Последние блоги


Малий та середній бізнес обговорили законопроект про НБФБ з його авторами

22 березня, в приміщенні Комітету ВР з податкової та митної політики (далі Комітету), відбувся неформальний круглий стіл за участю представників малого та середнього бізнесу (МСБ) і авторів законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) та представників Комітету ВР з податкової та митної політики. Метою зустрічі було обговорення положень закону про НБФБ, виявлення можливих спірних місць та роз’яснення принципів роботи майбутнього контролюючого органу.



Зі сторони МСБ були присутні Оксана Згур’єва, координатор ГО «Бізнес Help», Максим Сирота, активіст «Бізнес Help» https://www.facebook.com/groups/1395272653890726/, Едуард Курганський, лідер руху «Бізнес за майбутнє» http://b2future.org.ua/, Ліна Клебанова, Комітет підприємців України https://www.facebook.com/bizcom.com.ua/

На питання представників бізнесу відповідали автори концепції НБФБ — Вадим Мельник і В’ячеслав Некрасов, а також надали роз’яснення Світлана Воробей, заступник голови секретаріату Комітету, Сергій Серветник, помічник-консультант голови Комітету, народного депутата Ніни Южаніної.

Система замість волюнтаризму

На початку зустрічі Світлана Іванівна Воробей презентувала запрошеним основні засади та принципи нового законопроекту, щоб роз’яснити тим з присутніх, хто ще не встиг ознайомитися з текстом законопроекту основні нововведення, які чекатимуть на бізнес після початку роботи Бюро.

Детальніше про подробиці законопроекту: http://www.ukrpress.info/2018/02/27/zyavilis-podrobitsi-zakonu-pro-natsionalne-byuro-finansovoyi-bezpeki-nbfb/

Зокрема було наголошено, що стратегічна мета НБФБ буде полягати не в тому, щоб ганятися за окремими порушниками, а щоб виявляти і не допускати організованих фінансових махінацій, руйнувати системні явища та робити умови ведення бізнесу рівними і прозорими для всіх суб’єктів підприємництва. Тобто, слугувати повноцінним органом фінансової безпеки як для Держави в цілому, так і для її громадян.

Як одну із принципових переваг та відмінностей від методів попередніх силових організацій, які в основному займалися шантажем реального бізнесу, автори законопроекту представили зміну принципу реєстрації кримінальних проваджень.

За новим законом, кримінальні провадження відносно бізнесу не будуть вноситись до ЄРДР відразу після надходження заяв чи повідомлень. Щоб справа отримала повноцінний хід, аналітик НБФБ має підготувати офіційний підзвітний документ — аналітичний висновок, який розглядається дорадчим органом — колегією. І лише тоді вказаний аналітичний висновок передається слідчому для прийняття рішення про внесення до ЄРДР. При цьому, кримінальні правопорушення про факти умисного ухилення від оподаткування до ЄРДР вносяться лише в разі несплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

Неправомірне відкриття/відмова у відкритті справи за новою системою буде помітна одразу і винний, разом із своїм керівником, будуть нести особисту персональну відповідальність. Автори запевнюють, що ризики «втрат» заяв, вибірковий підхід до їх розгляду, розгляд заяв замовного характеру зведений до «нуля».

Також автори законопроекту ввели норми, які максимально унеможливлюють втручання інших силових органів у роботу бізнесу за підслідними НБФБ статтями. По-перше, підставою для внесення до ЄРДР підслідних НБФБ кримінальних правопорушень (завдяки яким «кошмарять» бізнес), є виключно аналітичний висновок НБФБ, який такі органи виготовити не можуть, по-друге, при внесенні відомостей до ЄРДР вводиться обов’язок прокурора протягом трьох діб визначити підслідність такого кримінального провадження за НБФБ і якщо таке внесення відбулось з порушенням визначених в КПК України підстав, воно підлягає закриттю, а матеріали, які стали підставою для внесення до ЄРДР, передаються аналітикам НБФБ для опрацювання відповідно до алгоритму.

Ніяких маски-шоу!

Кримінальні провадження відносно бізнесу також не будуть відкриватись, якщо особа, яку «зловили» на зловживаннях/недоплатах/користуванні конвертами та інших махінаціях погоджується відшкодувати збитки завдані державі в повному обсязі.

Як обіцяють автори концепції НБФБ, зникнуть і маски-шоу, за допомогою яких зараз активно кошмарять приватний бізнес. Силовий блок НБФБ буде відокремленим підрозділом, що буде входити не до складу слідчо-оперативних підрозділів, а буде входити до підрозділів внутрішньої безпеки, і не буде мати жодних повноважень застосовувати фізичну силу до підприємців та не буде приймати безпосередню участь в обшуках чи вилученнях майна. Його функція — лише охорона слідчих НБФБ від можливої загрози зі сторони агресивного/недобросовісного підслідного. Більше того, кожен силовик у масці буде мати власний код на формі, за яким його можна буде легко ідентифікувати, у випадку перевищення ним своїх повноважень.

Ніякого Кабміну!

Дуже ретельний і кропіткий підбір кадрів, навчання слідчих на засадах новітніх методик з ЄС, застосування інноваційних програм, які можуть аналізувати та вираховувати різноманітні схеми та порушення, і ще багато всього, що покликане зробити із НБФБ взірець реформ і орієнтир для інших державних установ.

Відповідно до законопроекту цей орган не буде формуватись КМУ також не буде йому ані підзвітним, ані підконтрольним. Кабмін — це фактично колективний орган, набір міністерств. І саме у підконтрольних міністерствам Кабміну сферах і вчиняються економічні злочини.
Підзвітність НБФБ визначена Верховній Раді України та Президенту України, що на сьогодні є оптимальним варіантом з усіх можливих.

Корупціонерів не терпітимуть

Представників МСБ дуже хвилювали питання особистої зацікавленості тих чи інших співробітників/керівників НБФБ, що коли виникатимуть спірні, неоднозначні питання, чи не буде спокуси за гроші повернути справу у потрібний бік.

Колектив авторів визнав, що ймовірність корумпованості завжди залишатиметься в будь-яких вітчизняних структурах, особливо — в фінансових та силових органах, бо неможливо виключити людський фактор. Але в силах громадськості, суспільства, сумлінних громадян зробити цей процес відкритим, прозорим, зрозумілим, щоб у потенційних корупціонерів було небагато шансів себе проявити в майбутньому НБФБ.

Загалом зустріч пройшла конструктивно і показала, що запропонований авторами концепції НБФБ алгоритм взаємодії між бізнесом має всі шанси в подальшому змінити побоювання та недовіру, які сьогодні характеризують відносини бізнесу з контролюючими органами, на взаєморозуміння та повагу.

На останок, сторони домовились провести розширений круглий стіл із представниками бізнесу, де можна було б представити концепцію НБФБ на більш широку аудиторію, та розтлумачити всі нюанси для реального сектору економіки.

