Поддержите наш проект

Євгеніка (від грец. Εὐγενής – «хорошого роду, благородний») – вчення про селекцію стосовно людини, а також про шляхи поліпшення його спадкових властивостей.

157 років тому, 22 травня 1861 року, Кобзаря перепоховали в Каневі на Чернечій горі.

Коли через 78 років після смерті Тараса Шевченка розрили його могилу і відкрили труну… поет лежав як живий.

Настоятель Канівського Успенського собору, який вимовив промову над труною поета, був відсторонений від посади.

Між іншим, Шевченка ховали як неодруженого парубка: перед труною йшли молоді дівчата в національних костюмах, голосно оплакуючи Тараса. Протягом двох днів тіло поета було виставлено в Успенському соборі Канева, побудованому ще у 1144 році. Під час церемонії відспівування настоятель Успенського собору Гнат Мацкевич виголосив слова, що стали пророчими: «Благоговій, Малоросіє, до граду нашого: у нас поховано Тараса Шевченка. Дивись, Малоросія, на його могилу, дивися і молися!». Незабаром після цього священика відсторонили від посади. Його подальша доля невідома. Чернечу гору, що стала останнім притулком Кобзаря, в народі дуже скоро стали називати Тарасовою.

Пантелеймон Куліш за козацькою традицією накрив труну червоною китайкою і сказав: «Нехай наш батько з’явиться на Вкраїнi лицарем щирим, що жив i вмер, побиваючись про добро, про честь i волю нашу… З’явись, батьку, серед рiдного краю пiд своєю червоною китайкою, заслугою козацькою; згромадь навкруг себе слiпих, глухих та без’язиких, нехай побачать, як далеко вони од правди постали, нехай почують iз мертвих уст твоїх твоє слово безсмертне… Наш єси, поете, а ми народ твiй i духом твоїм дихатимемо у вiки й вiки...»

Після революції і громадянської війни, в 1923 році, більшовики осквернили місце поховання Тараса Григоровича, скинувши величезний пам’ятник-хрест, встановлений у 1884 році на народні гроші. Однак через 16 років в Каневі відкрили музей Тараса Шевченка, а на могилі встановили пам’ятник. З цією подією пов’язана одна загадкова історія. Для того щоб гранітний постамент з бронзовим монументом Кобзаря не розчавила труну, необхідно було точно розрахувати місце його розміщення. Справа в тому, що згідно з козацьким звичаєм могилу обклали камінням і надали їй форму кола. За багато десятиліть він деформувався від дощів.

Тому була створена комісія із співробітників НКВС і представників місцевої влади, під наглядом якої бурили землю, щоб знайти склеп. Розкривши поховання поета і відкривши кришку труни, члени комісії побачили металевий ящик, в якому виявили ще одну труну, з віконцем. Поруч лежав засохлий вінок. Пізніше одна з жінок, яка була присутня при розтині могили, згадувала, що «Шевченко лежав як живий». Але як тільки на обличчя поета потрапило повітря, воно моментально стало просідати… У тому ж 1939 році вхід до склепу замурували залізобетонною плитою.



Публіцист Ігор Суховий зауважив одну дуже важливу деталь в нашій розмові: 22 травня 1861 відбулося перепоховання Т.Г.Шевченка, але ніхто не звернув увагу на той факт, що в цей день відзначали свято Миколи Чудотворця.

День Миколи Літнього є одним з найбільш шанованих християнською церквою свят. Торжество приурочено до дня перенесення мощей святого Угодника Миколи в місто Барі, що знаходиться в Італії. У православ’ї Микола Чудотворець вважається покровителем дітей, закоханих пар, солдатів.

Крім того, Святитель є і захисником людей, які незаслужено були покарані.

Слова «євгеніка» радянська наука і культура боялися як вогню. Священного вогню. Благодатного.

Вони не хотіли визнавати наслідків своїх сатанинських вчинків.

Як для мене це ні що інше – КАРМА. Тільки в нашому випадку стосовно НАЦІЇ.

Та Ігор і народився в один день з Великим Тарасом – 9 березня.

Таких людей як Ігор треба не тільки чути і слухати, їх треба записувати і розуміти.

Їм боляче. Їх НЕ розуміють. Вони не можуть прокричати крізь покоління низькосортних «шарікових» до генетики Української Нації, яка ще залишилася живою.

Їм дуже незатишно з владою. З продажною журналістикою-повією.

Але у таких людей на підсвідомості дух бунтарства. Шевченківський дух! Український!

Їх не лякає масовість дурості і соціальної короткозорості.

Їм тісно. Вони задихаються від неусвідомленості нашого буття. Їм ця свідомість чужа.

Ігор бачить, куди ми йдемо, на жаль, не усвідомлюючи своєї історії й культури.

Він дуже глибоко пережив епоху нашого народу і розуміє гостро й інтуїтивно як треба розвиватися, щоб врятуватися від кармічних помилок минулого.

Він реабілітує ціле покоління.

Він його чує.

Ми живемо в абсолютно різних світах.

Одні чують і співпереживають тому, що відбувається, інші плескаються, метушаться, біжать і, голосно плямкаючи на похоронах і весіллях, журяться про дні, що залишилися в далекому вчорашньому.

Життя одне. Матеріальне і духовне. Але які ж різні до невпізнання відчуття!

– Кажіть правду!

– Какаяразніцаодіннарод!, – заволають ті, що плямкають та метушаться.

Будьте низькопробною єхидиною з переламаною НАЦІОНАЛЬНОЮ хребтиною, то навіть рідкісна жеківська сволота протягне вам свою спітнілу і продажну руку.

І таким як він це болить. Коли в черговий творчий сутінковий вечір він читає ПРОРОКА НАЦІЇ і порівнює з нескінченним хаосом сьогодення.

Спадковість Нації в її культурі розуміння.

Євгеніка. Спадщина. Сповідь.

На тисячолітті епох. На могилах предків.

На маленьких українських церквах.

Але таких сильних і мужніх.

Патріотичний інтелект. Інтелектуальний патріотизм.

Як хочеться злій кремлівській сутності розділити це і зіштовхнути один проти одного.

Сутність накопичувала ці навички 750 років.

Цей злий еґреґор (бо для українців не є «духом-охоронцем») як чорна пляма і досі висить хмарою між нами і сонечком.

Ось тому такі мудрі пілігрими, як Ігор Суховий, є серед нас.

Вони хворіють і застуджуються нашої євгенікою.

Вони дбають і переймаються нашою Спадщиниою.

Вони, не замовкаючи, сповідуються.

Не поспішай, жовто-синій, сядь і вислухай кобзаря своєї історичної євгеніки, може бути, і ти в руслі величезної річки УКРАЇНА кармічно усвідомиш, як жили твої предки і чому ти тут.

Просто не поспішай. Присядь і задумайся.

Тільки дуже обережно: щоб Монастир, в який ти потрапиш, не опинився притулком кремлівського диявола.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Гість програми – Ігор Суховий

В столиці України фермер з Херсонщини Микола Мартиновець представив революційний антирейдерський законопроект та закликав Порошенка, Луценка і Князєва захистити його від бандитів.

Див. відео: https://www.unian.ua/multimedia/video/press/10031930-prezentaciya-fermerskogo-antireyderskogo-zakonoproekta.html

В Інформаційній агенції «УНІАН» відбулась прес-конференція за участю фермерів, юристів, громадських діячів, під час якої обговорювались найболючіші питання захисту фермерства від рейдерської навали.

Під час прес-конференції ініціатор створення антирейдерського законопроекту Микола Мартиновець розповів жахливі факти погроз та нападів, які були скоєні на нього та членів його родини. Кульмінацією стало кидання бойової гранати в його будинок минулого року — і лише диво врятувало фермеру життя.

Докладніше про замах: http://n-v.com.ua/u-budinok-fermera-martinovcya-z-xersonshhini-kinuli-granatu-video/

«Сотні звернень, десяток відкритих кримінальних справ, але нічого не змінюється — рейдери зі своїми тітушками продовжують тероризувати мене та мою родину, знищувати посіви, псувати техніку і майно.

Коли я питаю слідчого Сопочева Валентина – ось вже відомо, встановлено хто знищив отрутохімікатами мої посіви, чия то була вказівка, чому не передаєш справу в суд. Він відповідає – мій процесуальний керівник з прокуратури В`ячеслав Слідзюк цього не дозволяє. – Про що можна казати в цій ситуації, до кого ще звертатись?» – говорить М. Мартиновець.



Фермер розповів, що коли один з рейдерів і керівників ТОВ «УкрагросолідІнтернешнл» Валентин Сидоренко протаранив машину його сина на полі, наступні слова рейдера були такими: «Ми тільки гроші втрачаємо, а на нас заробляють поліція і прокуратура».

«Прямо зараз, коли ми даємо прес-конференцію, рейдери псують поля, що ми засіяли та намагаються незаконно зібрати врожай. Тому ми з колегами, активістами, юристами, вирішили розробити новий Фермерський антирейдерський законопроект, який би унеможливив прояви рейдерства та захистив би мале та середнє фермерство від знищення», — зазначив фермер.

Зброю селянам, рейдерам і тітушкам – тюрму!



