Последние блоги

Надання спеціального економічного статусу регіонам зробить Україну процвітаючою та багатою країною (ФОТО, ВІДЕО)

«Від Закарпатської області продовжують відбирати економічні повноваження...» – саме так вважають депутати Закарпатської обласної ради.



На ужгородському «21 телеканалі» у програмі «Четверта влада» учасники програми проаналізували Звернення Закарпатської обласної ради до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України

Місяць тому вони, наголошуючи на необхідності розбудовувати державу через розвиток її економіки, звернулися до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України з проханням невідкладно реалізувати проголошені зміни до Конституції України та законів України з метою відходу від централізованої моделі економіки в державі, забезпечити спроможність місцевого самоврядування мати реальний вплив на бюджетний процес.

Також закарпатські депутати наголосили, що сьогодні громада краю продовжує сподіватися на внесення якісних, глибинних та системних змін до Основного Закону України та інших законів, які мають сприяти досягненню визначеної у чинній Конституції України мети, пов’язаної, зокрема, з прагненням розвивати економіку держави.

Проте це виважене звернення до вищих посадових осіб держави безпідставно розкритикували окремі радикальні політики та засоби масової інформації. Звучали різні ярлики, огульні звинувачення закарпатських депутатів ледь не у сепаратизмі. Найбільше роздратування у цих опонентів викликало нагадування про результати Закарпатського обласного референдуму 1 грудня 1991 року. Хоча тоді 546 450 виборців Закарпатської області, або 78,6%, віддали свої голоси «за» проголошення Закарпатської області України спеціальною самоврядною територією як суб’єкта у складі незалежної України.

На ужгородському «21 телеканалі» у програмі «Четверта влада» за участю голови Закарпатської обласної ради Михайла Рівіса, керівника депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок» у Закарпатської обласної ради Олександра Ледиди та історика Володимира Фенича відбулась принципова розмова щодо цих подій.



Голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс під час ефіру

Учасники програми проаналізували Звернення Закарпатської обласної ради до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України щодо внесення змін до Конституції України та законів України з метою надання широких економічних і фінансових повноважень органам місцевого самоврядування, надання Закарпатському краю спеціального економічного статусу. Співрозмовники зробили правовий висновок щодо відповідності Звернення чинному законодавству та вказали на безпідставність звинувачень авторів документу у сепаратизмі. Ба більше, вони навели ще багато аргументів на захист положень цього звернення.

Так, голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс зазначив, що від області продовжують відбирати економічні повноваження, і передавати їх не лише у Київ, а навіть до сусідньої Львівської області, куди з краю переведено 16 великих платників податків. Тим часом закарпатці хочуть самі впливати на економіку краю та розпоряджатися своїми ресурсами.



Керівник депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок» у Закарпатської обласної ради Олександр Ледида під час ефіру

Керівник депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок» у Закарпатській обласній раді Олександр Ледида вважає, що центру треба віддати те, з чим він справляється, а все інше передати в регіони, щоб вони працювали на свій економічний розвиток. Сьогодні є багато економічних повноважень, які можна передати регіонам, навіть не торкаючись Конституції України.



Історик Володимир Фенич

Історик Володимир Фенич заявив, що не вважає Україну тоталітарною державою, а тому регіони мають частіше нагадувати центру про необхідність передачі їм додаткових економічних повноважень.

Учасники передачі відзначили, що зараз звинувачення щодо звернення облради та депутатів припинилися. Водночас на передачі було наголошено, що, на жаль, відповідей по суті звернення від вищих посадових осіб країни до Закарпатської обласної ради так і не надійшло. Проблема надання спеціального економічного статусу Закарпатській області залишається актуальною. І це є негативною обставиною у даному питанні. Підштовхнути центр до бажаних змін, на думку учасників передачі, можна висловленням спільної з іншими облрадами країни позиції про необхідність розширення економічних повноважень регіонів.

Денис САЛАМАТОВ

Відео:

Джерело:

ГО «Закарпатський край» виступає за обговорення законопроекту «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу»

За пропозицією громадської організації «Закарпатський край» під час телевізійної передачі у Мукачівській телекомпанії «М-Студіо» відбулося обговорення ініційованого цією організацією законопроекту «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу».


Під час телевізійної передачі у Мукачівській телекомпанії «М-Студіо»

Зокрема, голова громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо розповів, що члени їх організації разом з європейськими експертами розробили законопроект, який має сприяти виходу із економічної кризи, що охопила Закарпатську область.


Василь Кузьо

Він повністю відображає бажання членів громад підвищити свій вплив на економічні питання та розвиток бізнес-середовища у регіонах. Розробники вважають, що представникам всіх політичних сил треба відійти від конфронтації і зосередитися на розвитку економіки країни.


Михайло Лендєл

Учасник телепередачі, член-кореспондент Національної Академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор Михайло Лендєл привернув увагу до проблеми розширення економічних прав регіонів, яка повинна розглядатися виключно у науково-економічній площині. Він зазначив: ще у вересні 2005 року було прийнято Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів», проте в ньому не було враховано специфіку прикордонних регіонів. Так, зокрема, Закарпатська область межує з чотирма країнами Євросоюзу – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Область має значні потенційні можливості для співпраці з регіонами цих країн, але вони використовуються дуже малою мірою. Професор М. Лендєл вважає, що, ставлячи за мету розширення економічних прав області, треба добиватися врахування цих можливостей у законопроекті «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу».


Іван Устич

На думку розробників цього законопроекту, дуже важливим є і питання виключно економічних взаємовідносин центру та регіонів. Експерт із питань розвитку Карпатського регіону Іван Устич під час свого виступу наголосив: матеріальні блага створюються на місцях, на базі наявних ресурсів. Але доходи, які тут одержують, замість служити людям, які їх створили, у більшості забираються Центром. У людей немає зацікавленості у результатах своєї праці, бо ж розмір їхніх заробітних плат, пенсій залежить від «дядька» у Києві, а не від них самих. Тобто, грошові потоки відходять, проте не завжди повертаються у регіон відповідними субсидіями, дотаціями, трансферами і т.п. Отже, потрібен конкретний договір про розмежування економічних повноважень між регіоном і центром. Наявність такого договору має передбачати майбутній Закон України «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу».

Враховуючи, що економіка Закарпатської області фактично знаходиться у європейському економічному полі, Іван Устич пропонує на законодавчому рівні передбачити можливість поновити практику розробки комплексних програм із регіонами сусідніх країн Європейського Союзу щодо спільного розвитку промисловості, сільського господарстві, інфраструктури тощо. Зараз вони не діють, бо на все треба просити дозвіл у Києві. Цей експерт також переконаний, що Закарпатська область повинна мати транскордонну економіку, зорієнтовану на ринок з півмільярдним населенням ЄС, а законопроект «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу» має сприяти цьому.

Громадська організація «Закарпатський край» планує найближчим часом звернутися до Президента України з електронною петицією щодо законопроекту «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу». Громадськість краю вірить у майбутнє своєї багато в чому унікальної, водночас перспективної області — перлини України.

Денис Саламатов



Джерело: ГО «Закарпатський край» виступає за обговорення законопроекту «Про надання Закарпатській області спеціального економічного статусу»

НАБУ виконує замовлення російського олігарха Григоришина?

В Господарському суді міста Києва відбулось перше засідання апеляції по вже скандальній справі №910/1417/16 – позову Національного антикорупційного бюро України до ВАТ «Запоріжжяобленерго» та його контрагентів ПРАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» і ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» тощо, про визнання договорів між цими структурами недійсними. Справа розглядається під пильним наглядом третіх осіб – ДП «Енергоринок» та Нацкомісії, що здійснює державне регулювання в сфері електроенергетики та комунальних послуг.



Колегія суддів (Пашкіна, Баранець, Ропій) у зв’язку з неприбуттям на засідання представників ВАТ «Запоріжжяобленерго» та побажанням сторін, перенесла засідання на 14 червня на 14.00.

Але найцікавіше в цій справі полягає в іншому. Зараз триває масштабний перерозподіл енергоринку України й ВАТ «Запоріжжяобленерго», державна доля в якому складає абсолютну більшість, є ласим шматком для будь-якого олігарха. А, як відомо, замовлення ФПГ на якісні ліквідні компанії проходять через суди, що забезпечують видимість законності таких захоплень.

В даному випадку під прицілом рейдерів – кровоносна система однієї з найрозвинутіших в індустріальному плані області.

За позовом НАБУ в першу інстанцію, 08.04.2016 Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу задовольнити позов та визнати комерційні договори між «Запоріжжяобленерго» і згаданими структурами недійсними. Тобто, укладеними нібито з численими порушеннями закону. А якщо так, то це значить що є підстави «кошмарити» ці організації, арештовивати рахунки, заводити кримінальні справи. Увесь спектор можливостей для тиску, зміни топ-менеджменту та рейдерського захоплення компаній забезпечно.

Тільки що тут робить НАБУ, на яке покладаються великі надії якраз у боротьбі із корупцією та рейдерством?

Це питання варто задати голові НАБУ пану Ситнику. Чи знає він про дії власних слідчих у цій справі, чи по вуха зайнятий «чорною касою» Януковича та офшорними рахунками високопосадовців – невідомо. А знати треба, бо методи та законність обґрунтування звинувачень по цій справі не витримують жодної критики. Скажимо більше — законодавче підґрунтя, на якому базуються звинувачення НАБУ, схоже на якусь нісенітницю, що немає нічого спільного із нормами закону та юриспруденцією.


Можливо слідчі діють за спиною керівника НАБУ, тим самим підставляючи його та всю антикорупційну структуру?

Судіть самі — головним обвинувачувальним мотивом позову був… припис слідчого НАБУ (представник бюро в суді — Ярчак І.С.) про «наявність корупційних ознак» в діях обвинувачених при укладанні договорів. Все! Ніяких аргументованих фактів, доказів, показань свідків у справі немає, лише підозра слідчого, на підставі якої суддя Маринченко Я.В. виносить рішення на користь НАБУ. От би так, лише за підозрою, садили у в’язницю записних корупціонерів!

