Лучшее

Идиоты что они курят? Госдума собралась заставить Украину платить за разрушение Крыма

Спикер Госдумы России Вячеслав Володин предложил обязать Украину выплатить Крыму компенсацию за потери, которые понес полуостров во время пребывания в составе республики. Об этом депутат заявил в пятницу, 15 марта, на совместном заседании Совета Думы и Госсовета Крыма, передает ТАСС. Володин предложил поручить профильным комитетам российского и крымского парламентов подсчитать, «сколько потеряла экономика Крыма за счет разрушительной...
image

Податкова зухвало грабує підприємців, прикидаючись кур’єрами – відео

У вівторок, 15 січня в інформагентстві Інтерфакс-Україна відбулась прес-конференція на тему “Гоп-стоп" від податкової міліції: як в Україні грабують підприємців", присвячена зриву роботи компанії «Колумб трейд” та інших столичних підприємств. Див. відео з прес-конференції: https://www.facebook.com/InterfaxUkraine/videos/227256611489991/ Співзасновник компанії “Колумб трейд”, яка займається консалтингом у...
image

Керівництво МОЗ повідомили про кричущі тендерні порушення у закупівлі ендопротезів

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась спільна прес-конференція керівництва Міністерства охорони здоров`я та громадських організацій, на якій ЗМІ презентували звіт про здобутки і досягнення МОЗ у боротьбі з тендерною мафією в 2015-2017 роках у сфері державних закупівель ліків та медичних виробів. На жаль, попри обнадійливі цифри та діаграми про зменшення корупційної складової, журналісти не почули відповідей на деякі гострі запитання....

Последние блоги

Особи, які утримуються в установах виконання покарань, отримуватимуть безкоштовні послуги адвокатів

Міністерство юстиції України та МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» за підтримки правозахисника Едуарда Багірова започатковує спільний проект безоплатної правової допомоги для засуджених та працівників ДКВС України «Справедливість та правовий захист».



Відповідна інформація з’явилась на сайті Мін’юсту:

https://minjust.gov.ua/news/announcement/osobi-yaki-utrimuyutsya-v-ustanovah-vikonannya-pokaran-otrimuvatimut-bezkoshtovni-poslugi-advokativ

Згідно прес-релізу, у п’ятницю, 18 травня 2018 року, з 09:00 до 12:00 у Бучанській виправній колонії №85 (вулиця Мирна, 3, смт. Гостомель) розпочнеться перший благодійний проект МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» щодо надання особам, позбавленим волі, та працівникам установи безкоштовної правової допомоги.

На першому етапі проекту візьмуть участь п’ять адвокатів, які надаватимуть безоплатні усні та письмові консультації з найбільш актуальних і хвилюючих питань, що турбують засуджених та працівників установи.

Наступні етапи проекту: до кінця червня 2018 року, проект охопить всі п’ять колоній Київської області. Починаючи з липня буде задіяне Центральне міжрегіональне управління (Житомирська, Черкаська і Чернігівська області), у серпні Західне міжрегіональне управління (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська та Тернопільська області), у вересні Південне міжрегіональне управління (Одеська, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська області), у жовтні Південно–Східне міжрегіональне управління (Дніпровська, Донецька та Запорізька області), у листопаді Північно–Східне міжрегіональне управління (Харківська, Луганська, Полтавська та Сумська області), у грудні Центрально–Західне міжрегіональне управління (Вінницька, Хмельницька та Чернівецька області). Також планується в усіх колоніях України одночасно 18-го числа кожного місяця проводити прийом засуджених осіб та працівників виправної колонії адвокатами і правозахисниками.
У прем’єрному заході в Бучі візьмуть участь заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, виконуючий обов’язки начальника Центрального міжрегіонального управління Андрій Пеховський, голова правління МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров. Також запрошені ЗМІ і громадські організації, які останні 5 років працюють у сфері захисту прав людини.

«Не палиці треба вставляти і не шило в одне місце, а шукати порозуміння», – професор Степан ПОП



У Закарпаття прийшли пропозиції із серйозними інвестиційними проектами. Знаний науковець висловив думки щодо конфлікту інтересів у будівництві першої в регіоні вітрової електростанції.



Як уже повідомляла «Наша версія» (http://n-v.com.ua/pro-perspektyvu-vitrovyh-elektrostantsij-na-polonynah-zakarpattya/) нещодавно в Ужгородському Національному університеті відбувся «круглий стіл» на тему «Вплив вітрових електрогенеруючих станцій на сталий розвиток гірських територій Закарпаття». Організували захід ГО «Інститут раціонального природокористування» та Громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Йшлося про інвестиційний проект спорудження вітроелектростанцій на Боржавських полонинах, який викликав гострі дискусії у громадах.

На «круглому столі», зокрема, виступив знаний професор, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ Степан Поп з дуже влучною доповіддю. Пропонуємо увазі наших читачів найцікавіші її тези – у вигляді прямої мови шанованого науковця.




– Я вчений і патріот Закарпаття, який дбає про його розвиток, і буду говорити як науковець, не заангажований обов’язками перед кимось. Сьогодні найсерйознішою проблемою розвитку інвестиційних проектів у регіонах є неузгодженість дій влади в усіх напрямках – йдуть свари і чвари, а повинна бути конструктивна співпраця.

У всьому світі енергетика вважається ключовою галуззю. Якщо у держави немає розвинутої енергетики, то вона незалежна тільки на папері.

Щодо Закарпаття – це найбагатший регіон України на відновлювальні ресурси. І водночас найнерозвинутіша область – маємо менше одного відсотка економічного розвитку від потенціалу України, будучи найбагатшими з природних ресурсів! Немає в нашій державі більше такої області, яка має «п’ятірку» по п’ятибальній системі за природно-ресурсний потенціал. Та що ми маємо в реальності?



І от сьогодні, на щастя, до нашого регіону прийшли серйозні інвестиційі проекти. Я думаю, що ми, науковці (чи прихильники, чи противники таких інвестицій ), повинні допомогти інвестору зробити корекцію проекту так, щоб потім не постала проблема даремно витрачених коштів. Якщо ми хочемо розвиватись нормальними темпами, то повинні від природи взяти те, що потрібно для якісного життя закарпатців. Аби люди нашого регіону, маючи таке багатство в рідному краї, не їздили на заробітки по всьому світу, а могли бути вдома, заробляти для своєї родини і виховувати своїх дітей. Поки що ж дуже багато закарпатців працюють на чужу економіку і доглядають чужих дітей.

Які ж світові тенденції енергетики? А вони такі, що до 2050 року 139 країн заявили про 100-процентний перехід на відновлювальну енергетику! Тобто, щорічно більше половини країн світу нарощуватимуть зростання такої енергетики на 3,4 % ,і за 32 роки вони вийдуть на 100 відсотків. А Шотландія уже до 2020 року має перейти цілком на гідроенергетику, вітрову і сонячну енергію! Китай в 2040 році введе одну третину світових потужностей відновлювальної енергетики!

Я вас запитую: а що, у них немає проблем з природними ландшафтами, чи з екологією менше проблем? Що, там кажани не літають? Літають. Але там швидко находять компроміс. Не палиці треба вставляти і не шило в одне місце, а шукати порозуміння.

У 2018 році ми начебто досягли якихось успіхів – десь 550 мегават. Але ж повинні були б мати уже 3490 – тобто майже три з половиною тисячі гігават. Ми колосально відстаємо від своєї державної стратегії розвитку відновлювальної енергетики, що запланував уряд. Ми всі маємо сприяти розвитку такої енергетики, що означає раціонально використовувати природний ресурс, – тобто одночасно і отримувати блага для життєдіяльності, і зберігати природу.

Минулого року інвестори витратили в Україні 400 мільйонів євро. Нині говорять уже про один мільярд євро. Та Україні, щоб реалізувати заплановане, потрібно інвестицій на 12-15 мільярдів євро. Держава не має на це коштів. Вся надія на інвесторів. Тому кожна громада повинна дуже уважно поставитися до пропозицій інвесторів, бо другий раз він не прийде. До дикунів два рази не ходять.

Ми маємо якнайшвидше розпочати використовувати потенціал відновлювального енергоресурсу. Інакше ми назавжди станемо енергетично залежними від усіх своїх сусідів.

