Последние блоги

Євробюро ВООЗ рекомендує використовувати Директиву 2014/40/ЄС для запровадження нових стандартів захисту населення від тютюну

3-го грудня 2015 р. Міжфракційне депутатське об’єднання з питань профілактики та боротьби з неінфекційними захворюваннями ВРУ за участі експертів Регіонального Європейського Бюро ВООЗ, провели круглий стіл на тему: «Контроль над тютюном в Україні: перспективи реалізації Рамкової Конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну та Директиви 2014/40/ЄС».



Народні депутати, міжнародні експерти, представники уряду та української громадськості обговорили законопроект № 2820 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», а також сучасні ефективні заходи щодо зменшення поширеності куріння в контексті реалізації Рамкової Конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну та Директиви 2014/40/ЄС.
Що принципово нового привнесе у існуючий стан речей ця ініціатива?
По-перше, законопроектом № 2820 запроваджується заборона на тютюнові вироби з характерним смаком і ароматизаторами (ваніль, цукор, ментол та ін.), що маскують шкідливі впливи. По-друге, згідно норм законопроекту, розмір попереджень про шкоду куріння збільшиться з 50 до 65%, вони будуть розташовані у верхній половині пачки з обох її сторін. Також, документ регулюватиме маркування та продаж електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння. Крім того, забороняється зазначення рівнів смол та нікотину на пачках, що вводить людей в оману, а вміст шкідливих речовин буде мати допустиму норму. Виробників тютюнових виробів зобов’яжуть звітуватись до ВОЗ про інгредієнти, використані у сигаретах. Ці та інші кроки направлені на зменшення попиту на тютюнові вироби та зниження привабливості куріння, зокрема серед молоді, дітей та жінок.
Основні дискусії точились навколо положень двох європейських директив № 37 і № 40 – які з них варто приймати за основу нового тютюнового закону.
Представники Європейського бюро ВООЗ та більшість інших учасників круглого столу зауважили, що законопроект №2880 є концептуально правильним та напрочуд важливим для України як такий, що спрямований на збереження здоров’я українців від шкідливого впливу тютюну. Тому дуже важливо прийняти цей закон саме зараз, в цьому році, у першому читанні. Що стосується деяких технічних недоліків, які були названі під час обговорення, їх можна буде поправити між першим і другим читанням законопроекту у парламенті.

Із вступним словом до присутніх звернулась
Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я.

Вона звернула увагу на те, що орієнтовані на Європу сили продовжують складний шлях боротьби за нормальні прогресивні закони, які сприяють розвитку України, як сильної Європейської держави. За її словами, законопроект № 2820, що має обмежити шкідливий вплив тютюнопаління на людей, є своєрідним іспитом для суспільства. Та поки що ми бачили, як економічний гуманізм програє економічному прагматизму, коли гроші та прибуток відіграють вирішальну роль, стають головнішими за життя та здоров`я людей. Але країна не зможе вийти з кризи, якщо не буде приділяти увагу здоров`ю нації. Народний депутат з прикрістю відзначила, що Україна посідає останнє місце в Європі по тривалості життя. Середня тривалість життя людей у ЄС 82 роки, а у нас — 69 чоловіки та 71 жінки. Це далеко від «щастоліття», коли людина приходить до старості сповненою бажання жити та радіти кожному дню.
Політика боротьби з вживанням тютюну – дуже важливе завдання держави, уряду. Щороку від раку та хвороб, пов’язаних з палінням, помирає пів мільйона українців! Треба прийняти такі закони, що унеможливлять шкідливий вплив тютюнопаління на молодь та зменшать цю жахливу статистику.
За висловом Ольги Богомолець, цей закон, що повинен стати початком відновлення здоров`я нації, пройшов профільний Комітет з питань охорони здоров’я, але існує шалений тиск з боку певних депутатських кіл. Це той самий економічний прагматизм, який призводить до сумних наслідків, але треба боротись за перемогу! Дуже важливо зробити так, щоб молодь пишалась тим, що вони не палять, щоб у молодіжному середовищі було круто не палити. І ми розуміємо, що лише під тиском громадськості можна рухатись вперед та змінити сучасний стан речей.



Крістіна Майєр-Штендер, керівник програми з контролю над тютюном, департамент боротьби з неінфекційними захворюваннями та сприянню здоровому способу життя Європейського Бюро ВООЗ.
Висока гостя подякувала українським парламентарям за їхню роботу, за можливість взяти участь у дискусії та розказала, що їй прикро бачити, як діти страждають від тютюнопаління, електронних сигарет, не розуміючи наслідків для себе. Крістіна Майєр-Штендер навела жахливий приклад Ірландії, де жінки курять більше за чоловіків та помирають від раку легенів частіше, ніж від раку грудей.
Представниця ВОЗ відзначила, що Україна вже прийняла низку важливих законів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу від тютюнопаління, таких як обов`язкові написи на пачках, заборона паління в громадських приміщеннях. Це сприяло зменшенню кількості курців в Україні на 1,5 млн. за останні 3 роки. Немає сумнівів, що робота має продовжуватись і давати нові вагомі результати.
Закон № 2820 повністю співпадає із Рамковою конвенцією ВООЗ. Європейська директива № 40, що лежить в його основі, обговорювалась у ЄС 5 років, в результаті чого 28 країн Євросоюзу прийшли до консенсусу. Протягом цих 5 років тютюнова промисловість приймала активну участь в обговоренні положень директиви, та співпрацювала із законодавцями.
За словами Крістіни Майєр-Штендер, до травня 2016 року всі 28 членів ЄС мають інтегрувати вказану директиву до свого законодавства. Положення директиви № 40 спрямовані, насамперед, на припинення епідемії куріння серед жінок та дітей, і є впевненість, що більшість населення України підтримує такі ініціативи. Верховна Рада робить дуже потрібні кроки, і ВООЗ буде всіляко підтримувати українських парламентарів на шляху до змін. Висока гостя звернула увагу присутніх на той факт, що країни, які знаходяться на сході від України підтримують стару директиву № 37, але це вчорашній день. Це вибір держави: або займати передову позицію в європейській антитютюновій політиці – тоді треба приймати директиву№40, або повертатися у 20-те століття.



Генадій Цуркану, координатор програм Центру політики та досліджень в охороні здоров’я Республіки Молдова підкреслив, що у своїй роботі над проектом закону про тютюнопаління, депутати молдавського парламенту брали приклад з України та її закону 2011 року, зокрема — у частинах заборони реклами та обмеження паління у закритих приміщеннях.
Найбільш ефективна профілактика – це не допустити до куріння дітей. Парламент Молдови вирішив одразу приймати директиву № 40, що прийшла на зміну директиві № 37, як передову концепцію, новий стандарт для Європи. У Молдові також точилося багато дискусій про те, що будуть великі витрати на нові стандарти, нову схему попереджувальних написів. Геннадій Цуркану підтримав українських колег і наголосив, що вони роблять дуже потрібну справу для майбутнього України!



Андрій Скіпальський, голова правління ГО «Життя»: «Кожен закон про тютюн перетворюється на справжню війну, яка потребує значних дипломатичних зусиль, і все, що ми робимо в цьому напрямку, відбувається за підтримки громадськості та простих людей. Також мені дуже приємно, що до нашої дискусії приєднались депутати з різних комітетів. Ми запрошували опонентів закону № 2820, щоб почути альтернативну думку та врахувати її у подальшій роботі над законопроектом.
Зараз в нас є два шляхи. Перший – це відкласти прийняття закону на невизначений термін, і затягнути процес. Другий шлях — прийняти закон № 2820 у першому читанні, і потім до другого читання робочою групою допрацювати цей закон, згідно із зауваженнями експертів та учасників ринку. Я вірю в наших депутатів та підтримую другий варіант як той, що дає шанс Україні стати цивілізованою європейською державою. Впевнений, що можна знайти компромісне рішення, яке буде влаштовувати всі сторони».



Костянтин Красовський, завідувач відділом контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України наголосив, що законопроект № 2820 враховує всі передові зміни, він базується на сучасних європейських стандартах здоров`я. Коли кажуть, що від цього закону може постраждати українська тютюнова галузь, я можу зауважити, що, як такої галузі, в Україні не існує – всі тютюнові виробництва належать міжнародним корпораціям, які вже давно знайомі з новими стандартами та готові до їхнього впровадження.



Альона Горошко, представниця Світового банку зазначила, що Світовий банк активно підтримує заходи спрямовані на боротьбу з серцево-судинними захворюваннями, і в цьому контексті вони всіляко підтримують законопроект № 2820, що значно обмежує шкідливий вплив тютюнокуріння на суспільство.



Микола Проданчук, Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Любомира Медведя в процесі дискусії сказав, що їхній центр запросили для роботи над законопроектом № 2820. Він зазначив, що попри всю актуальність та потрібність, директива № 40, на якій базується законопроект 2820, вже відстала від реалій тютюнової промисловості, що потрібно врахувати в роботі над законопроектом. Робити основний акцент тільки на вмісті нікотину та смол — це дуже мало, шкідливих факторів у сучасних цигарках набагато більше. Варто враховувати також, що в тютюнових виробах вдосталь присутні пестициди та важкі метали, і новий закон має змусити виробників повідомляти про них, так як це дуже важливо насамперед з точки зору піклування про здоров`я, а яким чином це робити — вже інше питання.
Микола Проданчук зауважив, що нашій медицині потрібно оперувати точними фактами та цифрами бути доказовою, щоб мати змогу відповідати на виклики часу. Також він впевнений, що доходи до бюджету в кінці кінців будуть зростати, якщо вкладати наші зусилля у профілактику та рекламу здорового способу життя! Щодо приведення нормативів до нових стандартів – Україна не зобов’язана мати однакові нормативи по тютюну з ЄС, тому в України буде достатньо часу на перехідний період.



Володимир Ясинський, заступник завідувача секретаріату Комітету з питань податкової та митної політики заявив, що його комітет підтримує в цілому концептуально європейську директиву № 40 та законопроект № 2820, але зауважив, що справа криється в деталях. Також існує альтернативний законопроект — № 2430-1, який орієнтується на директиву № 37.
За словами Ясинського, щоб приймати директиву № 40, треба вносити багато змін у додатки, приводити інші закони у відповідність, у тому числі й податкове законодавство. Тютюнову галузь ставлять перед фактом бути готовими до рішучих змін. Володимир Ясинський висловив сумнів що дого, чи зможе галузь перебудуватись за такий короткий термін – до травня 2016 р. Це стосується нового графічного дизайну виробів та написів на пачках що потребує часу та значних витрат.



Людмила Хомічак, заступник директора Департаменту продовольства, начальник відділу підакцизної продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України, зазначила, що їхнє міністерство концептуально підтримує законопроект № 2820. По суті, цей закон створює нові правила обігу та вживання тютюнових виробів, але існують певні моменти, що потребують доопрацювання. По-перше, немає офіційного перекладу директиви № 40 на українську мову. По-друге, в цьому законі є норми, яких ще немає в ЄС. Треба прийняти низку підзаконних актів, щоб цей закон міг працювати. Безумовно, підприємства тютюнової галузі понесуть видатки — треба це врахувати й забезпечити перехідний період. Людмила Хомічак зазначила, що міністерство підготувало свої зауваження до законопроекту.



Анастасія Пеценчук, експерт, помічник народного депутата Єгора Соболєва сказала, що антикорупційний комітет підтримує законопроект № 2820 і вважає його актуальним та необхідним, але є кілька зауважень. Наприклад, обов’язкова прямокутна форма пачок не є доречною умовою, бо чим стандартніший виріб, тим легше його підробляти. Також є певні суперечності щодо розміщення попереджувальних написів на пачках. Усі зауваження комітет підготував та передав до робочої групи. Щодо перехідного періоду – в ЄС на такі зміни дається від 2 до 6 років, і це варто враховувати.



Володимир Загородній, президент Федерації сприяння охорони здоров`я наголосив, що головна мета законопроекту № 2820 – це досягнути впливу на свідомість людей, щоб зупинити поширеність куріння. Також дуже важливо зробити такі зміни, щоб вони не вплинули критично на виробника. Експерт впевнений, що варто одразу приймати директиву № 40, але потрібно дуже добре попрацювати над доповненнями та деталями. Наприклад, у питаннях штрафів за порушення нормативів. Не можна визнати штраф «від» і «до», бо ця невизначеність породжує корупцію. Треба чітко визначити суми штрафів за ті, чи інші порушення закону.



Ірина Семерунь, заступник завідувача секретаріату Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я зауважила, що законопроект № 2820 дуже потрібний, хоча він не досконалий і потребує доопрацювання, щоб були почуті всі доречні зауваження сторін. Також потрібно врахувати перехідний період до його впровадження (18 місяців), як і по відношенню до алкогольних виробів. Але однозначно треба приймати цей закон у першому читанні, зазначила вона.


Наталія Король, д-р, фахівець бюро ВООЗ в Україні з неінфекційних захворювань додала, що дуже важливо зараз прийняти законопроект № 2820, щоб дати Україні шанс стати на шлях здоров`я та розвитку. Наталія Король запевнила, що ВООЗ буде підтримувати такі ініціативи сприяння здоровому способу життя.



В цілому, учасники круглого столу прийшли до висновку, що майбутнє України багато в чому залежить від того, як саме суспільство буде долати складні виклики та ризики сучасного світу. Прийняття законопроекту № 2820 та директиви № 40 дає Україні шанс вскочити до потягу, що прямує до цивілізованого європейського майбутнього.

Чи збереже Яценюк посаду прем’єра?

3 грудня у приміщенні ІА «ЛігаБізнесІнформ» за ініціативи Ukrainian Politconsulting Group та громадської організації «Система народного контролю «Слово і діло» відбувся круглий стіл за участю політичних та економічних експертів на тему «Переформатування уряду: перспективи та ризики»



Дискусія була приурочена до річного звіту прем’єр-міністра України щодо виконання положень урядової програми дій, яка була затверджена 11 грудня 2014 року.
Чого очікувати від грудневого звіту Кабміну, яким чином це вплине на роботу коаліції та кадрові перестановки у владі, як далі рухатимуться реформи і чи загрожує Україні парламентська криза – ці та інші питання були винесені на обговорення в експертному середовищі.

Василь Мокан, кандидат політичних наук, керуючий партнер Ukrainian Politconsulting Group: «Дякую учасникам за участь в нашій дискусії. Тема для обговорення дуже актуальна – 11 грудня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк буде звітувати про роботу уряду, а вже з наступного понеділка почнуть окремо звітувати міністри. Це буде справжній тест на міцність коаліції. Актуалізуються кадрові перестановки, податкова реформа та прийняття бюджету на наступний рік. Хочеться зрозуміти, почути думки експертів — наскільки може бути підвищена ефективність уряду у зв’язку із задекларованою реорганізацією та оптимізацією. Розпочати пропоную із підведення підсумків річної роботи уряду».


Євген Заїка, голова громадської організації «Система народного контролю «Слово і діло»: «Ми провели аналітичне досліджнення урядових програм та декларацій і зробили висновки у вигляді діаграм. За підсумками року було опубліковано більше 800 публічних заяв міністрів. Лідерами за кількістю заяв є П. Петренко, П. Розенко, В. Демчишин, О. Павленко, С. Квіт, А. Аваков, В. Кириленко та інші. Якщо брати співвідношення сказаного до виконаного, то найкращий показник маємо у С. Квіта та І. Жданова – 59% у кожного. Натомість, найменшу відповідність обіцянок до реальних справ бачимо у В. Кириленка та Ю. Стеця, відповідно 37% та 25% відсотків невиконаних заяв.
Загалом, близько 60% декларацій міністрів залишились невиконаними. Щоправда, певна частина з них ще може реалізуватись, але це залежить від ряду факторів, насамперед, бюджету.
Тренд більшості обіцянок це популістичні заяви на кшталт повернення Криму, Донбасу, зарплата 160 доларів, вступ до НАТО.
Бачимо, що фактично провалені такі програми, як медична реформа, реформування фондів соцстрахування, створення електронного архіву, кадрова реформа МВС. Щодо МВС, хоча і маємо яскраву картинку нової поліції, на рівні районів, містечок все залишається без змін.
Серед того, що вдалося виконати, можна відмітити ту ж поліцію, певні досягнення у реформі освіти, спрощення дозвільних процедур та єдиний портал для бізнесу. Але в порівнянні із реальним положенням справ в економіці та реформуванні держсистеми, всі ці досягнення можна порівняти з ремонтом у каюті в кораблі, що пливе на айсберг. Серед начебто виконаних заяв є багато тих, що на ділі не працюють. Ліквідація МРЕО – яскравий приклад, коли документи продовжують оформлятись заднім числом, що лише породжує корупцію.
Також бачимо, що задекларована децентралізація не має реальних механізмів для впровадження. Люди на місцях часто не готові розпоряджатись фінансами та приймати зважені самостійні рішення.
Одним із головних гальмуючих чинників є тотальна недовіра населення до прем`єр-міністра та до уряду загалом. Якщо подивитись, який рейтинг напередодні відставок мали попередники Яценюка, то бачимо невтішну картину. Зараз особистий рейтинг Арсенія Петровича становить 1%, тоді як Янукович, Тимошенко і Азаров складали повноваження відповідно із 27%, 25%, 27% рейтингу довіри населення.
Щодо місця України в міжнародних рейтингах, то за підсумками року бачимо наступні цифри:
— індекс економічних свобод – мінус 14 позицій;
— конкурентоспроможність – мінус 4 позиції;
— свобода слова – мінус 2 позиції.
В цю сумну тенденцію вписуються суспільні настрої, які нагадують рушницю, що висить на стіні, й може вистрілити у будь-який час.
Прикро констатувати, але уряд не зміг відмовитись від особистих меркантильних інтересів, і ставить під удар не тільки роботу самого уряду, але й існування коаліції і майбутнє України взагалі.
Мушу констатувати, що парламентська коаліція, яка мала б підтримувати уряд та спільно працювати над реформами, існує тільки на папері. Лише 20-30% законопроектів реалізовуються, немає консолідованої позиції, спільної думки у подоланні проблем.
В цьому сенсі, анонсоване переформатування уряду може бути певним виходом із ситуації, але варто розуміти, що нова модель повинна враховувати інтереси Заходу та внутрішніх еліт, бути компромісним варіантом. Як це вдасться зробити і чи вдасться взагалі – побачимо найближчим часом».