Адвокат Наталья Сидоренко розповіла в чому полягає особливість фермерського анитрейдерського законопроекту. Зокрема, він передбачає наступні революційні положення, яких немає в існуючому законопроекті:

— Автоматичну кримінальну відповідальність нотаріусів та держреєстраторів, якщо вони не попередили власника прав/землі/майна про намір вчинити реєстраційні дії та не надали йому повний пакет документів під підпис, на підставі яких планувалось внесення змін.

— Право власника або того, кому належить право користування землею (орендар), застосовувати зброю при спробі незаконного проникнення на землю – це відлякне тітушок і рейдерів, які будуть знати, що можуть отримати жорстку відсіч.

— Відповідальність правоохоронних органів за бездіяльність. Такого не повинно бути, коли фермер викликає поліцію, бо рейдери і тітушки псують посіви, нищать майно, а поліція нічого не робить. Це нівелює всі закони і сенс законодавства. Варто створити спеціальні антирейдерські загони, які не будуть пов’язані з місцевою владою. Бо інакше буде кровопролиття. При бажанні, голова обласної поліції та обласний прокурор можуть легко унеможливити силові напади. Але вони вперто цього не роблять. Треба одразу звільняти їх за бездіяльність!

— Кримінальна відповідальність для учасників рейдерського захоплення – для комбайнерів рейдерів, для тітушок.

Головне!

Новий справжній хазяїн, який отримав право на землю/майно в законний спосіб, ніколи не буде заходити на землю у силовий спосіб. Так чинять лише рейдери, які діють незаконно. Законний хазяїн буде заходити відкрито, цивілізовано, в супроводі державного виконавця, юриста Все має відбуватись спокійно, фіксуватись на відео, мають бути всі належні документи та неоскаржені судові рішення.

Рейдери маскуються під фермерів і ошукують пайщиків

Взагалі, говорячи про саму проблему земельного рейдества як такого, варто зазначити, що розквіт рейдерства в Україні був би неможливим, якщо б прості селяни були б більш далекоглядними та не приставали на пропозиції рейдерів, які маскуються саме під фермерів. Так, за словами адвоката Натальї Сидоренко, в селі Преображенка, Чаплинського району певна група селян безвідповідально «клюнула» на пропозицію рейдерів перейти до них за більшу орендну плату. Проте в законний спосіб це зробити неможливо, бо у пайщиків і фермера Мартиновця є діючі договори оренди до 2021 і 2023 років. Тож, рейдери взялися за підробку документів і підкуп держреєстраторів і суддів.

За даними «УкрпресІнфо», кількість селян-пайщиків, які постраждали від власної жадібності і нерозбірливості, приставши на більш вигідні на словах пропозиції рейдерів, вже сягає понад 50 тисяч! Багато з них через куплені рейдерами суди розривають діючи договори, а потім підписують кабальні договори оренди на 50 років, забираючи будь-яку перспективу у власних дітей. Але обіцяних грошей такі пайщики ніколи не отримують – лише авансом на першому етапі, доки не підпишуть документи. А потім, в більшості випадків, рейдери починають платити значно менше, ніж платив попередній орендар, бо великі суми були лише на словах. Невдоволених залякують, погрожують вбивством. Саме так трапилось із групою пайщиків сусіднього із Преображенкою, села Іванівка, де ті ж самі рейдери (Валентин Сидоренко) наобіцяли селянам платити великі гроші, але й не думали виконувати свої обіцянки. А потім шантажем, погрозами і підкупом намагалися заставити продовжити договори оренди. Зараз така ж ситуація з пайщиками в селі Преображенка, землю яких багато років обробляло підприємство Миколи Мартиновця, СПрАТ «Водолій». Більшість пайщиків не вірить рейдерам, і повністю довіряє М. Мартиновцю, який працює з ними майже 30 років. Проте незначну частину селян вдалося підманути, і вони продовжують вірити, що зухвалі шахраї, які вже ошукали сотні людей, у відносинах з ними проявлять щедрість та чесність… Бог їм суддя. Наразі, суди підтверджують право СПрАТ «Водолій» обробляти спірні ділянки, і показують всю недолугість рейдерських спроб.

Віталій Булюк – головний рейдер Херсонщини?

За свідченням фермера Мартиновця, потерпівши невдачу в державних інстанціях, рейдери перейшли до примітивного силового тиску і відвертого розбою – користуючись абсолютною бездіяльністю поліції і прокуратури.

Докладніше про рейдерів та бездіяльність правоохоронців: https://antikor.com.ua/articles/226342-hersonsjka_zemeljna_mafija_gotuje_novij_zamah_na_hittja_fermera_mikoli_martinovtsja


За цією бездіяльністю органів і зухвалістю бандитів, впевнений Мартиновець, стоїть особисто Віталій Булюк, заступник голови Херсонської облради, бувший комуніст, який контролює торгівлю з Кримом та стоїть за багатьма рейдерськими захопленнями на Херсонщині. Зв'язок простий — син Віталія Булюка, Володимир Булюк є співзасновником агрофірми ТОВ «Агрофірма Преображення» разом з рейдерами В. Сидоренком та С. Назарчуком. Саме Булюк заборонив прокуратурі накладати арешт на техніку рейдерів, яка псувала посіви СПрАТ «Водолій».

Також в бесіді з журналістами фермер Мартиновець та його адвокат Наталья Сидоренко розповіли, як рейдери погрожували їм розправою. «Коли сюди прийде Росія, ми вас вб`ємо першими». Такі погрози — це вже компетенція СБУ, бо наявність в безпосередній близькості до Криму зухвалих проросійських угруповань, які тільки й чекають приходу Росії – це вже пряма загроза національній безпеці України.

Присутній на прес-конференції генеральний директор Асоціації фермерів та приватних землевласників України Юрій Апальков підтвердив, що проблема рейдерства в Україні дійсно найболючіша, і потребує комплексного, системного підходу.



«Хочу відзначити позитивні кроки на шляху боротьби з рейдерством. Це, перш за все, створення антирейдерських штабів. Ми були ініціаторами їх створення. Проте їм не вистачає повноважень і реальних механізмів протидії рейдерам. В 2014-2017 роках 9 фермерів вбили за землю. Зараз рейдерство продовжується — це звичайний бандитизм.

Наша асоціація приймала безпосередню участь в підготовці антирейдерського Законопроекту №6049-д, який був прийнятий в травні у першому читанні. Він містить ряд дуже потрібних норм і положень. Вважаю, що Фермерський законопроект може розглядатися як доповнення до вже поданого законопроекту, щоб не зупиняти процес законотворення.

Також зазначу, що в Україні є фермерські загони самооборони, вони мають юридичне обґрунтування. Їхня присутність заважає рейдерам безкарно творити бєспрєдєл. В будь-якому разі, треба піднімати цю проблему на найвищому рівні», — наголосив гендиректор АФПЗУ.

Микола Якубенко, фермер, голова Асоціації аграріїв Подільського району, Одеської області розповів, як земельне рейдерство поглинуло Одещину.



«Буквально вчора ФГ «Радуга», с. Станіславка – техніка рейдерів зайшла на рапсове поле, збираючи чужий врожай. Фермери кинулися захищати поле — їх жорстоко побили тітушки.

Зброя – це добре, фермерство повинно мати можливість себе захищати! Але поки не буде політичної волі центральної влади, поки гарант Конституції не захоче покласти цьому край – все буде продовжуватись. В нашому випадку за рейдерами стоїть Сергій Паращенко, депутат облради – це він кришує всі захоплення, і він же стоїть за нападом на поля ФГ «Радуга». А все це неподобство кришує з Києва народний депутат Гончаренко. Це корупційна вертикаль.

Вчора у Білянському районі спалили пшеничне поле. По всій Одещині рейдерські захоплення. Арцизький район – фермерам отруїли посіви, знову за вказівкою Паращенка. Це свавілля треба зупиняти, а нам всім необхідно об’єднуватись, і брати в руки зброю. Треба щоб самозахист був законний, бо наш голова поліції пан Піщанський каже – тільки застосуєте зброю, ми вас закриємо. То ж, ми чекаємо, що наші пропозиції будуть почуті депутатами, і фермерство отримає право на самозахист від бандитів», — розповів фермер з Одещини.

Підсумовуючи сказане на прес-конференції, можна зробити висновок, що терпіння у вітчизняних фермерів вже на нульовій позначці. І якщо президент, прем`єр-міністр, керівники правоохоронних органів негайно на розпочнуть рішучі дії по припиненню відвертого бандитизму проти фермерів – країну поглине кривавий хаос, а до влади прийдуть безвідповідальні популісти. А розпочати зміни треба із застосування норм Фермерського законопроекту на практиці, що стане першим кроком, який унеможливить рейдерське свавілля.

За матеріалами прес-конференції УНІАН.

Повний текст законопроекту:

«Два шляхи ведуть нас до Бога: шлях суворий і виснажливий, з жорстокими боями проти зла, і легкий шлях за допомогою любові. Багато людей обрали суворий шлях і «пролили кров, щоб прийняти Дух», аж поки не досягли великої чесноти. Я знаходжу, що найкоротший і вірний шлях – це шлях любові. Його дотримуйтеся і ви. Тобто ви можете робити інші зусилля: навчатись і молитись з метою досягти успіху в любові Бога і Церкви. Не боріться за те, щоб вигнати темряву з кліті своєї душі. Відкрийте маленький отвір, щоб проникло світло, і пітьма зникне».

Порфирій Кавсокалівіт

Ми довго шукали цей Монастир. Маленький, недобудований.

Перший жіночий монастир рідної Української Церкви на Сході нашої країни.

Хочу наголосити раз і назавжди – при всій моїй величезній повазі до всіх релігій і конфесій, моя рідна Українська ПРАВОСЛАВНА Церква тільки КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ. «Сповідь» ще й про це.

Чужої «церкви» тут не повинно бути.

Як би вона не тиснула величезними куполами, якими б хрестами не вінчали її кгбешні гундяї, скільки б нерадивих ватників в неї не заповзало на пузі, які б лексуси, бехи не з’їжджались до її кремлівсько-сатанинських врат, якими б дячками з картинками не ходили один за одним продажні п-резиденти моєї занадто довірливою Нації.

Моя життєва позиція консервативна і незмінна до останнього подиху – мій Бог, моя віра, мої ікони і любов до Всевишнього – українська. Чиста, світла, скромна і богобоязлива.

Дві тендітні жінки відкрили нам Храм. Хвилювалися, дбайливо спостерігали, щоб нам було затишно.



Монахині.

Один і гостей «сповіді» на моє запитання про українських монахів мені відповів:

– Зрозумій! Людина присвячує себе служінню Богу. Це, в тому числі, і служіння Нації, землі, на якій він живе. Людям, які працюють і живуть на славу Господа. У нас ще не особливо розвинене монашество в ім’я Христа Спасителя. Ми тільки починаємо!

Якого рівня культури та інтелекту повинна досягти Нація, щоб людина відкинула мирське життя і пізнавала вічну і святу Духовність?

Яка кількість монахів та монахинь має бути в нашій країні, щоб відмолити все, що ми робимо неправильного щомиті?

Яким поглядом, яким душевним теплом потрібно обдаровувати людину, яка з ранку до вечора молиться Господу за кожного із нас!!!

Скажи мені, жовто-синій, ти згоден з моєю архаїчною думкою, чи у тебе інші ідоли? Інші переконання? Інша думка з цього приводу?

Я ставлюся до монахів і монахинь з бережливим благоговінням.

Для мене це вчинок. Стигмата (як болюча кровоточива рана).

Ігуменя Наталія, як і більшість священнослужителів, з якими звела мене «Сповідь», почала чути Господа з самого дитинства.

Маленька дівчинка, яка тижнями чекала, поки відкриється храм в її рідному селі на Тернопільщині, яка дуже любила Різдвяні свята, прибирала і мила в церкві, щоб відчувати ту благодать, яка сходить в Храмі Божому. Храмі, який згодом став їй домом.

Є такі хвилини, жовто-синій, і такі миті, які неможливо описати словами…

Коли хочеться речитативом прочитати Молитву або заспівати псалом, наскільки неймовірно і непередбачено в наше життя приходить Господь.

Дві тендітні УКРАЇНСЬКІ монахині, які удвох відбиваються від п’яниць, наркоманів і дебоширів. Від сепарні, яка так і не пробачила нам нашої НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

І знаєш, рідний мій Українець, не побачив інфантильності або флегми…

Жива, свіжа, думаюча, швидка. Здобувши мудрість, даровану служінням Господу, вона не втратила щирих, трохи навіть дитячих, цікавості та відкритості.

Вона настільки щиро і вірно служить тому, чого ми навіть не бачимо, що самий невіруючий почне замислюватися про гріховність буття…

Під час програми відчув аромат троянд.

Справжня, проста і скромна.

Але скільки ж відданості нашій рідній нації, рідній землі в цій людині! Як же болить їй ця війна!



Наша кровна і рідна обитель Київського патріархату ревно і дуже вірно нагадує нам про повагу до своєї землі.

Як важливо, щоб в житті кожного з нас духовні наставники допомагали нам бачити найважливіше і любити важливі для нас Святині, які допомагають нашим дітям.

Це – довіра Нації, в якій є повага до духовних наставників.

Це неймовірна відповідальність. І нації, і Церкви!

Варто нам об’єднатися і взятися за руки, запалити свічки під Іконами, як ми абсолютно по-іншому почнемо бачити і чути Заповіді і, нарешті, зможемо відчути себе однією великою родиною, усвідомити, що всі ми діти Господні.

Вона присвятила своє життя служінню Господу!

Мені вистачає вихованості і поваги визнати те, що вона присвятила себе служінню моїй країні, моїм дітям, і Молитві, яка рятує наших хлопців там – в окопах, на передовій, на краю життя і смерті…

Вчу себе любити таких Ангелів сьогодні і зараз, бо саме вони своєю Вірою охороняють наше життя і майбутнє наших дітей.

Низький уклін тобі, Матінка Наталія.

Бережи тебе, Господи!

І бережи тебе, Почаївська Божа Матір, тропар якої читаю по твоїй милості.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ», гість програми – ігуменя Наталя

Проект строительства ветровой электростанции в селе Роксоланы Овидиопольского района Одесской области с самого начала ведется варварскими методами. Это как-то не по-хозяйственному получается и уж точно противозаконно — строить ВЭС на землях, которые в результате исследования почвы отнесены к разряду особо ценных земель. К тому же, вопреки нормам законодательства Украины и международным стандартам девелопмента, организаторы не выслушали мнение общественности при разработке строительной документации. Также не была соблюдена процедура оценки воздействия на окружающую среду (ОВД), которая требуется для таких значимых проектов как ветровая электростанция. Также не были проведены общественные слушания ни по утверждению детального плана территории, ни по ОВД.



Что же пошло не так в Роксоланах? Девелоперы ООО «Овид Винд II» решили, что при помощи админресурса Овидиопольского района все необходимые по закону процедуры они пройдут так сказать «галопом по европам». Но они неожиданно столкнулись с принципиально и законопослушно настроенными людьми в этом селе Одесчины. Тут и возник конфликт интересов. Организаторы работ от ООО «Овид Винд II» начали откровенные рейдерские атаки против «непокорных» людей.

Кстати, для справки: девелопер — разрабатывает проекты строительства, львиная доля его работы — получение разрешений.

Одним из непосредственных участников конфликта стал местный фермер Пискунов Александр Валентинович, который является директором сельскохозяйственного ООО «Никоний-агро». Он посмел не согласиться с расстановкой ветряных турбин, которая не учитывает рациональный маршрут тракторов. Несмотря на то, что на его земли зарегистрировано право аренды, власти района поделили сельскохозяйственные участки незаконно. Чтобы обойти несговорчивого, создали новые участки, на которые у него нет права аренды.


Девелопер Алексей Фелив

Когда фермер не дал проводить бурильные работы, девелопер Алексей Фелив начал его пугать. Вызывали полицию, угрожали судом.

Сам же фермер не понимает, как вообще возможен проект ВЭС на землях, которые в результате исследования почвы отнесены к разряду особо ценных земель, защищенных конституцией Украины.

Часто при реализации такого рода проектов инвестор сталкивается с отсутствием у людей какой-либо информации о ветровых электростанциях в целом. Поэтому с каждым собственником и арендатором инвестору или девелоперу приходится договариваться и приводить массу доводов, чтобы склонить его к сотрудничеству и взаимодействию. Это довольно трудоемкий процесс.

В ситуации с ООО «Овид Винд II» девелопер не утруждал себя анализом и разработкой стратегии, а решил пойти другим, более простым путем. Переговоры с собственниками затянулись существенно, и когда уже все было завершено, оказалось, что один из фермеров-арендаторов возражает против установки турбины на участках, которые он арендует. Основные возражения базировались на том, что предложенная расстановка турбины, фактически делала невозможным использование большей части земельного участка. Для того, чтобы не идти вразрез с мнением общественности, арендатор предложил использовать другие участки, находящиеся у него в аренде, однако девелопер не захотел этого делать. Казалось бы, конфликт сошел на нет, и каково же было удивление арендатора, когда спустя пару месяце тишины, на его участки приехали представители девелопера для проведения бурения. На протесты арендатора о том, что он не давал согласия на размещение турбин, он с удивлением для себя услышал, что данные земельные участки более не находятся у него в его пользовании, и что они были поделены и переданы в коммунальную собственность, а поскольку никакие новые договора аренды не были заключены, то его прав на данные земельные участки больше нет(!!!).

Стоит отметить, что все земельные участки арендуются фермером на основании договоров аренды, которые прошли Госрегистрацию и данные, о которых внесены в Госреестр имущественных прав на недвижимое имущество и в Госгеокадастр.

Дальше больше, от первой попытки незаконного бурения арендатор отбился, однако этим не закончилось. На встрече в РДА ему объяснил, что произошло автоматическое прекращение его договоров аренды из-за выкупа для общественных нужд.

Следующими гостями фермера была полиция, которая, основываясь на жалобах девелопера, решила прекратить «незаконные» действия арендатора и обязать его пустить специалистов на арендованные земельные участки.

Действия девелопера были незаконными, но это почему-то не заинтересовало прокуратуру. Например, поинтересоваться, а не было ли допущено нарушений в процессе оформления раздела участков и последующей их передачи в государственную собственность? Ведь так того и гляди прокуратура из-за своего бездействия может стать соучастником рейдерства.

