Півтора місяця назад на нашому сайті була передрукована з інших інтернет-видань стаття «Руководитель Торгово-промышленой палаты Украины Геннадий Чижиков пособник ДНР?» (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/), а також фотокопія листа народного депутата України Олександри Кужель до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон. Стаття негативно висвітлювала діяльність керівництва ТПП України з подачі пані Кужель, яка позиціонувала себе як борчиню за права підприємців і захисника держави. А майже через місяць – 4 листопада нинішнього року – представники Торгівельно-промислової палати України запросили журналістів «Нашої версії» на свою акцію протесту, що відбулася перед офісом Національного антикорупційного бюро України.
У рамках свого робочого візиту до України Президент Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс (на фото разом з головою ТПП України Геннадієм Чижиковим) відвідав українсько-кіпрський бізнес-форум, який сьогодні проходив у Торгово-промисловій палаті України. Глава Республіки розповів про активізацію економічного співробітництва між Україною та Кіпром і відмітив особливу роль у цьому процесі Торгово-промислових палат обох держав.
Щоб збалансувати суперечливу інформацію отриману від опонентів, ми опублікували фоторепортаж з місця подій – «У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України» (http://n-v.com.ua/u-kiyevi-vidbulasya-akciya-shhodo-nezakonnogo-vtruchannya-predstavnikiv-derzhavno%D1%97-vladi-u-diyalnist-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-foto/). Однак, адвокат, який здійснює представництво інтересів Торгово-промислової палати України, наполіг, щоб на сайті «Наша версія» було опубліковано більш детальне спростування редакційної статті, а також і листа нардепа Олександри Кужель. Ми ознайомились з претензією представника ТПП України і ретельно дослідили надані нам документи. Отже редакція «НВ» вирішила опублікувати у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України Денисом Ципіним.
Пані Кужель поводить себе так, наче приміряє на себе мантію судді…
Шановний Дмитре!
Я захищаю інтереси Торгово-промислової палати України та її президента Чижикова Геннадія Дмитровича.
11.10.2015 року на сайті Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія», де ви є шеф-редактором інтернет-сайту, було опубліковано статтю «Руководитель Торгово-промьішленной палатьі Украиньї Геннадий Чижиков пособник ДНР», яка знаходиться за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/). Стаття повністю дублює факти наведені в прикріпленому до неї листі від 25.09.2015 року за підписом народного депутата Кужель О.В.
Факти викладені в листі народного депутата Кужель О.В. та в опублікованій статті носять наклепницький характер, є неправдивими, порушує норми моралі, принижує честь та гідність Чижикова Геннадія Дмитровича, як почесного консула Французької Республіки та як президента Торгово-промислової палати України. З приводу розповсюдження наклепницької інформації про Президента Торгово-промислової палати, ми вже звернулися до суду із відповідною позовною заявою.
Хочу звернути увагу на наступну невідповідність викладеним у статті фактам.
1. Кужель зазначає: «…зараз пан Г. Чижиков с фігурантом по п’яти кримінальних справах».
Однак на сьогоднішній день Чижиков Г.Д. не є підозрюваним по жодній кримінальній справі. Крім того, справи, на які посилається Кужель і відкриті на підставі її заяв, зараз вже майже закриті, постійно передаються різним органам та на думку самих правоохоронців не мають жодних перспектив. Отже за гучними звинуваченнями з посиланням на номери проваджень — лише популізм і зловживання правами народного депутата України.
2. Кужель О.В. наводить у в своєму листі такий факт: «Відразу після анексії Криму пан Г. Чижиков домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені Чижиковим, продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій!, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України».
Отже в хворобливій уяві Кужель О.В., президент ТПП України Чижиков Г.Д. особисто вирушив до Криму і наказав залишити печатки і бланки в Криму, а потім ще примусив персонал залишитися на роботі і домовився з керівництвом російської ТПП про «здачу» палат.
Перш за все, слід зазначити, що Кримська ТПП і ТПП міста Севастополь, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», є самостійними юридичними особами, недержавними неприбутковими самоврядними організаціями, які об’єднують юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, та їх об’єднання. А тому втручання в їх діяльність є неприпустимим.