У нас потенціал вітроенергетики становить 25 відсотків(!) від усіх видів відновлювальних джерел енергії, що має Закарпаття, – гідравлічна, сонячна і геотермальна. Рано чи пізно, але Закарпаття буде виробляти великий надлишок електоренергії і продаватиме її в Європу. Але сьогодні ми забезпечуємо себе лише на 10 відсотків, а 90 – змушені купувати у сусідів. Так от, якщо хтось думає, що ми можемо отримати електроенергію з Європи, то помиляєтесь. Тому, що туди її можна подавати, а назад – треба переоснащувати ЛЕП іншими трансформаторами, тобто, реверс зробити дуже непросто.



Тепер щодо вітрових електростанцій. Закарпаття дуже багате на вітер, і ставити тут 2-3 вітрогенератори, як дехто пропонує інвестору, немає сенсу. Енергетична диференціація у виробленні енергії – це складова національної безпеки держави. Сьогодні ми говоримо про інвестпроект, який є частиною реалізації національної безпеки.

Я мав змогу ознайомитися з проектом, який розташувався на території трьох районів (мова про проект будівництва Воловецької ВЕС. – ред.). Людьми там фахово (мається на увазі співробітники компанії «Атлас Воловець Енерджи». – ред.). підготовлено документ, згідно з яким проведено масштабні дослідження впливу не тільки, наприклад, на птахів, але й проведено величезну роботу з вивчення звукових хвиль різних діапазонів, частот, їх тиск на довкілля у відповідності до нормативних стандартів. Робота була проведена із застосуванням польових досліджень конкретно на тій території, де будуть проводитися планові роботи.

Можу зробити коротеньке заключення з того, що я виніс для себе. Щодо атмосферного повітря і клімату, то в принципі стаціонарний режим роботи уже побудованого вітропарку спричинює мізерний тиск. Забруднення повітря немає, є забруднення звукове, що рослинному світу не зашкодить, але відчує фауна. Сьогодні є різні дослідження науковців, тому дискусійнимє питання про негативний вплив шуму вітрогенераторів на тваринний світ.

Що стосується кажанів, то зрозуміло, що вони живуть не в тому ареалі, де розташовуються вітряки. Вони живуть в печерах або в дуплах, але вночі літають на полювання далеко, і частина з них можуть загинути від лопастей вітряків. До речі, за таких обставин несе матеріальні збитки і власник ВЕС, бо іноді турбіни руйнуються.

Електромагнітні поля: вони, звичайно, мають місце на мережі ЛЕП. А на ВЕС кабель під землею, і це вже знімає питання таких полів. А там, де електроенергія подається верхом до ЛЕП, то ці мережі не дають серйозного впливу.

А стосовно грунту, то тут є, так би мовити, певний тиск на природу. Тому що кожна опора вітряка має буди серйозно укріплена до скальних порід і забетонована добре, щоб довго служити. Так, тут будуть деякі впливи на грунти. Але! Вони будуть ТИМЧАСОВИМИ. Щоправда, за умови, коли інвестор добросовісно виконає культивацію. В такому разі можна практично все відновити. Навіть, якщо там будуть якісь рослинки червонокнижні – він їх пересадить у більш комфортнее місце.

Коли ми говоримо про вплив на ландшафт – так, він буде, але в цій ситуації його можна звести до мінімуму. Адже кожна опора вітряка займає дуже малу площу. Набагато більше землі забирають під канал малої ГЕС у 2 км – от і порівняйте це з площею для фундаменту опори.

Що стосується екогенних факторів – це різні сейсмічні процеси, зсуви, селі, то наші райони Закарпаття з точки зору екологічно-техногенного впливу належать до помірних. Про серйозні загрози аж ніяк не йдеться.

Щодо гідросфери – це дуже гарний регіон, і Боржава в тому числі, де йде формування і початки річок. Тут вплив може бути тільки на етапі будівництва. Коли будуть будувати дороги, треба інвестору поставитись серйозно – так, як це роблять в Австрії. Там ретельно зберігають усі природні водотоки. Треба через кожні 5 метрів ставити лоточки, щоб не сконцентрувати водні потоки і щоб вони під землею не викликали лінійну ерозію.

Це все треба робити, не шкодуючи коштів, бо природоохоронна діяльність – це та сфера, в якій, перш за все, повинен бути зацікавлений інвестор. Тому що, коли він увійде в конфлікт з громадою і не буде турбуватися про екологію, то поставить хрест на своїй діяльності. Тут не має бути протиріч, тут повинна бути єдність в думках і діях бізнесу з громадою і владою. Що врешті-решт даватиме користь і розвиток усім, і енергетичній програмі України зокрема.

Тепер робимо висновки. Дайте інвесторам можливість реалізувати свої проекти, і Закарпаття не буде таким бідним. Адже раніше ми їздили в Австрію лише, щоб вивчати досвід енергетичного розвитку, але тоді у нас не було інвестора, а держава, в свою чергу, також не могла виділяти кошти, як, до речі, і зараз.

Маючи всі такі можливості і бути бідним – це, як у тому прислів’ї: чого бідний, бо дурний… Давайте від цього прислів’я дистанціюємося і станемо заможними і розумними, бо у нас все для цього є.

Фонди дикої природи іноді нав’язують нашим грантоїдам (науковцям. – Авт.): мовляв, ви тільки оберігайте і нічим не користуйтесь. Це так, як коли Європа казала Україні: продавайте нам дерево-кругляк. Але у нас тільки 15 відсотків лісу, а у них 30-40 і хочуть зберегти своє за наш рахунок. Тож давайте будемо розумними і не будемо сировинним придатком.

А тепер хочу звернутись до голів сільських, селищних і міських рад. Ви є господарями на своїй землі. Відстоюйте інтереси своїх громад, опираючись на аргументовану й об’єктивну інформацію. Бо якщо ви будете вимагати: мовляв, побудуй мені клуб, чи дай щось у дитячий садок, інакше ми будемо проти, – це дорога в нікуди. Інвестор, коли з часом стане успішним і багатим, завжди піде вам назустріч: побудує і клуб, і дитсадок,і багато іншого…

Підготував кор. НВ Стас Черкас

Професор Степан Поп про розвиток енергетики Закарпаття – відео:

Правозахисник знайшов рецепт повернення до України 300 млрд податкових боргів олігархів – відео



В ІА «Укрінформ» відбулася прес-конференція, на якій відомий правозахисник Едуард Багіров розповів про рецепт повернення до українського бюджету сотень мільярдів грошей, які були незаконно виведені олігархами за кордон впродовж 1992-2018 років.

Див. відео:



Щоб надати правоохоронним і фіскальним органам України правовий механізм як це зробити, Едуард Багіров вирішив почати з себе, і написав заяву від 15.03.2018 р. у ДФС м. Києва про вчинення кримінального правопорушення — несплату ним податків з доходу у розмірі понад 60 млн гривень за період існування і фінансування очолюваної ним МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України». Правозахисник вимагає, щоб контролюючі органи провели розслідування, і притягли його до відповідальності у рамках чинного податкового і кримінального законодавства. На його думку, коли це станеться – буде створено правовий прецедент, який дасть змогу притягти до відповідальності найбагатших людей в Україні, чинних політиків, олігархів, які роками обкрадали державу. Під наглядом міжнародних організацій будуть створені підстави і умови повернення цих грошей в Україну.

Щоб забезпечити цей процес належним розголосом та залучитись підтримкою міжнародної спільноти, Едуард Багіров має намір звернутися до глав країн Європейського Союзу, а також президента США з проханням посприяти поверненню в Україну раніше виведених активів.

«Я маю намір звернутися через посольства до керівників країн ЄС, а також до президента США з офіційним проханням, щоб вони дали вказівку своїм фінансовим і розвідувальним установам з’ясувати, хто і як зі списку найбагатших українців виводив активи в офшори, не повертав у бюджет гроші і не платив податки. Це буде правовою підставою, щоб відносно цих громадян провести податкові перевірки», — сказав він.

Багіров уточнив, що має намір написати відповідні звернення протягом двох тижнів.

