Последние блоги


Виконавчі органи мають обирати територіальні громади! – резолюція учасників круглого столу



В день проведення конкурсу на посаду голови Київської ОДА, в прес-центрі Національної спілки журналістів України відбувся круглий стіл на тему «Участь територіальних громад у формуванні виконавчої влади». Організатором заходу виступила МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України».


10 жовтня, біля Національного агентства України з питань державної служби, представники громади Київської області проводили мітинг на підтримку кандидата від обласної ради Костянтина Бондарєва на посаду голови Київської ОДА.

Учасники дискусії — народні депутати, депутати обласних, районних рад, громадські діячі та експерти, обговорили загрозливу тенденцію узурпації влади президентською вертикаллю, та фактичне усунення територіальних громад від формування виконавчої влади, а відтак і від ефективного та відповідального управління на місцевих рівнях.

Зокрема, обговорювались наступні питання:

1. Пропозиції щодо внесення змін до ст. 14 Закону України «Про державну службу».

2. Основні засади та положення «Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 246 від 25.03.2016 року.

3. Основні недоліки та зауваження до «Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 246 від 25.03.2016 року.

4. Пропозиції щодо внесення змін до «Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 246 від 25.03.2016 року, щодо обов’язкової участі територіальних громад в формуванні виконавчої влади та механізм їх реалізації.

Була підготовлена резолюція, яку після закінчення обговорення підписали всі учасники круглого столу (див. додаток).



Едуард Багіров, модератор круглого столу, правозахисник, голова правління МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України»: «Дякую всім, хто прийшов сьогодні підтримати нашу ініціативу. Перед нами стоїть дуже відповідальне завдання – переконати як владу, так і громадськість в тому, що без участі територіальних громад у формуванні виконавчої влади на місцях, Україна приречена на тоталітаризм, корупцію та сповзання до кланової системи управління. Я з впевненістю заявляю, що Стаття 5. Конституції України, де чітко заявлено, що джерелом влади в Україні, через виборне право, є народ, фактично не працює! На сьогоднішній день територіальні громади, районні, обласні ради усунуті від процесу вибору та призначення виконавчої влади, від реального управління та впливу на життя! Також в Законі України «Про державну службу» (ст.14 про склад комісій по вибору керівних посад на місцях) ми бачимо, що відсутні представники органів місцевого самоврядування. Але це ж нонсенс, це в корні неправильно, бо нівелює саму ідею виборності влади. Керівник виконавчого органу громади не те що не обирається самою громадою, а й, взагалі, в громади немає жодного впливу на формування виконавчої влади! Це неприпустимо і ми будемо вимагати, щоб цю практику було змінено.

Керівник виконавчого органу місцевого рівня (область, район) має працювати для блага мешканців, для покращення життя людей цього регіону, і бути підконтрольним людям, що обирають собі місцеву владу. А призначенець зверху не буде керуватись інтересами людей, бо він залежить не від них, а від вищого керівництва. Цю диспропорцію влади ми повинні усунути. Треба щоб громади, прості люди приймали найактивнішу участь у формуванні влади, щоб кожен громадянин бачив, що він реально керує виконавчою владою через вибори до місцевих рад. Влада має розуміти, що вони прийдуть та підуть, а народ буде завжди.

Тому ми вносимо пропозиції змін до діючих законів, а також пропонуємо прийняти новий закон, де буде чітко прописано, як і яким чином громада впливатиме на вибір виконавчої влади. В конкурсних комісіях обов’язково мають бути представники місцевих територіальних громад. Треба надати територіальним громадам реальний механізм для виконання своїх програм та обіцянок. В ідеалі керуючих виконавчої влади на районному рівні мають висувати райради, а керуючих обласною адміністрацією – депутати обласної ради. Тоді буде справжнє народовладдя й люди відчують себе господарями на власній землі».



Олександра Кужель, народний депутат України, фракція «Батьківщина»: «Буквально вчора я отримала звернення від Асоціації територіальних громад України, більше десятка областей, до вищих органів влади. Територіальні громади скаржаться на репресії, які проти них влаштовують державні органи на місцях, їх повноваження не визнають, не дають працювати. Ця тема для територіальних громад дуже болюча. Треба цю проблему розділяти на дві частини. Перша, це призначення на керівні посади державних підприємств, керівників центрального апарату Кабміну. Тут коїться справжнє беззаконня. Діє квотний принцип між «Народним фронтом» та БПП. Дійшло до того, що на посаду голови стратегічного підприємства «КБ «Південне» у другий тур не пройшов генеральний конструктор цього КБ! Натомість, пройшли директор музею авіації та некомпетентна людина з «Народного фронту» – фактично відбувається рейдерське захоплення підприємства. А у конкурсній комісії – китаєць, турок, американець і поляк! Ці країни мріють про контроль над цим підприємством, бо воно забезпечує космічні, військові програми. Я написала з цього приводу до СБУ – але марно.