Вадим Мельник: «У нас есть только один способ заново «влюбить» бизнес в легальные схемы»



Почему Запад приостановил кредитование Украины и что делать дальше с экономическим кризисом?

Свои ответы на эти вопросы дал соавтор Концепции финансовой безопасности Украины Вадим Мельник – в статье, написанной для Украинского Бизнес Ресурса в соавторстве с доктором юридических наук Юрием Гарустом.

Наибольшим риском, по мнению многих отечественных и иностранных специалистов, является высокий уровень тенизации и криминализации, пишется в статье. Причина – деформированное государственное регулирование и беспрецедентное давление коррупции на бизнес, создавшие уголовно-клановую систему распределения общественных ресурсов. Эти негативные факторы привели к глубокому экономическому кризису, истощению финансовых ресурсов государства и снижению уровня жизни людей.

Именно поэтому (а не из-за газовых тарифов, как любят писать во многих СМИ) ведущие финансовые институты мира временно приостановили кредитование Украины.

Так, в 2017 году из четырех ожидаемых нашим правительством траншей от МВФ мы получили только один. Количество прямых инвестиций в Украину составило около 2,3 млрд. долл., снизившись более чем на 30% по сравнению с 2016 годом. И в 2018 году надежды на увеличение этих показателей, скорее всего, не оправдаются. Что это значит? Только то, что оставшись без помощи, украинская экономика в результате окажется один на один со своими проблемами. И будет вынуждена опираться только на внутренние ресурсы.

«Именно сейчас наше общество подошло к четкому пониманию: ключевым условием выхода экономики из кризиса является работа над ее безопасностью. Нам срочно необходимо привести деятельность институтов государственной власти к такому состоянию, при котором обеспечивается гарантированная защита национальных интересов, – утверждает Вадим Мельник. – Только так мы сможем сохранить устойчивость к угрозам и достичь высокой конкурентоспособности в мировой экономической среде. Это станет толчком к устойчивому и сбалансированному росту отечественной экономики».

Преодоление экономического кризиса в условиях внешней агрессии является одним из приоритетов политики обеспечения экономической безопасности государства.

«Достичь этого можно только путем системного противодействия организованной экономической преступности и тенизации экономики. Как? Собрав вместе все способности финансовых, налоговых, таможенных и правоохранительных органов – чтобы эффективно и честно работать над выявлением активов организованных преступных группировок и их конфискацией. Такой подход уже в ближайшей перспективе способен заново «влюбить» украинский бизнес в легальные схемы и обязательную уплату налогов в государственный кошелек», – подчеркивает эксперт.

Полный текст статьи: «Каждый пятый. Как в Украине наказывают за экономические преступления и что с этим делать?» – https://ubr.ua/ukraine-and-world/events/kazhdyj-pjatyj-kak-v-ukraine-nakazyvajut-za-ekonomicheskie-prestuplenija-i-chto-s-etim-delat-3865801

Податкова міліція: Южаніна зробить те, чого так і не зробив Данилюк

З моменту появи в Україні Національного бюро фінансової безпеки податкова міліція повністю припинить своє існування.



Про це повідомила народний депутат, голова парламентського комітету податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА.

«Чи означає введення Національного бюро фінансової безпеки України (НБФБ) ліквідацію податкової міліції? Так, за логікою та за законом створення Національного бюро фінансової безпеки України (НБФБ) означає, що час існування податкової міліції добігає кінця, – стверджує Южаніна. – Якщо пам’ятаєте, ще у закону № 1797 від 21.12.2016 року ліквідацію податкової міліції було пов’язано з утворенням в Україні нового органу з розслідувань фінансових злочинів. До речі, міністр фінансів О. Данилюк вже майже два роки тому назад відрапортував, що він ліквідував податкову міліцію в Україні».

За словами народного депутата, податкова міліція зникне у день започаткування НБФБ. Для її ліквідації необхідно провести певні процедури, що потребують часу: закінчити всі розпочаті податковою міліцією кримінальні провадження, звільнити працівників, передати майно, вирішити безліч інших юридичних, адміністративних та господарських питань, тощо.

«Всі ці ліквідаційні процедури повністю відносяться до повноважень уряду, зокрема Міністерства фінансів, як державного органу, що спрямовує та координує діяльність податкової міліції. В законопроекті про НБФБ лише зазначено, що всі кримінальні провадження розпочаті податковою міліцією, повинні нею буті і завершені», – резюмує Ніна Южаніна.

Як відомо, нещодавно було завершено роботу над створенням законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки України. Над документом працював авторський колектив під керівництвом народного депутата Ніни ЮЖАНІНОЇ. До його складу також увійшли кандидати юридичних наук Вадим МЕЛЬНИК та В’ячеслав НЕКРАСОВ – автори наукової розробки «Концепція протидії економічній злочинності в контексті забезпечення економічної безпеки України та визначення місця органу фінансових розслідувань у цьому процесі».

Докладніше читайте тут:

https://biz.nv.ua/ukr/experts/yuzhanina/shcho-zminit-natsionalne-bjuro-finbezpeki-2455019.html

Нацбюро Фінансової безпеки в жодному разі не буде тиснути на бізнес! Крапка.



З прийняттям закону про Національне бюро фінансової безпеки чи збільшиться тиск на бізнес? Або навпаки стане менше перевіряючих органів? Чи це буде ще один каральний орган?

Ці питання цікавлять чи не кожного, хто так чи інакше зацікавлений у темі появи нового правоохоронного органу України – Національного бюро фінансової безпеки.

«Тиск на бізнес зменшиться хоча б через те, що передбачені законопроектом норми не дозволятимуть порушувати кримінальні провадження у випадках, коли відсутні докази фактичного нанесення державі значних збитків, або такі збитки вчасно відшкодовано, – підкреслює голова комітету ВР з податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА. – Неможливим буде кримінальне переслідування підприємців на підставі не підтверджених повідомлень по несплату податків, не узгоджених актів та довідок податківців (сьогодні це 80% роботи податкової міліції), або державних аудиторів. Такий підхід закріплено в законопроекті внесенням відповідних змін до Кримінального та Кримінального Процесуального кодексів (абз.4 змін до статті 214 КПКУ)».

Як відомо, нещодавно було завершено роботу над створенням законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки України. Над документом працював авторський коллектив під керівництвом народного депутата Ніни ЮЖАНІНОЇ.



До його складу також увійшли кандидати юридичних наук Вадим МЕЛЬНИК та В’ячеслав НЕКРАСОВ – автори наукової розробки «Концепція протидії економічній злочинності в контексті забезпечення економічної безпеки України та визначення місця органу фінансових розслідувань у цьому процесі».

