Последние блоги

Расхитительница электроэнергии Светлана Кузьминская не является в уголовный суд, надеясь пройти в Раду (ВИДЕО)

Напомним, что некоторое время назад, редакции стало известно, что в черкасском регионе развивается драматическая сага с элементами фарса. Малоизвестная жительница Луганской области, волею судьбы, вдруг стала зажиточной бизнес-вумен, разделив постель и не только с известным аферистом Дмитрием Крючковым. Эта незаурядная парочка, во времена Порошенко прославилась самым наглым и беспринципным разворовыванием денег энергосистем Украины, чудом оставшихся в собственности государства.
С учетом покровителей этой схемы, в лице прошлого Гаранта сотоварищи, больше двух миллиардов гривен исчезли с расчётных счетов многих Облэнего страны. А это наши с вами деньги «за свет», которые мы бережно перечисляем каждый месяц. Понятно, что НАБУ и САП, созданные и коррумпированные самыми высокими портретами страны, оказались бессильными вернуть деньги и наказать виновных. Однако, к чести орлов Авакова, несколько ломтей пирога таки застряли в горле расхитителей. В частности, в Приднепровском районном суде города Черкассы оказалось уголовное дело против Светланы Кузьминской, в котором ее обвиняют в продаже за бесценок двух гидроэлектростанций, принадлежавших Черкассыоблэнерго.
Дело было назначено к слушанию в прошлую пятницу и обещало быть первым серьезным ударом по репутации кандидата в народные депутаты Светланы Кузьминской. Однако слушания не состоялось, так как Кузьминская оказалась «очень больной» и передала в суд больничный лист, из которого стало понятным, что она получила травму и никак не может принять участие в заседании. Не стоит и говорить, что больничный был крайне неряшливо скопирован и вызывал еще больше вопросов, чем было до заседания. Однако задать их было некому, так как суд отказался что либо выяснять, ограничившись формальной отпиской в адрес больницы. Как проходило заседание можно посмотреть здесь.

Your text to link...
Обратите внимание какими возгласами провожали судей, собравшиеся на суд работники Облэнерго, больше всего людей задевала откровенная беспомощность и безынициативность судей. И это после того, как рабочие пережили год без зарплат и выстояли в борьбе за право трудиться и получать заслуженное.
Мы же естественно не удовлетворились отписками известной в узких кругах аферистки Кузи и провели собственное расследование. Как оказалось, больничный был выдан таким себе врачом-практикантом Рустамом Башировым 1991 года рождения. Он конечно же не вспомнил нашу Кузю, однако в журнале нашел соответствующую запись о выдаче ей больничного.

Странная конечно у Рустама память, наверное Светлана Кузьминская выглядела настолько блекло и безвкусно, что Баширов постарался ее как можно быстрее забыть, чтобы спать спокойно. Хотя есть и более правдоподобная версия: размер благодарности врачу, отмазавшего ее от суда, был настолько велик, что работающий на износ Баширов поклялся отдать жизнь за своего благодетеля и тем более молчать о ее состоянии и могла ли она быть на суде. Уж очень подозрительное лицо у нашего молодого врача, случайно оказавшегося в центре большого скандала. Не смотря на заверения врача, расследование пока не законченно.
Сага про грабителей Черкасского облэнерго продолжается, и как положено для такого жанра, главные герои преодолевают трудный тернистый путь, взлеты и падения, слезы радости и неимоверную боль отчаяния. Так вот, сегодняшняя серия была про аферистку Кузю, которая изворачиваясь от правосудия, надеется попасть в Верховную раду как депутат по 194 одномандатному округу. Мы же уверенны, что назначенный аккурат на 22 июля суд, сразу после дня выборов, приведет Светлану Кузьминскую на скамью подсудимых без надежды получить отсрочку на пять лет в стенах многострадальной от аферистов Верховной рады.
Наша версія продолжает следить за развитием событий в 194 избирательном округе. О других деталях этого уголовно-политического скандала мы расскажем в наших следующих публикациях.
Статьи по теме:
ОЧЕРЕДНОЙ “СВИНАРЧУК” ПОРОШЕНКО ДМИТРИЙ КРЮЧКОВ ПРОРЫВАЕТСЯ В РАДУ ПО СПИСКАМ ТИМОШЕНКО?
СЛАБКІ НА … ЛЕДІ Ю, АБО ЯК ТИМОШЕНКО ПРОДАЄ «БАТЬКІВЩИНУ»

ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ ПОД УГРОЗОЙ – «ЧЕРКАССЫОБЛЭНЕРГО» АТАКУЮТ РЕЙДЕРЫ С РОССИЙСКИМИ КОРНЯМИ: РЕЗОНАНС (ВИДЕО)
РОЗКРАДАЧКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СВІТЛАНА КУЗМІНСЬКА ПРЕДСТАНЕ ПЕРЕД СУДОМ І НЕ ПОТРАПИТЬ У ВЕРХОВНУ РАДУ

Розкрадачка електроенергії Світлана Кузмінська предстане перед судом і не потрапить у Верховну Раду

Чудова новина для Черкащан! Світлана Кузмінська має намір потрапити до Верховної ради України і радісно, із задоволенням, розповідати поліції і прокуратурі, що всі їх кримінальні звинувачення — маячня, а збитки державних підприємств, прокриє її тяжка праця на законодавчому полі.

Плацдармом, для захоплення Кузею (саме так її ласкаво називають містяни – енергетики) ВР стане 194 виборчий округ, а це майже половина міста Черкаси. Саме тут живуть трударі і службовці, славетних у минулому потужних підприємств Черкасиобленерго і Азот, які дуже добре знають Кузю і кожного дня її по всякому шельмують. Бо за часів її правління в обленерго, заробітна плата стала не досяжною мрією кожного працівника. Звісно, викликає подів, як Кузя наважилася знову з’явитися перед людьми і просити їх обрати її до Ради, але нахабство не має меж, тим більше, що люди в нас добрі і образ не пам’ятають.

Якщо серйозно. Черкаській регіон завжди був вотчиною Батьківщини. Люди відчували себе обділеними, вимагали від влади змін, підтримували опозицію. Тож «Батьківщина» і її лідерка, вічна борчиня за все хороше і проти зубожіння Юля Тимошенко збирала багатий врожай підтримки. Напевно саме цим і спокусилася розкрадачка електричної енергії Світлана Кузмінська. Напевно Кузя вирішила, що саме цей район підтримає БЮТ знову, а тому варіант проходу до ВР надто ймовірний, тож грошей не пожаліла і мабуть все сплатила по повному. Що з цього вийде побачимо. Сподіваємося, народ вже розібрався хто і чого вартий, тож кнопкодавів і «біженців» поменшає у наступному складі.

А поки йде передвиборча гонитва, є реальний шанс передати щирий привіт і особисто потримати Кузю за руку і не тільки, в Придніпровському райсуді міста Черкаси.

Місто зустрічі таке:

Придніпровський районний суд м. Черкаси

Єдиний унікальний номер справи 711/4752/19 на кримінальне провадження

Номер провадження 1-кп/711/318/19

Склад суду: головуючий суддя: Михальченко Юлія Володимирівна; суддя-доповідач: Михальченко Юлія Володимирівна, суддя-учасник колегії: Скляренко Валентина Миколаївна, суддя-учасник колегії: Демчик Роман Васильович

Сторони у справі: обвинувачена: Кузмінська Світлана Олександрівна, Прокурор: Прокуратура Черкаської області, Захисник: Санніков Сергій Григорович, Представник потерпілого: Юхно Михайло Степанович, потерпілий: ПАТ “Черкасиобленерго”

Стадія розгляду призначена на 05.07.2019 12:30

Отже наразі готуємось до великих потрясінь, які повинні торкнутися не тільки електорату славнозвісного 194 виборчого округу. Якщо суд дійсно візьме до уваги всі докази вини тієї самої Кузі, яка у гонитві за грошовими купюрами разом з совістю втратила навіть інстинкт самозбереження, не спасе її навіть «криша» у вигляді статусу народного депутата. Життя воно таке. Ніколи не знаєш, де знайдеш і де загубиш. І саме цей суд над Світланою Кузмінською стане черговим яскравим підтвердженням народної мудрості. Сподіваємся, що дуже скоро Кузя опиниться на нарах. Бо розкрадачам електроенергії дійсно не місце у Верховній раді.

Наша версія продовжує слідкувати за обігом подій в 194 виборчому окрузі. Про інші деталі цього кримінально-політичного скандалу ми розповімо у наших наступних публікаціях.
Джерело

Слабкі на … леді Ю, або як Тимошенко продає «Батьківщину»

Як вже повідомлялося раніше, Дмитро Крючков і його громадянська дружина Світлана Кузьмінська шукають політичного притулку у Верховній раді України, яка вже давно стала храмом для шахраїв і грабіжників, де всі вони можуть нарешті розслабитися, посміхаючись над законниками, громадянами України і міжнародними правоохоронними структурами. Вхідний квіток до Верховної ради коштує не мало. За нашою інсайдерською інформацією від 500 000 долларів США і вище. Звісно, для тих, хто потребує негайного «притулку», до цієї цифри додається декілька нулів.