Правозахисник зазначає, що з моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році 90% державного майна перейшло у приватне користування. При цьому сотня найбагатших українців заробили на цьому майні чималі капітали, прибутки від яких вивели в офшори, не сплативши податків.

«За цей час вони заробили великий капітал — сотні мільярдів доларів, які, зрештою, були виведені в офшори. Ці гроші не оподатковувалися, бюджет України недоотримав податок», — заявив Багіров.

Правозахисник розповів, що у березні поточного року вирішив провести аудит «Міжнародної ліги захисту прав громадян України», яку створив у 2001 році. З'ясувалося, що за 17 років очолювана ним організація витратила 60 млн грн, проте з цієї суми до держбюджету не було сплачено належних податків. В зв'язку з цим Багіров особисто звернувся на ім'я першого заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Ігоря Скорохода із заявою про скоєння ним злочину, і попросив вирахувати з нього несплачені податки та порушити кримінальну справу.



Заява на ім'я першого заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Ігоря Скорохода

«Поки що відповіді немає. Вони переслали мою заяву у прокуратуру міста Києва, а ті відправили їм назад. Я спілкувався з начальником податкової служби столиці і просив, щоб з мене вирахували податки із тих 60 млн грн, які я заробив. Очікую, що податкові органи проведуть об'єктивне розслідування і приймуть законне рішення», — зазначив Багіров.





Відповідь ДФС

Схожих дій влади та контролюючих органів правозахисник очікує і по відношенню до ста найбагатших українців, які, за його словами, вивели з країни в офшори прибутки і не сплатили податки до держбюджету. «Поки за них не взялися фіскальні органи США і Європи, які можуть просто конфіскувати всі гроші, я пропоную багатим українцям добровільно вчинити так само, як я, тобто звернутися у податкову інспекцію, для проведення аудиту. В результаті, я впевнений, рішенням фіскальної служби і судів вони будуть зобов'язані повернути в бюджет країни десь три сотні мільярдів доларів, які зараз нам необхідні для розвитку економіки», — наголосив правозахисник.

«Нехай олігархи позичать бюджету України ці триста мільярдів під невеличкий процент на 25 років. За цей час ми відбудуємо країну. А потім можна буде зробити амністію капіталів, і цими грошима знову зможуть користуватись багатії. А взагалі, я вірю в те, що ми зможемо спільними зусиллями подолати всі негаразди та об’єднатись заради майбутнього України», — підсумував Багіров.

Крім того, під час заходу громадськості було презентовано прогноз розвитку подій навколо України і Росії «Спіраль історії», який був вперше оприлюднений на сторінці Едуарда Багірова у Facebook 19 квітня 2014 року. Правозахисник розказав, що події, які він описав у своєму пості в квітні 2014 року, вже збулися на 85%, а інші передбачення ще чекають свого підтвердження часом.

Зокрема, він підтвердив свій нещодавній прогноз від 13 квітня про те, що Донецьк буде звільнений 22 травня 2018 року. Що стосується повного закінчення війни на Донбасі, то правозахисник упевнений, що військові дії остаточно припиняться до кінця року. Росія, на його думку, незабаром (рік-два) розпадеться на кілька частин, під впливом Москви залишиться не більше 10 областей, а Путін опиниться на лаві підсудних.

Детальніше щодо прогнозів див. матеріал на сайті МАІР

Дикая рыба Аляски – доступный продукт для здорового рациона украинцев, - мнение экспертов

17.04.18 г., в киевском агентстве «Интерфакс» состоялась пресс-конференция «Трансфер знаний в индустрии морепродуктов: обзор рыбного рынка Украины, дикая рыба Аляски и мировые тренды», посвященная продвижению на украинский рынок высококачественных морепродуктов из исторически сложившегося рыбного Эльдорадо – легендарной Аляски. По мнению спикеров, продукция этого региона способна сегодня насытить отечественный рынок необходимой для полноценного питания украинцев рыбой, которой так не хватает в рационе жителей нашей страны.



Напомним, что по данным Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) рекомендованная норма потребления рыбы составляет 20 кг на одного человека в год, а морская (дикая) рыба должна составлять 75% от указанной нормы. На сегодня украинцы потребляют на 6 кг меньше, чем рекомендуют международные эксперты.

Страны, в которых средняя продолжительность жизни выше, потребляют значительно больше рыбы. Например, в Японии – 65 кг, в странах Северной Америки — 24 кг, а в странах ЕС — 21 кг. В Китае потребление рыбы на душу населения постоянно растет.

Ксения Горовая, представитель института маркетинга морепродуктов Аляски Аlaska Seafood Marketing Institute (ASMI):



«США исторически входит в пятерку ведущих поставщиков рыбы на украинский рынок. Морепродукты с Аляски составляют часть общего импорта рыбы из стран зарубежья, а точнее три процента от общего количества поставок. В эти три процента входит фактически вся красная икра, потребляемая в Украине. А потребляют ее в Украине традиционно, так сказать исстари, в качестве лакомства к праздничному столу. Аляска — один из основных поставщиков красной икры на украинский рынок, если не считать фермерской европейской красной икры. Кроме того, речь идет о диком минтае и дикой горбуше — столовых рыбах, которых мы считаем недооценёнными на украинском рынке. Морепродукты с Аляски не изменили свой вкус за последние несколько тысяч лет в отличие от мяса, фруктов и других даров природы. Именно такую рыбу ели на обед эскимосы тысячи лет назад.

При высоком качестве рыба Аляски является доступной по цене, и повсеместно представлена в украинских магазинах и ресторанах. Минтай, дикий лосось, икра лососевых, черная треска – это натуральные продукты из Аляски на любой вкус и кошелек. На сегодня морепродукты Аляски можно приобрести в 20 ритейл-сетях Украины, в их числе Сильпо, Новус, Мегамаркет, Билла, Метро, АТБ, Ашан и др.

Поэтому, чтобы создать эксклюзивное промо этой замечательной рыбы на украинском рынке, мы привезли в Киев всемирно известного фуд-писателя, директора ВilLingsgate Seafood Training School в Лондоне, занимающейся изучением морепродуктов Си-Джей Джексон. В Европе немного рыбных рынков. Вillingsgate — наиболее крупный из них и второй по величине в мире после японского. Кроме того, нам кажется важным поговорить сегодня о проблеме возобновления экоресурсов. Аляска является образцовым регионом в контексте сохранения природных ресурсов, и мы гарантируем, что и через сто, и через двести лет наши потомки будут есть рыбу, пойманную у берегов Аляски», — подытожила Ксения Горовая.

Си-Джей Джексон, знаменитый британский шеф-повар, ведущая кулинарных программ на телевидении, фуд-писатель с мировым именем, исполнительный директор школы Вillingsgate Seafood Training School:



«Ежедневно на нашем рынке Вillingsgate представлены более 150 видов рыбы, и я, как эксперт, наблюдаю за тенденциями на мировом рынке морепродуктов. В нашей школе мы работаем с учениками разных возрастных категорий. Самым младшим по 6 лет, а самому великовозрастному ученику недавно исполнилось 92 года. Одна из главных целей школы — популяризация морепродуктов как необходимых составляющих элементов здорового диетического питания. Согласно рекомендациям правительства Великобритании, каждая семья должна есть хотя бы две порции рыбы в неделю, одна из которых должна состоять из жирной рыбы. Я пишу статьи на тему морепродуктов, делаю презентации на ТВ и радио, пишу книги и составляю рецепты блюд.

Около четырех лет тому назад я посетила Аляску. Это была удивительная поездка, впрочем как и нынешняя поездка в Украину. Здесь замечательная кухня и очень гостеприимные люди. Вчера был удивительный ужин с грузинской кухней, который, вероятно, запомню надолго. Моя поездка на Аляску состоялась в июне. Я побывала в специальных местах, где ловят нерпу. Мой визит был приурочен к началу отлова рыбы. Подобные виды рыб нам можно ловить только 4-5 месяцев в году. И поскольку рыбы в водоеме оказалось недостаточно, точка старта отлова рыбы была перенесена на другое время. На Аляске свой специфический взгляд на проблему стабильности экосистемы региона и возобновляемости природных ресурсов — существует эффективный контроль в этих вопросах со стороны общественности. Эти позиции зафиксированы в Конституции Аляски от 1950 года.