Докладніше читайте тут:

https://biz.nv.ua/ukr/experts/yuzhanina/shcho-zminit-natsionalne-bjuro-finbezpeki-2455019.html

Кожен п’ятий. Як в Україні карають за економічні злочини та що з цим робити?



Минулий рік став першим з часів Революції Гідності, коли Україна змогла продемонструвати хоч і незначний, проте все ж таки ріст економіки. Так, за даними статистики, ВВП країни в порівнянні з 2016 роком зріс на 2%. Інфляція при цьому становила 13,7% проти 12,4% за рік до того. Втім це не заважає Кабінету Міністрів давати оптимістичні прогнози на 2018 рік – зростання вітчизняної економіки на рівні 3% та зниження інфляції до 9%.


Вадим МЕЛЬНИК, співавтор концепції створення Служби фінансової безпеки України

Експерти ж такої впевненості чиновників аж ніяк не поділяють. Мовляв, інфляція і минулого року теж планувалася меншою, ніж 13%, а зростання економіки буде залежати від виконання вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Від чого ж сьогодні насправді залежить стан економіки в Україні? Невже тільки від зовнішніх фінансових вливань? І що негативно впливає на подальший розвиток економічного сектору?


Юрій ГАРУСТ, доктор юридичних наук

Найбільшим ризиком, на думку багатьох вітчизняних та іноземних фахівців, є високий рівень тінізації й криміналізації. Причина – деформоване державне регулювання та безпрецедентний тиск корупції на бізнес, що утворив кримінально-кланову систему розподілу суспільних ресурсів в Україні. Саме ці негативні чинники призвели до глибокої економічної кризи, виснаження фінансових ресурсів держави та зниження рівня життя населення.

Саме через це (а не через проблему газових тарифів, як люблять писати у багатьох ЗМІ) провідні фінансові інституції світу тимчасово призупинили кредитування України.

Так, у 2017 році з чотирьох очікуваних нашим урядом траншів від МВФ ми отримали лише один. Кількість прямих інвестицій в Україну склала близько 2,3 млрд. дол. – тобто знизилась більш як на 30% в порівнянні з 2016 роком. Та й в 2018 році очікування на їх збільшення, скоріш за все, марні. Що це означає? Тільки те, що залишившись без зовнішньої допомоги, українська економіка в результаті стане зі своїми проблемами один на один. І буде змушена спиратися лише на внутрішні ресурси.

Саме зараз наше суспільство підійшло до чіткого розуміння: ключовою умовою виходу економіки України з кризи стає робота над її безпекою. Нам терміново необхідно привести діяльність інститутів державної влади до такого стану, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів. Тільки так ми зможемо зберегти стійкість до загроз та досягти високої конкурентоспроможності у світовому економічному середовищі. І саме це стане поштовхом до сталого та збалансованого зростання вітчизняної економіки.

Подолання економічної кризи в умовах зовнішньої агресії є одним з пріоритетів політики забезпечення економічної безпеки держави.

Досягти цього можливо лише шляхом системної протидії організованій економічній злочинності та тінізації економіки. Як? Зібравши докупи усі спроможності фінансових, податкових, митних та правоохоронних органів – аби ефективно і чесно працювати над виявленням активів організованих злочинних угруповань та їх конфіскацією. Такий підхід уже в найближчій перспективі здатен знову «закохати» український бізнес у легальні схеми та обов’язкову сплату податків у державний гаманець.

Консолідація – цей термін сьогодні навіть не розглядається силовими відомствами країни, кожне з яких має свій «економічний нахил».

Завдання протидії економічній злочинності відповідно до українського законодавства та наданих компетенцій виконують співробітники відповідних підрозділів Генеральної прокуратури України (ГПУ), Служби безпеки України (СБУ), Міністерства внутрішніх справ України (МВС), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та податкової міліції Державної фіскальної служби (ПМ ДФС). І дійсно – співробітники цих правоохоронних органів попереджують, виявляють та проводять досудове розслідування злочинів, які зібрані в окремий розділ 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності», які досить часто називають «економічними злочинами». Іншими словами, саме ці норми кримінального законодавства України, зібрані в окремий розділ, охороняють вітчизняну економіку.

Станом на 1.01.2018 року до цього розділу входить 34 злочини, нормами яких охороняються суспільні відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності, та за порушення яких законодавством України передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до відомостей державної статистичної звітності 1 СЛ, яку веде Генеральна прокуратура України, у 2016 році переліченими вище правоохоронними органами розслідувалось 9735 кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за вчинення злочинів вказаної категорії, а в 2017 році – 8740, що майже на 1 тис. кримінальних проваджень менше.

Як так? Чому кількість відкритих справ щорічно зменшується? Адже рівень тіньової економіки в Україні стабільно росте, складаючи на сьогодні, за різними джерелами, вже близько 55-60%? Чому правоохоронці «не помічають» економічної кризи та падіння інвестиційної привабливості?

Питання риторичне – з огляду на статистику розслідування економічних злочинів та доведення вини правопорушників, що їх здійснили. Так, слідчими усіх правоохоронних органів в 2017 році закінчено та з обвинувальними актами направлено до суду 1833 кримінальні провадження вказаної категорії, або лише 23% від загальної кількості.

Висновок тут простий. Фактично, лише кожний п’ятий злочинець, що скоїв економічний злочин, отримав покарання.

Що ж відбувається? Невже в умовах зовнішньої агресії та критичного погіршення динаміки соціально-економічного розвитку Україні не потрібен захист економіки, наповнення бюджету, підвищення зарплат та пенсій, повноцінне забезпечення Збройних Сил? З яких причин ігнорується реальна можливість убезпечитись від втрат майже чверті економічного потенціалу? Навіщо йде гра у «відкриванки-закриванки» справ тоді, коли в державі масово банкрутують фінансові установи, згортається промислове виробництво, майже щодня проходять рейдерські захвати підприємств та вчиняються різноманітні оборудки з державними фінансами? Та найголовніше – ні в кого у нашій країні запитати: чому українська економіка є найкримінальнішою в Європі та хто відповідає в Україні за її безпеку?!

Якщо більш детально проаналізувати стан боротьби з економічною злочинністю в Україні за останній рік, викривається її досить однобока направленість. Так, у 2017 році майже 75% (6625 кримінальних проваджень, КП) всіх викритих економічних злочинів у державі кваліфікувалися за 6-ма з 34-х статей, що вміщає відповідний розділ Кримінального кодексу. Ось ілюстрація:

– стаття 199 КК України «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів» – 1585 КП (18%);

– стаття 213 КК України «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» – 1325 (15%);

– стаття 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» – 1282 (15%);

– стаття 205 КК України «Фіктивне підприємництво» – 844 (9%);

– стаття 204 КК України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» – 812 (9%);

– стаття 203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом» – 777 (9%).