Борис Кушнірук, економічний експерт Українського аналітичного центру: «Хочу зауважити наступне. В суспільстві існують певні міфи, щодо реформ – люди чекають моментальних результатів, та цього не може бути в принципі. Реальні наслідки більшості реформ проявляються лише з часом. Наприклад, результат пенсійної реформи люди відчують лише через 10 років! Так само, децентралізація – це довгий, кропіткий процес пошуку оптимальних рішень та дій. Набагато швидший вплив на сьогодення та становище в економіці має політика Центробанку, наслідки якої ми відчуваємо вже зараз. Зовнішня кон’юнктура не дуже сприяє розвитку. Так, ми ще будемо багато втрачати, насамперед, у балансі експорту до Росії (у 2016 році можемо втратити 1,5-2 млрд. доларів). Також несприятливі тенденції бачимо у секторі металургії та аграрній галузі, де теж можливі просідання. Але є й обнадійлива тенденція – у падінні Україна вже досягла певного дна, від якого може відштовхуватись наша економіка. Більше того, є підстави для зростання у 2016 році. Факт реструктуризації міжнародних боргів дає надію на стабілізацію, хоча і тут не обійшлося без суперечливих моментів. Номінальне зростання у гривневому еквіваленті за рахунок інфляції та збереження курсу валют, може досягнути навіть 40%, та ми розуміємо, що реальний приріст базується на зовсім інших речах. Тому не варто очікувати повноцінної податкової реформи, та анонсованого певними колами зниження ЄСВ до 20%. За умови великої інфляції та зниження доходів населення, це може призвести до дірки у бюджеті та ударити по незахищеним верствам населення. При тому, що дефіцит бюджету планується на рівні 11,2%. Отже, балансування у складних економічних умовах є головним завданням наступного року.
Що стосується українського уряду, я передбачав, що нічого доброго не буде. Не можна проводити реформи, коли немає розуміння до чого вони мають привести. Суто механістичні дії не дадуть ніякого довгострокового ефекту — потрібне глобальне стратегічне розуміння побудови та розвитку Держави.
Я мав гостру дискусію на Шустер-лайф із Яценюком, коли звернув увагу на бюрократичну структуру Секретаріату Кабінету Міністрів, яка зараз є суто радянською системою, такий собі Кабінет Міністрів при прем’єрі із 600 бюрократами! Секретаріат дуже часто є нездоланною перепоною на шляху пропозицій та документів, що виносяться на засідання уряду. Багато слушних пропозицій губляться на рівні Секретаріату і, якщо така система збережеться, то ніяких реформ не буде!
Щодо відставки уряду та можливих перевиборів до ВР – певен, що після важкої зими, можуть перемогти лише безвідповідальні популісти, а це невигідно діючій владі. Тому цей уряд збережеться принаймні до весни 2016 року, а вже на осінь цілком реально очікувати перевибори до парламенту».



Дмитро Разумков, експерт-аналітик, директор Ukrainian Politconsulting Group: «Вчора ми почули заяву лідера парламентської фракції БПП Юрія Луценка, що якщо не буде податкової реформи, не буде ні бюджету, ні уряду. «Народний фронт» погрожує виходом із коаліції, якщо Яценюка буде звільнено з посади. Отже, ми бачимо, що учасники коаліції дедалі частіше користуються не компромісами, а шантажем. Це наслідки ситуації, коли Кабмін формувався по партійним квотам, а не по професійним та особистим якостям.
Виходячи з цієї ситуації можу спрогнозувати, що буде переформатування уряду, але не з якісної, а кількісної позиції, і це не вирішить існуючих проблем.
Прем`єр-міністра навряд чи відправлять у відставку, і головним чинником цього будуть не погрози «Народного фронту» вийти з коаліції, а необхідність балансування між основними гравцями політикуму. Разом з тим, заради збереження власної посади, Яценюк буде готовий на будь-які жертви у власному уряді, а це значить, що будуть кадрові зміни та перестановки.
Хотілося б, щоб замість постійних суперечок і «показушних» дій, уряд робив реальні кроки, щоб в уряді та у владі працювали професіонали, знавці своєї справи. Реформа державної служби — одне з актуальніших завдань часу, і з цим не можна зволікати».



Руслан Бортнік, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики: «Хочу розпочати з констатації головних помилок уряду.
Перша поразка — втрата урядом зв’язку з коаліцією. Урядові закони майже не голосуються в парламенті, прем’єр не впливає на Верховну Раду.
Друга поразка — Арсеній Яценюк втратив контроль над міністрами, він не є лідером власного уряду. Всередині уряду маємо безліч конфліктів.
Третя поразка — уряд Яценюка став «космічним урядом». Прем`єр втратив зв'язок не тільки із суспільством, але й з реальністю. 10-хвилинки Яценюка виглядають, як прояв комплексу месіанства, і не мають нічого спільного з реальним станом справ.
Четверта поразка — уряд Яценюка повністю програв інформаційну політику. Іміджеві та рейтингові втрати позбавляють цей уряд будь-якої довіри суспільства.
В такій ситуації маємо оцінювати цей уряд не за деклараціями та намірами, не за прийнятими законами, а за фактичними показниками. Інфляція та рівень доходів – ось основні фактори, що впливають на сьогодення, а вони невтішні. Тому вважаю, що відставка Яценюка неминуча. Єдине питання – коли це станеться і хто наступник. Зараз українські політичні кола не можуть домовитись про наступника. Президент має свої кандидатури (Гройсман), Захід свої (Яресько, Саакашвілі), також розглядаються варіанти із Тимошенко, Садовим, технічними кандидатами. Якби там не було, але на мою думку при формуванні нового уряду потрібно дотримуватись принципу коаліційності, щоб була єдність у ключових питаннях та колективна відповідальність всіх гілок влади. Інакше замість коаліційного, ми ризикуємо отримати корпоративний уряд безвідповідальності. Як не збурити невдоволені кола та не дати дестабілізувати й без того непросту ситуацію в країні – ось ключове питання при реструктуризації уряду».



Олександра Решмеділова, політолог, кандидат філософських наук: «Цікаво, що буде подавати Яценюк у якості досягнень уряду під час свого звіту. Звичайно, залишається зовнішній фактор, війна та втрата частини територій, на який можна списати прорахунки та провальні результати. Яценюк до цього часу все списував на Кремль. Безумовно, це важливі чинники, проте люди втомились від постійних посилань на фактор війни, і не будуть це сприймати. Звалити всю провину на власних міністрів теж не вдасться. Отже, залишається переформатування та зміни в уряді.
Якщо залишати Яценюка на чолі уряду, треба розуміти, що він сам по собі дуже конфліктна людина, і як він зможе домовитись та налагодити співпрацю з новими міністрами – велике питання. Якби була реальна заміна, то Яценюка б вже зняли. Але хоча він не подобається нікому, він влаштовує всіх більше, ніж хтось інший. Можливо світло на майбутній розклад в уряді зможе пролити приїзд Байдена, який має власні козирі в рукаві, та може впливати на український політикум.
Ситуація у Верховній Раді також дуже невтішна. Парламент не голосує за закони, і є неефективним органом влади. В цьому контексті перевибори до ВР цілком реальні, і скоріше за все вони можуть відбутись восени 2016 року».



Микола Волгов, виконавчий директор АП «Politconsultant.org»: «Погоджуюсь із попереднім доповідачем в тому, що вибори до українського парламенту скоріше за все відбудуться у 2016 році, восени. Яценюка буде відправлено у відставку, і новий уряд сформується за результатами цих виборів. Також хотілося б зміни складу ЦВК. Теперішня ситуація в уряді, коли там перш за все виконуються забаганки «любих друзів» та лобістів фінансових груп, засмучує.
Після холодної зими настрої в суспільстві будуть вимагати рішучих змін, і можна припустити, що з квітня 2016 року уряд Яценюка може замінити технократичний уряд, який буде намагатись якось вирівняти ситуацію до парламентських виборів. Якщо ж Яценюк планує реанімувати власну політичну кар`єру, то йому треба поспішати і вже призначати винних у провалі реформ та падінні економіки».



Сергій Літвінов, заст.директора Центру соціальних технологій «Соціополіс», кандидат соціологічних наук: «Зараз усіх хвилює питання – чи не буде в Україні соціальних збурень, якщо на чолі уряду залишиться Яценюк. Дійсно, ефективність цього уряду, його легітимність в очах простих людей дуже низька! Стан речей, коли міністри критикують уряд, в якому працюють, це абсурд. Треба розуміти, що питання легітимності це головне питання влади. Якщо не буде базової довіри громадян до державних інституцій, то відносини між політиками, кулуарні ігри, вже не будуть мати ніякого значення. В такому випадку дійсно можуть розпочатись значні народні виступи та масові протести.
Сьогодні можна констатувати повернення суспільних настроїв до ситуації, яка була напередодні другого Майдану. Це не означає, що неодмінно відбудеться третій Майдан, але тенденція загрозлива.
Кабмін буде звітувати про свою роботу на тлі приїзду в Україну Байдена. Можливо, цей фактор допоможе тимчасово вирішити найбільш гості проблеми, але далі все буде залежати від самих політиків. Яценюк може піти тоді, коли це буде вигідно для Порошенка, але не сьогодні, бо наступника, під якого можна було б зібрати коаліцію, поки що не існує. Зважаючи на це, думаю, що вибори до ВР можуть відбутись восени 2016 року. Уряду, який прийде на зміну уряду Яценюка доведеться перш за все вирішувати надскладне завдання повернення довіри людей. Інакше 3-й Майдан буде змушений вирішити ці питання на свій лад. Досі українська влада нагадує камікадзе, який веде Титанік та шукає свій айсберг».



Юрій Саух, аналітик, кандидат філософських наук: «Хочу відзначити критичну відвертість виступів учасників круглого столу. Була фіксація негараздів та несприятливих факторів. Нам усім варто мислити державотворчими категоріями, та розділяти відповідальність за долю країни. Збереження суверенітету та української суб’єктності – це дуже важливі принципи, на яких будується Україна як незалежна держава. В цьому сенсі, збереження балансу у владі та серед політичних еліт, є дуже важливим чинником для подальшого розвитку та збереження потенціалу нашого суспільства у проведенні реформ».



Підводячи підсумки дискусії, модератор круглого столу Василь Мокан зауважив наступне: «Маємо досить непросте становище в політикумі і в економіці зокрема, на тлі кризового періоду і можливого загострення. Скоріш за все, до весни Яценюк залишиться у своєму кріслі. Проте варто очікувати часткового переформатування уряду, готуватись до ймовірних перевиборів восени 2016 року, і сподіватись на ситуативну стабілізацію відносин між урядом, президентом та парламентом».

Беспредел неопознанного СБУ под руку с фальшивым "Правым сектором"

19 ноября в Ахтырке, Сумской области группа вооруженных людей в масках ворвались в офис регионального отделения ВГО «Комитет по борьбе с организованной преступностью и коррупцией» и устроили расправу над его сотрудниками – об этом в коммюнике сообщил помощник главы Комитета Владимир Кассир.

Скандальное видео захвата офиса комитета

По словам Владимира Кассира, группа молодчиков, без предъявления удостоверений и ордеров, вломились в кабинет руководителя Сумского отделения комитета, грузинского активиста Баркая Муртази, и с применением грубой силы, разбив лицо в кровь, уложили на пол его и двух его сыновей находящихся в офисе. Далее задержанным связали руки скотчем (где же наручники?), и стали проводить обыск в помещении. Но ничего «ценного», кроме зарегистрированного пневматического пистолета, не нашли. На одежде двух силовиков были нашивки «СБУ», на остальных – какие-то шевроны, похожие на знаки отличия «Правого сектора»



«Они подбросили боевой пистолет и четыре гранаты, чтобы иметь возможность дальше шить дело и держать людей на крючке, как они это умеют. Но на подброшенных боеприпасах не оказалось никаких следов (отпечатков) задержанных, и пришить их к делу не удалось. Через какое-то время, когда молодчики поняли, что дело грозит им большими неприятностями, задержанных отпустили», — сообщил Владимир Кассир.
«Я пытался выяснить, кто эти люди, в чем нас обвиняют и почему они позволяют себя так вести, – рассказал журналистам Баркая Муртази, — нам что-то кричали про вымогательство, про крышевание нефти и лесозаготовок, что мы прикрываемся Саакашвили и Сакварелидзе. Но это абсурд. Не скрою, деятельность нашего Комитета, в котором я работаю уже много лет, многим местным «авторитетам» не по душе, мы реально боремся с коррупцией и не собираемся останавливаться. Мы открыты для любых проверок, и никогда не уходили от ответственности. Но устраивать такой беспредел под прикрытием СБУ и уважаемого мною «Правого сектора» – это уже переходит всякие границы», — подытожил пострадавший.
«Возможно это дело, как и десятки других подобных случаев беспредела властей и разбойников в камуфляже, удалось бы замять. Но на беду нападавших, кто-то из их сторонников умудрился выложить подробное видео в Интернет. За пару дней ролик на YouTube уже набрал десятки тысяч просмотров, и скандал принял всеукраинский масштаб.
На руководство Комитета выходили высокие люди с просьбой замять скандал, мол сами разберемся и накажем кого надо. Но если поступить таким образом – завтра в огне бандитских разборок и незаконных действий силовиков окажется вся Украина», — высказал свою позицию Владимир Кассир.
Центральное руководство ВГО «Комитет по борьбе с коррупцией и организованной преступностью» заявляет, что не собирается идти на сделки с совестью, а будет требовать от центральной власти открытого и всестороннего расследования обстоятельств инцидента. Виновные должны понести наказание по всей строгости закона.
В связи с этим, Комитет обращается с просьбой к украинским СМИ не дать затушить скандал и поспособствовать объективному расследованию данной ситуации под контролем общественности.

Лидеры профсоюза Ильичевского порта делают рабочих соучастниками госизмены

16 ноября на территории Ильичевского морского порта состоялся очередной профсоюзный митинг, участники которого выступили против вступления в должность победителя открытого конкурса на должность директора ГП “Ильичевский морской торговый порт” (далее ИМТП) Сергея Крыжановского. Митингующие так и не смогли объяснить журналистам, чем им не угодил новый директор, ссылаясь при этом на их лидера Сергея Брызгалова. «Ни уважаемым лидером профсоюза, ни кем-либо из представителей трудового коллектива мне ранее не выдвигались какие-либо требования или условия. В воскресенье ночью позвонили портовики и сказали, что их собирают, чтобы дежурить и перекрывать подступы к городу и порту, по которым будут прорываться на предприятие. Я был в это время далеко и посчитал, что это шутка», – сообщил журналистам Сергей Крыжановский.



Сам конкурс на замещение должности директора ИМТП, в соответствии с решением Кабмина, был проведен Министерством экономики по соответствующему регламенту и европейским стандартам еще 12 октября. В состав Номинационного комитета входят иностранные эксперты, 5 министров Украины, заседания проводятся под председательством Министра экономики Айвараса Абмромавичуса. Конкурс сложный, авторитетный и публичный. Однако сам Кабмин не спешит утверждать его результаты, не объясняя причин такой затяжки.

Очевидно, что каждый день без руководителя крупнейшее предприятие морского бизнеса не имеет полноценной возможности заключать договоры, принимать важнейшие решения по развитию и привлечению грузовладельцев. Это приводит не только к упущенным доходам, но и колоссальным убыткам, в том числе для бюджета Украины.

