Последние блоги


Козаки на Мальті

Цим літом мені пощастило побувати у загадковій для мене республіці Мальта. Місці кактусів та кам'яних, гарячих будівель. Побувала я і у столиці цього острова, Валлетті і як типовий турист, одразу напрвилася у Собор Святого Іоана. Як вам відомо, Мальта заснована була лицарями-хрестоносцями і цей храм був побудований саме в той час. Головний храм госпітал'єрів виглядає просто казково, хоч є у ньому надзвичайна особливість, у цьому соборі ховали загинувших лицарів, уся підлога складається з могильних плит під якими і поховані ці лицарі. Нутрощі цього собору прикрашали загадкові розписи, численні монументи, фрески, але після недовгого огляду цієї святині, до очей моїх припало дещо рідне для мого народу. Спочатку я подумала, що мені здалося, але потім підійшовши поближче і роздивившись скульптуру, усі сумніви відвалилися самі по собі.
До уваги моєї припав надгробний пам'ятник Де Ла Валету, великому Магістру Оредена Госпітал'єрів, який славився своїми численними перемогами над турками. Покійний тримає військові трофеї, серед яких — гетьманська булава. Бюст та трофеї тримаються на плечах молодого кудрявого афроамериканця та лисоголового із довгим чубом та вусами козака. Обидва вони тримають зв'язані руки за спинами.
Що забув український козак на острові мальта на 100% не відомо. Але все ж таки більшість істориків схиляються до того, що у середині XVI століття, турецький султан Сулейман Пишний закликавши у допомогу північноамериканських піратів, ринулися спустошувати Мальту. Подейкують що на 40-ка тисячну армію турків, було всього лиш 600 лицарів, які захищали свою землю. В кінці кінців турки відступили після того, як до мальтійців прийша підмога з сицилії. Козаки же були союзниками турецьких військ і не виключено, що вони були присутні під час саме цього походу також. У полоні вони були не довго, а коли їх звільнили, козаки сказали, що хочуть залишитися і служити тут лицарям. Де Ла Валет погодився та прийняв їх у своє військо. Що було з ними далі, нажаль не відомо.
Але існує й інша думка про те, що біля парубка африканської зовнішності стоїть зовсім не козак, а турок, бо для мальтійців вони були дуже, надзвичайно схожими, так вони і викарбували турка-полоненого, схожого як дві краплі води на козака. Хоча не зважаючи на ці чутки, особисто я все вважаю більш правдивою версію саме про козаків, бо у парубка з оселедцем слов'янська зовнішність була і це дуже виразно помітно. Все ж таки стиль турків та козаків міг бути схжий, але ж не риси обличчя досить відрізняються.
На данний момент цим питанням цікавлюся не тільки я, цим займається команда істориків, та є точні відомості у мальтійських архівах та документах. Мені здається, зовсім скоро ми дізнаємося більш докладно про цю загадкову гостинність мальтійців чи то до козаків, чи то до турків…