Проте із загальної кількісті закінчених кримінальних проваджень (1833) за вищевказаними шістьма статтями КК України направлено до суду з обвинувальними актами 1183 (65%). При цьому серед пріоритетів наших силовиків у 2017 році не виявилось правопорушень щодо нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету, передбачених статтею 210 КК України. Виявлено лише 34 (0,3%) таких правопорушень, а скеровано до суду з обвинувальним актом усього 3 кримінальні провадження.

В минулому році злочинів, пов’язаних з рейдерським захопленням підприємств (ст.ст. 206 та 206-2 КК України), про факти яких ми щодня чуємо від ЗМІ, виявлено аж 315 (3%) та 99 (1%) відповідно. При цьому вину злочинців було доведено лише в 6-ти випадках – це трохи більше 1%. Але ж це саме ті норми кримінального законодавства, що охороняють легальний бізнес в Україні! Той «білий» бізнес, що наповнює державний бюджет.

Проте ще сумніше виглядають результати роботи наших правоохоронців у сфері захисту вітчизняного фондового ринку. Так, за 6-ма статтями Кримінального кодексу України, які охороняють суспільні відносини, що виникають під час діяльності емітентів фондового ринку України, всіма вітчизняними правоохоронними органами протягом 2017 року викрито аж 7 злочинів вказаної категорії, а до суду не направлено жодного закінченого кримінального провадження з обвинувальним актом. І це – саме в той час, коли в Україні діють десятки організованих злочинних груп, що займаються фінансовими махінаціями на фондовому ринку. Саме тоді, коли український ринок «сміттєвих» цінних паперів з необґрунтовано завищеною капіталізацією, за оцінками різних експертів, обраховується сотнями мільярдів гривень.

Не набагато кращими є результати діяльності правоохоронців із захисту банківського сектору економіки, запобіганню шахрайським діям з фінансовими ресурсами та незаконній приватизації державного й комунального майна.

Усе вищеописане наводить на одну думку. В Україні просто нікому займатися системним захистом економіки. Жоден правоохоронний орган не володіє цілісною картиною – не лише того, що відбувається у тіньовому секторі, а й навіть стану справ у сфері розслідування економічних злочинів. Боротьба з економічною злочинністю носить вибірковий та популістичний характер.

Ми впевнені: щоб зрушити з місця та розпочати реальну роботу, спрямовану на захист української економіки від зовнішніх та внутрішніх посягань, яку підтверджує досвід багатьох розвинених іноземних країн, українському суспільству потрібен єдиний правоохоронний орган.

Саме він буде відповідати за економічну безпеку держави, забезпечуючи необхідний рівень боротьби з економічною злочинністю. Для цього він повинен мати всю необхідну базу – як законодавчу, так і матеріальну. І обов’язкова для нього – реальна можливість застосовувати інноваційні аналітичні та оперативно-розшукові механізми викриття правопорушників, що скоїли злочин у сфері публічних фінансів, а також проведення досудового розслідування всіх злочинів, які містяться в розділі 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності».

Вадим МЕЛЬНИК,

Юрій ГАРУСТ

З`явились подробиці закону про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ)



Законопроект про створення в Україні Національного бюро фінансової безпеки ще до своєї офіційної реєстрації в парламенті встиг обрости неймовірною кількістю чуток та спекуляцій. Цей «інформаційний потік» може стати на перешкоді формуванню в суспільстві чіткого сприйняття основних засад Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки». З метою припинення подальших «здогадок» та хибних висновків, пропонуємо вашій увазі ключові положення законопроекту, що стали базовими при його написанні.

1. Завданням НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню та розшуку активів, одержаних від підслідних економічних злочинів.

2. Новий орган — рівновіддалений від усіх державних інституцій. Це зроблено з метою виключення фактору впливу в його діяльність та мінімізації корупційних ризиків.

3. З метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та зниження корупційних ризиків, у роботі НБФБ будуть застосовуватись так звані запобіжники – фільтри для інформації, що надходить до правоохоронного органу. Зокрема, це стосується підстав для початку кримінального провадження.

4. НБФБ підзвітний ВРУ. Пропонується Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

5. Злочини, пов’язані з захистом публічних фінансів, будуть підслідними виключно НБФБ.

6. Система відбору кандидатів на посади до НБФБ здійснюватиметься конкурсною комісією.

7. Законопроект пропонує законодавче закріплення права Національного бюро на формування власних та отримання доступу до інформаційних масивів інших державних органів з метою їх аналізу, онлайн-моніторингу ризиків та забезпечення аналітичним продуктом органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади при виявленні ризиків та загроз господарським та іншим суспільним відносинам.

8. Формування процесу досудового розслідування базуватиметься на ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованій аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень ляже система аналізу ризиків та загроз (на прикладі європейського досвіду).

9. На НБФБ покладено виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій.

10. Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме:

а) Боротьбу з системними кримінальними проявами у сфері економіки шляхом:
— підготовки рекомендацій органам влади з усунення фінансового та правового підґрунтя щодо існування системних кримінальних схем;
руйнування системних схем вчинення злочинів та кримінальної інфраструктури, що їх обслуговує;
виявлення, розслідування злочинів та притягнення до відповідальності членів організованих злочинних угрупувань, причетних до функціонування галузевих, міжгалузевих та транснаціональних кримінальних схем.

б) Запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування у разі відмови особи від подальшого вчинення фінансових злочинів, відшкодування спричинених збитків та стимулюванням добровільної сплати податків.

в) Боротьба з несистемними злочинами у сфері економіки буде здійснюватися тільки на другому етапі реформування НБФБ. Поетапне розширення підслідності відбуватиметься наступним чином. І-й етап передбачатиме концентрацію уваги на системних злочинах (2-3 роки). На ІІ-му етапі передбачено поступове розширення підслідності іншими злочинами у сфері господарської діяльності – але тільки у разі запровадження спрощеної системи досудового розслідування, прийняття Закону України «Про кримінальні проступки», а також набуття співробітниками нового органу досвіду з виявлення та розслідування злочинів за ILP моделлю.

11. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, які повинні мати базову вищу освіту, здійснюватиметься у тренінговому центрі. Учбовий процес при цьому максимально інтегрується у практичну діяльність: на початковому етапі – за сприяння західних експертів, з поступовою їх заміною власними спеціалістами. Навчання провадитиметься у вигляді тренінгів, з використанням кейс-методів для вирішення типових ситуаційних завдань, наступною екзаменацією та отриманням права здійснювати окремі види діяльності, окреслені компетенцією штатної посади.

12. НБФБ створюється як автономний правоохоронний орган – з метою мінімізації ризиків, що унеможливлюють виконання покладених на орган завдань. Серед них – виникнення конфлікту інтересів з іншими правоохоронними та контролюючими органами. НБФБ структурно охоплюватиме розвідувально-аналітичний, слідчо-оперативний блоки (детективи, оперативно-пошукові та оперативно-технічні підрозділи, кримінальну розвідку), службу Державного фінансового моніторингу, підрозділи власної та кібербезпеки, підрозділи фізичного захисту, експертний підрозділ. Національне бюро базуватиметься на дворівневій системі управління (центральний апарат та територіальні управління).

