ першою відгукнулась МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» на чолі із правозахисником Едуардом Багіровим. Були підготовлені та надіслані заяви до Київської прокуратури, поліції різних рівнів, негайно розпочалась робота по відновленню законної влади та притягненню рейдерів до відповідальності. Наразі за фактом рейдерського захоплення Академії порушені кримінальні справи. Рахунки Академії арештовані, щоб рейдери не змогли привласнити собі кошти з банківських депозитів МАЕМ.


Зліва направо — псевдо-ректорка Ірина Дорошенко, ректор Михайло Салюта, Эдуард Багіров, Людмила Ковалевська

Президентша без печатки підставляє ДСО

Проте рейдери не збираються так просто здавати свої позиції. Вони ведуть себе нахабно, відчуваючи повну безкарність.
Зокрема, новоявлена пані «президентша» виказує повну зневагу до колективу та закону, і видає укази з підробленою печаткою. Рейдери навіть не цураються самі викликати поліцію, нацьковують слідчих на всіх, хто намагається вивести їх на чисту воду.


Розпорядження Дорошенко з фальшивою печаткою МАЕМ

Так, щоб не допустити на територію МАЕМ журналістів і правозахисників, Ірина Дорошенко дійшла до того, що підписала договір на охорону приміщень МАЕМ з Державною службою охорони. Жодних прав на це у неї не було, тим самим був створений небезпечний прецедент, який може відкрити «скриньку Пандори» — свавілля та беззаконня.

Едуард Багіров: «В моїй 25 річній практиці активного правозахисту та протидії рейдерським захопленням, я такого ще не бачив! Те, як вчинили рейдери на чолі із Михайлом Макаренком та його спільниками, не вкладається в жодні моральні і правові рамки. Якщо б рейдерам вдалося втілити свої плани щодо МАЕМ, це означало б, що кожна людина, кожне підприємство, кожен учбовий заклад, можуть бути захоплені будь-ким в будь-який момент. Достатньо прийти з головорізамидо керівника, пригрозити розправою його дітям, підсунути документи, заставити їх підписати і завірити у кишенькового нотаріуса або регістратора. Все! Я не вірю, що Україна може скотитися у таке беззаконня. Мене дуже здивувала позиція керівництва Державної служби охорони – вони підписали договір на охорону закладу із фальшивим президентом, не вивчивши документита не маючи на це законного права! Думаю, що це сталося за спиною у генерала Будніка (очільник ДСО – ред.), якого я давно знаю і поважаю, як людину закону. Він сам не міг би піти на такий крок. Але я сподіваюсь, що ситуація швидко вирішиться, і його підлеглі не будуть заважати відновлювати законність на території МАЕМ. Ми підключили до проблеми журналістську спільноту, про цей випадок повідомлено керівників правоохоронних органів столиці. Особисті заяви надіслані очільникам ГПУ, НАБУ, СБУ. Я впевнений, що в найближчий час ситуація вирішиться у законний спосіб і Академія повернеться до звичного ритму життя», — розказав правозахисник.


Зустріч Едуарда Багіроваз викладачами МАЕМ

Ситуацію також прокоментувала адвокат Михайла Салюти — Ганна Здоренко:«Певна група рейдерів незаконними діями, шляхом погроз, змусилазасновників МАЕМ підписати договір куплі-продажу частки статутного капіталу на користь «Лазар Лімітед». Але гроші за цією «угодою» не були перераховані і, взагалі, цей договір був підписаний із порушенням закону.


Адвокат Ганна Здоренко

Немає жодного законного наказу про те, що Михайло Салюта був звільнений з посади ректора. Немає також жодного законного наказу, що особа, яка називає себе президентом, була призначена на цю посаду за трудовим законодавством. Рейдери намагаються отримати доступ до банківських рахунків. Ми подали заяви в правоохоронні органи, та заяву про відсторонення Ірини Дорошенко від управляння МАЕМ на час досудового слідства. Крім того, ми виявили, що в наказах Дорошенко стоїть підроблена печатка. Тому ми закликали правоохоронців зробити відтиск цієї фальшивої печатки, щоб провести її експертизу. Також ми наполягли на тому, щоб кабінет із бухгалтерією та документацією було опломбовано до винесення відповідних судових рішень».

Головний рейдер Макаренко – хто він?

Коли журналісти «Нашої Версії» зателефонували особисто Михайлу Макаренку, щоб дізнатись його бачення ситуації, з іншого кінця слухавки вони почули відповідь, що Макаренко взагалі не має жодного відношення до МАЕМ! Отакої, і це не зважаючи на наявність документів, що свідчать про його причетність до співволодіння долею в МАЕМ! А хто ж тоді ці люди, що намагаються хазяйнувати в кабінетах? Що робив в Академії заступник Макаренка – пан Титикало, який особисто погрожував Михайлу Салюті вчинити розправу над його родиною, якщо той не погодиться переписати долі на його шефа?

Це більш ніж красномовно підтверджує, що ми маємо справу із злочинним рейдерським угрупованням, з серйозною «кришею» у владних структурах.


Головний рейдер Михайло Макаренко

У світлі цих подій варто подивитись на постать головного рейдера Михайла Макаренка. До Майдану він був депутатом Київради від Партії Регіонів, потім обрався вже від «УДАРУ», зараз знову дивиться у бік «Опоблоку». І це не дивно, бо його пов`язують давні тісні стосунки з нардепом від Об’єднаної опозиції Юрієм Бойко. Про його життєві пригоди та бізнесові проекти красномовно розказує матеріал «Рождение оппозиционера Макаренко» на сайті «Коментарії.уа.»: http://comments.ua/politics/526626-rozhdenie-oppozitsionera-makarenko.html

Чи буде міжнародний скандал?

Немає сумніву, що захоплення МАЕМ – це добре спланована, злочинна операція групи людей, з метою отримати повну владу над активами МАЕМ. Можливо, це було замовлення конкурентів, яким було не до вподоби, що в Україні зростає і розвивається гідний учбовий заклад, який залучає до себе багато іноземних студентів.

Деякі посольства вже висловили свої занепокоєння фактом атаки на МАЕМ – до них почали звертатися іноземні студенти та скаржитись на ситуацію.

Думку, що на меті рейдерів було не лише захоплення матеріальних цінностей, але й дискредитація Академії в очах міжнародної спільноти, підтверджує і той факт, що фальшива президентша та її люди всіляко намагаються розхитати студентів, навіть радять їм переводитись до інших ВНЗ.


Ось так псевдо-ректорка залякує студентів

Можливо, органам влади і журналістам слід уважніше подивитися саме в цей бік?

Як би то не було, декан по роботі з іноземцями Фарход Абдуллаєв впевнений, що їм вдасться втримати ситуацію під контролем, і студенти з інших країн зрозуміють, що ситуація – лише тимчасовий інцидент, який швидко вирішиться, і ніщо не буде заважати їм отримати якісну медичну освіту.Тим більше, що студентський актив чудово розуміє, звідки «ноги ростуть», і не збирається танцювати під дудку рейдерів.