Російська агресія в Криму, поки що закінчилася анексією територій і захопленням всього, що там було розташовано. А тому, уява депутата, що якісь окремі юридичні особи, які вирішили залишитися на території Криму, мали змогу обирати під якою юрисдикцією їм залишатися?! — є лише свідомою спекуляцією.
3. Також Кужель О.В. робить висновок: «… і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана Г. Чижикова».
В чому полягає ця діяльність — Кужель О.В. пише лише опосередковано, спираючись на загально відомі факти, які не мають прямого відношення до Чижикова. Однак через призму бажання депутатки принизити честь і гідність Почесного консула Французької Республіки та президента ТПП України Чижикова Г.Д. сама стає на місце головного ворога України і провідником російського спротиву в регіоні. Ця ганебна безпідставна уява, наклепництво і популізм, притаманні депутату Кужель у всіх питаннях, що стосуються її погляду на ТПП України.
4. Далі Кужель О.В. зазначає: «внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти Чижикова Г. № 2214000000000216 по cm. 366 КК України».
Неправдивий характер такого твердження Відповідача підтверджується листом-відповіддю за № 6/ц-445/2 від 30.03.2015 року на мій адвокатський запит від 18.03.2015 року № 182/15 до Головного управління Служби безпеки України щодо наявності у базах даних СБУ відомостей відносно надходження повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень керівництвом ТПП України в період з 01.02.2013 року по 16.03.2015 року, відкриття кримінальних проваджень відносно ТПП України або її керівництва, а також повідомлення посадовим особам ТПП України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у зазначений час. У відповіді зазначено, що така інформація в базах даних Головного слідчого управління Служби безпеки України відсутня. Що стосується зазначеного провадження, то воно дійсно існує на підставі заяв Кужель та інших депутатів, однак розслідування проводилося відносно дочірньої структури ТПП України і на момент складання листа було вже давно закрите. Окремо треба додати, що завдяки діяльності депутатки і її колег, кримінальне провадження проводилося силами кращих слідчих Головного слідчого управління СБУ. Цих слідчих примусили розслідувати справу, яка їм не підслідна, надумана і мала зовсім іншу мету — примусити Чижикова звільнитися за власним бажанням. У позапроцесуальному спілкуванні слідчі казали про образу, оскільки замість захисту безпеки України і придушення тероризму, їх змушують займатися вивченням питання, хто і яким чином склав звичайну бухгалтерську звітність та чи зазначені бухгалтером відомості є правдивими. Врешті-решт справа була закрита.
5. Народний депутат у своєму листі стверджує: «… президент ТПП України Г.Чижиков, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку — робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного бюджету».
Такі твердження депутатки начебто підкріплюються наявністю кримінальних проваджень щодо несплати податків ТПП України. Але до цього слід додати, що кримінальні провадження є кричущим порушенням закону і зловживанням правами, оскільки адміністративний суд вже визнав незаконними і безпідставними претензії податкової інспекції. Працівники податкової міліції навіть не приховують, що відчувають тиск з боку керівництва, яке вимагає від підлеглих неналежного об’єктивного розслідування, а дестабілізації роботи ТПП України та створенням загроз кримінального переслідування, щоб керівництво ТПП України змушено було піти із посад, звільнивши місце для рейдерів.
6. Кужель О.В. стверджує: «за дорученням пана Чижикова Г. було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди».
Перш за все, слід зазначити, що відповідно до листа-відповіді Міністерства закордонних справ від 30.09.2015 року № 913/36-172/3-1385, наданого на інформаційний запит ІА «»Центр Конфліктології і Права», вбачається, що штатна консульська установа Східної Республіки Уругвай в Україні відсутня. Жодного почесного консульства чи консульського архіву на території ТПП України ніколи не знаходилося, а тому звинувачення більше ніж брехливі. Однак з цього приводу було проведено дуже ретельне кримінальне розслідування, в межах якого було встановлено, що зазначений герб був знятий робочими в зв’язку з проведенням ремонту фасаду будівлі, а кабінет був відкритий дублікатами ключів в зв’язку з тим, що упродовж п’яти місяців звільнена з посади віце-президента пані Подолева О.Є. не виконала свого обов’язку звільнити робочий кабінет від власних речей.