13. Створення НБФБ передбачає зміну підходів та надання нового змісту кримінальній розвідці, поєднуючи її з кримінальним аналізом. Це дозволить отримувати інформацію та сліди злочинів з джерел, до яких немає вільного доступу чи відсутня можливість отримати такий доступ у відкритий спосіб.

14. Створення НБФБ передбачає модернізацію та оптимізацію роботи ДФСУ – задля використання автоматизованих ризико-орієнтованих методів роботи, а також вирішення питань щодо координації окремих питань контролю і перевірки.

15. НБФБ створюється як новий орган наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення супроводжується процесами ліквідації податкової міліції, а також частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.

Однак треба усвідомлювати головне: наявність самого законопроекту та, сподіваємося, у майбутньому і закону – не є гарантією того, що новий орган запрацює сам собою. Майбутні керівники НБФБ повинні чітко усвідомлювати нову філософію організації його діяльності, бути відкритими до навчання, будувати роботу підлеглих за двома напрямами: креативним (з урахуванням творчих здібностях осіб та їх здатності продукувати принципово нові ідеї) та проактивним (що передбачає вільний, незалежний вибір людиною власної реакції на ті чи інші події).

Прийшов час відмовитись від застарілих підходів. Система організації діяльності нового органу має бути побудована на принципово нових засадах. А це означає, що вже в перші дні після прийняття Закону України про «Національне бюро фінансової безпеки» виникне потреба у розробці (саме розробці – раніше аналогу діяльності у такій спосіб у нас не було) відомчих наказів, протоколів та методологій вже за окремими напрямами роботи, основаними на базових положеннях нового закону.

В’ячеслав НЕКРАСОВ, Вадим МЕЛЬНИК

В’ячеслав Некрасов: «Чим Нацбюро фінансової безпеки відрізняється від СФР Данилюка і чому дехто так боїться його появи?»



Шановні читачі та експерти!

Останнім часом у пресі та на інтернет-ресурсах дуже жваво обговорюється тема створення Національного бюро фінансової безпеки України. Звучить дуже багато думок з цього приводу. Висловлюються небайдужі прості громадяни, бізнесмени, експерти. А ще – гучні опоненти нашої ідеї, які, на жаль, далеко не завжди зважено і вдумливо обґрунтовують власні думки.

Однак все, що відбувається навколо проекту НБФБ, надало нам, авторам Концепції створення нового органу фінансової безпеки, унікальну можливість ще раз переконатися: ми – на вірному шляху.

Нас часто питають: «Чим ваш підхід відрізняється від альтернативного?» (маючи на увазі пропозиції команди міністра Олександра Данилюка по створенню СФР). Ми відповідаємо: «Усім».

Ми не критикуємо проект Закону про Службу фінансових розслідувань, пропонований Міністерством фінансів. Ми наголошуємо на перевагах нашого підходу.

А тепер – усе по порядку. Перш ніж розпочати роботу над Концепцією створення в Україні органу, що провадитиме фінансові розслідування за світовою моделлю, ми задали собі низку важливих запитань.

Перше – а що таке реформа? Та й, зрештою, що насправді треба реформувати? Чи це просто має бути заміною одних «некорупціонерів» на інших?

Друге – що не так в роботі діючих правоохоронних органів? Що впливає на їх корумпованість?

Третє – як насправді виглядає криміногенна ситуація у вітчизняній економіці? Які існують кримінальні схеми й технології? Що ж робить їх такими невразливими? Яким чином побудована кримінальна інфраструктура в економіці та що створює підґрунтя для її існування?

А ще – чому, розслідуючи податкові та інші злочини у сфері публічних фінансів, правоохоронці ЗАВЖДИ втручаються в діяльність СПД?

І найголовніше – чи можна запропонувати таку модель організації діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам та очікуванням суспільства?

«Гідра в тіні». Кому це вигідно

Аналізуючи теперішню ситуацію, ми з’ясували, що правоохоронні органи фактично не протидіють системним злочинам. Їх царина – лише окремі злочинні прояви. Але чому? Є дві ключові причини. Перша – пов’язана з самим функціонуванням системних кримінальних схем. Друга – ми стали нащадками старої системи організації поліцейської діяльності, що побудована на системі тотальних перевірок, без прив’язки до аналізу ризиків, суб’єктів господарювання та інших осіб, щодо причетності до скоєння злочинів.

Наслідком цього є корупція, створення правового підґрунтя для функціонування кримінальних схем та кримінальної інфраструктури, тиск на бізнес. Системні схеми фактично виключають конкурентні умови ведення бізнесу, штучно створюють ситуацію, за якої вести чесний бізнес просто неможливо.

Результат – 55% СПД ухиляються від сплати податків, 45% їх уникають, використовуючи схеми агресивного податкового планування.



Використання системних схем є фактично прихованою монополізацією ринку. І дійсно:

1. Протиправними діями скорочується час на «заробляння» грошей.

2. У зв’язку з нездатністю підприємців функціонувати в конкурентних умовах, штучно монополізується ринок, нейтралізуючи інших його учасників.

3. Формується корупційний ринок державних послуг та соціальних благ.

4. Неконкурентні умови примушують інших учасників ринку діяти у незаконний спосіб.

5. Зайва державна регуляція економічних відносин створює хороші умови праці лише для учасників кримінального ринку тощо.

6. Правоохоронні, контролюючі органи нейтралізуються шляхом підкупу окремих представників або призначенням підконтрольної особи.

До речі, рентабельність СПД, що не працюють з бюджетними коштами, складає лише 10%. Саме тому багато політичних сил та бізнесменів намагаються просувати до «державного корита» виключно підконтрольні собі структури.


Як сьогодні розслідують фінансові злочини в Україні?

Звернемо увагу на діючу модель розслідування податкових злочинів. Як ми вже наголошували, вона побудована у тій чи іншій мірі на системі перевірок СПД. Результат – 70% кримінальних проваджень закриваються.



Це фактично і є корупційні ризики, тиск на бізнес, а якщо додати до цього проведення ініціативних заходів, що не закінчуються відкриттям кримінальних проваджень, то такі ризики значно збільшуються.

Представники законодавчої та виконавчої влади звертали увагу на три зони ризику в цій моделі. Перша – це безпосередньо перевірки; друга – акти; третя – судово-економічні експертизи в межах кримінального провадження.



Зверніть увагу, як вони намагалися вирішити це питання:

У першому випадку – встановлення мораторію на перевірки.