Іноземні студенти МАЕМ

З іншої сторони, та зухвалість і безкарність, з якою діють рейдери, наштовхує на думку, що за ними стоять дуже впливові структури. Які саме, ми неодмінно дізнаємося і прославимо їх імена на всю країну!

Журналістська спільнота, разом із представниками МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» продовжує уважно слідкувати за розвитком подій навколо «Міжнародної академії екології і медицини», та не дозволить злочинцям здійснити свої ганебні плани.

Відділ журналістських розслідувань МАІР

P.S. 21 лютого, о 13.00, біля приміщення Спілки журналістів України (вул. Хрещатик, 27-а) відбудеться акція викладачів та студентів «Міжнародної академії екології та медицини» на підтримку законного керівництва. В цей же час, в приміщенні прес-центру СЖУ відбудеться прес-конференція засновників МАЕМ — Михайла Салюти, Вікторії Ковалевської, за участю Едуарда Багірова, правозахисників і активістів, на якій будуть висвітлені всі обставини рейдерського захоплення Академії та оприлюднені звернення до керівництва НАБУ, ГПУ, СБУ та керівників поліції.

В деле возлюбленной легендарного голкипера Александра Шовковского Верховный суд поставил точку (ВИДЕО)



Возлюбленная легендарного вратаря Шовковского Марина Кутепова выиграла Верховный суд и пытается разыскать малолетних детей, которых выкрал российский олигарх Сергей Евланчик.

Видео смотрите по ссылкам:

Your text to link...
Your text to link...

Любимую женщину легендарного голкипера Александра Шовковского узнала вся страна. Два года Марина Кутепова борется за право своих детей видеться с матерью. Бывший супруг — российский бизнесмен Сергей Евланчик — изолировал Никиту и Жасмин. Малыши стали орудием мужской мести. На дискредитацию Марины выделены олигархические бюджеты.

«Наша версия» обнаружила следы Евланчика в судебной и правоохранительной системе, в органах опеки и Государственной пограничной службе. На непокорную женщину сообща набросились бойкие «активисты» и «журналисты». В конфликте засветился Уполномоченный Президента Украины по правам ребенка.

Взрослые морочили детям голову, что мама заболела и не хочет их видеть. Упорно распускались слухи о желании детей жить с отцом. Дескать, это а результаты психологического исследования. При этом с малышами системно велась, так называемая, «коррекционная работа». В суде, однако, выяснилось, что дети оказались в руках специалиста по астрологии и спиритизму.

Сотрудницы Печерского органа опеки грудью встали за Евланчика. После общения с бизнесменом они наплевали на права ребенка, чем опрометчиво испортили трудовую биографию.

Из Администрации Президента слали отписку за отпиской. Хотя детский омбудсмен Николай Кулеба, по его словам, находится в равноудаленных человеческих отношениях с бывшими супругами.

Аудиозапись телефонного разговора журналиста «Нашей версии» с Уполномоченным Президента Украины по правам ребенка

Николаем Кулебой

Н. Кулеба: «Я встречался и с Мариной, и с Сергеем.

Когда они меня просили, когда у них начинался этот спор.

И вынужден был обоим объяснить, что этот спор

решается в судебном порядке».

Журналист: «Скажите, а обещание Марине Кутеповой

вы давали о том, что дети страдать не будут

из-за конфликта родителей?»

Н. Кулеба: «Я ей говорил о том, что я поговорю с Сергеем».

Но, что касается равноудаленных отношений, Кулеба кривит душой. Как выяснилось, именно с Евланчиком — а не с Мариной — обмудсмен играет в одной команде. Их страсть — пляжный волейбол. Уже не один год в закрытом клубе «Сенатор» волейболисты воюют с амазонками. Девицы называют себя не иначе, как «sexy girls». Очень может быть, что перед лицом такого противника Николая Николаевича охватило чувство мужской солидарности.

Так или иначе, но в январе шестнадцатого года суд первой инстанции отверг доводы и астролога, и чиновников. Решение однозначное: дети должны жить с матерью!

Впереди были апелляция и Верховный суд. Не имея юридических аргументов, Евланчик пошел нахрапом. Он инициировал против бывшей супруги ряд надуманных уголовных производств. Марину даже обвинили в краже утюга и постельных принадлежностей из квартиры, где она прописана.

Однажды затравленной женщине взялся помочь медийный персонаж Роман Бочкала. Тот самый, который в феврале четырнадцатого года подбадривал «Беркут». Сегодня Бочкала слепил себе имидж «героя АТО» и журналиста-расследователя. Он даже стал членом Совета общественного контроля Национального антикоррупционного бюро. Неудивительно, что Марина согласилась принять его помощь.

Однако, сам Бочкала помогать матери в борьбе с коррумпированной системой не собирался.

Фрагменты переписки Марины Кутеповой и Романа Бочкалы

Марина: Роман, здравствуйте. Спасибо, что отозвались

и предложили помощь… Думаю, чем больше людей будут знать

их имена и поступки, тем сложнее

им будет избежать наказания.

Роман: Марина, мать и дети – святое!

Чем сможем – поможем.

Марина: Тут судья чудит просто очень сильно.

Роман: Я думал, ты там уже все выиграла ))

Марина: Рома, у меня вопрос. Очень прошу ответить честно. Вы обещали поддержку, какую-то помощь, но, к сожалению…

Роман: На будущее исправим.

«Борец с коррупцией» оказался обычным прохиндеем. Он вышел на контакт с богатым киднеппером и, судя по всему, стал передавать Евланчику информацию о действиях Марины.

Тут появился бешеный тролль по фамилии Медяник. Этот, в кавычках, журналист абсолютно не стеснялся показывать свою безграмотность,

Косноязычие и хамство. А хозяином и близким приятелем Медяника оказался… Роман Бочкала. Вообще, «звезда телеэкрана» Бочкала неплохо поднялся на своих «медиа-титушках». Поговаривают, он пересел в новый джип и живет шикарной жизнью. А о своей мерзкой роли в ситуации с детьми Бочкала говорить не торопится.

Медяник, в свою очередь, получил задание выбить из-под Марины ее самую надежную опору – любимого мужчину. Против Александра Шовковского начался безумный троллинг. Аж до обвинения в колдовстве и умерщвлении малолетнего сына. Теперь Шовковский вынужден оправдываться, что у него не сын, а дочь.

Параллельно Евланчик (а кто, если не он?!) ангажировал Медяника для подрыва деловой репутации своих конкурентов. Ну, не вытерпело самолюбие у магната, когда его давний соперник занял первые строчки бизнес-рейтингов.

Тем временем в декабре шестнадцатого года Верховный суд выносит окончательный вердикт. А именно: решение суда первой инстанции оставить без изменений! Дети должны вернуться к матери!

Однако Никита оказался в Англии. Следователи изучают обстоятельства незаконного вывоза ребенка за границу. Есть основания полагать, что здесь не обошлось без «помощи» украинских пограничников.