Тепер про нулі. Головним слідчим управлінням НП України проводилось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015220000000808 від 25.09.2015 стосовно колишньої в.о. голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» Кузьмінської Світлани Олександрівни за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, щодо незаконної розтрати коштів АК «Харківобленерго» в сумі 51 млн. грн. 07.03.2017 року Кузьмінській С.О. повідомлено про підозру в учиненні вказаних злочинів. 18.10.2017 матеріали кримінального провадження скеровано до Комінтернівського районного суду м. Харкова, справі присвоєно № 641/7007/17. Наразі, справа розглядається колегією суддів у складі: головуючого – судді Фатєєвої Н.І., суддів – Маньковської О.О., Музиченко В.О. До речі – високоповажні правоохоронці гроші державі не повернули, тож зараховуємо до партійної каси БЮТ?

Крім того, починаючи ще з 2016 року Національним антикорупційним бюро України розслідується кримінальне провадження № 52016000000000235 за підозрою Крючкова Д.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ «Черкасиобленерго» (читай Кузьмінська Світлана), ПрАТ «ХК «Енергомережа», ПАТ «Азот», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, у порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, п. 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1136 та п. 2.7 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної діяльності за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 № 51/1 упродовж 2015 року уклали 8 договорів про переведення боргу, згідно з умовами яких змінювався порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії та ПАТ «Азот» передавало, а ПрАТ «ХК «Енергомережа» приймало на себе борг перед ПАТ «Черкасиобленерго» за поставлену електричну енергію на загальну суму 315 365 497,02 грн. Органом досудового розслідування дії службових осіб ПрАТ «ХК «Енергомережа», ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Азот» та інших осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб. (вказана ухвала є чинною, загальнодоступною та міститься в ЄДРСР за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/67294308). Тож родина Крючкових – Кузьмінської, приблизно половину цієї суми напевно зарахували до власних доходів. Тож додаємо до партійної каси БЮТ ще мільйонів 100 000 000 грн?

Звісно, Дмитро та Світлана потребують негайної і швидкої евакуації до Верховної ради, де ховаючись під парасолькою депутатської недоторканності, можна сміливо використовувати свій кримінальний талант на інші привабливі сфери народного господарства України.

Отож, опозиційна і принципова борчиня за все хороше і проти зубожіння Юлія Тимошенко поповнила список своїх партійців надійними і заможними партнерами. Щасти їм!

А ми з вами, громадяни України, можемо отримати від нашої Йулі по 1000 гривень за голос (увага, це кримінальний злочин!) і ще кілька років спостерігати, як вкладені в свою передвиборчу компанію брудні гроші працюють на перетворення нашої країни в зону відчуження Європи.

Колаж Марина Алібасенко

Джерело

«ЧЕРКАССЫОБЛЭНЕРГО» АТАКУЮТ РЕЙДЕРЫ С РОССИЙСКИМИ КОРНЯМИ: РЕЗОНАНС (ВИДЕО)

Вряд ли, кто поставит под сомнение, что Энергоснабжающие компании, являются стратегическими объектами, которые в первую очередь обеспечивают энергетическую безопасность страны, в случае сбоев и аварий в этих структурах может привести к необратимым последствиям, это касается и оборонных вопросов и обеспечения безопасности населения от техногенных, экологических или климатических катаклизмов.

В первую очередь в стране, где идет вооруженный конфликт, ведь обесточив регион, страна ложится на лопатки, это истина должна быть понятна адекватно думающим как управленцам, так и гражданам, патриотам и активистам.

В настоящее время мы видим, что «Черкассоблэнерго» снова лихорадит (смена руководства и захваты были неоднократно), поводом послужила информационная компания со стороны предыдущего руководства предприятия, а именно со стороны Светланы Кузьминской. В связи с этим 11 июня законное руководство компании и сотрудники приехали в Киев с акцией в защиту своего предприятия.

В информационном агентстве УНИАН прошел брифинг, причем, как оказалось, не без «сюрпризов», по непонятным причинам УНИАН не смогли вовремя начать прямую трансляцию, задержали стрим почти на час, объяснить причину они не смогли, сославшись на технические неполадки.



Эта история накаляется в прогрессии, есть информация из достоверных источников, что возможен в ближайшее время вооруженный захват предприятия, и никто не может гарантировать избитых и покалеченных от так называемых «титушек», а возможно и жертв. Следует отметить, что НАБУ не привлекло Светлану Кузминскую к ответственности, а все дела переданы в суд только те, которые разрабатывало ГПУ и МВД.



Сразу после пресс-конференции работники ЧеркассОблэнерго, которых было свыше тысячи направились к кабинету министров, где оставили соответствующее заявление. Далее митингующие выдвинулись к Администрации президента. Представитель Украины Андрей Герус заверил энергетиков, что возьмет ситуацию под личный контроль, и они могут работать спокойно, в свою очередь инициативная группа передала обращение коллектива Администрации Президента Владимиру, которое было принято и зарегистрировано соответствующим образом.

Серый кардинал в юбке
Теперь по порядку, серый кардинал энергорынка региона Светлана Кузьминская попала под прицел НАБУ по подозрению в хищении средств «Черкассыоблэнерго» еще в 2015 году, однако подобные действия совершались и на других облэнерго, где руководил менеджмент «Энергомережи». В частности, Кузьминская оказалась на скамье подсудимых по делу о хищении средств «Харьковоблэнерго», в котором она выступала соучастницей сговора.

До переезда в Черкассы Кузьминская работала коммерческим директором ООО «Луганское энергетическое объединение». «ЛЭО» — это компания Константина Григоришина, российского олигарха, который имеет активы в украинской электроэнергетике и пакеты акций в нескольких распределительных компаниях. И. о. председателя правления «Черкассыоблэнерго» Кузьминская стала 17 апреля 2015 года. С этого времени Кузьминская умудрилась вывести не десятки, а миллионы гривен в офшор, загнав предприятие в долги, а работники остались на многие месяцы без зарплаты и средств к существованию, сегодня щупальцы рейдеров подкрадываются к стабильно работающему предприятию, люди обеспокоены, ведь это почти 5 тысяч человек, а с учетом их семей свыше 20 тыс.

О том, что деятельность предыдущего менеджмента фактически привела к банкротству свыше полгода не выплачивались зарплаты, отсутствовали материалы, топливо, спецодежда, средства индивидуальной защиты — об этом шла речь и на пресс-конференции. В частности председатель профкома «Черкассыоблэнерго» Александр Черный, рассказал, что: «В последние дни вокруг «Черкассыоблэнерго» сложилась очень неприятная ситуация.

Одновременно появилось несколько статей негативного характера о нашей компании, о нашем руководстве. Также информация из разных источников и от нашей службы безопасности говорит о том, что предыдущий руководитель нашего предприятия Светлана Кузьминская готовится к реваншу и хочет зайти на наше предприятие в качестве главы правления», — сказал Черный.



Он отметил, что деятельность предыдущего менеджмента привела к тому, что на предприятии в течение многих месяцев не выплачивались зарплаты, отсутствовали материалы, топливо, спецодежда, средства индивидуальной зашиты.
Все это в итоге привело к забастовочным действиям. По его словам, с приходом нового руководства, в течение последних двух лет работу предприятия удалось стабилизировать, а люди регулярно получают зарплаты. Он сообщил, что на расширенном профсоюзном комитете предприятия было принято решение обратиться к руководству страны с просьбой не допустить возвращение в компанию предыдущего менеджмента. «Было принято решение направить письма премьер-министру Украины Владимиру Гройсману и президенту Украины Владимиру Зеленскому», — сказал Черный.


В свою очередь, директор по правовым, имущественным и корпоративным отношениям «Черкассыоблэнерго» Екатерина Беспалова отметила, что компания направила иски о защите чести, достоинства и деловой репутации в связи с публикациями в СМИ. «Учитывая недостоверную информацию, которая распространена в средствах массовой информации, юридическим отделом «Черкассыоблэнерго» подготовлены и направленны иски о защите чести, достоинства и деловой репутации», — сказала она.

По ее словам, недостоверная информация, которая была распространена в СМИ, связана с заключением мировых соглашений между «Черкассыоблэнерго» и предприятием «Азот». «Соглашения были подписаны и направлены в Хозяйственный суд Черкасской области для утверждения. Суд при рассмотрении условий мировых соглашений исходил из того, что с июля 2018 года по апрель 2019 года из-за неэффективной работы Исполнительной службы было взыскано в пользу «Черкассыоблэнерго» только 7 млнгрн из 1,9 млрд грн.

За период утверждения мировых соглашений на транзитные счета облэнерго поступило 18,8 млнгрн, в этом месяце мы также ожидаем платеж, общая сумма составит 30 млн грн, что показывает эффективность заключенных мировых соглашений», — отметила он. Диспетчер Виктор Антонюк отметил, что коллектив предприятия выступает категорически против возвращения предыдущего менеджмента в компанию. «Предшественники своими «умелыми» действиями привели к развалу нашего предприятия, которое для нас является родным.