У другому – запровадження податкової преюдиції до статті 212 ККУ як умова до початку кримінального переслідування. іншими словами – встановлення того факту, що, мовляв, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вважатиметься злочином у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеної у рішенні контролюючого органу, у порядку та строки, передбачені ПК України, після завершення процедури адміністративного та судового оскарження такого рішення (у разі подання скарги платником податку).

Третє – заборона будь-яких перевірок в межах кримінального провадження (виключенням є норма, визначена у ст. 78.1.11. ПК України щодо наявності рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

На перший погляд – цілком логічні кроки, однак є декілька «але»:

1. Кримінальне процесуальне законодавство прописане саме під таку модель розслідування, да і податковий кодекс не може мати нічого спільного з досудовим розслідуванням.

2. Запровадження таких новел не вирішує питання виводу бізнесу з тіні. Адже виходить, що продовжуючи тиск на бізнес, держава ніяким чином не бореться з системними схемами вчинення злочинів.

3. Не визначені механізми стимулювання СПД до ведення бізнесу у правовий спосіб та чесної сплати податків.

4. Нема механізмів викриття та нейтралізації кінцевих бенефіціарів кримінальних схем.

5. Не з’ясовано, у який спосіб буде вирішуватись питання щодо усунення правового та іншого підґрунтя функціонування кримінальних схем.

6. Як оцінити суми збитків, спричинених злочином, в межах кримінального провадження, без права перевірки юридичних осіб?

7. Не запропонована альтернативна модель боротьби, зокрема розслідування злочинів. Нема практичного інструментарію для протидії злочинності та багато ін. Іноді практичні працівники просто не можуть діяти у іншій спосіб.

Що пропонуємо ми?

Створена нашим авторським колективом ILP модель (Intelligence Led Policing) передбачає абсолютно новий підхід до процесу боротьби зі злочинами.

Крім того, запровадження сучасної форми організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, сприятиме зниженню корупційних ризиків.

Переваги ILP моделі:

1. Первинна інформація буде отримуватись за рахунок доступу до інформаційних масивів, а не за рахунок контакту з СПД (перевірок контролюючого органу).

2. Рекомендації аналітика стосуватимуться не тільки протидії конкретним протиправним проявам. Вони сприятимуть усуненню причин та умов існування системного кримінального явища.

3 Аналітичні моделі не тільки пояснюватимуть характер кримінальної події у теперішньому, але й будуть здатні спрогнозувати їх розвиток у майбутньому.

4. Правоохоронці будуть максимальному відстороненими від «переднього краю» (контакту з СПД) без шкоди для розслідування.

5. Співвідношення контактних дій (перевірки, обшуки, вилучення, допити) до безконтактних (аналіз даних) зменшиться в десятки разів, зберігаючи при цьому результативність.

6. Сформовані на підставі аналізу висновки будуть побудовані не на практичному досвіді (не дивлячись на його важливість), а на системі розрахунків ризиків та загроз.

7. Аналітична діяльність стане своєрідним фільтром, аналітик повинен зосереджуватись лише на ризикових об’єктах та кримінальній інфраструктурі.

8. Аналітичні висновки формуватимуться тільки на основі фактів (уникаючи необґрунтованих припущень).

9. Рекомендації, сформовані аналітиком, сприятимуть підвищенню обґрунтованості та ефективності прийняття управлінських рішень.

10. Скоротиться час, фінансові видатки та обсяг людського ресурсу, задіяного у виявленні та розслідуванні злочинів.

11. Аналітика буде йти поруч з оперативно-розшуковою діяльністю, особливо кримінальною розвідкою. Аналітик розвантажить детектива та надасть конкретні рекомендації щодо розслідування кримінального провадження.

Не впевнений – не обганяй

Наші опоненти дійсно праві: не тільки Литва, але й інші держави отримали право на реформування саме податкової системи України. А це не лише створення органу, що буде опікуватись фінансовою безпекою держави. Європа делегувала литовцям та іншим учасникам ЄС право також на реформування нашої Генеральної прокуратури в частині процесуального керівництва над новоствореним органом.

Проте ми хочемо наголосити на одній речі. У перехідних положення проекту Закону «Про СФР» (саме його в ЗМІ називають «проектом Данилюка») є один цікавий пункт. Він змушує глибоко засумніватись: а чи самі автори проекту насправді впевнені у ефективності роботи своєї СФР?

Цитую: «У разі неможливості протягом одного року з моменту набрання чинності цього Закону здійснення Службою фінансових розслідувань функції досудового розслідування, підслідність кримінальних проваджень визначається Генеральним прокурором (його заступниками) або уповноваженими ними прокурорами».

Насамперед ми намагаємося зрозуміти мету цієї норми. Дійсно, бувають різні форс-мажорні обставини, однак найбільшим недоліком запропонованого законопроекту є невизначеність. Яку ж саме модель боротьби зі злочинами ви пропонуєте?



Постскриптум

Сподіваюсь, ми були коректними у наших висловлюваннях. Адже наше завдання – не займатися пустою балаканиною або образами, які ні до чого гарного не приведуть. Ми за об’єднання всіх зусиль навколо спільної мети – змінити в Україні все на краще.

Далі, в наших нових публікаціях, ми презентуємо громадянам України 15 ключових базових положень законопроекту «Про НБФБ» та поступово пройдемо по кожному з них. І дамо відповідь на ваше часте запитання: «А чому поки ніхто не бачив сам законопроект про Національне бюро фінансової безпеки?».

Не бачив – тому що передусім нам потрібна згода усього топ-менеджменту країни на запровадження реформ у сфері захисту «державного гаманця». А без цього обговорювати тему створення реальних механізмів боротьби з мега-крадіями просто немає сенсу.


З повагою, В’ячеслав НЕКРАСОВ, спiвавтор «Концепції створення Національного бюро фінансової безпеки України»

Офицерам налоговой милиции есть место в новой службе



Тотальный кадровый голод. Так можно охарактеризовать то, что творится сегодня в украинских силовых ведомствах. Как выйти из ситуации, когда на одного следователя – тысяча уголовных производств? Свое решение вопроса предлагают авторы концепции Службы финансовой безопасности Вадим Мельник и Вячеслав Некрасов, законопроект о создании которой Петр Порошенко намерен лично внести в Раду. Эксперты, которые сегодня активно консультируют создателей президентского законопроекта, уверены: у новой службы не будет кадровых проблем. И вот почему.


Вадим Мельник

«Вопрос: «Где брать людей?» – один из ключевых. Но я проработал в налоговой милиции 16 лет, и могу четко сказать, что большинство сотрудников этой службы – ребята, которые хотят работать, умеют работать и готовы работать в новых условиях и новой философии, – заявил Вадим Мельник, отвечая на вопрос правозащитника Андрея Савицкого в эфире телеканала «Репортер». – На открытый кадровый конкурс будут допущены все сотрудники. Кто пройдет по своим профессиональным качествам, тот и будет работать. Люди есть. И наша задача – «закрутить» работу по новой философии, правильно организовать обучение специалистов, которое станет для них обязательным. Ни один человек не приступит к работе, пока не пройдет первичное обучение в тренинговом центре, который будет создан при нашей службе».