Проблема возобновляемости ресурсов стала особенно актуальной для человечества в последние 100 лет. Аляска одна из первых стала защищать свой экологический потенциал. Перед выловом рыбы эксперты отслеживают ее количество в реке при помощи специальной аппаратуры. Кроме того, они вычисляют вероятность того, кто еще будет питаться этой рыбой. Поскольку рыба идет против течения, то разрешают ее коммерческий отлов. 22 тысячи рыбин специально пропустили через этот участок реки до начала отлова. В результате, сообщества жителей данной местности, которые живут выше по реке, могут выловить часть этой рыбы. Еще часть оставляют на прокорм медведям и, соответственно, для размножения самой рыбы. Пример возобновляемости и поддержки ресурсов просто исключительный!

На Аляске ведётся рациональный промысел с заботой о сохранении популяции рыб. Мне посчастливилось увидеть это своими глазами, самой поймать палтуса, черную треску, минтая, тихоокеанскую треску и морского окуня. Я общалась с рыбаками, видела как ведется переработка рыбы. Мне выпал шанс приготовить и подать блюдо губернатору столицы Аляски Джуно.

Отмечу, что половина рыбы, представленной на рынке Вillingsgate, является искусственно выращенной. Дикая рыба очень популярна и является, так сказать, премиальным продуктом. Сегодня население Земли составляет 7,3 млрд человек с перспективой вырасти до 8,7 млрд в 2030 году. Количество дикой рыбы на планете будет сохранятся на одном уровне, если мы будем следить за этим. Такая рыба это один из немногих, так сказать, «диких» продуктов, которые мы потребляем на сегодняшний день. Соответственно эксклюзивность их стремительно возрастает. И все же уровень эффективности природоохранительной системы Аляски позволяет мне утверждать, что объемы поставок рыбы из этого региона будет оставаться стабильным еще долгие годы. Рыба на Аляске ловиться и замораживается очень быстро. Дело даже не доходит до клинической смерти рыбы – ее замораживают раньше. Это очень хорошо сказывается на вкусовых качествах и внешнем виде продукта. Если рыбу грамотно и вовремя разморозить перед готовкой, продукт будет фактически идентичен по качеству свежевыловленной рыбе.

Теперь о трендах. В Великобритании есть 5 видов морепродуктов, которые часто называют знаменитой пятеркой. Это — североатлантический лосось, треска, палтус, тунец и креветки. Мне кажется, что, если бы мы были более осторожными в отношениях со своими европейскими партнерами, то не имели бы проблем, например, с той же популяцией трески, как нет подобных проблем у жителей Аляски. Вышеупомянутые 5 видов рыбы плюс минтай употребляемые в пищу и вправду довольно эффективно оздоровляют как взрослое, так и детское население нашей страны», — поделилась своими наблюдениями легендарный шеф-повар.

Дмитрий Загуменный, генеральный директор Ассоциации «Украинских импортеров рыбы и морепродуктов»:


«Отмечу, что последние 30 лет в мире наблюдается устойчивый рост потребления рыбы и морепродуктов. В 2016 году показатель потребления рыбы в среднем по планете перевалил за 20 кг на человека в год. Согласно стандарту Международной организации здравоохранения, эта норма на человека в год считается необходимой для поддержания хорошего здоровья. При численности населения Украины 35 млн человек, на каждого украинца, по разным оценкам, потребление рыбы колеблется от 9 до 14 килограмм на человека в год. В связи с девальвацией национальной валюты в 2014-2015 году, мы сейчас только догоняем тот уровень потребления рыбы, который был до кризиса.

В Украину на сегодня импортируется 320 тыс. тонн, и собственной рыбы имеется 180 000 тонн (официальные данные 90 тыс. тонн), общий объем рыбного рынка Украины составляет около 500 тыс. тонн в 2017 году. Украина импортировала из США рыбной продукции в количестве 31 тыс. тонн, на общую сумму 57 млн у.е.

Также отмечу, что из всех продуктов питания в наибольших объемах Украина импортирует именно рыбу из более чем 60-ти стран. На сегодня в ТОП-3 экспортеров рыбы в Украину входят США, после Норвегии с 22% от всего объема импорта, и Исландии.

Наша ситуация с потреблением рыбы существенно отличается от британской или штатовской, поскольку украинцы не могут позволить себе покупать морепродукты в том объеме, в котором бы им хотелось. Второй аспект проблемы – кулинарные традиции и предпочтения украинцев. Многие у нас не знают, как можно быстро и легко приготовить рыбные блюда. Потому в этом вопросе опыт наших иностранных партнёров может быть очень полезен для украинцев. Наши сограждане покупают рыбу нерегулярно — в основном накануне или после новогодних праздников. Летом потребление рыбы падает и возрастает потребление мяса, зачастую дешевого.

Наша Ассоциация работает над популяризацией употребления морепродуктов в Украине, в частности разных сортов рыбы», — резюмировал специалист.

Двайт Вайлдер, атташе по сельскому хозяйству посольства США в Украине:



«Расскажу небольшую историю из своего личного опыта. Это история про меня, мою семью и как я рос, употребляя морепродукты. Я вырос в небольшом городке на Юго-восточном побережье, за 300 миль от океана. Мои дедушка и бабушка жили где-то в 20 милях от океана. Когда мы ездили с родителями к ним, то всегда брали с собой холодильник или кулер. Всякий раз, когда мы были на пляже, то покупали морепродукты, креветки, устрицы иногда рыбу, бросали в небольшой холодильник и забирали домой. Это был единственный раз в году, когда мы ели морепродукты, потому что мой отец не любил их и даже иногда запрещал матери их готовить. Ему не нравился запах готовой рыбы. Еще он не доверял их качеству, когда продукты нужно было покупать вдали от побережья, то есть их перед этим далеко транспортировали.

Отношение к морепродуктам в нашей семье изменил мой старший брат, который занимался спортивной рыбалкой. Он привез из Аляски огромного лосося, которого словил лично. Вкус этой рыбы был сладким, как вкус конфеты. Семья собралась вместе. И взгляд на рыбу и морепродукты с этих пор в моей семье изменился на 180 градусов. Сейчас моя семья съедает где-то одного лосося в две недели. Раньше мы не доверяли продуктам из магазина потому, что не доверяли цепочке поставок. Потом мы узнали о том, что технологии заморозки и разморозки морепродуктов шагнули далеко вперед. Линия побережья Аляски, которую мы считаем природной резервацией, составляет ¼ линии побережья всех США. Аляска поставляет в США более 50% от всего рынка дикой рыбы. Я горд тем, что рыба, пойманная на Аляске, помогает кормить сегодня много людей в разных странах мира, в том числе в Украине».

Александр Тарасевич, атташе по вопросам сельского хозяйства США в Украине:



«Украина, как и США, входит в группу стран со средним потреблением рыбы на душу населения. В этом году мы, скорее всего, превысим 11 кг в год, а в среднем по миру, как уже было сказано, на человека приходится около 20 кг рыбы в год. Нужно разделять страны, где рыба является дополнением в диету к традиционным продуктам и страны, например Азии, такие как Индонезия и Вьетнам, где рыба занимает очень большую долю в рационе потребителей. Мы этого вряд ли достигнем, но вернуться к показателям более благополучных в экономическом отношении времен, когда украинцы потребляли 13-15 кг рыбы в год на человека, мы вернуться можем. Если взять всю американскую рыбу, то 58% от всего тамошнего вылова рыбы приходится на Аляску. На Аляске существует всего несколько крупных рыбных портов, то есть концентрация производства очень велика.

Теперь о лососе. Лосось из Аляски существенно отличается от того лосося, который продавался в Украине при СССР, но доля его в рационе украинцев стабильно растет. Основной продукт, который везут из США в Украину это минтай. На втором месте сельдь. Дальше идут треска камбала, хек и лосось. Традиционные для советского времени минтай, хек, лосось и селедка, которые поставлялись с Дальнего Востока, остаются любимыми блюдами многих украинцев. Другие виды рыбы входят в нашу диету, но крайне медленно. Если говорить о динамике потребления рыбы в Украине, она напрямую связана с динамикой увеличения и падения наших доходов. Как следствие двух последних экономических кризисов, цены на рыбу выросли в несколько раз, и пошел переход на мясо, при чем, как правило, на дешевое мясо. Курица составляет 50% рациона современного украинца и на рыбу покупатели смотрят все меньше и меньше. Хотя с точки зрения медицины это неправильно», – рассказал Александр Тарасевич.