«Казалось бы, все профсоюзы работников ИМТП должны быть кровно заинтересованы в том, чтобы наладилась нормальная работа порта, были восстановлены нарушенные в течении последних лет связи с инвесторами, и порт мог получать реальную прибыль, от которой зависит благосостояние его сотрудников. Получается, что «лидеры», прикрываясь профсоюзами, заставляли трудовой коллектив отстаивать интересы противников нормального развития порта, играя на руку конкурентам. А ведь ситуация ухудшалась с каждым днем – уже нет контейнерных грузов, автомобилей, уходит зерно. Получается, что из государственного порта высокотарифные грузы направлялись в другие, частные порты. Возможно, люди были «зомбированы» популизмом «лидеров» и не понимали, что многими действиями они не противостоят скрытым махинациям по разграблению порта, а способствуют коррупции и разрушению собственного будущего», — рассказал победитель конкурса на должность руководителя ИМТП.

Это прекрасно понимает и губернатор Одесской области Михаил Саакашвили, который поддержал реорганизацию портовой системы области и, в частности, назначение нового директора ИМТП Сергея Крыжановского. По мнению экспертов, это первый директор порта, назначаемый в результате конкурсного отбора и не связанный с какими-либо ФПГ или политгруппами, имеющий значительный опыт работы и признание в отрасли. Однако решиться на такой смелый шаг по реформированию предприятия, учитывая наследство и катастрофическую ситуацию с клиентами, еще не значит суметь его осуществить эффективно и в кратчайшие сроки. Ведь в последнее время руководство ИМТП было не раз замешано в коррупционных скандалах, последствия которых следует ожидать.

В частности, недавняя аудиторская проверка выявила нарушения, допущенные прежним руководством порта, приведшие к ущербу на сумму около 50 млн. грн!

Незадолго до этого, лишь благодаря своевременному вмешательству ООГА, ФГИУ и МИУ, удалось отменить незаконную сделку на передачу первого и второго причалов с оффшорной компанией, зарегистрированной в Республике Белиз, из-за которой эти причалы могли «уплыть» из-под контроля украинского государства и украинского бюджета. Подобных раскрытых фактов можно привести еще с десяток. Тем не менее, наводить порядок и разбирать коррупционные завалы прошлого руководства новому директору не дают. Напротив, со стороны одного из профсоюзов против него разгорелась абсурдная по своей сути война.

К чести коллектива не все работники ИМТП согласны с действиями отдельных профсоюзных лидеров. Как рассказал сотрудник порта Александр Позднеев, людей и даже депутатов ВР намеренно вводят в заблуждение: «Трудно объяснить действия главы одной из профсоюзных организаций ИМТП Сергея Брызгалова, призывающего народ к неповиновению властям и саботажу работы государственного предприятия. Ведь получается, что «лидер» профсоюза вместо того, чтобы нести возложенную на него людьми ответственность и защищать наши интересы, использует рабочих для достижения своих корыстных целей и действует по заданию понятно кого, делая людей фактически соучастниками госизмены. Более того, в порту при определенной поддержке организовываются отряды так называемой «самообороны» из подозрительных молодчиков, не имеющих отношения к нашему коллективу. А это уже похоже на сепаратизм и нарушение законов. Учитывая эти обстоятельства, коллектив порта начинает задумываться над последствиями таких действий, пока мы окончательно не потеряли работу и еще не поздно исправить ситуацию», — резюмировал источник.

Что это за игра, которую затеял профсоюз, кому выгодно разрушать важнейшее для экономики Украины предприятие и почему Кабинет министров до сих пор не утверждает директора – выяснить это задача Генеральной прокуратуры.

Відродити Україну через довіру до банків

У столиці запропонували спосіб покращення якості банківських послуг, та презентували фінансовий індекс для вимірювання стану банківської системи.

Якість банківських послуг — це запорука процвітаючої України», -заявив на прес-конференції в ІНТЕРФАКС «Банківський сервіс. Реалії та майбутнє, якість послуг – запорука довіри населення» відомий аналітик банківської сфери Андрій Хілько.



За словами аналітика, українці мають власноруч створити таку банківську систему, яка б відповідала міжнародним стандартам і слугувала б справжнім потребам та інтересам пересічних громадян.
Тривалий час подорожуючи за кордоном, та вивчаючи банківську справу на прикладі розвинутих країн світу, таких як Люксембург, Швейцарія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Франція, Угорщина, Польща, Чехія та інші, А. Хілько збирав унікальну практичну інформацію, аналізував банківський сервіс, вивчав якість банківських послуг, методи роботи, щоб потім застосувати цей досвід на внутрішньому ринку України.
«Довіра – це основа капіталу, насамперед банківського. Передусім, довіра з боку клієнта банку пересічного громадянина. Довіру неможливо виміряти чи спрогнозувати, як плановий показник. Довіра не виникає від яскравої реклами, від промоакцій чи великих відсотків по депозитах. Довіру неможливо штучно стимулювати або викликати зовнішніми подразниками.
Довіра до банку – це результат щоденної кропіткої праці, результат, який напрацьовується роками, десятиліттями. Це те, що ми маємо усвідомити та будувати навколо цього нашу банківську систему» — ділиться своїми думками спеціаліст.
«Банківський сервіс у нас розділений на дві частини. Одна частина відповідає саме за банківські продукти та фактичні послуги, їх наповнення, структуру та конкурентність: банківські картки, відкриття та ведення рахунків, платежі та перекази, кредити та депозити – усе, що наповнює змістом банківську систему. Друга ж частина – це банківське обслуговування, послуги, комунікації у вигляді особистого спілкування клієнта та працівника банку. І от, друга частина в Україні знаходиться у зародковому стані. Але ж саме якість послуг, які проявляються у відношенні до клієнта, уміння спілкуватись з ним, вирішувати проблеми та розуміти його потреби — будує таку найважливішу частину банківського капіталу, як ДОВІРА. В більшості українських банків відношенням між клієнтом та працівником приділяють або дуже мало уваги, або взагалі не приділяють», — продовжив А. Хілько.

Довіра до банку починається із поваги до клієнта.
Андрій Хілько пропонує такі етапи відновлення довіри до банків

На першому етапі, щоб відновити довіру, треба спрямувати зусилля банків на будівництво стосунків між банком та клієнтом прямо у відділенні.
У нас досі розповсюджена ганебна практика, коли у банках людей ділять на різні категорії, з відповідним до них відношенням. Наприклад, у порядку речей різне ставлення до тих, хто бере кредит і до тих, хто робить депозитний внесок. Такого не має бути, оскільки для банківської системи клієнт цікавий з будь-якої сторони, а працівники відділень чомусь на власний розсуд нехтують цим!
Щоб відновити довіру клієнта до банку, треба зробити так, щоб працівник банку хотів та вмів будувати особисті довгострокові стосунки з клієнтом. Працівник банку має знати клієнта особисто по імені, знати, де він проживає, який склад його сім`ї, коли в нього день народження — всі ці дрібниці складають основу довіри. Він має бути уважним до потреб клієнта, щоб у нього виникало стале враження турботи та піклування – тоді він з радістю понесе заощадження, щоб відкрити депозит у банку. В ідеалі банківський робітник має працювати неподалік від свого місця постійного проживання, тоді сусіди можуть стати його клієнтами, що зміцнює зв’язки, полегшує розуміння та зміцнює довіру до банку.
Звичайно, щоб перебудувати усю систему, виникає питання кадрів та мотивувальної частини для працівників банків.
Другий етап передбачає відповідне навчання та атестацію банківських працівників, а у роботі стимулювання працівника особистими бонусами. Наприклад, відсотками від депозитів тих клієнтів, яких він заохотив особисто та веде їх справи на протязі довгого часу, наприклад 0,3% річних на термін 5-ти років його роботи в банку. Тоді працівник цінуватиме кожного клієнта та будуватиме довгострокові стосунки з ним, якісно його обслуговуватиме. Також важливим чинником є високий рівень знань та практики в галузі психології, недопустиме шаблонне відношення до всіх клієнтів, так як кожен з них є окремою особистістю.
Третій етап – приведення системи у відповідності до регіональних особливостей менталітету населення. При роботі з клієнтами дуже важливе значення також мають метальні особливості людей в залежності від їх місця проживання. Тож у різних регіонах країни мають бути свої рекомендації та методи спілкування, щоб досягти максимальної довіри.
Звичайно, така перебудова банківської сфери — це питання не одного й не п’яти років, а програма на 50 років, на два покоління. А. Хілько впевнений, що саме за цим майбутнє якісних банківських послуг в Україні.

