Последние блоги

Судова реформа очима журналістів: враження від Харківського апеляційного суду

Судді жартують, що реформа суддівської системи здійснюється з 1761 року. У новітній Україні система правосуддя змінюється останні вісім років, проте рішучих обертів цей процес набрав у 2016 році з внесенням змін до Конституції та статусу суддів.

Інакше не могло й бути. Ситуація, яку уособлювали зваричи, чауси, вовки, царевичи, кицюки та інші, — не лише погрожувала жорстокими самосудами, але й руйнувала засади державності. Адже судді масово і безсоромно прислуговували кримінальним, бізнесовим та політичним спільнотам.



Сьогодні Вища рада правосуддя невтомно “вичищає стайні”, притягуючи суддів до відповідальності. Попередження, догана, сувора догана, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, подання про звільнення з посади — стали буденними явищами. Завдяки стягненням та іншим факторам суддівський некомплект становить вже близько трьох тисяч посад. Є суди, в яких немає жодного судді! Це при тому, що суди в Україні протягом року вирішують 4-6 млн. справ!


Незважаючи на труднощі та спротив, система істотно реформується. На посади суддів прийшло багато адвокатів та науковців. Запрацював новий Верховний суд, свіжий подих отримало суддівське самоврядування. Довіра до правосуддя зросла. Якщо до Майдану судам довіряло 5 % населення, то зараз це показник збільшився втричі.

Проте бізнесові та політичні групи намагаються впливати на систему правосуддя і надалі. Наприклад, у жовтні ц.р. в скандальні хроніки потрапив суддя Апеляційного суду Харківської області Володимир Плетньов. До його будинку завитали активісти — не самі, а разом із опудалом, що теліпалося на шибениці. До рота опудалу були запхнуті гроші. Папірці з цифрами красномовно вказували на гріхопадіння судді.

Від колег-журналістів автору стало відомо про існування так званого “Списку Святоша”. До нього потрапляють судді, які виносять сумнівні рішення в інтересах колишнього регіонала, народного депутата і власника групи компаній “АІС” Дмитра Святоша. Як виявилось, перші номери у “Списку Святоша” займають той самий Плетньов та його столичний колега Юрій Мазур. Відеокамери зафіксували налякані обличчя цих осіб, коли журналісти їх запитували про одіозного політика.



Об’єднана група київських журналістів на чолі з автором статті вирушила до Харкова, аби познайомитись з Плетньовим. Та, за одним ходом, зібрати матеріали для майбутнього фільму про сучасних українських суддів. Ні, не про тих, що мантією заробляють неправедні гроші. А про яскравих, відкритих, харизматичних служителів Феміди нового, постмайданного формату.



Одразу скажемо, що журналісти знайшли в Харкові позитивних персонажів. І не лише серед суддів, що працюють по 12-15 годин на добу, живуть без пафосу, мають цікаві захоплення, пишуть історичні книги. Типовим представником майбутнього суддівського корпусу виявилась керівник прес-служби Харківського апеляційного суду (за яку слід тримати кулаки, аби вона здала суддівські іспиті). Безумовно, усі вони стануть героями майбутнього фільму.

Що стосується Володимира Плетньова, то він зустрічі з журналістами усіляко уникав. Вірогідно, не хотів чути запитань про справу депутата Святаша, яка розглядалася не без його участі. Пан Плетньов через телевізор спростував своє особисте знайомство з народним депутатом на ім’я “Дмитро”, а потім взагалі написав заяву про відставку з посади судді.



До речі, згодом фігурант “Списка Святаша” заявив про те, що стане відеоблогером і розповість багато-пребагато фактів з прізвищами; що “прімєром для подражанія” для нього є кумир усіх “ватників” Анатолій Шарій. Невже на нас чекають шокуючи одкровення та покаяння “заблудшєва судьі”?!

Загалом бачимо, що судді на кшталт Плетньова потроху відмирають, як динозаври. На зміну приходять чудові та порядні люди, — як, наприклад, голова Ради суддів України Олег Ткачук (на світлині — у центрі).



За безпосередньою участю пана Олега створюється Антикорупційний суд, впроваджуються електронний суд та інші новели, вживаються додаткові заходи для забезпечення незалежності суддів. І це вселяє впевненість і оптимізм не лише в успіх суддівської реформи, але й в майбутнє нашої держави!

Дмитро Федоренко, спеціально для UkrPress.info

P.S. Відео: голова Ради суддів Олег Ткачук про болючі питання розбудови судової системи в Україні.

comments powered by Disqus