Поддержите наш проект

В «УНІАН» відбулась прес-конференція за участю адвокатів 5-ти громадян України, яких у рамках розпіареної справи було затримано 29 серпня 2017 року в місті Миколаєві. Зокрема, адвокат миколаївського бізнесмена Михайла Тітова і ще двох затриманих повідомив журналістам про численні факти зловживань та порушень закону зі сторони прокуратури, яка проводила слідство.

Повне відео з прес-конференції:



«Ситуація, яку ми спостерігаємо навколо цієї справи дуже загрозлива, але на жаль, типова для вітчизняного сьогодення. Бачимо явні ознаки вибіркового правосуддя, політичного тиску, безкарності правоохоронців, які ведуть цю справу», – заявив Сергій Войченко, адвокат затриманих Михайла Тітова, Олега Коноваленка і Дмитра Леонова.

«Нагадаю присутнім обставини справи, і з чого все починалось. 29 серпня 2017 року у Миколаєві була гучна «спецоперація» — тоді затримали п’ятьох громадян України. У затриманні брали участь співробітники військової прокуратури, СБУ — високі чини тоді пропіарились у ЗМІ про взяття під варту, начебто, небезпечних злочинців. Але саме затримання було абсолютно незаконним та безпідставним. Не було жодного доказу їхньої причетності до якихось злочинів, не було жодної причини брати підозрюваних під варту без можливості внесення застави — ніхто з них не збирався нікуди тікати, а деякі епізоди, які їм інкримінували, стосувались 2013 року. Більше того, статті, по яким намагалися обвинуватити затриманих, належать до підслідності поліції. