Последние блоги

Громадські слухання в Міносвіти мають запобігти тендерній корупції – Павло Білоножко

Громадські обговорення щодо скандального наказу №1088 про закупівлю шкільного обладнання на 200 млн. гривень повинні упередити корупційну складову, та дати відповідь – чи взагалі потрібен цей наказ. Про це напередодні в інформаційній агенції Інтерфакс за участю активістів велась розмова на круглому столі.



Нагадаємо, що скандал в освітянській спільноті виник на через неаргументовану тендерну специфікацію продукції шкільного обладнання, яке мають закупати регіональні управління освіти. На думку експертів, в наказі №1088 чітко прослідковується лобіювання інтересів окремих виробників під егідою ТОВ «Енглер», тоді як більшість українських виробників шкільного обладнання залишаються ні з чим. Подробиці можна почитати тут: Your text to link...

«Хочу анонсувати збори ініціативної групи по підготовці громадських слухань відносно наказу Кабміну щодо закупівлі предметів природничого та математичного напрямку для шкіл – звернувся до присутніх Павло Білоножко, лідер ГО «Інформаційний Майдан».

Ця проблема виникла не вчора. Більшість українських шкіл багато років залишались без оновлення матеріальної бази. Після того, як Кабмін виділив гроші на закупівлю шкільного обладнання, ми провели власне розслідування та з`ясували, що в наказі №1088 є всі ознаки корупційної складової. За тою специфікацією, що є в цьому наказі, від тендерів Міносвіти відрізана основна маса вітчизняних виробників. Натомість, невеличка група «своїх» постачальників буде роками освоювати 200 млн. гривень та збагачувати кишені чиновників Кабміну. Це неприпустимо, і тому ми ініціюємо громадські слухання, на яких маємо упередити корупцію. Ми хочемо, щоб на цих слуханнях учасники процесу – освітяни, виробники, експерти, батьки дітей, могли б відкрито висловити своє бачення та прийти до спільної думки, яке саме обладнання, в якій кількості, та на яких умовах потрібно українським школам. Тільки в такий відкритий та прозорий спосіб можна буде уникнути корупційної складової та забезпечити дітей якісним обладнанням. Треба взагалі визначити – чи потрібен той наказ, чи ні. В будь-якому випадку, він потребує кардинального доопрацювання під контролем громадськості та за участю всіх учасників процесу. Треба поставити фахівцям завдання — розробити досконалу специфікацію із персональною відповідальністю. Крім того, ми вимагаємо, щоб громадськість мала можливість повного контролю за подальшим використанням коштів на місцевих тендерах. Тільки так можна подолати корупцію!», — висловив свою думку Павло Білоножко.

«Пропоную зробити певні кроки для організації громадських слухань, а саме – зареєструвати нашу ініціативу в Мінюсті та визначити, які підготовчі заходи потрібні для повноцінної реалізації мети громадських слухань – взяв слово Валерій Пильгун, ГО «Антикорупційні громадські ініціативи».
На громадських слуханнях ми маємо почути відповіді на наступні питання — якою має бути специфікація обладнання для шкіл, якої якості мають бути ці найменування і яким чином буде відбуватись громадський контроль за реалізацією цієї програми. Можливо варто зробити презентацію якості товарів та принципів їх ціноутворення.

Щоб наша ініціатива мала офіційний статус, ми підготуємо лист-звернення до Міносвіти, в якому викладемо наші вимоги та бачення ситуації. Для належної організації громадських слухань, Міносвіти повинно провести підготовчу роботу. А саме – виділити приміщення, не пізніше ніж за 10 днів повідомити громадськість. Затвердити порядок денний слухань, регламент обговорення, та інші організаційні моменти. На мою думку, перед самими слуханнями було б доречно організувати круглий стіл за участю профільних експертів, де фахово обговорити технічні умови та принципи специфікації шкільного обладнання. Головним документом майбутніх громадських слухань має бути затверджений протокол», — зауважив Валерій Пильгун.

«Щоб облаштувати навчальний заклад, підприємці повинні опиратись на стандарти – долучився до дискусії Володимир Бондарчук, представник Української спілки підприємців. — Немає нічого поганого в тому, що шкільне обладнання має визначену специфікацію та високі стандарти якості. В галузі освіти повинні бути єдині правила гри для всіх, щоб не було хаосу та небажаних випадковостей. Тому головне питання, яке треба з`ясувати на громадських слуханнях – чому та на яких підставах були введені саме такі обмеження та специфікація. Кожна умова в тендері має бути чітко обґрунтована! Тому на громадські слухання має прийти автор цього наказу, та дати пояснення по всім пунктам, щоб були зрозумілі усі мотиви. Нехай пояснить, чим не догодили старі умови, в чому сенс і перевага нових, і тоді будемо приймати спільне рішення», — висловився Володимир Бондарчук.

«Безумовно, всі процеси у сфері освіти мають бути максимально публічними та відкритими, щоб було зрозуміло – що, куди, на яких умовах розподіляється. Щоб, наприклад, не продавали крейду за цінами айфонів. Ми маємо показати владі, що громадськість має свою позицію, з якою варто рахуватись», додав Андрій Хома, лідер ГО «Українська координаційна рада».

«Справа в тому, що дрібниці часто убивають гарні справи. Я вважаю, що не завдання Міносвіти розробляти специфікацію предметів шкільного обладнання, для цього є інші фахові структури, наприклад Держстандарт, — заявив Олексій Артемчук, ГО «Альтернатива». — А в цьому наказі бачимо ознаки корупції та лобіювання інтересів окремих виробників та постачальників. Ми не можемо дозволити знищити вітчизняного виробника, інакше криза буде посилюватись і ситуація призведе до колапсу», — підсумував Олексій Артемчук.

На заході також була присутня Анна Рахімова — представник онлайн-платформи «Світ молоді», яка об’єднує учнів та їх батьків. Вона висловила побажання, щоб до громадських обговорень активно залучались представники батьківських комітетів, шкільні вчителі, директори шкіл. В такій співпраці вона бачить потенціал розвитку української освіти за принципами побудованими на відкритості та взаємодії.

Підсумовуючи результати круглого столу, було прийнято рішення делегувати в оргкомітет майбутніх громадських слухань при Міносвіті уповноважених осіб від громадськості – Павла Білоножко та Олексія Артемчука.

5 квітня в Міносвіти на запланованих власних кулуарних слуханнях, планується підняти всі важливі питання та визначитись із датою повноцінних громадських слухань. Користуючись нагодою, оргкомітет запрошує всіх зацікавлених осіб долучитись до підготовки та участі в цих слуханнях!

Уголовное дело Лозинского было сфальсифицировано

Об этом заявили участники пресс-конференции в УКРИНФОРМ «Резонансное дело Лозинского. Новые повороты».





Представители юридического корпуса (адвокат Грицюк, независимый юрист Гарда, законник-доцент Бояров), екс-начальник Бориспольской колонии Орловский, представитель Голованивской общественности Леонов, а также Владимир Галец — руководитель Наблюдательного совета Бориспольского района, где расположена колония, в которой находится Виктор Лозинский, массово заявили о системных нарушениях в деле екс-нардепа Лозинского.

Громом среди ясного неба стало расследование журналиста Рудича Your text to link..., факты местной общественности Your text to link..., компьютерное моделирование события Your text to link..., из которых следует, что не «мирный грибник» Олейник пострадал от Лозинского, а как раз сам Виктор Лозинский получил 19 ножевых ранений от Валерия Олейника, который даже родную маму Любовь Евсеевну мучил-садировал.

В тот вечер, 16 июня 2009 года, выбив на поле возле Голованивского леса один из пистолетов из рук Олейника, нардеп Лозинский однако не смог лишить Олейника второго пистолета. И вынужден был вызвать оперативную группу Голованивского РОВД. 4 милиционера при участи шефа милиции Ковальского осуществили задержание «мирного грибника». Да так, что едва не получили две пули от «селянина».

Когда Олейника скорая помощь доставила в районную больницу, врач-хирург для его спасения сделал обезболевающее. После чего Олейник (употребивший ранее тяжёлые наркотики, но не сказавший об этом доктору) очень быстро умер.


(Интервью доктора с 38:00 мин.)

После этого против неугодного Ющенко и Януковичу нардепа-БЮТовца Лозинского открыли беспрецедентное криминальное дело, в котором фальсификация сидела на фабрикации и ложью погоняла.

В течение всего дела от участников сфабрикованного дела требовали кого-то «сдать»: от Лозинского – Тимошенко, а от егеря-браконьера Перепелицы – сдать соответственно Лозинского.

Но Голованивцы не сдались. В результате Василий Перепелица (коего пытали в СБУ) отсидел срок, а Виктор Лозинский находится в Бориспольской колонии до сих пор.

В среду состоится заседание судебной инстанции по поводу Условно-досрочного освобождения Лозинского. Как стало известно, местная Голованивская мафия боится возвращения Лозинского. Ибо Виктор Лозинский был жёстким противником поборов, кои практикует местная власть на Голованивщине в среде местных фермеров.



Источник: Your text to link...

Генпрокуратура и нардеп Кужель покрывают прокурорско-мошенническую ОПГ

Об этом на пресс-конференции в Союзе журналистов Украины заявил житель Запорожья Григорий Маловичко.



По его словам, он стал жертвой правового беспредела и преследования со стороны правоохранительных органов Обуховского района. В настоящее время он опасается за свою жизнь и просит СМИ и общественность не дать замять это дело.

Подробности этой ситуации Григорий Маловичко рассказал журналистам. Со слов потерпевшего приводим его историю, детали которой можно узнать, посмотрев фильм-расследование журналистов «Нашей версии», который был продемонстрирован на пресс-конференции.



В мае 2010 года предприниматель Вадим Дмитренко, глава фирмы «УНИТ» одолжил у своего знакомого жителя Запорожья Анатолия Маловичко тремя траншами на общую сумму 119 (сто девятнадцать) тысяч долларов США, о чем свидетельствуют соответствующие расписки. В качестве благодарности за услугу и в подтверждение своих честных намерений, Вадим Дмитренко оформил дарственную на участок в с. Плюты, Обуховского района, Киевской обл. на сына Анатолия Маловичко – Григория, который представлял интересы отца.

Однако в назначенный срок заемщик возвращать деньги отказался. Напротив, воспользовавшись связями в прокуратуре и местном Обуховском суде, он решает аннулировать дарственную, вернуть себе землю и оставить деньги. Чтобы вынудить семью Маловичко отказаться и от земли, и от денег, в 2014 году Обуховская прокуратура постановлением прокурора Юрия Дикого возбуждает против Григория Маловичко уголовное дело. Якобы он изначально решил мошенническим способом завладеть указанным земельным участком, значительно превышающим по стоимости сумму займа.

После задержания и освобождения под залог, Г. Маловичко начинают дергать в Обухов из Запорожья на допросы и следственные эксперименты. Причем, действия прокуратуры напоминали скорее издевательства, чем реальную работу – 5 раз приезжал «подследственный» на мероприятия и каждый раз вхолостую – то ответчика нет, то бумаги не подвезли, то еще что-то. На 6-й раз Г. Маловичко немного опоздал, что неудивительно при таких расстояниях и полной безответственности следственных органов. И это стало поводом для ареста Григория и заключения его под стражу!

Операция «прослушка»

В то же время в адрес семьи Маловичко шли постоянные угрозы со стороны братьев Дмитренко. Так, отца Григория Маловичко – Анатолия Маловичко жестоко избил младший брат Вадима Дмитренко – Виталий, при этом поломав ему ногу. Параллельно самого Григория всячески «обрабатывали» посредники в лице юристов Бузанова М.М и Ледовского О.С., которые не стеснялись при нем разговаривать по телефону и обсуждать свои дела с прокурором (уже бывшим) Юрием Диким. Требования к Григорию «стороны обвинения» были простыми и четкими – письменно отказаться от земли в пользу Дмитренко, а также от претензий по долгу (вернуть все расписки). Мало того, требовали также инициировать закрытие уголовного дела против Виталия Дмитренко. Мол, только тогда и его, Григория, дело тихо и по-быстрому закроют. В противном случае – уголовное преследование, и все прелести милицейско-прокурорского воздействия. Короче сгноим в карцере!

Поняв, что против него действует целая преступная группировка, Григорий Маловичко обратился в УБОП МВД. Те дали добро на проведение спецоперации (хоть какая-то подвижка!), предварительно получив санкцию в прокуратуре Киевской области. Далее, как в шпионских фильмах – в одежде Григория спрятали аппаратуру и за несколько дней общения жертвы с вымогателями, сумели записать неопровержимые подтверждения коррупционных действий как прокурора Ю. Дикого, так и его соратников-юристов, а также, братьев Дмитренко.

Прослушав эти записи, тогдашний Генеральный прокурор Украины Виталий Ярема дал добро на возбуждение уголовного дела и арест всей шайки. Собранные доказательства довольно быстро трансформировались в обвинительный акт, который передали в Обуховский суд (дело № 42014110000000413).
Об этом громком деле писали многие СМИ: Your text to link...
Однако дальше начали твориться странные вещи.

Нардепу суд не писан

В начале 2015 года на предварительное слушание дела против вымогателей в Обуховском районном суде неожиданно явилась народный депутат Александра Кужель, которая стала срывать заседание, угрожать расправой и обвинять во всех грехах семью Маловичко! Мало того, что такое недопустимое поведение в суде народного депутата само по себе нонсенс, равно как и явное давление на судей. Так, вдобавок, народный избранник открыто становится на сторону пойманных с поличным коррупционеров, доказательства вины которых записаны на пленку законным образом!

Более того, Александра Кужель начинает бомбардировать письмами и запросами Генерального прокурора Виктора Шокина и его зама Сакварелидзе, с требованием прекратить это «сфабрикованное дело» против прогрессивного айтишника Вадима Дмитренко, и взяться за «настоящих» преступников – отца и сына Маловичко.

Увы, госпоже Кужель — сотоварищи удалось нейтрализовать одного из них. За 60-летнего Анатолия Маловичко уже «взяться» не получиться – не выдержав стресса от физических и психологических травм, он перенес обширный инфаркт, а за ним инсульт. И 8 марта сего года скончался в институте Амосова.
Что касается «прогрессивного айтишника» Вадима Дмитренко, то заинтересованность Кужель в его защите объясняется просто – Вадим Петрович Дмитренко работает помощником Александры Владимировны Кужель. Однако это не дает никакого права народному избраннику нарушать закон, прикрывать мошенников и вымогателей.

Принуждение к коррупции

Тем не менее, такие активные истеричные действия Кужель таки сделали свое дело. В ГПУ постановили провести фоноскопическую экспертизу полученных записей разговоров коррупционеров. То есть прокурорские решили сами себя еще раз проверить – тот ли объект они прослушивали, и законно ли они это делали(?!). И это в то время, когда дело было процессуально закончено и готово для передачи в суд!

Что же принудило прокуроров пойти на нарушения закона – как это ни странно звучит в контексте к сей правоохранительной структуре. Оказывается, якобы возникли сомнения – а те ли люди на пленке, и достаточно ли убедительно они шантажируют потерпевшего. Такие действия являются противозаконными и противоречат нормам и логике следствия. Однако на приеме у заместителя генпрокурора ГПУ Юрия Столярчука последний прямо сказал Маловичко – «Я понимаю, что это незаконно, но есть мнение, что так надо». Можно только представить уровень и интенсивность давления на ГПУ и следствие, если при сегодняшней ситуации в ГПУ, при всем внимании к их действиям в свете скандала вокруг дела о «бриллиантовых прокурорах», они снова готовы идти на явное нарушение закона!

Как сообщила адвокат потерпевшего Татьяна Зелькина, на момент пресс-конференции уголовное производство по обвинению Юрия Дикого и других соучастников преступления закрыто, и где в настоящее время прокурор-вымогатель – неизвестно. Хотя в прокуратуре Киевской области утверждают обратное и заявляют, что дело находится на дорасследовании в Киево-Святошинской прокуратуре. Однако никаких документов и бумаг, подтверждающих эти слова, стороне жертвы произвола не дают.

Геращенко поможет?

Как бы то ни было, Григорий Маловичко сдаваться не собирается, и надеется, что широкая огласка и общественный резонанс не дадут замять это скандальное дело, и виновные понесут справедливое наказание согласно закону.

В настоящее время ситуация находится под контролем у народного депутата, советника министра МВД Антона Геращенко, который по уважительным причинам не смог принять участие в пресс-конференции. Именно он в свое время посоветовал Григорию обратиться в УБОП, обещая помочь с этой ситуацией. Хватит ли у нардепа сил и влияния сдвинуть эту коррупционную глыбу — узнаем в ближайшее время.

В то же время, над самим Григорием Маловичко снова сгущаются тучи. Новый прокурор Обуховского района Дмитрий Жительник угрожает открыть против него очередное фейковое дело.

В Міносвіти хотіли роздерибанити 200 млн. гривень на шкільне обладнання

Про це заявили активісти на прес-конференції в Інтерфакс.



Як заявив голова ГО «Інформаційний Майдан» Павло Білоножко, до них в організацію звернулись викладачі шкіл, технікумів, профтехучилищ із заявою про махінації в системі освіти, а саме – в системі забезпечення навчальним обладнанням. Юристи об`єднання вивчили ситуацію та викрили злочинну схему.

«Кабмін виділив Міносвіти 200 млн. гривень для закупівлі обладнання для навчальних закладів. Далі кошти рухаються в обласні управління освіти, які будуть визначати, скільки чого і кому потрібно. Але головним корупційним механізмом виступає відповідний наказ Міносвіти, в якому докладно прописуються ознаки та специфіка необхідного закладам обладнання. Виходячи з цих параметрів, умовам тендеру відповідає лише одна фірма, а решта вітчизняних виробників та постачальників залишаються фактично на узбіччі процесу. Для гарного оформлення цієї корупційної схеми придумали Асоціацію виробників та постачальників засобів навчання та навчального обладнання, яка фактично складається із ТОВ «Енглер», яка й буде розпоряджатись усіма коштами та прибутками», — зауважив лідер ГО «Інформаційний Майдан».

«Ми бачимо в цій схемі явні ознаки корупційної змови, в якій замішані як міністр освіти Сергій Квіт, так і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, бо без його відома нічого не робиться. Зараз ми бачимо суцільний занепад системи освіти в державі, вчителі жаліються, що нічого не оновлювалось десятиріччями. Кошти, які виділяються з центру до більшості шкіл та навчальних закладів, особливо в регіонах, не доходять. Тим часом, влада вигадує нові засоби незаконного збагачення за рахунок дітей — майбутнього України! То ж ми вимагаємо від влади, від правоохоронних органів негайно розібратись в цій ситуації та притягти винних до відповідальності. Також ми ініціюємо громадське обговорення проблем та корупції в системі освіти — всі ланки системи освіти мають об’єднатись заради майбутнього України», — підсумував Павло Білоножко.

Про деталі схеми в Міносвіти розповіла юрист, правозахисник Марина Помазанова: «Коли цей скандальний наказ з`явився на сайті Міносвіти, почався шквал дзвінків від невдоволених вчителів. І тоді наказ зник. Але ми знаємо його зміст та маємо копію. Відповідно до положень реалізовувати цей наказ мав новостворений «Інститут модернізації змісту освіти», який з`явився 26 листопада 2014, під шумок війни, шляхом розділення «Інституту інноваційних технологій і змісту освіти» на дві структури — вже згадану та «Інститут освітньої аналітики», — розказала Марина Помазанова.

«Це було зроблено для того, щоб мати можливість реалізовувати різні схеми по незаконному освоєнню бюджетних коштів, чим і зайнявся новостворений інститут. Яскравий приклад – цей тендер на 200 млн. Якщо подивитись на перелік обладнання, що має бути закуплено, то можна знайти там «запчастини від адронного колайдера» — якісь надкоштовні іноземні вимірювальні датчики, інші прилади незрозумілого значення. Більше того, вимоги до виробника цих засобів прописуються такі, що їм відповідає лише один виробник та лише один імпортер цієї продукції! Як наприклад — електронних планшетів. Те ж саме стосується й більш простого обладнання – хімічних колб, глобусів, логарифмічних лінійок та ін. Майже всі вони мають дуже точно прописані параметри, розміри – саме такі, які виробляє лише певний виробник! Чому саме такі, а не інші – пояснень немає. Проте решта вітчизняних виробників залишаються без замовлень та засобів до існування! Від такого дорогого та незрозумілого обладнання ніякої користі, лише знищення вітчизняного виробника», — поділилась думкою Марина Помазанова.

З її висновком погоджується й голова ВМОПВВ «Альтернатива» Олексій Артемчук, що представляє інтереси вітчизняних виробників: «Більшість виробників навчального обладнання не розуміють, як за новими умовами та вимогами взагалі приймати участь у державних тендерах! Їх навмисно залишають поза процесом. В цій схемі диявол криється в деталях — лоти тендеру розроблені таким чином, що в кожному з них є по одній позиції, яку може задовольнити лише певний, конкретний постачальник. В результаті, ці лоти виграють лише «свої фірми», звичайно ж, за відповідні відкати. Міносвіти не має займатись розподілом коштів, а має реформувати систему освіти, приймати нові, прогресивні програми! Бо рівень вітчизняної освіти дуже низький, особливо у вузах, що кожен рік випускають безробітну масу! Ситуацію треба негайно рятувати», — поділився своєю думкою представник виробників.

З ним погодився й голова Української координаційної ради Андрій Хома: «За нашою інформацією, за 2015 рік, на тендерах Яценюка, було виведено з бюджету 50 млрд. гривень. Те, що Янукович хотів красти 10 років, Яценюк прискореними темпами вкрав за 2 роки! Продовжує руйнуватись система освіти, нерухомі активи виводяться із суспільної власності. Будь яка реформа повинна викривати негативні явища та змінювати правила гри, але цього немає, бачимо лише погіршення умов для простих людей. Вважаю, що президент України Петро Порошенко повинен взяти на себе всю відповідальність за процеси, що відбуваються в Україні!», — підсумував Андрій Хома.

На прес-конференцію несподівано завітав заступник міністра освіти Павло Хобзей, який був куратором цього наказу. Він намагався виправдати своє керівництво та пояснити причини цієї ситуації. За його словами, ні він, ні міністр не в курсі, що в наказі про забезпечення обладнанням навчальних закладів є корупційна складова. Проте як тільки почались невдоволення, то наказ відкликали! Як стверджує Павло Хобзей, така прискіпливість та точність до деталей в тендері викликана, передусім, бажанням закупити дійсно передові та новітні засоби, які б відповідали вимогам часу. Зараз на сайті Міносвіти з`явиться новий, доопрацьований наказ, який буде винесено на обговорення.



Заступник міністра дав слово активістам та всім учасникам прес-конференції, що особисто докладе всіх зусиль, щоб не допустити корупції в цьому тендері. Він подякував громадськості за критику та втручання і пообіцяв особисто пристати до громадського обговорення проблем в системі освіти.

Що ж, можна вважати, що перший раунд у Міносвіти виграла громадськість. Але попереду ще довгий та напружений шлях боротьби за краще майбутнє української освіти.

Пограничники отпустили правозащитника Эдуарда Багирова

Несколько часов назад в Интернете и соцсетях прошла информация о задержании пограничниками украинского правозащитника Эдуарда Багирова на КПП «Каланчак» (Херсонская обл.)



Журналистам «Нашей версии» удалось дозвониться до Эдуарда Багирова и получить информацию из первых рук. Как оказалось, на КПП «Каланчак», начальник 2-го ВИПС «Червоный Чабан» Александр Панчук отказал Э. Багирову во въезде в АР Крым, временно оккупированную РФ.
«Тем самым пограничники грубо нарушили нормы действующего уголовного законодательства Украины, в частности ст. 170, 171 УК Украины о недопустимости препятствования деятельности общественных организаций и журналистов, — рассказал по телефону Эдуард Багиров. — У нас была рабочая командировка в г. Симферополь, с целью проинспектировать условия содержания под стражей граждан Украины в местных СИЗО. Основанием для нашей поездки послужил приказ №116/7 Министерства юстиции от 5.06.2014г. Согласно этому приказу, была создана рабочая группа по вопросам защиты прав осужденных и лиц, взятых под стражу, которые находятся на территории АР Крым. Я возглавляю эту рабочую группу.

Свои действия пограничники мотивировали неким решением суда. По возвращению в Киев мы изучим все обстоятельства этого инцидента и дадим ему правовую оценку», – поделился своим видением ситуации Э. Багиров.


На фото: Документ, запрещающий въезд группы Э. Багирова в Крым


На фото: Приказ Минюста о создании рабочей группы

Щоб Україна перейшла на цифрове мовлення треба усунути мафію Княжицького-Сівковича від керівництва Концерну РРТ – Павло Білоножко

В прес-центрі УКРІНФОРМ відбулась прес-конференція на тему: «Проблеми цифрового телебачення в Україні».

Чому не відбулося цифрове телебачення в Україні, і як це впливає на інформаційну безпеку держави. Чому гальмується розвиток цього надважливого напрямку, хто відповідальний? Про це розповіли учасники прес-конференції.



Павло Білоножко, лідер ГО «Інформаційний Майдан»: «В 2015 році Україна повинна була перейти на цифрове мовлення, відповідно до міжнародних угод 2006 року в Женеві. Але цього не відбулося. Ліцензія компанії «Зеонбуд», що мала забезпечувати перехід на цифру, була сфабрикована – компанія не виконує вимоги та має бути позбавлена ліцензії!» – заявив активіст.

Про технічні проблеми розповів Анатолій Антоненко, екс-гендиректор Концерну РРТ: «Почему не перешли в прошлом году на цифру? То, что было сделано «Зеонбудом» – сеть из 4-х мультиплексов оказалась маломощной. Как и предсказывали специалисты Концерна РРТ и профильная академия связи в Одессе – такая сеть могла обеспечить только 60% населения Украины. И то в городах с высокой застройкой эта цифра будет ниже — дома перекрывают друг другу сигнал (например, половина Троещины в Киеве не видит цифру). И хотя «Зеонбуд» заявляет, что покрытие 95%, это не отвечает действительности. Специалисты Концерна РРТ провели расчеты и доказывают, что реальное покрытие не более 60-65%. Даже Национальный совет по телевидению и радиовещанию заявлял, что «Зеонбуд» не сможет выполнить обязательства.

Что нужно для должного покрытия цифрой всей Украины, чтобы люди имели доступ к цифровому вещанию?

Качество сигнала зависит от высоты подвеса антенны, от коэффициента мощности антенны, от мощности передатчика. Проект «Зеонбуда» выполнен наспех и поэтому все эти критерии не соблюдаются. Прилепили антенны на мачтах, мощности передатчиков явно занижены.

Есть два пути. Первый – умощнить сеть «Зеонбуда». Но я думаю, что «Зеонбуд» не заинтересован в этом. Поэтому, логичней эту задачу передать Концерну РРТ, у которого есть все ресурсы и возможности довести покрытие цифрой до 95%.

Второй путь – выдать лицензии на 2 мультиплекса Концерну РРТ для создания своей собственной сети. Думаю, что при нынешней технической базе РРТ с большой сетью мачт, аналоговых передатчиков, их легко перевести в цифровой формат, заменив только возбудитель. В таком случае, нужно будет провести синхронную процедуру – выключение аналога и одновременное включение цифрового сигнала.

Мы, специалисты РРТ, предлагали сделать в Концерне сеть – 2 мультиплекса с 359 передатчиками разной мощности, и довести общую мощность сети до 800 киловатт. Этого было бы достаточно для нормального покрытия цифрой всей территории.

Для чего это нужно? Концерн РРТ при отключении аналогового вещания и не участвуя в строительстве цифровой сети, становится банкротом. Из 650 млн. дохода РРТ – 400 млн. это аналоговое ТВ! В противном случае, Концерну РРТ не хватит денег на свою деятельность и обеспечение функционирования всех систем.

Утверждение некоторых деятелей, что дескать, обойдутся без РРТ – лишено логики и смысла, ведь 90% оборудования «Зеонбуда» расположено на технических средствах Концерна РРТ и все это необходимо поддерживать в нормальном состоянии.

Также налицо выгода для украинских телеканалов. Если Концерн РРТ построит свою цифровую сеть, где в мультиплексах будет до 28 основных телеканалов, цену для них можно будет уменьшить минимум в три(!) раза по сравнению с нынешним аналогом. У остальных цена тоже не увеличится, при лучших условиях», — підсумував Анатолій Антоненко.