Зараз проходить конкурс на посаду голови Київської ОДА – це дуже важлива та відповідальна посада. Головне питання до очільника – чи він знає проблеми місцевих територіальних громад, чи знає відповіді на болючі запитання? Це має бути людина із знанням місцевої специфіки та проблематики місцевих громад! Бо його головне завдання – покращувати життя людей на цій території. А що ми маємо зараз – громадам дали повноваження, але не дали грошей, не дали можливості управляти землею. Є великий ризик, що на керівника проведуть людину, яка виконуватиме завдання по захопленню земель громад Київської області. Тому я підтримую ініціативу про необхідність змін до законів, щоб місцеві громади могли самі обирати владу. Ми не маємо права допустити узурпацію керівних посад».



Володимир Майбоженко, перший заступник голови Київської обласної ради, Голова депутатської фракції політичної партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП»: «Зараз склалась ситуація, що обласні державні адміністрації по всій Україні воюють з місцевими радами за повноваження. І це відбувається на тлі того, що співробітники ОДА мають великі заборгованості по зарплаті, не отримують належного фінансування. Виникає питання – навіщо потрібні ці ОДА, може їх треба взагалі скасувати, а обласні та районні ради самі б формували виконавчі органи? Наразі, Закон про децентралізацію не виконується, в Київській області юридично підтверджені лише деякі віддалені громади, а приміські — Ірпінська, Бучанська, Гостомельська та інші досі не отримали повноважень, бо там крутяться великі гроші, дуже дорога земля. Зараз центральна влада хоче перекласти відповідальність за добробут та фінансування місцевих потреб на громади, без передачі їм реальних повноважень у вигляді виконавчої влади. Треба дати повноваження радам формувати виконкоми, а для того необхідно відпрацювати закони про повноваження і функції рад та виконкомів».



Роман Титикало, депутат Київської облради, об`єднання «Самопоміч»: «Всі ми чудово розуміємо ущербність цієї системи – люди думають, що депутати місцевих рад повинні вирішувати основні важливі питання, але на практиці, місцеві ради не можуть впливати на більшість питань — лише на прийняття бюджету. Всі важливі питання приймаються та контролюються зверху. Губернатор служить не громаді, а своєму керівнику-патрону. Треба передати функції управління саме громадам, бо якщо не зробити справжню децентралізацію, не буде розвитку громад, не буде добробуту та розбудови на місцях».



Олена Бебешко, ГО «Жінки Батьківщини»: «Хочу звернути увагу присутніх та представників ЗМІ на таке важливе питання – влада, яка не підконтрольна народу, дуже швидко стає антинародною! А те, що ми бачимо зараз, свідчить про намагання ігнорувати інтереси людей та узурпувати владу. Так, на посаду голови Київської ОДА обласна рада і багато громад Київщини висунули кандидатуру від народу — Костянтина Бондарєва. Проте, з боку центральної влади йде вперте намагання просунути кандидата від Банкової. Такого не можна допускати — громади мають впливати на призначення керівників областей. Можливо, слід було організувати праймеріз з цього питання.



Віталій Купрій, народний депутат України, Об`єднання «УКРОП»: «Підтримую ініціативи та пропозиції виступаючих. Зараз в Україні іде імітація реформ та узурпація влади. Якщо префект, як представник Президента, може легко зупиняти рішення місцевих рад – це узурпація влади. Більше того, уряд Гройсмана йде шляхом знищення самоврядування, залишивши місцевим радам повноваження, але забравши у них гроші та вплив на керівні посади.

Стаття 4. Європейської Хартії місцевого самоврядування, яку підписала Україна, чітко зазначає, що при прийнятті законів та рішень, які стосуються питань місцевого самоврядування, Держава зобов’язана консультуватись із місцевими громадами. Але в Україні цього не робиться. Дуже важливо не тільки брати участь у відкритих конкурсах на керівні виконавчі посади, але вміти захистити результати цих конкурсів. Тому так важливо прийняти новий закон та вдосконалити вже існуючі».



Віктор Світовенко, Голова депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Київської облради: «Певен, що об’єднавшись разом, ми зможемо змінити існуючий стан речей із місцевим самоврядуванням та участю громади у формуванні виконавчої влади. Ми звертались із відповідними пропозиціями до Президента України Петра Порошенка, але він сказав, що надання місцевим громадам справжніх повноважень веде до федералізації України. Але це не так, а навпаки — сильні, відповідальні громади, які можуть самі вирішувати більшість важливих питань на місцях, повинні стати запорукою, основою сильної, заможної єдиної України. Тому я підтримую сьогоднішню резолюцію й сподіваюсь, що ми зможемо довести цю справу до завершення!»



Юрій Опенько, Голова депутатської фракції Об’єднання «Самопоміч» Київської облради: «Хочу сказати, що той факт, що Київська обласна рада висунула свого представника Костянтина Бондарєва на посаду голови ОДА і намагається відстояти свою позицію та право висувати керівника виконавчого органу області – це добрий знак! Лише громада може знати, хто буде кращим для мешканців регіону, і саме громада повинна контролювати та призначати собі керівника!»



Максим Запаскін, уповноважений представник депутатської фракції Київської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода»: «Маю глибоке переконання, що територіальна громада повинна контролювати виконавчу, а також і судову владу на місцях. Проте, зараз немає ніякого впливу органів територіальних громад на вибір виконавчої влади. Мушу констатувати, що в нас формується поліцейська держава. Вважаю, що головою комісії по вибору керівних органів на місцевих рівнях, має бути саме місцева, чи обласна рада! Бо саме з цими людьми доведеться працювати майбутньому керівнику. Але по факту відбувається цементування президентської вертикалі».