Отже лист Кужель містить лише наклепницькі твердження і бажання народного депутата за будь-яку ціну і будь-яким способом опорочити честь і гідність достойної і порядної людини.
Ці та інші аргументи дають достатньо підстав вважати, що опублікована Вами стаття містить неправдиву та неперевірену інформацію, яка не ґрунтується на правдивих фактах та носить наклепницький характер.
Відповідно до статті 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Стаття 28 Конституції гарантує кожному право на повагу до його гідності.
Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Частиною 7 вказаної статті визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно з частиною 2 статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» під масовою інформацією розуміють інформацію, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
Положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначає одним із основних принципів інформаційних відносин достовірність і повноту інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
Публікуючи статтю на сайті «Нашої версії» редакція не перевірила інформацію, що містилася в листі Кужель О.В.
Пропоную Вам в досудовому порядку:
— визнати викладену інформацію в статті від 11.10.2015 року за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/) — стосовно Чижикова Г.Д. недостовірною;
— спростувати цю інформацію опублікувавши іншу статтю, яка повністю спростовує всі викладені неправдиві факти.
В іншому випадку, буду вимушений в інтересах мого клієнта, звернутися до суду в порядку ч. З ст. 297, ч. 2 ст. 299 Цивільного кодексу України з позовом про захист його честі та гідності, ділової репутації.
Крім того, ТПП України готово надати правдиву інформацію з приводу зазначених вище подій та документи, а також не заперечуємо проти проведення об’єктивного журналістського розслідування зазначених вище подій.
Сподіваюсь на Вашу розсудливість та швидке реагування.
Особливості національної толерантності
Тож редакція «Нашої версії» дотрималась усіх вимог, передбачених у відповідних статтях Конституції України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про інформацію», надавши слово іншій стороні конфлікту.
Досліджуючи більш ретельно усе, що пов’язано з метушнею навколо Торгово-промислової палати України, ми вирішили поділитися і власними думками з цього приводу. Причому зробимо це в ракурсі наявності чи абсолютної відсутності толерантності з боку вітчизняних парламентаріїв.
Напевне, не зайвим буде кому нагадати, а кому й повідомити як новину в якості політологічного лікнепу, що таке, власне, толерантність? Отже, толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.
Якщо взяти розуміння цього поняття на побутовому рівні, то у пересічного громадянина України зі словами «терпимість» і «толерантність» стійко асоціюється заклик підстаркуватого кота Леопольда до розбишак-мишей, що обсіли та скубуть його з усіх боків — «Ребята, давайте жить дружно!».
Але що ми маємо в сучасних реаліях? На тлі безперервних політичних баталій у вищих ешелонах влади, що досить часто переходять у фазу вуличної бійки і завдяки телебаченню транслюються на всю країну, будь-яке щире посилання на толерантність у політиці тлумачиться як прояв відвертої слабості або ж тактична хитрість. Треба визнати, що таке розуміння толерантності, як, власне, і поширена практика нетерпимості на усіх рівнях теперішнього буття, не є випадковим явищем.
Як слушно відзначав свого часу професор-філософ з Харкова Олександр Тягло, основи політикуму сучасної України заклав той прошарок громадян, який зростав ще за умов офіційно санкціонованої КПРС войовничості до всього «іншого». Тому практично уся наша політична еліта всмоктала войовничість з молоком тієї чи іншої Alma Mater — через курси діалектичного та історичного матеріалізму, наукового атеїзму і ще більш наукового комунізму, не кажучи вже про історію КПРС. Насправді ця жахлива «історія» створювала лже-героїчні міфи про жорстоку боротьбу з численними «ворогами» ззовні й усередині країни — з різноманітними «лівими» і «правими» ухилами від «лінії партії», з недорізаними буржуями, з попами-мракобісами, з шкідниками-спеціалістами, з несвідомим середняком, з українським буржуазним націоналізмом, з лікарями-отруювачами, з брехунами-дисидентами, з генетикою, кібернетикою і соціологією, з Вавіловим і Сахаровим, Ахматовою і Стусом, Чорноволом і Солженіциним… Як нам вже добре відомо, що ця боротьба призвела до багатомільйонних людських жертв, до загрозливого збіднення духовного і державотворчого потенціалу нації, до втрати випробуваних віками традицій людської моралі.