Як швидко завоювати інформаційний простір Донбасу!

«В Донецькій області трансляцію мовлення забезпечують 3 передавальних центри – Донецький, Маріупольський, Краматорський. В Донецькому — зона охоплення 100 км. Його дивляться також у сусідніх областях. Якщо відновити Краматорську вежу – вона покрила б захоплені території українським мовленням, і набагато було б краще з інформацією на Донбасі. Крім того, у Запорізькій області, в трансляційній башті у селищі Комиш-Зоря можна поставити передавачі, які подавлять російські канали на Донбасі, забезпечивши українське мовлення на окупованих територіях та інших районах півдня України. Для цього є всі можливості! В Концерні РРТ є готові металоконструкції, є своє БМУ, яке може змонтувати ці опори дуже швидко», — Анатолій Антоненко, екс-гендиректор Концерну РРТ

«Ми закликаємо Президента, владу, всіх фахівців-патріотів звернути на це питання особливу увагу. Ми не хочемо знищувати «Зеонбуд», не зважаючи на те, хто є власниками цієї компанії, навіть при всіх їхніх порушеннях», – заявив Павло Білоножко

«Тільки залучивши потужну державну структуру, якою є РРТ, що має 560 веж, велику мережу та засоби технічного забезпечення, можливо зробити повноцінний перехід на цифрове мовлення. Але Концерн РРТ намагаються виставити у поганому світлі, кажуть, що він не спроможний робити свою справу, бо це дуже дорого. Це не правда!

Нинішнє керівництво Концерну заявило уряду, що треба 1 млрд. гривень, щоб побудувати лише один мультиплекс. Ми вважаємо, що ця сума завищена мінімум в тричі! І для повноцінної конкурентної мережі треба не один, а хоча б два мультиплекси, щоб встановити мовникам реальну ціну, яку б вони платили Концерну за максимальне покриття!

Зараз на кону стоїть питання національної безпеки України. Якщо мережа розповсюдження мовного сигналу перейде в приватні руки, то інформаційна безпека Держави буде залежати від діяльності та намірів приватних осіб.

Ми бачимо, що «Зеонбуд» некерований, не виконує вимоги Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Населення повинно мати можливість купувати передавачі за ринковою ціною, а не в тричі дорожче, як пропонує «Зеонбуд»! Отже, виходить дуже неприємна та загрозлива ситуація.
З одного боку, лобісти «Зеонбуду» відстоюють свої комерційні інтереси, гальмують розвиток цифрового мовлення. З іншого — теперішнє керівництво РРТ, і про це ми неодноразово заявляли та доводили фактами, виступає агентами російських спецслужб! Вся діяльність РРТ останніх років була спрямована на здачу національних інтересів на користь Росії. Звичайно, їм не вигідно, щоб національний ефір, цифрове покриття, контролювала держава, як це є в Росії, Білорусі.

Якщо керівництво РРТ, що дезінформує суспільство, не зміниться, то реальний перехід на цифру не відбудеться, а українська інформаційна безпека буде під контролем ворожих сил.

Треба очистити РРТ від зрадників. Ми звертаємо увагу ГПУ, СБУ – керівники РРТ і зараз фінансують зарплати спеціалістів, що забезпечують трансляцію пропаганди російських каналів на Донбасі – Луганськ, Донецьк, Ровеньки! А це призводить до ескалації конфлікту, нових жертв та віддаляє мир.
Ліцензія на впровадження цифрового мовлення «Зеонбуду» видана незаконно. Зараз по цьому питанню розслідується кримінальна справа. Власниками «Зеонбуду» є представники сім’ї Януковича. Вони являються монополістами, що гальмують цифрове телебачення. Ми закликаємо, щоб ліцензія по 2-м мультиплексам «Зеонбуду» була анульована.

Держава повинна мати повний контроль над засобами розповсюдження масової інформації в країні, особливо, в час, коли йде війна з Росією.

Треба зупинити «мафію Княжицького», куди входить нинішній гендиректор РРТ Володимир Іщук, пов'язаний з катом Майдану Сівковичем, звільнений за фінансування тероризму колишній гендиректор Олександр Півнюк, Тетяна Попова, що покривала Півнюка. Ці люди, доки мають владу та вплив, ніколи не дозволять розвивати в Україні цифрове телебачення та відновити державний контроль над трансляцією телеканалів. Вони будуть подавати недостовірну інформацію та дезінформувати керівництво Держави.

Тому ми офіційно звертаємось до влади, ГПУ, НАБУ, СБУ, Національної поліції – прореагувати на факти корупційної змови у Концерні РРТ що стосується впровадження в Україні цифрового телебачення. Ми сподіваємось, що ГПУ доведе справу проти Іщука, якого звинувачують у державній зраді, бо ніякі зміни не відбудуться, допоки він при владі у РРТ. Також треба взятись за помічника Іщука — Богданова, що забезпечує всі дії по саботуванню інтересів Держави. Треба зупинити злочини та попередити можливі зловживання, які шкодять Україні та занурюють її у хаос.

Ми сподіваємось, що в Україні, попри всі труднощі, зараз будуть відбуватись зміни і реальна боротьба з корупцією та проведена справжня люстрація тих, хто зраджує інтересам України», — підсумував Павло Білоножко.

Відео з прес-конференції:

Осторожно! Рейдеры-поджигатели заберут ваш дом!

В Украине набирает обороты новый вид рейдерства против обычных граждан, а именно — грубый и противозаконный захват их помещений и домов путем вынесения коррумпированных судебных решений на основании сфальсифицированных экспертиз!

Об этом шла речь на пресс-конференции в Национальном союзе журналистов Украины при участии правозащитника Эдуарда Багирова и пострадавших от мошеннических действий.




По словам Эдуарда Багирова, если в 90-е и 2000 годы в зоне риска потерять жилье были неблагополучные владельцы квартир, домов, то в последние годы под прицел мошенников все чаще попадают законопослушные граждане, которые не имели до этого личных проблем.

Схема, о которой идет речь, отработана до мелочей.

Мошенником покупается часть частного или малоквартирного дома, или комната в коммунальной квартире. Далее устраивается умышленный поджог или потоп. Конечно, никаких ценных вещей «хозяина-поджигателя» в этом огне не уничтожается, а в воде не тонет. Но об этом знаем только мы с вами. Соседи — совладельцы дома или квартиры ничего не подозревают и даже готовы помочь горе-погорельцу кто чем может. Но ему не нужна помощь. Ему нужна вся собственность — весь дом. А кроме этого — еще и возмещения морального и материального урона.

Через подставных или подкупленных экспертов делаются сфальсифицированые экспертизы, согласно выводам которых виновниками пожара или другого бедствия становятся ни в чем не повинные соседи мошенника. Далее подается иск в суд, где купленный судья очень быстро выносит решение о взыскании с «виновников» средств в пользу истца. Это могут быть астрономические, миллионные суммы, которых у честных людей никогда не было.

Далее судом выносится решение на отчуждение имущества псевдо-виновников в пользу злоумышленника, и таким образом дом, вся квартира становятся собственностью мошенника.

По такой схеме сейчас активно работают злоумышленники по всей Украине.

Случай, который рассматривался на пресс-конференции, является показательным в этом плане.