За эти два года, которые мы боремся за свое предприятие, мы защитили не только его, но и свою честь и достоинство.

У нас есть работа, стабильная зарплата, мы можем смотреть в завтрашний день и можем составлять какие-то планы», — сказал Антонюк. Инженер Татьяна Моцик заявила, что трудовой коллектив сделает все возможное, чтобы не допустить возвращения предыдущего руководства. «Я хочу сказать следующее: не выйдет у нее ничего! Мы станем живой стеной перед облэнерго и не допустим ее к руководящему креслу, к печати, к госреестру», — сказала Моцик.

Источник

Очередной “свинарчук” Порошенко Дмитрий Крючков прорывается в Раду по спискам Тимошенко?


Как известно, недавно прибывший с миллионами долларов, наворованных на энергорынке Украины, Дмитрий Крючков пытается с помощью своих подельников – экс-президента Петра Порошенко и прочих кононенков, устроить себе теплое место в парламенте и избежать уголовной ответственности.


На фото – Дмитрий Крючков

Так вот, из собственных источников нашей редакции стало известно, что свои объятья для афериста распахнула Юлия Тимошенко, естественно не бесплатно. Дело в том, что босс Порошенко идет на дно и это очевидно. Естественно, Крючков пытается найти более твердую опору, чтобы не пропасть и пролезть в Раду.

Стоит напомнить, что некоторое время назад в Черкассах разгорелся грандиозный скандал – тысячи рабочих Черкасыоблэнерго вышли на улицу. Причина – полгода сидели без зарплаты. Кто виноват – Дмитрий Крючков и его подручная Светлана Кузьминская, которая вместе с Крючковым «слила» все деньги с предприятия.



На фото – Светлана Кузьминская

Сейчас она также под следствием и судом, но слепая и очень жадная Фемида держит ее в теплой ванной, обещая, что до достойной пенсии Светлана может не волноваться на счет положенной ей отсидки за кражи. Естественно, подследственная не только третирует рабочих, пытается отстранить директора и вернуть контроль над предприятием, она в прямом смысле слова уверовала в свою безнаказанность и пытается также стать депутатом. Наверное, ее вдохновил пример ее босса Димы Крючкова.

Помните, как “железная” леди Ю обещала новые лица в своем избирательном списке, так вот они есть и еще какие! Дмитрий Крючков пойдет по списку БЮТ вместе со Светланой Кузьминской. Конечно же это еще один гвоздь в политический гроб БЮТ, ведь черкасский регион один из самых активных сторонников леди Ю, как можно было продать народную поддержку? Наверное, Крючков дал Юле Тимошенко не только деньги, но и надежду, что “газовая принцесса” захватит еще и очень выгодное княжество Электро, стремительно ускользающее из цепких пальцев БПП.

Больше всего жалко людей, голодавших из-за жадности и подлости Крючковых – Порошенков, Свинарчуков – Коненоненков и прочих негодяев с деньгами, которые думают, что купят голодных людей за гроши. Мы будем следить за событиями и обязательно расскажем, чем закончится афера Крючкова – Тимошенко, надеемся, что коротким и фатальным для фигурантов замыканием. А пока, рекомендуем посмотреть сюжет 1+1, где журналисты подробно рассказали, кто такой Крючков, откуда у него деньги и кто его босс.

Your text to link...

Заглавный коллаж Марина Алибасенко

Альберт Острогов, Наша версия

Судова реформа очима журналістів: враження від Харківського апеляційного суду

Судді жартують, що реформа суддівської системи здійснюється з 1761 року. У новітній Україні система правосуддя змінюється останні вісім років, проте рішучих обертів цей процес набрав у 2016 році з внесенням змін до Конституції та статусу суддів.

Інакше не могло й бути. Ситуація, яку уособлювали зваричи, чауси, вовки, царевичи, кицюки та інші, — не лише погрожувала жорстокими самосудами, але й руйнувала засади державності. Адже судді масово і безсоромно прислуговували кримінальним, бізнесовим та політичним спільнотам.



Сьогодні Вища рада правосуддя невтомно “вичищає стайні”, притягуючи суддів до відповідальності. Попередження, догана, сувора догана, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, подання про звільнення з посади — стали буденними явищами. Завдяки стягненням та іншим факторам суддівський некомплект становить вже близько трьох тисяч посад. Є суди, в яких немає жодного судді! Це при тому, що суди в Україні протягом року вирішують 4-6 млн. справ!


Незважаючи на труднощі та спротив, система істотно реформується. На посади суддів прийшло багато адвокатів та науковців. Запрацював новий Верховний суд, свіжий подих отримало суддівське самоврядування. Довіра до правосуддя зросла. Якщо до Майдану судам довіряло 5 % населення, то зараз це показник збільшився втричі.

Проте бізнесові та політичні групи намагаються впливати на систему правосуддя і надалі. Наприклад, у жовтні ц.р. в скандальні хроніки потрапив суддя Апеляційного суду Харківської області Володимир Плетньов. До його будинку завитали активісти — не самі, а разом із опудалом, що теліпалося на шибениці. До рота опудалу були запхнуті гроші. Папірці з цифрами красномовно вказували на гріхопадіння судді.

Від колег-журналістів автору стало відомо про існування так званого “Списку Святоша”. До нього потрапляють судді, які виносять сумнівні рішення в інтересах колишнього регіонала, народного депутата і власника групи компаній “АІС” Дмитра Святоша. Як виявилось, перші номери у “Списку Святоша” займають той самий Плетньов та його столичний колега Юрій Мазур. Відеокамери зафіксували налякані обличчя цих осіб, коли журналісти їх запитували про одіозного політика.



Об’єднана група київських журналістів на чолі з автором статті вирушила до Харкова, аби познайомитись з Плетньовим. Та, за одним ходом, зібрати матеріали для майбутнього фільму про сучасних українських суддів. Ні, не про тих, що мантією заробляють неправедні гроші. А про яскравих, відкритих, харизматичних служителів Феміди нового, постмайданного формату.



Одразу скажемо, що журналісти знайшли в Харкові позитивних персонажів. І не лише серед суддів, що працюють по 12-15 годин на добу, живуть без пафосу, мають цікаві захоплення, пишуть історичні книги. Типовим представником майбутнього суддівського корпусу виявилась керівник прес-служби Харківського апеляційного суду (за яку слід тримати кулаки, аби вона здала суддівські іспиті). Безумовно, усі вони стануть героями майбутнього фільму.

Що стосується Володимира Плетньова, то він зустрічі з журналістами усіляко уникав. Вірогідно, не хотів чути запитань про справу депутата Святаша, яка розглядалася не без його участі. Пан Плетньов через телевізор спростував своє особисте знайомство з народним депутатом на ім’я “Дмитро”, а потім взагалі написав заяву про відставку з посади судді.



До речі, згодом фігурант “Списка Святаша” заявив про те, що стане відеоблогером і розповість багато-пребагато фактів з прізвищами; що “прімєром для подражанія” для нього є кумир усіх “ватників” Анатолій Шарій. Невже на нас чекають шокуючи одкровення та покаяння “заблудшєва судьі”?!

Загалом бачимо, що судді на кшталт Плетньова потроху відмирають, як динозаври. На зміну приходять чудові та порядні люди, — як, наприклад, голова Ради суддів України Олег Ткачук (на світлині — у центрі).



За безпосередньою участю пана Олега створюється Антикорупційний суд, впроваджуються електронний суд та інші новели, вживаються додаткові заходи для забезпечення незалежності суддів. І це вселяє впевненість і оптимізм не лише в успіх суддівської реформи, але й в майбутнє нашої держави!

Дмитро Федоренко, спеціально для UkrPress.info

P.S. Відео: голова Ради суддів Олег Ткачук про болючі питання розбудови судової системи в Україні.

До волинських народних депутатів звернулися з приводу бізнесу на хворих у Луцькій міській лікарні


Фігуранти цієї скандальної історії – головний лікар Луцької міської клінічної лікарні Лариса Духневич (з 2001 року до нині), екс-начальник Луцького міського управління охорони здоров’я (з 1983-2015) Федір Кошель та багаторічний куратор перший заступник Луцького міського голови (1999-2015) Святослав Кравчук (нині депутат Волинської облради).
Ідеться про елегантну оборудку: замість комунального підприємства “Муніципальна аптека” в Луцькій міській лікарні, як того вимагали їх посадові обов»язки, медики тихцем створили товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека». Відчуйте різницю! Під неї використали частину приймального відділення лікарні, ціни завищили, а директором з 2003 року став син головного лікаря Андрій Духневич. Усе це працює уже 18 років.

Елітні маєтки медиків із обмеженою відповідальністю постали саме на цій різниці.

Щоб покрити державне недофінансування все ті ж Л.Духневич, Ф.Кошель, С.Кравчук «обклали» лучан в єдиній у Луцьку міській лікарні «благодійними внесками» у так звану благодійну організацію «Муніципальну лікарняну касу» (очолює Ф.Кошель). Але і ті зникли невідомо де.