Дочь Марины спрятана от внешнего мира в имении бизнесмена в Черниговской области. Сам Евланчик правдами и неправдами стал подданным Великой Британии. Комбинатор попал под защиту Соединённого Королевства.

Однако в бизнесе у Евланчика дела обстоят все хуже и хуже. В Украине его любимое «Кремлевское масло» уже не покупают. Сбыт можно наладить только на оккупированных территориях.

Кредиторы бьют тревогу. Европейский банк реконструкции и развития в две тысячи одиннадцатом году выдал структуре Евланчика кредит на 11 миллионов евро. Евланчик заявил, что обязательства по кредиту он выполнить не может. Европейские банкиры пошли на уступки, даже не подозревая, что их могут водить за нос. Ведь что бы они сказали, увидев примерно такую переписку?!

Фрагменты деловой переписки

Н. Narek: …Пока ждем от ЕБРР.

С.Е.: Ок, пусть перечисляет, будем считать деньгами БМ.

Только надо контракт придумать, а потом мочь объяснить ЕБРР

и ребятам, я же связанное с проектом лицо (смайлик)

В это трудно поверить. Похоже, именно деньги Европейского банка используются в Украине для подкупа чиновников и морального разложения активистов!

«Наша версия» только начинает цикл фильмов о жизни и похождениях гибридного киднеппера в Украине. Приготовьтесь узнать о коррупционных связях Евланчика в Москве и Киеве. А также о торговле с сепаратистами и манипуляциями с кредитами ЕБРР.

Будет показана и позиция Администрация Президента Украины. Теперь, когда Верховный Суд поставил точку, что скажет своему партнеру детский омбудсмен? Какие усилия приложит уважаемый господин Кулеба для защиты прав украинских детей, которых два года не подпускают к матери?

Следите за материалами «Нашей версии«!

P.S. Редакция газеты «Наша версия» обращает внимание сотрудников СБУ на возможную попытку нелегального вывоза за границу гражданки Украины Евланчик-Кутеповой Жасмин Сергеевны 2008 года рождения.

В настоящее время девочка находится в частном особняке в селе Крехаев Козелецкого района Черниговской области, принадлежащем временно проживающему в Украине гражданину России и подданному Великой Британии Сергею Евланчику. Согласно Постановлению Верховного Суда Украины от 14.12.2016 года, девочка должна проживать с матерью Кутеповой Мариной Владимировной.

Автор: бюро журналистских расследований газеты «Наша версия» совместно с видеожурналом Security UA

Херсонський адвокат рейдерів представляла інтереси… мерця

Шахраї, які знищували хліб та оформлювали землю на мерців, продовжують захоплювати селянське майно під прикриттям херсонських правоохоронців

В газеті «Юридичний вісник України» вийшов гострий матеріал під назвою «Поліція Херсонщини покриває земельних рейдерів», в якому розповідається про шахрайські оборудки із землею в Чаплинському районі, які набули загрозливого масштабу і вийшли із під контролю правоохоронних органів.



У статті детально описані схеми махінацій із землею і зазначається, що головними рейдерами у районі є представники ТОВ «СІНА» і ТОВ «УКРАГРОСОЛІД ІНТЕРНЕШНЛ» (керівники Сидоренко Валентин, Назарчук Сергій, Назарчук Анатолій).

Зокрема, як розповіли журналістам постраждалі люди, рейдери діють зухвало, з почуттям повної безкарності. Їхні методи – тупі, але цілком ефективні, якщо зважити, що правоохоронці діють заодно із шахраями.

Розповідає мешканка с. Іванівки Тетяна Горбач:

«Зараз ТОВ «СІНА», не зважаючи на все, обробляє частину нашої землі в суборенді. Ми ніяк не можемо від них здихатись! Це при тому, що ми підписали договори з іншими. Ольга Сидоренко, яка була директором ТОВ «СІНА», приїздила до нас з пустою відомістю, і казала, що буде видавати гроші. Хіба так робиться!? Вона заявляє – пишіть розписку про те, що ви відмовляєтесь від орендної плати. Але ж ми не відмовляємось, ми хочемо, щоб все було по закону, а нас кидають у беззаконня! Думаємо, що це така тактика – давати гроші під відомості, а потім пред’явити права на землю. Ми не хочемо втратити власну землю, і сподіваємось, що цей кошмар закінчиться», –наводить коментар місцевої селянки журналіст Лана Земляна.

Вкрали землю і знищили посіви



Микола Мартиновець

А от місцевий фермер, із села Преображенка, Чаплинського району, голова СПрАТ ім. Кірова, Микола Мартиновець зіткнувся із ще більш масовим та вражаючим рейдерством. Його підприємство багато років обробляло паї місцевих селян. Аж доки у 2016 році за його спиною, представники «УКРАГРОСОЛІД ІНТЕРНЕШНЛ» за допомогою підробленої довіреності й злочинця-нотаріуса, провернули операцію по незаконному переоформленню договорів земельної оренди із місцевими селянами на свою користь. Кого підкупом, кого обдурили, а кого залякали, змогли переоформити на себе близько третини землі пайщиків (166 чоловік, менше третини із більш як 534 місцевих пайщиків, які довірили обробляти свою землю директору Миколі Мартиновцю). А щоб закріпити вкрадене, свою «нову власність», вдалися до жахливого безчинства – почали цинічно знищувати на полях посіви озимої пшениці та ячменю, які сіяв фермер Микола Мартиновець!

Про це активно писали ЗМІ: http://h.ua/story/434508/

Був показаний сюжет на УТ-1 у програмі «Територія закону»:

Цей випадок сколихнув всю фермерську й селянську спільноту України. Але, на превеликий жаль, не херсонських правоохоронців, не місцеву поліцію, не суддів і не херсонську владу.

Тригубенко – з народом, чи з мафією?


Прокурор Херсонської області Віталій Тригубенко

Врешті-решт, неймовірними зусиллями, завдяки корупційним зв’язкам та підкупами поки що вдається ці злочини покривати й не давати їм законного руху. Не реєструється жодна заява про злочини, що подана Мартиновцем та його адвокатами. Чаплинська поліція взагалі саботує закон, перетворившись на охоронців мафії.

Відомо, що ця справа зараз знаходиться безпосередньо на контролі прокурора Херсонщини Віталія Тригубенка. Цей молодий правоохоронець із гарною поки що характеристикою, був призначений на свою посаду лише в минулому році, і є надія, що він ще не обтяжився корупційним зв’язками із місцевими мафіозі та корупціонерами. Також відомо, що особисто на пана Тригубенка було надіслано кілька журналістських запитів із вимогою відреагувати на кричущі факти, відкрити справи та розпочати слідство по фактах земельного рейдерства, підробки документів, знищення посівів. Але поки що ніяких дій зі сторони обласної прокуратури не чути. Можливо, Тригубенка вже купили або залякали? Це стане відомо вже через тиждень, коли спливе граничний термін відповідей на запити. Реакція Тригубенка покаже, чи є у херсонських селян шанс на справедливість, чи область віддана на відкуп земельній мафії.