Ректор НПУ ім. М.П. Драгоманова запевнив, що жодним чином не збирається втручатись у процеси студентського самоврядування



11 квітня, біля Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова було гаряче – на 14:00 була запланована загальноуніверситетська установча Конференція студентів, на якій планувалося затвердити положення про органи студентського самоврядування університету та вибори до представницького органу студентського самоврядування — передає «УкрПресІНФО».

Студенти НПУ Драгоманова вийшли на пікет під назвою «Захистимо студентський вибір», тому що дізналися, про плани зриву Конференції радикально налаштованою групою студентів, які вже протягом трьох років намагаються розхитувати ситуацію у виші. І дійсно, група студентів у чорних сорочках та футболках намагалася протистояти їм, але протягом 40 хвилин вони розійшлися і мітинг продовжився. Студенти відстоювали вибір переважної більшості студентів НПУ Драгоманова про необхідність проведення загальноуніверситетської установчої Конференції студентів по створенню нового органу студентського самоврядування, адже «стара Студрада», за словами самих студентів, себе вже давно дискредитувала і просто заважала демократичним процесам, які відбуваються в університеті. За останні тижні на факультетах відбулися Конференції на яких були обрані делегати на загально-університетську Конференцію.


Ректор НПУ Андрущенко В.П.

Напередодні, 10 квітня 2018 року було оприлюднено звернення ректора НПУ імені М.П. Драгоманова – Андрущенка В.П., в якому він закликав студентство до порозуміння і співпраці заради майбутнього. Зокрема, він зазначив: «Категорично заявляю: обидві групи студентів мають на самовизначення цілком законне право й повинні вирішувати це питання виключно самостійно й демократично. Ніякого втручання адміністрації у діяльність студентів не буде».

Див.: http://npu.edu.ua/ua/oholoshennia/196-zahalnounivesytetski/4494-zvernennia-rektora-npu-imeni-mpdrahomanova-do-kolektyvu-universytetu-do-porozuminnia-ta-spivpratsi-zarady-maibutnoho

Конфлікт між двома частинами студентства НПУ триває вже кілька років. З аналізу матеріалів ЗМІ, дописів у соцмережах, різних заяв та розмов між учасниками процесу, проглядається певна заангажованість студентів у чорному – представників «старої Студради», яка проявлялась в бажанні створити негативну картинку та ілюзію постійного протистояння адміністрації та студентів університету, на відміну від інших студентів НПУ, які прагнуть розвитку та виведення університету на новий європейський рівень якості освіти, про що наголошувалось на мітингу.

Як би там не було, ці студентські хвилювання намагаються використовувати зовнішні сили у своєму прагненні отримати владу в НПУ Див.: Рейдерське захоплення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова http://reider-nau.com/u-kiyevi-vpershe-vidbuvayetsya-reyderske-zahoplennya-universitetu/

Тому прогресивне студентство НПУ Драгоманова ініціювало організацію і проведення студентської Конференції, мета якої – нарешті покласти край розбрату, об’єднати усі конструктивні студентські сили у єдиний орган студентського самоврядування.


Реєстрація делегатів

Незважаючи на певні організаційні труднощі, 11 квітня 2018 року загальноуніверситетська установча Конференція студентів відбулася в актовому залі НПУ. На Конференції були присутні делегати від усіх факультетів, зібралося понад 100 студентів: учасників і гостей, зокрема представники «старої Студради» майже в повному складі, близько 30 осіб.

Переважною більшістю голосів делегатів було затверджено положення про органи студентського самоврядування університету, затверджено назву представницького органу – «Студентський парламент». Це означає, що в найближчий час в НПУ Драгоманова відбудуться прозорі і чесні вибори до «Студентського парламенту» шляхом прямого таємного голосування, згідно із ст.40 Закону України «Про вищу освіту».



Отже, НПУ ім. М.П. Драгоманова, нарешті, отримає повноцінний легітимний орган студентського самоврядування, який об1єднає усіх студентів, та зможе ставити і вирішувати нагальні питання, щодо підняття іміджу університету та реалізації ініціатив по вдосконаленню навчального процесу і студентського життя. Залишається тільки побажати студентству успішно подолати всі негаразди та взаємну недовіру, і разом діяти заради свого навчального закладу. А головне – ніколи не допустити втручання зовнішніх деструктивних сил, які переслідують власні корисні інтереси.

Олег ВОЛОДАРСЬКИЙ: «Сповідь VI. Ми ті, ким самі обираємо бути»



Михайло (івр. מִיכָאֵל, Міхаель) — чоловіче ім’я. Походить від слів на івриті מי כמו אלוהים (ми КМО Елохим, скорочено «мі-ка-е́ль») — буквально «Хто як Бог», або «Той, Хто як Бог».

У літописних записах початку XII століття згадується, як князь Святополк Ізяславич, онук великого київського князя Ярослава Мудрого, 11 липня 1108 року вирішив побудувати кам’яний собор поблизу Дмитрівського монастиря і церкви святого Петра в ім’я святійшого Архістратига Михаїла — небесного покровителя і хранителя міста Києва.

За однією з версій Дмитрієвський монастир на цьому місці спорудив батько Святополка Ізяслав (у хрещенні Дмитро). Існує гіпотеза, що тоді ж при церкві виник і чоловічий монастир. За іншою версією монастир тут заснував ще в 998 році перший митрополит київський Михайло. Інтер’єр Золотоверхого Михайлівського храму в той час був виконаний з дорогих матеріалів із застосуванням мармуру. Стіни собору були прикрашені мозаїкою, оздоблення святині завершували дорогоцінні ікони. Переказ свідчить, що в період правління князя Святополка Ізяславича зі столиці Візантії міста Константинополя в Михайлівський монастир привезені мощі святої великомучениці Варвари, які згодом стали основною священною реліквією храму. 16 квітня 1114 року після смерті Князя Святополка Ізяславича його тіло поховали на території храму.

Золотоверхому Михайлівському собору було завдано значної шкоди, коли в 1240 році татаро-монгольський хан Батий захопив Київ, а також під час війни з кримським ханом Менглі I Гіреєм у 1482 році.

У період з XVII до XVIII століття Михайлівський монастир весь час удосконалювався і поповнювався різними цінностями завдяки українським гетьманам. У 1718 році знаменитий полководець і політичний діяч Богдан Хмельницький за свої кошти оплатив замовлення на нову позолоту для головного купола собору. Гетьман Павло Скоропадський замінив іконостас. Іван Мазепа подарував спеціальний ящик, повністю виконаний зі срібла, для зберігання в ньому мощей святої великомучениці Варвари.


Поспішав… Повертаючись зі зйомок дуже боявся втратити, розплескати ті відчуття, які викликав у мене цей діалог. Говорив з отцем Михайлом, а в голові народжувався цей текст, лягаючи монограмою на серце.

Кругом клекотів величезний всесвіт — велике, неспокійне місто поспішало жити, не встигало, вибухало сигналами автомобільних гудків, музикою з кафе і магазинів. А я відчував неймовірну зібраність, необхідність зберегти ці фарби.

Посмак душі. Божої і щирої.

У мене двоє хороших дорослих синів. Це велике щастя для батька. Але я, не перестаючи вірити в Господа, прошу подарувати мені третього хлопчика і саме з ім’ям МИХАЙЛО.

Отець Михайло і храм Божий МИХАЙЛІВСКИЙ, в честь мого святого Архистратига Михаїла.

І раптом, під час діалогу священик говорить про сімейну пару, яка просила подарувати сина… І Господь змилувався… Малюка назвали МИХАЙЛО.

Все моє дитинство пройшло з дідом. Це був величезний чолов’яга! Амосов, обстежуючи його серце, сказав, що такого великого серця він не бачив ніколи. Михайло Володарський.

М-и-х-а-ї-л.

30-річний священик. Родом зі Львова. Викладач. Строгий і неймовірно підтягнутий.

Шостий випуск. Шостий Герой. Неймовірно гордо усвідомлювати, яка величезна кількість жертовних і сильних людей живе в нашій країні.