Олег Кищук, Голова громадської організації «Антикорупційний рух» Стоп корупція»: «Зараз ми спостерігаємо, як на всіх рівнях влади грубо порушуються обіцянки Майдану — губляться ті засади, заради яких відбулась Революція Гідності, заради яких люди йшли на смерть. Не можна допустити узурпацію влади. Ми будемо боротись за право людей на самоврядування. Якщо влада не почує людей, то можливий третій Майдан».

Додаток. Резолюція.

Нами, учасниками круглого столу, після детального обговорення вищевказаних питань, було вирішено:

— звернутися до депутатів Верховної Ради України з пропозицією розглянути законопроект із запропонованими змінами до ст. 14 Закону України «Про державну службу»;

— звернутися до Прем’єр-міністра України з пропозицією розглянути зміни до назви та ст. ст. 1, 2 «Порядку обрання представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 314.

Прокурорский террор против Торгово-промышленной палаты Украины


02.02.2016 г. прокуратура Киева в качестве свидетелей вызвала на допрос должностных лиц Торгово-промышленной палаты Украины. Синхронно с прокурорами «отработали» следователи киевского главка Государственной фискальной службы и Шевченковского управления полиции. Они вызвали одних и тех же лиц, и сделали это аккуратно – так, чтобы у сотрудников ТПП не возникло накладок по времени.

Бизнесмены заподозрили, что действия правоохранителей координируются из единого штаба. Результатом стала акция протеста членов ТПП под стенами столичной прокуратуры. И прокуроры, и активисты на камеры обвиняли друг друга в давлении: первые – на следствие, вторые – на общественный институт, защищающий интересы предпринимателей.

Автор попытался разобраться, что стоит за этими обвинениями.



Повестки подписали: от прокуратуры г. Киева – прокурор Вильчинский, от СУ ФР ГУ ГНИ в Шевченковском районе ГУ ДФС в г. Киеве — ст. следователь Сак, от Шевченковского УП ГУ НП в г. Киеве – следователь Загладько

Торгово-промышленную палату многие ошибочно принимают за государственную структуру. Даже уважаемый канал «1+1», освещая февральскую акцию протеста, назвал ТПП «ведомством». На самом деле, Палата – это негосударственная неприбыльная самоуправляемая организация, помогающая бизнесу на внутреннем и внешнем рынках. И это не украинское ноу-хау. Система торгово-промышленных палат имеет развитую мировую сеть с многовековой историей.

Фабула уголовного производства, из-за которого возник сыр-бор, «тянет» на десять миллионов гривен. Речь идет об активах, принадлежащих Крымской палате до аннексии полуострова. Члены этой Региональной палаты в 2014 году быстренько поклонились российскому триколору. И помахали ручкой Киеву, взяв управление активами на себя.

Прокуроры, с которыми автору удалось пообщаться, не смогли предложить алгоритм действий общественной организации по спасению своего имущества в Крыму в период «русской весны». Увы, после «референдума» к россиянам уходили не только общественные, но и государственные активы. Редкому бизнесу удавалось спасти свои деньги. Тогда в чем же провинилось руководство ТПП Украины? Какие «действенные меры» должны были предпринять, но не предприняли должностные лица Палаты по возвращению ценностей на территорию Украины?

Цинизм ситуации в том, что это государство отдало Крым России. И теперь это же государство ищет виновных в утрате материальных активов среди своих граждан.

Хотя, очень похоже, что дело совсем не в полуострове и его бедах. А ситуацией вокруг ТПП управляет некто, кому легко удается переступать через юридические и моральные барьеры. Тот, кто может спустить правоохранительных псов на любое неугодное существо, и у кого есть личный интерес.

Google «думает», что за атаками на организацию стоит бютовец Александр Дубовой. Такое предположение еще осенью прошлого года на «Украинской правде» сделал журналист Павел Шеремет. Первый вице-президент ТПП Михаил Непран шутит, что желающих стать его шефом уже «вагон и маленькая тележка». Дескать, кресло главы Палаты — это лучшее, о чем может мечтать бывший рейдер или обанкротившийся политик. Возможно, г-н Непран имел в виду Александру Кужель, которая больше года метает молнии в президента ТПП Геннадия Чижикова.

Но это и не важно. Важно то, что прокуратура, полиция и фискалы очередной раз выступили исполнителем политического заказа. Реформы — реформами, а на практике со времен Януковича мало что изменилось. Прокуратура продолжает терроризировать людей и бизнес.


По словам адвоката Дениса Цыпина, играющего на стороне ТПП, уголовные производства против должностных лиц Палаты были открыты формально. Адвокат уверен, что правоохранителям просто нужен был доступ к документам неправительственной организации, чтобы попытаться отыскать какие-нибудь зацепк

Выйдя от прокуроров, Денис Леонидович предположил, что следователи прекрасно осознают, что имеют дело с политической «заказухой». По его мнению, рядовые правоохранители имитируют деятельность и затягивают проведение расследования в надежде, что конъюнктура в стране может измениться. А пока адвокат прогнозирует открытие новых уголовных производств против ТПП и сожалеет, что не сможет защищать права своего клиента с использованием правовых и процессуальных механизмов.