Мы провели журналистское расследование и получили информацию о том, что при отсутствии нотариального согласия арендатора, которое требуется по закону, земельные участки, арендуемые фермером, действительно были разделены и эти действия были проведены в земельном кадастре и реестре имущественных прав. При этом в Госгеокадастре параллельно продолжают числиться зарегистрированные договора аренды, ведь их никто не расторгал — ни собственник, ни арендатор. И правоотношения аренды сами по себе также не прекращены. Они и не могут быть прекращены, пока не будет доброй воли сторон договора на это. Как же были разделены участки при отсутствии согласия арендатора?

Есть предположение: преследуя главную для себя цель — во что бы то ни стало получить необходимые земельные участки, — девелопер решил пуститься во все тяжкие. Например, использовать самый банальный способ — подделку документов.

Ведь если стоит подпись арендатора на документах о согласии на раздел земельных участков, но он утверждает, что ничего не подписывал, то вывод может быть один — совершилось уголовное преступление — подделка подписи фермера. А Госрегистратор ничтоже сумящеся принял подделанные документы.

Мы далеки от мысли, что девелоперы не знают об уголовной ответственности за подделку документов. А вот пойти по принципу — не хочешь давать добровольное согласие, значит, сделаем все без твоего участия — девелоперы могли только при соучастии местных властей.

В этом и заключается главный бич украинской действительности — что коррупция соответствующих чиновников убирает все барьеры законодательства для аферистов. Теперь им, заключив сделку с подобными «слугами народа», уже не нужно договариваться с собственниками земли или арендаторами.

Невольно напрашивается вопрос, а может случившееся в этом районе с данным арендатором не исключение и еще не один предприниматель обратится со своими претензиями к местной власти? Возможно остальные собственники и арендаторы-землепользователи тоже не в курсе, что их земля уже не принадлежит им?

Стас ЧЕРКАС

Источник: http://n-v.com.ua/v-ovydyopolskom-rajone-vyvodyat-yz-sevooborota-osobo-tsennye-zemly/

Не хочу болю. Категорично його заперечую.

Так вийшло. Все життя дуже боляче.

Живу без шкіри. І будь-який біль сприймаю як свій.

Вкрай важливо зуміти побачити, зрозуміти і розділити чужий біль.

Біль ВІЙНИ – він не може бути чужим. Смерть і поранення наших з Вами захисників – це спільний біль Нації. Біль люблячих і співчуваючих сердець.

Пам’ятаю похмурий день (3 місяці тому), коли вперше подзвонив Ганні. Сильно нервував, не знав з чого почати. Не розумів, як говорити. Як говорити про біль, про втрату рідної людини – чоловіка, батька п’ятьох дітей.

Непокірний і сильний ДУК ПС.

«ВОВКИ», позивний «Сім’янин».

Андрій Широков.



Поставив під сумнів слово «непримиримий», згадавши задоволену і солодкувату пику колишнього «рукаміводітеля», котрий сьогодні зайняв крісло в ВР. У мене інший ДУК. У мене в серці й розумінні зовсім інший «ПРАВИЙ СЕКТОР». Той, що починався з Лісниками. Смерть Олега – не випадковість.

Коли «вони» зрозуміли, що основна частина здорового організму цієї організації обурилася, зірвалася і була готова воювати з внутрішнім і зовнішнім ворогом під керівництвом Мужчиля Олега Володимировича (Лісника), йому був підписаний смертний вирок.

– Аня, ДУК – це СІМ’Я?

– Так! Вони досі люблять і пам’ятають Андрія.

Багато добровольчих підрозділів воюють за Україну.

Так склалося життя, ДУК – це СІМ’Я.

Мукачево. Черкасси. Дніпро.

Тюрми, кримінальні справи.

Червоні від сліз очі дружин і матерів.

Сказати, що я переживав перед програмою з Ганною Счасною, значить нічого не сказати.

Я боявся. Саме боявся. Доторкнутися до болю, до серця, що кровоточить.

Але я впорався. Мені вдалося теплими долоньками узяти цей біль в руки і притулити до свого серця.

Це справді допомагає. Коли тисячі очей моїх співвітчизників дивляться з любов’ю і розумінням на наш загальний біль, розуміючи, що діти, котрі залишилися без батька – це діти НАЦІЇ. Діти Героя! Діти УКРАЇНЦЯ!

Наче дитина, сіла на диван і, поклавши маленькі руки на коліна, почала говорити про Україну. Коли Ганна сказала про зобов’язання кожного з нас в першу чергу любити свою Україну, моя картина світу, яка заповнена барвами бурхливого життя столиці з його нічними вогнями розважальних центрів, переповнених кафе та ресторанів, була розбита вщент.



У неї є тільки Україна. І діти …п’ятеро. Діти, які ще до кінця не усвідомлюють, але вже добре знають, що таке війна.

Сильна людина Ганна Счасна. Вона цими маленькими ручками вхопилася за свою улюблену країну і не віддасть її нікому. Вона кожним днем свого життя доводить, що її чоловік жив і помер не даремно, будуючи ту Україну, про яку мріяв її Андрій. В особі цієї Матері, Жінки і Патріота ми знайшли Сім’ї людей, для яких УКРАЇНА – це не територіальна адміністрація, а Святиня, заради якої варто жити і вмирати, тільки з посмішкою любові і гордості, а не продажними і рабськими вяканьямі «адіннарод» «дєдиваєвалі».

Біля воріт її приватного будинку висів червоно-чорний стяг. Я подивився на нього, усміхнувся і зрозумів – в Дніпрі є БАНДЕРІВЦІ, для яких золотими літерами в душі вибито монограмою – ВОЛЯ або СМЕРТЬ.

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном.

Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u

На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами.



Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім лихом для рейдерів та шахраїв.

Телеканал козацький підготував власний відео сюжет із залу суду та кулуарів:



А попереду ще кілька справ – зокрема буде продовжуватись кримінальне розслідування щодо діяльності рейдерів та незаконних дій Козинської селищної ради, яка переоформила на себе та розпродала землю під базою «Козинка», що належала Києву. Також продовжується боротьба по базі «Ізумрудна», що на Оболоні — 19 червня Апеляційний господарський суд м. Києва буде розглядати судову справу щодо повернення контролю УТМР над цією популярною базою відпочинку.

Подробиці про рішення Апеляційного господарського суду на користь УТМР по базі «Козинка»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-otvoevalo-zemlyu-i-imushchestvo-u-zahvatchikov

Загальну хронологію цієї справи та деталі боротьби колективу УТМР проти рейдерів можна прочитати за посиланням: http://www.ukrpress.info/2017/12/15/sud-po-delu-o-skandalnom-zahvate-bazyi-kozinka-reshal-tri-chasa-na-kakuyu-datu-perenesti-zasedanie/

В Інформагентстві «УНІАН» відбулася прес-конференція, на якій громадськості розповіли про подробиці організації та програми масштабного будівельного форуму «Бізнес-дні FIDIC в Україні».



Відео з прес-конференції: https://www.unian.net/multimedia/video/press/10027925-dni-fidic-v-ukraine.html

«Це вже другий за рахунком найбільший Форум Бізнес-дні FIDIC в Україні. Цього разу він присвячений темі інфраструктурного будівництва, і відбудеться 14-15 червня на території київського готелю Ramada Encore (Столичне шосе, 103)», — повідомила президент Асоціації інженерів-консультантів України (АІКУ), уповноважений представник FIDIC в Україні Яна Щигурова.

«Даний захід знаменний тим, що збігається з ювілеєм нашої асоціації, яка є членом FIDIC вже 10 років, а з 2016 року ми є офіційними представниками FIDIC в Україні. На ньому будуть присутні керуючий директор FIDIC Енріко Вінк, представники дирекції FIDIC по кураторству країн Східної Європи, приїде також акредитований тренер FIDIC Адріана Спассова. На заході фахівцями FIDIC будуть проведені тренінги, в тому числі, пройде професійний семінар, де наші інженери-консультанти, які бажають працювати за європейськими стандартами, зможуть отримати сертифікати FIDIC», — розповіла організатор конференції.

Яна Щигурова нагадала, що в 2017 році FIDIC оновив свої проформи, за якими ведеться будівництво в розвинених країнах і за якими працюють всі провідні компанії.

«Запрошені фахівці розкажуть, які саме були зроблені зміни. В першу чергу, вони стосуються функції незалежного інженера-консультанта, який є ключовою фігурою в сучасному будівельному бізнесі. Ще 100 років тому FIDIC ввела це поняття і з тих пір жодне серйозне будівництво не обходиться без їх безпосередньої участі. Про функції та обов'язки інженерів-консультантів як раз будуть говорити на форумі», — повідомила президент АІКУ.

За її словами, сьогодні на державному рівні робляться певні кроки, щоб привести українську будівельну галузь до європейських стандартів. Але для повноцінної реформи не вистачає багатьох чинників. Зокрема, в комісіях, які займаються імплементацією та адаптацією нормативів для українського ринку, не вистачає компетентних фахівців — профільних юристів і представників будівельного бізнесу. Також часто, зміни стосуються лише зовнішніх параметрів, змін в термінології, тоді як в роботі, як і раніше використовують застарілі нормативи з минулого століття.

