Последние блоги

АнТІПОВЕ реформування Чорнобиля

  • написал: dazv
  • 968
У якийсь момент нам усім здавалося, що важкі 90-ті з їх безчинствами залишились у минулому. І це почасти правда. Проте, судячи з реалій, зараз настали нові часи. Однак суть залишилась – те ж рейдерство, але більш завуальоване. Ніжно і красиво загорнуте в обгортку із примарливої законності.
Відповідно до загальних засад здійснення господарської діяльності в Україні, закріпленої в Господарському кодексі України та ряді інших законодавчих актів України, підприємницька діяльність базується зокрема на принципі обмеження втручання державних органів. В той час, коли наша держава стоїть на порозі великих змін в бік європейської інтеграції та потребує вливання фінансових ресурсів в економіку з усіх можливих джерел для підтримання її життєдіяльності, прослідковується досить невтішна тенденція розвитку подій в іншому напрямку – перерозподіл фінансових потоків на користь високопосадовців і всіляке перешкоджання деякими органами державної влади здійсненню легальної господарської діяльності та відповідно — сплаті значних податків в державний бюджет.
Описана вище нищівна схема, на превеликий жаль, діє в багатьох сферах економіки нашої держави, проте наразі, хотілось би описати ситуацію, що склалась на території з особливим статусом – Зоні відчуження та обов’язкового (безумовного) відселення – таке собі ТИПОВЕ в реаліях нашої держави реформування, впроваджувачем якого став АнТІПОВ.
14 травня 2015 року відбулось таке довгоочікуване призначення ( Державне агентство України з управління зоною відчуження – скорочено ДАЗВ було без керівника та заступників більше аніж півроку, що фактично паралізувало роботу державної структури) нового Голови ДАЗВ – Антіпова Юрія Федоровича. Всі ми – люди, що працюють на території Зони відчуження, чекали цього призначення та сподівалися, що нове керівництво одразу включиться в роботу та почне вирішувати наболілі питання – захоронення радіоактивних відходів, залучення інвестицій та коштів по профільним програмам фінансування, розумного та об’єктивного інформування про діяльність Зони відчуження на державному та міжнародному рівнях, соціального забезпечення працівників, допомога у вирішенні проблемних питань підприємств зони відчуження. Проте, прогнози та надії не виправдали себе.
Нова маленька влада з перших днів проявила себе з «кращих» боків – кадрові перестановки, переділ власності, погрози керівникам підприємств, вимагання грошей, примушування керівників підприємств до довгострокового розірвання трудових відносин за контрактом. Перелік «дієвих методів», зрозуміло, не вичерпний. Про продуктивність праці та ефективність діяльності державного органу не йдеться взагалі. Та і яка може бути робота, коли Державне агентство наказом створює дорадчий орган – Комісію з реформування зони відчуження і заступник голови комісії – Гребенюк О.В. починає роздавати вказівки, що взагалі не входять до сфери повноважень комісії та її заступника, і фактично замінює собою Голову Агентства – проводить наради, дозволяє собі привселюдно робити голосні заяви, дає вказівки, намагається впливати на вирішення кадрових питань, пише на підприємства листи від імені заступника голови комісії з вимогами про відкликання працівників з відпустки.
Інша не менш вельмишановна пані — Олена Олександрівна (прізвище з метою дотримання вимог законодавства про захист персональних даних називати не будемо) теж займає досить цікавий пост «сірого кардинала». Жінка-посадовець без посади, яка називає себе помічником Голови Агентства та його консультантом з фінансових питань і на цих «законних» підставах витребовує інформацію від підпорядкованих підприємств та втручається в їх законну господарську діяльність, роздає вказівки, готує проекти документів. І, що найцікавіше, ці вимоги без зайвих запитань виконуються. Отака сила переконання.
