Последние блоги


Діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький,Львівський,Київський.

Культура — это стремление к совершенству посредством познания того, что более всего нас заботит, того, о чем думают и говорят…

Арнолд М.

16ст. в історії української культури, та самої України відзначилося головним чином як період усвідомлення українцями себе як нації. Його можна назвати поштовхом до активного та інтенсивного розвитку національної ідеї, боротьби за власну культуру та остаточне затвердження духовних та культурних цінностей. Саме в цей час починає набирати обертів розвиток у культурній та духовній сферах. Пробудження національної самосвідомості доповнювалося поширенням ідей гуманізму епохи Відродження, їх вели українці, які навчалися в закордонах університетах. Заможні українці здобували освіту переважно за кордоном, так у ХV-XVI ст. у Краківському університеті здобуло освіту близько 800 чоловік. Вихідці з українських земель також навчалися у Сорбоні, в університетах Німеччини та Італії.Так, Юрій Дрогобич (Котермак) був доктором філософії та медицини у Болонському університеті, читав там у 1478—1482 рр. лекції з математики, очолював факультет медицини. Викладачами Краківського університету були Лукаш з Нового Града, автор відомого підручника з епістолографії, та Павло Русин з Кросна.
Першим вищим навчальним закладом в Україні стала Острозька академія, яку бл. 1576 р. відкрив князь К.-В. Острозький у м. Острог. Цей заклад згодом піднявся до рівня тогочасних європейських академій. У ньому викладали найкращі українські та іноземні вчені.До нього входили колегія, літературно-науковий гурток, бібліотека і друкарня, яку протягом 1577—1582 pp. очолював відомий першодрукар Іван Федоров. Це, по суті, була перша вища школа європейського зразка в українських землях, що згодом дістала назву академії. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький, письменник-полеміст і культурно-освітній діяч XVI ст. В Острозькому культурно-освітньому центрі викладання поєднувалось з науковою, перекладацькою й видавничою діяльністю. Розгорнута в Острозі діяльність по вивченню і піднесенню ролі старослов'янської мови була продовжена в училищі Львівського братства, вихованець якого Лаврептій Зизаній видав у Вільно 1596 р, слов'янську граматику.
З середини 1580-х рр. Львів стає другим потужним культурно- освітнім осередком. Організації ремісників, купців та дрібних власників православного віросповідання починають активну роботу. Виникає потужний братський рух, який значним чином вплинув на розвиток української культури останньої чверті XVI — першої третини XVII ст.Братські організації поступово взяли під свою опіку розвиток освіти, друкування і розповсюдження книг. Вони групували навколо шкіл і друкарень освічені та ініціативні сили української інтелігенції, що вийшла з середовища духовенства, української шляхти та міщан.Заслугою членів Львівського братства є започаткування книгодрукування.Братські друкарні згодом виникли також у Луцьку, Новгороді-Сіверському, Києві, інших містах. Зокрема, важливим осередком книгодрукування на поч. ХVII ст. стала Києво-Печерська лавра, де головним друкарем був Палво Беринда. Йому належить перший друкований український словник.
На поч. XVII ст. центром освіти й науки в Україні знову стає Київ. Тут у 1615 р. була відкрита Київська братська школа, ректором якої став Іов Борецький, переїхавши зі Львова.Митрополит Петро Могила засновує школи при Києво-Печерській лаврі. У 1632 р. їх було об'єднано в Києво-Могилянській колегіум, що став на рівень західноєвропейських університетів.Паралельно в Києві активізував роботу вчений гурток Києво- Печерської Лаври, який розвинув освітню, наукову та видавничу справу. Сподвижником цієї роботи став вихованець Львівського братства, здібний політик і громадський діяч Єлисей Плетенецький (1550-1624). Він у 1599 р. посів посаду архимандрита Києво-Печерської лаври і повернув Лаврі великі земельні володіння, розгорнув торгівлю та виробництво для збагачення лаврської скарбниці.
Ці три головних просвітнцьких центри України стали колисками духовної та матеріальної культур українського народу. З них розпочався довгий шлях розвитку культури, освіти, духовного й політичного життя України. Нині Острог, Київ та Львів продовжують підтримувати статус культурних осередків, та безумовно вважаються перлинами нашої країн, адже кожне із цих міст має свою індивідуальну та унікальну історію, налічує величезну кількість художніх та архітектурних пам'яток і продовжує зберегти у собі відголоски минулих часів.