Лучшее

image

Суд по делу о скандальном захвате базы «Козинка» решал три часа, на какую дату перенести заседание

Утром, 13 декабря, в Киевском апелляционном хозяйственном суде было жарко. На 11:10 было назначено заседание по иску Киевского отделения УООР к ЧП «Речная поляна» о возвращении незаконно присвоенного имущества рыболовно-спортивной базы «Козинка» (Дело № 910\8306\17). Речь идет о классическом рейдерском захвате всего имущественного комплекса базы «Козинка» вместе с землей, капитальными строениями, инвентарем, ранее...
image

Яків Осташ розповів, коли на Майдані запрацює «Скляна кімната»

У Києві, на Майдані Незалежності, за участі активістів ГО «Молодь війни» та ГО «Світле майбутнє України» відбулася презентація концепції рупору української молоді – так званої «Скляної кімнати». За словами ініціатора даного проекту, відомого громадського діяча і молодіжного лідера Якова Осташа, це буде дійсно прозора кімната з трибуною всередині, з мікрофоном, де кожен бажаючий зможе виступити та висловити своє бачення розвитку...
image

Під час Маршу за Імпічмент, який зібрав 30 тисяч учасників, Яків Осташ закликав випустити політв’язнів

Третього грудня, в Києві відбувся багатолюдний Марш за імпічмент, який організувала патріотична опозиція діючій владі (не плутати з проросійським «оппоблоком») Перебуваючи в гущині подій і дивлячись на те, як висвітлюють акцію більшість ЗМІ, ставало сумно за українську журналістику, яка продалась владі і олігархічним ФПГ. Бо навіть «Українська правда» наводила цифри про 3 тисячі мітингувальників, тоді як неозброєним оком...

Публічний звіт МУМ за 2016-2017 роки

Протягом останніх двох років організація провела безліч різноманітних заходів, та реалізувала низку проектів спрямованих на патріотичне виховання молоді на засадах любові до України та її героїчного минулого. Фінансування проектів було забезпечено за власні кошти Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодь України за майбутнє» отримані у якості членських внесків та благодійні пожертви підприємств та установ. Зокрема,...
image

Скандал вокруг блокирования налоговых накладных возник из-за служебной небрежности, – Вячеслав Некрасов

Конфликты, которые сегодня сотрясают Министерство финансов, – это результат банального пренебрежения своими обязанностями со стороны чиновников. Так считает соавтор Концепции создания Службы финансовой безопасности Украины Вячеслав Некрасов. Комментируя конфликт между предпринимателями и Минфином на тему многочисленных ошибок в работе автоматической системы блокирования налоговых накладных, эксперт заявил:...
image

Служба Финбеза решит проблему ошибок при блокировании налоговых накладных – Вадим Мельник

Система получения информации следователями-аналитиками Службы финансовой безопасности построена так, что при рассмотрении налоговых накладных того или иного предпринимателя можно без труда понять – это не «схематозник». Об этом Вадим Мельник , соавтор Концепции создания СФБУ, заявил в эфире одного из украинских телеканалов, отвечая на реплику генерального директора юридической компании «Спадщина Капитал» Олега Володарского....

Последние блоги

У Департаменті Мін`юсту активісти вимагали припинити саботаж і покриття рейдерів

31 травня, в останній день весни, мобільна група активістів на чолі з головою правління МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» Едуардом Багіровим, за підтримки журналістів, навідалась до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.



Метою візиту групи було спонукати чиновників Департаменту сумлінно виконувати свої обов’язки та вчасно реагувати на грубі порушення закону по лінії їх відомства.

Справа в тому, що за останні роки, коли електронні реєстри витіснили паперові документи, а Мін'юст остаточно перебрав на себе право контролювати ЄДРПОУ і реєстраторів, а відтак, фактично визначати право власності будь-кого на будь-яке майно, в Україні катастрофічно збільшилась кількість рейдерських захоплень нерухомості, підприємств, землі.

Зараз достатньо лише підкупити державного реєстратора, який внесе зміни в держреєстр, занести долю потрібній людині в Мін'юст – і злодій може стати власником будь-якого активу, на який ляже його око.

Одним із найгучніших скандалів за участю цієї зухвалої схеми рейдерства, стало захоплення МАЕМ – Міжнародної Академії екології та медицини. В результаті махінацій, шахраї за допомогою держреєстратора Ольги Панкової привласнили собі приватний учбовий заклад, в якому, до речі, навчається кількасот іноземних студентів. Незаконно зміщений з посади ректор і засновник МАЕМ Михайло Салюта звернувся за допомогою до Едуарда Багірова, який взяв справу на контроль та допоміг скласти скаргу в Мін'юст.

Комісія Мін'юсту, вивчивши обставини справи, відмінила незаконні дії рейдерів, про що вийшов відповідний наказ за підписом заступника міністра юстиції Сергія Шкляра.

Проте підступні злочинці в той час, коли розглядалась скарга, знайшли іншого держреєстратора – Ларису Орел, яка знову внесла потрібні рейдерам зміни та підтвердила їх право на МАЕМ. В результаті, наказ Мін'юсту, який стосувався порушень, що зробила реєстратор Панкова, виявився даремним. І в якості ректора МАЕМ досі числиться і розпоряджається коштами представник рейдерів Ірина Дорошенко.

Докладніше:ПОЛІЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦЮЄ НА СЛУЖБІ У РЕЙДЕРІВ, А ВЛАДА ЇХ ПОКРИВАЄ

Дізнавшись про це, юристи Ліги підготували друге звернення до Мін'юсту, але пройшов місяць, а ніякої реакції від чиновників не було, що наводить на думку про причетність певних осіб до покриття рейдерів.




Зрештою, правозахисна група вирішила йти прямо до Департаменту державної реєстрації та нотаріату, щоб з`ясувати, чому затягується розгляд справи, і хто в цьому винен.

Нажаль, Віталія Гайдука на місці не виявилось — за словами клерків, він поїхав у чергове відрядження.

Мобільну групу активістів прийняв в.о. директора, начальник Управління реєстрації громадських формувань Дмитро Назаров, який пообіцяв протягом доби розібратись у причинах затягування, і дати чітку і конкретну відповідь.

«Це ганьба!, — прокоментував останні події Едуард Багіров. — Ми подавали скаргу на дії держреєстратора Орлової на ім`я директора Департаменту Віталія Гайдука ще 26 квітня. Проте минуло більше місяця, комісія не те, що не розглянула нашу вимогу і не винесла справедливий вирок, а, взагалі, не дала ніякої відповіді! Це грубе порушення діючого законодавства, і терпіти таке ми не будемо.

Я приходив на особистий прийом, за попереднім записом, до пана Гайдука, але він не захотів зі мною спілкуватись. Чиновники Мін`юсту забарикадувались у своїх кабінетах, найняли за бюджетний кошт охорону — до них неможливо потрапити. Але ж вони найняті народом України, отримують зарплатню з наших кишень, проте ведуть себе як хазяї, яким закон не писаний. Це повна зневага і саботаж, вони думають, що будуть тут працювати вічно, але це не так. Ми не повинні вламуватись до державних установ заради отримання послуг чиновників, ми не повинні чекати невідомо скільки часу, щоб отримати законне рішення. Тому будемо діяти жорстко і послідовно, але змусимо Мін'юст та інші установи працювати для людей, або відповідати перед законом і народом України!» — заявив правозахисник.

Див.відео:

О Шерик, Шерик…

В «Музеї Історії Києва» (вул. Богдана Хмельницького, 7) відкрилась масштабна виставка творів видатного художника сучасності Владислава Шерешевського, на якій представлені вибрані роботи майстра 2013-2017 років



Владислав Шерешевський, безумовно, вже давно і міцно укорінився в пантеоні вітчизняних художників, які визначають обличчя українського мистецтва останніх 25-ти років. При чому, він зайшов туди сам, не питаючи, чи є вільне місце, чи хтось із цим згоден – просто домовився із простором і заніс свої картини. Решту зробили талант і майстерність. Ну, ще трохи мистецтвознавці на кшталт мене :)

Мав чудову нагоду спостерігати за зростанням Слави із середини 90-х років до сьогодення. Так от, що я вам скажу любі друзі – якщо вправність живописця виразних фактур і тонких кольорових відтінків залишилась у Шерика на тому ж найвищому рівні, що й тоді, у 90-х, то глибина розуміння і бачення життя зросла неймовірно! Як таке можливо? А у Слави все можливо, бо немає жодного змісту або сенсу, який би він не препарував і не дав йому нове звучання.

Від напівандерграундного майстра зі сквот, який просував цінність окремо взятої роботи, він за 25 років трансформувався у гуру-сенсея живописного мейнстриму, що просуває, а іноді диктує цінність життя як такого.

Бува, зайдеш до нього в майстерню на БЖ потеревенити за футбол (Слава є давнім поціновувачем цієї гри, палким вболівальником київського «Динамо» та збірної України, але цю тему не чіпайте), а він наливає каву та показує на майже закінчену роботу, і лукаво посміхаючись каже – «ось, дивись, це буде така провокація, але щоб ніхто не здогадався…як тобі?» Мені дуже подобалося, і я розумів, що цим картинам, так чи інакше, вже уготоване місце на стіні та у серці якогось колекціонера, навіть якщо той лише тільки пішов у перший клас.

Слава вміє чекати, але не хоче залежати від примхливої долі, тому працює багато, наполегливо, і має в арсеналі живопис на будь-який естетичний та емоційний інтелект.

Він як сучасний Рубенс, тільки без підмайстрів, здатний за короткий період часу видавати на-гора цілі пласти власного доробку. При цьому, не втрачаючи якості, наділяючи кожен витвір могутньою енергетикою свідка епохи.

Йому не дуже цікава абстракція, бо він перш за все оповідач, який віртуозно оперує класичними живописними прийомами, і прагне розкривати певне явище, ідею, актуальну тенденцію.

Він не прагне бути пророком, бо не визнає неминучість. Він є творцем реального і фактурного середовища, як він його відчуває, і який кожен може змінити на свій смак і розсуд.

Перш за все, вражає гумор, а радше іронія, з якою художник підходить до процесу творення будь-якої композиції. Він вміє іронізувати на грані, збуджуючи свідомість і уяву, але не ображаючи почуття. Сміливо знецінює те, що переоцінено, і звеличує те, що гідне величі. Швидко реагує на актуальні тенденції, створюючи арт-меми, які фіксують частину історії, вкарбовану пензлем у полотно. Та як дитина грається словами і фразами, немов ніж у масло встромляючи їх у сучасний контекст, або підриваючи набридлу історичну традицію.

«Гоголь наш», «В контакте», «Київ вечірній», «Машина часу», «Ніч перед Різдвом», «Буде хліб і буде до хліба»… Підписи до його робіт, написи на картинах – то окремий жанр, і я не знаю другого такого майстра, в якого б назва картини, слова-вирази, що вписані в тканину полотна, приймали б настільки жваву, а подекуди, визначальну роль в створенні змісту і контексту, надаючи живопису акцентованого вектору, а глядачеві – підказку, де шукати і як розуміти. Проте, впізнаваний символ або фраза слугують лише як привід звернути на це увагу, активувати нейронні канали мозку, що заліплений щоденною інформацією, та не здатен вже мислити творчо і критично.