В ущерб Украине.

Вот такая правда.

Видео акции



P.S. 03.02.2016 на своей странице в Фейсбуке адвокат Цыпин сообщил, что правоохранители принесли в ТПП еще 16 повесток. «Я думаю, что это коллапс прокурорско-полицейской системы» — отметил адвокат. – «Теперь полисменам не дают заданий «сажать» или искать, их заставляют тролить оппонентов! И полисмены готовы быть тролями… Затравленные, люстрированные, деморализованные, они хотят служить… ВСЕМ, кто может их содержать!»

Алексей Попов
Источник: Your text to link...

Нардеп Олександра Кужель та дехто з її колег можуть постати перед судом?

Півтора місяця назад на нашому сайті була передрукована з інших інтернет-видань стаття «Руководитель Торгово-промышленой палаты Украины Геннадий Чижиков пособник ДНР?» (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/), а також фотокопія листа народного депутата України Олександри Кужель до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон. Стаття негативно висвітлювала діяльність керівництва ТПП України з подачі пані Кужель, яка позиціонувала себе як борчиню за права підприємців і захисника держави. А майже через місяць – 4 листопада нинішнього року – представники Торгівельно-промислової палати України запросили журналістів «Нашої версії» на свою акцію протесту, що відбулася перед офісом Національного антикорупційного бюро України.


У рамках свого робочого візиту до України Президент Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс (на фото разом з головою ТПП України Геннадієм Чижиковим) відвідав українсько-кіпрський бізнес-форум, який сьогодні проходив у Торгово-промисловій палаті України. Глава Республіки розповів про активізацію економічного співробітництва між Україною та Кіпром і відмітив особливу роль у цьому процесі Торгово-промислових палат обох держав.

Щоб збалансувати суперечливу інформацію отриману від опонентів, ми опублікували фоторепортаж з місця подій – «У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України» (http://n-v.com.ua/u-kiyevi-vidbulasya-akciya-shhodo-nezakonnogo-vtruchannya-predstavnikiv-derzhavno%D1%97-vladi-u-diyalnist-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-foto/). Однак, адвокат, який здійснює представництво інтересів Торгово-промислової палати України, наполіг, щоб на сайті «Наша версія» було опубліковано більш детальне спростування редакційної статті, а також і листа нардепа Олександри Кужель. Ми ознайомились з претензією представника ТПП України і ретельно дослідили надані нам документи. Отже редакція «НВ» вирішила опублікувати у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України Денисом Ципіним.



Пані Кужель поводить себе так, наче приміряє на себе мантію судді…


Шановний Дмитре!

Я захищаю інтереси Торгово-промислової палати України та її президента Чижикова Геннадія Дмитровича.

11.10.2015 року на сайті Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія», де ви є шеф-редактором інтернет-сайту, було опубліковано статтю «Руководитель Торгово-промьішленной палатьі Украиньї Геннадий Чижиков пособник ДНР», яка знаходиться за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/). Стаття повністю дублює факти наведені в прикріпленому до неї листі від 25.09.2015 року за підписом народного депутата Кужель О.В.

Факти викладені в листі народного депутата Кужель О.В. та в опублікованій статті носять наклепницький характер, є неправдивими, порушує норми моралі, принижує честь та гідність Чижикова Геннадія Дмитровича, як почесного консула Французької Республіки та як президента Торгово-промислової палати України. З приводу розповсюдження наклепницької інформації про Президента Торгово-промислової палати, ми вже звернулися до суду із відповідною позовною заявою.

Хочу звернути увагу на наступну невідповідність викладеним у статті фактам.

1. Кужель зазначає: «…зараз пан Г. Чижиков с фігурантом по п’яти кримінальних справах».

Однак на сьогоднішній день Чижиков Г.Д. не є підозрюваним по жодній кримінальній справі. Крім того, справи, на які посилається Кужель і відкриті на підставі її заяв, зараз вже майже закриті, постійно передаються різним органам та на думку самих правоохоронців не мають жодних перспектив. Отже за гучними звинуваченнями з посиланням на номери проваджень — лише популізм і зловживання правами народного депутата України.

2. Кужель О.В. наводить у в своєму листі такий факт: «Відразу після анексії Криму пан Г. Чижиков домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені Чижиковим, продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій!, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України».

Отже в хворобливій уяві Кужель О.В., президент ТПП України Чижиков Г.Д. особисто вирушив до Криму і наказав залишити печатки і бланки в Криму, а потім ще примусив персонал залишитися на роботі і домовився з керівництвом російської ТПП про «здачу» палат.

Перш за все, слід зазначити, що Кримська ТПП і ТПП міста Севастополь, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», є самостійними юридичними особами, недержавними неприбутковими самоврядними організаціями, які об’єднують юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, та їх об’єднання. А тому втручання в їх діяльність є неприпустимим.

Російська агресія в Криму, поки що закінчилася анексією територій і захопленням всього, що там було розташовано. А тому, уява депутата, що якісь окремі юридичні особи, які вирішили залишитися на території Криму, мали змогу обирати під якою юрисдикцією їм залишатися?! — є лише свідомою спекуляцією.