Войовничість набула нового підґрунтя у період «початкового накопичення капіталу», коли недовіра і нетерпиме ставлення до ближнього перетворились в передумову не тільки збагачення, але й просто виживання. Кримінальна субкультура з її нормами «не вір, не бійся, не проси» та «стріляй перший, потім розберемося» виявилась досить ефективним «ідеологічним дороговказом» у перерозподілі власності і влади. Представники криміналітету дістали політичні мандати й управлінські посади різного рівня. Як наслідок — значне поширення тіньової економіки і корупції, замовлені убивства політичних опонентів та бізнесменів-конкурентів, маніпулювання натовпом голодних і обдурених людей, цькування правоохоронців на своїх опонентів. Все це аж ніяк не можна вважати за прояви прихильності до ідеї терпимості. Паралельно агресивна лже-героїка «злодіїв у законі» і «нових руських/українців», шахраїв з респектабельних «довірчих товариств» і вуличних «лохотронів» швидко відвоювала собі чільне «місце під сонцем», заполонивши арт-майданчики, програми мас-медіа, популярні видання. У такий спосіб була вкрай здеформована свідомість значної частини населення, особливо молоді.
На жаль, не обминула ця пошесть і нинішнє покоління так званої «політичної еліти» в Україні. Хоча, власне, у нас це словосполучення можна вживати з великою натяжкою. Бо язик не повертається називати елітою завсідників уже протягом більше як двох десятиліть на вулицях Грушевського і Банковій. А щодо іншого слова у цьому сполученні, то політика тут виступає в якості об’єкту устремлінь ділків, які прийшли в парламент, в Кабмін чи в АП, щоб втілювати бізнес-проекти на політичній ниві.
Черговою ілюстрацією неблаговидних діянь вітчизняної «політеліти» в повній мірі може слугувати багатомісячна епопея приборкання персоналу Торгово-промислової палати України і намагання зміни її керівництво. Що найприкріше, що самі законодавці є порушниками ними ж виданих законів. Адже відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України — недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об’єднання. Головне завдання Палати — створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зав’язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. До речі, нині членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.
Впродовж 2014-2015 р. представники держаної влади, зокрема, народні депутати України, а з їхньої подачі і працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України незаконно, безпідставно і навмисно втручаються у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено Законом, з метою примусити керівництво ТПП добровільно залишити займані посади.
Зокрема, народні депутати України Ірина Суслова та Ігорь Луценко на початку 2015 року провели брифінг під гаслом «Хто і чому покриває діючі схеми Януковича у ТПП України», на якому бездоказово заявляли, що президент ТПП України Геннадій Чижиков є фактичним ставлеником екс-генпрокурора Віктора Пшонки, що ТПП України відмиває кошти Віктора Януковича та є осередком корупційних організацій, а також, що проти керівництва ТПП України відкрито безліч кримінальних проваджень. При цьому вони відкрито підбурювали суспільство та закликали самовільно здійснити люстрацію керівництва ТПП України.
А ряд інших нардепів (до речі, з різних фракцій і груп ВР України 8 скликання) хочуть призначати для ТПП керівників на свій розсуд. Наприклад, народні депутати України Олександр Сочка, Руслан Лук’янчук, Валерій Бабенко, Олександр Кодола – усі з фракції «Народный фронт» і Олег Осуховський зі «Свободи» 6 лютого 2015 року підписали «Клопотання» на ім’я президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, в якому пропонують призначити на посаду першого віце-президента ТПП України Сергія Локарєва. Здавалося б, нічого протизаконного в цьому немає. Але вже через кілька днів, 17.02.2015 р., невідомі особи в «балаклавах» увірвалися до приміщення ТПП України під гаслом «Смітникова люстрація» і хотіли насильно кинути президента ТПП України до смітникового баку та змусити написати заяву про звільнення із займаної посади. На щастя керівник для перебував у відрядженні.