Ще один не менш «достойний» член цієї «продуктивної та прогресивно мислячої» команди – новопризначений за доволі таки сумнівних обставин і, дякувати Богу, поки ще тільки зі статусом «виконуючий обов’язки» ДП «ЦОТІЗ» — Пашкевич Сергій Леонідович. Тут варто зупинитись дещо детальніше. ДП «ЦОТІЗ» — Державне підприємство «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» — одне з підприємств Зони відчуження, що в останні кілька тижнів стало, так би мовити, жертвою зазіхань АнТІПОВСЬКОЇ команди «реформаторів». Чому? Поясню. Відповідно до своїх установчих документів дане підприємство має доволі широкий спектр важливих функцій, проте одна з основних на даний час – це супровід офіційних делегацій та окремих громадян для відвідування Зони відчуження з ознайомчою метою. Оскільки підприємство є суб’єктом господарювання, то, зрозуміло, що дана діяльність приносить певний прибуток. На думку антипівських реформаторів, мабуть, захмарний. Саме тому вони з таким жагучим бажанням взялись за ДП «ЦОТІЗ». І почалось. Директора довели до серцевого нападу і відправили на лікарняний. ДАЗВ відвертими методами почало втручатись в господарську діяльність підприємства – вирішуючи кадрові питання без належних на те повноважень – порушуючи всі права, надані Підприємству статутними документами. Тим часом швидко знайшли підходящу кандидатуру, оскільки це відбувалось поспіхом – особу з сумнівною освітою, відсутністю досвіду роботи на керівних посадах і що найголовніше — з обмеженим мисленням. Такого-собі пішака. Шляхом нехитрих напівзаконних кадрових маніпуляцій за кілька годин призначили його на посаду заступника. При цьому діючого заступника, який перебував у відпустці з наступним звільненням, для цього сумнівним способом відкликали з відпустки, перевели на іншу посаду набагато нижчого рівня. Ще одного заступника, який на той момент ЗАКОННО виконував обов’язки директора – залякали, змусили написати заяву на короткотермінову відпустку і стати автором наказу на покладання обов’язків директора на Пашкевича С.Л., щоб легко і типу «законно» перекласти всі повноваження на новопризначеного заступника Пашкевича. При цьому, зрозуміло, осторонь не стояло і ДАЗВ, яке теж випустило у світ низку протизаконних кадрових наказів з особового складу, втрутившись в діяльність підприємства «ЦОТІЗ». Але зараз мова не про це. З’ясовувати всі обставини справи буде вже Генеральна прокуратура України та інші уповноважені державні органи.
Одне з авторитетних видань України кілька тижнів тому опубліковало статтю, авторами якої є ряд поважних науковців під назвою — «Чорнобильська зона не пробачає легковажності». І це насправді так. Новопризначені урядовці, не маючи необхідної освіти та розуміння, при цьому плекаючи лише бажання наживи, забувають, який стратегічний об’єкт знаходиться в їх руках і, тим більше, навіть не уявляють, яке страшенне лихо знов може трапитись у випадку неграмотного ним управління.
Який можна взяти висновок із всього сказаного? Говорити можна багато, але закарбувати варто одне — до того часу поки злочинні, підступні і безпринципні корупціонери антіпови-гребенюки-пашкевичі та такі ж як вони, будуть у влади – перспективи розвитку нашої держави в цілому і Зони відчуження як невеликої, проте небезпечної, стратегічної і важливої частини території України, будуть відсутні.

Чорнобиль сьогодні. І кухарка намагається керувати.

  • написал: dazv
  • 2909
Якби Зона відчуження Чонобильської АЕС (далі по тексту – ЗВ) була простою людиною, то я б особисто, порадив ій звернутися (так її сьогодні лихоманить) до лікаря-біоенергетика, або до бабки-шептухи. Проте, це складна система, яка складається з різнопрофільних державних спеціалізованих підприємств, служб, установ та підрядних організацій. І на кожному підприємстві є колектив, виконують роботу небайдужі люди, в основному, причетні до ліквідації перших наслідків аварії у квітні 1986 року, які так і пов’язали своє життя з зоною відчуження, працюючи тут до теперішнього часу.
Тут за 30 років вже склалися свої “внутрішні” традиції, своя методика роботи, своя культура, цінності.
Зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення – офіційна назва, або як її просто і скорочено називають місцеві – “Чорнобильська зона”, “Чорнобиль”, “Зона”, за весь період існування пережила декілька реформувань, багато змін на керівних посадах державних підприємств, але мета і профільні завдання роботи завжди мали єдиний вектор: “ліквідація наслідків аварії, контроль за транспортуванням/перенесенням радіоактивних речовин за межі території зони та відтворення безпечної екосистеми”.