3. Також Кужель О.В. робить висновок: «… і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана Г. Чижикова».

В чому полягає ця діяльність — Кужель О.В. пише лише опосередковано, спираючись на загально відомі факти, які не мають прямого відношення до Чижикова. Однак через призму бажання депутатки принизити честь і гідність Почесного консула Французької Республіки та президента ТПП України Чижикова Г.Д. сама стає на місце головного ворога України і провідником російського спротиву в регіоні. Ця ганебна безпідставна уява, наклепництво і популізм, притаманні депутату Кужель у всіх питаннях, що стосуються її погляду на ТПП України.

4. Далі Кужель О.В. зазначає: «внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти Чижикова Г. № 2214000000000216 по cm. 366 КК України».

Неправдивий характер такого твердження Відповідача підтверджується листом-відповіддю за № 6/ц-445/2 від 30.03.2015 року на мій адвокатський запит від 18.03.2015 року № 182/15 до Головного управління Служби безпеки України щодо наявності у базах даних СБУ відомостей відносно надходження повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень керівництвом ТПП України в період з 01.02.2013 року по 16.03.2015 року, відкриття кримінальних проваджень відносно ТПП України або її керівництва, а також повідомлення посадовим особам ТПП України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у зазначений час. У відповіді зазначено, що така інформація в базах даних Головного слідчого управління Служби безпеки України відсутня. Що стосується зазначеного провадження, то воно дійсно існує на підставі заяв Кужель та інших депутатів, однак розслідування проводилося відносно дочірньої структури ТПП України і на момент складання листа було вже давно закрите. Окремо треба додати, що завдяки діяльності депутатки і її колег, кримінальне провадження проводилося силами кращих слідчих Головного слідчого управління СБУ. Цих слідчих примусили розслідувати справу, яка їм не підслідна, надумана і мала зовсім іншу мету — примусити Чижикова звільнитися за власним бажанням. У позапроцесуальному спілкуванні слідчі казали про образу, оскільки замість захисту безпеки України і придушення тероризму, їх змушують займатися вивченням питання, хто і яким чином склав звичайну бухгалтерську звітність та чи зазначені бухгалтером відомості є правдивими. Врешті-решт справа була закрита.

5. Народний депутат у своєму листі стверджує: «… президент ТПП України Г.Чижиков, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку — робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного бюджету».

Такі твердження депутатки начебто підкріплюються наявністю кримінальних проваджень щодо несплати податків ТПП України. Але до цього слід додати, що кримінальні провадження є кричущим порушенням закону і зловживанням правами, оскільки адміністративний суд вже визнав незаконними і безпідставними претензії податкової інспекції. Працівники податкової міліції навіть не приховують, що відчувають тиск з боку керівництва, яке вимагає від підлеглих неналежного об’єктивного розслідування, а дестабілізації роботи ТПП України та створенням загроз кримінального переслідування, щоб керівництво ТПП України змушено було піти із посад, звільнивши місце для рейдерів.

6. Кужель О.В. стверджує: «за дорученням пана Чижикова Г. було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди».

Перш за все, слід зазначити, що відповідно до листа-відповіді Міністерства закордонних справ від 30.09.2015 року № 913/36-172/3-1385, наданого на інформаційний запит ІА «»Центр Конфліктології і Права», вбачається, що штатна консульська установа Східної Республіки Уругвай в Україні відсутня. Жодного почесного консульства чи консульського архіву на території ТПП України ніколи не знаходилося, а тому звинувачення більше ніж брехливі. Однак з цього приводу було проведено дуже ретельне кримінальне розслідування, в межах якого було встановлено, що зазначений герб був знятий робочими в зв’язку з проведенням ремонту фасаду будівлі, а кабінет був відкритий дублікатами ключів в зв’язку з тим, що упродовж п’яти місяців звільнена з посади віце-президента пані Подолева О.Є. не виконала свого обов’язку звільнити робочий кабінет від власних речей.

Отже лист Кужель містить лише наклепницькі твердження і бажання народного депутата за будь-яку ціну і будь-яким способом опорочити честь і гідність достойної і порядної людини.

Ці та інші аргументи дають достатньо підстав вважати, що опублікована Вами стаття містить неправдиву та неперевірену інформацію, яка не ґрунтується на правдивих фактах та носить наклепницький характер.

Відповідно до статті 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Стаття 28 Конституції гарантує кожному право на повагу до його гідності.

Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Частиною 7 вказаної статті визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з частиною 2 статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» під масовою інформацією розуміють інформацію, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

Положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначає одним із основних принципів інформаційних відносин достовірність і повноту інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Публікуючи статтю на сайті «Нашої версії» редакція не перевірила інформацію, що містилася в листі Кужель О.В.

Пропоную Вам в досудовому порядку:

— визнати викладену інформацію в статті від 11.10.2015 року за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/) — стосовно Чижикова Г.Д. недостовірною;

— спростувати цю інформацію опублікувавши іншу статтю, яка повністю спростовує всі викладені неправдиві факти.

В іншому випадку, буду вимушений в інтересах мого клієнта, звернутися до суду в порядку ч. З ст. 297, ч. 2 ст. 299 Цивільного кодексу України з позовом про захист його честі та гідності, ділової репутації.

Крім того, ТПП України готово надати правдиву інформацію з приводу зазначених вище подій та документи, а також не заперечуємо проти проведення об’єктивного журналістського розслідування зазначених вище подій.

Сподіваюсь на Вашу розсудливість та швидке реагування.



Особливості національної толерантності

Тож редакція «Нашої версії» дотрималась усіх вимог, передбачених у відповідних статтях Конституції України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про інформацію», надавши слово іншій стороні конфлікту.

Досліджуючи більш ретельно усе, що пов’язано з метушнею навколо Торгово-промислової палати України, ми вирішили поділитися і власними думками з цього приводу. Причому зробимо це в ракурсі наявності чи абсолютної відсутності толерантності з боку вітчизняних парламентаріїв.

Напевне, не зайвим буде кому нагадати, а кому й повідомити як новину в якості політологічного лікнепу, що таке, власне, толерантність? Отже, толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Якщо взяти розуміння цього поняття на побутовому рівні, то у пересічного громадянина України зі словами «терпимість» і «толерантність» стійко асоціюється заклик підстаркуватого кота Леопольда до розбишак-мишей, що обсіли та скубуть його з усіх боків — «Ребята, давайте жить дружно!».

Але що ми маємо в сучасних реаліях? На тлі безперервних політичних баталій у вищих ешелонах влади, що досить часто переходять у фазу вуличної бійки і завдяки телебаченню транслюються на всю країну, будь-яке щире посилання на толерантність у політиці тлумачиться як прояв відвертої слабості або ж тактична хитрість. Треба визнати, що таке розуміння толерантності, як, власне, і поширена практика нетерпимості на усіх рівнях теперішнього буття, не є випадковим явищем.

Як слушно відзначав свого часу професор-філософ з Харкова Олександр Тягло, основи політикуму сучасної України заклав той прошарок громадян, який зростав ще за умов офіційно санкціонованої КПРС войовничості до всього «іншого». Тому практично уся наша політична еліта всмоктала войовничість з молоком тієї чи іншої Alma Mater — через курси діалектичного та історичного матеріалізму, наукового атеїзму і ще більш наукового комунізму, не кажучи вже про історію КПРС. Насправді ця жахлива «історія» створювала лже-героїчні міфи про жорстоку боротьбу з численними «ворогами» ззовні й усередині країни — з різноманітними «лівими» і «правими» ухилами від «лінії партії», з недорізаними буржуями, з попами-мракобісами, з шкідниками-спеціалістами, з несвідомим середняком, з українським буржуазним націоналізмом, з лікарями-отруювачами, з брехунами-дисидентами, з генетикою, кібернетикою і соціологією, з Вавіловим і Сахаровим, Ахматовою і Стусом, Чорноволом і Солженіциним… Як нам вже добре відомо, що ця боротьба призвела до багатомільйонних людських жертв, до загрозливого збіднення духовного і державотворчого потенціалу нації, до втрати випробуваних віками традицій людської моралі.

Войовничість набула нового підґрунтя у період «початкового накопичення капіталу», коли недовіра і нетерпиме ставлення до ближнього перетворились в передумову не тільки збагачення, але й просто виживання. Кримінальна субкультура з її нормами «не вір, не бійся, не проси» та «стріляй перший, потім розберемося» виявилась досить ефективним «ідеологічним дороговказом» у перерозподілі власності і влади. Представники криміналітету дістали політичні мандати й управлінські посади різного рівня. Як наслідок — значне поширення тіньової економіки і корупції, замовлені убивства політичних опонентів та бізнесменів-конкурентів, маніпулювання натовпом голодних і обдурених людей, цькування правоохоронців на своїх опонентів. Все це аж ніяк не можна вважати за прояви прихильності до ідеї терпимості. Паралельно агресивна лже-героїка «злодіїв у законі» і «нових руських/українців», шахраїв з респектабельних «довірчих товариств» і вуличних «лохотронів» швидко відвоювала собі чільне «місце під сонцем», заполонивши арт-майданчики, програми мас-медіа, популярні видання. У такий спосіб була вкрай здеформована свідомість значної частини населення, особливо молоді.

На жаль, не обминула ця пошесть і нинішнє покоління так званої «політичної еліти» в Україні. Хоча, власне, у нас це словосполучення можна вживати з великою натяжкою. Бо язик не повертається називати елітою завсідників уже протягом більше як двох десятиліть на вулицях Грушевського і Банковій. А щодо іншого слова у цьому сполученні, то політика тут виступає в якості об’єкту устремлінь ділків, які прийшли в парламент, в Кабмін чи в АП, щоб втілювати бізнес-проекти на політичній ниві.

Черговою ілюстрацією неблаговидних діянь вітчизняної «політеліти» в повній мірі може слугувати багатомісячна епопея приборкання персоналу Торгово-промислової палати України і намагання зміни її керівництво. Що найприкріше, що самі законодавці є порушниками ними ж виданих законів. Адже відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України — недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об’єднання. Головне завдання Палати — створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зав’язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. До речі, нині членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.