«Мета уніфікованих правил FIDIC — досягти прозорої, злагодженої, синхронної роботи всіх учасників будівельного ринку з високим рівнем відповідальності і взаємодії, дотриманням стандартів. Проблема на цьому шляху — дати необхідні навички і чіткі інструменти для впровадження і використання стандартів FIDIC на практиці. В першу чергу — регламентувати і забезпечити умови для діяльності незалежних інженерів-консультантів. Вони повинні не залежати від замовника і мати додаткові стимули у своїй роботі. Наприклад, на Заході, якщо інженер-консультант, вивчивши об'єкт, вніс раціональні пропозиції, які дозволили значно здешевити будівництво — він отримує за це відчутний бонус. Щоб щось подібне було у нас, необхідно адаптувати українське законодавство до європейських норм, а не навпаки, як часто це відбувається. А також приймати всі нововведення і зміни загалом, пакетом, обов'язковим для виконання всіма учасниками ринку. Тоді у нас будуть хороші шанси на позитивні зрушення в будівельній галузі і до нас будуть заходити великі міжнародні інвестори», — поділилася своїм баченням Яна Щигурова.

Виняткову важливість інституту незалежних інженерів-консультантів для розвитку національної інфраструктури підкреслив і присутній на прес-конференції Володимир Яремко, старший юрист компанії «Саєнко Харенко».

Він зазначив, що в сучасному світі фактор конкурентоспроможності інфраструктури дуже важливий.

«Україна за цим показником в світових рейтингах займає дуже низькі місця. Це пригнічує, але, з іншого боку, це означає, що у нас є велика потреба в нових інфраструктурних проектах, велика інвестиційна перспектива, а значить, і хороші можливості для залучення інвестицій. Але можливість залучати інвестиції та вигідні кредити з'явиться лише в тому випадку, якщо в Україні укладання контрактів буде відбуватися за стандартами FIDIC. В Україні є нове тендерне законодавство, є Prozorro. Але коли ми говоримо про великі об'єкти інфраструктури, виникає питання: що після Prozorro? За якими контрактами їх будувати? Зрозуміло, що міжнародні кредитори і інвестори не дадуть грошей, якщо контракти будуть затверджуватися по невідомим стандартам, а не з всесвітньої практики. Навіщо придумувати велосипед, якщо є всесвітня практика і стандарти FIDIC. Є вже складені типові контракти, які грамотно розподіляють ризики між учасниками, і дозволять після тендерів якісно проводити менеджмент і контроль якості. Контракти FIDIC передбачають всі ці процедури, а родзинкою їх є те, що вони передбачають наявність незалежного інженера-консультанта зі своєю командою, який забезпечує якість побудованої дороги або моста, і відповідає за це своїми грошима і діловою репутацією», — розповів юрист.

Проблему забезпечення належних умов для роботи незалежних інженерів-консультантів в Україні продовжив і виконавчий директор ГО «Українське співтовариство будівельного права» Артем Кисельов.

«Ми як раз займаємося тим, що намагаємось об'єднати досвід ЄС і української академічної школи, щоб створити базу для гармонізації будівельного законодавства відповідно до стандартів FIDIC. Для цього ми тісно працюємо з державними структурами, і наша мета — прискорити появу інституту незалежних інженерів-консультантів, як базової основи для будівництва.

Експерт повідомив, що існує тиск на інженерів-консультантів у зв'язку з недоліками нашого законодавства.

«Ті інженери, які працюють зараз, не можуть бути незалежними і, в першу чергу, від замовника, який оплачує їх послуги. Завдання інженера-консультанта виявити і усунути недоліки в роботі, які допускає підрядник. Але на практиці коли інженер вказує на недоліки в роботі або матеріалах, той найчастіше каже: підписуй, а ми потім виправимо. Якщо фахівець відмовиться підписувати без усунення недоліків, замовник загрожує не заплатити йому гонорар. Всі ці моменти вимагають законодавчого регулювання. Треба щоб всі розуміли — заощадивши копійки, ми потім втрачаємо мільйони, а чітке дотримання нормативів FIDIC допоможе уникнути непотрібних втрат, додаткових витрат і забезпечить довгострокову якість побудованих об'єктів», -розповів експерт.

За словами організаторів, форум Бізнес-дні FIDIC буде проводитися під патронатом Комітету Верховної Ради з питань транспорту. Серед гостей очікується керівництво Рахункової палати, представники Міністерства фінансів, Служби автомобільних доріг, Адміністрації морських портів України (АМПУ), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), представники комітету Євросоюзу щодо інфраструктурних проектів. Також, приїдуть колеги з Грузії, Китаю, Франції, Румунії. Партнерами заходу є: компанія Су-Япі, яка входить в список 150 кращих інжинірингових компаній світу, а також член АІКУ компанія «Автомагістраль-Південь». Свою участь підтвердила мерія Львова і представники Київської обласної державної адміністрації та багато інших.

Міжнародна федерація інженерів-консультантів (FIDIC) заснована в 1913 році, є однією з найстаріших міжнародних асоціацій у сфері інвестиційно-будівельної діяльності, яка займається розробкою типових умов контрактів для регулювання відносин учасників міжнародного будівельного ринку.

В ІА «Інтерфакс» відбулася прес-конференція «Патріотичний бандитизм: шокуючі відеоматеріали про події в Дніпропетровській області в 2014 році».

Див. відео: https://interfax.com.ua/news/video/507265.html

Учасникам продемонстрували фільм, в якому були розкриті всі подробиці, наведені факти і свідчення, а також переконливі відео-докази злочину бандитів з ГО «СІЧ» під час захоплення охоронного підприємства ТОВ ВКЦ «КРоК» в серпні 2014 року.

Див. відео:



«Хочу розповісти ЗМІ та громадськості про напад на офіс «КРоК» і заволодіння його майном за допомогою підробки статутних документів, при безпосередній участі нардепа Андрія Денисенка», — звернувся до присутніх Юрій Поліщук, директор ТОВ ВКЦ «КРоК».

За його словами, 6 серпня 2014 року, в приміщення очолюваної ним охоронної фірми несподівано увірвалися близько 30 осіб в масках, озброєних автоматами, з ОЗУ «СІЧ» під проводом підручного нинішнього депутата Андрія Денисенка — Дениса Гордєєва.

Як показано в фільмі, а також розповіли учасники прес-конференції, це були бійці з ОЗУ «СІЧ», створеної Денисенком для здійснення рейдерських захоплень і бандитських дій під прикриттям патріотичних гасел.

«Поки наші хлопці гинули на фронті, вони займалися мародерством і захопленням чужого майна. Вони увірвалися в наш офіс, почали бити кийками співробітників, навіть жінок. Чоловіків поклали на підлогу, заступника директора Едуарда Попика катували, щоб отримати ключі і печатки. Потім всіх співробітників зігнали в залу, а їх особисті речі були безповоротно викрадені. Бухгалтера підприємства під загрозою розправи змусили перевести кошти підприємства на рахунок фірми Гордєєва «Чисте довкілля плюс», підконтрольної знову ж нардепу Денисенку», — розповів директор.

Сам Денисенко тоді писав у Фейсбуці, що «в Дніпрі прикрили гніздо сепаратистів, і знайшли російський прапор, що висів на стіні».

Керівництво «КРОК» пояснює наявність російського прапора в спортзалі підприємства тим, що на стінах зали ще з часів проведення там міжнародних змагань з боксу та контактних видів спорту, вже багато років висять прапори країн-учасниць цих змагань — Британії, США, в тому числі і Росії. Що підтверджується фотографіями. Ці прапори стали елементом фонового декору, на який ніхто не звертав уваги. А що стосується «розсадника сепаратизму», то це звинувачення звучить, щонайменше, безглуздо, враховуючи, що багато, як минулих, так і діючих співробітників «КРоК», були і є активними учасниками АТО.


ТОВ ВКЦ «КРоК» (спортивна зала) — до рейдерського захоплення

Проте громадськість і влада «проковтнули» це чистої води рейдерське захоплення, а поліція відверто не діяла, не вживаючи ніяких заходів по припиненню явного злочину.

Як пояснив Олексій Сташенко, заступник директора ТОВ ВКЦ «КРоК», бездіяльність поліції пояснюється кришуванням ОЗУ «СІЧ» та його членів з боку тодішнього начальника УВС Дніпропетровської області Віталія Глуховері, незадовго до Майдану переведеного охороняти порядок в Україні з… Москви!

Як стало відомо з фільму, після вдалого захоплення «КРОК» банда Гордєєва розперезалася настільки, що напала на АЗС в Кіровоградській області — від арешту ватажка «СІЧ» знову ж відмазав Денисенко. Але вже наступний «подвиг» Гордєєва — вбивство співробітника СБУ у Волновасі зам'яти не вдалося. СБУ не стерпіло такого нахабства і провело масові арешти членів бандформування. Тодішній голова СБУ Наливайченко розповів ЗМІ, що під виглядом патріотів працювали звичайні бандити. Також Наливайченко на камери заявив, що відчуває величезний тиск з боку певних народних депутатів з правлячої коаліції, які намагаються зам'яти резонансну справу.

Як би там не було, поки йшли суди бандити не змогли розпорядитися захопленої фірмою — новий директор Денис Зенін, поставлений рейдерами, за два роки бездарно угробив і розікрав колись процвітаюче підприємство. Більшість співробітників були звільнені, а фірма стала банкрутом з багатомільйонними збитками.

Нині справедливість частково восторжествувала. Законні власники виграли всі суди і відновили право власності та контроль над підприємством.

А ось з приводу розслідування численних злочинів, покарання винних і притягнення до відповідальності виконавців і організаторів рейдерського захоплення — повний саботаж!