Про цю лікарню є навіть спеціальна передача на телеканалі ZIK «Лікарські таємниці. Луцька міська лікарня: благодійні внески та невдоволені пацієнти», за результатами якої порушено кримінал!!!
Родина головного лікаря Лариси Духневич і зятя прокурора володіє: 4 елітні маєтки, 7 квартир і офісів, 8 земельних ділянок, 4 авто і т.п.



Це одна з “хатинок” родини Лариси Духневич

Попри процвітання родини головного лікаря, ситуація в Луцькій міській лікарні залишається катастрофічною. Старі обшарпані стіни, навіть вікна неспромоглися замінити на склопакети, застаріле медичне обладнання, рентген апарат ще радянського зразка, зношений, і під виглядом державного недофінансування медицини постійні побори із хворих і робота аптеки на користь медиків з обмеженою відповідальністю.
Щоб захистити свої оборудки і бізнес, ділки прикрились волинськими народними депутатами. www.volyn.com.ua/news/70349-narodni-deputati-vistupili-na-zakhist-golovnogo-likarya.html.

Далі подаємо текст звернення громадського активіста Дмитра Глазунова без змін.

Народним депутатам України

Олегу Мусію, Юрію Савчуку, Ігорю Лапіну,

Степану Івахіву, Ірині Констанкевич, Ігорю Гузю,

Сергію Мартиняку

Засоби масової інформації

Голови Волинського обласного

благодійного фонду «Рідна Волинь»,

Голови Волинської обласної громадської організації

«Волинська обласна лікарняна каса»

Глазунова Дмитра Борисовича,

м.Луцьк, вул.Шопена 12а/3,

тел/факс (0332) 24-11-02, 0504382896

www.bfrv.volyn.ua www.volk.volyn.ua

З В Е Р Н Е Н Н Я

Звертаюсь до Вас від імені майже 10 тисяч членів Волинської обласної громадської організації «Волинська обласна лікарняна каса», серед яких є родини загиблих, померлих, пропавших безвісти бійців АТО з м.Луцька з приводу кланового Муніципального бізнесу на хворих в Луцькій міській клінічній лікарні, наслідком якого є бідна і пограбована єдина міська лікарня та пацієнти на фоні непомірного збагачення головного лікаря Лариси Духневич та створення нею умов, які унеможливлюють отримання належної медичної допомоги у цьому закладі.

Причиною звернення до Вас стала публікація у 2017 році в газеті і на сайті «Нова Волинь» статті під назвою «Народні депутати виступили на захист головного лікаря» за Вашими підписами www.volyn.com.ua/news/70349-narodni-deputati-vistupili-na-zakhist-golovnogo-likarya.html.

Серед волинської спільноти, медиків, людей, які обізнані із ситуацією, дану статтю називають щитом, яким ділки прикрили і вважають, що захистили свій Муніципальний бізнес на хворих в лікарні.

Про головне. Клановий Муніципальний бізнес складається із ТзОВ «Муніципальна аптека» і членської благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» (МЛК), яка займається збором так званих «благодійних» внесків за обстеження в цій лікарні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека» створена у 2000 році, під яку було використано частину приймального відділення Луцької міської лікарні. ЇЇ засновниками стали тодішній головний лікар С.Костик і начальник управління охорони здоров»я Луцької міськради Федір Кошель в особі голови ЧБО «МЛК». Все це здійснювалося під патронатом куратора медицини – першого заступника Луцького міського голови Святослава Кравчука (нині депутат Волинської обради). Підмінивши поняття «Муніципальна» для окозамилювання громади, ігноруючи інтереси лікарні і лучан, в умовах тотального зубожіння населення та недофінансування медицини, по-шахрайськи вказані чиновники та інші підставні особи (сусідка Кошеля по с.Хотешів Камінь Каширського району Н.Чміль) замість підприємства комунальної форми власності створили товариство з обмеженою відповідальністю і спрямували прибуток у власні кишені, а не на потреби лікарні, як того вимагали їх посадові обов»язки. Для отримання більшого прибутку ціни на медичні засоби були завищені. За 17 років діяльності продажі склали до 200 млн. грн. Ні бюджет міста, ні лікарня не отримали жодної копійки прибутку.

Посадові обов»язки недобросовісних чиновників С.Кравчука, Ф.Кошеля, С.Костик та Статут Луцької міської клінічної лікарні передбачають організацію фінансування ввіреного державою закладу, а не створення приватних структур для власного збагачення. А відтак, право на ці кошти мали бюджет міста та Луцька міська лікарня. Таким чином, збитки держави від цієї оборудки можна оцінювати в еквіваленті недоотриманого прибутку бюджетом міста та лікарнею, а це медичне обладнання та забезпечення лікарні усіма необхідними витратними медичними матеріалами, за які наразі збирають так звані «благодійні» внески. А це, за оцінкою фахівців, сума еквівалентна декільком мільйонам доларів США. З приходом на посаду головного лікаря у 2001 році Лариси Духневич масштаби діяльності аптеки набули широкого розмаху, а директором став її син Андрій Духневич. Варто зауважити, що до цього Андрій Духневич працював юристом цієї аптеки, а отже ймовірно саме він готував усі реєстраційні та установчі документи і причетний до цієї оборудки і підміни понять. Все це працює до нині.

Приклад діяльності ЧБО «Муніципальна лікарняна каса» (очолює Ф.Кошель) викладений в матеріалах телеканалу ЗІК у програмі «Лікарські таємниці» «Луцька міська лікарня, благодійні внески та невдоволені пацієнти» від 18.06.2016 (можна переглянути на сайті телеканалу ЗІК, або на Ютубі), які журналісти передали в управління національної поліції у Волинській області. Порушено кримінальне провадження №42016030000000151 від 19.07.2016. Хід розслідування невідомий. Відомо, що воно закривалась, потім знову відкривалось через неповноту розслідування і т.п. До поданих матеріалів ЗІКу слід добавити те, що благодійні внески (готівку) збирають чоловік Лариси Духневич Віктор (за МРТ) і син Федора Кошеля Григорій (за УЗД), які вони передають Ларисі Духневич, а вона ретельно записує в зошит орієнтовно хто скільки здав (є в сюжеті)!!! Це і є чорна бухгалтерія, а її касир Лариса Духневич. Багато пацієнтів скаржаться на невидачу чеків.

У підсумку в Луцькій міській лікарні місяцями простоює дороговартісне медичне обладнання, яке дуже потрібне хворим і на ремонт якого завжди бракує коштів. У 2016 році саме через брак коштів довгий час не працював спіральний комп»ютерний томограф, апарат для дробіння каменів у нирках, в результаті чого хворі їздили лікуватися та обстежуватися в інші області! А це реально ставить під загрозу здоров»я і життя пацієнтів. В кінцевому рахунку ремонт обладнання оплачував бюджет міста, а, в свою чергу, це знову збитки держави!

Проведеним аналізом встановлено, що в результаті тіньових схем Духневич-Кошеля масштаби зловживань із благодійними внесками є колосальними. А звіти про їх використання цілковите окозамилювання. Відповідно до сайту, у 2015 році МЛК зібрала 6, 2 млн.грн. Витрати склали 5, 5 млн. грн., з них: на рахунок лікарні – 1 тис.грн, 4, 7 млн.- закупка матеріалів (частина у «своїй» Муніципальній аптеці), 0,9 млн.грн – послуги. Які матеріали, які послуги, куди перераховано нічого не вказано???

За нашими попередніми підрахунками у 2015 році повинно було надійти до 15 млн. грн. благодійних внесків. А лікарня отримала всього 6, 2 млн., але іті виведені невідомо куди. До прикладу, у листі Луцької міської ради від 18.01.2017 року йдеться про те, що протягом 2015 року на СКТ (спіральний томограф) проведено 3634 обстежень, з них 1217 (33, 5%) пільговим категоріям населення та 298 (8, 2%) за невідкладними станами. Залучено від пацієнтів 614 825 грн. В середньому 169, 19 грн. на одне обстеження. З листа свідчить, що 41, 7% обстежень на СКТ здійснюються безкоштовно, що не відповідає дійсності і є скоріше насмішкою. І хто ж ці пільгові категорії, якщо навіть бійцям АТО воно проводилось платно?

Рахуєм разом: вартість СКТ складала 300 грн, 250 робочих днів, 30 обстежень щоденно – виходить сума 2 млн. 250 тис. грн. Нехай 10-15% пільговики. Отже грошових коштів від благодійних внесків недоотримано майже втричі. При ефективному державницькому менеджменті сума в 6, 2 млн. повинна була надійти лише із СКТ, КТ та МРТ. А ще збирають кошти за УЗД, ЕХО серця, рентген, фіброгастро, біохімічні та баканалізи, за поступлення в лікарню, за операції, за палати та за багато чого іншого.Виникає питання де наші гроші?

Наші припущення і розрахунки, що велика частина благодійних внесків, які збираються МЛК у Луцькій міській лікарні знаходиться в «тіні» підтверджуються інформацією 12 каналу: «За підрахунками управління охорони здоров»я завдяки автоматизації бюджет лікарні може поповнитися вдвічі» (сюжет 12 каналу на ютубі від 25 листопада 2017 року).