Якісні банківські послуги – кожній людині!
«Розпочати цю перебудову буде доречно з проекту «Банківський сервіс», який я з партнерами планую реалізувати в найближчі 5-ть років на території всієї України, – розповів журналістам А. Хілько. — Сутність проекту полягає в створення відповідного знаку якості банківських послуг по всій країні. Ми хочемо, щоб люди самі визначили якість банківських послуг, висловили побажання, яким вони хочуть бачити банківське обслуговування, чого вони очікують від походу в банк і т.п. Ми зберемо ці дані, проаналізуємо, розробимо професійні стандарти обслуговування та спеціальні рекомендації для банків, відповідно до специфіки регіону. Кожна людина матиме змогу надіслати листа поштою, в якому висловить письмово свої побажання щодо банківських послуг та іншого, що стосується банківського сервісу. Планова кількість залучених громадян близько 10 000 з усіх регіонів України. Також запропонуємо цю модель у вигляді практичних методик для впровадження у банках. Ті відділення банків, які приймуть цю пропозицію, пройдуть атестацію та навчання, отримають спеціальний знак-логотип відповідності якості послуг до розроблених стандартів, який буде вивішений біля входу у відділення банку, у вигляді обличчя на темному жовтому фоні. Тоді клієнт буде знати, що в цьому відділенні він отримає найвищу якість банківських послуг».

«Фінансовий індекс Хілько»
«Користуючись нагодою, — продовжив спеціаліст, — хотів би презентувати ще одну корисну модель — це так званий «Фінансовий індекс Хілько». Я розробив його для того, щоб кожен пересічний громадянин мав можливість отримати відповідь про стан банківської системи на момент розрахунку.
Він складається із взаємодії трьох показників:
1) Кількості банків, які знаходяться у стані ліквідації (зараз в Україні таких 56);
2) Суми гарантування вкладів цими банками (зараз умовно більше 50 млрд. – береться цифра 50);
3) Поточний комерційний курс долара до національної валюти (гривні) – зараз 24.
Таким чином розрахунок виглядає так: 56 (банків) х 50 (млрд.) та / на 24 (курс валюти) = 116 (це і є показник). За нормальних умов показник має бути в діапазоні 1-3, результати вище 15 вже свідчать про складну ситуацію, а в нас зараз аж 116!!!
Показник 116 — це дуже низький коефіцієнт, який свідчить про серйозні проблеми у банківському секторі. В тім, Україна лише починає свій шлях відродження, і я сподіваюсь, що банківська система нарешті вийде з кризи та почне зростати, а разом із нею – вся Українська економіка!»

«9 листопада День Банківського Клієнта»
«Банківський клієнт — це найголовніший актив в усій банківській системі. Отже, вшанування поваги до клієнта — це найбільше свято для всієї банківської спільноти. Тому мною запропоновано започаткувати щорічне свято 9 листопада кожного року, як «День Банківського Клієнта». В цей день по всій країні банківські установи будуть проводити різні святкові заходи, навчання, семінари саме для клієнтів задля поліпшення якості послуг та відновлення довіри.
Таким чином, комплекс усіх цих заходів дасть можливість збудувати міцну економіку та зробити величезний вклад в розвиток якості банківських послуг в Україні та світі», — підсумував А.Хілько.

«В среду в нас будут стрелять бандиты!» - активист движения «STOP нелегал!»



Об угрозах физической расправы и бездействии Киевской милиции на пресс-конференции в УНИАН заявил активист движения «СТОП нелегал!» Владимир Касир, у которого накануне бандиты сожгли авто.



Утром, в понедельник, 19 октября, активисты народного движения «STOP нелегал!» провели акцию возле МВД Украины под лозунгами «Хватит крышевать нелегалов», «Нас убивают, а милиция бездействует», «Терещук и Безпалько покрывают бандитов». Также под здание Министерства привезли сожженное накануне авто одного из активистов. Этим сожжением мафия пытается запугать общественный протест против засилья нелегальных обменников в Киеве.







А уже днем, 19 октября, в стенах УНИАН состоялась пресс-конференция, на которой активисты и правозащитники рассказали журналистам о последних результатах их работы и об угрозах физической расправы со стороны держателей нелегальных обменников валют.
«Майдан состоялся, а наша милиция продолжает жить по старым понятиям. Милицейское начальство Киева не желает реагировать на факты угроз, не хочет устанавливать виновников поджога авто, а просто покрывает преступников, — заявил Дмитрий Золотых, представитель ВГО «Объединение Богдана Хмельницкого». — Владимир пострадал из-за своей борьбы с нелегальными обменниками. Мы знаем, что эти люди пойдут на все, но нас невозможно запугать, за нами сотни, тысячи людей, которые хотят честных правил ведения бизнеса, которые хотят жить по правилам, платить налоги в бюджет и развивать экономику страны. А нелегальные обменники попросту убивают честный бизнес и лишают бюджет миллионов налоговых поступлений».
«Сегодня мы даже не смогли выступить с акцией протеста возле МВД, куда мы привезли показать сожженную машину – нас сразу пытались вытеснить, запугать. Первая реакция милиции – не узнать, что случилось, не разобраться, а сразу грубо наехать. Разве за такую власть, за такую милицию стоял Майдан, гибли и продолжают гибнуть люди?, — взял слово Руслан Киселев, ВГО «Комитет по борьбе с коррупцией и организованной преступностью». — К нам вышел большой милицейский чин, некий Кива, и поинтересовался – мол, что нам, мало сожженной машины? И это после того, как накануне на приеме в ГУ МВД начальник Киевской милиции Терещук дал указание Беспалько, разобраться со всем и немедленно закрыть обменники! Президент говорил, что на войну у нас уходило 5 млн. гривен в день, а у нас нелегалы крадут у народа 20 млн. гривен ежедневно! Что это за ситуация!?»



«13 октября мы были с визитом в Киевском главке, на приеме у Терещука, а ночью, 14 октября, у меня сожгли машину», — рассказал пострадавший активист Владимир Касир. – Странное совпадение, если учесть, что мы требовали у милиции установить личности этих людей, которые уже давно открыто, средь бела дня, угрожают нам оружием за спиной у милиционеров. За нами ездит черный BMWХ6 АА4443, серебристый Мерседес АА0001, серебристая Шкода АА7476 АІ – их номера известны. Но никакой реакции нет. Мне сказали, что в среду в меня начнут стрелять. Я не боюсь, но разве это нормально, когда милиция выступает заодно с бандитами!?»
«Это нонсенс, когда милиция перестает защищать граждан от прямых бандитских угроз» — заявил правозащитник, активист движения «Stop нелегал!» Александр Гладкий. «Сегодня милиция покрывает бандитов, завтра бандиты захотят управлять городом, по сути уже им управляют! Я призываю политиков, депутатов, общественных деятелей – не пиариться перед выборами, тратя миллионы впустую, а помочь реальными делами – реальной борьбой с коррупцией, которую мы видим вокруг ситуации с нелегальными обменниками. Движение «STOP нелегал!» будет только развиваться и расти. Мы объединяем неравнодушных людей в борьбе за счастливое будущее. Хватит держать людей за идиотов, люди не быдло, и не будут терпеть этот беспредел. Если власть немедленными делами не докажет, что она на стороне народа, то может случиться социальный взрыв. В наших силах этого не допустить, и мы надеемся, что с помощью журналистов и честных политиков нам удастся навести порядок в Киеве, и наладить нормальную жизнь в нашей стране. А коррупционеры и беспредельщики будут наказаны по всей строгости закона», — подытожил правозащитник
На прошлой неделе ативисты «STOP нелегал!» пикетировали Верховную Раду (Your text to link...), а еще ранее – ГУ МВД г.Киева на Владимирской (Your text to link...).

Бандити йдуть у наступ – спалено машину активіста «STOP нелегал!»

Сьогодні, 14 жовтня, в Києві, приблизно о 5.00 ранку, під житловим будинком за адресою вул. Автозаводська, 15-а, спалахнула машина одного з активістів руху «STOP нелегал!» Володимира Касира. «Опель Інсігнія» вигорів вщент, перетворившись на купу металобрухту. За свідченням активістки, що випадково побачила момент загоряння, було чути вибух та видно спалах вогню під авто — за лічені секунди машина загорілась, як свічка.



Пожежники, які прибули невдовзі, лише притушили піною тліючий остов. Учасники руху «STOP нелегал!» впевнені, що таким чином бандити намагаються залякати активістів та зламати їх морально і фізично. Міліція, яка приїхала на місце злочину, констатувала підпал, та пообіцяла «розібратись та прийняти міри». Як працює українська міліція в подібних випадках усім добре відомо, особливо, коли справа йде про мафію, яка чи не з рук годує міліцейське керівництво.

Нагадаємо, що рух «STOP нелегал!» успішно бореться із проявами недобросовісної конкуренції, із бандитськими монополіями та іншими незаконними видами бізнесу. Зокрема, останнім часом в Києві була розгорнута компанія по закриттю нелегальних обмінників валюти, що викачують з міста мільйони доларів, які йдуть повз бюджет прямо у кишені бандитів та їх кришувальників-високопосадовців. Демонтаж нелегальних обмінників болісно вдарив по кишеням бандитів. (див. Your text to link...)