А ось фрагмент ухвали цього рішення судді Маринченко, так би мовити, мотивувальна частина «Таким чином, з аналізу наведених положень Закону та Конвенції, завдань та мети діяльності даного органу вбачається, що Національне антикорупційне бюро України за наявності ознак корупційного діяння зобов'язане вжити ефективних заходів для припинення корупційного правопорушення, в тому числі шляхом подання позову, а сам факт виявлення таких ознак у відповідних правовідносинах свідчить про порушення інтересів держави, тому необхідність окремо мотивувати підстави звернення останнього з відповідним позовом до суду відсутня».

І дійсно, навіщо пояснювати чи обґрунтовувати свої дії та рішення, коли стан речей у вітчизняному правосудді та правоохоронних органах дозволяє обходитись без таких зайвих подробиць!

І все б нічого, але від такого свавілля реально страждають сотні людей, не отримуючи заробітну плату, паралізована робота організацій, які намагаються чесно працювати та виживати в складних умовах.

«Ми не знаємо власного статусу, нам не висувають ніяких притомних звинувачень, проте заблокували рахунки, регулярно проводять обшуки, паралізували работу усього підприємства!», – поскаржився журналістам, що були присутні на засіданні, юрист ПРАТ «Енергомережа» Олег Гонтар. – Як можна виносити рішення на підставі одних лише припущень і підозр слідчого? Тут, взагалі, немає законного приводу порушувати справу, бо жодних доведених порушень, жодних невідповідностей у документах нам не назвали! Навіщо все це робиться? Це йде боротьба за активи та контроль над ВАТ «Запоріжжяобленерго», а ми, як його контрагенти, попали під роздачу. Мені це нагадує 37 рік», — розповів адвокат.

На питання журналістів – хто на його думку стоїть за всім цим, він відповів, що це виконується замовлення російського олігарха Костянтина Григоришина, який якраз цими днями попросив українське громадянство. А що – стане українцем, та отримає у подарунок прибуткову компанію вже із власним топ-менеджментом! Та ще й руками НАБУ.

Але громадськість з таким положенням справ навряд чи погодиться – розголос вже пішов, й пану Ситнику доведеться дуже ретельно готувати пояснення по цій справі.

Как Евдоченко Яценюка сдал и другие его «достижения» и «подвиги»

Руководитель ведомства саботирует усиление информбезопасности страны, покрывает коррупционеров-сепаратистов и подыгрывает России

Руководитель Государственной службы специальной связи и защиты информации Украины (Госспецсвязи) Леонид Евдоченко оказался в эпицентре нового громкого скандала. Чиновника уличили во лжи, молчаливом покрывательстве сепаратистов-коррупционеров, заподозрили в работе на Россию и ее спецслужбы, а также в продолжении политики пропавшего экс-премьера Яценюка и гендиректора КРРТ по «сливу» национальных интересов страны в сфере информационной безопасности, саботаже реформ.

В частности, как стало известно нашему изданию, чиновника подловили на откровенной лжи. Так, г-н Евдоченко в своем официальном ответе на запрос Общественного объединения «Информационный майдан» №01-1996 от 20 мая 2016 года сообщил (п.1), что ревизия, которую провела Госфиниспекция финансовой деятельности КРРТ в «пивнюковско-ищуковский» период (2014-2015 гг.) якобы «не установлено нарушений со стороны КРРТ и его филиалов по финансированию объектов на неподконтрольной Украине территории в части начисления и выплаты зарплаты работникам, фактов оплаты электроэнергии для трансляции российских каналов не выявлено».









Однако, в официальном акте Госфининспекции по факту проверки, имеющемся в нашем распоряжении, говорится совсем другое (стр.67-72, 86-90, 170-175; 231-232, 348-350), что такие проплаты производились, ревизоры установили также и другие грубые многомиллионные злоупотребления, все нарушения задукоментированы и подтверждены.

При этом г-н Евдоченко в своем пояснении (п.5) сообщает, мол, «фактов непосредственной вины нынешнего руководителя КРРТ Владимира Ищука в выявленных во время ревизии нарушениях согласно обработанным материалам, не найдено».

Также Евдоченко фактически «умыл руки» и от скандального постановления Кабмина №493 от 22.07.2015, которое отменяет конкурс по избранию гендиректора КРРТ, но чистосердечно признал тот факт, что администрация Госспецсвязи не принимала участия в разработке и согласовании этого проекта решения.

Как известно, это постановление Кабмин Яценюка принял «с колес», фактически отменив обязательное проведение прозрачного конкурса на назначение главы стратегического госпредприятия, которое было прописано в еще одном правительственном постановлении — №777 от 03.09.2008.

Напомним, одиозный топ-менеджер Ищук был назначен гендиректором КРРТ уже 30.07.2015. То есть, фактически, сомнительное постановление №493 было приняло «под Ищука», потому, что по конкурсу он не мог пройти как человек уже уволенный с этого же предприятия за финансовые махинации.

Более того, что на тот момент уже было известно, что Ищук является фигурантом ряда коррупционных дел по хищению госимущества в особо крупных размерах, и фактически продолжал в КРРТ как и.о. линию своего предшественника Александра Пивнюка, уволенного со скандалом за финансирование терроризма на Донбассе. На момент назначения Ищука вскрылись и другие подробности его коррупционной и антиукраинской деятельности. Об этом писали и показывали едва ли не все СМИ страны. Игнорировать все это – значит либо быть в одной команде врагов страны и быть в доле с ними, или вообще быть некомпетентным.

Все это навивает на подозрения, что, скорее всего, Евдоченко – тоже человек из так называемой ОПГ Яценюк-Зверев-Пивнюк-Ищук. Как оказалось, остатки «любих друзів» бывшего премьера продолжают свою гнусную работу – занимаются откровенным саботажем, покрывают свои коррупционные делишки, сливают информпространство страны России, расхищают госсобственность. Реформы и усиление госбезопасности страны вновь застопорились. Не в этом ли причина безинициативности и пассивности Госспецсвязи?!

В частности, г-н Евдоченко уже почти как год занимает свой высокий пост, а телевышка на горе Карачун для возобновления украинского вещания на подконтрольные Киеву и оккупированные территории Донбасса до сих пор не установлена. Не говоря уже о более системных реформах, например, таких как внедрение цифрового телевидения.

Кроме того, как оказалось, всплывают на свет новые и новые факты вредительства со стороны названных чиновников. Например, как выяснилось, ту же телевышку на Карачуне возле Краматорска КРРТешники хотят установить на 50 м ниже той, которая там раньше функционировала. Это, естественно, ослабит «украинский» сигнал, а значит, информационная борьба в зоне АТО фактически сведется на нет. Мощность российских ретрансляторов намного больше, и даже на подконтрольных Украине территориях телезрители продолжат смотреть российские пропагандистские каналы.

Также стало известно, что строительные работы продвигаются черепашьими темпами. Кому все это выгодно? В условиях войны – конечно, только Кремлю и продажным «кротам» во власти.

Отметим, на это в очередной раз недавно обратили внимание представители общественности и активисты, обнародовав новые факты вредительства и саботажа со стороны Госспецсвязи и КРРТ.

«Руководство Концерна РРТ декларирует строительство этой вышки, однако заявляет о строительстве это вышки на 50 м ниже той, которая там была… что ограничивает в радиусе вещания и соответственно ограничивает количество населения, которое сможет смотреть украинское телевидение. Если снизить высоту башни, то соответственно крупные населенные пункты, которые находятся на оккупированной территории как раз таки и будут ограничены в качественной трансляции украинских телеканалов», — заявил лидер Общественной организации «Информационный майдан» Павел Билоножко.

По словам бывшего гендиректора КРРТ Анатолия Антоненко, с подачи «верхушки» Концерна действительно сейчас умышлено затягиваются строительные работы. «Два года прошло, а вышка не построена, за это время уже б с нуля построили. Это притом, что фундамент был, есть свои специалисты, есть все оборудование, даже специальный ползучий кран», — заявил эксперт, добавив, что не было никакой необходимости проводить тендеры, с которым были задержки, а необходимо было сразу привлечь собственных специалистов, которые уже имеют опыт подобных работ.

Как сообщил Антоненко, при строительстве телевышки высотой в 250 м, а также установке более мощных передатчиков, можно было бы вообще покрывать украинским вещанием более обширную территорию, включая оккупированный Донецк. Однако почему-то руководители КРРТ и Госспецсвязи для этого ничего не делают.

Если бывшего главу Госспецсвязи Владимира Зверева после громкого разоблачения выгнали из насиженного кресла, как и его покровителя – Арсения Яценюка, — то почему такие «деятели» а-ля Евдоченко, Ищук и иже с ними продолжают занимать ответственные посты? Или Украина уже победила в гибридной войне с Россией? Похоже на какой-то стратегический план Кремля по незаметному разрушению украинской государственности изнутри!

СБУ обязана реагировать решительно и неотлагательно. Похоже на то, что в секторе информационной безопасности образовалось целое кодло предателей, которые продолжают «мутные дела» других уволенных предателей Украины – Пивнюка, Зверева и того же Яценюка.

Совсем уже странной и непонятой в этом контексте выглядит позиция Госспецсвязи и ее руководителя Евдоченко. Судя по его «отписке» — в Украине все замечательно, коррупция в КРРТ побеждена, реформы продолжаются, и мы скоро прямо-таки заживем по-европейски. Кстати, о Европе. Украина до сих пор не выполнила еще одну важную рекомендацию Брюсселя по безвизу – обязательное внедрение цифрового телевидения. Мы его что, будем ждать до второго пришествия? Когда, наконец, возобновится трансляция украинских каналов в зоне АТО? А дискредитировавших себя чиновников повыгоняют наконец и посадят?!

Хотя, фактов антиукраинской (читай – незаконной) деятельности Евдоченко и главы КРРТ на сегодняшний день для этого уже более, чем предостаточно. А руководителя КРРТ Ищука вообще давно уже должны были как минимум отстранить от занимаемой должности, как заинтересованное лицо.

При этом г-н Евдоченко оскандалился еще и тем, что набрался наглости пояснять свое невмешательство в резонансное «дело Ищука» тем, что, мол, расследование против главы КГГР еще не завершено, вина госслужащего не доказана, а назначал его не он, а Кабмин Яценюка. Получается, что глава Госспецсвязи теперь все стрелки переводит на «залегшего на дно» экс-премьера и, похоже, пытается всячески дистанцироваться от скандальной связки Яценюк-Ищук. Но это, мягко говоря, смешно выглядит – никто в такие аргументы, похоже, уже не верит. Маска с лица «хорошего» чиновника уже сброшена. Пассивная позиция лгунишки-госслужащего, откровенный саботаж и «крышевание» Ищука, похоже, ни что иное, как на подельничество и вялотекущий коллективный «слив» Украины агрессору.

Как отметила известный адвокат и правозащитник Марина Помазанова: «Своим ответом Информационному Майдану Евдоченко свою вину переложил на Яценюка, фактически подставляя бывшего премьера под статью 364 УК «Злоупотребление властью и служебными полномочиями» в дополнение к статье о получении взятки за назначение Ищука.»

Тем временем, как нам стало известно, на данный момент досудебное расследование уголовного дела, которое под давлением общественности возобновила Национальная полиция против Ищука, продолжается. Как сообщили нашему изданию в прокуратуре Киева, полиция подготовила документы на вынесение подозрения Ищуку в совершенном преступлении. Так что вопрос времени, когда будет выбрана мера пресечения и когда Евдоченко вынужден будет реагировать. Порядок будет наведен, о чем постоянно утверждает общественность. А эта ситуация должна будет послужить уроком всем коррупционерам, агентам российских спецслужб, нерадивым руководителям.

В свою очередь народный депутат Украины из фракции БПП Сергей Каплин, обнародовавший информацию о получении экс-премьером Яценюком взятки в $3 млн за назначение Ищука гендиректором КРРТ, обнадежил, заявив, что давление общественности на власть и силовиков по очищению стратегического госпредприятия и других органов власти от коррупционеров и пособников террористам будет продолжено, и виновных обязательно привлекут к ответственности. Как рано или поздно вскрылись преступления Януковича и его «Семьи», а также их последователей – Яценюка, Пивнюка, Зверева и других коррупционеров от новой власти.

«Дело не застопорилось. Я хочу по этому поводу встретиться с Луценко (генпрокурорм). Думаю, мы продолжим эту борьбу, и не имею сомнения, что мы все доведем до конца. Есть оперативная информация и определенная готовность со стороны правоохранительных органов дальше двигаться в этом процессе. В этом деле главная фигура далеко не Ищук, а Арсений Яценюк, который в соответствии с моими заявлениями брал взятки и назначал Ищука. Коррупционеры и предатели обязательно понесут суровое и неотвратимое наказание!» — заверил Каплин нашего корреспондента.

Также уверенность в неизбежности наказания для коррупционеров и предателей в Госспецсвязи и КРРТ высказал и Павел Билоножко. Общественный деятель заверяет, что от правосудия «агенты» Кремля во власти не отвертятся и не спрячутся за формальными «отписками». Чиновники а-ля Евдоченко и Ищук после открывшейся правды обязательно будут привлечены, и не только лишаться своих должностей, а с позором будут люстрированы и сядут на скамью подсудимых.

Стоит напомнить, что Ищуку подозрение в деле о хищении государственных средств в особо крупных размерах при злоупотреблении служебным положением было объявлено еще в ноябре прошлого года. Яценюка выгнали из правительства в апреле этого года.

В этой связи ряд общественных организаций и эксперты вновь призывают руководство страны и силовых ведомств вмешаться в ситуацию, немедленно арестовать Ищука, поднять вопрос об ответственности Яценюка за назначения на ответственные должности сепаратистов и коррупционеров, уволить одиозного главу Госспецсвязи Евдоченко и разогнать всех «кротов», засевших в информационном секторе. А на ответственные должности назначить патриотов и профессионалов в информационной сфере.

Игорь Мусиенко

Источник: novavlada.info/gosudarstvo/kak-evdochenko-yacenyuka-sdal-i-drugie-ego-dostizheniya-i-podvigi-dokumenty

Призначенці Яценюка навмисно будують телевежу в Краматорську, яка не здатна покривати телевізійним сигналом окуповані території



В агенції «Інтерфакс» відбулась прес-конференція активістів, на якій журналістам повідомили нові кричущі факти злочинної антиукраїнської політики гендиректора Концерну РРТ Володимира Іщука, а також його «соратниці» з Мінінформполітики Тетяни Попової.



«Хочу розпочати із заяви про те, що посадові особи Мінінформполітики, зокрема Тетяна Попова, ведуть боротьбу із свободою слова в Україні!– повідомив Павло Білоножко, лідер ГО «Інформаційний Майдан». – Ця прес-конференція мала відбутись в агенції УКРІНФОРМ, проте, як ми дізнались, після втручання заступника міністра інформації, нам було відмовлено. Вважаю, що це прямий доказ антиукраїнської позиції Попової, яка покриває шахрая та агента російських спецслужб гендиректора КРРТ Володимира Іщука. Беззаперечних доказів того, що цей чиновник, призначений Яценюком за хабар у 3 млн. доларів злочинець, та веде цілеспрямовану антиукраїнську діяльність, вистачить на кілька кримінальних справ. Зокрема, сьогодні ми оприлюднимо факти з перевірки діяльності КРРТ Держфінінспекцією за 2014-15 роки, які нещодавно нам вдалося отримати. Маємо офіційний документ, в якому чітко зазначено, що за цей період, Концерн за вказівкою Володимира Іщука сплачував (та продовжує це робити!) мільйонні рахунки за електроенергію, за «охорону» об’єктів, що знаходяться на тимчасово окупованій території, та з яких ведеться трансляція російської пропаганди у містах, не підконтрольних українській владі. Сплачується заробітна плата (мільйони гривень) співробітникам цих об’єктів, які забезпечують безперебійну трансляцію російських каналів на українську територію! Таким чином, Україна за власний кошт, з держбюджету, фінансує російську пропаганду на власній території. Тим самим провокує ворожнечу та стимулює антиукраїнську істерію у мешканців Донбасу. Це ганебно, недопустимо і є державним злочином та зрадою національних інтересів. Влада, СБУ, Генпрокуратура повинні негайно відреагувати на цю ситуацію!

Окрім того, абсурдна ситуація склалась із відновленням ретрансляційної вежі в Краматорську на горі Карачун, яка мала б забезпечити українське мовлення на Донбасі. Але нова вежа запланована на 50 метрів нижча, ніж була до того і це означає, що сигнал українських телеканалів не буде доходити до окупованих територій. Хоча у КРРТ є всі можливості своїми силами побудувати 250 метрову вежу, яка могла б покрити сигналом більшість окупованих територій, в тому числі Донецьк. Ось вам ще один факт масштабної зради та справжньої сутності керівництва Концерну.

І третій факт корупції та злочину, який виявила перевірка Держфінінспекції – розкрадання в особо великих розмірах обладнання концерну. 22 тонни дефіцитних металоконструкцій, тросів, відтяжок було порізано на металобрухт та спрямовано на виготовлення сітки-рабиці у місцевій колонії.

Всі ці факти відомі правоохоронним органам, а також найвищим посадовцям української влади. Про це не можуть не знати Президент, новий прем’єр-міністр і генеральний прокурор. Порошенко, Гройсман та Луценко повинні негайно припинити антиукраїнську діяльність керівництва КРРТ!», — підсумував Павло Білоножко.

«Ситуація із вежею у Краматорську дійсно абсурдна та ганебна, — звернувся до присутніх Анатолій Антоненко, екс-гендиректор КРРТ. — Коли цю вежу будували у 1980-х роках, термін будівництва з нуля планувався 24 місяці. Зараз будівництво затягується, хоча вежу можна було б запустити за 6-8 місяців, бо збереглись фундаменти, інші допоміжні споруди. В Концерну є вдосталь необхідних металоконструкцій та спеціалістів, щоб своїми силами побудувати вежу потрібної для нормального покриття висоти – навіть 250 метрів і більше.

Проте керівництво КРРТ видумує тендери, затягує їх, доручає роботи різним фірмам, а свої висококваліфіковані кадри сидять без діла та просто отримують зарплату. Запланована висота 180 метрів це надто мало для якісного покриття території, бо навколо дуже складний рельєф і українські канали в окупованих районах ловитись не будуть.

Вважаю, що це – цілеспрямована злочинна політика керівництва КРРТ, яке демонструє саботаж та некомпетентність. Іщук вихваляється, що збільшив рентабельність Концерну, зменшив збитки. Але як він це зробив? Просто розпродав конструкції, відмовився від необхідних технічних робіт – антикорозійного фарбування об`єктів, змащення відтяжок. Крім того, порізав купу обладнання на металобрухт, а ще позвільняв багато чесних професіоналів, які не хотіли миритись з його шкідливою, непрофесійною та зрадницькою діяльністю. От вам і вся рентабельність».

«Все, про що тут говорилось, доведено до відома правоохоронних органів та підкріплено документами. Нам пообіцяли розібратись з цими фактами. Що ж, побачимо, – взяла слово Марина Помазанова, адвокат і правозахисник. — Тетяна Попова, яка очолює комісію по відновленню українського мовлення на Донбасі, заявила, що для вежі в Краматорську необхідно10 млн. гривень. Як мінімум, на таку суму за останні два роки під керівництвом Іщука та його попередника Півнюка, Концерну були нанесені збитки. Профспілка КРРТ подала клопотання у Держспецзв’язок з вимогою звільнити Іщука з посади. 29 травня буде суд, на якому вирішуватиметься це питання. Цікаво буде почути позицію третьої сторони, якою виступає Держспецзв’язок, зокрема його керівника Євдовченка. Бо не реагувати на такі кричущі факти, значить бути співучасником злочину. І це не кажучи про кілька кримінальних справ, відкритих проти Іщука раніше. Проте поліція й прокуратура всіляко саботують розслідування і ми впевнені, що це робиться по вказівці зверху. Поки ця людина знаходиться на посаді, продовжуватиметься розвал Концерну та зомбування мешканців Донбасу. Це негайно треба припинити. Ми сподіваємось, що патріоти у владі, якщо такі є, нас почують та допоможуть припинити безлад і покарати винних», — зазначила Марина Помазанова.

Київ отримав шанс розвиватися за прикладом Лондона

Кличку порадили, як залучити інвестиції і організувати будівництво в Києві за європейськими стандартами

В «Інтерфакс» відбулася прес-конференція «10 порад для міського розвитку Києва». Своїм баченням перспектив впровадження передового європейського досвіду організації міського простору поділилися відомий британський архітектор Саймон Скотт, директор з міжнародного розвитку компанії Leslie Jones Architecture, Лондон і Віталій Бойко, експерт ринку нерухомості, засновник компанії Urban Experts, Київ.



Приводом для зустрічі стало недавнє оприлюднення ексклюзивного партнерства між двома компаніями, яке дозволить британським архітекторам вийти на український ринок нерухомості. Міжнародна експертиза і світовий досвід лондонських архітекторів дасть поштовх для розвитку міського середовища та пожвавлення економіки.

«Для початку хочу привітати всіх українців з перемогою Джамали на «Євробаченні — 2016 », — звернувся до присутніх Саймон Скотт. — Для кращого розуміння наших завдань, я хочу показати кілька проектів, які реалізовуватимуться в Британії нашою компанією. Ці приклади допоможуть краще зрозуміти можливості столиці України, адже трапляється, що умови і ситуація в Лондоні нагадують ті, що ми спостерігаємо в Києві». Показуючи слайди з реалізованими проектами, британський фахівець зазначив, що Київ має чудовий потенціал для якісного прориву в сфері міського будівництва.

«Головний принцип, який допоможе Києву стати в майбутньому комфортним європейським містом — це, щоб при розробці будь-якого архітектурного або інфраструктурного проекту, максимально ефективно поєднувати в гармонійному союзі різні об'єкти нерухомості. Багатофункціональні комплекси, які дозволяють об'єднувати потреби людей в комфортному житлі, транспорті, торговельній інфраструктурі — один із способів гармонійної організації міського простору», — розповів Саймон Скотт.

«Наше ексклюзивне партнерство з компанією Leslie Jones Architecture дозволяє безпосередньо задіяти передовий європейський досвід цивільного будівництва. Відтепер Київ та інші міста України отримають унікальну можливість розвиватися за кращими європейськими стандартами», — заявив на прес-конференції Віталій Бойко.

«Сьогодні Київ, незважаючи на непросту економічну ситуацію, як і раніше залишається досить привабливим для міжнародних інвестицій і, в першу чергу, в сфері будівництва і девелоперських проектів. Конкуренція за увагу інвесторів дуже висока, і вимагає ретельного комплексного підходу. Наша компанія має багатий досвід в реалізації масштабних девелоперських проектів, таких як ТРЦ «Ocean Plaza» і ТРЦ «Respublika». При цьому ми зіткнулися з необхідністю працювати з іноземними архітектурними компаніями безпосередньо, адже це дозволяє досягти найвищого рівня і якості проектів і служить гарантією майбутнього успіху для інвестора. Так, разом з Саймоном, ми вже розробили ряд проектів, таких як ТРЦ «Blockbuster Mall», ТРЦ «Ocean Mall», і працюємо над концепцією розвитку центральних районів Києва, зони Дніпра, реконструкцією промислових зон, тощо.



Дуже важливо зберігати зелені зони, створювати пішохідний простір, і дбайливо ставитися до архітектурної спадщини, в чому також може допомогти неоціненний досвід Саймона з його проектами в Лондоні, де ситуація з дефіцитом простору і великою кількістю пам'яток історії ще більш складна, ніж у Києві.

Вважаю, що Києву необхідні принципово нові відносини між містом (владою), будівельними інвесторами і жителями. В першу чергу, мер міста повинен мати чіткий план дій, довіру людей і волю реалізовувати цей план крок за кроком, чого ми поки що не бачимо в Києві. Показовим є приклад Сінгапуру, де будівельні конкурси оцінюються не за ціною, а за оригінальністю ідеї, користю для людей і вигодою для міста. Нажаль, поки Україна ще не може забезпечити інвестору прозорих і вигідних умов. Можливо, ключ до цього — прийняття в новій редакції «Закону про державно-приватне партнерство», що дозволить пожвавити потік інвестицій і приверне в країну міжнародні кошти.
В першу чергу, для роботи з інвесторами потрібен активний, високопрофесійний склад агентства і такий же якісний продукт, підготовлений на одному рівні з Лондоном або Дубаї. Саме завдяки цим складовим, нам вдалося привернути увагу міжнародних інвесторів, прикладом чого є перемога Києва в рейтингу MIPIM. Тепер наше завдання — виправдати цю довіру.

Не можу не відзначити мого давнього соратника, засновника Київського інвестиційного агентства Олега Містюка, який вже багато років плідно працює на цій ниві.

Поки в Києві не визначилися з Генпланом і остаточною стратегією розвитку, ми пропонуємо створювати високий рівень організації інфраструктури на окремих ділянках, в конкретних проектах, тим самим показуючи приклад європейської якості і стимулюючи економічну активність», — підсумував Віталій Бойко.

Голова Держспецзв’язку ЛЕОНІД ЄВДОЧЕНКО заявив, що діє по закону і в інтересах України!

21 квітня 2016 року громадська ініціативна група у складі представників профспілки Концерну РРТ, ГО «Інформаційний Майдан» та ГО «Альтернатива» нанесла візит органу державної влади із спеціальним статусом – адміністрації Держспецзв’язку України. Відбулась робоча зустріч з головою служби Леонідом Євдоченко та іншими посадовими особами з числа керівного складу.



Обговорювалися питання контролю органу управління за діяльністю керівництва Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення в частині державницької позиції адміністрації щодо наявних кримінальних проваджень:

• Привласнення коштів державного підприємства в особливо великих розмірах генеральним директором Концерну РРТ Іщуком В.О.

• Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України керівництвом Концерну РРТ.

• Умисне невиконання службовою особою Концерну РРТ вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

• Самоправство керівництва Концерну РРТ із завданням значної шкоди державному підприємству.

• Систематичне перешкоджання законній діяльності профспілок керівництвом Концерну РРТ.

Окремо обговорювалися питання щодо контролю з боку органу управління за станом справ по відшкодуванню збитків, що завдали державному Концерну РРТ своїми незаконними діями колишній керівник Півнюк О.В. та діючий генеральний директор Іщук В.О.

Зокрема треба відзначити, що актом перевірки ДФІ підтверджені всі злочини стосовно фінансування Півнюком та Іщуком трансляції російських каналів на Донбасі, фінансування охорони цих об’єктів (від української армії), шкідництво та саботаж в господарській роботі, що ставило під загрозу банкрутства саме існування Концерну РРТ. Про все це протягом 2-х років зазначав в своїй публічній громадській діяльності ГО “Інформаційний Майдан”.

Особлива увага громадськості прикута до голови адміністрації Держспецзв’язку Леоніда Євдоченка, щодо надання відповіді причетності або непричетності служби до внесення 22 липня 2015 року змін до постанови КМУ № 777, які зробили можливим призначення злодія-розкрадача Іщука В.О. на посаду керівника обкраденого ним державного підприємства.

Чекаємо відповіді найближчим часом, адже голова адміністрації Держспецзв’язку запевнив громадськість в тому, що ввірена йому служба в своїй діяльності неухильно керується законами України і найвищим її пріоритетом є інтереси України. Побачимо, чи співпадає Слово та Діло.

Украинских журналистов застрахуют от рисков - Эдуард Багиров

В Киеве состоялась презентация Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине»

В Конгресс-холле столичного отеля «Крещатик» общественности презентовали проект Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине». Представители СМИ, адвокаты, сотрудники страховых компаний, правозащитники собрались, чтобы поддержать эту инициативу и засвидетельствовать высокий статус мероприятия.

Инициатором создания Фонда выступила МГО «Международная Лига защиты прав граждан Украины» совместно с Лигой страховых организаций Украины.

«Друзья, коллеги! Я очень рад представить вам новый, уникальный проект, направленный на защиту отечественных журналистов. Мы учредили Международный благотворительный фонд «Фонд защиты свободы слова в Украине», который должен стать связующим звеном между журналистами и страховыми компаниями», – обратился к присутствующим инициатор проекта, председатель правления «Международной Лиги защиты прав граждан Украины» Эдуард Багиров.



«Не секрет, что свобода слова в нашей стране не отвечает западным стандартам. Большинство отечественных СМИ дотационные, принадлежат околополитическим кланам, и не имеют возможности вести независимую редакционную политику. Многие талантливые журналисты вынуждены приспосабливаться к требованиям «особого курса», и лишены возможности работать по совести, исходя из принципов объективности и гражданского долга. Те же, кто пытаются отстаивать свои права на правдивое, всестороннее освещение информации, рискуют быть уволенными, часто теряют работу и на долгое время остаются без средств к существованию. Вместе с тем, немало украинских журналистов в своем желании правдиво раскрывать негативные явления часто рискуют здоровьем и даже жизнью. И также остаются абсолютно незащищенными в наше суровое время. Так было до этого. Теперь будет по-другому!

Международный благотворительный фонд «Фонд защиты свободы слова в Украине» призван в корне изменить ситуацию в журналистике и на рынке отечественных СМИ. Отныне все, кто пытается занимать независимую позицию и отстаивает свои права на честную журналистику, может быть застрахован от многих непредвиденных ситуаций.

Международный благотворительный фонд «Фонд защиты свободы слова в Украине» будет аккумулировать средства из разных источников, и предусматривает не только достойную материальную подушку для незаконно уволенных журналистов, но также предоставляет компенсации в случае угроз, потери трудоспособности и прочих экстренных случаев, связанных с профессиональной деятельностью журналистов! Стать участником программы страхования профессиональных рисков сможет практически каждый украинский журналист, и это не потребует от него финансовых затрат. Мы разработали шаблон страхового полиса, который будет основополагающим документом при заключении договора между Фондом и журналистами. И для начала предлагаем базовый полис на сумму 1000 гривен, компенсация по которому при наступлении страхового случая будет равняться 100 000 гривен. В ближайшие месяцы мы планируем застраховать первых 50 журналистов на сумму 5 млн. гривен. А в течение года рассчитываем обеспечить страховыми полисами 500 человек на сумму 50 млн. гривен. Это будет абсолютно бесплатно для работников СМИ. Так что обращайтесь, мы ждем!