«Гоголь наш»


«В контакте»

Справжня мета художника — це зруйнувати застигле бачення світу, нав’язаних цінностей, і розбурхати стереотипне мислення, спонукати глядача до перегляду застиглих уявлень, до вільного трактування будь-яких змістів, звільнити людину від тягаря визначеності та передбачуваності.


«Київ вечірній»

Разом з тим, більшість його «провокацій» напрочуд елегантні і красиві по формі та виконанню. І, за бажанням, можна легко відсторонитись від назв, відійти на кілька кроків, і просто отримувати естетичне задоволення.


«Буде хліб і буде до хліба»

Він, як гедоніст-епікуреєць, смакує кожен свій мазок, неначе куштує шматочок вишуканого бісквіту. Не дивно, що Владислав Шерешевський створив власний кулінарний бренд в живописі. Його котлета по-київськи, сало з горілкою, різноманітні тістечка і ковбаси смакують ліпше за їстівні оригінали, бо не залежать від вправності шеф-кухара.

Але Слава може і вміє, як захоче, бути серйозним і відповідальним.

Його образ Бабусі-України «Ще не вмерла», а на цій виставці представлена її еволюційна спадкоємиця «Посмішка» – це справжній живописний шедевр, код національної свідомості, відбиток народної мудрості, що випромінює з глибини погляду, немов з надр самої землі-годувальниці, який увібрав у себе розмаїття етнічного колориту зі шляхетним одеським присмаком, львівським гонором, київською толерантністю, полтавською гостинністю…


«Посмішка»

В протилежній частині залу висить «Голда», видатна особистість ХХ сторіччя, перший прем’єр-міністр Ізраїлю. Вона споглядає зі стіни, немов промовляючи до українців — ми змогли піднятись та зрости у жорсткому ворожому середовищі, зможете й ви! Напевно, це кращий портрет Голди Меїр з тих, що були створені взагалі.


«Голда»

До речі, Слава хоче, щоб вона відправилась в Єрусалим у якості подарунка України Ізраїлю, та шукає спонсорів для здійснення цього задумку. Агов, заможні, це шанс зробити щось масштабне.

Кожна його картина на цій виставці – це окремий світ, цілісний епізод, явище, в якому закладені складові і координати життя-простору, в якому ми перебуваємо в кожен окремий момент. Зануритись у цей світ та спробувати на міцність власну уяву і фантазію — то є справжня пригода, на яку із задоволенням запрошую усіх бажаючих!

Життя минає, СЛАВА лишається – написано в товстезному каталозі, що вийшов до виставки. А я хочу закінчити цей опус наступною фразою: кожен справжній колекціонер-поціновувач сучасного українського мистецтва повинен мати в своїй збірці картину Владислава Шерешевського, як і кожен видатний український художник має замовити нарис у автора цих рядків ;)

Леонід Хомяков, мистецтвознавець
P.S. Виставка працюватиме до кінця червня 2017 року.

Без розрахунку з ТОВ «Брівер» на «ПриватБанк» чекають великі проблеми

Затягуючи виплату боргу вітчизняному підприємству, «ПриватБанк» відлякує тисячі потенційних клієнтів, і може остаточно втратити довіру як іноземних інвесторів, так і існуючих партнерів



Останнім часом ПАТ КБ «ПриватБанк» є постійним ньюсмейкером новинних стрічок та фігурантом аналітичних статей. Але попри сумнівну за змістом націоналізацію, суди з олігархами, і всю турбулентність 2014-2017 років, «ПриватБанк» якось примудрився навіть показати досить непоганий прибуток у кілька мільярдів гривен.

Проте, не зважаючи на заявлену тенденцію на оздоровлення, вільні активи, кошти, які можна вкладати в обіг, у «ПриватБанку» досить обмежені, і зараз він, як ніколи, потребує притоку грошей, нових клієнтів. В цьому сенсі, як кістка в горлі, як той пістолет, що переважає тисячу інших доказів, виглядає досі не вирішена ситуація з поверненням «ПриватБанком» грошей, вкрадених ще у 2014 році з рахунків вітчизняного підприємства ТОВ «Брівер» при переводі фірми з окупованого Криму на материкову Україну до Херсону, за якою вже два роки слідкують журналістська, фінансова і бізнес-спільнота.

З одного боку, частину коштів вдалося повернути — через довгі суди, апеляції, касації, виконавчі клопоти, за колосальної напруги всіх моральних, фізичних сил і ресурсів. Разом з тим, залишок боргу у розмірі $59 тис, який нове керівництво «ПриватБанку», попри судові рішення і відкрите виконавче провадження, вперто не хоче ні визнавати, ні повертати, ставить хрест на відродженні «ПриватБанку» як фінансової установи європейського зразка, що декларує інтереси клієнтів понад усе.

Драматизм ситуації полягає в тому, що якщо для «ПриватБанку» ця сума мізер, який не впливає на жоден баланс чи показники, яка не поколиває навіть соту долю відсотка у рейтингах та індексах, для ТОВ «Брівер» — це критична сума для подальшого виживання, від якої залежить доля кількох десятків українців-патріотів, які у 2014 році покинули свої домівки в Криму, щоб жити і працювати в Україні та продовжувати боротьбу за щасливе майбутнє.

Справи говорять краще за слова

«За останній рік, коли йшла наша справа, до мене неодноразово дзвонили зовсім незнайомі мені підприємці, і питали, чи вдалося повернути вкрадені кошти з «ПриватБанку», — розповів журналістам директор ТОВ «Брівер» Дмитро Юрійович Мендіс. — Багато хто з них за останні роки припинили активні стосунки із Приватом, познімали кошти з рахунків, а хтось перейшов у інші банки. Але багато підприємців досі розглядають варіанти співпраці з «ПриватБанком», бо бачать в цьому банку великий потенціал, відзначають зручність сервісу. Що я мушу їм відповідати? Кажу, що хотів би вірити у краще, але ситуація, нажаль, не додає оптимізму, наш борг досі не повернуто з незрозумілих мені причин. Небажання Привату виконувати рішення судів очевидно. З березня 2015 року його керівництво, замість виконання законних вимог, займалося власним трактуванням законів, «навчанням» працівників виконавчої служби, ініціацією нових судових розглядів, причому по одному і тому ж приводу, а це нічим, як затягуванням виконання судових рішень і не назвеш.

З законом діалектики про перехід кількості в якість не посперечаєшся, а в нашому випадку тепер виникла необхідність переходу справи на новий якісний рівень — вже кримінального процесу. Зокрема, ми маємо право подавати в суд на Приват за невиконання рішення суду, а там вже — інша відповідальність. Тим більше, що приводів і фактів, підтверджених рішеннями судів, для цього більш ніж достатньо», -поскаржився бізнесмен.

Позицію керівництва «ПриватБанку» можна порівняти із забудовником, який прийшов на місце старого забудовника-шахрая. Він хоче привабити покупців квартир, бо дуже залежить від того, чи будуть в нього, взагалі, купувати квартири. І от він зіткнувся із ситуацією, що минулий забудовник вкрав у клієнта 3-х кімнатну квартиру. Суд присудив віддати помешкання його законному власнику, але замість 3-х кімнатної йому віддали лише 2-х кімнатну. Мовляв, радій тому, що маєш — інші взагалі на вулиці сплять!

А спільноті забудовник пояснює — бачите, ми віддали 2 кімнати, тож хіба ми не чесні, хіба це не сигнал, що з нами можна мати справу!? Ні, не сигнал. Навпаки. Неможливо бути наполовину, або на дві третини чесним. Ти або шахрай, або ні.

Якщо на перший запит «Нашої версії» від «ПриватБанку» прийшла відповідь за підписом голови правління О. Шлапака, де він пояснював відмову сплачувати залишок по боргу ТОВ «Брівер» відсутністю діючого виконавчого провадження, то на останній лист від 21.03.2017 р., вих. № 01-03, в якому Шлапака офіційно повідомили, що таке впровадження відкрито, і саме на ту суму боргу, про яку йшлося ($59 тис) – відповіді досі так і не надійшло.



Див: Чи виконає голова «ПриватБанку» Шлапак свою обіцянку приватному бізнесу?:
https://n-v.com.ua/chi-vikonaye-golova-privatbanku-shlapak-svoyu-obicyanku-privatnomu-biznesu/

Можливо, керівництву «ПриватБанку» зараз не до виконання судових рішень. Так, вони зайняті реструктуризацією, докапіталізацією, судами із колишніми власниками Коломойським і Боголюбовим. Але страшно уявити, до чого в результаті може привести подібна вперта і жадібна позиція.

Чим насправді ризикує «ПриватБанк»

Насправді, керівництво «ПриватБанку» грається з вогнем, і не уявляє собі можливих наслідків саботажу закону і судових рішень.

Наприклад, в Інтернеті на поважних сайтах ще немає публікації із заголовком «10 причин, чому не варто мати справу з «ПриватБанком». Як і немає публікації «5 причин, чому треба негайно забрати гроші з рахунків у «ПриватБанку». Але ж вони можуть з’явитись у будь-який момент, бо ображених на «ПриватБанк» дуже багато.

Також ще немає англомовної статті для іноземних фінансистів, інвесторів та банкірів, де на конкретних прикладах, з доказами та документами, була б розтлумачена токсичність будь-яких стосунків з отаким «ПриватБанком»:

— Банком, який не виконує судових рішень, або виконує їх не в повному обсязі;
— Банком, який дозволяє собі просто викрадати кошти з рахунків підприємств;
— Банком, який не відповідає на листи та ігнорує правове поле;
— Зрештою, банком-лицеміром, який офіційно декларує відкритість та турботу про клієнтів, а на ділі демонструє зневагу і саботаж контрактних зобов`язань.

Чи захоче хтось з іноземних партнерів та інвесторів, прочитавши факти, мати справу з таким банком, де ризик втратити власні кошти дорівнює 100%, з примарною можливістю повернути їх через суд?

А всередині країни, чи захочуть підприємці та фізичні особи вже завтра довіряти свої кошти «ПриватБанку»? Тим більше, що дуже швидкими темпами за якістю і зручністю послуг, за кількістю відділень і банкоматів, підтягуються конкуренти – банки з іноземним капіталом. Не дай Боже, почнеться ланцюгова реакція виводу коштів дрібних клієнтів «ПриватБанку». А це — прямий шлях до банкрутства та фінансового колапсу вже на національному рівні.

Не хотілося б згущувати фарби — все ще можна виправити, якщо керівництвом «ПриватБанку», нарешті, буде продемонстрована добра воля, розуміння ситуації і бажання розраховуватись із боргами.

Слід зрозуміти, що ситуація з ТОВ «Брівер», попри фактичну мізерність заборгованої банком суми, є тим самим критичним «MementoMori», тим маленьким камінцем, від якого буде залежати – на який бік схиляться терези. На бік законності, розвитку, процвітання чи на бік махінацій, розпаду, банкрутства. В будь-якому разі, відповідальність, розплата, в тому числі й особиста, буде неминучою.

Якщо пан Шлапак цього не розуміє, йому можна лише щиро поспівчувати.

Поліція охорони працює на службі у рейдерів, а влада їх покриває – Багіров

В прес-центрі Національної спілки журналістів України відбулася прес-конференція, на якій була оприлюднена схема злочинних дій рейдерів, які віджимають майно за допомогою співробітників ДСО (поліції охорони) та корумпованих держреєстраторів.



Зокрема, на прикладі скандального захоплення Міжнародної Академії екології та медицини (МАЕМ) журналістам розповіли, як саме діють рейдери, і чому вони користуються повною безкарністю.



Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров нагадав присутнім історію захоплення МАЕМ, яка розпочалась у січні цього року.

Читайте докладніше Хто і чому захопив МАЕМ: http://mair.in.ua/rosl%D1%96duvannya/xto-%D1%96-chomu-zaxopiv-maem.html

Коли незаконно зміщений з посади ректор і засновник МАЕМ Михайло Салюта звернувся до Е.Багірова за допомогою, юристами організації було проведено ряд досліджень, та встановлено, що протоколи загальних зборів МАЕМ, на яких було змінено склад засновників та призначено новим ректором представницю рейдерів Ірину Дорошенко, були сфальшовані. Офіційна експертиза підтвердила факт підробки документів, печатки, підшивання до протоколів зайвих листів. Отже, нотаріус не мав жодного права їх завіряти.

Дивним також виглядає той факт, коли пакет сфальшованих документів був спрямований до державного реєстратора Печерського району, тоді як МАЕМ знаходиться у Дарницькому.

В результаті незаконних дій держреєстратора Панкової О.Є., МАЕМ опинилась під владою сторонніх людей, по суті злочинців, які розпочали тиск на викладачів та студентів, стали вимагати сплачувати гроші за навчання на новий рахунок, відкритий у ПриватБанку.

За словами правозахисника, всі ці факти були викладені у заяві до Мін'юсту, який по закону має розглядати такі випадки і має повноваження відміняти незаконні дії державних реєстраторів. Відповідна комісія розглянула скаргу, і вивчивши всі обставини підтвердила факти підробки документів, щодо заволодіння правами на МАЕМ.

20 квітня 2017 року вийшов наказ Міністерства юстиції за підписом заступника міністра з питань виконавчої служби Сергія Шкляра, що скасував незаконні зміни в державному реєстрі, які провела держреєстратор Панкова за вказівкою рейдерів.



Проте, далі відбулись абсолютно незрозумілі речі.

З’ясувалось, що в той час, коли комісія Мін'юсту вивчала документи та готувала свій висновок, рейдери звернулись до іншого корумпованого держреєстратора, який знову вніс незаконні зміни до держреєстру, і затвердив ректором ту саму Дорошенко.

Читати докладніше: Новая схема мошенничества госрегистраторов полностью дискредитирует Минюст:http://n-v.com.ua/novaya-sxema-moshennichestva-gosregistratorov-polnostyu-diskreditiruet-minyust-bagirov/

«Це якесь замкнуте коло, — говорить Багіров.- В той час, як одна рука відміняє, інша працює на рейдерів. Комісія відмінила одне незаконне втручання у держреєстр, але інший держреєстратор тишком-нишком вніс нові зміни, на які рішення комісії вже не розповсюджується. І немає жодної можливості припинити цей правовий безлад.Таким чином втратити своє майно може будь-хто і не зможе нічогоз цим зробити.

Ми подали повторну скаргу на ці дії, але Мін`юст затягує розгляд питання. Керівник департаменту нотаріату Гайдук відмовився зі мною зустрічатись, ховаються від журналістів і правозахисників також і інші чиновники. Але так не може продовжуватись – владу ми найняли, вона працює для нас за наші гроші, і ми знайдемо спосіб примусити їх виконувати свої обов’язки», — зазначив Багіров.

Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» повідомив, що з метою більш ефективного тиску на владу, була створена мобільна група у складі правозахисників, юристів, журналістів, за допомогою якої буде відбуватись контроль за діями чиновників.

«Ми звернулись до Дарницької прокуратури, до процесуального прокурора, з вимогою вручити Ірині Дорошенко під підпис останній наказ Мін'юста, який затверджує її незаконність перебування на посаді ректора МАЕМ, і попередити її, що будь-які намагання вчиняти протиправні дії будуть каратись згідно діючого законодавства.



Також у Дарницькому управлінні поліції старшому слідчому, в присутності журналістів, була вручена заява з вимогою завадити рейдерам незаконний вивід грошей з МАЕМ.



Слід зазначити, що свої шахрайські маніпуляції рейдери проводять під охороною тітушок і, головне, під надійним прикриттям співробітників ДСО, які стали на бік рейдерів.

За словами Багірова, поліція охорони не мала жодного права заходити на об’єкт та охороняти рейдерів, не пускаючи на територію МАЕМ ні журналістів, ні правозахисників.

«Я особисто зустрічався з керівником ДСО генералом Будніком, якого давно знаю, з яким був у гарних стосунках, ми товаришували. Намагався переконати його у протиправності дій ДСО, в тому, що немає жодних підстав охороняти рейдерів, що це незаконно. Але він не захотів мене слухати, напевно в нього вже були свої домовленості з рейдерами. Я зустрічався з підприємцями – по всій Україні поліція охорони працює на рейдерів, віджимає майно в людей. За останній період я чув про кілька десятків таких випадків — це вже система», — розповів Е.Багіров.

Правозахисник підкреслив, що ситуація в Україні дуже напружена, а правовий безлад, корумпованість чиновників і правоохоронних органів ведуть країну в прірву. І, якщо влада цього не зрозуміє, якщо не змінить відношення до своїх обов`язків – то дуже швидко втратить свої крісла, або, швидше всього, змінить їх на нари.

Киевское метро готовят для российских терактов? - расследование

В Украине разгорается грандиозный скандал, связанный с передачей контроля за стратегическими коммуникациями и, в первую очередь – метро, компаниям российских олигархов и структурам ФСБ.



Последним ярким подтверждением опасной тенденции стал выигрыш тендера по проектированию метро на столичный массив Виноградарь компанией ООО “Киевметропроект”: она предложила за свои услуги наименьшую среди других участников сумму — 141 млн гривен.

Однако пусть вас не вводит в заблуждение название организации. Из проведенного расследования программы “Схемы” — совместного проекта Радио Свобода и телеканала “UA: Первый”, стало известно, что конечным бенефициаром компании-победителя является российский олигарх, миллиардер, давний партнер Романа Абрамовича Валерий Абрамсон, который перед самым тендером, через свою компанию ValartEngineering, приобрел “Киевметропроект”. Видимо, данная операция была проведена дабы не привлекать внимание к предыдущему владельцу компании — российскому Институту “Мосметропроект”, основанному Министерством имущественных отношений России.


Связи Абрамсона

Расследование программы СХЕМЫ:



В то время, как Украина продлевает санкции против России, формального запрета на участие российского бизнеса в украинских государственных тендерах нет. Потому некоторые бизнесмены из РФ, чтобы привлекать меньше внимания, маскируются под западные компании.

Однако, как говорится, шила в мешке не утаишь, и российские уши торчат в этой сделке со всех сторон.

Самое интересное, что в Киевском метрополитене не скрывают факта причастности российского капитала к фирме-победителю тендера на проект новой ветки метро.

“Украинское законодательство обязывает выбирать компанию с наименьшей ценой. “Киевметропроект” предоставил наименьшую стоимость. В то же время законодательство Украины не запрещает выбирать россиян в подрядчики, и не требует от “Киевского метрополитена” проверять такие данные. Есть у нас специальные органы — СБУ, которая проверяет всю информацию, вызывающую какие-то подозрения”, — прокомментировала вопрос журналистов Наталья Макогон.

А директор компании ООО “Киевметропроект” Виктор Яникин заявил про Абрамсона следующее: “Паспорт у него американский, я его видел. Он сам показывал. Очень интересный паспорт. Страницы там со всякими зверушками. Я думаю, что у него бизнес по всему миру — там, где выгодно”.


Виктор Яникин

Мы наверняка не знаем, где выгодно Амбрамсону вести свой бизнес, но точно известно, что сам Яникин регулярно ездит в Москву. Зачем — быть может для согласования своих действий и проектов с ФСБ? И вот этим фактом как раз и должно плотно заинтересоваться СБУ. Равно как тем, что сервера компании, имеющей доступ к украинским стратегическим подземным коммуникациям, находятся в России.

Таким образом, пока украинская власть выборочно, и по непонятным принципам, вносит в санкционный список российские компании, не имеющие прямого отношения к оборонно-промышленному комплексу РФ, чтобы не давать им зарабатывать в Украине, “на местах” не стесняются и не боятся выбирать россиян для исполнения работ по государственным тендерам. И ссылаются на отсутствие запретов на такие действия. Налицо непоследовательность украинской власти, заключают журналисты “Схем”.

Ладно, если бы компания Абрамсона действительно была бы лучшей в своей области и Киев выбрал бы надежность и качество по разумной цене. При том, что фирма ООО “Киевметропроект” не имеет специального допуска от СБУ, как два ее конкурента по тендеру, а также и близко не имеет такого опыта, как два других участника.

Кроме того, возникает подозрение, что более низкая цена, предложенная «Киевметропроектом», получилась отнюдь не от скромности запросов и доброты душевной, а именно благодаря поддержке российского капитала, который в желании получить доступ к украинским стратегическим объектам, готов демпинговать, и играть на понижение лишь бы получить выгодный заказ.

Кто такой Абрамсон и зачем ему украинское метро



Валерий Абрамсон — почетный строитель России, бизнесмен, тесно интегрированный в российские структуры, в т.ч. окологосударственные. Он входит в экспертный совет при комитете Госдумы по вопросам строительства, возглавляет комитет предпринимательства в сфере архитектуры московской торгово-промышленной палаты, а также совет директоров фирмы “Метрогипротранс”, разработавшей проекты всех нынешних работающих линий Московского метрополитена. Кроме того, Абрамсон также возглавляет строительную компанию “Инфрастуктура”, которой до недавнего времени владел на пару с российским олигархом Романом Абрамовичем. Эта фирма освоила миллиарды российских бюджетных рублей в построении мостов, тоннелей, дорог.

По информации Факты ICTV, в Украине Абрамсон начал свой бизнес, пытаясь скупить все ключевые институты, занимающиеся проектированием метрополитенов. В частности, россиянам удалось купить “Харьковметропроект”. Также они пытались установить контроль над генеральным проектировщиком Киевского метрополитена – “Проектным институтом “Укрметротуннельпроект”.Однако не сумели этого сделать, так как институт находился в списке предприятий, не подлежащих приватизации. После этого россиянами была зарегистрирована новая проектная организация – “Киевметропроект”, в которую они начали агрессивно переманивать специалистов из столичных проектных организаций.

По мнению опрошенных журналистами экспертов, интерес россиян к проектированию украинских метрополитенов может объясняться тем, что в случае полномасштабного военного вторжения, информация о подземных коммуникациях главных украинских городов будет иметь огромное значение. Получается, что чиновники КГГА отдают стратегические объекты городской инфраструктуры в руки компании, «руководство которой, очевидно, контролируется ФСБ».

И кто может гарантировать, что в случае обострения российско-украинских отношений, подконтрольные россиянам через подобные структуры стратегические объекты Украины и, в первую очередь метро, не станут мишенями для терактов? Ведь кроме столицы, российские структуры также рассчитывают проектировать и строить метро в Харькове.

Как бы то ни было, а общественность, СМИ должны проконтролировать СБУ, МВД, КАБМИН и другие структуры принять срочные меры, чтобы данная коллаборационистская сделка была отменена, а вероятность подобных операций в дальнейшем – сведена к нулю.

Ненаративний еволюціонер або Так говорив Блудов…

У видавництві «АДЕФ-Україна» вийшов довгоочікуваний альбом-каталог видатного українського художника Андрія Блудова, який містить роботи і проекти від початку його творчої кар’єри і до сьогодення.



19 травня, на «Книжковому Арсеналі», біля стенду видавництва відбулася презентація цього чудового фоліанту, під час якої можна було поспілкуватись з автором та отримати його автограф. В цей же день, в столичній галереї Mironova Gallery (пров. Лаврський, 9), відкрилась персональна виставка творів Андрія Блудова, яка триватиме до 10 червня.







Пролог

— Що ж, гляди, щоб вони прийняли від тебе твої скарби. Люди не довіряють самітникам і не вірять, що ми приходимо дарувати.

Андрія знаю з 1993 року, коли майже юний митець прийшов до нашої гонористої студентської аудиторії в Академії мистецтв, щоб викладати нам, теоретикам, основи графіки. Він був ранимий і замріяний, іноді беззахисний, але дуже захоплений – самим процесом творення чогось нового.

— Давайте спробуємо разом зробити щось цікаве, — сказав він, і занурив нас у свою емоцію народження змісту…

Вже тоді я зрозумів, що Андрій Блудов не просто викладач, який вміє малювати, а художник, який прагне відкривати нові стани і доносити їх звучання до людей. І це моє перше враження залишилось непохитним.



Трохи згодом, після виставок «METANOSIS» (1994) і, особливо, «Прозорої Міфотеки» (1995) він міцно увійшов до мого особистого «кадастру митців», за якими я уважно спостерігав на протязі всього часу зі студентських років.

«Давайте постараємось навчитись бути співналаштованими один до одного, і до предмету нашої творчості – тільки тоді в нас може вийти щось незвичайне», – так говорив Блудов.

Дія перша. Вектор

— Я несу людям дарунок!
— Не давай їм нічого,- промовив святий. — Краще візьми у них дещицю і неси разом з ними — це буде їм найприємніше, якщо тільки сам ти матимеш від цього приємність!


В жодному разі не претендуючи на лаври психоаналітика або медіума, візьму сміливість припустити, що в Андрієві, попри інші дуальності, завжди співіснували, змагалися одна з одною дві сутності – революціонера і еволюціоніста.

При чому, революціонер виступав з інтроверсійної, тобто внутрішньої позиції, а еволюціоніст – з екстраверсійної, спрямованою назовні.

Сприймати і впливати, засвоювати й інтерпретувати, всмоктувати й трансформувати, зламувати й змінювати, залишаючись у центрі самого себе…



Зрештою, майстер зумів об`єднати ці дві протилежні сутності в своїй творчості, і вперше синтез його втаємниченої дуальності яскраво втілився у проекті «Весняний вітер». Саме там, на старовинних київських пагорбах внутрішня жага змін витискалась назовні і зливалась із свіжим повітрям свободи, а стрімкий норд-ост, передвісник революцій і епохальних зламів, охолоджував голови та з подихом заходив до глибин єства, щоб оросити шлях еволюційного процесу.


Весняний вітер

Той вітер довгі роки слугував художнику вектором творчого шляху, спрямовував флюгер його пошуків в потрібному напрямку, був тим середовищем, що сплавляло усі відкриття та інсайти у єдиний, безперервний процес осягнення буття. Саме той процес, який майстер, «взявши дещицю в людей, несе разом з ними і йому це приємно».

«Межі внутрішнього і зовнішнього більше не існує, суб`єкт розчиняється в середовищі і, водночас, не середовище формує суб’єкта, а саме конструюється ним і під нього, стає його витвором», — так говорив Блудов.

Дія друга. Простір

— Заклинаю вас, брати мої, лишайтеся вірні землі і не вірте тим, хто каже вам про надземні надії! То отруйники — свідомі вони того чи ні.

Усі ленд-артичні проекти Андрія Блудова слугують немов противагою його станковим штудіям. А з іншого боку, вони тонко віддзеркалюють і доповнюють те, чого неможливо досягти у майстерні. Гортаючи каталог, можна відновити у пам`яті або просто уявити ті сміливі експерименти, які зміг втілити майстер разом з колегами-однодумцями.



Масштабні штучні трансформації простору допомогли художнику зрозуміти принципи його власної духовної трансформації.

Але найбільш метафізично простір, як на мене, виразився у серії «Периферія», де залізничні колії, постаючи з марева, немов енергетичні хвилі сингулярності пов`язують усі частини-атоми Всесвіту між собою. Ти — завжди в центрі простору, навіть якщо ти десь там, куди не доходить навіть світло.


STATION «Переферія»

«Проте, навіть якщо ти загубився, варто лише вийти на пагорб, зловити вітер, який покаже напрямок на інший бік Всесвіту, де стоїть гостинна вежа, і куди завжди можна повернутись, як у легендарну Золоту добу, коли всім було весело й добре…», — так говорив Блудов.

Дія третя. ЧАС

— Настає той час, коли людина вже не зможе пустити стріли своєї пристрасті вище і далі за людину, а тятива її лука розучиться бриніти!

Кажу вам: треба ще мати хаос у собі, щоб спромогтись народити зірку-танцівницю. Кажу вам: ви ще маєте хаос у собі.


Відображення

Час у Блудова – той самий вільний вітер, хаос у собі, головний чинник революції і, разом з тим, сакральна кров його особистої, жертовної еволюції свідомості. Інтуїтивно допустивши, що часу як окремої субстанції, можливо, не існує, він, як колись Ейнштейн, спробував прийняти це за аксіому. Інтуїція «часу, якого не існує» нестримно захоплює художника за яку б тему він не брався, диктує умови його саморефлексій. Коли час стискається до маленької крапки, блискавичної миті, що закінчується не встигнувши розпочатись. Коли «час, якого не існує» залишається єдиним доказом існування самої особистості художника – і в цьому парадоксі народжується зміст.

Найбільш переконливо це відобразилось навіть не в проекті «Рухомість-нерухомість», де майстер виводить світ матеріального в позачасовий простір, нівелюючи будь-яке соціальне значення матерії, а в серії «Індостань». Час як єдина мить історії, де вмістились усі загадки, коди, штампи на тлі густого п’янкого запаху минулого, що немов застигло у відбитку незворушного обличчя раджі. Але звідти вже насувається нова епоха і проглядаються обриси сучасних викликів.

Чудово, коли митцю від природи дана здібність передбачати, передчувати. Але треба мати сміливість та здатність конвертувати це у творчості. Та головне, що Андрій передбачив власну трансформацію.

«Рожевий дим розсіюється, і життя без ілюзій видається не дуже привабливим… Але візуалізована або озвучена вголос мрія раптом стає реальною і близькою», – так говорив Блудов.

Дія четверта. Людина

— Велич людини в тому, що вона — міст, а не мета', і любити в людині можна лиш те, що вона — перехід і загибель. Свідомість та розум — це знаряддя й іграшки; за ними стоїть ще «саме». «Саме» шукає й очима свідомості, прислухається й вухами духу.

З образів-символів, образів-знаків, образів-інтерпретацій Андрій Блудов поступово підійшов до образу людини як цілісної, живої, конкретизованої субстанції.

Вся його еволюційна революційність постала у всій красі. Проект «Ганді» — то вершина сучасного мистецтва, рівня найбільших грандів, найкращих зразків проникнення у таємницю людського духу, тонкощів емоцій та душевних станів.


Ганді

В його Ганді є все – і перехід, і реінкарнічна загибель, і ностальгія, і віра, і якась тверда впевненість, що людство не з’їсть врешті-решт само себе, а схаменеться й повернеться до самого себе обличчям.

Саме тут, і це моє глибоке переконання, на всю потужність розкривається справжній талант і потенціал Андрія, як майстра епохи, майстра-свідка, майстра–медіума, здатного передбачувати майбутнє і пробуджувати сплячу колективну свідомість і підсвідомість.

А перед «Ганді» був «Сіцзан», де Блудов вперше наважився не просто ретранслювати голоси-образи у їх первозданній сутності, як це було у «Голосах», а виявив здатність і мужність дати власну оцінку, поставити своє мірило справжності, людяності, щирості, відвертості. Але не як суддя, а як свідок. Це була його особиста революція в процесі еволюції.


Тибет «Сіцзан»

І як чарівне намисто, навколо могутнього торсу велетня Ганді, обертаються більш камерні, але не менш значущі серії, де людина стоїть на першому місці. Де художник заглядає в українську традицію, шукає тотожність образів предків з тим, що маємо зараз.

Та найважливіше, що він відкрив власного Ганді, побачивши той орієнтир, якого роками шукав у нескінчених експериментах. Та пробудив бажання відкрити справжнього себе у кожному з нас.

Він тільки став на цей шлях – попереду найцікавіше.

«Я все життя намагався зрозуміти, що ж з усіма нами відбувається, але побачив лише відображення саморефлексії людини у повсякденних справах і речах. Тож моя творчість – шліфування того загадкового дзеркала, що кожна людина являє для іншого», – так говорив Блудов.

Епілог

— Те, що кожен має право навчитися читати, надовго псує не лише письмо, а й думку.

Чи можуть слова конгруентно відобразити, розкрити сутність мистецтва Андрія Блудова? Певен, що ні. Цей товстезний каталог творів художника, що, нарешті, вийшов з типографії, робить це набагато краще за слова. Це -двері у невідоме. Кожен вже зараз може відкрити їх разом з майстром і заглянути у майбутнє.

Описувати його творчість, шукати відповідні контексти, підбирати влучні епітети – все одно, що читати анотацію до кіношедевру або витвору класичної музики.

Так, Блудов тісно пов'язаний із традиціями та течіями сучасного українського мистецтва, черпав емоційне натхнення у здобутках відомих маестро пост-авангарду та енергії під час подорожей і пленерів.