Ми проговорили 25 хвилин, а мені здалося, що пройшла ціла година.



Отець Михайло випромінював Віру.

Попередній випуск, з Отцем Сергієм (Дмитрієвим), був як відлуння сьогоднішніх проблем і розвитку нашої рідної УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ.

У цьому ж я побачив усвідомлено-духовне майбутнє нашої Церкви — завтрашній день НАШОЇ Релігії.

Різниця в двадцять років бентежила мене набагато більше, ніж мого співрозмовника. Бачив перед собою мудрість Бога, співчуття в очах, коли мова зайшла про перші дні Майдану, бачив непідробну Віру.

Було ясно. Чисто. І дуже-дуже затишно.

Хто є Ми? Як, взявшись за руки, утворити сильну ВОЛЮ, про яку ми так мріємо?

Жага любові, сила великого і доброго народу, який століттями не може скинути зі своїх втомлених плечей важкий тягар — злого й підступного ворога…

Я просив у Господа лідера НАЦІЇ, який об’єднає всі церкви УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ.

І кожен Божий день буде звучати дзвін.

Нагадувати нам про ВІЙНУ.

Кликати нас допомагати АРМІЇ.

Плакати про душі загиблих.

Милосердствувати про матерів і дітей, які залишилися сиротами.

І тоді острівці розвідувальної ворожої сатанинсько-кремлівської індустрії були б помітні неозброєним оком. Вся країна, вся НАЦІЯ зрозуміла б, де можна і необхідно ставити свічку за загиблого чи полоненого ВОЇНА-УКРАЇНЦЯ.

Це повинно було стати сенсом існування ЛІДЕРА країни — об’єднати, зміцнити, створити майбутнє Нації!

Мене ніколи, ні за яких обставин не покидає відчуття віри у ВЕЛИКЕ майбутнє моєї країни.
Романтик? ТАК!!!

Але я живу тим сонячним і світлим днем, коли країна почне повторювати прості, але сильні слова:
— Слава Ісусу Христу!

— Навіки Слава!



Авторська програма Олега Володарського «Сповідь». Гість — Михайло Омельян. 7.04.2018

Олег ВОЛОДАРСЬКИЙ: «Сповідь V. Війна відбувається не тільки на Сході, вона ведеться і за Вірування Нації, яка має віднайти свій шлях в особливій присязі Національній Релігії»



Якщо твоя душа співає – зроби звук голосніше

Зйомка цього випуску пролетіла, як одна мить. Я намагався усвідомити й осягнути суть людини навпроти. Священика отця Сергія. Обережно, з величезною повагою і шануванням до його сану і вчинків.

Всі мої спроби виявити «друге дно» обернулися вкрай радісною для мене невдачею. У нього стійкі відносини з Господом. І, що найнеймовірніше, – з самого дитинства.

Тиха та чуйна обитель Свято-Михайлівського монастиря – серце Революції Гідності. Саме Українська Православна Церква підтримала українців в найважчі хвилини правління кремлівської маріонетки.

Церковні дзвони як батьківський голос Господа – добрий, але суворий.

Святе Писання не залишає сумнівів в тому, що земну нашу Вітчизну дає нам Бог: «Для того схиляю коліна свої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа, від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі» (Еф. 3: 14-15).

Тому ми повинні любити свою Батьківщину – як Його дар. Людина часто не цінує навіть життєво важливе для нього, але, втративши це, болісно переживає втрату. Так і з Батьківщиною.

«Київ 988 рік. Після повернення з Херсонеса до рідного Києва разом з корсунськими і грецькими священиками, Володимир повелів спалювати язичницькі требища, рубати дерев’яних ідолів. Кияни плакали, бачачи як Перуна після наруги скинули в Дніпро. Далі було примусове звернення в православ’я всіх жителів Києва. Над людьми, зігнаними до берега Дніпра і ридаючими незалежно від віку, візантійські священики провели обряд хрещення та благословили всіх. Тих же, хто опирався, князь оголосив своїми особистими ворогами. Після хрещення киян цей обряд було проведено у всіх інших містах та селах. Це був важливий момент в історії Хрещення Русі, картинки передають нам всю урочистість».

Головне – очі… Зверніть увагу на глибокі очі цієї людини.

Присутність Бога у цієї людини сублімувалося в саме життя.

Своєю присутністю він не доводить, і не нав’язує це, але стикаючись з його енергетикою ти розумієш, що слова і вчинки строго слідують принципам… канонічним.

Він рівний.Він не дає себе захопити в емоції.

Я молитовна людина. Але мені, як і всім притаманні амбіції та емоції, нервування і гнів.

Сергію Дмитрієву (отцю Сергію) вдається керувати тим що відбувається навколо. Наповнювати простір поруч з собою світлом Господнім.

Війна відбувається не тільки на Сході, вона ведеться і за Вірування Нації, яка має віднайти свій шлях в особливій присязі Національній Релігії

Питання дуже наболіле і до неможливості заплутане.

Це ще одна гостра теза цього випуску.

Антропологія вірусу імперського тиску на етніку Нації.

Вивчення відсутності інформаційної безпеки країни.

Імунітет до всього чужого і далекого.

Контрастне нагадування про те, що наша Релігія, культура та традиційність є нашим порятунком.

Стіна Милосердя на фасаді Свято-Михайлівського монастиря.

Отець Сергій один з ініціаторів цієї ідеї.

Не на території, поважаючи свободу віросповідання тих, хто живе на українській землі.

Війна. Перші події в Криму.

Місце народження Мурманськ.

Один з перших священиків, хто визнав Українську Церкву.

Він дуже пишається своїм народом.

Але робить це неймовірно скромно. Із завзяттям. З дивовижною Вірою.

Дмитро Поворотний, капелан полку «Дніпро-1». Саме він без страху поїхав у лігво сепаратистів для того, щоб забрати звідти полеглих бійців своєї бригади, і сказав у вічі ворогам: «Ви за все будете відповідати!»

Дмитро для нього – приклад мужності.

Три найважливіші аспекти нашої Сповіді перед Нацією:

1) У всіх у нас є своя рідна Церква, котрій в цьому році виповнюється 1030 років. Серце її – Київ…

2) Нація – це одна велика, сильна і добра СІМ’Я. Чим ближче ми будемо один до одного, тим швидше зможемо відродити Батьківщину. Немає в цій країні чужих загиблих дітей, інвалідів, переселенців. Є вкрай болісні проблеми, які ми зобов'язані вирішувати спільно.

3) Світська влада дбає про матеріальні блага нації, а Церква про його культуру, виховання. Про ДУШУ. Тим страшнішим є гріх тих, хто нашу Душу намагається продати Московії.

Душу Великої України.

Військові і священики сьогодні – передова частина нашої Нації. Священне Воїнство…

Ми прощалися дуже тепло. Отець Сергій помітно хвилювався. Непрості запитання про те, як подолати війну, корупцію і сумніви. А потім я зрозумів причину його нервування. Це не від того, який вигляд мали в кадрі, а від невпевненості в тому, чи впорався він, чи відповів мені, собі і нації на питання, які мучать нас щодня…

Про одне мені захотілося закричати – чому РЕЛІКВІЯ моєї НАЦІЇ, Печерська Лавра досі перебуває в диявольських лапах кремлівської розвідувальної організації?

Псалми, Глава 93

1. Бог помсти Господь, Бог помсти з’явився,
2. піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
3. Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
4. Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
5. Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать…
6. Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
7. та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів…
8. Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
9. Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
10. Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
11. Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
12. Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
13. щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
14. бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
15. бо до праведності суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
16. Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17. Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерті!..
18. Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
19. Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
20. Чи престол беззаконня з Тобою з’єднається, той, що гріх учиняє над право?
21. Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
22. І Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
23. і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь Бог.




31.03.2018 Авторська програма Олега Володарського «Сповідь», гість програми – Сергій Дмитрієв.

Авторинок підкоряє прилад, який економить до 30% палива!

Коли мова заходить про економію палива, автомобілісти зазвичай піднімають очі догори і роблять стурбований вираз обличчя, бо вартість пального складає дуже велику частину від загальної вартості експлуатації автотранспортного засобу. А ще всі жаліються на погану якість палива, що вбиває двигуни, спустошує кишені, і насичує атмосферу шкідливими викидами. Більшість з цих проблем може успішно вирішити один єдиний прилад – FuelWell, який віднедавна доступний кожному власнику автотранспортних засобів.