Суддя і мертві душі


Апеляційний суд Херсонської області

Тим часом, у справі ТОВ "«УКРАГРОСОЛІД ІНТЕРНЕШНЛ» проти фермера Миколи Мартиновця продовжують творитися дивні речі. Так в Апеляційному суді Херсонської області, де зараз слухається справа, адвокат РОСТАЛЬНА ІННА ВОЛОДИМИРІВНА, що веде справи ТОВ «УКРАГРОСОЛІД ІНТЕРНЕШНЛ», почала представляти інтереси особи-пайщика, яка померла ще літом! Коли ж юрист СПрАТ ім. Кірова про це повідомила, судді були дуже розгублені і перенесли засідання на інший термін. Але в наступному засіданні тієї довіреності на мертву особу вже у документах не було! Ось таке правосуддя по-херсонськи. Чи варто очікувати після таких кульбітів, що рішення Апеляційного суду Херсонщини будуть зважені та законні? Тим часом, представники ТОВ «УКРАГРОСОЛІД ІНТЕРНЕШНЛ», користуючись прикриттям місцевих правоохоронців, продовжують за старими схемами ошукувати селян у різних куточках Херсонщини.

Як би то не було, про всі ці факти повідомлено ГПУ (особисто Юрія Луценка), МВС, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та інші інстанції. А народні депутати України з Комітету по боротьбі із корупцією, якщо не буде чіткої реакції правоохоронних органів, вже готують подання на створення комісії по розслідуванню цих злочинів. В кінці кінців, селяни, які втратили землю, можуть бути набагато рішучіші та небезпечніші для корумпованої влади, ніж можна собі представити. Вже почастішали випадки, коли люди відстоюють землю зі зброєю в руках. Чи владі потрібні селянські повстання!?

Суддя-Аферистка «Сонечко» заважала представнику профспілок у ВР захистити людей від незаконного звільнення – нардеп Каплін



«Суддя Апеляційного суду Київської області намагалась обдурити мене, щоб я не представляв від профспілки 15 незаконно звільнених працівників Концерну РРТ. Суддя-доповідач Ніна Ігнатченко зателефонувала мені напередодні засідання. Намагалась переконати, що третьої сторони — профспілки — у справі немає, і долучити її на апеляційній стадії неможливо. «Переживала», що я не зможу виступити, «сонечком» називала», – повідомив на своїй сторінці у ФБ народний депутат України Сергій Каплін.

«Це при тому, що профспілку залучили до справи ще в грудні 2015 р. Ми знаємо це, бо люди, яких витурили з КРРТ за те, що викрили сепаратизм керівника, призначеного Яценюком за 3 мільйони, відстоювали свої робочі місця 2 рази в суді першої інстанції, 3 — в апеляційній та 2 в касаційній.

Під час засідання, на яке суддя так переконливо мене не запрошувала, правозахисники розвіяли всі її побрехеньки про протокольну відмову участі третьої сторони в суді першої інстанції і показали в журналі справи, яку вона «перечитала 18 разів», що представником профспілок в цій справі я вже є давно», – написав депутат Каплін.

За його переконанням, позапроцесуальне спілкування — це порушення всіх норм і тому заявив про відвід судді. Тим більше, що в юристів по справі є свідчення, що при автоматичному розподілі справ відбулось втручання в систему, і в нас є всі підстави вважати, що наша справа «небайдужій» Ігнатченко дісталась не випадково.

«Це вже не перший випадок, коли в цей процес втручаються згори. Це особиста вказівка Яценюкового міністра юстиції Петренка, який як лялькар за ниточки керує «кривосуддям» в цій державі.
Звернувся у Вищу раду правосуддя, Генпрокуратуру та НАБУ, щоб там розібрались із втручанням «судді-сонечко» в діяльність народного депутата», — написав Сергій Каплін на своїй сторінці.

Описану розмову можна прослухати на сторінці депутата у ФБ: www.facebook.com/kaplins?fref=ts

Прокуратура здійснює тиск на свідка по справі Пустовара

У п’ятницю, 27 січня, в Печерському районному суді міста Києва відбулося засідання, на якому мали бути заслухані показання Олександра Керницького, який начебто мав причетність до обставин затримання екс-начальника Черкаської поліції Владислава Пустовара.



Із початком засідання свідок подав суду клопотання про перенесення слухань на пізніший термін, бо нещодавно втратив адвоката. Нагадуємо, що адвоката Валерія Рибальченка, який був захисником Олександра Керницького, вбито пострілом в голову ввечері 20 січня 2017 року. Докладніше про це: nv.ua/ukr/ukraine/events/vbivstvo-advokata-u-kijevi-pov-jazano-z-jogo-advokatskoju-praktikoju-chlen-asotsiatsiji-advokativ-515231.html

Суддя Світлана Шапутько, вислухавши клопотання свідка та взявши до уваги всі обставини, винесла рішення перенести слухання на кілька днів, а саме на 1 лютого. В поліції припускають декілька версій вбивства, одна з яких є професійна діяльність. Цю тезу підтвердив фахівець, член Асоціації адвокатів України Сергій Вілков в ефірі Громадського, який зауважив, що «Вбивство адвоката Валерія Рибальченко в Києві в ніч на 21 січня безпосередньо пов'язано з його професійною діяльністю». Звичайно, поки триває слідство, не можна із впевненістю стверджувати, яка саме справа стала для адвоката фатальною (якщо це взагалі вдасться встановити). Але сам факт вже насторожує колег по цеху, й далеко не кожен юрист візьметься за резонансну справу залишену вбитим. Якби-то не було, але прокуратура намагається скористатись моментом відсутності адвоката та змусити Олександра Керницького підписати угоду про визнання вини, так як доказів, зібраних під час слідства, може виявитись недостатньо для проголошення обвинувального вироку. І в цьому своєму прагненні, як демонструє увесь хід справи від початку, готова зайти далеко за межі дозволеного. Зокрема, перед початком засідання прокурор Андрій Паршутін намагався в кулуарах щось «розтлумачити» свідку Олександру Керницькому. Коли ж представники громадськості і журналісти, які були поруч, поцікавились – навіщо правоохоронець це робить, то стали свідками гучної сцени, коли прокурор виправдовував своє право спілкуватись тет-а-тет із свідком бажанням «просто поспілкуватись».

Враховуючи ці обставини, складається враження, що таким чином прокуратура намагається тиснути на нього з метою отримання «правильних показань», які мали б довести причетність Пустовара до інкримінованого йому злочину. Але «правильні свідчення», які треба витискувати — в правовому контексті є нічим іншім, як сфальшованими свідченнями. А це вже злочин, і штовхати свідка на порушення закону – це корупція і беззаконня! Невже після революції гідності, прокуратура не знайшла кращих методів доводити розслідування до кінця, ніж тиснути на свідків у бажанні отримати потрібні докази!?