Кроме того, в рамках деятельности Фонда каждый журналист сможет получить бесплатную правовую и адвокатскую помощь от юристов адвокатского объединения «Эдуард Багиров и Партнеры». Мы абсолютно открыты для сотрудничества и принимаем любые предложения по организации процесса. Самое главное, что соучредителем нашего фонда может выступить любой журналист, это позволит влиять на политику Фонда и контролировать его работу», – рассказал Эдуард Багиров.



«Мы с большим энтузиазмом откликнулись на приглашение участвовать в этом проекте, — обратилась к присутствующим Ирина Денисова, директор департамента информационной политики Лиги страховых организаций Украины. — Наша структура уже имеет опыт разработки страховых продуктов для журналистов – мы занимались этим совместно с профильным комитетом Верховной Рады. Этот опыт, безусловно, пригодится для развития Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине». Многие журналисты сами по себе не имеют достаточных средств для того, чтобы оплачивать недешевые страховые полисы, а в рамках Фонда они получат такую возможность и смогут застраховаться от многих рисков. Только за 2016 год имеем 7 зарегистрированных случаев нападения на журналистов. Это и телесные повреждения, и поджоги авто. Защита профессиональной деятельности журналиста – важнейшая задача Фонда, и мы надеемся, что этот проект обретет популярность и станет надежным помощником и партнером для сотрудников украинских СМИ», — подытожила Ирина Денисова.

ПриложениеИнформационная справка по реализации проекта Международного благотворительного фонда
«Фонд защиты свободы слова в Украине»

Цели и задачи Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине»

Одним из главных приоритетов Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине» будет защита журналиста от увольнения. Так как в случае увольнения из-за своей принципиальной позиции, журналист получит возможность в течение календарного года сохранять свой доход в виде страховых выплат как страховое возмещение.

Принцип работы Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине»

Международный благотворительный фонд «Фонд защиты свободы слова в Украине» аккумулирует средства из различных источников (гранты, пожертвования, взносы, спонсорская помощь, уставной капитал) и заключает страховые договоры с украинскими журналистами.

Оператором этих договоров выступит страховая компания, которая получит это право на конкурсной основе.

Участником программы защиты Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине» может стать любой журналист Украины, который изъявит желание получить правовую защиту и страховку от потери возможности заниматься своей профессией (незаконное увольнение, потеря работоспособности и т.п.).

Каждый журналист — участник программы страхования (репортер, оператор, фотокорреспондент, редактор, технический персонал, водители и т.п.) сможет заполнить форму-заявку и подписать договор с Международным благотворительным фондом «Фонд защиты свободы слова в Украине» о принятии высоких стандартов профессиональной журналистики и свободы слова в ее истинном понимании.

В договоре между Международным благотворительным фондом «Фонд защиты свободы слова в Украине» и журналистом будут четко прописаны все условия, обязанности сторон и признаки наступления страхового случая.
Главными предметами страхования журналистов — участников программы Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине» являются:

а) Жизнь;
б) Здоровье;
в) Право на независимую профессиональную деятельность.

МБФ не разделяет журналистов по национальности, гражданству, стажу работы, журналистским «регалиям», религиозным, политическим убеждениям и взглядам. Главные критерии, на которых будет базироваться сотрудничество между журналистом и Международным благотворительным фондом «Фонд защиты свободы слова в Украине» — профессионализм и желание честно работать во благо народа и государства Украины.

Чтобы стать участником программы страхования, журналисту надо будет предоставить о себе информацию следующего плана:

1. Место работы;
2. Специализация;
3. Возможные риски (причины, по которым журналист выразил желание стать участником программы Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине»).
Критерии страхового случая

Наступлением страхового случая будет считаться:
а) Потеря трудоспособности (временная, частичная, полная) связанная с выполнением профессиональных обязанностей либо полученная в ходе выполнения профессиональных обязанностей;
б) Угроза жизни либо здоровью журналиста, угроза жизни либо здоровью членам его семьи, повлекшие материальные траты, или вынуждающие сменить место пребывания журналиста или членов его семьи;
в) Увольнение журналиста с места работы за отказ нарушить принципы свободы слова и объективной подачи информации;
г) В случае летального исхода сумма компенсации семье погибшего определяется отдельно.

Базовым механизмом работы Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине» является материальная компенсация журналисту по страховому случаю.

В случае незаконного увольнения это может быть ежемесячная компенсация реальной зарплаты журналиста до момента нахождения нового места работы.

Международный благотворительный фонд «Фонд защиты свободы слова в Украине» предоставляет журналисту, члену фонда бесплатное пожизненное юридическое сопровождение и помощь адвокатов Адвокатского объединения «МЕЖДУНАРОДНАЯ АДВОКАТСКАЯ КОМПАНИЯ «ЭДУАРД БАГИРОВ И ПАРТНЕРЫ» по иску к владельцам и руководителям СМИ.
Решение спорных вопросов

По сумме компенсации. Во многих СМИ официальный и фактический доход журналиста могут серьезно отличаться. За основу определения суммы страховых выплат при наступлении страхового случая будет браться устно заявленная членом фонда сумма ежемесячного дохода, а в определенных случаях среднерыночный показатель по данной профессии.

По причинам компенсации. При определении обстоятельств страхового случая бывает нелегко разобраться, с чем именно связано увольнение журналиста. Может произойти так, что заявленная причина увольнения не отвечает реальной причине. По каждому официально заявленному факту незаконного увольнения будет проводиться тщательная проверка юристами и адвокатами Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине».

В каждом конкретном случае будет проводиться независимая комплексная оценка ситуации, дабы принятое решение было максимально объективным.

Программа защиты участников программы Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине» не включает компенсацию журналистам, если увольнение произошло по следующим причинам:

— Нарушение устава СМИ, в котором работал журналист;
— Нарушение трудовой дисциплины;
— Несоответствие профессиональных качеств журналиста занимаемой должности.

В процессе развития деятельности Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине», после поступления первых страховых взносов с мая 2016 года, включается юридический механизм страховых полисов журналистов Украины, членов Международного благотворительного фонда «Фонд защиты свободы слова в Украине».

Уважаемые коллеги журналисты, не сомневаемся, что вы оцените нашу инициативу, и вместе с нами станете творцами новой платформы развития свободы слова и принципов демократии в Украине.

Убийство журналиста Сергиенко и взятка Пустовара: расследование

Громкое убийство происшедшее в 2014 году в Корсунь-Шевченковском и вызвавшее большой резонанс в обществе вызывает больше вопросов чем ответов.

Сейчас в одном из судов города идет процесс над подозреваемыми в убийстве и похищении журналиста молодыми людьми, но весь этот процесс напоминает фарс.Так побывав на месте преступления, пообщавшись с жителями города, выслушав показательные сведения понятых возникает сомнения в объективности следствия.



А тех ли судят?

И так вспомним пред историю событий 4 июля 2014 года: во дворе дома происходит бойня где молодые люди в балаклавах избивают журналиста, это видит мать и соседи, при этом никто не поднял ни крик, ни попытался остановить боевиков и даже вызвать милицейский наряд.

Хотя как вы понимаете драка происходит не минуту а более долгое время при этом не стоит забывать, что сам журналист был довольно неслабым человеком, он занимался пауэрлифтингом и был довольно физически крепким человеком, которого боялись и старались не вступать в конфликт не только соседи, но и побратимы по самообороне города (из показаний свидетелей на суде).

Продолжим дальше по материалам следствия и показаниям свидетелей без сознательное тело жертвы перетаскивают по земле от дома к машине, припаркованной на противоположной стороне улицы, после чего грузят тело в машину «Лада приора» и перекуривают возле машины еще минут пять.

В дальнейшем эта «Приора» будет фигурировать в показаниях всех свидетелей при этом все ее четко видели или слышали о ней от соседей и друзей, но к большому сожалению никто не видел номер. Ряду свидетелей мы показали фотографии как отечественного так и иностранного автопрома и попросили нам указать, где-же изображена Лада с именем Приора.

Данная машина указывалась лишь после третьей или четвертой попытки угадывания. В этом смысле саму машину никто толком не видел, причем из свидетельских показаний следует, что во время поисковых мероприятий данную марку «самообороновцы» видели, но почему-то не остановили, а пропустили.

Также вызывает сомнение само раскрытие места преступления. Из показаний тех же активистов местной самообороны следует, что после того как они узнали о похищении побратима они приехали на место похищения, пообщавшись с матерью пострадавшего и соседями выехали на поиски убитого, а сомнений у них в этом не было, так как со слов в зале суда участников этих событий они так решили по количеству крови которая была разбрызгана во дворе (20-30 сантиметров на пороге дома и пятна размером 10-30 сантиметров возле калитки двора и немного на том месте где находилась загадочная «Приора».

После этого они выезжают на поиски автомобиля на котором вывезли журналиста Сергиенко, но так как не знают номер они по дороге останавливают все мимо проезжающие «приоры» (хотя опять возникает вопрос на каком основании представители местной самообороны тормозят автомобили граждан страны и выполняют функции милиции которыми наделили сами себя.)

В дальнейшем в поисковые экипажи самообороны были включены по словам активистов по одному сотруднику милиции, что также вызывает целый ряд вопросов, но продолжим дальше. Со слов свидетеля на суде принимавшего участие в поисках, (самооборона) они сразу предположили, что труп будет вывезен в сторону где находится территория одного из местных олигархов-латифундистов который состоял одно время в партии регионов (герой Украины награжденный президентом Ющенко за развитие аграрного бизнеса Украины(прим.авт.)).

Уже в темное время суток один из поисковых автомобилей обращает внимание на следы машины которые ведут в лес около заброшенной заправки расположенной на месте именно том которое ранее предположили поисковики самообороны. Примечательно, как они в темноте могли увидеть кровь на заброшенной заправке. Кроме того, дорогу ведущую в лес перекрывал шлагбаум, который был закрыт на замок, как туда могла проехать предпологаемая «приора» никто не объяснил.