Жертвами мошенника стала семья Татьяны Дмитриевны Жигала, ее ныне покойной матери Елены Николаевны, а также дяди Татьяны Дмитриевны — Яшкира Алексея Васильевича.

Они владели 2/3 дома и 10 сотками земли в селе Белогородка, Киево-Святошинского района, Киевской области, по адресу: ул. Почтовая, 3. Еще треть принадлежала другому дяде, у которого в 2003 году эту часть приобрел Гребцов Сергей Владимирович. В приобретенной части стал постоянно проживать его отец – Гребцов Владимир Николаевич с женой.

С первого дня проживания они всячески давили на Татьяну, ее мать и дядю с требованием отдать им весь дом и участок, а взамен предлагали старый дом в том же селе. Шли угрозы физической расправы.
В 2008 году произошел пожар в новостройке Гребцових, которая прислонялась к основному зданию — загорелась часть, которая была в стадии строительства. Огонь также немного задел сторону Жигала.

Существуют большие подозрения, что это был умышленный поджог дома Гребцовым — есть показания свидетелей. В любом случае все показывает, что огонь шел с его стороны.

Гребцов же обвинил в поджоге семью Жигала и через своих экспертов была сфальсифицирована экспертиза и уничтожены следы пожара, чтобы невозможно было восстановить истину.


Дом Гребцова после пожара

Далее с нарушением норм закона и процедуры, проведена оценка имущества «погорельца» Гребцова — сумма убытков составила почти 1 млн. гривен!

В 2011 году «знаменитый» судья Киево-Святошинского суда Дмитрий Усатов, с грубыми нарушениями норм и законодательства, вынес решение — удовлетворить иск в 1 млн. 300 тыс. грн. в пользу Гребцова. Апелляция и кассация оставили это решение в силе. Не выдержав давления, от скитаний умерла мать Татьяны Жигала — Елена Николаевна.

Через некоторое время тайно, без предупреждения, были проведены незаконные торги. Имущество Жигала – дом и 10 соток оценили в жалкие 47 000 гривен и продали подставным людям. Сейчас всем распоряжается Гребцов.


Дом Жигала после действий Гребцова

В настоящее время дело проходит по новому судебному кругу. Опять идут давление и угрозы. 15 февраля, в 14.00, на Владимирской, 47 будет слушаться апелляция, от которой будет зависеть не только судьба пострадавших, но и судьба украинского правосудия как такового.

«Международная лига защиты прав граждан Украины» берет это дело на особый контроль.

Между тем, в деле появились положительные сдвиги — после многочисленных жалоб и обращений Киево-Святошинский отдел милиции открыл дело против Гребцова по обвинению в мошенничестве.

Будем надеяться, что справедливость и закон будут восстановлены, а мошенники понесут суровое наказание.

«За свое бездействие и халатность прокурор Киева Валендюк должен быть уволен!» - Эдуард Багиров

Киевские прокуроры «кинули» на квартиру мать-одиночку и предлагают ей идти в суд. Об этом на пресс-конференции в Cоюзе журналистов рассказал председатель правления «Международной лиги по защите прав граждан Украины» Эдуард Багиров.



В его организацию за помощью обратилась мать-одиночка Анна Мамонова, сотрудница документально-экспертного отдела прокуратуры г. Киева, с просьбой помочь отстоять права на свою квартиру, которую она получила несколько лет назад.

Со слов пострадавшей, и как это видно из документов, в 2012 году Анна Мамонова, после многих лет добросовестной службы в прокуратуре и проживания в служебном общежитии, наконец, получила ордер на однокомнатную квартиру по адресу: Киев, ул. Васильченко, 12, кв. 33., куда планировала переехать с дочкой.

На момент выдачи ордера, там проживал некто Шапран Николай Иванович, бывший работник прокуратуры из отдела по борьбе с организованной преступностью, ныне пребывающий на пенсии. Тот, в свою очередь, должен был переехать в 3-х комнатную квартиру по адресу: бульвар Кольцова, 14-д, кв. 149, на которую получил соответствующий ордер в прокуратуре.

Однако коллега освобождать однокомнатную квартиру отказался, мотивируя это тем, что якобы делает ремонт в новой квартире и не может пока туда въехать. Таким образом, Николай Шапран морочил голову женщине больше 3-х лет. Никакие жалобы начальству и личные беседы выселить его не помогали! Самое интересное, что все эти годы квартплату, как хозяйка по документам, уже платила Анна Мамонова!
Как оказалось, экс-прокурор даже и не думал уступать квартиру законному владельцу. Когда в очередной раз Анна решительно потребовала впустить ее в свою квартиру, так как ее выгоняют из общежития (она ведь тоже занимает там чью-то комнату!), Николай Шапран заявил, что вообще не собирается никуда съезжать! Рассказал, что его квартиры уже нет, он не знает где она и предложил Анне обращаться в суд, не забыв добавить что «нет у тебя никаких шансов у меня выиграть».

«Я начала обращаться во все инстанции, в прокуратуру, в горадминистрацию, лично обратилась к прокурору г. Киева Олегу Валендюку с просьбой разобраться в ситуации и вернуть мою квартиру, но везде получила отказ и равнодушные советы обратиться в суд. Но вы же понимаете, каково это — судиться с прокуратурой!», — говорит Анна, и надеется на общественность и СМИ, что ей с ребенком не придется жить на улице.


На фото: Анна Мамонова с дочкой

По версии прокуратуры, во всем виновато некое ТОВ «Стиль-блюз» якобы нарушившее условия выделения квартир. Те в свою очередь, кивают на других, концы в воду! По словам пресс-секретаря прокуратуры Надежды Максимец, сейчас ведется следствие и выясняется – куда и почему пропала квартира. Но это выглядит как неумелая попытка сохранить лицо. Ведь при желании, прокурор Киева мог бы решить вопрос с незаконно захваченной квартирой Анны Мамоновой за пару звонков, приняв волевое законное решение.

Хотя о каком законе мы говорим? Раньше прокуратура могла творить беспредел и оставаться безнаказанной, но никогда не обижала своих работников. Сейчас, видимо, наступила полная деградация ведомства на Предславинской, которого люстрация практически не затронула. Ведь сам и.о. прокурора Олег Валендюк занимает эту должность фактически незаконно, будучи справедливо люстрированным ранее, но восстановленным решением «карманного» суда, где теперь предлагают судиться Анне Мамоновой.

По словам Эдуарда Багирова, этот вопиющий и парадоксальный случай лишь верхушка айсберга, за которым скрывается целый пласт незаконных действий и коррупционных схем в Киевской прокуратуре.

«За свое бездействие и халатность прокурор Киева Валендюк должен быть уволен! Что это за прокуратура, которая не может защитить от коррупции даже своих сотрудников! Разве в состоянии этот прокурор бороться с преступностью? Мы обратились в Генеральную прокуратуру и будем добиваться личного приема у генерального прокурора. На этой встрече обязательно потребуем увольнения и.о. прокурора Киева Олега Валендюка, который явно не справляется со своими обязанностями!» — подытожил Эдуард Багиров

Киевские прокуроры «кинули» на квартиру мать-одиночку

Об этом сообщает пресс-служба «Международной лиги по защите прав граждан Украины».