Але якщо методи прокуратури і не змінились, то українське суспільство, громадськість змінилися дуже сильно, і вже не дозволять як раніше маніпулювати фактами і людьми. Більше того, резонанс, який отримала ця справа, неодмінно вдарить по її замовникам, що намагаються жити по поняттям часів Януковича.

Нагадаємо, що 10 листопада колегія суддів Апеляційного суду міста Києва винесла постанову про повернення обвинувального акту стосовно генерала поліції Владислава Пустовара до прокуратури, як такого, що не відповідає нормам діючого законодавства. Тим самим було підтримано попереднє рішення Печерського суду міста Києва від 12.09.2016 р. (справа № 757/36281/16-к, судове впровадження № 1-кп-656/16). www.ukrpress.info/2016/11/14/apelyatsiya-vidhilila-skargu-prokuraturi-u-spravi-generala-pustovara/

Очільника Черкаської поліції Владислава Пустовара намагалися звинуватити у спробі дати хабар за погодження кандидатур своїх підлеглих. Але справа в прокуратурі не клеїлась із самого початку, кінці не зв’язувались один з одним, та не було жодних доказів причетності генерала до незаконних дій. Подробиці: antikor.com.ua/articles/123579-sfaljsifitsirovannoe_delo_protiv_generala_politsii_pustovara_domuchali_do_suda

В Києві презентували унікальне видання - антикорупційний журнал

26 грудня 2016 року, в приміщенні КМДА, редакційна колегія першого Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша надія», заснованого Громадсько-соціальним агентством «Ваша надія», представила широкому загалу результат своєї багатомісячної праці.

Це солідне видання на 50 сторінок гарного межованого паперу, що містить в собі різноманітні матеріали, статті, нариси, інтерв’ю, і звісно ж, журналістські розслідування – найголовніша зброя у боротьбі з сучасною корупцією.



Головною метою створення журналу, як зазначається в прес-релізі, є бажання редакційної колегії донести до громадськості ситуацію щодо корупції в Україні, ефективність боротьби з нею на практиці та світовий досвід вирішення цього болючого питання.

Із вступним словом до присутніх звернувся головний редактор журналу, директор Громадсько-соціального агентства «Ваша надія» Федір Олексюк.

Зокрема, він зазначив, що агентство-засновник журналу було створено ще у 2012 році. Крім того, очільник редакції повідомив, що в робочих планах колективу було створення газети і 45-хвилинної програми для підтримки іноземних інвесторів, але врешті-решт вирішили зосередитись саме на журналі та його електронній версії. Зараз вже працює сайт журналу.



«Який журнал нам вдалося зробити, будете оцінювати ви — читачі, громадяни України. Але пам’ятайте, що за кожною статтею, за кожною навіть найменшою інформацією стоїть наше бажання з Божою Мудрістю і нашими спільними зусиллями змінити на краще самих себе і українське суспільство. Бо корупція зараз – це справжня загроза національній безпеці!» — наголосив головний редактор.

«Проте, ми, як і багато співавторів журналу, вважаємо, що переслідування корупціонерів — лише частина боротьби з корупцією і цим тільки можна її обмежити до розумних меж. Однак, мораль, державний патріотизм, етика та релігія це ті інструменти, за допомогою яких і відбувається викорінення даного явища, насамперед, з нашої свідомості, а потім вже і з кабінетів чиновників. Не варто забувати про те, що корупційні злочини часто характеризуються латентністю, що обумовлено не тільки зовнішньою скритністю поведінки, але і за згодою самого потерпілого», — зазначив Федір Олексюк. При цьому він навів прозорливі слова Голови УГКЦ Любомира Гузара: «Чого ми очікуємо від вищого керівництва, якщо самі не дотримуємось правил дорожнього руху? Порушивши ці правила, даємо хабара інспектору, щоб не понести законне покарання».

«Можна скільки завгодно говорити про шляхи розвитку держави, про боротьбу з бідністю і злочинністю, про прорив економіки і т. д., але поки не буде знищено корупцію, будь-які починання не дадуть результату», — підкреслює Федір Олексюк.

Отже, здатність українців бути самокритичними до себе й стверджувати норми моралі та законності у повсякденному житті, за думкою Федора Олексюка, є важливим чинником для ствердження засад правової держави.

Під час презентації видання, головний редактор представив найбільш значущі матеріали журналу.

Так, у першому номері опубліковано інтерв’ю з директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником, який розкриває деякі нюанси своєї роботи на цій відповідальній посаді, окреслює виклики та загрози суспільству. Є також інтерв’ю з головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим, у якому можна прочитати про реальні проблеми і корупційні виклики державного сектору в регіонах.

«В журналі ви знайдете як законодавчі акти щодо боротьби з корупцією в Україні та зможете порівняти їх ефективність на практиці, так і дізнаєтесь про міжнародний досвід такої боротьби, — відкриває подробиці змісту номера головний редактор журналу. — Ми вважаємо, що зменшення в Україні рівня корупції до безпечного можливе лише за умови вивчення закордонного досвіду боротьби із цим вкрай негативним соціальним явищем», — стверджує Федір Олексюк. В журналі наведено приклад, як вдалося побороти корупцію в Сінгапурі.

«Корупція боїться світла» — це головний девіз журналу. Наші «прожектори» гострого пера і влучного слова будуть викривати тих, хто одягнув маску чесного керівника чи можновладця, справедливого судді чи борця зі злочинністю, а за словами Апостола Павла: «Що роблять потаємно, соромно навіть казати про те» (До Єфесян 12.5). Саме тому, журналістські розслідування та інформація про ті чи інші зловживання будуть з номера в номер відслідковуватись і триматись на контролі редакції, поки дана проблема не буде вирішена, чи викорінена як явище», — підкреслює головний редактор.
Щодо інших тем то варто відмітити наступні матеріали.

Не обійшли стороною питання довгобудів і обман інвесторів горезвісного ЖК «Золотий Берег» в м. Одесі в публікації «ЖК «Золотий Берег» — «еталон» будівельної корупції в Україні». Про дослідження цієї теми розповів особисто Володимир Дроздовський, член редколегії, письменник. Про те, як сам потрапив у халепу фінансових махінацій і про свій тернистий шлях до відновлення справедливості.



Неабиякий резонанс можуть викликати матеріали, що стосуються українських суддів. В кожному журналістському розслідуванні фігурують судді всіх інстанцій, які мали поновити законність, але цього не зробили. Вони заносяться до, так званого, народного «досьє» з обов’язковим оприлюдненням їхніх фотографій, де кожен читач зможе повідомити редакцію про порушення з боку суддів, прийняття ними свавільних і незаконних рішень та їх скриті фінансово-майнові активи.

В журналі аналізуються декларації «слуг Феміди», викриваються корупційні ознаки при їх заповненні. Лакмусом «обліко-морале» деяких суддів є матеріал про те, як у п’яному вигляді за кермом куражився суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Галаган О. В., під назвою «Захмелілий феодальний лад в Україні».