Судіть самі, це важко збагнути, але доведений численними випробуваннями факт свідчить, що FuelWell забезпечує гарантовану економію палива до 30% (!) на двигунах внутрішнього згоряння. При цьому технічні властивості бензину або дизелю проявляються значно ефективніше, що суттєво підсилює ККД двигуна. Більше того, FuelWell в залежності від типу і стану двигуна, на 30-60% зменшує кількість шкідливих викидів в атмосферу!

Детальніше:


Давайте подивимось, за рахунок чого досягаються такі вражаючі показники. Отже, від звичайних приладів для економії палива, які вже є на ринку, FuelWell відрізняється особливою запатентованою технологією, яка була розроблена та реалізована в Україні. Сутність цієї технології, яку, до речі, вже схвально оцінили за кордоном, полягає в спеціальній підготовці палива у камерах приладу. Перед тим, як потрапити в двигун, бензин або дизель контактують з високопористою поверхнею гранульованого складу, який містить активні сполуки ряду металів. Далі паливо контактує ще з одним складом, який містить як метали, так і високоорганічні сполуки. Такий процес спричиняє розрив вуглецевих сполук і перебудовує вуглецевий кістяк молекул палива на рівні наночастинок. Це дозволяє паливу згорати більш ефективно, що в кінцевому результаті дає такі вражаючі і корисні показники, а також збільшує термін експлуатації двигуна.

Простий в установці і експлуатації FuelWell, безумовно, має зацікавити як власників індивідуального автотранспорту, так і керівників великих автотранспортних, сільськогосподарських, логістичних підприємств, які шукають безпечні і ефективні шляхи оптимізації для свого бізнесу.


FuelWell на бензиновому двигуні персонального авто


FuelWell на стаціонарному дизельному двигуні

Окупність FuelWell в залежності від типу двигуна та інтенсивності експлуатації складає від 4-х місяців, і не важко порахувати, якою буде економія для автотранспортного підприємства з кількома десятками, або навіть сотнями машин. Крім того, для тих компаній, які мають інтереси за кордоном, дооснащення своїх машин приладами FuelWell буде означати не тільки суттєву економію, але й відповідність найвищим міжнародним екостандартам, без яких в тій же Європі експлуатувати автотранспорт не дозволять.

Більш детальну інформацію по FuelWell можна отримати на сайті торгового дому GlobalExim, який є ексклюзивним виробником та реалізатором приладу.

Олег ВОЛОДАРСЬКИЙ: «Сповідь III. Саме для того, щоб нагадати собі і світові про те, яке сяйво палає в звичайних, на перший погляд, людях і створювався даний відеопроект»



За вікном завивала хуртовина, а мені після перегляду відео «Сповіді» з Романом Кривицьким було світло і затишно.

Вивів для себе константу УКРАЇНСТВА – якщо дбайливо, з душею питати про нашу улюблену країну, вони, трохи соромлячись, в решті решт говорять Правду.

Хіба можна не любити цю міць, цю Волю, це до божевілля солодке повітря, яке завойоване нашими предками, ціною надлюдських зусиль?!


Роман Кривицький. Чемпіон України з кіокушинкай карате. Участник трьох чемпіонатів Європи та чемпіонату світу з карате 2011 року. Засновник СК «Файтер»

На межі перебудови випадково в маленькій школі на ДВРЗ знайшов цього чесного і гідного хлопчину. Так хотілося щоб мої діти росли в спортзалі.

Сам пройшов цей шлях – від підвального залу на рідній Татарці до великих міжнародних змагань. Поїздки, чемпіонати, медалі, кубки. Уклін тобі, добрий і справедливий тренер.

Відмінна риса цього спортсмена – неймовірна скромність, навіть деяка сором’язливість. Хлопець з Рівненської області, перебравшись до Києва, збирав гроші, будував плани. І раптом … продав все і зробив свій спортзал.

Ризикнув майбутнім…

Зазвичай в таких випадках знімають капелюхи і, високо підкидаючи їх повітря, розривають простір оваціями…

У мене зовсім інші емоції. Тихий і незграбний шок!

Моєму системному підходу до інформаційної та комерційної безпеки, ретельному аналізу дій та їх наслідків, за допомогою яких я ось уже 17 років розбудовую свою структуру, він протиставив заняття дітьми і їх майбутньому.

Так, кожен будує будинок так, як він його бачить! Питання в іншому – самовідданість…

Треба бути всередині цього спортивного світу. Перед камерами Роман був чесний і спокійний, а я захоплювався тією тихою мудрістю, яку він випромінює. Втретє мені пощастило брати інтерв’ю у настільки цільного героя, який гідно йде своїм, єдино вірним для нього шляхом. Неможливо передати, наскільки яскраво, тепло і рівно горить світло в цій людині. Він не з тих хто, одного разу спалахнувши, вигорає до тла. Він той, чиє світло не згасять ніякі бурі.

Необхідно бачити з якою самовідданістю і дисципліною він сам тренується. Треба дихати повітрям сили, яку дає щоденне самообмеження в ім’я спорту…

Глибинний посмак цього діалогу-сповіді – він не сказав про Господа нічого особливого і ревного, але, прощаючись з ним, відчував легкість на серці, тому що в душі цієї людини яскраво і рівно горить Господнє світло. Саме для того, щоб нагадати собі і світові про те, яке сяйво палає в звичайних, на перший погляд, людях і створювалася «Сповідь». І я вже втретє переконуюся, що не даремно взявся втілювати цю ідею.

А десь всередині сколихнулася гордість за те, що в моїй рідній і улюбленій країні є такі прості, сильні, відкриті, а разом з тим і дуже великі серцем, УКРАЇНЦІ.

Саме такі і люблять Бога! Саме такі і віддають за майбутнє цієї країни свої життя…

Саме такі як він можуть зробити крок у невідоме. Вони не часто говорять «СЛАВА УКРАЇНІ», але кожен їх день наповнений тим, що дійсно прославляє Батьківщину. Не словами, а СПРАВАМИ!

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ», гість програми Роман Кривицький:

Біля ВККСУ селяни Дніпропетровщини вимагали покарання судді-хабарника А.А. Леонова



Київ. 26 березня 2018 р. Біля офісу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України фермери з Дніпропетровщини вимагали звільнити та покарати суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпра Леонова А.А., якого звинувачують в хабарництві та рейдерських захопленнях. Зокрема, йому в провину ставлять прийняття протизаконних рішень на користь рейдерів під час скандальної справи із захопленням фермерського господарства «ДАР», що у с. Попасне, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Детальніше про події у Попасному: http://n-v.com.ua/ukrayinski-fermeri-prosyat-yevrosoyuz-zaxistiti-yix-vid-zemelnix-rejderiv/

Це та сама справа, в якій відбувались зухвалі напади 200 озброєних людей в масках, де були два поранення селян вогнепальною зброєю, і ще багато різних неподобств.

Нагадаємо, що у 2016 році, шляхом махінацій із реєстрами одеського державного реєстратора Світлани Мшар, було змінено власника землі ФГ «ДАР» на людину-бомжа, яка щойно вийшла з в’язниці. Далі, начебто у нього цю землю купує за 1 млн. гривень Іванченко Владислав Миколайович. А в нього ще через два дні, начебто за 5 млн. гривень, цю землю купує знаний земельний рейдер — Кузнецов Василь Михайлович. Таким чином, шахраї намагалися заплутати хвости, щоб було складніше відслідкувати ланцюжок незаконних перепродажів.

Рейдера зробили потерпілим

Під час акції селяни розповіли представникам ЗМІ багато цікавих подробиць про діяння судді Леонова на Дніпропетровщині.


Адвокат Сергій Сироватка

Зокрема, адвокат фермерського господарства «Дар» Сергій Сироватка розповів деталі того беззаконня, яке вчинялось під час спроб рейдерського захоплення землі пайщиків, а потім судових розглядів.