В среду, 10 февраля, в 13.00, в пресс-центре Союза журналистов, что на Крещатике 27-а, президент «Международной лиги по защите прав граждан Украины» Эдуард Багиров собирает журналистов и общественных деятелей, чтобы раскрыть доселе неслыханную схему коррупции в Киевской прокуратуре.



Речь идет о присвоении, незаконной продаже и прочих махинациях с квартирами, выделяемых для сотрудников Прокуратуры согласно законодательству и правовым нормативам. В результате, с учета и поля зрения бесследно исчезают одно, двух, трех комнатные служебные квартиры.

В частности, будет представлена история матери-одиночки Анны Мамоновой, сотрудника документально-экспертного отдела городской прокуратуры, у которой прокуроры Киева украли 1 комнатную квартиру, а саму оставили с ребенком на улице!

По словам Эдуарда Багирова — этот вопиющий и парадоксальный случай лишь верхушка айсберга, за которым скрывается целый пласт незаконных действий и коррупционных схем.

Какое отношение имеет к этому и.о. прокурора Киева Олег Валендюк и кто покрывает эти аферы, правозащитники расскажут на пресс-конференции.

Керівництво Концерну РРТ цілеспрямовано зраджує Україну

Про це на прес-конференції в ІНТЕРФАКС присвяченій підсумкам року, заявили представники ГО «Інформаційний Майдан»




Приводом зібратись стало нещодавнє рішення ВССУ (касація) по справі екс-керівника Концерну РРТ О.В. Півнюка — остаточно відмовити йому у поновленні на посаді директора.

«Безумовно, це рішення суду останньої інстанції — наша дуже важлива перемога! — заявив лідер ГО «Інформаційний Майдан» Павло Білоножко. — Зараз ми можемо підвести деякі підсумки нашої боротьби із корупціонерами, посібниками сепаратистів, що мають вплив на ключові галузі. 2015 рік почався із звільнення керівника Держспецзв’язку Звєрєва, за яким тягнеться низка антидержавницьких, протизаконних дій, а завершується остаточним звільненням Півнюка. Це дає надію, що наша робота, наша діяльність дає результат та не дозволяє ворогам України вільно дихати на своїх місцях, і ми не відступимо від своєї мети – очистити владу від зрадників та корупціонерів», – звернувся до журналістів правозахисник.

«Багатомісячна епопея із звільненням Півнюка завершилась нашою беззаперечною перемогою, це гарна прикмета – закінчувати рік із плюсом у важливій справі, — взяла слово правозахисник, адвокат Марина Помазанова. — Група активістів, народних депутатів своєю активністю, постійним тиском змусили суддів діяти згідно із законом. Були погрози, залякування, були спроби закрити судові засідання від ЗМІ, але ніщо не допомогло цим людям втриматись на своїх посадах. Та це лише початок.
Зараз на контролі «Інформаційного Майдану» і громадськості знаходиться близько 30 судових впроваджень, більшість з яких стосуються порушення трудових відносин колишнім та теперішнім керівництвом Концерну РРТ. Це — самоуправство, перешкоджання діяльності профспілок, перевищення службових повноважень, нанесення тілесних ушкоджень, порушення умов безпеки праці, тощо. По всіх фактах відкриті кримінальні справи і ми не дамо їх замовчати. Наприклад, маємо гучну справу із масовим недопуском співробітників РРТ на їх робочі місця. Більше 30 людей кілька місяців просто не пускають на роботу, при чому усім виплачують зарплатню в повному обсязі. Це абсурд, коли керівництво платить гроші, щоб не бачити незручних людей у концерні! Деяких людей поновлюють на посадах, але відправляють їх працювати в гараж!

Також ми зіткнулись із дуже неприємною тенденцією постійних спроб зміни підслідності у резонансних справах. Згідно із законом, справи у яких звинувачують керівництво РРТ, зокрема фінансування сепаратизму, державна зрада, мають чітку підслідність СБУ. Але їх чомусь «розслідує», а насправді всіляко затягує, робить спроби закриття відомство МВС.

Щоб не виконувати своїх обов’язків, слідчі МВС застосовують так зване «розмивання» справ, коли зібрані матеріали та важливі докази «пришивають» до іншої малозначної справи, із закриттям якої всі важливі документи вилучаються та йдуть до архіву. Або ж у важливу справу вкидають купу сторонніх документів, які розмивають картину та заважають зосереджуватись на головному. Така схема діє у більшості резонансних справ що стосуються розстрілів на Майдані, котлів в АТО, корупційних розслідувань щодо вископосадовців. Тому й досі не має жодної доведеної до суду справи!

Та хочу заявити, що ніякі підступні прийоми та ухиляння від своїх обов’язків корупціонерам не допоможуть. Ми розділили всі справи між активістами та уважно слідкуємо, щоб не дати можливості слідчим порушувати закон і тягнути слідство. Наша команда професіоналів не дозволить замовчати численні зловживання в концерні РРТ, буде стояти на сторожі закону та інтересів України. А інтереси України, якщо брати діяльність Концерну РРТ, продовжують систематично порушуватись в реальному часі. До цих пір Концерн РРТ, де при владі залишилась стара команда на чолі з Іщуком, продовжує платити людям, які забезпечують трансляцію російських каналів на захопленій території Донбасу. А це значить, що зомбування людей російською пропагандою продовжується. Ми відчуваємо колосальний тиск з боку влади на найвищому рівні. Навіть відверто злочинні дії директора Іщука, такі як купівля за державний кошт квартири на вул. Щорса у Києві, залишаються поза увагою влади. Справу відкрито, і за законом директор як мінімум має бути відсторонений від своїх обов’язків на час розслідування. Але він продовжує працювати та творити свої корупційні справи, не зважаючи на 25 аркушах підозр, які йому було висунуто! Проте ми не складаємо зброю і будемо вимагати від керівництва Держави звільнення Іщука та притягнення його до кримінальної відповідальності», — розповіла журналістам Марина Помазанова.

«Хочу підкреслити, що такі дії та ситуація, яку ми спостерігаємо навколо Концерну РРТ – це не випадковість, а прикра тенденція сьогодення. Ми бачимо, що влада в країні демонструє свою неспроможність проводити реформи та боротись із корупцією. Бачимо, як себе ведуть перші особи Держави, як вони намагаються покривати зрадників України, чинять спротив діяльності правозахисників, а посаду заступника міністра інформації займає одіозна Тетяна Попова, вся діяльність якої спрямована на програш України в інформаційній війні. Та хіба це можливо, щоб прем`єр-міністр покривав керівника Концерну РРТ Іщука, тому що отримав від нього хабар за призначення!? Це ж він, наш прем’єр-міністр, кричав на Майдані, що за Україну не боїться навіть «кулю в лоба» отримати. Говорив про «кулю в лоба», а отримав ліктем в зад! Ось і вся вартість його слів, як і його поплічників при владі.

В будь якому разі ні ми, ні народ України цього терпіти не буде. Ми закликаємо всіх патріотично налаштованих правоохоронців об’єднатись проти зрадників і агентів ФСБ та разом зламати хребет цій багатоголовій гідрі, й будемо робити все можливе, щоб корупціонери у владі були звільнені та отримали справедливе покарання за свої дії», — підсумував Павло Білоножко

Колишньому директору Концерна РРТ Півнюку остаточно відмовлено у поновленні на посаді

16 грудня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за присутністю журналістів та членів ІНФОРМАЦІЙНОГО МАЙДАНУ, відмовив екс-генеральному директору Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ) Олександру Півнюку в задоволенні касаційної скарги у справі № 6-25283св15 за позовом Півнюка О.В. до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Кабінету Міністрів України, Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення щодо звільнення його з посади у лютому поточного року.