Так ось, до чого це все. З метою узгодження роботи державних підприємств ЗВ та координації виконання завдань, поставлених Вищими органами державної влади, 09 липня 2013 року (наказ №88 Державного агентства України з управління зоною відчуження) було створено “Центр організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження” (ДП “ЦОТІЗ”). Завдяки професіоналізму та досвіду першого директора Феєра В.І. протягом декількох місяців штат був укомплектований професіоналами, фахівцями, відданими своїй справі, і робота закипіла. Дане підприємство, відповідно до Статуту, створювалося з метою виконання контролю за дотриманням природоохоронного законодавства при здійсненні будь-якої діяльності у зоні відчуження, постійної участі у контролі за дотриманням норм і правил реконструкції і зняття з експлуатації об`єктів ЗВ, для участі в організаційно-технічному забезпеченні і координації заходів із зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, для прийняття участі у обстеженні радіоактивно забруднених територій тощо.
Підприємство, завдяки кваліфікованому управлінню та високій якості виконаних завдань швидко завоювало авторитет як у зоні відчуження, так і поза її межами. Нерідкими гостями стали іноземні гості, науковці, високі посадовці. До думки директора Феєра В.І. та його сучасних тверезих поглядів прислухалися і керівники інших підприємств, і Голова агентства і управлінський апарат Мінприроди.
Довідка. Посаду Голови агентства на той час обіймав Володимир Іванович Холоша, який весь свій трудовий шлях з 1978 пройшов у Чорнобилі, людина з великим авторитетом і глибокими знаннями у чорнобильських питаннях.
Проте, В.І.Холоша, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року був звільнений з займаної посади на підставах, передбачених Законом України «Про очищення влади».
І почалося. Спочатку покривало влади перетягували між собою два заступники Голови: М.І.Проскура та О.Б.Туркевич, аж поки не звільняють одного, а другий переховується на лікарняних та у відпустках і якого “люструють” 08 квітня 2015 року. Зона через півроку безуправлінського існування вже офіційно залишається анархічною. Навіть накази і розпорядження немає кому підписувати. Додає масла у вогонь і нова редакція закону “Про державну службу”, згідно з яким особам, які працюють на посадах державних службовців і отримали право на призначення спеціальних пенсій, з 01 квітня 2015 року ці пенсії, призначені відповідно до чинного законодавства України, не виплачуватимуться взагалі. 99% працюючих в ДАЗВ пенсіонерів моментально звільнилися. В коридорах стало тихо.
У той же період часу, в січні 2015 року, В.І.Феєр за власним бажанням (не бажаючи бути причетним до цього бруду) залишає свою посаду, на місце директора ДП “ЦОТІЗ” призначений В.Г.Капишон. Він проявляє себе скрупульозним, відповідальним ставленням до роботи, щоденно завойовуючи авторитет в новому колективі. Буквально протягом двох місяців фінансові показники підприємства значно покращуються, заборгованості по заробітній платі повністю погашені, організація запрацювала з новою силою, компенсуючи своєю бездоганною діяльністю пробуксовки в роботі самого агентства.