Та все це був лише первісний матеріал, інклюзивний розчин, з якого гравітація будувала зірки і планети. Беручи те, що надавало йому саме буття, він написав власну, захоплюючу унікальну історію — моторошною за своєю глибиною проникнення в сутність речей. Дуже красиву й зворушливу, надзвичайно емоційну та естетську, здатну як лікувати, так і збуджувати, викликати біль і заспокоювати. Де мають місце і сучасність, і минуле, де актуальність сьогодення занурюється корінням в одвічні правіки.

Разом з тим, він ще очікує на свого геніального «колективного глядача», який проросте, і дозріє разом із паростками його творчих експериментів. І тоді майстер сам побачить у ньому своє відображення, впізнає власну тотожність, щоб злитись із людиною-всесвітом у спільний танок величного, примхливого і неосяжного життя.

P.S.

І головне! Поки я тут розтікався і рефлексував на мистецтво Андрія Блудова, ледве не забув додати, що Андрій – ще й дуже популярний та успішний майстер, картини якого розпорошені по десятках музеїв і приватних колекцій по всьому світу, і які приємно повісити на стіну або просто роздивлятись в каталозі. Отже, не зволікайте – тираж видання обмежений)

Леонід Хомяков

Днепропетровские прокуроры разыграли цирк с вручением повесток случайному лицу

Как следователи Днепропетровской прокуратуры через подставное лицо «надули» суд и добились задержания невиновного человека.



Когда юристы и правозащитники читают обстоятельства этого дела, у них округляются глаза и появляется выражение «Я видел всякое, но с таким еще не сталкивался».

И действительно, ситуация, в которую попала налоговый сотрудник из Днепра Ирина Мазепина, напоминает театр абсурда, где плохие сценаристы, в данном случае следователи областной прокуратуры, для выкройки сюжета выдумывают такие ходы, что самый неискушенный зритель понимает – не только его, но и все «театральное сообщество» держат за полных идиотов.

История вопроса

Ирина Дмитриевна Мазепина — сотрудник налоговой с 30-летним стажем, всю свою жизнь проработавшая на госслужбе. Важных постов не занимала, на яхты, квартиры и престижные иномарки, как многие «более удачливые» коллеги, не наскребла. Типичная рабочая лошадка, копающаяся в цифрах, отчетах и прочих скучных вещах, и продвигающаяся по служебной лестнице гораздо медленней, чем бежит возраст. К 56 годам дослужилась до замначальника налоговой инспекции Новокодацкого района г. Днепра.


Ирина Мазепина

После Революции достоинства новая власть задекларировала беспощадную борьбу с коррупцией. Сверху пошли директивы о необходимости дать конкретный результат, который можно будет предъявить обществу.

До славного города Днепра вектор борьбы с коррупцией дошел в 2016 году, когда в июле 2016 года новоназначенный генеральный прокурор Украины Юрий Луценко уволил пару заместителей прокурора области, и поставил задачу — срочно вывести показатели отловленных коррупционеров на значимо высокий уровень.

Именно тогда на сцену ярко заявился тогдашний начальник следственного отдела областной прокуратуры Роман Токарь, который метил, как минимум, на зампрокурора области.

Для продвижения по карьерной лестнице этому деятелю было необходимо громкое коррупционное дело, желательно с задержанием, арестом и прочими яркими атрибутами.

Точно неясно, по каким критериям «орлы Луценко» выбирают себе жертв — назовем те, без которых нельзя обойтись. Для важности дела необходимо, чтобы претендент занимал какой-то пост, но не был завязан с местной элитой, не имел прочных связей в правоохранительных органах и органах власти — иначе делу не дадут ход. К своему несчастью, таким критериям в Днепре наилучшим образом соответствовала Ирина Мазепина, из-за чего и угодила под каток этого «избирательного права».

Схема наезда на нее прокуратуры – из той же оперы бездарных сценаристов.

В один день, по месту работы и в квартиру, которую снимала Мазепина, налетают следаки. Проводят обыски и изымают вещи и документы, обязательно(!), со всеми возможными и невозможными нарушениями протоколов. Например, в случае с Мазепиной, документы изымались целыми папками, без обязательной описи, не было необходимых по закону понятых, изымались личные вещи, не имеющие никакого отношения к делу, и масса других сопутствующих нарушений, в последствии подтвержденных решением суда.

Но нас удивляет, конечно, не это. После обысков к делу подключаются «эксперты», которые «внимательно» изучают результаты и акты налоговых проверок. Особо не утруждаются, выбирают первый попавшийся акт, и пишут умозаключения из серии «а если бы у рыбы была шерсть, то точно были бы и блохи» о якобы найденных там грубых нарушениях. Пишут – «от фонаря», любой настоящий эксперт разрушит их выводы в два счета. Но даже этих «найденных» и высосанных из пальца нарушений едва хватило бы для вынесения дисциплинарного взыскания, и то, если сильно натянуть, опустить незаконность всей операции, и найти хотя бы один документ, подписанный лично Мазепиной. Но разве принципиальный, взыскательный следователь остановится перед такими мелочами!?

Или взятка $ 10 тысяч, или пойдешь по этапу

В нашем случае, такими следователями выступили прокуроры Днепропетровской областной прокуратуры Голубинский И. В. и Брусенцова И. Л., которые зарегистрировали в отношении И. Мазепиной уголовное производство по статье ч.2 ст.364 КПК (злоупотребление властью или служебным положением). Хотя любой юрист скажет, что характер выявленных «экспертом» якобы нарушений, никоим образом не тянет на уголовку, максимум – дисциплинарную ответственность. Да и на нее не тянет.

Но какая же борьба с коррупцией без уголовного обвинения, без ареста?

В результате, по сфабрикованному обвинению Мазепину арестовывают и направляют в Днепровский СИЗО, где она проводит два месяца кошмара, давления и угроз. Затем, видимо, чтобы сломить женщину психологически, ей устраивают этапирование в Криворожский СИЗО — такой себе известный на всю страну аналог «Гуантанамо», в простонародье «Бублик». Этапируют, якобы для проведения следственных действий, которые, конечно не проводились, да и не могли быть проведены, поскольку ни фигуранты, ни предприятие, по которому выносились экспертные заключения, к Кривому Рогу никакого отношения не имеют. Там жертва прокурорского произвола провела еще месяц. Кстати, в своих жалобах ГПУ на преступления следователей Днепровской прокуратуры, Мазепина указала, что на допросе у Голубинского, последний предложил ей закрыть дело за 10 000 долларов США. Теперь все сходится, иначе было бы как-то совсем неправдоподобно.

В результате, наскоро сшитое из белых ниток и рваных лоскутков дело таки передают в суд. Но не сразу. Осознавая стремительно надвигающийся оправдательный приговор, дело пытаются «хоронить» в судах, используя всякие процессуальные уловки, вроде определения и так всем известной подсудности и пр., а Мазепина, соблюдая домашний арест, на который судом была изменена мера пресечения, дожидается его окончания. Как бы то ни было, сломить ее дух так не удалось. Но суд не спешит даже принимать дело к рассмотрению. Судьи, конечно, взяточники, но не настолько, чтобы шить срок забесплатно невинному человеку только потому, что этого хочет прокуратура. Тем более, что данная история обретает всеукраинский резонанс.

Тем не менее, первый этап законникам частично удался – фактический инициатор незаконного уголовного преследования Мазепиной, Роман Токарь получает должность зампрокурора области.

И тут мы подходим к самому интересному, так сказать, кульминации спектакля.

Судья подставу не заглотнул

Понимая нутром, что дело Мазепиной в суде развалится, прокуратура решает ударить по второй, и в 2017 году, руками тех же следователей, открывает новое дело. Вы будете смеяться, но схема остается та же – унылое, высосанное из пальца заключение «эксперта» по наличию признаков нарушения закона в одной из проверок, в которой снова даже подписи Мазепиной ни на одном документе нет. Если бы хоть эта проверка была обжалована предприятием, если бы хоть тень несогласия с выводами налоговых инспекторов от проверяемых поступила…не нашли. Старые грабли милее новых схем.

Однако на сей раз следователи реально просчитались. Дело в том, что днепропетровские судьи уже дули на воду, и выносить постановление о повторном аресте, по той же схеме, когда и первое дело фактически лопнуло и сильно воняет, не спешили. А вызвать «подозреваемую» на законных основаниях, чтобы вручить подозрение в совершении преступления и получить санкцию суда на арест, следователи не посчитали нужным. В то время, Мазепина И. Д. после всех потрясений, пребывала в отпуске на больничном, и находилась у сына под Киевом. Все контакты и телефоны она передала в прокуратуру, так что установить ее местонахождение или связаться с ней, не представляло трудности. Однако следователям это как раз было и не нужно – в результате, они вручают сообщение о подозрении начальнику Мазепиной, зная, что она находится в отпуске и получить его не сможет, что является грубейшим нарушением процессуального права.

И вот теперь самое интересное!

Понимая, что без личного вручения подозрения и без явки в суд Мазепиной, повторно арестовать ее не удастся, а начальство требует результат на вчера, следователи проворачивают следующую операцию. Выслеживают дальнюю знакомую Мазепиной – некую Рудневу Виту Александровну, которая внешне чем-то похожа на подозреваемую. Затем хватают ее прямо на приеме у врача, и под видео засовывают в руки кучу всяких документов, адресованных Мазепиной! Жертва даже сказать ничего не успела, не то что расписаться. Чувствуете размах прокурорского таланта?

То есть, все чисто и законно, протокол соблюден, а то, что человек не тот – так это еще доказать надо. Теперь вы видели ВСЕ!

К чести Рудневой, после первичного шока, когда она чуть не подхватила инфаркт, женщина осознала, какую дьявольскую штуку с ней провернули и готова бороться за свои права, а также свидетельствовать в суде против «оборотней в погонах».

Но вернемся к нашим «героям». Изнасиловав психологически Рудневу, со всеми этими фальшивыми расписками, прокуроры идут в Жовтневый районный суд Днепра, и убеждают судью Антонюка в том, что дело сделано, повестки вручены тому, кому следует, и надо выносить постановление об аресте Мазепиной. Судья постановление выносит, но не об аресте, а о задержании и доставке подозреваемой в суд…а там будет видно.

На суде Мазепина, вместе со своим адвокатом, вывалили на судью всю правду – о подставе, о вручении повесток совершенно постороннему человеку. Когда судья Антонюк услышал про все эти нюансы, и получил подтверждение от прокурора Заворотней (ну не хватило ей воли и мастерства соврать), что все так и было, у него чуть у самого приступ не случился. За такие дела в Высшей квалификационной комиссии могут и мантии лишить! А по сему, от греха подальше, и, видимо, в отместку за подставу, вдруг принял законное решение, и отказал прокурорам во всем. А заодно, указал что Мазепина вообще даже статуса подозреваемой не имеет.

Что дальше?

Само собой, защита подозреваемой на весь этот жесткий цирк подала в суд. Суд, после того, как узнал, что все узнали о подставе, собирается вынести оправдательное решение, дабы не навесить на себя всех собак. Делом активно заинтересовались центральные СМИ, и теперь перед Генеральной прокуратурой стоит очень непростая задача – как разрулить этот скандал.