Також розпочалася реальна боротьба проти нелегальних паркувальних майданчиків. Все це дратує мафію та спонукає її до крайніх мір. Активісти руху впевнені, що міліцейське керівництво прекрасно знає, хто стоїть за цим актом залякування. Але притягати винних до відповідальності не збираються – бо хто ж буде різати курку, яка несе тобі золоті яйця!

Та скільки можна вже терпіти цей безлад і корупцію в місті! Коли бандити перестануть диктувати киянам власні умови, відкрито залякувати та фізично погрожувати?! Чи Україна перетвориться на бандитську державу часів Януковича, чи зможе подолати спалах беззаконня, як у буремних 90-х — залежить від дій Авакова, від бажання головного міліціянта Києва Терещенка, від волі Генеральної прокуратури.

Можливо, перша гучна справа, яку розпочне Національне антикорупційне бюро, буде саме розслідування кришування нелегального бізнесу у Києві?

Пане Ситнік, всі дані вже зібрані, всі діючі особи відомі – не треба далеко ходити та глибоко копати. Потрібно діяти!

Втім, навіть якщо влада буде й надалі «ліпити дурня» та покривати бандитів, залишити все, так як є, вже не вдасться. Зараз не ті часи. Рух «STOP нелегал!» — це не купка відчайдух, це потужна спільнота громадських організацій, таких як ВГО «Об`єднання Богдана Хмельницького», ВГО «Комітет по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю», та інших. Це свідомі та рішучі дії сотень, тисяч небайдужих громадян, які не відступлять від своєї мети – очистити Київ та Україну від бандитської малини. (див.пікет Рух «STOP нелегал!» під Верховною Радою Your text to link...)

В Киеве начался демонтаж нелегальных обменников.

Боясь потерять свое имущество, владельцы Мафов срочно расторгают договоры с черными валютчиками



Результаты усилий активистов общественного движения «STOP нелегал!», совместно с Всеукраинской правозащитной организацией «Объединение Богдана Хмельницького» и ВГО «Комитет по борьбе с организованной преступностью и коррупцией» не заставили себя долго ждать – по всей столице, при участии сотрудников милиции и работников КП «Київблагоустрій», начались демонтажи незаконных пунктов обмена валют.



Резонанс переходит в эффективность

Так, в течение четверга 8 октября были демонтированы и вывезены на штрафплощадки нелегальные обменники по адресам Проспект Победы, 11 и 53. Крупный «нелегал» был изъят прямо из-под гостиницы «Экспресс», что на бульваре Шевченко. Десятки адресов незаконных менял находятся в оперативной разработке и даты их демонтажа – вопрос даже не дней, а часов.



Владельцы нелегального валютного бизнеса (многие из них — ярые пособники сепаратистов), их крышеватели, а вместе с ними — хозяева МАФов, в которых, как правило, расположены незаконные обменники, нынче пребывают в шоке. Они не ожидали, что реакция общественности и властей (под давлением активистов) окажется столь быстрой и консолидированной!



Более того, теперь стало ясно, что играть в игры с нелегальными валютчиками уже никто не будет – слишком большой резонанс получила в обществе эта проблема, слишком много задействовано сил и ресурсов, чтобы вернуть все назад. Те же владельцы МАФов срочно бросились расторгать договора с нелегалами – риск утратить свое кровное имущество, а с ним и прибыльное место, перевешивает желание быстрой наживы.



Против общества мафия бессильна

И как не пытается мафия, которая стоит за нелегальными обменниками, погасить волну протестов, у них ничего не получится. Пару дней назад, УБЭП совместно с общественниками закрыли валютный ларек на пр. Победы, 11, а на следующий день он открылся, как ни в чем ни бывало. Больше не откроется – потому, как демонтирован и вывезен! И так отныне будет с каждым нелегальным обменником как в Киеве, так и по всей Украине – обещают активисты, и готовятся к очередному рейду по выявлению нарушителей закона.
Что касается самих нарушителей закона – «крышевателей» и держателей нелегальных обменников, правозащитники заверяют, что все они скоро ответят по закону, и понесут справедливое наказание — вплоть до высших милицейских чинов. Не зря ведь народные депутаты взяли это дело на особый контроль! Кстати, Аваков и Шокин уже предупреждены, и пообещали полное содействие в поимке и привлечении к ответственности виновных, ведь деятельность нелегалов, в первую очередь, порочит их ведомства перед всем украинским народом. Также за нелегалов вплотную взялось СБУ, а эти ребята, как известно, шутить не любят.
Как бы то ни было, главная цель общественного движения «STOP нелегал!» одна – полное прекращение деятельности нелегальных обменников, а также недопущение рецидивов в будущем. И цель эта будет достигнута, какое бы противодействие не оказывалось.
Напомним, борьба с массовым засильем нелегальных обменников, акция «STOP нелегал!», началась неделю назад с пресс-конференции в УНИАН (Your text to link...), а затем продолжилась под Верховной Радой, где состоялся пикет с требованием закрыть нелегальные обменники. (Your text to link...)

«Stop нелегал!» Под Верховной Радой требовали закрыть нелегальные обменники.

7 октября под Верховной Радой состоялся митинг с требованием закрытия нелегальных пунктов обмена валют, инициированный Всеукраинской правозащитной организацией «Об’єднання Богдана Хмельницького», ВГО «Комитет по борьбе с организованной преступностью и коррупцией» и общественным движением «Stop нелегал!».



Власть крышует кошельки террористов?

Митингующие, среди которых немало работников легальных обменников, держали плакаты с надписями: «Навіщо нам міліція без повноважень!», «Нет ментовской крыше менял!», «Stop криваві гроші», «Черные обменники – спонсоры сепаратистов». По мнению активистов, масштаб этого явления представляет не только экономическую, но и военную угрозу для всей страны, ведь многие из черных обменников напрямую финансируют террористические движения! Киев в этом отношении оказался самым коррумпированным городом в Украине. По словам замглавы ВГО «Комитет по борьбе с организованной преступностью и коррупцией» Владимира Мартынчука, в столице действует более 1500 нелегальных пунктов обмена валют, которые не имеют ни соответствующих документов, ни даже лицензии на проведение валютных операций. «А теперь представьте на минуту, — говорит он, – что чистый доход от каждого обменника составляет от двух до десяти тысяч гривен в день. Теперь возьмите среднеарифметическое от этих сумм и умножьте на 1500. При этом в казну бюджета не поступает ни копейки».



Как оказывается, большинство владельцев этих пунктов – выходцы и из Донецкой и Луганской областей. Охранниками, зачастую, выступают бывшие милиционеры из того же края. Из достоверных источников стало известно, что часть средств, вырученных путем незаконных валютных операций, идут на восток (понятно не в гуманитарных целях), а также находят применение в предвыборной рекламе. Рекламе кого? Об этом не трудно догадаться – тех, кто сейчас так или иначе находятся у власти. Иначе, как можно закрывать глаза на такие очевидные нарушения закона!



«Нахрена нам такая милиция!»

Как рассказали на митинге гражданские активисты общественного движения «Stop нелегал!» — ни милиция, ни прокуратура, ни полиция, ни СБУ ни НБУ и др. ничего не могут (больше того не хотят) с этим поделать. В Национальном банке, например, говорят, что мы можем проверять только законные пункты обмена валют, а на остальные — нет у нас таких полномочий, как и у прокуратуры. В УБЭПе тоже разводят руками, дескать знаем, есть такая проблема, уже год как работаем, но ничего поделать не можем. «Так на хрена они нам такие надо!» — в сердцах восклицает женщина возле меня. Она работница законного обменного пункта, курс валют в котором, естественно ниже, чем у нелегалов. У себя на груди она держит плакат «Нет ментовской крыше менял!». Ее плакат – не фэйк, он отражает суть вопроса.



По рассказам гражданских активистов, проводивших рейды по выявлению нелегальных обменников, их владельцы абсолютно не скрываясь, чуть ли не на камеру говорят, что крышует их милиция. А ту, в свою очередь, курируют шишки покруче. За неприкосновенность — 1000 долларов в месяц. Итого 1,5 миллиона с одного только Киева! Ну а когда вызывают новую полицию – те и рады бы стараться, но говорят, что не имеют полномочий. Ну вот, показывают им незаконный МАФ, вдруг в нем оружие продают, наркотики и т.д., зайдите хоть посмотрите. Полицейские мнутся с ноги на ногу – не имеем права. Вызывают УБЭП. Те встречаются с менялами, как со старыми знакомыми, разве что чай вместе не пьют. При этом зачастую рядом с активистами, барражируют крепко сбитые парни в гражданском, и как бы невзначай отворачивают ворот курток, «засвечивая» тем самым вороненные стволы.