А тепер власне про головне. 14 травня 2015 року, шляхом призначенням на посаду Голови ДАЗВ Ю.Ф.Антіпова, до влади проривається зухвала, амбіційна та нахабна команда. Декого з керівників одразу звільняють, дехто намагається поторгуватися з новою “владою”. Антіпов із блискавичною швидкістю розставляє своїх людей на різні посади у всі державні підприємства, ця доля не обходить і ДП “ЦОТІЗ”. Тут з’являється людина, яка вже давно відома в Чорнобилі… ….але, до теперішнього часу відома лише своїми заслугами у сфері харчування та готельного обслуговування. Директор фірми “Ректан” С.Л.Пашкевич, який завжди беззмінно зустрічав і проводжав відвідувачів свого кафе “Десятка”, допомагав паркувати автомобілі на стоянці біля свого закладу, цікавився, чи гарно люди пообідали, і чи смачно в них готують. Поряд з кафе “Десятка” (до речі, це єдиний приватний і неконкурентний заклад харчування у Чорнобилі) функціонує і готель з однойменною назвою, щоденно приймаючи на нічліг туристів, іноземців, науковців, яким, до речі, організували та забезпечили відвідування зони відчуження та провели екскурсії кваліфіковані спеціалісти ДП “ЦОТІЗ”. Мабуть, споглядаючи на потік зацікавлених відвідувачів, у запаленому мозку С.Л.Пашкевича почала виникати нова бізнес-ідея – підібратися до коштів держави поближче, використовуючи посаду в ДП “ЦОТІЗ”. А тут і карти почали складатися: під гарячу руку люстрації попали кращі досвідчені спеціалісти та керівники у Департаментах Мінприроди, І.А.Шевченко призначений міністром екології, Ю.Ф.Антіпов – Головою ДАЗВ, люди, які відверто не зацікавлені у природоохоронній діяльності України, які публічно плутаються у екологічних термінах, поняттях і визначеннях, не розуміють відмінності між зоною відчуження та зоною безумовного відселення, рвуться вперед, реагуючи лише на цифри, з яких складаються особисті “відкати”. З перших днів біля Антіпова з’являється вірний однодумець О.В.Гребенюк (навіть посаду для нього винайшли – заст.голови Комісії ДАЗВ з питань реформування зони відчуження, створеної наказом №53 Голови ДАЗВ від 28 травня 2015 року), сумнівно відомий в Чорнобилі тим, що жодного кроку і руху ніколи не робив без власного інтересу. Так, декілька років тому, дохазяйнувався до того, що зацікавив своїми діями прокуратуру та кримінальну міліцію, взявши максимальний куш при будівництві паркану по периметру зони та доріг, для яких були використані безкоштовні відвали гірських порід з рідного ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” і продані державі по захмарним цінам.
С.Л.Пашкевич, заручившись підтримкою “старших” починає діяльність. Директора ДП “ЦОТІЗ” в нахабній формі змушують негайно відмовитися від посади і звільнитись, що закінчується лікарняним для керівника підприємства. Заступників директора взагалі не беруть до уваги, залякавши та сторгувавшись з одним і підробивши заяву та підпис іншого, заступником швидко стає С.Л.Пашкевич. Логічно, що залишається лише отримати право підпису та тимчасове виконання обов’язків, що наші герої і роблять. Пашкевич починає проводити наради і роздавати непрофесійні вказівки, намагається встановити армійський контроль за кожним працівником, провокує виникнення конфліктів у колективі, і протягом лише двох днів примудряється блокувати роботу всього Центру, виплату заробітної плати, виконання основних задач і договірних зобов’язань перед підприємствами ЗВ, під загрозою опиняється об’єктивно-інформаційна здатність всього Агентства…
“Така ситуація”, як каже один мій знайомий. А поки що ми готуємося до нової вахти, дивуємося з нових наказів і розпоряджень Голови ДАЗВ, очікуємо на з/п, зустрічаємо гостей з Англії, які вже вкотре відвідують зону, на цей раз з метою організувати тут літній табір для своїх студентів-ядерщиків, з подальшим обміном і сумісною співпрацею та думаємо над тим, як відповідати на їх запитання: “Чому старший кухар їдальні “Десятка” керує одним із головних підприємств ЗВ?” або “Чому т.в.о.диретора ДП “ЦОТІЗ” особисто контролює процес приготування обідів для відвідувачів?”
Розумію, що це лише один епізод з ряду зловживань в українській владі, розумію, що мітинги біля Кабміну та ВР, палатка “Правого Сектору” поблизу входу в Мінприроди, скарги в прокуратуру та особисті бесіди з чиновниками іноді лише розважають останніх, розумію, що ця “нова” влада прийшла лише на декілька років, розраховуючи, по прикладу попереднього президента, безкарно втекти за кордон. Але, в той же час, розумію, що знаходження на керівних посадах таких пашкевичей є лакмусовим папірцем для всієї нашої державності, для кожного з нас особисто. Чому спеціалізованим державним підприємством сьогодні повинен керувати той, хто вчора керував кухнею у власному кафе? Чому кошти чорнобильців-ліквідаторів повинні фільтруватися через кишені пузатих “прибульців”? Чому розробка кожної бюджетної програми і фінансові гранти євроспільноти починають розглядатися тоді, коли визначена сума “навару” для українського посадовця? Можливо, потрібно, як у Китаї, в якому з 2000 року стратили 10000 чиновників, просто посилити покарання за корупцію? Розберемося.