Последние блоги


Князь Костянтин Острозький як оборонець українського православ’я

Костянтин Іванович Острозький – один із найбагатших і найвпливовіших політичних діячів свого часу, один із небагатьох, хто, не зважаючи на всі намагання католиків нав'язати свою віру, залишився православним. За свідченням сучасників-іновірців, він був «настільки набожним у своїй грецькій вірі, що русини вважали його святим». Його постать є віконопомною в історії українського народу.Поринаючи думками крізь багатовіковий простір, плеяди часу й сторінки життя — осмислюєш плоди гідних справ князя, зроблених на благо своєму народу й релігії.
Говорячи про оборону православ`я, Острозький спродовжував справу діда, великого князя Федора Острозького, розпочату ще у ХV ст. Князь наполегливо потребував урівняння прав католицьких й прославних віруваннь, а й сам він, через пожиттєві досягнення був названий святим.Батько ж великого князя — Костянтин Іванович Острозький був відомий не лише як людина скромна і побожна, а й як блискучий полководець.Цікавий той факт, що з 63 битв він зазнав поразки лише у двох.З таким же завзяттям боронив він й рідну віру: жертвував гроші та майно на зведення церков та монастирів, захищав рідні землі від напастей.Але найбільшу історичну шану серед своїх родичів всеж отримав саме Костянтин Острозький.
Як відомо, він був великим шунувальником православья і ніхто не міг змінити його думки. З джерела модна побачити його відданість релігії: «В перший день великого посту замикався в Дубенському монастирі, знімав панські шати, переодягався в скромний одяг, постив та молився не один день та ніч.»
Велике значення мала закладена князем Острозька друкарня, яка стала першою друкарнею на українських землях, діяльність якої мала постійний і систематичний характер. Поряд із Острозькою Біблією, у ній побачили світ чимало різних видань – підручників, богослужбових книг, богословських і полемічних творів.
Також відомо, що на власний кошт князя було побудовано 20 монастирів й 600 церков, зведено школи і колегіуми, відкрито перші духовні школи для отримання належної освіти духовенства.
М.Грушевський та І.Франко доводять власну прихильність до князя у своїх літературних творах.Проте ставлення до себе князь Костянтин-Василь Острозький заслужив досить різнобоке.Перші, його соратники, наділяють його героїчними заслугами перед українським народом.
Відомий своєю аполітичністю й прихильністю до освіти й культури, Острозький був «некоронованим королем України», адже 1572 року він був основним претендентом на трон Речі Посполитої, на заваді стала саме православна віра, або, як казали «схезматика».Вже 1598 року був претендентом на московський престол, бо вважався родичем Рюріковичей.Князь широко підтримував розвиток українського народу, проводив політику освічення.Заснував школу у Острозі, що була визнана академією через високий рівень викладання й друкарню при ній.Випускниками школи були широко відомі історичні постатті, зокрема М.Смотрицький й П.Сагайдачний.
Василь-Костянтин Острозький чимало уваги звертав на розбудову церковних структур. Він був фундаментатором численних церков і саме завдяки його діяльності вдалося зберегти православ'я в Україні. Сумним жартом долі є й життя єдиного сина князя, що залишився при православній вірі — Олександра.Похований у православній церкві,1636…