Последние блоги

Трипілля: дискусійні питання

1
Історична довідка

Коли їдеш автобусом трасою Київ-Канів, по дорозі минаєш невелике українське місто Трипілля, що розкинулось на мальовничих горах понад Дніпром-Славутою. Тут понад 100 років тому, восени 1897-го, скромний чоловік, чех за національністю і садіник за професією, Вікентій Хвойка зробив відкриття, яке стало епохальним для українського народу. Того року було відкрито знамениту трипільську цивілізацію.
Порівнявши свої попередні знахідки з Кирилівських висот у Києві та здобутки своїх попередників, Вікентій Хвойка дійшов до висновку, що відкрито нову, яскраву археологічну культуру. Вчений ні на хвилину не сумнівався, що поля та городи сучасних українців ховають у собі матеріальну спадщину їхніх далеких предків. Трипільська колекція В. Хвойки з Середньої Наддніпрянщини досі є однією з найбільших в Україні, попри всі втрати під час Другої Світової війни. Вона нараховує понад 2 тис. експонатів: це 300 цілих розмальованих трипільських ваз, 1500 уламків мальованого посуду, 170 глиняних статуеток людей і тварин, знаряддя праці з міді, каменю, кістки.
Володимир Черняк, народний депутат України, доктор, професор, заступник голови благодійного фонду «Трипілля», наголосив: «Трипільска культура — унікальне явище в історії людства. Вона відіграла важливу роль у становленні цивілізації на планеті Земля. Невдячне людство поки що як слід не оцінило цивілізаційної ролі трипільської культури, яка була локомотивом історії протягом 2,7 тисячоліть, починаючи приблизно з 5500 року до н.е. Саме в Трипіллі відбулась повна і остаточна перемога відтворювальної економіки, що було проявом тріумфу неолітичної революції. Впровадження землеробства у всій Трипільській культурі стало фундаментом цивілізації.

Трипільці подолали споконвічний страх перед голодом — і це було їхнім найвидатнішим досягненням.
У них з'явилось дозвілля для будівництва осілих поселень, виготовлення посуду, занять мистецтв. Це передусім міста, монументальна архітектура, система укріплень навколо міста, суспільний поділ праці, суспільна диференціація(жерці, воїни, ремісники, селяни, пастухи, слуги). Однією з головних ознак цивилізації є писемність. З'являється потреба вести облік, записувати обсяг урожаю, кількість слуг чи рабів, кількість слуг чи рабів, кількість витканої тканини. Отже, виникає писемність, що обслуговує потреби управлінського апарату, з зачатками математики.

Трипільські протоміста — гіганти

Справді, як тепер відомо, площа трипільського міста-гіганта становить 270 га, біля с. Талянки 450 га, біля с.Небелівка — 300 га. Всього відомо близько сотні подібних поселень. Відкриття такого розмаху стало можливим завдяки застосуванню археологами методів аерофотозйомки та геомагнітного картографування. Військовий топограф К. Шишкін, вивчаючи аерофотознімки місцевості поміж Бугом і Дніпром, звернув увагу на дивні прямокутники. Це були рештки стародавніх будинків, якірозташовувалися концентричними колами. Їх було сотні й навіть тисячі. Нині з'ясовано що будинки трипільців, до того ж, були двоповерховими.

Таким чином, за останні тридцять років радикально змінились та розширились наші уявлення про трипільську цивілізацію. Подібних маст-гігантів не знав жоден інший народ світу.
Ще з кінця XIX ст. вирують пристрасті меж істориками-»автохтоністами" та істориками«міграціоністами». Перші наполягають на органічному, спадкоємного зв'язку певного народу з найдавнішими мешканцями тієї землі, де він споконвіку живе, тобто вважають автохтоном. Другі пояснюють складний процес формування етносів (племен та народів) простим географічним пересуванням.
Звідки трипільці прийшли і куди поділись? Академік М. І. Вавилов визначив на Землі п'ять осередкі розташування даної культури, в їх числі й Малу Азію. Україну сере дних не назвав. Багато археологів вважаюсть, що трипільська культура з'явилася в Україні вже в готовому вігляді, тобто була принесена сюди через Молдову та Румунію, в межиріччя Дністра та буга з Малої Азії.
Її поступальні сліди фіксуються значною кількістю поселень. Трипільська культура в Молдові та Румунії побутує під назвою «Кукутені». Міграціоністи не вважають трипільців предками українців, мотивуючи це, крім уже наведених аргументів, ще й великим хронологічним розривом між добою Трипілля та нашим часом.
Вони стверджують, що традиції трипільців обірвались і ЖОДНИМ чином не відбились у наступних культурах на теренах України.