Собственно, вот о таком ноу-хау не слышало большинство матерых правозащитников. А ведь прокуроры сами признали в суде, что делают так постоянно. И правильно! Зачем заморачиваться и искать человека, зачем ждать, слать ему повестки, соблюдать процессуальные нормы, если достаточно найти «похожего по возрасту и полу» — и представить как подозреваемого. Это ж сколько времени и сил можно сэкономить, если держать при прокуратуре небольшой «театр актеров», которым в любой момент под любыми именами, можно вручать повестки по любым делам!

Отметим, что вал подобных злоупотреблений увеличился после того, как заработала новая форма УПК, где содержится понятие «сделка со следствием», как в Америке. Но в США уровень правосудия несравним с нашим. Правозащитники говорят, что существует негласное указание сверху – и прокуратуре, и судам, избирать меру пресечения по «коррупционным» делам, именно содержание под стражей. С тем прицелом, что за время ареста человек не выдержит лишений, и пойдет на сделку со следствием, а заодно, глядишь, и сам на кого-то наговорит. Такой формат облегчает работу правоохранительных органов, и лишает их необходимости собирать документы, доказывать вину. Но при таком подходе о победе над коррупцией даже мечтать не приходится. Напротив, органы становятся главными коррупционерами в государстве.

Справедливости ради, надо привлекать к уголовной ответственности всех причастных к описанному выше беспределу, и ставить вопрос на коллегии ГПУ о немедленном снятии всех причастных лиц с занимаемых должностей. Ну, и лично Юрий Луценко должен проявить принципиальность и примерно наказать виновных, допустивших в его ведомстве такое мерзкое «шапито».

Редакция будет продолжать следить за этим делом, и сообщать о ходе расследования.

Антон Мостовой

Татьяна Мудрик

Будинок фермера підірвали гранатою Ф-1 - відомі ймовірні замовники теракту

Напередодні, 2 травня, у вікно будинку фермера з с. Преображенка, Чаплинського району, Херсонської області Миколи Мартиновця кинули бойову гранату Ф-1. За словами фермера, вибух пролунав о 4:15 ранку, коли він із дружиною вже спали.


Наслідки вибуху гранати

«Бандити розбили каменем вікно та жбурнули всередину хати гранату Ф-1. Від потужного вибуху здригнувся весь будинок, повилітали віконні шибки, двері та стіни пошкодило осколками, а все майно, що знаходилось всередині кімнати, знищено», — розповів журналістам Микола Микитович.


Гранату кинули у це вікно

На щастя, фермер із дружиною спали в іншій кімнаті, а в тій, що була знищена вибухом, Микола Микитович працював за комп’ютером пізно увечері. Напевно, бандити думали, що саме в цьому приміщенні й буде знаходитись Мартиновець.

За словами фермера, замовники вибуху добре відомі як самому фермеру, так і правоохоронним органам.


Сергій Назарчук

Це – місцеві земельні рейдери Сергій Назарчук і Валентин Сидоренко з ТОВ «Украгросолід Інтернешнл».


Володимир Артюшенко

Організатором вибуху, на думку фермера, ймовірно виступив їх поплічник, голова Преображенської сільської ради Володимир Артюшенко, відомий своїми зв’язками у кримінальному світі, і від якого Мартиновець раніше отримував численні погрози розправи. Крім них у фермера немає ворогів, і його фізичне знищення відкрило б рейдерам шлях до захоплення земель, що їх обробляє за договорами оренди господарство Мартиновця – СПрАТ ім. Кірова.

Як розповів адвокат фермера, вже рік тривають спроби вищеназваних рейдерів захопити землю Миколи Микитовича — вони знищували його посіви отрутохімікатами, підробляли документи і договори розірвання оренди на свою користь, підкупляли і залякували людей, але захопити чужу власність їм поки що не вдалося.

Фермер неодноразово звертався із заявами до вищого керівництва поліції і прокуратури, навіть до президента України Петра Порошенка, попереджав про можливі наслідки, але належної реакції правоохоронців досі не було. Фермер впевнений, що місцева поліція і прокуратура працюють у змові із бандитами, а обласне керівництво їх покриває.

Докладніше про тиск рейдерів: http://n-v.com.ua/u-poroshenka-zapitali-yak-fermeru-zaxistitis-vid-banditiv-yakshho-tix-pokrivaye-vlada-vidkrite-zvernennya/

І от бандити, відчувши свою повну безкарність, вдалися до крайніх мір – замах на вбивство.

Зранку на місце злочину з’їхалось поліцейське керівництво з області. Були начальник слідчого відділу поліції області Микола Вербицький та його заступник Михайло Зайцев. Також місце теракту детально оглянули експерти-підривники, які й встановили, що за пристрій було застосовано бандитами.


Частина гранати Ф-1

Правоохоронці пообіцяли розібратись і покарати винних, але віри їм немає, бо злочини проти Мартиновця скоюються чи не кожен день, а реакції на них немає.

Якщо на цей раз все знову спустять на гальмах, якщо від правоохоронців Херсонської області не буде невідкладних рішучих дій по затриманню організаторів та виконавців теракту, це означатиме, що поліція і прокуратура остаточно стали підрозділом земельної мафії Херсонщини.

Тим часом, зранку, 3 травня, техніка ймовірних замовників замаху на Мартиновця знову виїхала на поля фермера та продовжує знищувати його посіви на очах у поліції та селян.

Відео-звернення Миколи Мартиновця:

Без нового закона Минюст бессилен против коррумпированных госрегистраторов – Багиров

Раскрыта новая схема должностных преступлений госрегистраторов на службе рейдеров, позволяющая безнаказанно отбирать имущество у любого.



Вот уже несколько месяцев в СМИ не утихает скандал по поводу рейдерского захвата Международной Академии экологии и медицины (МАЭМ).

Напомним в двух словах суть конфликта. В январе 2017 года группой лиц под руководством главврача Киевского роддома №5 Михаила Макаренко, с помощью коррупционных связей в прокуратуре, используя угрозы и подделку документов, посредством незаконных действий госрегистратора Панковой О.Е., был незаконно изменен состав учредителей МАЭМ, а также руководство Академии. Ректором по бумагам стала представитель рейдеров Ирина Дорошенко, а законный ректор, основатель МАЭМ Михаил Салюта временно потерял контроль над ВУЗом, так как нанятая рейдерами госохрана и юристы захватчиков всячески препятствовали его деятельности.

Подробная история вопроса: http://www.ukrpress.info/2017/02/20/yak-banda-akushera-makarenka-zahoplyuvala-mizhnarodnu-akademiyu-ekologiyi-ta-meditsini/

В ситуацию активно включилось правозащитное сообщество. В частности, глава правления МГО «Международной Лиги защиты прав граждан Украины» Эдуард Багиров провел пресс-конференцию по этому поводу, были осуществлены ряд мер по отмене незаконных решений в пользу рейдеров.

В результате комиссия Минюста, ознакомившись с материалами дела и разобравшись с махинациями рейдеров, вынесла решение по букве закона, отменяющее незаконные действия госрегистратора Панковой О.Е. О чем вышел соответствующий указ Минюста №1312/5 от 20.04.2017 года. Данный факт подтверждает незаконность завладения группой лиц корпоративными правами МАЭМ и смену его руководителя.

Однако вскоре после выхода данного указа, стало известно, что во время работы комиссии Минюста по данному вопросу рейдеры наняли другого госрегистратора Орел Л.В., которая еще до вынесения решения комиссии, провела в ЕГР новую регистрацию прав рейдеров на МАЭМ!

Формально регистратор имела на это право, так как в момент ее действий еще не было вынесено решение Минюста. В результате, по записям в госреестре, права на МАЭМ снова числятся за рейдерами.

«Данная ситуация недопустима, — комментирует Эдуард Багиров. — Ведь получается, что сколько бы законные владельцы не бились, сколько бы не подавали жалобы, сколько бы указов об отмене незаконных изменений в Госреестр не издавал Минюст, все заканчивается безрезультатно. Пока комиссия изучает дело, у рейдеров есть достаточно времени найти очередного коррумпированного госрегистратора, который внесет новые данные еще до выхода минюстовского приказа. Получается замкнутый круг, разорвать который можно только принятием соответствующего закона в ВР, который будет предусматривать механизм недопущения подобных сделок, а также ужесточит личную ответственность госрегистратора за его действия по заказу рейдеров», — заявил правозащитник.

«Такие проколы дискредитируют сам институт права, дискредитируют целесообразность работы комиссии Минюста, дискредитируют сам Минюст, — считает Эдуард Багиров. — Если не прекратить эту схему, если не выбить из-под рейдеров этот хитрый прием, то под угрозой потери своего имущества, недвижимости, корпоративных прав может оказаться каждый, даже президент Украины Петр Порошенко, у которого таким вот способом, злоумышленники в сговоре с госрегистраторами, могут отобрать имущество, и по закону он ничего не сможет сделать. Мы готовим соответствующий законопроект, и просим народных депутатов, а также министра юстиции Павла Петренко поддержать этот важнейший для будущего Украины закон», — подытожил Багиров.

Начальник Київської митниці Тупальський провернув корупційні схеми на 270 млн. гривень – нардеп Немировський

21 квітня 2017 року, в агентстві УНІАН відбулась прес-конференція народного депутата України Андрія Немировського, під час якої депутат звернувся до керівництва НАБУ, ДФС, ГПУ, СБУ та НАЗК, щодо шахрайських схем в.о. начальника Київської міської митниці та начальника митного поста «Столичний» Сергія Тупальского.



Зокрема, Андрій Немировський заявив про відсутність реакції з боку правоохоронних органів, відносно фактів протиправної діяльності Київської міської митниці, виявлених та висвітлених ЗМІ під час журналістських розслідувань.

Відео-звернення з прес-конференції: https://ovva.tv/unian-konferencii/obrashtenie-k-rukovodstvu-nabu-dfs-gpu-i-sbu-otnositelno-moshennicheskih-shem-kievskoj-tamozhni-full?utm_source=all&utm_medium=player&utm_campaign=media

Повну версію відео з прес-конференції можна скачати тут: http://dropmefiles.com/1etVR

«Хочу звернутись до керівництва НАБУ, НАЗК, СБУ, ДФС та Генеральної прокуратури з приводу перевірки фактів незаконної діяльності в.о. начальника Київської міської митниці та начальника митного поста «Столичний» Сергія Тупальского, — розпочав свій виступ народний депутат. — Діяльність цього високопосадовця привертає увагу не тільки тому, що останнім часом багато корупційних схем за його участю було опубліковано в ЗМІ, а й тому, що завдяки зв'язкам цієї людини з керівниками правоохоронних органів, заяви громадськості, журналістів та народних депутатів нахабно ігноруються цими органами, які не хочуть помічати очевидні факти і схеми корупційної діяльності», — зазначив Андрій Немировський.