Из показаний свидетеля поиска :»мы подъехали в предполагаемое место и я увидел на земле следы «лады приоры» и указал на это своим побратимам».

Адвокат одного из подозреваемых после этого не зря задал вопрос, как Вы узнали, что это следы именно автомобиля «лада-приора», а не какого-либо другого легкового авто? На что сразу же последовал ответ возмущенного свидетеля, что это его дело, как он видит по следам от колес марку автомобиля.

Далее из показаний следует, что пройдя по этим следам авто, они обнаруживают лужу со следами крови и предположили, что именно на этом месте убийцы мыли руки после убийства.

Далее они решили обследовать всю прилегающую территорию и в нескольких сотнях метров обнаруживают яму заваленную свежим мусором и ветками, и сразу выставляют ограждения вокруг нее, так как думают, что именно в этой яме может находиться труп и при этом вызывают криминалистов с уверенностью утверждая, что они со стопроцентной гарантией уверены, что в этой яме засыпанной всякой всячиной находится именно труп убитого журналиста. А при даче показаний свидетели доказывали, что никто не прикасался к месту захоронения Сергиенко. Причем тот кто засунул руку под мусор, вообще не допрашивался в качестве свидетеля.

Слушая данные показания возникают ощущения, что находишься не в зале суда а на битве экстрасенсов и суперследователей. В связи с тем, что данное дело находится в суде и идет изучение всех обстоятельств мы не можем рассказать читателю всех подробностей фальсификации данного уголовного дела.

Кто стоит за всем этим тут возникает не меньше вопросов, чем в самом преступлении. Кому выгодно списать громкое убийство потрясшее всю Украину?

Помните, выше мы вспоминали некоего олигарха-латифундиста на земле которого случайно в темноте в пятнадцати километрах от места драки был обнаружен спрятанный труп.Так вот именно этого олигарха представители самообороны пытаются всеми правдами обвинить в заказе на убийство мотивируя это тем, что журналист критиковал в своих статьях бизнесмена.

Но пообщавшись с людьми которые близко знали журналиста Сергиенко и изучив его статьи, мы с уверенностью можем утверждать, что будучи активистом самообороны, он имел большое количество желающих отомстить и наказать его. Мы не будем рассказывать как проходила в некоторых местах люстрация и отжимы бизнеса под прикрытием революционных лозунгов с этим со временем разберется народ и правоохранительные органы.

Ровно через год в город в котором произошло убийство приезжают молодые киевляне не будем вдаваться в подробности, но между ними и местными возникает конфликт в результате которого киевляне оказываются в милиции. Их задержали в населенном пункте Тальное, которое находится на расстоянии в 100 км., по надуманному подозрению в поджоге с/х техники, причем задержание происходило в полпервого ночи, а в протоколе указано дневное время.

Трех человек по надуманному обвинению бросают за решетку и фактически год они находятся в следственном изоляторе. Несмотря на требования адвокатов и просьбы близких меру пресечения, например домашний арест суд не меняет. Так как он находится под зависимостью у местной самообороны, которая диктует правила и расклады в этой игре.

МВД: Журналиста Сергиенко убили бандиты из киевских ОПГ Your text to link...

Журналиста газеты «Надросся» и общественного активиста, 58-летнего Василия Сергиенко из Корсуня-Шевченковского, похитили, пытали и убили киевские бандиты. Об этом заявил начальник управления МВД Украины в Черкасской области Владислав Пустовар во время заседания общественного совета — так разнеслось в СМИ информация о задержании подозреваемых, их господин Пустовар с легкостью обозвал бандитами, нарушив тем самым главный принцип правосудия — презумцию невиновности!

И о чудо, в тот момент когда сверху приходит указание о ускорении раскрытия убийства в милиции уже находится целая киевская «преступная»группировка которая приехала в город на автомобиле марки «лада приора»и тут же все узнают и опознают именно в этих ребятах убийц которые будучи в балаклавах избивали и похитили журналиста, именно эту машину год назад видели все соседи убитого и тут же начальником милиции оглашается, что органами следствия поймана киевская ОПГ которая убила активиста.

И.о. начальника Нацполиции Черкасской области задержан за дачу взятки Your text to link...

Что это фальсификация следствия, попытка списать непрофессионализм или возможность прикрыть настоящих убийц?

В «честности» сотрудников полиции в лице их непосредственного начальника генерала Пустовара задержанного за взятку Your text to link... и по стечению обстоятельств в день судебного заседания над подозреваемыми сомневаться не приходится.

Но удивляет реакция представителей самообороны города, которая инициирует сбор подписей и средств на освобождение из под стражи задержанного генерала, а можно предположить зная многие нюансы что это очередная попытка ОПГ «Самооборона» вытащить своего кормильца и «пахана» в форме полицейского который всеми правдами и не правдами остался после люстрации милиции в городе.(см.дополнение).

Следует отметить, в Украине одна за другой летят головы начальников областных управлений полиции.

Не успели украинцы оправиться после скандальной отставки главы винницких правоохранителей Антона Шевцова, обвиняемого в измене, как на взятке попался и.о. начальника черкасских полицейских Владислав Пустовар.

Его подозревают в том, что он хотел подкупить заместителя главы Национальной полиции за две тысячи долларов и талоны на бензин. «Огромная» взятка якобы предназначалась для успешного прохождения аттестации для его подчиненных. Некоторые считают, что размер взятки слишком мелкий для того, чтобы говорить о коррупции и якобы правоохранителя просто подставили. Истинную причину инцидента установит следствие.

Владислав Пустовар пришел в милицию в 1994 году на пост помощника опера отдела тактической разведки и оперативных разработок УБОП в Черкасской области. Уже в 2003 году он возглавил отдел по борьбе с коррупцией в данном управлении. Спустя девять лет он возглавит УБОП, а уже в марте 2014 года стал руководителем областной милиции. Более, того президент присвоил ему звание генерал-майора.

Доходы

Летом 2014 года Владислав Пустовар опубликовал свою декларацию. Тогда он заработал 115,7 тыс. гривен, а его супруга – 61,5 тыс. гривен. Милиционер задекларировал 1/3 земельного участка в 1,06 гектара в Черкасской области, 2/3 квартиры (75,3 кв. метра), а также вместительный гараж (48 кв. метров). Правоохранитель также задекларировал Mitsubishi Outlander (2008), лодку Buster X (2007) и два прицепа.

Его супруга тогда владела участком земли в 2,53 гектара и 1/3 квартиры (37,6 кв. метра). Кроме того, у нее была машина Hyundai Getz (2008). Декларация за 2014 год не особо отличалась от прошлой. Однако интересно другое. Владислав Пустовар вместе с Николаем Пустоваром и Екатериной Марштупа сдает в аренду землю компании «Атлантик Фармз II».

Кроме того, на человека с идентичной ФИО зарегистрирована трехкомнатная квартира на центральном бульваре Шевченко в Черкассах (113,9 кв. метра). Имущество ему подарили по «договору дарения».

Местные СМИ упрекали правоохранителя в том, что он не совсем законно защитил свою диссертацию. Якобы в 2014 году правоохранители начали дело против ректора местного университета Тамары Качалы. Тогда дело спустили на тормозах.

В мае 2015 году Пустовар защитил диссертацию на соискание ученой степени кандидата наук. При этом глава черкасской милиции написал кандидатскую диссертацию за считанные месяцы «без отрыва от производства».

По данным «Провинции», в апрельском интервью «Общественному телевидению» Владислав Пустовар заявил, что тема его кандидатской диссертации связана со специальностью, по которой он получил высшее образование. Однако тема его кандидатской работы касается региональной экономики, а высшее образование Пустовара связана с менеджментом организаций, предприятий и учреждений.

Кроме того, правоохранителя обвиняли в том, что он не до конца расследовал махинации во время выборов. И вот через буквально пару дней суд выпускает генерала с сомнительной репутацией на свободу под денежный залог, а за его освобождение больше всех ратуют общественные активисты.

Весьма странным является факт тесного общения государственного обвинителя и местной самообороны в кулуарах суда.

Следующий суд запланирован на 20 апреля, надеемся на поддержку общественности и компетентных органов в этом деле.

Сергей Семенов, Алексей Вороцов

Источник: Your text to link...

Инвесторы придут в Украину, если в стране пройдут качественные реформы

Крупнейший зарубежный инвестор призвал украинское правительство ускорить реформы и обеспечить прозрачные условия для развития бизнеса.

В «Интерфакс» состоялась пресс-конференция учредителей и владельцев компании «Morgan Furniture», являющейся одним из лидеров по иностранным инвестициям в Украину.



Компания осуществляет производство мягкой мебели, пользующейся большим спросом на рынках Европы. Основатели фирмы супруги Лорейн и Франклин МакМахон начали инвестировать средства в нашу страну более 10 лет назад. За это время в Ровенской области, в городке Квасилов, благодаря их деятельности, высокооплачиваемой работой обеспечены 750 человек, а сама Ровенская область показала 3,5% рост экономики в то время, когда по всей стране наблюдался крутой спад.

Более того, в провальные 2014, 2015 годы «Morgan Furniture» показала рост экспорта на 295%(!) и 39% соответственно!

«Мы верим в огромный экономический потенциал Украины, вносим свой вклад в его развитие, хотим и дальше расширять здесь наши производства, – обратилась к присутствующим гражданка Франции Лорейн МакМахон. — В ближайшие годы, если экономическая и политическая ситуация будет благоприятствовать, мы планируем инвестировать 250 млн. гривен в новые мощности, и довести количество рабочих мест до 2100 человек. Наша компания вкладывает большие средства в защиту экологии и окружающей среды, и ведет дела только с официальными сертифицированными поставщиками древесины», — рассказала инвестор.
По ее словам, когда в Украине началась война, многие клиенты в Европе были встревожены и подумывали отказаться от украинской продукции под маркой «Morgan Furniture», однако в ходе сложных переговоров удалось убедить зарубежных партнеров, что Украину необходимо поддержать в столь непростое для нее время.