Окрім того, незрозумілим є і те, куди йдуть зібрані кошти, усі звіти на сайтах і в пресі – відверте окозамилювання. А насправді – неефективний і марнотратний менеджмент, або розкрадання. Медичне обладнання в лікарні застаріле, рентген апарат зношений радянського зразка, навіть вікна не спромоглися замінити, фасад з непривабливими стінами!!!




(ФОТОФАКТ) Навіть потрісканий фасад Луцької міської лікарні поїдає пліснява та грибок

Натомість за зібрані в лікарні «благодійні» внески закуповують автомобіль для начальника управління охорони здоров”я Ф.Кошеля ВАЗ АС 0024, суми еквівалентні мільйонам доларів списані на різні не медичні потреби (ремонтні, будівельні, охоронні, консультаційні і т.п.), закуповуються квіти, газети і журнали на тисячі доларів, мобільний телефон за 1 тис.у.о., меблі, проводиться свято квітів і т.п. На особливу увагу заслуговує створене ТзОВ «Шкід» (Швидка консультативна інтелектуальна допомога, ЄДРПОУ 35963626), засноване МЛК і Ф. Кошелем у 2008 році із статутним капіталом еквівалентом 10 тис. доларів (очевидно із цих же благодійних внесків) і яке очолив водій Ф.Кошеля Іван Гайовий, а номер телефону у реєстрі співпадає із номером приймальні начальника міського управління охорони здоров»я Ф.Кошеля! Десяток років водій надає їм же юридичні і аудиторські послуги за ці ж благодійні внески!!! І де та межа здорового глузду і жадібності? Окрім того, МЛК закуповує значну кількість ліків для лікарні. Куди вони йдуть і для кого, якщо навіть родини загиблих, померлих та пропавши безвісти учасників АТО та наші бійці-герої і їх сім»ї майже за всі ліки платять. Очевидно, вони йдуть для тих, хто і лобіює інтереси чиновників.

На цьому фоні родина головного лікаря Лариси Духневич і її зятя прокурора Ю.Новосада збагатилася чималими статками, які несумісні ні з доходами ні з анкетою доброчесності прокурора, яку Новосад підписав власноруч. Зокрема, вони володіють: 4 маєтки (2 в Луцьку, 2 в с.Лище), 7 квартир і офісів, 8 земельних ділянок, 4 авто, катер тощо. За оцінками фахівців, в одні лише маєтки в с. Лище вкладено до 1 млн. дол. США. Я би ніколи не звертав увагу на ці статки, якби їх походження не було пов»язане із діяльністю в лікарні «Муніципальної аптеки» і «Муніципальної лікарняної каси». Оці статки-це гарантія правдивості моїх звинувачень.

Підсумовую. Саме після того, як я підняв дане питання публічно, зробив це особисто і відкрито, в газеті і на сайті «Нова Волинь» була опублікована стаття під назвою «Народні депутати виступили на захист головного лікаря». Переконаний, що Ваша позиція, скріплена Вашими підписами у цьому листі сформована під впливом неправдиво наданої інформації Ларисою Духневич, можливо Федором Кошелем або Святославом Кравчуком, яких десятиліттями прийнято було вважати взірцевими та моральними керівниками. А вони, я вважаю, виявилися звичайними шахраями, спритниками не гідними займаних посад. Дуже прикро, що вони втягнули і Вас, як і багатьох інших людей в цю неприємну історію. Для чого? Тому що, якби правоохоронці відреагували, то до суворої відповідальності необхідно було б притягувати всю родину Духневичів-мільонерів, які фактично приватизували комунальний заклад. Сподіваюсь, вони помилково отримали тимчасове авторитетне прикриття.

Я неодноразово протягом 2017 року звертався до Генеральної прокуратури, МВС, НАБУ, НАЗК, в місцеві органи. Натомість маю декілька папок відписок, а родина Духневич за цей час встигла переоформити частину майна. В ході моєї боротьби з неприкритим шахрайством на мене чиниться шалений тиск. Порушені кримінальні провадження, 2 з яких вже закриті за не підтвердженням. Більше десятка ухвал суду, обшуки, перевірки, допити, вилучена на офісі вся комп’ютерна техніка, телефони співробітників, вилучена фінансова і інша документація. Через окремі ЗМІ подається неправдива і тенденційна інформація про мене і організації, які я очолюю з одночасним «відбілюванням» Духневич і МЛК. Проти кого працюють наші правоохоронці? Проти громадської організації, яка упродовж 13 років допомагає людям і забезпечує те, що не може сповна надати держава. Можна лише додати, що зяті С. Кравчука і Л.Духневич В.Хвищук та Ю.Новосад займають керівні посади в обласній прокуратурі. А представник поліцейської комісії від Волинської обласної ради член політичної партії «Свобода» Сергій Кудрявцев є директором ГО «ЛКДС», керівниками якого є ті самі С.Кравчук і Ф.Кошель і платять йому зарплату.

Я піднімав також дане питання на комісії Луцької міськради з питань охорони здоров»я (відео додаю), де чітко поставив два справедливі питання: 1. Яка частка від прибутку Муніципальної аптеки отримала лікарня? 2. Де розцінки на обстеження в лікарні, про які неодноразово говорилося на нарадах? Після цього Лариса Духневич розірвала в односторонньому порядку договір на обслуговування членів ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса» в лікарні (працюємо за принципом страхової медицини) незважаючи на те, що нами були виконані усі договірні зобов»язання. В результаті, ми не можемо обслуговуватися у своїй же лікарні. Хоча за свої Статутом лікарня належить територіальній громаді. У підсумку члени ВОЛК, а їх майже 10 тисяч із різних районів області і Луцька, члени родин загиблих, померлих, пропавши безвісти бійців АТО не можуть отримати своєчасну допомогу в лікарні саме через Духневич!!! Ми ж здійснюємо відшкодування людям по чекам, замість того, щоб допомагати одразу в лікарні. Втрачає і заклад, адже ми регулярно перераховували кошти за обстеження на лікарню. Але кому цікаво, щоб кошти йшли прямо на лікарню?

Паралельно Духневич і Ко публічно та кулуарно подають неправдиві звинувачення щодо мене, починаючи від рейдерського захвату лікарні закінчуючи вбивством! Так, і Духневич і Кошель офіційно звертались в поліцію, що я їх хочу вбити! Мета дискредитувати мене в очах громадськості, «віджати» ВОЛК, про що вони заявляли публічно, а мене-під суд!

З урахуванням викладеного, прошу Вас вникнути в ситуацію та стати на захист громади Луцька і волинян, зробити свою справедливу оцінку Муніципальному бізнесу у Луцькій міській лікарні і ініціювати перевірку наведених фактів правоохоронними органами та відкликати свої підписи під статею, яка фактично стала сигналом «Стоп» для багатьох, хто хотів долучитись до викриття цих оборудок.

Що стосується мене особисто, то я завжди відповідаю – подивіться на мої справи www.bfrv.volyn.ua

Свою позицію про те, що необхідно зробити, щоб допомогти в Луцькій міській лікарні пацієнтам, які і так поставлені на межу виживання, я виклав у відео зверненні на каналі Ютуб під назвою: «Муніципальний бізнес у Луцькій міській лікарні Лариси Духневич, Ф.Кошеля, Святослава Кравчука»


Також на каналі Ютубе Ви побачите ряд викривальних матеріалів щодо цієї теми, зокрема

Сподіваємось на Ваше розуміння та підтримку.

З повагою, Д. Глазунов 22.03.2018

Василь Луцький, Наша версія

Гоп — «Стоп коррупции» ломится в ВР. Богдан Хмельницкий — впереди на «краденном» коне

Предел, казалось бы, есть всему. Но способностям и возможностям махровых украинских коррупционеров предела нет. Ради достижения своих целей они применяют виртуозные теневые комбинации, щедро развешивая на уши украинцев лапшу о не существующих ратных подвигах в борьбе с коррупцией.



Если до определенного времени последним бастионом, хоть как-то сдерживающим меркантильные аппетиты чинуш, политиков, силовиков и правоохранителей, были общественные организации и отдельные журналисты, то на данный момент можно констатировать – последний бастион практически пал. Добровольно или вынужденно спевшись с рассадниками коррупции (в том числе, благодаря участию в общественных советах при различных структурах и ведомствах), многие из, так называемых, активистов и медийщиков сотрудничают с кураторами мафиозных тем, и тайно или явно состоят у них на службе.

Чтобы попасть в зону особой милости, то есть, втереться в доверие к решалам серьезного уровня, нужно обладать определенными качествами. И, по всей видимости, это не только «красивые глазки».

В последнее время обращает на себя внимание общественная организация «Стоп коррупции». Потому что ее присутствия слишком много в разных районах, регионах и направлениях. Поневоле возникает вопрос – откуда у членов неприбыльной общественной организации столько свободного времени, чтобы таскаться по акциям в разных областях Украины? Видать, они не работают и не имеют семей. А если «стопкоррупционеры» все же работают и учатся, то каким образом им удается так часто организовывать заказные мероприятия? Но, возможно, спецакции, потасовки, зарисовки, вмешательство в разборки юридических и физических лиц и есть основное место работы этих товарищей?