Депутат нагадав, що у 2010 році Сергієм Тупальским разом з рідним братом Олександром Тупальским було засновано митно-брокерську компанію ТОВ «Тріумф-СВ», яка і до сьогоднішнього дня займається комерційною діяльністю, хоча Сергій вже, нібито, «на папері» не має до неї відношення. За свідченням А. Немировського, юридична адреса компанії співпадає з місцем реєстрації та фактичного проживання Олександра Тупальского (на столичних Вітряних горах.).

«Схема роботи дуже проста, — розкриває подробиці нардеп.- Як тільки Сергій Тупальський приходить керувати черговим митним постом, він намагається перенаправити усі найприбутковіші підприємства та організації оформлювати документи саме через фірму свого брата. Наприклад, з січня по серпень 2015року Тупальский очолював митний пост «Святошин», де оформленням вантажно-митних декларацій почала займатися саме «Тріумф-СВ», про яку до нового керівника на «Святошин» навіть ніхто не чув. За вісім місяців через неї було оформлено 475 вантажно-митних декларацій.

Також до серпня 2015 року на посту «Столичний» через «Тріумф-СВ» було оформлено тільки 86 декларацій, а вже з серпня 2015 року, коли Тупальський почав працювати на цьому посту, по січень 2016 року вже 269», — повідомив журналістам Андрій Немировський.

Народний депутат зазначив, що згідно ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» рідний брат відноситься до близьких осіб, а конфліктом інтересів вважається суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

За словами А.Немировського, це не єдиний факт, який було викрито ЗМІ в журналістських розслідуваннях, і за яким зазначені особи звертались до органів, які займаються протидією корупційним злочинам.

Зокрема, одна із схем викрита журналістами на посту «Столичний» (ТОВ «Софія промтех»), за якою однією із фірм не зазначалася реальна вага та замінювались в документах реальні якісні показники товару, змінилася на більш цікаву схему, яка полягає в наступному.

Схема шахрайства

За даними розслідування, в митній декларації тепер вказують реальний товар (описують, наприклад тканину, яка вона є). Але митну ціну вказують мінімально можливу. Як приклад, тканина може бути із ввізним імпортним митом в 0%, 1%, 2%, 5%, 8%. Митна ціна ризику для неї складає 3,3 дол/кг и 3,75 дол/кг на всю тканину. В декларації заявляють тканину зі ставкою мита 8%, а ціну ставлять 2,2 дол/кг, а то і 0,5 дол/кг при реальній ціні ризика 3,75 дол/кг.

Для того, щоб визначити справжні характеристики товару та ціну ввізного мита, товар направляється в лабораторію. Лабораторія винесе рішення про те, який це саме вид тканини, щоб потім правильно визначити суми ввізного мита. Тільки після того, як лабораторія визначила що це за вид тканини — декларація відправляється в тарифний відділ для визначення ціни.В підсумку митниця за результатами експертизи знає, який це товар і може визначити на нього ціну.

В приведеному вище випадку з тканиною, необхідно дати ціну не нижче, ніж ризикова ціна, тобто підняти її необхідно з 2,2 дол/кг до 3,75 дол/кг.Але в чому ж полягає хитроумна схема?

За той період — це приблизно 30-45 днів — поки лабораторія виносить рішення з визначення «Що це за товар?», юридична особа, яка цей товар завезла (імпортер по митній декларації) просто припиняє своє існування і закривається. Таким чином, мито до бюджету платиться набагато менше, ніж необхідно, за рахунок доплати. А компанія по суті вже не існує і доплату стягнути нема с кого. Наприклад, за фактами, які оприлюднив народний депутат, компанія ТОВ «КІЙ ТОРГ» за 10 днів оформила 80 контейнерів з тканиною за такою схемою. І поки лабораторія видасть рішення про товар, а митниця порахує суму доплати до бюджету України, ТОВ «КІЙ ТОРГ» закриється і доплатити буде просто нікому. Бюджет не отримає гроші.

Андрій Немировський також повідомив, що аналогічна схема недоплати діє і по взуттю.

«З березня 2017 року весь потік тканини з Одеського порту був перенаправлений до Києва на пост «Столичний», оформлення якого діє за такою ж схемою: тканина заявляється за заниженою вартістю, а так як митниця повинна перевірити вагу та характеристики товару, щоб виявити вартість вантажу, митниця відбирає зразки для визначення митного коду товару, а суб'єкт, який не хоче чекати експертизи і платити за простій товару, подає тимчасову декларацію, за якою сплачує до бюджету копійки від реальної вартості, і зникає з цим вантажем.

По завершенню експертизи лабораторією компанія вже не існує, а відтак нема з кого стягнути борги», — зазначив Немировський.

За його інформацією, тільки за березень 2017 р., шістьма фірмами–примарами, як їх називають у Києві, було оформлено біля 200 контейнерів з тканинами за такою ж схемою. Це спричинило бюджетних втрат приблизно на 50 млн грн.! Загалом, за інформацією депутата, збиток від оборудок на Київській митниці лише за два місяці цього року нараховує більше 9 млн. доларів США, або близько 270 млн. гривень!

Депутат підкреслив, що про всі ці схеми добре відомо правоохоронцям, які все це, напевне, і покривають, тому що реакції на публічні заяви журналістів поки що немає. Також під час розслідування справи з'ясувалось, що заступник директора НАБУ Анатолій Новак і Сергій Тупальський є кумами. Може саме цей факт і є поясненням небажання НАБУ реагувати на кричущі факти корупції?

«Навіть навпаки, — говорить А.Немировський, — тиск іде з боку правоохоронних структур на тих людей, які займаються розкриттям цих схем, з приводу чого я вже звернувся до правоохоронних органів, а також до вищого керівництва правоохоронних структур країни. Сподіваюсь, що відповідні органи займуться, нарешті, розслідуванням цих фактів», — наголосив депутат.

Директор «Фанчі-інвест» Роман Стефанчишен заявив про системне переслідування з боку правоохоронних органів Миколаївщини

Зокрема, під час прес-конференції в «Інтерфакс» Роман Стефанчишен поскаржився журналістам на дії поліції і прокуратури Новоодеського і Вознесенського районів, Миколаївської області, відзначивши прокурора Вознесенського району Віталія Шевченка, суддю Баранкевич та новоодеського прокурора Олега Наливайченка.



За його словами, переслідування розпочалось у 2014 році, після смерті його батька, який з 2012 року придбав базу і започаткував підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції.

«Коли помер батько, я на той час був держслужбовцем, але розуміючи, що батьківська справа може зникнути, що все майно без господаря розкрадуть, я прийняв рішення очолити підприємство. І в серпні 2014 р. була заснована компанія «Фанчі-інвест». Ми розбудували базу, закупили обладнання в Німеччині, створили холдинг повного циклу з вирощування, переробки і виробництва готової сільгосппродукції. Зараз в нас працює 300 чоловік, ми експортуємо свою продукцію до 6 країн, і являємся найбільшими платниками податків в Новоодеському районі», — розповів Роман Стефанчишен.

Відео про розвиток підприємства:



«Але відразу, як я виявив бажання продовжити родинну справу, на мене розпочався тиск зі сторони очільників місцевих правоохоронних органів — вони хотіли поставити своїх керівників і отримати контроль над підприємством. Звичайно ж, я на таке не погодився, — розповідає директор ТОВ «Фанчі-інвест». — Відтоді на мене і підприємство розпочався тиск – різноманітні перевірки, обшуки, надумані кримінальні справи. Зокрема, шукаючи привід, щоб ускладнити мені життя, керівник Новоодеської поліції порушив справу за ст.243 – незаконне зберігання зброї, відкриту по факту придбаного мною сувеніра – козацької шаблі. І це при тому, що я офіційно оформив її в поліції та була проведена експертиза цієї шаблі, яка не виявила нічого протизаконного».

Заява Стефанчишена, щодо сувенірної шаблі:



«Ситуацію ускладнило й те, що я погодився продати автівку мого батька – «Тойоту камрі» керівнику Новоодеського відділу, Вознесенської місцевої прокуратури Олегу Наливайченку. Отримавши контроль над автівкою, прокурор відмовився платити гроші, натомість розпочав компанію по переслідуванню мене і мого підприємства», — поскаржився Роман Стефанчишен.

Подробиці шахрайських дій прокурора Наливайченка: http://novosti-n.org/ukraine_article/read/13911.html

«Звичайно, я не збирався здаватись, і написав декілька заяв до вищих інстанцій, зокрема, ГПУ. На честь вищого керівництва української прокуратури, вони відреагували адекватно і по закону. Проти Наливайченка була порушена справа, кілька слідчих були відсторонені від роботи. Але для поліпшення загальної картини цього замало», — наголошує Роман Стефанчишен.

За словами директора ТОВ «Фанчі-інвест», на місцевому рівні в Новоодеському і Вознесенському районах відбуваються дивні речі. Замість того, щоб виконувати свою роботу, захищати закон та припиняти незаконні дії, місцеві силовики кришують шахраїв, які розкрадають все, що погано лежить, та закривають очі на численні правопорушення — такі як незаконна вирубка лісів, або незаконний видобуток піску. Більше того, силовики переслідують місцевих активістів, які прагнуть домогтися справедливості та відстоюють інтереси громади.

«В районі безліч корупційних проблем. Наприклад за одну ніч, в лісі Новоодеського району було незаконно вирубано та вивезено більш як 300 вікових дерев! Як фаховий юрист, я допомагав одному Новоодеському активісту, що бореться проти вирубки лісів. В цього активіста виникли проблеми із ново одеською суддею Баранкевич, яка дала Вознесенській прокуратурі санкцію на обшук в господарстві цього активіста. Обшук проводила слідча – підлегла прокурора Наливайченка, за поданням судді із іншого району. Це пряме порушення територіальної підслідності, що свідчить про міцні корупційні зв’язки. І такі приклади типові для місцевих правоохоронців.

Нещодавно був випадок, коли людину намагались незаконно осудити за вбивство, підкинувши на місце злочину його недопалки. На щастя, суд виправдав цю людину, але такі методи застосовуються скрізь. Більшість людей боїться відкрито виступати проти місцевих корупціонерів.

Вони діють хитро і підступно – відкривають надумані справи не проти когось конкретно, а за фактом. Тим самим, усуваючи людину, на яку хочуть тиснути, від права ознайомлюватись із документами слідства»,– розповів Роман Стефанчишен.

На останок, директор «Фанчі-інвест» виразив надію, що ситуація із корупцією на місцевому рівні поліпшиться і люди, які хочуть працювати чесно, будуть відчувати підтримку закону. Але для цього керівництву країни треба докласти максимальних зусиль та продемонструвати не на словах, а на ділі своє бажання викорінити ганебні явища в правоохоронних органах.

Довідка: ТОВ «Фанчі-інвест» — сільськогосподарський виробничий холдинг повного циклу. Є найбільшим платником податків в Новоодеському районі, Миколаївської області. Виробляє крупи, кілька видів макаронної продукції торговельної марки «Fanchi», смажені зернята торговельної марки «FanSnekki» від «Fanchi», паливні гранули із лушпиння насіння соняшника. На підприємстві працює 300 людей, є власна сертифікована лабораторія перевірки якості. Продукція «Фанчі-інвест» експортується до 6 країн.