Правозащитник Андрей Савицкий

По словам Вячеслава Некрасова, большое подспорье создателям будущей финслужбы оказал печальный опыт Национальной полиции:

«С какой проблемой они столкнулись? С тем, что кадры заменили на новые, а подходы оставили старые. В чем суть старых моделей? Система расследований старых преступлений, казалось бы, очень проста. Поступает какая-то информация правоохранительных органов о совершившемся преступлении. Вносятся данные в Единый реестр досудебных расследований, начинается процесс расследования. Точно так же делается в Европе. Но почему же тогда у них раскрываемость только растет, а у нас результат – 3% раскрытых преступлений по всей Украине, при ежегодном росте преступности на уровне 9%? Почему у нас только по экономике одно зарегистрированное – на 300 незарегистрированных, а по коррупции – одно на три тысячи латентных? Рэкета – одно к 17,5 тысячам. И как физически человек может успеть расследовать преступления, если у него их в одновременном производстве – не меньше тысячи?»


Вячеслав Некрасов

«И мы нашли решение. Мы же договорились с западными коллегами о создании внутри новой структуры тренингового центра и разработки новых программ обучения на основе лучшего мирового опыта. Мы сформировали общую методологию системы подготовки специалистов аналитического отдела и службы детективов. Систему, основанную – подчеркиваю – на новой философии расследования преступлений, которая успешно используется в других странах. Ее суть: в четком разделении функций между аналитиками и детективами. При которой первые занимаются только фиксацией, вторые – разработкой глобальных стратегий по выявлению всей инфраструктуры преступных схем», – подчеркивает эксперт.



«Второй момент. Аналитики не будут иметь возможности контакта со средой, которая в данной ситуации им будет интересна. Вы прекрасно знаете, что коррупция рождается там, где существует человеческий фактор и контакт. На сегодняшний момент в Европе разработаны хорошие методологии и программные продукты, способные анализировать, прогнозировать и работать с большими массивами информации – без проведения контактных мероприятий. Эти методы также позволяют очень успешно выявлять причины ухода бизнеса в тень. Почему люди не могут работать «в белую»? Какие системные схемы им мешают? И когда вы выясняете эти причины, вычленяете всю криминальную инфраструктуру, вы ее прессуете всеми законными методами. И тогда реальный сектор экономики начинает дышать, выходить из тени. Это и является новой философией», – резюмирует Вячеслав Некрасов.

Источник: https://www.facebook.com/finbez/

Служба Финбеза решит проблему ошибок при блокировании налоговых накладных – Вадим Мельник

Система получения информации следователями-аналитиками Службы финансовой безопасности построена так, что при рассмотрении налоговых накладных того или иного предпринимателя можно без труда понять – это не «схематозник».



Об этом Вадим Мельник, соавтор Концепции создания СФБУ, заявил в эфире одного из украинских телеканалов, отвечая на реплику генерального директора юридической компании «Спадщина Капитал» Олега Володарского.



«В течение прошлых двух-трех недель граждане Украины наблюдали за попыткой министра финансов Александра Данилюка обвинить в бездействии руководство ГФС Киева, – говорит Олег Володарский. – Причиной конфликта является массовое неблокирование рисковых налоговых накладных, чем допущено формирование фиктивного НДС на миллионный суммы. Стороны публично обвиняют друг друга, и порой дело доходит до откровенно комичных ситуаций.

Вообще блокирование налоговых накладных – это отдельный и очень интересный вопрос, и в первую очередь тем, что блокируются налоговые накладные живого бизнеса. Приведу один из тысяч примеров. Предприятие по производству асфальта закупает компоненты для его изготовления, и в дальнейшем этот асфальт реализует. Однако его налоговую накладную система блокирует в связи с тем, что асфальт не был приобретен.

Так он действительно был не приобретен, а изготовлен. Однако система это почему-то считает «пересортом». Это в свою очередь не дает права на формирование налогового кредита по НДС покупателю такого асфальта. И покупатель откажется от этого производителя, потому что не имеет права на налоговый кредит по НДС. Что же делать производителю? Закрывать производство?».

По мнению правозащитника, ситуация вокруг блокирования налоговых накладных может спровоцировать массовое недовольство представителей бизнеса.

«Предприниматели Украины стали объединяться в общественные движения, протестуя против этого ноу-хау. Они утверждают, что система выдает огромное количество ошибок при оценке факторов риска. А если бы служба финразведки уже работала и действовал ее аналитический центр – был бы обнаружен аналитиками такой фиктивный НДС?, — задал вопрос Володарский. — И еще: если министр финансов Украины заявил о формировании фиктивного НДС на миллионные суммы, нужно ли было внести эти сведения в ЕРДР? Обязаны ли следователи налоговой милиции начать досудебное расследование и таким образом отреагировать на практически сообщение о преступлении через СМИ?».

«Комизм ситуации заключается в том, что упомянутый производитель асфальта получает заключение о пересорте и автоматическую блокировку накладной только потому, что на входе у него асфальта нет и быть не может, – заявил Вадим Мельник. – Ведь на входе у него – отдельные компоненты, из которых он и должен сделать свой асфальт!

Что касается конфликта между Министерством финансов и ГФС Украины – рассуждать о нем я не могу, потому что досконально его сути не знаю. Просто тоже читаю в прессе, не более того. Но то, что система сегодня работает с перебоями – факт. Многие накладные предприятий живого бизнеса блокируются по ошибке, и человек не может продать свой товар, потому что его никто не будет покупать без налоговой накладной – невыгодно.

Наш аналитический блок не выявил бы пересорта в этом конкретном случае. Более того, мы данного производителя вообще бы не трогали. Наша система получения информации построена так, что мы без труда бы поняли – это не схематозник. Как? По целому ряду признаков. Это не просто прохождение налоговой накладной, но и другие параметры, которые мы получим через свои базы данных. И такой подход для честного бизнеса неоценим – он позволяет ему не нервничать и продолжать работать спокойно.

Даже если мы видим, что в одном из звеньев все-таки есть пересорт и берем этот конкретный случай в работу, это не значит, что замеченный в нем конкретный человек из живого сектора экономики однозначно виновен. Закупая, к примеру, товар у фирмы-«бабочки» во втором или третьем звене, он мог и не знать о ее преступной деятельности. Он купил кирпич, а что там на входе были бананы – он же мог просто не знать!».

Больше читайте здесь: «Схематоз и коматоз. Как вывести бизнес из тени, а страну – из кризиса?» http://ivasi.news/ivasi-top/shematoz-i-komatoz-kak-vyivesti-biznes-iz-teni-a-stranu-iz-krizisa-video/

Вячеслав Некрасов: «Запад готов финансировать создание Службы финбезопасности. Главное – его не разочаровать»

Соавтор Концепции создания в Украине Службы финансовой безопасности Вячеслав Некрасов заявляет, что представители международных организаций высоко оценили предложения по созданию СФБУ, выдвинутые им в соавторстве с Вадимом Мельником.