«Мы доказываем западному миру, что Украина достойна инвестиций и здесь можно вести успешный бизнес. В то же время хотелось, чтобы ваше правительство делало более решительные шаги по дерегуляции бизнеса и обеспечило прозрачность условий для инвесторов. Сейчас Украина имеет хороший шанс заложить основы для дальнейшего развития и процветания, но для этого необходимо серьезно постараться — осуществить реформы и обеспечить защиту инвестиций зарубежных партнеров. Мы никогда не платили взяток и стремимся к полной открытости бизнеса», – резюмировала Лорейн МакМахон.

Українська адвокатура вимагає екстреної реанімації - Едуард Багіров

Щоб українських адвокатів поважали, необхідно дати їм зброю і наділити правом приватного обвинувачення в суді.

У прес-центрі Національної спілки журналістів відбувся круглий стіл «Проблеми адвокатури в Україні. Правові механізми їх вирішення». Більше 50 юристів і практикуючих адвокатів зібрались для обговорення нагальних цехових проблем, щоб всім разом спробувати визначити, що робити і як реагувати на виклики і ризики нашого тривожного часу. Ініціатором та організатором заходу виступила МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України», для якої даний напрямок є профільним видом діяльності.




Передусім на порядку денному стояло п'ять питань, а саме:

1. Універсальні проблеми практикуючих адвокатів України;
2. Загроза життю, здоров'ю та професійної діяльності;
3. Можливість співпраці між адвокатами і співробітниками прокуратури і судів;
4. Державне страхування життя і здоров'я адвокатів;
5. Необхідність адвокатського омбудсмена в Україні.

В процесі обговорення тематика істотно розширилася, виступаючі порушували гострі наболілі питання, які продемонстрували всю повноту проблем в галузі.

Головними проблемами, крім тиску, погроз життю і здоров'ю адвокатів, були названі — відсутність дієвих правових механізмів захисту адвокатської діяльності та вкрай низький авторитет професії адвоката в Україні.

За численними свідченнями виступаючих, правова система взаємодії адвоката зі слідчими органами, прокуратурою і судом практично не працює! Державна правоохоронна машина заточена на обвинувальний вирок, робить все, щоб нівелювати сенс адвокатського захисту як такий! Практично в кожній справі, особливо кримінального спрямування, можна знайти десятки грубих порушень норм закону з боку звинувачення. Найбільш поширені — незаконні обшуки адвокатів і вилучення документів, невмотивований недопуск до клієнта, систематичне ігнорування запитів, клопотань і перераховувати можна дуже довго. Найсумніше, що у адвокатів немає реальної можливості залучити недобросовісних чиновників до відповідальності, і це породжує повну вакханалію слідчо-судового процесу та безкарність порушників.
Все це відбувається на тлі катастрофічної ситуації з особистою безпекою адвокатів. Виступаючі привели десятки кричущих прикладів тиску і агресії по відношенню до них і їх колег. Починаючи від вбивств, підривів машин, кидання у вікна «коктейлів Молотова», і закінчуючи побиттям, обливанням зеленкою і кислотою, а то і просто відкритими погрозами розправи. У наші дні професія адвоката в Україні стала мало не найнебезпечнішою!

Однією з основних причин такої ситуації, на думку більшості присутніх, є фактор ототожнення адвоката з його підзахисним. Коли і правоохоронці і протилежна сторона розглядають адвоката, як свого головного супротивника. У їх розумінні вивести з ладу адвоката означає перемогти в справі. Чи не правда, жахлива тенденція!

Таке свавілля по відношенню до адвокатів стало можливим завдяки відсутності механізмів захисту і недосконалості законів, які, до того ж, ще й не працюють! На круглому столі було приведено кричущий випадок, коли на адвоката було скоєно чотири (!) напади. І лише в останньому випадку, коли потерпілий сам дивом затримав бандита, в міліції відкрили справу.

Виникає парадокс сучасного українського суспільства, коли адвокат, покликаний захищати права людей на об'єктивне слідство і справедливий суд, сам опиняється під ще більшим вогнем! Дана ситуація нівелює адвокатську професію і створює базу для беззаконня і корупції. Разом з тим пролунала думка, що в існуючому стані справ в адвокатурі частково винні і самі адвокати.

Що ж робити, як змінити цю зовсім вже сумну ситуацію?

Як інструменти протидії системі і загрозливим тенденціям адвокатам були запропоновані виступаючими наступні механізми:

1. Більш активно звертатися з заявами про порушення закону, особистих прав і погроз на свою адресу в Комітети захисту прав адвокатів, які існують у всіх регіонах. Для того, щоб використовувати всі законні методи, які є в наявності, незабаром буде презентована спеціальна пам'ятка для адвокатів, розрахована на подібні випадки.

2. Об'єднуватися в монолітне співтовариство, консолідовано підтримувати один одного, і виходити з пропозиціями на вищий державний рівень.

3. Домогтися прийняття закону про дозвіл носіння вогнепальної зброї адвокатам. Такий захід, на думку присутніх, повинен істотно охолодити запал охочих напасти.

4. Розробити та подати у вигляді законопроекту (доповнення до закону) систему реального захисту прав адвокатів з чітким механізмом залучення до відповідальності порушників закону.

5. Розглянути можливість прийняття закону, що дозволяє адвокатам виступати приватними обвинувачами. Це дало б можливість ефективніше притягати порушників до відповідальності і підвищило б авторитет адвокатської професії в суспільстві.

Що стосується 5 пункту обговорення — доцільність запровадження посади адвокатського омбудсмена для противаги системі, це питання вирішили проаналізувати окремо і винести по ньому вердикт на наступних зборах.

Підсумовуючи результати обговорення, ініціатор і модератор круглого столу, голова правління МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» Едуард Багіров заявив: «Сьогодні ми з вами почули безліч історій, які яскраво свідчать, буквально кричать про те, що адвокатська галузь в Україні потребує екстреної реанімації.



Якщо сьогодні адвокат просить захисту, як тоді він сам може захищати права громадян України? Така ситуація є неприпустимою, але вона об'єктивно відображає проблеми і виразки українського суспільства. У тій же Америці з адвокатами бояться зв'язуватися навіть дуже високопоставлені політики, знаючи, що їм буде непереливки і закон для них буде суворий.

Авторитет української адвокатури, будемо відвертими, впав нижче нуля, але в наших силах змінити ситуацію на краще, а порятунок адвокатури, як і раніше, знаходиться в руках самих адвокатів.
Сподіваюся, вірю, що через кілька років українські адвокати, завдяки усвідомленню проблем і рішучих дій, також досягнуть такого впливу і авторитету, який можна порівняти з їх колегами в США.
Ми зберемо і ретельно проаналізуємо всі озвучені ідеї і пропозиції, які вимагають реакції юридичної спільноти та вироблення дієвих механізмів їх вирішення.

Від усіх присутніх, у яких склалося своє бачення подолання труднощів, очікую предметних заяв на адресу Ліги з тим, щоб ми змогли отримати більш повну інформацію і врахувати всі нюанси в розробці стратегії боротьби.

Адвокатське співтовариство повинне домогтися прийняття таких законів, які забезпечили б невідворотне покарання для корупціонерів і порушників закону. Сьогодні деякі запрошені представники влади не знайшли можливості прийти на наш захід, що свідчить про велику прірву між ними і громадянським суспільством, а також небажання вирішувати проблеми юридичної сфери.

Крім цього, дуже важливим питанням я вважаю організацію системи державного страхування життя і здоров'я адвокатів. Це дозволить їм бути впевненими в завтрашньому дні і якісніше виконувати свою роботу. Також і адвокатська система оподаткування адвокатської діяльності вимагає перегляду, так як в існуючій редакції вона не відповідає реаліям часу.

У той же час сила адвокатів може проявитися тільки в об'єднанні спільних зусиль, в цеховій солідарності і готовності допомагати один одному. Ми обов'язково донесемо наш меседж до представників вищої влади — ГПУ, СБУ, МВС, депутатів і Президента. Але щоб побороти систему, ми повинні чинити постійний тиск на владу, і в цьому нам всім не обійтися без допомоги ЗМІ. Від активної позиції журналістів в цьому питанні залежить дуже багато чого, і ми будемо залучати незалежних репортерів до висвітлення ситуації», — підсумував Едуард Багіров.

Министр Квит пытается продвинуть в систему образования друга украинофоба Табачника

Вокруг главы Минобразования вспыхнул новый громкий скандал



Как стало известно нашим журналистам от проинформированных источников, с подачи министра Минобразования Сергея Квита на должность руководителя наблюдательного совета Национального педагогического университета им. Драгоманова собираются назначить одиозного друга украинофоба Табачника экс-регионала Анатолия Толстоухова. Все бы ничего, ну собрались кого-то там назначить, мало ли – в Украине дефицита в хороших специалистах нет. Но в этом случае все обстоит как раз с точностью наоборот. Вопрос – зачем именно такое странное кадровое решение спустя два года после победы Майдана? Какое отношение бывший скандальный член Партии регионов Толстоухов имеет к реформам в системе образования, которые все никак не может воплотить в жизнь министерство, и что вообще происходит в Украине, если продолжаются такого рода назначения бывших соратников Януковича, за которыми тянется не один коррупционный шлейф и спрятаны десятки «скелетов» в шкафу?

Может бывшему представителю режима Януковича как-то удалось «задобрить» руководство Минобразования? Или в стране уже просто начался реванш регионалов, как уже было при Ющенко, когда спустя несколько лет после Оранжевой революции произошел политический «откат», а премьером был назначен главный оппонент третьего президента Янукович?

Ху из мистер Толстоухов?
Подробнее на официальной биографии Толстоухова — выходца с Донетчины (г. Харцызск) – останавливаться смысла не имеет: каких-то грандиозных достижений (в том числе в области науки и педагогики, — ред.), кроме стажа работы, на его счету нет. Более же всего Толстоухов известен как раз своими скандальными политическими выходками, уголовщиной и связями с «семьей», которые официоз, естественно, не учитывает.

Перечислим самые «яркие» скандальные моменты из жизни одиозного экс-чиновника и вспомним о его нашумевших «подвигах», если кто-то в высоких кабинетах об этом забыл или не хочет вспоминать.