В контексті останніх проблем з «ПриватБанком», багатьох може зацікавити стаття — журналістське розслідування про Ігора Савченка з Черкащини, під назвою «Боргове рабство або, як «ПриватБанк» за допомогою суддів та виконавчої служби, двічі стягував неіснуючі борги».

До речі, на презентації Федір Олексюк, як головний редактор і правозахисник, повідомив, що ним до нового року буде подано до адміністративного суду позовну заяву про скасування націоналізації «ПриватБанку», оскільки це призведе до падіння курсу національної валюти до основних валют світу і ще більшого зубожіння громадян України.

Духовну складову у журналі висвітила Ірина Бекрешова (Ірина Звоник), член редколегії, голова ГО «Місія духовного відродження «Примирення». У своєму матеріалі «Застереження тим, хто нехтує словом Бога» вона доступно й проникливо розкриває сутність корупційної складової, показує, як зневіра, сріблолюбство, гнів, спонукає людей до ганебних вчинків, і як важливо знаходити в собі світло мотивації жити Законами Божими.

Варто також відзначити побудовану структуру і досвід редакційних засобів і прийомів. Так, член редколегії, молодий журналіст-розслідувач Олександр Бондарчук розповів про ті методи, якими користуються журналісти редакції у пошуках інформації, як у боротьбі із корупційними явищами вони змушують краще працювати правоохоронні органи та державні установи.

У світлі всього сказаного, треба відзначити колосальний об’єм роботи, наполегливу працю багатьох людей над створенням журналу «Антикорупційний вісник «Ваша надія».

Безсумнівно, ця подія – створення повноцінного, гострого, фахового видання, що спрямоване проти корупції, вже стала явищем у новітній історії України.

Відео з презентації можна переглянути тут:





Довідка: Журнал вийшов тиражем 4500 примірників, половина яких буде направлена в Адміністрацію Президента та Верховну Раду України, НБУ, ГПУ, Кабмін, в усі суди України, районні та обласні державні адміністрації України, консульські та посольські установи інших країн.

«Антикорупційний вісник «Ваша надія» виходить щоквартально. Підписатись на нього можна через Укрпошту (підписний індекс 97881), через редакцію, або на сайті Вісника

Із анонсів другого номеру можна відзначити наступні матеріали:

— Як борються з корупцією в Китаї;
— Кіберзлочинність у банківській сфері: хто і як з нею бореться та скільки мільярдів коштів громадян украдено;
— Актуальне інтерв’ю з Головою Національного агентства запобігання корупції;
— А судді хто? Журналістські розслідування щодо дій, бездіяльності, нахабства українських суддів.

Та багато інших, цікавих і гострих матеріалів.

Влучна теза: Корупціонер є потенційним зрадником Батьківщини, тому що будь-яка спецслужба, провівши невеликі оперативні роботи, з легкістю може виявити корупційні зв'язки чиновника і почати його шантажувати. Якщо корупціонер не виконуватиме накази іноземних спецслужб, то в західній пресі з'являться викривальні статті про його махінації. Так чиновник потрапить до «чорного списку» країн Європи і Америки. В результаті чого всі його рахунки в західних банках будуть заморожені.

Ярослав Стеценко: по слідах абстрактних геніїв

В столичній галереї «Митець» відкрилась групова передноворічна виставка українських художників.



Свої роботи представили Ярослав Стеценко, Валерія Жембровська, Олена Корчина, Алік Ветроф, Тамара Рогозіна, Юлія Дубовик, Деніс Адушкін та Галина Константюк.



З першого погляду на експозицію вражає розмаїття стилів, жанрів темпераментів і творчих манер — в галереї «Митець» вміють так підібрати експонентів, щоб вони не забивали один одного, а створювали поліфонічний ансамбль.

Відзначаючи таланти представлених на вернісажі майстрів — м`яку поетичність натюрмортів Тамари Рогозіної, драйвову імпульсивність пейзажів Деніса Адушкіна, який пише свої картини лише у музикальному супроводі, життєрадісність і легкість морських етюдів одесита Аліка Ветрофа, незвичайну містичність образного світу Валерії Жембровської, що вперше показала свої картини широкому загалу, тонку ліричність міських пейзажів Олени Корчиної, емоційну чуттєвість і проникливість творів Юлії Дубовик, казкову гоголівську таємничість і народний колорит портретів Галини Константиновської, хочу зупинитись більш детально на одному авторі.

Ось вже більше півроку я уважно слідкую за творчістю молодого художника Ярослава Стеценка.



За цей час він трансформувався із сором`язливого художника-дебютанта, майстра-початківця, у впевненого в собі генератора творчих ідей, сміливого новатора-експериментатора.

Треба відмітити, що в Ярославі природою закладений величезний творчий потенціал, і дуже приємно, що він після довгих років пошуків себе у різних галузях та напрямках, знайшов використання власних здібностей саме у мистецтві — у жанрі «арт-наїву». Програмною для цього напрямку стала виставка у Київському театрі оперети. Тоді картини митця дивовижно і органічно утворили синтез із мистецтвом оперети. Картина «Джигіт» якраз з цієї «опери» — Ярослав пішов далі нерозвіданими шляхами.


«Джигіт» 2016

Зокрема, кілька місяців тому, Ярослав дуже серйозно підійшов до вивчення теми абстракції. Як це, коли немає впізнаваних образів, предметів, немає сюжету, а є лише композиція та «випадкові» кольорові плями.

Абстрактне (безпредметне) мистецтво, попри часто зверхнє відношення до нього з боку пересічних громадян (мовляв, кожен міг би написати «чорний квадрат»), являється дуже складним та відповідальним жанром. Коли не можна прикритись за натурою, коли немає додаткових відволікаючих факторів на кшталт сюжету, майстер постає майже беззахисним, напрочуд відкритим у своєму творчому Я. Саме в абстракції найкраще видно, наскільки художник володіє мистецтвом композиції, наскільки тонко відчуває закони кольорової гармонії.

Щоб зрозуміти сутність цього напрямку, Ярослав прискіпливо вивчав творчість класиків абстракції Ротко, Полака, Мондріана, Кандинського, намагався збагнути, в чому сенс такого мистецтва, що відчували ці видатні майстри, чим керувались, на що спирались, коли створювали свої шедеври.

В безсюжетних картинах Ярослава Стеценка розкриваються його найкращі риси як колориста, як майстра тонких нюансів, ювелірних композиційних прийомів. Звичайно, відчувається також і вплив його славетних попередників, але він не копіює, не повторює віднайдені колись засоби, а намагається дослідити їх трансформацію, їх початкову складову.

Програмна картина абстрактного періоду Ярослава «Всесвіт» містить в собі універсальний ключ до внутрішнього світу автора, яким він також прагне відкрити для глядача і своє бачення навколишнього світу.


«Всесвіт» 2016

Те ж саме можна сказати і про інші картини живописця, що зараз представлені у галереї «Митець» — «Ромбічна», «Розірваний світ» та інші В них автор демонструє свій оригінальний талант абстракціоніста і здатність постійно вдосконалюватись.