Подобные вопросы побуждают выяснить на что же живут и за какие средства устраивают протесты активисты, и платят ли они налоги?

Полученной из разных источников информации оказалось достаточно, чтобы остался только один вопрос – возможно ли прекратить деятельность этой ушлой якобы неприбыльной, зловредной, антиобщественной конторы в максимально короткий срок?

Как гражданин Украины, журналист и правозащитник, давно занимающийся вопросами борьбы с коррупцией, утверждаю, что деятельность упомянутых и им подобных гиперактивных многопрофильных «гусей и аленей» в погоне за нелегальными доходами крайне негативно влияет на поголовье и мышление лохов, биомассы и офисного планктона в нашей стране. Особенно с учетом того, что горе-борцы самым наглым образом пытаются завладеть наиболее прибыльными нишами на рынке предоставления общественных услуг и производства джинсы при отжиме и переделе бизнесов, вступив в неприлично близкие, на мой взгляд, откровенно коррупционные отношения с прокуратурой Киевской области.

Иначе невозможно объяснить, за какие исключительные заслуги члены «Стоп коррупции» публично объявлены прокуроратурой Киевской области чуть ли не ротой особого назначения при надзорной инстанции области и наделены особыми полномочиями, без чего разгулявшийся на Киевщине беспредел (в частности, при намыве песка) прокуроры самостоятельно победить, якобы, не способны.

Но, не взирая на официальное слияние усилий прокуроров и избранных активистов, нация навряд ли спасена и может спать спокойно, ибо коррупция оказалась в еще более ненадежных и далеко не бескомпромиссных и не беспристрастных руках. К сожалению, это не сон и не комедия, а объективная реальность, больше похожая на криминал.

Итак, «избранные» общественники были определены и названы прокуратурой Киевской области 11 августа 2017 года в ходе совместной пресс – конференции. Среди особо приглянувшихся прокурорским оказался журналист и глава ОО «Стоп коррупции» Роман Бочкала, соратником которого является Богдан Хмельницкий (Майданюк). На личностях этих персонажей — спасителей Украины от первопричины всех бед, как на ярких примерах, следует остановиться поподробнее, ведь народ имеет право знать своих героев.



Невозможно не заметить, что члены «Стоп коррупции» заметно активизировались в преддверии выборов в Верховную Раду.

Не высокопоставленные ли дядьки намереваются сделать из них карманных нардепов, проведя через партийные списки, что случалось в истории украинского парламентаризма уже не раз? Будущих избранников, как обычно, вначале внедряют и используют в нужных массовках, теневых и грантовых схемах, прилично оплачивая их труды и попутно раскручивая в медиа.

Нонсенс, но именно ради таких «героев» зарубежные «сочувствующие» из ЕС и США требуют от Украины не подвергать декларированию доходы общественников — борцов с коррупцией. Поэтому, пользуясь отсутствием контроля доходов от непыльной деятельности, «надежды нации», набивая карманы на обкатанных годами теневых схемах разграбления страны, окончательно погубили саму идею подлинных общественных правозащитных движений, превратив ее в доходный бизнес.

Многие из «антикоррупционеров» живут, как минимум, не хуже известных «решал». При этом наносимый псевдоборьбой ущерб национальным интересам Украины в виде полного разочарования нации в эффективности общественных движений ничуть не меньший, чем ущерб от преступных действий и бездеятельности давно ссучившихся, до мозга кости коррумпированных силовиков, правоохранителей и чиновников различных ведомств, задействованных в прибыльных темах.

Коммерческие тайны активистов – бессребреников

Обычно члены «Стоп коррупции» промышляют участием в громких коммерческих скандалах на одной из платежеспособных сторон конфликта в таких направлениях, как транспорт, скандалы по новостройкам, торговля общенациональными недрами, лесом, «урегулирование» депутатских и прочих серьезных разборок. О чем, кстати, написано множество статей, но ни на одну из которых прокуратура не отреагировала.

По факту, работенка названных героев сводится к пособничеству в рейдерстве или переделе сфер влияния. Ярчайшим примером «борьбы» на данный момент может служить роль прокурорских активистов в разгорающемся между фирмами конфликте из-за намыва песка в Киевской области. Вернее, из-за желания заинтересованных лиц, на стороне которых, судя по всему, «играют» наши герои, монополизировать этот бизнес.

В названном регионе более 40 злачных спорных песчаных клондайков. Из-за дележа прибылей от которых беспрерывные терки на разных уровнях становятся более жесткими при смене «смотрящих» из разных структур. Как известно, песок является основным сырьем для каждого производства стройматериалов, для каждого строительного бизнеса. Поэтому, прибыль разработчиков каждого карьера напрямую зависит от связей с потенциальными потребителями песка. В итоге за намыв песка воюют несколько бизнес-групп. Каждая из которых обвиняет оппонентов в нелегальном намыве, привлекает активистов для массовки и журналистов для придания конфликта огласке. В результате выигрывают, как правило, не те, кто работает законно, а сторона, у которой круче крыша. При этом случай, когда прокуратура официально назначила себе помощников из числа активистов и журналистов для, очевидно, разборок с неугодными, еще не было.

Таким образом, есть основания полагать, что 11.08.2017 года прокуратура Киевской области публично отдала предпочтение одним активистам и журналистам перед другими, ибо в Киевской области зарегистрировано несколько десятков действующих антикоррупционных ОО и не меньшее количество СМИ. Какой-либо общедоступной информации о проведении конкурса и отборе наиболее профессиональных в этой сфере представителей общественности и масс медиа для помощи прокуратуре никто не объявлял.

stopcor.org/u—prokuraturi—kiyivshhini—prezentuvali—kontseptsiyu—spivpratsi—z—gromadskimi—organizatsiyami—zhurnalistami—organami—vladi—u—sferi—borotbi—z—koruptsiyeyu/

К тому же, если бы конкурс был проведен, то названные любимчики его бы однозначно не выиграли. Но прозрачный кастинг прокурорам, понятно, не был нужен, поэтому есть основания полагать, что надзорное ведомство Киевской области в данном случае дало «добро» на прикрытие и защиту интересов определенных лиц, возможно, нарушающих закон при намыве. Тем более, что из анализа общедоступной информации видно, что «подзащитные» «Стоп коррупции», будь-то добытчики песка, руды, янтаря или представители иного прибыльного бизнеса, на потерпевших, требующих восстановления справедливости, совершенно не похожи, а, скорее наоборот, являются нарушителями закона, но, вероятно, находятся под крышей прокуратуры и прикрытием массовки от «Стоп коррупции».

Впрочем, журналист Роман Бочкала в своем интервью «Телекритике» в ответ на вопрос: «Удается ли вам быть беспристрастным»? ответил: «Не удается. Я вообще считаю, что на 100% объективных сюжетов не существует, потому что сюжеты делают люди. Человеческий фактор исключить невозможно»… «Я, как журналист, превращаюсь в адвоката обиженной стороны, хотя нет решения суда, которое об этом свидетельствовало бы». На вопрос «Телекритики» «Допускаете ли вы собственные суждения в сюжетах?» Бочкала ответил: «С оценочными суждениями нужно быть осторожным»… «… для меня это та грань, через которую нельзя переступать…», «…говорить, что вот это правильно, а это нет – такого я стараюсь не делать. Мне кажется, что тогда это площадная и низкопробная журналистика».


На деле же в сюжетах «Стоп коррупции», которыми сопровождаются защищаемые этой организацией бизнес-конфликты, «виновные» зачастую определяются без решений судов в русле как раз той «площадной низкопробной журналистики», которую не приемлет и осуждает лидер объединения с его же слов. Такие расхождения слов и действий, несомненно, являются не только показателем «высокого профессионализма» исполнителей данного проекта, но и подтверждают, что при исполнении заказов на отжим чьего-либо бизнеса, нанятые общественники осознают – их действия, мягко говоря, не вписываются ни в рамки действующего законодательства, ни в принципы журналистской и активистской этики. И, вероятно, только теплые отношения с прокурорами позволяют комедиантам цинично нарушать нормы закона под видом защиты никем не попранных прав их не пострадавших «подзащитных».

Что касается следующего, не менее одиозного гоп – стоп – коррупционера, Боди Хмельницкого. Интересно, как минимум, узнать для начала, откуда у нашего героя такие крутые авто, насколько прозрачна и законна его история с получением статуса адвоката, и насколько его деятельность соответствует правилам адвокатской этики.