Причастность к расколу НДП
В 1998 году при Кучме началось разделение некогда влиятельной всеукраинской партии НДП. В числе раскольников Анатолия Матвиенко и его проукраинских соратников. Стоит также напомнить, что задолго после этого, в 2004 году, НДП Толстоухова поддержала на президентских выборах Януковича.

Комментируя нашему изданию конфликт в НДП в конце 90-х и характеризуя действия Толстоухова, Матвиенко подтвердил, что на тот момент считал Толстоухова своим близким соратником и никак не ожидал такого поступка. Как отметил Матвиенко, для него последующий политический путь напоминает «блуждание» и посоветовал экс-регионалу оставить эту практику.

При этом Матвиенко выразил удивление, что готовится попытка ввести Толстоухова в руководство университета Драгоманова с учетом неоднозначной биографии бывшего чиновника. «Если я подпадаю под нормы закона о люстрации, то Толстоухов – тем более», — сказал политик.

Однако бывший глава НДП признал, что сейчас украинская власть впала в другую крайность – назначает много новых чиновников, а опытных и старых кадров игнорирует. Однако все новое – не всегда означает все хорошее и лучшее. Относительно же Толстоухова, Матвиенко высказал удивление и некоторое сомнение в целесообразности этого кадрового решения, подчеркнув, что на госслужбу необходимо назначать именно патриотов и людей с незапятнанной репутацией. Толстоухова к таким даже с натяжкой не получится.

Превышение служебных полномочий
Во время избирательной президентской кампании 2004 года министр Кабинета министров Анатолий Толстоухов и Дмитрий Табачник пытались вмешаться в деятельность редакции газеты «Урядовий кур’єр». 25 ноября 2004 года, вопреки запрету Верховного Суда, они подготовили и подписали в печать номер газеты с информацией Центральной избирательной комиссии о признании Януковича победителем второго тура президентских выборов. По этому факту впоследствии Главное следственное управление Генеральной прокуратуры проводило досудебное следствие по ч.1 ст. 365 Уголовного кодекса Украины – превышение служебных полномочий. Сам Табачник, конечно же, назвал это дело «сугубо политическим».

Также в период Оранжевой революции Толстоухов на всю страну получил скандальную известность благодаря тому, что, будучи министром Кабмина, закрылся в «блокадном» правительстве, куда никого не впускал на протяжении длительного времени. Поговаривают, что за это время соратник Януковича не охранял здание от возможного захвата демонстрантами, как утверждали регионалы, а банально расходовал все запасы спиртного и уничтожал компрометирующие документы.

Кроме того, во время Оранжевой революции Толстоухов запомнился еще одним «подвигом» — бывшего чиновника уличили в том, что он собирал студентов ряда украинских ВУЗов и, вовсю используя административный ресурс, агитировал в поддержку Януковича.

Политик-банкрот
После того, как сам Янукович убедился в преданности Толстоухова, то предложил тому войти в список регионалов на парламентских выборах 2006 года, но Анатолий Владимирович предпочел странный политпроект «Эко +25%».

Однако по итогам выборов, когда Толстоухов возглавлял избирательный штаб этого блока, потешный политпроект потерпел грандиозное поражение, набрав всего 0,47% голосов избирателей. Даже в родном городе регионала – Харцызске – поддержка политсилы Толстоухова стремилась к нулю.
После этого, политик решил вновь сблизиться с Партией регионов.

Уголовное дело о краже документов из Львовского исторического архива
В июле 2005 года сотрудники правоохранительных органов провели обыск в квартире Толстоухова. Это происходило в рамках расследования дела о краже документов из Львовского исторического архива. В частности, речь шла о 44 письмах Грушевского, которые были подарены Януковичем Национальному историческому музею. Впрочем, каких-либо доказательств причастности Толстоухова к этому факту тогда найдено не было. Произошедшее Анатолий Владимирович на тот момент воспринял как политическое давление. «Пятикомнатная квартира, вы возбудили уголовное дело, ну раз пришли – так ищите, разве можно за 20 минут сделать обыск в квартире? Возникает вопрос – для чего этот обыск был? Да там и не искали ничего – если взяли в руки 10 книжек, полистали, разве это называется обыском?», – недоумевал экс-чиновник.

Кража бесценных картин из Кабмина
В 2015 году ГПУ возобновила расследование дела о краже дорогих картин из здания правительства. Несколькими годами ранее директор Национального художественного музея Анатолий Мельник сообщил сенсационную новость, что в здании Кабинета министров пропали шедевры украинского импрессиониста Николая Глущенко. 18 произведений искусства из коллекции Нацмузея были переданы в дом правительства для экспозиции еще в августе 2001-го года. В их числе находились четыре картины Глущенко: «Паруса на море» 1951 года, «Днепровские дали» 1937 года, «Село у реки» 1951 года и «В рыболовецком колхозе» 1952 года.

Как следует из судебных материалов, пропажа последней была выявлена сотрудниками музея в феврале 2004-го года, а в начале 2005-го они убедились в краже еще одной работы – «Паруса на море».
До 2010 – 2011 гг. огласки и скандала удавалось избегать, пока комиссия художественного музея не провела официальные сверки наличия и сохранности картин в доме правительства.

Информация об исчезновении работ импрессиониста попала в СМИ, которые выяснили и другие скандальные подробности: «уцелевшие» полотна – «Днепровские дали» и «Село у реки» – неаутентичные, их подделали. Химический анализ показал: в Кабмине висят копии, созданные в 2000-х.
Под прицел следствия попал бывший первый-вице-премьер Дмитрий Табачник, а также его друг экс-министр Кабмина Толстоухов, который в правительстве Януковича как раз и отвечал за правительственное «хозяйство». Воры пока не наказаны, а дело странным образом затормозилось.

Книгоиздание за счет налогоплетельщиков
В 2011 году Толстоухов оказался в эпицентре скандала, связанным с изданием его книги «Харцызск: время, события, люди. Том 1». Как было указано в объявлении о закупке, издание книги должно было осуществляться за государственный счет в рамках программы «Украинская книга». Планировалось напечатать и распространить 1000 экземпляров. Общая стоимость изготовления продукции составила 350 тыс. грн. Таким образом, каждый экземпляр книги регионала обошелся госказне (а значит украинским налогоплательщикам) в 350 грн.

Друг России
По информации из открытых источников известно, что Толстоухов возглавляет общество дружбы с Россией, постоянно посещает Москву, консультируется с беглым Азаровым, распускает сплетни о «захвате власти в Украине националистами», позорит нынешнего украинского президента и правительство, пропагандирует русский язык, брутально навязывает его студентам.

Рейдерский захват педуниверститета?
Совсем недавно разразился новый скандал вокруг этого одиозного деятеля. Будучи в свое время сопредседателем (вместе с Василием Кременем) Наблюдательного совета университета, по словам педколлектива и студентов, он ничего конструктивного для ВУЗа не сделал. Теперь же одиозный экс-регионал захотел стать единоличным главой Набсовета, отстранив от власти академика Кремня. Похоже, каким-то образом Толстоухов вошел в доверие к Квиту и, не дождавшись официального назначения, захватил в начале марта кабинет, прочно прибив к нему медную доску с объявлением своего высокого статуса. И это тот самый Толстоухов, который в свое время «завел» в университет пророссийски настроенных личностей (Лановой, Табачник и др.), которые с хрипотой в голосе «убеждали» общество в необходимости реанимации и защиты русского языка.

Как сообщают источники, сейчас этот одиозный политик использует апробированные ранее технологии: клевета, шантаж, запугивание, а главное – в качестве «ударной силы» — оплаченных и ангажированных студентов, которые позиционируют себя как «активисты». Похоже, так называемые «борцы против коррупции» подписывают составленные Толстоуховым письма о «противоречиях и злоупотреблениях», якобы имеющихся в университете, обращаются к министру и другим органам власти. Тот, в свою очередь, организовывает очередную массовую проверку, которая по сути дела срывает учебный процесс, раскалывает коллектив. И хотя существенных недостатков комиссии не находят, ни Толстоухов, ни студенты, ни министр не останавливаются: в противоречие существующему законодательству Украины, обращения, комиссии, проверки не прекращаются, жалуются очевидцы.

Возникает закономерный вопрос: кто же они – эти активные «борцы за справедливость»? Хорошисты, отличники, действительные активисты? Нет! И еще раз нет! Удалось выяснить, что ни в учебе, ни в студенческой науке, ни общественных делах они ничем себя не проявили. Между тем, студенты и преподаватели должны знать «своих героев» в лицо. Как стало известно нашему изданию, это, в частности, бывшие воспитанники одиозного заместителя Табачника Евгения Сулимы: Александра Новик, Богдан Кучер, Дмитрий Мельник, Лев Лещенко, Сергей Зайченко… Похоже, захватив власть в органах студенческого самоуправления и обманным путем удерживая ее несколько лет, получая каждодневные указания со стороны Толстоухова и министра, эти «активисты» с пеной у рта клевещут на университет и на его руководство, расчищая путь Толстоухова (а может министра?!) к университетской власти.
Студенты должны знать, что Новик в свое время «стучала» Сулиме на действительных активистов майдана; что Лещенко спекулирует студенческими профсоюзными путевками; что самопровозглашенный «студенческий лидер» Сергей Зайченко отказывается от отчета за использование средств, предусмотренных для развития студенческого движения.

Здоровые силы университета – студенты, преподаватели, сотрудники – обратились к руководству государства за поддержкой.

Национальный педагогический университет – лидер педагогического образования Украины — это Храм науки, образования и культуры. Его надо беречь и развивать, утверждая авторитет украинского образования в мире. Таким, как Толстоухов и иже с ним в университете места нет.
Таким образом, возникает вполне логичный вопрос, о каком назначении Толстоухова речь вообще может идти? Против экс-регионала надо открывать уголовные дела, вызывать на допросы и судить, а не возвращать во власть!

Минобразования в свою очередь по поводу этого странного кадрового решения так пока ничего внятного не комментирует.

Кстати, напомним, совсем недавно министр Квит оказался в громком антикоррупционном скандале – Минобразование запустило схему по освоению бюджетных денег на закупку школьного оборудования через «прикормленные» коммерческие структуры.

Источник: Your text to link...