Незважаючи на те, що за численними епізодами відкрито кримінальну справу, що відомі всі імена нападників, далі внесення злочину в ЕРДР справа не йде. З усієї банди сидить тільки Гордєєв. Розслідування, яке 4 роки вела або скоріше зливала поліція, нині перебуває в провадженні Генеральної прокуратури. Як упевнений заступник директора «КРоК» Денис Ковальчук, саботаж і бездіяльність як поліції, так і Генеральної прокуратури, безпосередньо пов'язані з тиском на керівництво правоохоронних органів з боку головного організатора злочину — народного депутата Андрія Денисенка. Тому будь-які заяви, звернення, скарги не допомагають — справі просто не дають ходу.

Директор «КРоК» Юрій Поліщук звернувся до голів правоохоронних органів: ГПУ — Юрія Луценка, МВС — Арсена Авакова, НАБУ — Артема Ситника, із закликом вжити невідкладних заходів та зробити все можливе, щоб винні були покарані.

«Ми вимагаємо зняття з Денисенка депутатської недоторканності і притягнення його до кримінальної відповідальності. Такий відвертий бєспрєдєл — ганьба для правоохоронних органів, він показує повну нездатність української влади боротися з корупцією. Ми не зупинимось поки не доб'ємося справедливої відплати за скоєні злочини. І наступним нашим кроком буде звернення до послів провідних світових держав з проханням вплинути на перших осіб держави та змусити їх відреагувати на кричущі факти, що мали місце в Дніпрі», — підсумував директор «КРоК».

P.S.

А ось і текст заяви співробітників «КРоК» на ім'я голови ГПУ Юрія Луценка, який залишився без реакції:

Едуард Багіров розпочав безпрецедентний проект благодійної допомоги засудженим «Справедливість та правовий захист».



В Бучанській виправній колонії №85 (вулиця Мирна, 3, смт. Гостомель) стартував спільний проект Міністерства юстиції України та МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» безоплатної правової допомоги засудженим та працівникам ДКВС України «Справедливість та правовий захист» — передає офіційний портал Мін’юста: https://minjust.gov.ua/news/ministry/v-ustanovah-vikonannya-pokaran-startuvav-proekt-spravedlivist-ta-pravoviy-zahist.



Декілька годин у будівлі школи колонії професійні адвокати надавали безоплатні усні та письмові консультації з найбільш актуальних питань, що хвилюють засуджених та працівників закладу.Варто зауважити, що це — безпрецедентна подія, яка відбувається в нашій країні вперше.

На презентації проекту в Бучі були присутні офіційні особи, ЗМІ та громадські активісти.



«Левова частка осіб, які відбувають покарання в наших установах, не знають своїх прав, а їх незнання веде до порушень. Безумовно, свої права потрібно відстоювати і захищати відповідно до українського законодавства. Сьогодні активно працює система безоплатної правової допомоги, і ми будемо її розвивати також і для засуджених», — заявив заступник міністра юстиції України Денис Чернишов.

«Сьогодні ми пропонуємо новий формат спілкування — створення Ради з прав людини в Бучанській колонії. До неї входитимуть і співробітники, і засуджені, які зможуть обговорювати будь-які питання, зокрема і суперечливі, що виникають в колонії. Їх потрібно обговорювати в присутності представників прокуратури. Тобто всі питання можна вирішувати на місці, і не потрібно писати скарги в інстанції. Це значно прискорить процес пошуку компромісу», — наголосив голова правління МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України», автор та ініціатор проекту Едуард Багіров.

До кінця червня 2018 року проект Міністерства юстиції України та МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» охопить всі установи виконання покарань Київської області.

«Завдання Міністерства юстиції — бути тією основою, на якій чаша терезів не коливатиметься ні в сторону засуджених, ні в сторону адміністрації. Ми за цим пильно стежимо і продовжуватимемо й надалі виконувати відповідну роботу щодо встановлення справедливості. У деяких установах адміністрація перегинає палицю, з цим ми теж будемо боротися», — додав Денис Чернишов.

Починаючи з липня, безоплатні послуги правозахисники надаватимуть в межах Центрального міжрегіонального управління (Житомирська, Черкаська і Чернігівська області). У серпні проект охопить Західне міжрегіональне управління (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська та Тернопільська області), у вересні — Південне міжрегіональне управління (Одеська, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська області), у жовтні — Південно–Східне міжрегіональне управління (Дніпровська, Донецька та Запорізька області), у листопаді — Північно–Східне міжрегіональне управління (Харківська, Луганська, Полтавська та Сумська області), у грудні — Центрально–Західне міжрегіональне управління (Вінницька, Хмельницька та Чернівецька області).

«Спільно з правозахисниками та міжнародними організаціями ми розробили пам’ятки для родичів засуджених та осіб узятих під варту, щоб кожен мав можливість ознайомитися зі своїми законними правами та обов’язками. Подібні пам’ятки вже найближчим часом опиняться в усіх установах виконання покарань», — наголосив в.о. начальника адміністрації ДКВС України Олександр Крикушенко.

До кінця року планується в усіх колоніях України одночасно 18-го числа кожного місяця адвокатами і правозахисниками заслуховувати засуджених осіб та працівників виправної колонії.

Говорять адвокати

Ось що розповіли «СТОЛИЦІ» професійні адвокати після сеансу консультацій з бучанськими в’язнями.

Олександр Швидченко, адвокат: «В результаті цих консультацій засуджені безперечно набагато більше узнають про свої права, бо основна проблема багатьох наших людей це правове невігластво».

Валерій Ларичев, адвокат: «Вирішувати свої проблеми за парканом колонії засуджений без допомоги людей безперечно не може. Тому саме такі безкоштовні правові консультації конче необхідні людині за гратами. Вони можуть стати рятівною соломинкою, можливо й останньою для кожного з них».

Микола Івашко, адвокат: «Проблеми, з якими звертаються засуджені, для них самих більш ніж актуальні. Наприклад, вже перебуваючи в колонії засуджений отримав несправедливе покарання, або йому не дають умовно дострокового звільнення. За кожною проблемою – доля живої людини. Тому такі консультації дуже важливі для в’язнів».

Слово автору проекту

Незабаром після старту проекту «Справедливість та правовий захист» ініціатор проекту, правозахисник Едуард Багіров розповів «СТОЛИЦІ» про найближчі перспективи цього ноу-хау на українських теренах.

— Як ви оціните перший етап всеукраїнської акції, чи вже можна говорити про реальні результати?
— Безперечно! Розумієте, саме у цю Бучанську колонію, та й до інших вітчизняних колоній і слідчих ізоляторів я досить часто навідуюсь вже на протязі 20 років. Під час візитів надаю засудженим правову допомогу, тому багато із них бачать мене частіше, ніж власних родичів. Щодо проекту «Справедливість та правовий захист», то в цьому випадку я почав діяти за чітким та позитивним сценарієм. Є така приказка — якщо хочеш навчити рибалку ловити карася, спочатку навчи його тримати вудочку.

Поступово проект охопить всі колонії та слідчі ізолятори країни і в кожному з них запрацює Рада з прав людини. До неї увійдуть представники адміністрації колонії, наприклад, як це було у колонії №85: керівник закладу та його заступник, 4-5 адвокатів, представники прокуратури, у Бучанській колонії це були заступник начальника та прокурор відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Київської області Іван Колб та Максим Сторчак, я, як представник громадської організації МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України», та делегати від громади засуджених. Це також можуть будуть представники загонів колонії, чоловік 20-30. Тобто всі питання, зокрема гострі та суперечливі, можна вирішувати на місці, і не потрібно писати скарги в інстанції. Це значно прискорить процес пошуку компромісу.

Десь з 18 грудня проект запрацює в усіх пенітенціарних закладах України. Безперечно, робити засідання 18 числа кожного місяця у кожному окремому закладі це великий крок вперед у справі захисту прав засуджених та працівників пенітенціарної системи. Але в ідеалі така юридична безкоштовна допомога потрібна цим категоріям громадян, як мінімум, щоденно. І над цим треба працювати.

— З якого джерела відбувається фінансування проекту?
— У Бучанській колонії правову допомогу надавали чотири адвокати з об’єднання «Міжнародна адвокатська компанія «Едуард Багіров та партнери» і профінансував цю частину проекту особисто я. Але присутній на заході заступник міністра юстиції Денис Чернишов запропонував схему, при якій всі наступні кроки проекту буде фінансувати Міністерство юстиції у форматі первинної юридичної допомоги, яку згідно з законодавством України мають право отримати у всіх населених пунктах країни такі соціальні категорії населення, як малозабезпечені громадяни, інваліди та пенсіонери. В нашому випадку це будуть засуджені, адміністрація, зокрема рядові співробітники виправних закладів. В останніх, до речі, звичайно виникає маса проблем, і вони потребують правового захисту і допомоги адвоката, ніяк не менше ніж їх підопічні – в’язні колоній та слідчих ізоляторів.
— Як вплине успішна реалізація проекту на ситуацію в країні та світі з захистом прав людини загалом?
— По –перше, як я вже наголошував, багато проблем можна буде вирішувати в консультативному та колегіальному режимі прямо на місці, тому загальний клімат у закладах позбавлення волі стане більш здоровим.

По-друге, зменшится кількість подань та скарг у суди, зокрема касаційні суди, включаючи й Страсбурзький суд з прав людини.