Кстати, этот персонаж начинал свой путь с медиазащиты, организованной мною в 2009 году в авторской программе «Коррупция по-украински». На тот момент Хмельницкому удалось создать себе образ потерпевшего от милицейско- прокурорского беспредела безневинного агнца. Образ казался настолько правдоподобным и положительным, что полосная статья о Боде (супер – герое – великомученике) и его ОО «Свобода» в популярных тогда «Вечерних Вестях» была опубликована бесплатно, как бедному активисту, не имеющему средств к существованию, хотя руководитель издания запрещал публикацию и был уверен, что истинные цели тогдашней «Свободы» и ее руководителя далеки от озвученных. В чем оказался прав, как показало время. Позже, когда довелось выезжать в Умань (место промыслов Богдана) в рамках расследования убийства милицией небезызвестного ему «Танцора», журналисты узнали о деятельности «невиновного» Хмельницкого («Цымы» в уголовном миру) много интересного из уст работников милиции, прокуратуры и уманчан. Оказалось, что исполнял наш герой с «товарищами» по полной. В частности, автоугоны с последующей разборкой машин на запчасти были поставлены на поток. На данный момент есть основания полагать, что избежать наказания Майданюку удалось благодаря исключительно воздействию на суд таких же «активистов» из его «Свободы» и журналистов. Так не пора ли повернуть процесс вспять? Кстати, информация о том, что Цыма был чуть ли не правой рукой «Киселя» и «Прыща» явно преувеличена. Как бы ни было, но лицо с таким прошлым не может и не должно ассоциироваться с народным героем, да еще борцом с коррупцией. В частности, в НАБУ это сразу поняли.

strana.ua/articles/analysis/73899-nadzirateli-za-nabu-ranee-sudimye-grantoedy-i-obshestvenniki-klony.html

А вот прокурорам Киевской области, видать, комфортно рядом с Цымой.

После анализа так называемой общественной деятельности и образа жизни «великомученика» Хмельницкого возникло много вопросов, на которые ему, несомненно, придется ответить в ближайшее время. В частности, о том, какую реальную цель преследуют адвокат Хмельницкий и сотоварищи, вмешиваясь в жизнедеятельность местного муниципалитета и общины г. Глухова Сумской области.

Местные говорят, что присутствие столичных активистов в Глухове, якобы находится под патронатом самого господина Деркача, одиозного политика, заинтересованного в электорате этого населенного пункта и состоящего в тесных отношениях с генеральным прокурором Украины.

В частности, названный политик присутствовал в числе избранных приглашенных высших лиц государства (включая президента Украины, министра МВД и секретаря СНБО) на свадьбе у старшего сына Юрия Луценка в Конче-Заспе в начале сентября 2017 года, что было зафиксировано журналистами программы «Схемы».

Вопрос: возможно ли в нашей стране при подобных раскладах объективное расследование и наказание в отношении лиц, празднующих за одним столом с перечисленными особами? Возможно ли прекращение неправомерных схем, наездов, отжимов и прочего беспредела, если это прямо или косвенно работает на благосостояние участников высочайшего застолья и (или) их ближайшего окружения?

Исходя из реалий, ответ прогнозируем заранее. Но, не взирая на отсутствие доверия к системе, будем надеяться, что Генеральная прокуратура должным образом отреагирует на требования проверить правомерность действий учредителей и координаторов ОО «Стоп коррупции» и найдет основания запретить деятельность этой организации, как противоречащую Закону Украины «Об объединениях граждан» и наносящую непоправимый ущерб демократии и безопасности государства.

Наталья Сидорова, специально для Нашей версии

Стоп Бочкала. Стоп Хмельницький. Стоп здирництво (ВІДЕО)

Кризові явища в економіці торкнулись і ринку видобування піску. Великі підприємства почали нести збитки через нелегальних старателів. Природно, що у Києві та Київській області бізнесмени вирішили прибрати з ринку тих, хто працював незаконно. Підприємцям допомагали члени ГО “Стоп корупції”, які згодом почали вимагати гроші з легальних видобувачів піску за невтручання у підприємницьку діяльність.



Першу скрипку у боротьбі з нелегалами потаємно грав “Київській річний порт”. Безпосередньо фінансував цю роботу Юрій Бродський, син відомого співвласника порту — Михайла Бродського.

Навесні минулого року до “роботи” приєдналась організація “Стоп корупції” на чолі з координаторами Романом Бочкалой та Богданом Хмельницьким.

Бочкала і Хмельницький завзято взялись за справу. Проте “браконьєрів ” на ринку на той час майже не залишилось. Тоді “Стоп корупції” стала блокувати інші фірми, які працювали цілком законно.

Достеменно невідомо, чи координували “громадські активісти” свої дії з Бродським. Але “Київській річній порт” в альянсі зі “Стоп корупцією” суттєво збільшив свої прибутки.

Аби показати свою “роботу” спонсорам, “Стоп корупції” проводила галасливі піар-акції. Наприклад, знесла ворота у Ходосіївці. Там колись була точка з видобутку піску, але на той час вона майже рік не працювала.

На озері Тягле стопкоровці за допомогою бульдозеру розрівняли піщану суміш. Збитки підприємців склали суму від 500 тисяч до мільйона гривень.

“Під шумок” будівництва спортивного майданчика на озері Тягле молодики зі “Стоп корупції” вивезли 10 вантажівок піщаної суміші. Тобто, просто вкрали! Цей факт зафіксований органами Поліції, проте підозри нікому не оголошено.

У журналістів опинились скрін-шоти листування одного з пісочних активістів зі своїми спонсорами. Можливо, повідомлення належать саме Бочкалі або Хмельницькому?



За деякими свідченнями, рядові “антикорупціонери” отримували від 100 до 200 гривень за “наїзд”. При цьому керівники “Стоп корупції” від різних фірм отримували суми з трьома нулями. У доларах.


Тим часом, антикорупційний проект набирав обертів. Роман Бочкала став частим гостем на ефірах. Навіть на “президентському” 5 каналі з’явилась програма “Стоп корупції”. Це дозволило псевдоактивістам наблизитись до верхівки силового блоку.



Цілком вірогідно, що Бочкала і Хмельницький спіймали зіркову хворобу і втратили почуття небезпеки. Одного дня вони припустились фатальної помилки, а саме: почали шантажувати великий пісочний бізнес. Жертвою комбінаторів тепер міг стати “Київській річний порт” і навіть сам Юрій Бродський. Є епізод, коли за невтручання у роботу підприємства Бочкала і Хмельницький через посередників ніби вимагали від бізнесмена 15 тисяч доларів. Данина мала надходити щомісяця. Це важко спростувати, адже погрози зловмисників синхронно підкріплювались вилученням техніки. Слідчі Водної поліції працювали без вихідних, і в день, і вночі. При цьому поліцейські не надавали підприємцям жодних документів.

Вилучення техніки відбувалось незважаючи на те, що суди регулярно відмовляли в арешті майна. Проте Водна поліція за заявами молодиків відкривала нові і нові провадження. А “Стоп корупції” чинила на на суддів неабиякий публічний тиск.

У вересні цього року керманичі “Стоп корупції” стали фігурантами кількох кримінальних проваджень. Зараз СБУ і Генпрокуратура виконують необхідні слідчі дії. Громадська афера імені Бочкали і Хмельницького наближається до логічного кінця.

Наша версія

Як протидіяти поліцейському і “громадському” тероризму на ринку видобування піску (ВІДЕО)

До Вашої уваги — фрагмент інтерв’ю з Віталієм Коломійцем, адвокатом АО «Ореховський та Коломієць», яке він дав в рамках розслідування “Пісочна війна”. Нагадаємо, що розслідування здійснюється партнером “Нашої версії” — Інформаційним бюро Security UA.


Журналист: Пане Віталію, скажіть, що зараз, за Вашими спостереженнями, відбувається на рику видобування піску?

Віталій Коломієць: Іде звичайна антимонопольна, антиконкурентна, точніше, монопольна антиконкурентна діяльність, з використанням усіх можливих методів. Сильніші вибивають слабших. Богато претензий до дії конкурентів, які заявляються через так звані громадських активістів або псевдожурналістів. Ці дії зводяться до блокування нібито незаконної діяльності.

І тут постає дуже цікаве питання. Що саме є в Україні незаконною діяльністю? Відносно такого виду діяльності, як чистка русел і інвестиційних договорів, які укладають підприємства з Держводагентством на виконання проектних робіт з розчищення русел, і в якості плати беруть собі частину того природного ресурсу, який вони піднімають разом зі сміттям і потім, після певної обробки, реалізують його, — то такий вид діяльності абсолютно законний.

Те, з чим на практиці стикнулись наші адвокати, я називаю “міліцейським тероризом”. Коли в таких підприємців вилучалась техніка, яка коштує сотні тисяч доларів, коли блокувалася їхня діяльність, пізніше заарештовувалась їхня техніка…. Посилаючись на таку правову позицію, що ця діяльність не є якійсь незаконною, це не є злочином, відтак і обґрунтованість такої підозри як достатнім заходом для арешту техніки… Нам вдалося у десятках випадків скасовувати арешти по таких справах, повернути техніку підприємцям.

Скажу більше: прокуратура і слідчі, які інколи прикриваючись так званими “активістами”, дуже жалюгідно себе показують на суді. Коли їх запитують — чим це заборонено? — вони навіть назвати не можуть.

В підсумку у нас немає жодного залишеного під арештом технічного засобу. Підозри в цих злочинах — вони не можуть бути апріорі обґрунтовані. Ось у чому суть. Тому люди не повинні боятися себе захищати.