Впродовж 2014-2015 р. представники держаної влади, зокрема, народні депутати України, а з їхньої подачі і працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України незаконно, безпідставно і навмисно втручаються у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено Законом, з метою примусити керівництво ТПП добровільно залишити займані посади.

Зокрема, народні депутати України Ірина Суслова та Ігорь Луценко на початку 2015 року провели брифінг під гаслом «Хто і чому покриває діючі схеми Януковича у ТПП України», на якому бездоказово заявляли, що президент ТПП України Геннадій Чижиков є фактичним ставлеником екс-генпрокурора Віктора Пшонки, що ТПП України відмиває кошти Віктора Януковича та є осередком корупційних організацій, а також, що проти керівництва ТПП України відкрито безліч кримінальних проваджень. При цьому вони відкрито підбурювали суспільство та закликали самовільно здійснити люстрацію керівництва ТПП України.

А ряд інших нардепів (до речі, з різних фракцій і груп ВР України 8 скликання) хочуть призначати для ТПП керівників на свій розсуд. Наприклад, народні депутати України Олександр Сочка, Руслан Лук’янчук, Валерій Бабенко, Олександр Кодола – усі з фракції «Народный фронт» і Олег Осуховський зі «Свободи» 6 лютого 2015 року підписали «Клопотання» на ім’я президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, в якому пропонують призначити на посаду першого віце-президента ТПП України Сергія Локарєва. Здавалося б, нічого протизаконного в цьому немає. Але вже через кілька днів, 17.02.2015 р., невідомі особи в «балаклавах» увірвалися до приміщення ТПП України під гаслом «Смітникова люстрація» і хотіли насильно кинути президента ТПП України до смітникового баку та змусити написати заяву про звільнення із займаної посади. На щастя керівник для перебував у відрядженні.

Та вже наступного місяця, 17 березня нинішнього року, нова група депутатів – Георгій Логвинський з «Народного фронту», Ірина Суслова з Об’єднання «Самопоміч», Олексій Ленський з Радикальної партії та Олександра Кужель з ВО «Батьківщина» – настрочила на ім’я очільника МВС України Арсена Авакова прохання відкрити кримінальне провадження проти керівництва ТПП України.

Особливо розчулює перший пункт заключної частини звернення до Авакова: «В разі виявлення приведених фактів просимо відкрити кримінальне провадження за фактами привласнення державних коштів шляхом зловживання службовим становищем керівництвом Торгово-промислової палати України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України». Повна беліберда! В цій фразі нардепи нічтоже сумняшеся виступили і в якості слідчих, і прокурорських, і оголосили вердикт – отак!

Отут хочеться запитати: пані та панове народні депутати, а невже головні злочинці бандитської команди Януковича, багато з яких сидить поруч з вами в сесійній залі ВР, уже понесли покарання за розкрадання численних мільярдів? А чи вже покарані ті, хто своїми злочинними діями в стінах парламенту спричинив нинішню смертельну небезпеку для України та її народу?



А щодо особи Г. Чижикова, то ось, що пише один з відомих журналістів, який не перший рік знає його:

«Геннадія Чижикова на пост очільника Торгово-промислової палати України обрали в 2013 році, ще до Майдану, у часи загального пришестя «донецьких» у владу. До Києва він переїхав після керівництва найбільшої в Україні Донецької торгової палати. Він пропрацював в донецькій палаті майже 20 років і пишається її результатами. Є й «темні плями» в його біографії. З висоти сьогоднішнього дня очевидно, що в біографії Чижикова є серйозний «гріх» — йому не пощастило, він працював разом з дружиною прокурора Пшонки. Давно. Але факт такий є і на ньому зараз будують стратегію боротьби з Чижиковим ті, хто хоче захопити ТПП. Про це, а також про його «донецькому походження» зараз можна прочитати на різних зливних бачках в Інтернеті. Проти Чижикова почалася справжнісінька війна — із залученням людей з СБУ, які натякають йому на відкриття справ, з погрозами покликати Правий сектор, із запитами від депутатів, листами до прокуратури, і замовними статтями на брудних сайтах.

Дійшло до смішного — у четвер один з авторів намагався під шумок опублікувати свою заказушну статтю про ТППУ на «Українській правді». Коли його викрили в заказусі, він прикрився сім’єю з Дебальцевого, яку нічим годувати. Редактор сайту, на якому були опубліковані підписані автором-одноденкою статті про ТППУ, зізнався, що його мета — «зробити все, щоб жоден донецький не займав більше тепле місце в Києві». Красиве популістське формулювання, що прикриває напівкримінальний наїзд.

А коли в офіс ТППУ увірвалися молодчики в балаклавах з вимогою провести «люстрацію» Чижикова, то «рядженими» керував такий собі Всеволод Філімоненко. Цього типа, як повідомяли активісти ЧЕСНО, ще в 2012 році вигнали з цієї організації за те, що він торгував місцями в рейтингу. Ось так — на брехні, погрозах та помсті — хтось намагається зайняти місце глави ТППУ. Цей хтось прикривається новою владою, новими порядками, ненавистю до «донецьких» і зрощує продажних журналістів».