«Хуже всего, — говорит активист «Stop нелегал!» Александр Гладких, – что несмотря на наши акции, обращения во все инстанции, нелегальные обменники не то что не закрывают, но еще открывают новые! Намедни, только в Святошинском районе появилось четыре штуки». И все это происходит в стране, измученной войной, с экономикой, которая дышит на ладан, а бюджет вечно трещит по швам.



За нелегалов взялись депутаты

«Депутаты выходите, на вас одна надежда!» — скандировали митингующие. Народные избранники не спешили покидать свои теплые, уютные кресла. Однако протест людей был столь искренен, что к митингующим таки вышли народные депутаты Семен Семенченко и Владимир Парасюк. В ходе беседы с активистами, депутаты пообещали лично проконтролировать вопрос закрытия нелегальных обменников и позаботиться о том, чтобы виновные были привлечены к ответственности. «Мы готовы создать специальную комиссию по расследованию этого вопроса», — сказал Парасюк. А Семен Семенченко заверил, что если власть не отреагирует на их запросы и обращения, то останется лишь одно средство достижения законности — собрать команду участников АТО и лично прекратить существование нелегальных обменников!


Народные депутаты Семен Семенченко и Владимир Парасюк пообещали сделать все от них зависящее, дабы нелегальные обменники были закрыты.

Алексей Глуховский

В Киевской опере процветает мафия?

Руководство Национальной оперы Украины забыло о своих прямых обязанностях, и вместо развития культуры, опираясь на отработанные коррупционные схемы и покровительство высших чинов Министерства культуры, цинично разворовывает бюджетные миллионы.

Об этом на пресс-конференции в информационном агентстве «Интерфакс» заявили оперный певец, обладатель наград «Грэмми», народный артист Анатолий Кочерга и театральный продюсер, глава «Фонда Дениса Матвиенко» Алена Матвиенко.




«Уже не первый год руководители Национальной оперы Украины, в лице ген. директора Петра Чуприны, главного режиссёра Анатолия Соловьяненко совместно с руководством Министерства культуры «деребанят» огромные средства, которые выделяются из бюджета на театр, — сообщила журналистам Алена Матвиенко. — Я хочу обратить внимание присутствующих, что третьим участником пресс-конференции был приглашён журналист Владимир Тимофийчук, который провел журналистское расследование фактов коррупции в Национальной опере Украины, и выпустил серию передач «Люстратор 7.62» на телеканале 2+2 на эту тему».





По словам Алены, не объясняя причины, руководство канала запретило журналисту принимать участие в пресс-конференции. Расследование Владимира Тимофийчука касалось деятельности Петра Чуприны и Анатолия Соловьяненко, а также их взаимодействия с Министерством культуры, в лице министров, которые занимали этот пост в последние годы. В частности, поднимались вопросы выплат заработных плат руководителям театра, премий «мёртвым душам» и т.п. Выяснилось, что суммарные выплаты ген. директору и главному режиссёру в течение года составляли около 2 млн. грн. В результате финансовой проверки, которая проводилась контрольно-ревизионной палатой, всплыли факты нецелевого использования более полутора миллионов гривен. Отчёты финансовой инспекции были переданы в прокуратуру, но там не обнаружили состава преступления в действиях руководства театра. Однако после проведённого журналистского расследования канал повторно обратился в прокуратуру с просьбой ещё раз изучить материалы. На этот раз дело немного сдвинулось с места — прокуратура нашла причины проводить расследование. Но за восемь месяцев, несмотря на всю очевидность фактов, по каким-то причинам следователи Шевченковского райотдела так и не добились каких-либо результатов.

В результате финансовой проверки, которая проводилась контрольно-ревизионной палатой, всплыли факты нецелевого использования более полутора миллионов гривен. Отчёты финансовой инспекции были переданы в прокуратуру,

По результатам проверки КРУ, каждый год Национальная опера тратит около 80 тыс. долларов на медицинское обслуживание работников театра. Однако никто из работников никогда не слышал о том, что ему полагается медицинское обслуживание. Также сотни тысяч гривен выделяются из бюджета на питание работников, но о нем тоже в театре никто не знает. У нас есть документация, которая подтверждает выделение Минкультом из бюджета более пяти миллионов долларов под заказы на проведение государственных праздников. Это касается деятельности государственного предприятия «Мистецтво України», директором которого был главный режиссёр театра Анатолий Соловьяненко. Многие годы предприятие работало по нескольким коррупционным схемам, которые позволяли обходить процедуру тендера и завышать смету мероприятия в три и более раза. Один из ярких примеров — смета фестиваля «Український спів у світі», на проведение которого из госбюджета было выделено 2,5 млн. грн. В мероприятии участвовали представители украинской диаспоры из 14 стран мира. Судя по бюджету, событие очень важное, если государство тратит на это такие деньги. В интернете об этом есть один материал (!) на сайте диаспоры. В нем организаторы радуются тому, что в такое тяжелое время и без финансирования удалось провести это событие. По словам организаторов, деньги на дорогу для участников давали меценаты, а жили участники в общежитиях. Также, жалуется один из основателей фестиваля Александр Шокало, — подвело и техническое оснащение. А что же по смете? А по смете на поселение артистов ушло 52 тысячи долларов, а на звук и свет – 200 тысяч долларов. Сами того не подозревая, все участники жили в комфортабельных условиях в отеле, а выступали с таким звуком, которому позавидовали бы мировые поп-звезды. И примеров таких событий, которые организовывал Анатолий Соловьяненко очень много.



По результатам проверки КРУ, каждый год Национальная опера тратит около 80 тыс. долларов на медицинское обслуживание работников театра. Однако никто из работников никогда не слышал о том, что ему полагается медицинское обслуживание. Также сотни тысяч гривен выделяются из бюджета на питание работников, но о нем тоже в театре никто не знает.

Пока у руководства Национальной оперы Украины стоят Петр Чуприна и Анатолий Соловьяненко, театр год за годом теряет самые талантливые и квалифицированные кадры, которые массово едут работать за границу. Это касается и певцов, и музыкантов, и танцоров. Они, как правило, оседают в других странах и сюда не возвращаются. Годовая посещаемость театра катастрофически низкая и составляет всего 46%. Зрителя не обманешь! Но руководство не смотрит на посещаемость и на качество постановок, ведь финансирование театра от этого не зависит и будет в любом случае, какими бы ни были результаты.
«Оперные театры должны быть брендом страны. Наш оперный театр известен, судя по Интернету, только как архитектурное сооружение. Я очень рад, что наконец, начинают копать так называемую «культурную мафию», — заявил обладатель премии «Грэмми», народный артист СССР Анатолий Кочерга. — На сегодня все музыкальные учреждения по воспитанию нового поколения артистов «куют кадры» для зарубежных театров. Я уже 25–ый год работаю за границей по контрактам, и ни разу не выходил на сцену Национальной оперы Украины. При этом с бюджетом, который имеет наш оперный театр, сюда могли бы приглашаться лучшие западные режиссёры, дирижёры и актёры. Сегодня в Национальную оперу Украины стыдно ходить. Там частенько в зале людей меньше, чем на сцене. Кто такой господин Чуприна, что он получает 140 тысяч грн. в месяц, а актёры получают по 5, 6, 10 тысяч? Какое он имеет право превращать артистов в своих рабов и делать так, что те боятся сказать слово против дирекции потому, что боятся увольнения? Почему СМИ об этом молчат?»

Годовая посещаемость театра катастрофически низкая и составляет всего 46%. Зрителя не обманешь! Но руководство не смотрит на посещаемость и на качество постановок, ведь финансирование театра от этого не зависит.
Напоследок, Алена Матвиенко выразила надежду, что здравый смысл и добрая воля возобладают над алчностью и самодурством, и Национальная опера очистится от коррупционной накипи и начнёт приносить славу Украине, согласно своему богатейшему потенциалу и таланту музыкантов, певцов и танцоров.
— Оперный театр это система, которую нельзя назвать коррумпированной. Там работает 1300 профессионалов высочайшего уровня, а коррумпировано несколько человек. Они много лет руководят театром, как своей вотчиной, и именно их позиция не позволяет провести реформу Национальной оперы Украины, и превратить театр в процветающий центр национальной культуры, — подытожила Алена Матвиенко.

КРУ и прокуратура выявили многочисленные финансовые злоупотребления в Национальной опере Украины, однако никаких последствий для руководства это не имело.