У нас були випадки, коли техніку пошкодили під час транспортування, зламали механізми запалювання… Що тут важливо в таких випадках: коли вилучають техніку, у протоколі обшуку треба детально описувати: у справному стані, без видимих пошкоджень, заводиться, іде, показники спідометра… Якщо цього не зробити, звичайно, можуть зловживати: міняти якісь агрегати, вузли, деталі…

Судді за останніх 3-4 роки просто втомились безпідставно виносити ці рішення. Коли він (слідчий — Ред.) один раз прийшов нат е саме місце, отримав ухвалу про обшук, слідчій рік не вчиняє ніяких дій, рік не повідомляється про підозру, рік просто техніка у когось заблокована, поки людина не звертається до адвокатів, і вони не скасовують цей арешт. Слідчі дії не проводяться. Задача — вилучити і заблокувати бізнес!



Більш того, інколи вони так роблять, коли вже є рішення суду про скасування арешту і повернення техніки, вони це рішення не виконують. Ховаються, на лікарняний, ще якісь видумки, слідчі з прокурорами видумають. Тут теж не треба боятись, треба ініціювати кримінальне провадження за умисне невиконання судового рішення. І тоді все вийде “веселіше”, і слідчий розуміє, що це не якесь начальство їх попросило помогти якомусь доброму підприємцю, а це їхня конкретна відповідальність, яка скажеться на їхній кар’єрі.

Зі своєї сторони ми протидіяли тим, що порушували кримінальні справи проти слідчих, і це дуже ефективний механізм захисту.

Я вам скажу, ми більш активно допомагали підприємцям в протидії поліцейському тероризму в минулому році, то всім так званим активістам я відкрито заявляв, що зміст всієї цієї активності зводиться до того, щоб монополісту підняти ціну на тону піску. Коли вона тоді 40 гривень тонна коштувала, зараз вона за 100 гривень, може вже і 140 вже коштує.

Коли одни, прикриваючись лозунгами екології, розказують, що діяльність одних, та сама технологічно тими самими засобами, тими самими процесами є екологічною, а діяльність точно таких самих, просто у одних документи дозвільні від держави червоного кольору, в інших — жовтого. Ти, у яких жовтого — вони вже злочинці, бо роблять щось неекологічно. Це, звичайно, проблема. За контролем за тими, хто має документи, так і за тими, хто їх не має. Але екології це ніяк не допомагає.

Доводилось стикатися зі “Стоп корупції”, і настільки смішно, що в деяких справах ми приїжджали — нас запрошували на слідчі дії, — і, наприклад, в клієнта вилучали техніку, так всю слідчу дію і всім процесом слідчої дії — вилучення, підготовки протоколів, — командували так звані “активісти”. Слідча ти слідчий закривався у машині, а ті усім командували — нанимали дорогущих взломщиків, дорогущі трали, зламували техніку, вантажили її, вивозили, платили за зберігання, — слідча просто виконувала роль “весільного генерала”, підписуючи протокол.

Ж.: і як це відбивається для держави?

В.К.: Звичайно, це для держави — величезний мінус. Основним замовником і споживачем цієї сировини є сам український народ і українська держава з усієї її економікою. Тобто, основна претензія до тих, хто видобуває сировину на підставі інвестиційних угод з Держводагентством, у тому, що вони не платять рентні платежі. Але ті рентні платежі настільки мізерні, умовно кажучи, це 5 %,. Тобто, якщо б був конкурентний ринок, де ціна буда встановлена на рівні 40-50 грн. за тону, держава з цього отримувала 2 грн, так? 2,5 гривні за тону. То зараз, коли ринок монополізується, ціна стає 100-150 грн за тону. Держава отримує 10 грн. рентного платежу, але ціну для економіки і інфляції збільшує у 2 рази. Це дороги, це будинки, це усі будівельні матеріали.

Ж.: За Вашими спостереженнями, які прізвища, народних депутатів, мабуть, людей з інших гілок влади стоять за цим бізнесом?

Я вам скажу так, що на жаль, Україна, як держава, дуже на прикру жаль багата сировиною. І усю цю сировину розподіляє влада. І у зв’язку з цим всі ці люди, які йдуть до влади, вони йдуть щоб мати можливість бути причетними до розподілу цієї речовини. А враховуючи нашу службу геології та надр, яка не забезпечує функціювання прозорого ринку, особливо в минулі роки… якщо ти не маєшь владних покровителів, то ти нічого не отримаєш. Або отримуєш за дуже великі гроші, але все одне це керівництво поділиться з владою, щоб мати протекцію…

Тому неважливо, які прізвища… З десяти — п’ять прізвищ народних депутатів будуть пов’язані з сировиною, надрами і піском — тому що він видимій, його об’єми величезні, потреба в ньому — величезна. Ціна зараз, ви бачите, як піднімається….

Ця війна закінчиться або перемогою монополістів, або якісь середнячки і дрібні підприємства устоять і створять якусь асоціацію між собою і установлять рівні, чесні правила. І будуть розуміти, що дотримання цих правил — це є їхня цінність, це є їхня гарантія захисту їхнього ж бізнесу. Я дуже розраховую на те, що ринок не буде монополізований, я за те, щоб кожний в Україні мав можливість створити і продати, а не знаєте, як активісти, бігають: “отнять і поделить”.

Суто ідейно я хочу сказати, що ми все одно переможемо, Україна здобуде реальне верховенство права. Підростає молоде покоління, яке вже не живе в режимі дозвільних процедур, насаджених радянським союзом.

Наша версія

Мер Глухова Мішель Терещенко опинився на шляху проросійського депутата і відомого журналіста (ВІДЕО)

Міський голова м. Глухова Сумської області Мішель Терещенко заявив про замовну інформаційну кампанію проти нього з боку почесного президента медіа-холдингу «Ера-медіа», народного депутата України Андрія Деркача. Головним виконавцем кампанії пан Терещенко назвав координатора проекту «Стоп корупції» Романа Бочкалу.



Про це міський голова заявив 01.09.2017 р. під час інтерв’ю столичним журналістам «Нашої версії», які завітали до Глухова на день міста.

«У себе в кабінеті я дав інтерв’ю журналісту «Стоп-корупції» Наталії Мальцевій і відповів на усі її запитання, — сказав пан Терещенко. — Проте коли вони зробили репортаж, він отримав назву «Глухівська народна республіка». Як це таке можливе?!!! У цьому репортажі вони у негативному світлі показали мого заступника, юриста, члена виконкому, проте не було жодного слова від мене. Тому я вважаю, що вони працювали «на замовлення». Мета цієї кампанії – позбавити мене моєї команди».

Мер зазначив, що розмір гонорарів журналістів, які працюють проти нього, становить близько двох тисяч доларів.

Також мер розповів про свою зустріч з координатором «Стоп-корупції» Романом Бочкалою, яка відбулася після показу репортажу на «5 каналі». «У мене був шок. Я не розумів, чому «президентський» канал показав такий репортаж. Я телефонував на канал, проте мені сказали, щоб я звертався до Романа Бочкали. Ми зустрілися з ним у Києві, в ресторані. Моє враження, що Бочкала працює на замовлення за гроші. Це — погано», — підвів рису пан Терещенко.

Фрагмент эксклюзивного інтерв’ю з мером Глухова Мішелем Терещенко – за посиланням.

Нагадаємо, що у липні ц.р. Мішель Терещенко особисто намагався зупинити нелегальне видобування піску у м. Глухові; у той же час у Києві Роман Бочкала особисто курує проект «Стоп корупції» щодо перерозподілу ринку видобування піску на користь ТОВ «Київський річний порт», яке пов’язують з родинами Нестора Шуфрича та Михайла Бродського.

Довідка.

Мішель Терещенко народився у 1954 році у Парижі, тривалий час працював у американській компанії з дослідження морських глибин, працював директором-розпорядником міжнародних проектів; засновник громадської організації «Центр активних глухівчан» та благодійної організації «Фундація спадщини Терещенків»; з листопада 2015 року — міський голова Глухова.

Андрій Деркач народився у 1967 році у Дніпропетровську, у 1993 році закінчив Академію Міністерства безпеки Російської Федерації, з 2010 по 2013 рік був членом Міжсоборної присутності Російської православної церкви; багато років обирається народним депутатом по мажоритарному округу, до якого входить м. Глухів.

Наша версія, Київ-Глухів-Київ

Глухів святкує, Деркач інтригує, а «Стоп корупції» провокує (ВІДЕО)

Журналісти «Нашої версії» 1 вересня ц.р. відвідали м. Глухів Сумської області. І одразу опинилися в атмосфері дивовижного свята: глухівчани святкували День міста. Люди гуляли, розважалися, розглядали товари місцевих виробників, дарували одні одному квіти і чудовий настрій.

Трохи «відірвалася» і наша знімальна група. Проте не забули ми і про мету візиту: подивитись, що саме відбувається у Глухові, чи довіряють мешканці своєму меру Мішелю Терещенку, яким чином поводить себе опозиція, і чи поважають вони свого столичного депутата Андрія Деркача?

Власне, про це йдеться у новому фільмі «Нашої версії». До Вашої уваги – перша серія. Дивіться уважно – цього не покажуть владні телеканали. І при нагоді вирушайте до Глухова. Це насправді шикарне місто!

Наша версія, Київ-Глухів-Київ