Колегія суддів ВССУ у складі Гвоздика П.О., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., Ситника О.М. та головуючого судді Євтушенко О.І., постановила — у скарзі відмовити, рішення попередніх інстанцій залишити в силі. Прийняте рішення оскарженню не підлягає.

На короткому фінальному засіданні суддя Гвоздик лише уточнив, на який термін у Олександра Півнюка був розрахований контракт, на що адвоката позивача відповів – з 4 липня 2014 року до 24 квітня 2017 року.

Нагадаємо, що 15 липня 2015 року Апеляційний суд Києва, а ще раніше, 8 червня, суддя Шевченківського районного суду Києва Олег Малінніков, відмовили пану Півнюку в задоволенні всіх позовних вимог щодо його поновлення на посаді.

Про звільнення Олександра Півнюка стало відомо 27 лютого цього року. Директора Концерну було звільнено з формулюванням «за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України)».

Насправді ж йому інкримінували підтримку сепаратистських дій, коли під його керівництвом Концерн РРТ продовжував фінансування інформаційних мереж на сході України, захоплених терористами з метою ведення антиукраїнської пропаганди.

Так, один з членів урядової комісії, що займались цією справою, повідомив журналістам, що у висновках комісії на кількох сторінках були перелічені грубі порушення, які інкримінують Олександру Півнюку, і що ці матеріали передано до вивчення правоохоронним органам.

Рішення ВССУ щодо відмови у претензіях Півнюка до Держави та своїх роботодавців, має бути прикладом для інших суддів та стати сигналом для решти звільнених корупціонерів та сепаратистів, які зараз намагаються всіма правдами та неправдами поновитись на втрачених посадах. Часи неправомірних, антизаконних, антидержавницьких рішень у вітчизняному судочинстві поступово будуть відходити у минуле. Громадськість пильно слідкує за кожним кроком людей у мантіях, а прогресивна судова реформа має довести цей неминучий процес до логічного завершення.

Керівництво Концерну РРТ незаконно віддало тендер на 20 млн. гривень «своїй» фірмі!

Про це на прес-конференції в ІНТЕРФАКС заявивправозахисник Юрій Босий.




За його інформацією, останній тендер Концерну РРТ (радіомовлення, радіозв’язку та телебачення) із закупівлі послуг з антикорозійного покриття на 20 млн. гривень, з грубими порушеннями закону, відданий поки невідомій фірмі. Решта учасників були проігноровані всупереч існуючим правовим нормам. За словами правозахисника, це далеко не перший випадок прояву корупції в цьому державному підприємстві, а розмах корупційних дій під керівництвом директора концерну Володимира Іщука вражає навіть бувалих юристів.

«Ми сподівалися, що після Революції гідності, коли боротьба з корупцією була заявлена як найважливіший основоположний базис нової влади, ми побачимо якісь результати, поліпшення в цій сфері. Проте на ділі бачимо лише погіршення ситуації. Схеми Януковича не зникли, подекуди лише були замінені наглядачі, більш того — з'явилися нові, витонченіші способи відмивання і дерибана державних коштів,— розповів журналістам Юрій Босий. — В даному випадку ми бачимо, як на догоду особистим інтересам керівництва РРТ проводиться тендер, на якому у підприємств з кращими пропозиціями просто немає ні єдиного шансу!

Конкурс проводився за власними незрозумілими правилами і положеннями, які неможливо виконати підприємству «зі сторони», з якою б вигідною пропозицією воно не виступало. Всі кваліфікаційні умови – цілих 17 пунктів узято фактично із стелі, щоб відсікти будь-яких сторонніх претендентів і віддати тендер своїй фірмі, хоча згідно із законом прописано всього 4 умови, і їх цілком досить. Ці умови спеціально прописуються під конкретного учасника, але навіть висмоктані з пальця вимоги неможливо дізнатися вчасно, що позбавляє інших учасників щонайменших шансів на успіх. Таких як ТОВ «Альпініст», які звернулися до нас по допомогу з проханням розібратися в цьому беззаконні», – повідомив правозахисник.

«Ми – компанія, яка спеціалізується на послугах з антикорозійної обробки і покриття поверхонь. На ринку ми більше 10 років і маємо багатий досвід участі і перемоги в подібних тендерах. Причому завжди вигравали конкурси, маючи найвигіднішу цінову пропозицію при рівній якості. Але тут ми потрапили в абсолютно абсурдну, я б навіть сказав, екзотичну ситуацію! – звернувся до журналістів Максим Богославець, директор ТОВ «Альпініст». — У виконанні РРТ абсолютно проста робота з проведення конкурсу перетворюється на витончену каверзу, зроблену з професорською тонкістю, для того, щоб зрізати під корінь можливість участі в конкурсі інших фірм. Вимоги для постачальника послуг – фантастичні, не мотивовані жодним законом! Наприклад, працівники фірми-учасника незрозуміло у кого повинні пройти перевірку знань і навиків і отримати сертифікат з мокрою печаткою! Або як обов'язкова умова — наявність на фірмі персоналу з набором різних документів і довідок, які неможливо зібрати за відведений час. І це відбувається на тлі постійного приховування інформації, неможливості дізнатися склад інших учасників і запропоновані ними умови! Нам би дуже не хотілося скаржитися, тим більше судитися, ми просто хочемо чесно працювати, але ситуація змушує діяти і звертатися в різні інстанції, – нарікає Максим Богославець.

«Така ситуація демонструє, що в концерні РРТ правлять бал здирницькі інтереси його керівництва, які забезпечує подільник директора Олександр Богданов. Виходить, що для них закон не писаний, і вони можуть робити все, що їм заманеться. Узяти ті ж умови конкурсу – вони повинні публікуватися заздалегідь для того, щоб, згідно із законом, у інших учасників тендеру була можливість звернутися в АМКУ зі скаргою на замовника, якщо виграє пропозиція із завищеною ціною. Проте АМКУ відмовляється приймати скарги, виходячи з того, що РРТ просто не публікує цих умов ні на своєму сайті, ні на сайті державних закупівель! Таких грубих порушень закону, як відсутність відкритої інформації стосовно учасників і вимог по тендеру, немає більше ні в одній державній структурі. Проте керівництву РРТ все сходить з рук. Мабуть, це відбувається тому, що покровителі Володимира Іщука з Кабміну, зокрема сам прем'єр Арсеній Яценюк, який протягнув директора на цей пост, є «в долі» і готові покривати будь-які порушення. Навіть розкрадання коштів в особливо великих розмірах, підозру на яке пан Ящук отримав від прокуратури зовсім недавно. Я не кажу вже про інкримінування йому ст. 110. п. 2 – фінансування тероризму. В даному випадку я не сумніваюся, що мінімум 5 млн. з 20-ти будуть вкрадені і поділені між своїми. Але ми цього так не залишимо і боротимемося всіма доступними і законними методами, аби вивести корупціонерів на чисту воду і припинити цю порочну практику!» — підсумував Юрій Босий.