Последние блоги


Володарі суходолу та моря.

Наприкінці 15 століття з'явилася нова верства населення, яка виконувала захисну функцію південних кордонів нашої Батьківщини. Цю надзвичайно важливу функцію виконувало Запорізьке козацтво, яке утворилося на острові Мала Хортиця в 1556 році Дмитром Байдою Вишневецьким. Слава про козаків ширилася швидко, адже цей народ володів унікальним військовим мистецтвом, яким не могли похизуватися навіть найбільші армії найвпливовіших країн світу.
Тому хочу зупинитися на військовому мистецтві козаків і розповісти трохи про нього. Запорожці мали власну тактику бою, тобто піготовку і проведення військових операцій; стратегію, тобто піготовку і викристання збройних сил для перемоги над ворогом у війні. Я можу з упевненістю сказати, що у бою козакм не було рівних. Bони під час бою ставали в три ряди: перший-стріляв, другуй-подавав рушниці і третій- заряджав їх. Також козаки змішувалися з ворогом за допомогою тактики Галасу, яку вони використовували практично у всіх боях. І найголовнішим захитом для козаків була- Рухома фортеця ,інша її назва табір. Її робили з возів, які чіпляли один до одного утворюючи квадрат, всередині цієї фортеці знаходилася піхота і 9 гармат які розташовувалися у всіх куточках фортеці. Завдяки козацькій розвідці козаки завчасно дізнавалися про пирихід ворогів і були готові до бою з ними. Козацька розвідка ділилася на сторожову службу-чуги -це такі великі вишки, де сиділи козаки спостерігаючи за обстановкою. Побачивши ворогів козак підпалював димову сигналізацію, яку по черзі підпалювали й інші сторожові козаки поки дим не побачать у Запорізькій Січі. Звичайно, що для козаків важливим атрибутом була їхня зброя, яка була унікальною через свою легкість та практинічсть, що було не мало важливим під час боїв. Козаки найчастіше використовували легкі гармати, гуляй-городи, рушниці, списи, шаблі та маневрені човни -Чайки. Козаки не мали рівних у бою, тому вони з легкістю розширювали свої кордони.
Згодом козаки зрозуміли, що більшість ворожих набігів здійснювалося саме з моря через гирла річок. Тому перед козаками постало питання про вдосконалення своєї військової майстерності, щоб бути переможцями не лише на суходолі, а й на воді. Наші предки зуміли адаптуватися до моря дуже швидко. Вони побудували власний надлегкий човен- Чайка та відпрацювали тактику бою на морі. Човен -мав дуже легку конструкцію, що дозволяло козакам будувати нові човни до їхнього кожного походу. Побачивши турецькі судна козаки маскувалися очеретом і коли стемніє нападали на них з усіх сторін. Також козаки могли пересуватися дном моря недалеко від берегів. Вони перевертали човни вверх дном, а самі тримаючи їх персувалися подну. Це дозволяло їм проникнути не поміченими до багатьох фортець. Козаки використовували тактику нападу, спустошуючи цим татарські землі. Вони захоплювали одночасно кілька фортець-це забезпечувало їм 100% перемогу. Найчатіше козаки спустошували турків тільки заради того, щоб потрапити до невільницьких ринків, щоб врятувати із полону співвітчизників.
Найбільше героїчних походів здійснювалося за гетьманування Петра Конашевича Сагайдачного. У 1606 році від козацьких набігів запалало все турецьке узбережжя Чорного моря. У 1608 році козаки здобули Ізмаїл, Перекоп, Кілію та Акерман. І в 1616 році здобуто Кафу та визволено кілька тисяч бранців.
Я можу із впевненістю сказати, що козаки на той час були справжніми володарями суходолу та моря.