«Буквально на прошлой неделе мы обсудили свою концепцию с представителями ОБСЕ и Совета Европы, – отвечает Вячеслав Некрасов. – И когда мы объяснили им сам механизм расследования, когда показали, как может работать эта структура, обрисовали ключевые проблемы, не дающие нашему обществу и силовым структурам развиваться, они согласились с тем, что мы идем по правильному пути. Мы все в месте сошлись в едином мнении – на основе этой концепции можно создать уникальнейший проект, который даст правильный вектор движения и другим силовым структурам Украины».



Не менее важно при создании СФБ – найдутся ли деньги для реализации этого проекта?

«Запад готов к финансированию подобного рода структур. Но только при одном условии: если новые проекты не повторят ошибок уже созданных», – уверен создатель концепции Финбеза.

Больше читайте здесь: «Схематоз и коматоз. Как вывести бизнес из тени, а страну – из кризиса?» http://ivasi.news/ivasi-top/shematoz-i-komatoz-kak-vyivesti-biznes-iz-teni-a-stranu-iz-krizisa-video/

Идея «из народа». Кто проконтролирует Финбез?

При службе финансовой безопасности Украины предлагают создать наблюдательные советы – из активистов, юристов и журналистов. С этой инициативой выступил киевский правозащитник Олег Володарский.



Заочная дискуссия, которая идет в СМИ после просмотра телеэфиров с участием соавторов концепции СФБ Вадима Мельника и Вячеслава Некрасова, а также правозащитника Олега Володарского, действительно получила хороший общественный резонанс. Своими мнениями и комментариями поделились сотни неравнодушных граждан и представители бизнес-кругов. Профессиональный интерес эта тема привлекла силовиков, сотрудников фискальных органов, политиков и журналистов. Одним из самых интересных предложений, прозвучавших в ходе дискуссии, стала идея создания наблюдательного совета при Службе финбеза.



«Для того, чтобы не было локальных противостояний, и мы не выясняли ситуацию по уголовному кодексу и не противостояли друг другу, должен быть очень серьезный диапазон мнений. Нужно дать слово не только журналистам и правозащитникам, но и представителям бизнеса – в первую очередь среднего и малого. Потому что именно реальный сектор экономики сегодня задыхается больше всего, – заявил Володарский. – Приведу всего один пример. В Ютюбе я видел передачу, герои которой – предприниматели – утверждают, что им сегодня совершенно не дают работать. Они в детский садик поставляют стройматериалы, а им арестовывают накладную и отправляют в суд. А суд – это 6-8 месяцев. И человек в этой ситуации не защищен совершенно ничем. Так вот, если у новой службы не будет диалога на такие темы и с представителями бизнеса, и с первыми лицами государства, подобных ошибок будет масса. Ведь человеческий фактор у нас еще никто не отменял».

Вадим Мельник, соавтор концепции создания Службы финансовой безопасности Украины, убежден, что нужно максимально сократить путь коммуникации между бизнесом и правоохранительным органом. И роль коммуникатора может сыграть наблюдательный совет.

«Мы готовы максимально сократить путь коммуникации между бизнесом и правоохранительным органом. Это очень важно и правильно. Как раз наблюдательный совет сыграет роль коммуникатора, оказывая нам посильную помощь на взаимовыгодных условиях. С одной стороны, транслируя для нас вопросы, которые интересуют общество и бизнес, а с другой – разъясняя и обществу, и бизнесу, почему мы так поступаем», – подчеркивает Мельник.

Больше читайте здесь: «Схематоз и коматоз. Как вывести бизнес из тени, а страну – из кризиса?» http://ivasi.news/ivasi-top/shematoz-i-komatoz-kak-vyivesti-biznes-iz-teni-a-stranu-iz-krizisa-video/

Вадим Мельник: Нынешние зарплаты следователей унижают честь офицера

Благодатную почву для схематоза «обеспечивает» отсутствие методики выявления таких преступлений



Один из создателей концепции Служба финансовой безопасности Вадим Мельник считает, что процент уголовных производств, не доведенных до суда, достигает порядка 70-80%. Такова нынешняя украинская реальность. Поэтому очень актуален вопрос, и ответ на него уже не терпит проволочек, смогут ли налоговый, уголовный и процессуальный кодексы Украины обеспечить Службе финансовой безопасности адекватную законодательную базу?



– Прежде чем ответить, почему это происходит, – говорит профессионал финансовой разведки Вадим Мельник, – выскажу мнение, как человек, который долгое время проработал в органах налоговой милиции. Я хочу выступить в защиту ее сотрудников – тех, кто сейчас действительно старается принести максимальную пользу государственному бюджету. Сегодня реально идет максимально напряженная работа, они доказывают свою необходимость, и у них это получается. Результаты говорят сами за себя. При этом трудятся эти люди за суммы, которые просто унижают украинского офицера. Но это отдельный вопрос.

Вернемся к основному: так почему же все-таки минимум 70% уголовных производств закрывается, и только 30% идет в суд? Причина – не в людях. Причина – в устаревшей и не отвечающей вызовам сегодняшнего дня методике выявления преступлений и их документирования в ходе расследования уголовных производств.

Как ее модернизировать? Мы и говорим об этом в своей концепции. И один из главных тезисов – это изменение подхода в формировании оснований для регистрации уголовных производств, в рамках которого претензия конкретному предприятию реального сектора экономики выдвигается только тогда, когда реально доказана преступность самой схемы и факт его в ней участия. Только в этом случае мы можем ставить вопрос о проверках и прочих следственных действиях относительно конкретного субъекта предпринимательской деятельности.

Что касается нормативной базы. Мы предусмотрели ряд ее изменений – и в уголовном кодексе, и в уголовно-процессуальном. Среди них – новые положения, закрепляющие в законе статус аналитика, аналитического заключения и многие другие, дающие новой службе эффективно выполнять поставленные перед ней задачи. То есть, все то, без чего наша служба работать не сможет.

Коллега и соавтор В. Мельника по созданию концепции СФБ Вячеслав Некрасов считает, что законодательная база сегодня – это благодатная почва для схематоза (схем по уходу от налогов). Более того, она просто вынуждает бизнес пользоваться такого рода инструментом. Именно поэтому и рассыпаются уголовные производства, когда выясняется, что в принципе-то схема действует в рамках закона. И доказать, что она является преступной, вообще не представляется возможным.

Больше читайте тут: http://ivasi.news/ivasi-top/shematoz-i-komatoz-kak-vyivesti-biznes-iz-teni-a-stranu-iz-krizisa-video/