Хочу запевнити, що з Божою поміччю проект повинен запрацювати у повному об’ємі вже протягом найближчих декількох місяців. Скоріш за все це буде десь біля Нового року. На своєму віку я бачив та спілкувався з десятком міністрів юстиції та десятком керівників пенітенціарної служби України. Всі вони пішли, а я, моя вищезгадана громадська організація та наше об’єднання адвокатів «Міжнародна адвокатська компанія «Едуард Багіров та партнери» залишаються. Так що, при виникненні проблем, зокрема, з порушенням ваших прав людини та громадянина, будь ласка звертайтеся! Завжди буду радий прийти вам на поміч!

Підготував Олексій Гусак

Розгорнутий репортаж з Бучанської колонії, щодо старту першого етапу проекту «Справедливість та правовий захист», можна прочитати за цим посиланням: http://stolica-ua.com/2018/05/rada-po-pravah-lyudini-u-kozhnij-zoni-vkrayini-za-retseptom-eduarda-bagirova/

Міністерство юстиції України та МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» за підтримки правозахисника Едуарда Багірова започатковує спільний проект безоплатної правової допомоги для засуджених та працівників ДКВС України «Справедливість та правовий захист».



Відповідна інформація з’явилась на сайті Мін’юсту:

https://minjust.gov.ua/news/announcement/osobi-yaki-utrimuyutsya-v-ustanovah-vikonannya-pokaran-otrimuvatimut-bezkoshtovni-poslugi-advokativ

Згідно прес-релізу, у п’ятницю, 18 травня 2018 року, з 09:00 до 12:00 у Бучанській виправній колонії №85 (вулиця Мирна, 3, смт. Гостомель) розпочнеться перший благодійний проект МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» щодо надання особам, позбавленим волі, та працівникам установи безкоштовної правової допомоги.

На першому етапі проекту візьмуть участь п’ять адвокатів, які надаватимуть безоплатні усні та письмові консультації з найбільш актуальних і хвилюючих питань, що турбують засуджених та працівників установи.

Наступні етапи проекту: до кінця червня 2018 року, проект охопить всі п’ять колоній Київської області. Починаючи з липня буде задіяне Центральне міжрегіональне управління (Житомирська, Черкаська і Чернігівська області), у серпні Західне міжрегіональне управління (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська та Тернопільська області), у вересні Південне міжрегіональне управління (Одеська, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська області), у жовтні Південно–Східне міжрегіональне управління (Дніпровська, Донецька та Запорізька області), у листопаді Північно–Східне міжрегіональне управління (Харківська, Луганська, Полтавська та Сумська області), у грудні Центрально–Західне міжрегіональне управління (Вінницька, Хмельницька та Чернівецька області). Також планується в усіх колоніях України одночасно 18-го числа кожного місяця проводити прийом засуджених осіб та працівників виправної колонії адвокатами і правозахисниками.
У прем’єрному заході в Бучі візьмуть участь заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, виконуючий обов’язки начальника Центрального міжрегіонального управління Андрій Пеховський, голова правління МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров. Також запрошені ЗМІ і громадські організації, які останні 5 років працюють у сфері захисту прав людини.

У Закарпаття прийшли пропозиції із серйозними інвестиційними проектами. Знаний науковець висловив думки щодо конфлікту інтересів у будівництві першої в регіоні вітрової електростанції.



Як уже повідомляла «Наша версія» (http://n-v.com.ua/pro-perspektyvu-vitrovyh-elektrostantsij-na-polonynah-zakarpattya/) нещодавно в Ужгородському Національному університеті відбувся «круглий стіл» на тему «Вплив вітрових електрогенеруючих станцій на сталий розвиток гірських територій Закарпаття». Організували захід ГО «Інститут раціонального природокористування» та Громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Йшлося про інвестиційний проект спорудження вітроелектростанцій на Боржавських полонинах, який викликав гострі дискусії у громадах.

На «круглому столі», зокрема, виступив знаний професор, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ Степан Поп з дуже влучною доповіддю. Пропонуємо увазі наших читачів найцікавіші її тези – у вигляді прямої мови шанованого науковця.



– Я вчений і патріот Закарпаття, який дбає про його розвиток, і буду говорити як науковець, не заангажований обов’язками перед кимось. Сьогодні найсерйознішою проблемою розвитку інвестиційних проектів у регіонах є неузгодженість дій влади в усіх напрямках – йдуть свари і чвари, а повинна бути конструктивна співпраця.

У всьому світі енергетика вважається ключовою галуззю. Якщо у держави немає розвинутої енергетики, то вона незалежна тільки на папері.

Щодо Закарпаття – це найбагатший регіон України на відновлювальні ресурси. І водночас найнерозвинутіша область – маємо менше одного відсотка економічного розвитку від потенціалу України, будучи найбагатшими з природних ресурсів! Немає в нашій державі більше такої області, яка має «п’ятірку» по п’ятибальній системі за природно-ресурсний потенціал. Та що ми маємо в реальності?



І от сьогодні, на щастя, до нашого регіону прийшли серйозні інвестиційі проекти. Я думаю, що ми, науковці (чи прихильники, чи противники таких інвестицій ), повинні допомогти інвестору зробити корекцію проекту так, щоб потім не постала проблема даремно витрачених коштів. Якщо ми хочемо розвиватись нормальними темпами, то повинні від природи взяти те, що потрібно для якісного життя закарпатців. Аби люди нашого регіону, маючи таке багатство в рідному краї, не їздили на заробітки по всьому світу, а могли бути вдома, заробляти для своєї родини і виховувати своїх дітей. Поки що ж дуже багато закарпатців працюють на чужу економіку і доглядають чужих дітей.

Які ж світові тенденції енергетики? А вони такі, що до 2050 року 139 країн заявили про 100-процентний перехід на відновлювальну енергетику! Тобто, щорічно більше половини країн світу нарощуватимуть зростання такої енергетики на 3,4 % ,і за 32 роки вони вийдуть на 100 відсотків. А Шотландія уже до 2020 року має перейти цілком на гідроенергетику, вітрову і сонячну енергію! Китай в 2040 році введе одну третину світових потужностей відновлювальної енергетики!

Я вас запитую: а що, у них немає проблем з природними ландшафтами, чи з екологією менше проблем? Що, там кажани не літають? Літають. Але там швидко находять компроміс. Не палиці треба вставляти і не шило в одне місце, а шукати порозуміння.

У 2018 році ми начебто досягли якихось успіхів – десь 550 мегават. Але ж повинні були б мати уже 3490 – тобто майже три з половиною тисячі гігават. Ми колосально відстаємо від своєї державної стратегії розвитку відновлювальної енергетики, що запланував уряд. Ми всі маємо сприяти розвитку такої енергетики, що означає раціонально використовувати природний ресурс, – тобто одночасно і отримувати блага для життєдіяльності, і зберігати природу.

Минулого року інвестори витратили в Україні 400 мільйонів євро. Нині говорять уже про один мільярд євро. Та Україні, щоб реалізувати заплановане, потрібно інвестицій на 12-15 мільярдів євро. Держава не має на це коштів. Вся надія на інвесторів. Тому кожна громада повинна дуже уважно поставитися до пропозицій інвесторів, бо другий раз він не прийде. До дикунів два рази не ходять.

Ми маємо якнайшвидше розпочати використовувати потенціал відновлювального енергоресурсу. Інакше ми назавжди станемо енергетично залежними від усіх своїх сусідів.

У нас потенціал вітроенергетики становить 25 відсотків(!) від усіх видів відновлювальних джерел енергії, що має Закарпаття, – гідравлічна, сонячна і геотермальна. Рано чи пізно, але Закарпаття буде виробляти великий надлишок електоренергії і продаватиме її в Європу. Але сьогодні ми забезпечуємо себе лише на 10 відсотків, а 90 – змушені купувати у сусідів. Так от, якщо хтось думає, що ми можемо отримати електроенергію з Європи, то помиляєтесь. Тому, що туди її можна подавати, а назад – треба переоснащувати ЛЕП іншими трансформаторами, тобто, реверс зробити дуже непросто.



Тепер щодо вітрових електростанцій. Закарпаття дуже багате на вітер, і ставити тут 2-3 вітрогенератори, як дехто пропонує інвестору, немає сенсу. Енергетична диференціація у виробленні енергії – це складова національної безпеки держави. Сьогодні ми говоримо про інвестпроект, який є частиною реалізації національної безпеки.

Я мав змогу ознайомитися з проектом, який розташувався на території трьох районів (мова про проект будівництва Воловецької ВЕС. – ред.). Людьми там фахово (мається на увазі співробітники компанії «Атлас Воловець Енерджи». – ред.). підготовлено документ, згідно з яким проведено масштабні дослідження впливу не тільки, наприклад, на птахів, але й проведено величезну роботу з вивчення звукових хвиль різних діапазонів, частот, їх тиск на довкілля у відповідності до нормативних стандартів. Робота була проведена із застосуванням польових досліджень конкретно на тій території, де будуть проводитися планові роботи.

Можу зробити коротеньке заключення з того, що я виніс для себе. Щодо атмосферного повітря і клімату, то в принципі стаціонарний режим роботи уже побудованого вітропарку спричинює мізерний тиск. Забруднення повітря немає, є забруднення звукове, що рослинному світу не зашкодить, але відчує фауна. Сьогодні є різні дослідження науковців, тому дискусійнимє питання про негативний вплив шуму вітрогенераторів на тваринний світ.