Та вже наступного місяця, 17 березня нинішнього року, нова група депутатів – Георгій Логвинський з «Народного фронту», Ірина Суслова з Об’єднання «Самопоміч», Олексій Ленський з Радикальної партії та Олександра Кужель з ВО «Батьківщина» – настрочила на ім’я очільника МВС України Арсена Авакова прохання відкрити кримінальне провадження проти керівництва ТПП України.
Особливо розчулює перший пункт заключної частини звернення до Авакова: «В разі виявлення приведених фактів просимо відкрити кримінальне провадження за фактами привласнення державних коштів шляхом зловживання службовим становищем керівництвом Торгово-промислової палати України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України». Повна беліберда! В цій фразі нардепи нічтоже сумняшеся виступили і в якості слідчих, і прокурорських, і оголосили вердикт – отак!
Отут хочеться запитати: пані та панове народні депутати, а невже головні злочинці бандитської команди Януковича, багато з яких сидить поруч з вами в сесійній залі ВР, уже понесли покарання за розкрадання численних мільярдів? А чи вже покарані ті, хто своїми злочинними діями в стінах парламенту спричинив нинішню смертельну небезпеку для України та її народу?
А щодо особи Г. Чижикова, то ось, що пише один з відомих журналістів, який не перший рік знає його:
«Геннадія Чижикова на пост очільника Торгово-промислової палати України обрали в 2013 році, ще до Майдану, у часи загального пришестя «донецьких» у владу. До Києва він переїхав після керівництва найбільшої в Україні Донецької торгової палати. Він пропрацював в донецькій палаті майже 20 років і пишається її результатами. Є й «темні плями» в його біографії. З висоти сьогоднішнього дня очевидно, що в біографії Чижикова є серйозний «гріх» — йому не пощастило, він працював разом з дружиною прокурора Пшонки. Давно. Але факт такий є і на ньому зараз будують стратегію боротьби з Чижиковим ті, хто хоче захопити ТПП. Про це, а також про його «донецькому походження» зараз можна прочитати на різних зливних бачках в Інтернеті. Проти Чижикова почалася справжнісінька війна — із залученням людей з СБУ, які натякають йому на відкриття справ, з погрозами покликати Правий сектор, із запитами від депутатів, листами до прокуратури, і замовними статтями на брудних сайтах.
Дійшло до смішного — у четвер один з авторів намагався під шумок опублікувати свою заказушну статтю про ТППУ на «Українській правді». Коли його викрили в заказусі, він прикрився сім’єю з Дебальцевого, яку нічим годувати. Редактор сайту, на якому були опубліковані підписані автором-одноденкою статті про ТППУ, зізнався, що його мета — «зробити все, щоб жоден донецький не займав більше тепле місце в Києві». Красиве популістське формулювання, що прикриває напівкримінальний наїзд.
А коли в офіс ТППУ увірвалися молодчики в балаклавах з вимогою провести «люстрацію» Чижикова, то «рядженими» керував такий собі Всеволод Філімоненко. Цього типа, як повідомяли активісти ЧЕСНО, ще в 2012 році вигнали з цієї організації за те, що він торгував місцями в рейтингу. Ось так — на брехні, погрозах та помсті — хтось намагається зайняти місце глави ТППУ. Цей хтось прикривається новою владою, новими порядками, ненавистю до «донецьких» і зрощує продажних журналістів».
На мою думку, вже давно треба звести якісь паркан навколо Верховної ради і не випускати звідти продажних депутатів та їх пасіпак, щоб не чипали тих хто справді на своєму місці і працює. А потім паркан, що захищає депутатів від пересічних громадян, які у відчаї від діяльності обранців, хочуть їх хоч за горло потримати. Накрити все це саркофагом і побудувати нове справедливе суспільство.
А якщо серйозно, отакі особливості нашої української толерантності! І дуже прикро, що завдяки тим депутатам, які прийшли до парламенту на хвилі Революції Гідності. Тому хочеться запитати у них: як же ви – коаліціянти – збираєтесь втілювати лозунг «Україна – єдина держава»?
Влад Григорів
Джерело:
n-v.com.ua/nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dexto-z-%D1%97%D1%97-koleg-mozhut-postati-pered-sudom/