Українському бізнесу по пунктам розповіли, як реально завоювати арабо-африканські ринки - відео



В агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція UCCI Group, на якій презентували унікальні можливості для вітчизняних компаній на ринку ОАЕ, країн Близького Сходу і Африканського регіону.

На думку організаторів прес-конференції, даний напрямок є одним з найбільш перспективних для розвитку міжнародної торгівлі українських виробників товарів і послуг. Головне в цьому процесі — об'єктивно оцінити свої можливості і скористатися послугами професіоналів.

Відео з прес-конференції:


Вікторія Рахматулліна, директор з розвитку UCCI Group, особисто представила громадськості Практичну модель розвитку ділових взаємин між Україною і арабо-африканським регіоном.

За її словами, метою даного проекту UCCI є створення розгалуженої мережі національних лобі з просування комерційних інтересів українських компаній в арабо-африканському регіоні.

«Для цього ми створили два реально працюючих майданчика. Перший — в ОАЕ, фрі-зона JAFZA, який покриває весь арабський регіон, і другий — в Нігерії, що покриває Західну і Центральну Африку», — розповіла Вікторія.

Директор з розвитку UCCI Group розповіла про методи просування українських компаній на арабо-африканський регіон.

За її словами, в першу чергу, успіх на цих ринках для українських компаній стане можливим і відчутним, якщо грамотно приймати участь в профільних виставках та на спеціалізованих підготовлених майданчиках, які і створює UCCI Group.

«Робота на реальних майданчиках на кінцевих ринках дуже важлива, це дозволяє всім учасникам спілкуватись і встановлювати контакти з активними місцевими гравцями реального сектора економіки. Хочу зазначити, що UCCI Group розробляє і супроводжує реалізацію індивідуальних схем роботи для кожної окремої компанії через дві структури: Бізнес Інкубатор і Бізнес Центр. У нас немає кліше — ми працюємо індивідуально з кожним підприємством. Нам важливо, щоб кожне підприємство отримало конкретну реалізацію на цих ринках. Крім того, з метою інформування про принципи і методи роботи на арабо-африканських майданчиках, ми проводимо виїзні тематичні заходи в регіонах України, побудовані на практичних прикладах і оцінці ризиків виходу на кінцеві ринки», — підкреслила Вікторія.

Український Бізнес Центр UCCI

«Український Бізнес Центр — це майданчик для пільгової реєстрації компаній, з метою подальшого самостійного просування на арабо-африканський ринок. Також, це ефективні платформи для комерційного запуску сформованих і вже попередньо випробуваних стартап-компаній та проектів. В роботі Бізнес Центру найважливіше — це створення системних рішень для роботи з проблемними країнами в Африканському та Арабському регіонах, а також організація роботи з безліччю м'яких валют цих країн, що дозволяє без ризиків і потрясінь освоювати нові перспективні напрямки», -пояснила головні моменти Вікторія Рахматулліна.



Також, експерт розповіла про принципи роботи UCCI Incubator.

«Для роботи в новому регіоні, особливо такому як африканський і арабський, головне правильно оцінити свій потенціал, перспективи і можливості реалізації танаскільки бізнес зможе створити вдалу комерційну історію в нових специфічних умовах. І дуже часто постає питання, як же це зробити з мінімальними витратами і з максимальним ефектом. Саме для допомоги українським компаніям у вирішенні даного питання і був створений UCCI Incubator. Методи роботи через UCCI Incubator логічні і зрозумілі для всіх. Ми надаємо робочий простір на майданчиках UCCI в ОАЕ і Нігерії. На всіх етапах, ми забезпечуємо підтримку і допомогу на новому для вітчизняного бізнесу ринку. Це і супровід угод під ключ, допомога в переговорах, організації зустрічей з потенційними партнерами та багато іншого — все дуже індивідуально, під кожну компанію. Наш 15-річний досвід і можливість працювати через наші майданчики, користуючись нашою репутацією в цьому регіоні, дозволяє українським компаніям мінімізувати фінансові витрати і ризики, і досягати реальних результатів», — розповіла Вікторія.

За її експертної думки, дуже хороший ефект досягається від участі вітчизняних компаній у виїзних практичних заходах Українського Бізнес Центру за підтримки найбільшої СЕЗ в світі JAFZA.

«Зовсім недавно ми провели такий практичний захід Українського Бізнес Центру UCCI в ОАЕ, учасниками якого були чотири структури:

1. ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ АВТОАГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» — в особі генерального директора Литовченко Андріана і комерційного директора Гончарова Артема;
2. ТОВ «УКР-ТРЕЙД-ГРУП» — в особі комерційного директора Резника Сергія;
3. ТОВ «Агрозоосвіт» — в особі директора та власника Антонова Сергія;
4. Глави «Національного галузевого партнерства в легкій промисловості України» — Голди Виноградської.

Було багато корисних зустрічей, учасники оцінили свої можливості, свій потенціал на цих ринках, були проведені предметні переговори про подальшу співпрацю, намітились потенційні партнери і клієнти. Всі залишилися дуже задоволені, і налаштовані на подальшу плідну роботу. Ще раз скажу, ми відкриті для всіх компаній, незалежно від їх розміру, і готові допомагати і прокладати дорожню карту для наших партнерів під будь-який запит», — підкреслила Вікторія Рахматулліна.

«Для цього, ми організуємо українські стенди на різних великих виставках, які можуть зацікавити український бізнес, що шукає шляхи виходу на нові ринки. Користуючись нагодою, хочу анонсувати дві дуже важливих події.

Від імені UCCI Group запрошую український бізнес до участі на виставці INDEX DesignSeries яка пройде 22-25 травня 2017 року. INDEX DesignSeries є найважливішою подією дизайну для регіону і відображає новітні світові тенденції. Ми запрошуємо професіоналів будівельної галузі, представників архітектурних бюро, дизайнерів інтер'єрів. Понад 35 тис. відвідувачів, 45 країн-учасниць, 20 павільйонів, 9 напрямків. Виставкова площа 32 тис. кв. м.

До речі, одна з компаній, яка брала участь у виїзній сесії в ОАЕ вже бере участь в цій виставці», — акцентувала спікер.

«Наступна подія — найбільша подія для харчової галузі, яка проводиться в Африканському регіоні. Це — FOOD WEST AFRICA — УНІКАЛЬНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ХАРЧОВИКІВ.

Це наймасштабніша продуктова виставка африканського континенту FoodWestAfrica, яка відбудеться 17-19 травня 2017 Landmark центр, Лагос, Нігерія. На виставковій площі понад 3 тис. кв. м будуть представлені понад 200 експонентів з 25 країн світу. UCCI Group є організатором колективного стенду України, на якому вітчизняні компанії зможуть гідно представити країну. Ставши її учасником, вони отримують доступ на динамічно зростаючий нігерійський ринок, який має особливу потребу в продуктах харчування.

Крім, власне, бізнес-напрямків директор з розвитку UCCI Group розповіла також і про такий цікавий проект, як UCCI EDUCATION.

«Для того, щоб тепер і в майбутньому зв'язки і порозуміння між нашими країнами були більш глибокими і, як наслідок, робота результативною, ми і почали наш проект UCCI Education. В рамках даного проекту нами організований обмін студентами між провідними ВНЗ України та арабо-африканськім регіоном, як по академічним, так і практичним програмам. Це дозволяє будувати майбутнє і готувати ґрунт для подальшої співпраці за всіма перспективними напрямками», — зазначила Вікторія Рахматулліна.

У прес-конференції також брала участь Глава „Національного галузевого партнерства в легкій промисловості України» Голда Виноградська, яка наголосила на важливості прямого спілкування з партнерами арабо-африканського регіону.

«Спасибі UCCI Group за можливість побувати в ОАЕ і познайомитися з новою системою координат ведення бізнесу. Це був неоціненний досвід і яскраві враження, — звернулася до присутніх Голда Виноградська. — Наше агентство спеціалізується на допомозі і просуванні наших дизайнерів і виробників товарів легкої промисловості на міжнародні ринки. Видно, UCCI Group, завдяки системності і чітко вибудуваній платформі, робить дуже правильні кроки. Все продумано — з чого починати, які юридичні, ментальні проблеми можуть бути і як їх уникнути, як шукати клієнтів і правильно працювати з партнерами, як правильно завершувати угоди. У нас був цілий ряд корисних зустрічей, які показали нові перспективи зростання. Були намічені плани і алгоритм дій, які ми будемо пропонувати для потенційних учасників — представників української сфери легкої промисловості. Нещодавно ми проводили конкурс «Прорив в легкій промисловості» (Львів), в рамках якого учні профільних училищ розробляли уніформу для готельного і ресторанного бізнесу. Моделі вже зацікавили цей бізнес, замовлення будуть виконувати на базі училищ-учасників конкурсу. Ми також розраховуємо, що цей напрямок буде користуватись попитом і на міжнародних ринках», — розповіла Голда Виноградська.

Чому Україна має перспективи на арабо-африканських ринках?

Відповідаючи на питання журналістів, зокрема, які результати вже досягнуті і які галузі, крім традиційно затребуваної аграрної, можуть зацікавити арабо-африканські ринки, зокрема ринок Еміратів, Вікторія Рахматулліна пояснила, що насправді ОАЕ — це відкрита книга, куди можуть заходити всі.

«Не варто забувати, що Емірати постійно ростуть, там будується безліч готелів, бізнес і торгових центрів. Їм потрібні нові дизайнерські рішення в галузі архітектури та інтер'єру, і у наших компаній в цьому напрямку відмінні можливості — вони цілком конкурентні. Україну все ще позиціонують, як аграрну країну. Треба йти від цих стереотипів, йти від сировини і виходити на готову продукцію з високою доданою вартістю. У зв'язку з цим, показовим є приклад українського заводу ПААЗ, який є нашим клієнтом — зараз він поставляє автозапчастини для ринку Близького Сходу. Під нашою парасолькою працюють компанії, які продають обладнання для виробництва масла Ірану і ОАЕ. Є компанії з експорту торфу, у них також, завдяки нашій допомозі, йде успішна торгівля на Близькому Сході. Ряд невеликих продуктових компаній за нашого сприяння вже знайшли свої ринки збуту в ОАЕ, і успішно працюють з місцевими супермаркетами.

Якщо виходити на ринок самим — це великі фінансові та часові витрати. Лобі та професійний супровід набагато спрощує і прискорює процес виходу на міжнародні ринки. Якщо бізнес буде це розуміти, то буде краще для всіх. Наш інкубатор допомагає м'яко зайти на ці ринки, спробувати себе, отримати відповідь — так чи ні, чому ні. Це теж дуже важливо — реально оцінити свої можливості, свій потенціал в цьому напрямі, щоб знати, куди і як рухатися. Головне — діяти системно і дотримуватись умов, прописаних в контрактах і угодах», — підсумувала Вікторія Рахматулліна.