Последние блоги

Святу клейноду козацькому роду: від корогви до каламару…

Чи не найголовнішим періодом української історії є утвердження та розвиток нашого доблесного козацтва. Про козаків до сьогодні розповідають легенди через їх невимовну вдачу та нестримний характер, їх патріотизм та незламну жагу до волі. Вони змогли показати всю душу українського народу та цим викликали до себе повагу з боку минулих ворогів та союзників. Але для того, щоб стати по справжньому сильною військовою структурою, вони створили власні атрибути влади, " клейноди" козацтва. Створення власної символіки відіграло важливу роль у ствердженні розвитку молодої Української держави, воно безпосередньо було ознакою власного самоствердження. Ці предмети — символи, які в часи козацтва називалися «клейнодами», уособлювали повагу, мужність та відвагу, які мали суттєве значення для козаків…
Загальновідомими клейнодами козаків були корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці, тощо. Вони використовувалися під час скликання великих рад та були своєрідними атрибутами влади для старшин, відповідно до посад кожного з них.
Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва- стяг, який вважався одним із найважливіших клейнод гетьмана і всього Війська Запорізького. Його шили із найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою і гаптуванням. На ньому, найчастіше золотом, вишивався образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії — заступниці козацтва та Запорізької Січі. Трапляються на бойових козацьких прапорах образи інших святих, найчастіше архістратига Михаїла, а також хрести, сонце, місяць. Козацькі прапори були здебільшого блакитного, жовтого, жовто-блакитного, білого, малинового, червоного й чорного кольорів. Після перемог козаки залишали окремі прапори на полі бою, а у разі смерті загортали особливо почесних лідерів у прапор і так хоронили.
Кошовий отаман мав свою ознаку влади, а саме булаву — палицю з горіхової деревини завдовжки 50-70 см зі срібною чи визолоченою кулею в кінці. Булава була оздоблена здебільшого смарагдами і перлами. Вона завжди була на видному місці; під час переговорів вона знаходилася у руках гетьмана, а під час виборів- на столі. Полковнича булава замість кулі мала кілька металевих пластин — «пер», тому й називалася ще «перначем».
Важливим атрибутом влади був бунчук- древко завдовжки 2-2,5 м, верхівку якого прикрашали кулька-маковиця, від якої донизу звисали пасматкінського волосся й червоні мотузки. Бунчук козакам вперше офіційно надав польський король Стефан Баторіє у 1578 році як знак звитяги.Зазвичай бунчуки несли перед Гетьманом при його виїздах та виходах та ставлено перед гетьманським наметом.
Символом влади судді була військова печатка. Нею утверджувалися всі офіційні документи Війська Запорізького, видані кошем універсали, маніфести, привілеї, дипломатичне листування. Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбуша- литаври. Існувало правило, що без ударів довбиша в литаври не можна було скликати Січову раду. Важливе місце в системі козацької символіки займали герби. Серед них виділяються герби Війська Запорізького, а також особисті герби гетьманів і козацької старшини, а також міські герби. Усі козацькі клейноди зберігались в січовій Покровській церкві, й носилися тільки за наказом кошового отамана.
Саме клейноди, пройняті духом козацької влади, слугують символами відваги та сили, вони є неупередженим доказом існування своєрідної української державності. Клейноди стали сторінками книги, яка описує історію українського народу…
comments powered by Disqus