Що стосується кажанів, то зрозуміло, що вони живуть не в тому ареалі, де розташовуються вітряки. Вони живуть в печерах або в дуплах, але вночі літають на полювання далеко, і частина з них можуть загинути від лопастей вітряків. До речі, за таких обставин несе матеріальні збитки і власник ВЕС, бо іноді турбіни руйнуються.

Електромагнітні поля: вони, звичайно, мають місце на мережі ЛЕП. А на ВЕС кабель під землею, і це вже знімає питання таких полів. А там, де електроенергія подається верхом до ЛЕП, то ці мережі не дають серйозного впливу.

А стосовно грунту, то тут є, так би мовити, певний тиск на природу. Тому що кожна опора вітряка має буди серйозно укріплена до скальних порід і забетонована добре, щоб довго служити. Так, тут будуть деякі впливи на грунти. Але! Вони будуть ТИМЧАСОВИМИ. Щоправда, за умови, коли інвестор добросовісно виконає культивацію. В такому разі можна практично все відновити. Навіть, якщо там будуть якісь рослинки червонокнижні – він їх пересадить у більш комфортнее місце.

Коли ми говоримо про вплив на ландшафт – так, він буде, але в цій ситуації його можна звести до мінімуму. Адже кожна опора вітряка займає дуже малу площу. Набагато більше землі забирають під канал малої ГЕС у 2 км – от і порівняйте це з площею для фундаменту опори.

Що стосується екогенних факторів – це різні сейсмічні процеси, зсуви, селі, то наші райони Закарпаття з точки зору екологічно-техногенного впливу належать до помірних. Про серйозні загрози аж ніяк не йдеться.

Щодо гідросфери – це дуже гарний регіон, і Боржава в тому числі, де йде формування і початки річок. Тут вплив може бути тільки на етапі будівництва. Коли будуть будувати дороги, треба інвестору поставитись серйозно – так, як це роблять в Австрії. Там ретельно зберігають усі природні водотоки. Треба через кожні 5 метрів ставити лоточки, щоб не сконцентрувати водні потоки і щоб вони під землею не викликали лінійну ерозію.

Це все треба робити, не шкодуючи коштів, бо природоохоронна діяльність – це та сфера, в якій, перш за все, повинен бути зацікавлений інвестор. Тому що, коли він увійде в конфлікт з громадою і не буде турбуватися про екологію, то поставить хрест на своїй діяльності. Тут не має бути протиріч, тут повинна бути єдність в думках і діях бізнесу з громадою і владою. Що врешті-решт даватиме користь і розвиток усім, і енергетичній програмі України зокрема.

Тепер робимо висновки. Дайте інвесторам можливість реалізувати свої проекти, і Закарпаття не буде таким бідним. Адже раніше ми їздили в Австрію лише, щоб вивчати досвід енергетичного розвитку, але тоді у нас не було інвестора, а держава, в свою чергу, також не могла виділяти кошти, як, до речі, і зараз.

Маючи всі такі можливості і бути бідним – це, як у тому прислів’ї: чого бідний, бо дурний… Давайте від цього прислів’я дистанціюємося і станемо заможними і розумними, бо у нас все для цього є.

Фонди дикої природи іноді нав’язують нашим грантоїдам (науковцям. – Авт.): мовляв, ви тільки оберігайте і нічим не користуйтесь. Це так, як коли Європа казала Україні: продавайте нам дерево-кругляк. Але у нас тільки 15 відсотків лісу, а у них 30-40 і хочуть зберегти своє за наш рахунок. Тож давайте будемо розумними і не будемо сировинним придатком.

А тепер хочу звернутись до голів сільських, селищних і міських рад. Ви є господарями на своїй землі. Відстоюйте інтереси своїх громад, опираючись на аргументовану й об’єктивну інформацію. Бо якщо ви будете вимагати: мовляв, побудуй мені клуб, чи дай щось у дитячий садок, інакше ми будемо проти, – це дорога в нікуди. Інвестор, коли з часом стане успішним і багатим, завжди піде вам назустріч: побудує і клуб, і дитсадок,і багато іншого…

Підготував кор. НВ Стас Черкас

Професор Степан Поп про розвиток енергетики Закарпаття – відео:

В ІА «Укрінформ» відбулася прес-конференція, на якій відомий правозахисник Едуард Багіров розповів про рецепт повернення до українського бюджету сотень мільярдів грошей, які були незаконно виведені олігархами за кордон впродовж 1992-2018 років.

Див. відео:



Щоб надати правоохоронним і фіскальним органам України правовий механізм як це зробити, Едуард Багіров вирішив почати з себе, і написав заяву від 15.03.2018 р. у ДФС м. Києва про вчинення кримінального правопорушення — несплату ним податків з доходу у розмірі понад 60 млн гривень за період існування і фінансування очолюваної ним МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України». Правозахисник вимагає, щоб контролюючі органи провели розслідування, і притягли його до відповідальності у рамках чинного податкового і кримінального законодавства. На його думку, коли це станеться – буде створено правовий прецедент, який дасть змогу притягти до відповідальності найбагатших людей в Україні, чинних політиків, олігархів, які роками обкрадали державу. Під наглядом міжнародних організацій будуть створені підстави і умови повернення цих грошей в Україну.

Щоб забезпечити цей процес належним розголосом та залучитись підтримкою міжнародної спільноти, Едуард Багіров має намір звернутися до глав країн Європейського Союзу, а також президента США з проханням посприяти поверненню в Україну раніше виведених активів.

«Я маю намір звернутися через посольства до керівників країн ЄС, а також до президента США з офіційним проханням, щоб вони дали вказівку своїм фінансовим і розвідувальним установам з’ясувати, хто і як зі списку найбагатших українців виводив активи в офшори, не повертав у бюджет гроші і не платив податки. Це буде правовою підставою, щоб відносно цих громадян провести податкові перевірки», — сказав він.

Багіров уточнив, що має намір написати відповідні звернення протягом двох тижнів.

Правозахисник зазначає, що з моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році 90% державного майна перейшло у приватне користування. При цьому сотня найбагатших українців заробили на цьому майні чималі капітали, прибутки від яких вивели в офшори, не сплативши податків.

«За цей час вони заробили великий капітал — сотні мільярдів доларів, які, зрештою, були виведені в офшори. Ці гроші не оподатковувалися, бюджет України недоотримав податок», — заявив Багіров.

Правозахисник розповів, що у березні поточного року вирішив провести аудит «Міжнародної ліги захисту прав громадян України», яку створив у 2001 році. З'ясувалося, що за 17 років очолювана ним організація витратила 60 млн грн, проте з цієї суми до держбюджету не було сплачено належних податків. В зв'язку з цим Багіров особисто звернувся на ім'я першого заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Ігоря Скорохода із заявою про скоєння ним злочину, і попросив вирахувати з нього несплачені податки та порушити кримінальну справу.



Заява на ім'я першого заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Ігоря Скорохода

«Поки що відповіді немає. Вони переслали мою заяву у прокуратуру міста Києва, а ті відправили їм назад. Я спілкувався з начальником податкової служби столиці і просив, щоб з мене вирахували податки із тих 60 млн грн, які я заробив. Очікую, що податкові органи проведуть об'єктивне розслідування і приймуть законне рішення», — зазначив Багіров.





Відповідь ДФС

Схожих дій влади та контролюючих органів правозахисник очікує і по відношенню до ста найбагатших українців, які, за його словами, вивели з країни в офшори прибутки і не сплатили податки до держбюджету. «Поки за них не взялися фіскальні органи США і Європи, які можуть просто конфіскувати всі гроші, я пропоную багатим українцям добровільно вчинити так само, як я, тобто звернутися у податкову інспекцію, для проведення аудиту. В результаті, я впевнений, рішенням фіскальної служби і судів вони будуть зобов'язані повернути в бюджет країни десь три сотні мільярдів доларів, які зараз нам необхідні для розвитку економіки», — наголосив правозахисник.

«Нехай олігархи позичать бюджету України ці триста мільярдів під невеличкий процент на 25 років. За цей час ми відбудуємо країну. А потім можна буде зробити амністію капіталів, і цими грошима знову зможуть користуватись багатії. А взагалі, я вірю в те, що ми зможемо спільними зусиллями подолати всі негаразди та об’єднатись заради майбутнього України», — підсумував Багіров.

Крім того, під час заходу громадськості було презентовано прогноз розвитку подій навколо України і Росії «Спіраль історії», який був вперше оприлюднений на сторінці Едуарда Багірова у Facebook 19 квітня 2014 року. Правозахисник розказав, що події, які він описав у своєму пості в квітні 2014 року, вже збулися на 85%, а інші передбачення ще чекають свого підтвердження часом.

Зокрема, він підтвердив свій нещодавній прогноз від 13 квітня про те, що Донецьк буде звільнений 22 травня 2018 року. Що стосується повного закінчення війни на Донбасі, то правозахисник упевнений, що військові дії остаточно припиняться до кінця року. Росія, на його думку, незабаром (рік-два) розпадеться на кілька частин, під впливом Москви залишиться не більше 10 областей, а Путін опиниться на лаві підсудних.

Детальніше щодо прогнозів див. матеріал на сайті МАІР