«Ромбічна» 2016


«Розірваний світ» 2016

Особисто я впевнений, що його картини, окрім безсумнівної художньо-естетичної цінності, несуть в собі неабияку комерційну привабливість. Можу припустити, що їх вартість буде зростати десь на 20% щорічно у твердій валюті, звісно ж. Що є надійнішим та прибутковішим за золото або цінні папери.

Чому я так думаю. Тому що, маючи фахову академічну мистецтвознавчу освіту, я бачу, як сам Ярослав відноситься до своєї роботи. Він має чітку стратегію, довгостроковий план, поступово і наполегливо йде до своєї мети. Таке враження, що зараз він показує лише частинку від того неймовірного цілого, яке ще не з`явилось, а лише створюється у його задумах. Але воно вже є, воно існує десь у Всесвіті та лише чекає свого часу на появлення у вигляді картин Ярослава.

І, головне, що з кожною роботою він стає все більш розкутішим у своєму баченні, більш цілісним і переконливим. Він вміє інтригувати і залишати таємницю. Отже, з нетерпінням чекатиму наступних прем’єр від цього унікального художника!

Нагадаю, що виставка буде працювати до 2 січня за адресою: Київ, вул. Велика Васильківська, 12.

Гаражные баталии в кооперативе «Лыбидь-2» или зачем подделывать выборы председателя?

В Киеве насчитывается больше сотни гаражных кооперативов, большинство из них образовались еще во времена СССР. Десятки тысяч людей, несколько поколений киевлян, использовали гаражи чуть ли не как второй дом.



В настоящее время назревает скандал вокруг переизбрания руководства гаражного кооператива «Лыбидь-2» (Писаржевского, 8, Голосеевский район). Несмотря на судебное решение, признавшее выборы нового главы Зарембы В.Ю. незаконным, манипуляции по смене действующего, законно избранного председателя Романа М.П. продолжаются. Многие члены кооператива высказывают подозрение, что таким образом хотят прикрыть какие-то дальнейшие махинации.

Перед нами решение Киевского апелляционного хозяйственного суда от 16 ноября 2016 года (глава коллегии судья Смирнова Л.Г.) по поводу установления факта незаконности общего собрания гаражного кооператива «Лыбидь-2» в апреле 2016 года (дело № 910/8182/16) на котором, собственно, и был утвержден новым председателем г-н Заремба.



Приведем выдержки судебного решения:

«Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що він, як член кооперативу, не був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення загальних зборів, а також про порядок денний загальних зборів, що позбавило його можливості реалізувати належні йому корпоративні права, в тому числі на участь у діяльності кооперативу, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2», оформлені Протоколом № 37 від 26.04.2016.

Крім того, позивач зазначає, що рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» оформлене Протоколом №37 від 26.04.2016, приймалося за відсутності кворуму.

На загальних зборах були присутні 125 осіб (що підтверджується реєстром учасників), повноваження яких не перевірялись, із 400 членів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2».

…Отже, за змістом статті 15 Закону України «Про кооперацію» і Статуту кооперативу, для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотримання процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечень особистої присутності на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення (Постанова ВСУ від 5 березня 2015 у справі № 6-10цс14).

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів.

Крім того, в Протоколі № 37 від 26 квітня 2016 року не зазначена конкретна кількість голосуючих за те чи інше питання порядку денного.

Отже, зазначеним Протоколом № 37 від 26 квітня 2016 року і Реєстром, як його невід'ємною частиною, підтверджується відсутність на зборах більшості від загальної кількості членів Кооперативу, тобто відсутність кворуму для голосування та прийняття рішень.

Отже, право Позивача на участь у загальних зборах порушено у зв'язку з неповідомленням про час, дату та місце проведення загальних зборів, а також порядок денний загальних зборів, що призвело до порушення неналежних йому корпоративних прав. До того ж, рішення на загальних зборах прийняті без наявності кворуму.


Виходячи з цього, Суд зокрема постановив: Визнати недійсним рішення загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь — 2» від 26 квітня 2016 року, оформлені Протоколом №37 від 26 квітня 2016 року.

Возникает резонный вопрос: зачем человеку, который печется о судьбе гаражей и хочет обеспечить надежную и стабильную перспективу, нарушать регламент и протокол, тем самым ставя под сомнение законность последующих решений и дальнейшее существование кооператива?

Ведь это прямая дорога к серьезным проблемам и неразберихе.

В такой ситуации незащищенностью правовой позиции гаражного кооператива «Лыбидь-2» могут воспользоваться третьи силы.

Видимо осознавая уязвимость своей позиции, сторона Зарембы организовала новое собрание, которое должно состоятся 22 декабря в помещении библиотеки им. Вернадского. На нем якобы планируется избрать нового законного председателя. Но уже сейчас известно, что многие несогласные с позицией Зарембы, не получили своевременное приглашение и могут не попасть на собрание, что снова ставит под сомнение его легитимность.

«Я бы предостерег людей, которые могут поддаться на красивые разговоры и выбрать в руководство кого-то из команды Зарембы, будь то Качкауров или кто-то еще. Ведь если человек единожды нарушил закон, что помешает ему осуществить свои корыстные планы, о которых мы можем только догадываться. Суд четко установил, что был нарушен закон. И я надеюсь на сознательность и благоразумие членов кооператива «Лыбидь -2», которые не выберут в руководители мошенников», — прокомментировал ситуацию бывший глава кооператива Роман П.М., незаконно смещенный командой Зарембы.

Что ж, посмотрим, как будут развиваться события вокруг этой ситуации. Во многом они могут стать определяющими для последующей судьбы всего кооператива «Лыбидь-2».

В Україні діє каральна психіатрія, яка знищує незручних владі людей!

Про це журналістам повідомили на прес-конференції в УКРІНФОРМ, яка була присвячена корупції у владі та тиску на правозахисників і журналістів.



Зокрема, головна тема прес-конференції стосувалася корупції в правоохоронних органах Кривого Рогу та замаху на життя відомого правозахисника Анатолія Руденка, який в свій час став жертвою каральної психіатрії.

За його словами, каральна психіатрія діє в Україні як організоване злочинне угруповання, яке виконує замовлення корумпованих чиновників, правоохоронців і політиків по знищенню активістів, які намагаються чинити опір системі.

«Перший раз, за мою позицію, мене намагались зробити психічно хворим через те, що у радянський час я ходив у вишиванці та розмовляв українською мовою!» — розповів Анатолій Руденко.

Сумну тенденцію підтвердив і відомий журналіст Сергій Новіков, який зазначив, що влада дедалі частіше фабрикує справи проти журналістів та активістів з метою запроторити їх у психлікарню, ізолювати та вивести з ладу.

«Але ми не здаємось, боремось, виграємо справи в судах – так нам за останній час вдалося витягти з психушок трьох наших колег, яких хотіли знищити за допомогою каральної психіатрії», -повідомив журналіст.