Відео з акції:



На думку адвоката, суддя Леонов умисно та з явними порушеннями процесуальних норм та законних підстав, намагався всіляко розвалити справу проти рейдерів. Так, зокрема суддя надав статус потерпілого самому рейдеру Кузнецову В.В., на якого було незаконно переоформлено право власності за підробленими документами. А свідка по справі Іванченка, який міг би дати показання на Кузенцова, суддя безпідставно запроторив у в`язницю. Це, на думку адвоката, було зроблено суддею навмисно, з метою тиску на свідка, щоб ускладнити хід слідства та не допустити справедливого правосуддя по відношенню до організаторів рейдерського захоплення.

Керівники ВККСУ пообіцяли розібратись із суддею-хабарником

Але, не зважаючи на безкарність рейдерів, суддів та їхньої «криші», заволодіти контролем на ФГ «Дар» бандитам так і не вдалося. Проте шлях до відновлення справедливості ще дуже довгий. І один з найважливіших кроків на цьому шляху – це добитися притягнення корумпованого судді до відповідальності.

Так, у скарзі на суддю до Вищої ради правосуддя адвокат ґрунтовно доводить зв`язок Леонова з представниками рейдерів, та розкриває усю протиправну діяльність цього «слуги закону».

Коментар адвоката:



Щоправда, Вища рада правосуддя не поспішає демонструвати своє бажання боротись із корумпованими суддями, часто безпідставно, не пояснюючи, відхиляє багато скарг на явні протиправні дії суддів. Але часи змінюються і приховувати злочини суддів стає дедалі складніше і небезпечніше для будь-яких «кришувальників».

До протестувальників вийшло керівництво ВККСУ – голова комісії, голова кваліфікаційної палати Козьяков Сергій Юрійович (на фото правіше) та секретар кваліфікаційної палати Щотка Станіслав Олексійович, суддя у відставці. Вони пообіцяли на камери уважно розібратись з усіма доказами по справі ФГ «Дар» та судді Леонова А.А. та прийняти справедливе, неупереджене рішення.

Суддя-рецидивіст



Нагадаємо, що суддя Леонов має неоднозначну репутацію. Ще в 2012 році ВРП винесла йому догану. Влітку 2017 року він заявив собі самовідвід по справі за обвинуваченням ватажків так званої «ЛНР» Ігоря Плотницького, Андрія Патрушева та Олександра Гуреєва. Восени 2015 року йому закидали неправомірність винесення рішення щодо приміщень комунальної власності, передає Depo.Дніпро.

Сторона захисту вимагає відсторонення причетних до смерті в Миколаївському СІЗО прокурорів від справи

Як повідомляє (http://person.org.ua/smert-u-mikola%D1%97vskomu-sizo-nagorodi-prokuroram-godinniki-ta-kvartiri/), 23 березня 2018 року стало відомо про трагічну новину: в Миколаївському слідчому ізоляторі в камері був виявлений померлим один з фігурантів справи відомого миколаївського бізнесмена Михайла Тітова, Леонов Дмитро Володимирович. Загиблому було всього 36 років. Як вже було встановлено розтином, смерть настала 22 березня.

За попереднім висновком судово-медичного експерта смерть настала через захворювання. Адвоката допустили до огляду, допустили до розтину. Остаточна причина смерті буде відома згодом, але попередні висновки свідчать про те, що якби Леонов був вдома, таких наслідків не було. Як повідомив адвокат Сергій Войченко (https://www.facebook.com/sergey.voichenko), Дмитро Володимирович неодноразово скаржився на стан свого здоров’я. Сторона захисту постійно повідомляла слідчого, прокуратуру і місце його утримання про те, що він там тримається незаконно, що доказів по ньому немає, а стан здоров’я незадовільний.


Прокурори Миколаївської області Єрошкін В.В. та Божило С.Б.


Прокурор Ясько В.І.


Прокурор Тірон С.О.

Напередодні смерті Леонова сторона захисту вчергове подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу. Як нам стало відомо, з січня ці клопотання ігноруються судом. Натомість прокурори Тірон, Єрошкін, Ясько в судових засіданнях з посмішкою, яка в цій ситуації притаманна тільки нелюдям, повідомляли захист і суд про те, що в СІЗО є лікарня, там і вилікують. «Сходіть подивіться зараз в морг як вилікували! Прийдіть на поховання і подивіться в очі його дітям» — неодноразово закликав адвокат Сергій Войченко прокурорів на прес-конференції щодо смерті Дмитра Леонова, яка відбулась 23 березня 2018 року, але підкреслив, що вони не прийдуть, натомість будуть сидіти по кабінетам, піджавши хвости, і шкіритись. Судячи по ситуації, яка відбувається, цих прокурорів Миколаївської області ніхто не буде поважати ні в місті, ні за його межами.

По темі: http://www.ukrpress.info/2018/03/07/antioskar-u-spravi-titova-dlya-donetskih-i-mikolayivskih-prokuroriv/

https://www.youtube.com/watch?v=h1Fggqgwss8&t=10s


https://www.youtube.com/watch?v=feSqaxM-bEY&t=43s

http://person.org.ua/analytics/prokuratura-mozhet-tolko-ugovarivat-sud-protiraya-pered-nimi-koleni-advokat-vojchenko-o-reshenii-zhovtnevogo-rajsuda-po-delu-titova/

Олег Володарський: «Сповідь IV. Випуск пам’яті Олега Володимировича Мужчиля-Лісника»



За вікном йшов тихий березневий сніг, душа рвалася на звук церковного набату. У такі хвилини мені не вистачає молитви до Господа. Коли глибоко всередині дуже болить, а неймовірна незгода з тим, що відбувається, змушує шукати покаяння. Це обов’язковий щоденний ритуал. Сповідь не дає іншого формату відносин, крім як розмову з Богом.

Несподівано відчув необхідність зателефонувати матері загиблого на війні. Ми готуємо передачу. Треба знайти слова, якими зможу пояснити те, що відчуваю, коли стикаюся з таким нестерпним болем.

У трубці чулися сльози. Розумієш, Жовто-Синій, у неї не залишилося нікого, крім нас! Вона – мати НАЦІЇ. Вона віддала найсвятіше і найчистіше нам. Без жебрацьких субсидій і банківських відсотків – трагедія…

Мені не хотілося втрачати час. Я боявся втратити силу Сповіді…

Андрій ішов зі зйомок тихим і пониклим. Мені здалося, що він згадав все, що було на МАЙДАНІ… Я бачив перед собою сильного і сталевого офіцера, готового віддати життя за свою Націю. Мединський, Дубовик, Кривицький, Мельник – віра, чесність, самопожертва.

Моя душа розірвалася на тисячі маленьких сердець і впала на каміння Інститутської, крапельками води протекла в ущелини між камінням, і потягнулася вгору… Це повинна бути квітка – сильна, незалежна, гідна з міцним генетичним корінням. Смілива і жертовна. Бо у нас є та сама ніжність, яка дуже любить всім своїм УКРАЇНСЬКИМ серцем! Є. Її неможливо знищити. І її категорично не можна втратити.


Олег Володимирович Мужчиль-Лісник

Найважчою для мене темою Сповіді був ЛІСНИК. Ми з Андрієм в 2015-му. Катастрофа тиші. Мертва зона. Бруд. Прослуховування. Запах крові…

А й дійсно, як сказав Андрій – гріх і сильний біль за тих, хто загинув на МАЙДАНІ. Ми довірили майбутнє зрадникам. Ми опинилися в полоні ілюзій. У пориві Віри, не помітивши того, що с*ка-москва знову підклала нам у хлів НЕ породистих, не етнічних і вже зовсім не українських немовлят.

Волі б нам… степової, із запахом полину і вогнища. Любові б нам, Господи, дикої – з серпанком туману над Дніпром. А ось крові більше не можна. Досить! У нашій історії пролитої крові було більше, ніж у будь-якої іншої нації. Тільки тому ми – ВЕЛИКІ! Вірую в нас, Всевишній! Врятуй і збережи!

Сніг продовжував падати на дахи будинків мого улюбленого міста. Я сказав про те, що наболіло. І згадав чітко і контрастно про те, як мій співрозмовник і друг пішов зі словами, що зірвалися з його вуст: «Я не пробачу їм ні Олега (Лісника), ні Кузю (Кузьменка Андрія)».

Solidarity…