На мою думку, вже давно треба звести якісь паркан навколо Верховної ради і не випускати звідти продажних депутатів та їх пасіпак, щоб не чипали тих хто справді на своєму місці і працює. А потім паркан, що захищає депутатів від пересічних громадян, які у відчаї від діяльності обранців, хочуть їх хоч за горло потримати. Накрити все це саркофагом і побудувати нове справедливе суспільство.

А якщо серйозно, отакі особливості нашої української толерантності! І дуже прикро, що завдяки тим депутатам, які прийшли до парламенту на хвилі Революції Гідності. Тому хочеться запитати у них: як же ви – коаліціянти – збираєтесь втілювати лозунг «Україна – єдина держава»?

Влад Григорів
Джерело: n-v.com.ua/nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dexto-z-%D1%97%D1%97-koleg-mozhut-postati-pered-sudom/

У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України (ФОТО+ВІДЕО)

Вчора, 4 листопада, перед офісом Національного антикорупційного бюро України відбулася акція протесту проти незаконного і навмисного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено законом. Зокрема, до цієї ганьби вдаються народні депутати України, працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України.



Торгово-промислова палата України є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка створена з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічного розвитку усіх видів підприємництва, науково-технічних і торговельних зв’язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн. Фактично ТППУ є потужним засобом просування українських товарів і послуг на міжнародній арені, розвитку ділової активності. Але така діяльність, перш за все, ґрунтується на авторитеті ТПП України серед інших ТПП світу, довірі підприємців до ТПП України та всебічному сприянні її діяльності з боку державних установ і організацій. На жаль, останнім часом іміджу ТПП України завдається непоправна шкода, у тому числі й на міжнародному рівні, з боку окремих народних депутатів України, підконтрольних їм ЗМІ та підставних осіб, начебто ображених «незаконною» діяльністю керівників ТПП України.

Так, впродовж 2014-2015 років група народних депутатів України, зловживаючи своїми правами та наданими законом повноваженнями, безпідставно і навмисно розсилають до правоохоронних органів України наклепницькі заяви про начебто здійснення керівниками ТПП України ряду тяжких злочинів.

Серед співучасників інформаційних нападів помічені народні депутати О. Кужель та І. Суслова, В. Карпунцов, деякі засоби масової інформації, такі як «Голос», «Газета по-українські», «Лівий берег», «Цензор.нет», тощо. Розповсюджена ними інформація не витримує жодної критики і побудована лише на свідченнях «зі слів».

Наклепницька інформація надсилається у низку посольств, акредитованих в Україні, що викликало негативний резонанс, наслідки якого неможливо оцінити чи виправити. Враховуючи послідовність, цинічність і нахабність наклепників, можна зробити висновок, що мова йде про організовані, заздалегідь сплановані інформаційні диверсії, метою яких є знищення іміджу і міжнародних досягнень ТПП України, зміщення з посад теперішніх керівників ТПП України. Наприклад, такі диверсійні дії були помічені під час Генеральної асамблеї Європалати, що проходила у Брюсселі в жовтні 2014 року. Перед початком асамблеї на адресу організаторів надійшов анонімний наклепницький лист з наміром породити сумнів у добропорядній репутації ТПП України, а також завадити обранню президента ТПП України Геннадія Дмитровича Чижикова до Ради директорів Генеральної асамблеї Європалати. Цей ганебний наклеп не досяг своєї мети – особистий авторитет президента ТПП України не викликає в європейських структурах жодного сумніву – і пан Чижиков Г.Д. був обраний до складу Ради директорів Генасамблеї Європалати.

Проте, не зважаючи на відсутність будь-яких вагомих підстав, слідчі Головного управління СБУ, прокурори Генеральної прокуратури України, слідчі Головного управління МВС України використовують зазначені звернення народних депутатів як привід для шаленого психологічного і фізичного тиску на керівництво ТПП України. Зокрема, для багаточасових допитів всіх керівників і їх заступників, раптових масштабних обшуків, вилучення документів і обладнання, внаслідок чого паралізується робота кількасот працівників ТПП України та її регіональних палат. Інформація про конкретні процесуальні дії правоохоронців миттєво потрапляє до ЗМІ, які перекручуючи факти ллють інформаційний бруд на ТПП України.

В Україні йдуть реформи, однак корупція в державі, яка була раніше, так і продовжує існувати й надалі. Все це вказує на те, що хтось зацікавлений у відібранні керівних посад ТПП України та реалізує свою мету за допомогою своїх корупційних зав’язків серед представників держаної влади. Тому учасники протесту пришли до офісу новоствореного Національного антикорупційного бюро України, щоб звернути увагу його керівництва, хто безкарно займається корупцією в Україні.

Учасники акції, серед яких були переважно працівники ТПП України, заявили, що «хочуть допомагати та безперешкодно сприяти розвитку підприємницької діяльності, бо це і є головним завданням Палати». Вони висловили сподівання, що звернення із вимогою припинення тиску з боку державних установ та правоохоронних органів на керівництво ТПП України не залишиться поза увагою очільників держави.

Відповідальні працівники Національного антикорупційного бюро України вийшли до учасників акції і прийняли звернення та інші документи з обіцянкою, що невідкладно вивчать їх і почнуть розслідування вказаних у «Заяві про злочин» фактів.