Жахливу проблему використання каральної психіатрії проти активістів, яка замовчується в ЗМІ, підняв також відомий журналіст-розслідувач Ігор Рудич, який зазначив, що такі жорстокі і протиправні дії можуть бути спрямовані на кожного, хто стане на заваді корумпованій владі чи олігархам.

«Проти Руденка у психушці застосовували тортури, його ламали і знищували, а він не боявся іти проти мафії, не відступався від своїх принципів. Цей фільм, який тут показали, не тільки про Руденка, це фільм про всіх нас, про те, що кожен може стати жертвою корумпованих можновладців. Закликаю Арсена Авакова та Юрія Луценка відкрити кримінальні справи проти названих злочинців та нарешті перестати робити вигляд, що нічого не відбувається! Також закликаю Петра Порошенка дати вказівку розібратися у цій ганебній ситуації, бо лише втручання вищих посадовців може дати хоч якийсь результат!» — зазначив журналіст.

Повний відеозапис прес-конференції можна переглянути тут:



Нагадаємо, що напередодні Дня прав людини в Кривому Розі, 9 грудня ввечері, жорстоко побили спецкора «Нашої Версії», відомого правозахисника Анатолія Руденка. По-звірячому побили біля під’їзду будинку, де мешкає пан Анатолій. Нападників було двоє. В якості зброї вони використовували залізні прути, якими і били журналіста. В результаті у нього розсічена голова, він втратив багато крові. Лікарі діагностували ще й перелом руки і скроневої кістки. Журналіста-правозахисника в шоковому стані госпіталізували в другу міську лікарню, де і надали медичну допомогу.

Це не перший напад на Руденка. Так, 27 листопада 2014 року його намагалися вбити таким же способом — також ударили по голові, завдали йому тяжкі тілесні ушкодження. 21 липня цього року на нього напали з ножем. Подія трапилася біля його будинку в день, коли Руденко з однодумцями пікетували Дзержинський районний суд.

Невдовзі після останнього нападу, під час прес-конференції 14 грудня в Кривому Розі на тему «Права і свободи — захищені або умовно захищені?» Анатолій Руденко заявив, що замовниками замаху на його життя є слідчий обласного управління Національної поліції Олексій Андрющенко, брати Темники (Юрій Темник — колишній начальник податкової міліції і його брат колишній міністр ЖКГ Геннадій Темник) і слідчий з особливо важливих питань Національної поліції Ружена Леміш, що працює зараз в Києві. Останній напад він пов'язує із тим, що на громадських засадах представляє інтереси померлого криворізького бізнесмена Фролова, підприємство якого було віджате у незаконний спосіб.

Однак поліція перекваліфікувала справу із замаху на вбивство в нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Це, за його словами, зроблено для того, щоб з часом перекваліфікувати в легкі ушкодження, а пізніше закрити, як і в попередніх випадках. Руденко впевнений, що виконавці замаху працюють на місцеву охоронну фірму «Барс», яка в свій час поставляла тітушок на Майдан.

Замах на своє життя Анатолій Руденко вважає лакмусом того, наскільки потоптані права людини і які ризики існують для правозахисників в Кривому Розі. Подробиці у фільмі:



Анатолій Руденко давно і активно займається правозахисною діяльністю. Зокрема, в цьому році він організовував пікети судів і відділків поліції, виступаючи проти корупції в правоохоронних органах.

У зв’язку із зазначеними подіями Анатолій Руденко та правозахисна спільнота звертаються до головних правоохоронців України – Юрія Луценка, Арсена Авакова, Артема Ситника з вимогою вжити негайних заходів, припинити прокурорсько-поліцейське свавілля у Кривому Розі та розпочати розслідування по усіх заявлених фактах!

На Николаевщине предприниматель рассказал об очередном «наезде» со стороны прокуратуры и полиции

Директор новоодесского ООО «Фанчи-Инвест» Роман Стефанчишен рассказал об очередной попытке представителей местной прокуратуры и полиции с ним поквитаться.



Свое обращения Стефанчишин записал на видео, размещенное в Facebook на странице Федора Левченко.

«Многократно писал о повальном саботаже работы в полиции Новоодесского района, о противоправных действиях Новодесской прокуратуры. Фигурантами постов были как простые люди, так и предприниматели, на которых держится весь бюджет района. Один из них — директор ООО «Фанчи-Инвест» Роман Стефанчишен. Этот человек уже почти два года успешно отбивается от навязчивой дружбы «прокурорских» и полиции. То местный прокурор незаконно завладел автомобилем Стефанчишена, то на предприятии проходят «секретные» изъятия документов и компьютерной техники», — написал Левченко.

При этом он добавил, что давление в виде множества различных препятствий со стороны правоохранителей на одно из лучших предприятий района продолжается уже почти два.

«И вот снова, очередная просто нелепая попытка «приструнить» предпринимателя. Ничего писать об этом не буду, смотрите видео… это уже просто смешно, доходит уже до абсурда», — добавил Левченко.

Из опубликованного видео следует, что в отношении Стефанчишена в очередной раз открыли уголовное производство из-за шашки.

— Перед Вами находится шашка украинских мастеров. Хочу обратить Ваше внимание, что эта шашка, уже в который раз, стала причиной для руководителей правоохранительных органов, чтобы со мной поквитаться. Перед Вами экспертиза государственных экспертов, которую они сами направили для проведения этой экспертизы. Вот разрешение, которое они сами зарегистрировали эту шашку и ввели в базу. Спустя неделю после этого они нашли основания возбудить против меня уголовное производство, по статье 263 «Незаконное владение оружием», — рассказывает бизнесмен.

— Это смешно, друзья. Уже второй год вы что-то ищите и не можете найти. Если вы хотите найти что-то незаконное, я советую вам тщательно изучить ваши налоговые декларации. И это не слова. Вот налоговая декларация, собственноручно написанная прокурором Новоодесского района, который на данный момент отстранен от должности, Олегом Наливайченко. Он в своей декларации указал, что владеет автомобилем «Toyota Camry» 2008 года. Этот автомобиль, вот справка из МРЭО, находится в моей собственности до сегодняшнего дня, вот техпаспорт автомобиля, который указывает, что автомобиль мой, у меня есть ключи от него. Вот выписка из ЕРДР об открытом Генпрокуратурой уголовном производстве по факту завладения прокурором Наливайченко мошенническим путем моим собственным автомобилем, — добавил Стефанчишен.


При этом он обратился к общественности.

— Хочу до всех донести, что, если вы работаете, платите налоги, вы помогаете больницам, детским садам, воинам АТО, законно и порядочно ведете свою хозяйственную деятельность, вы все равно должны себя чувствовать унизительно. Поскольку руководители правоохранительных структур, которые должны нас защищать, хотят, чтобы вы не продавали им ваш автомобиль, а дарили. И они будут пытаться любым способом вас унизить, – резюмировал он.



Напомним, ранее Федор Левченко заявил о том, что новоодесская полиция бездействует и не пресекает незаконную деятельность копателей песка.

Источнк: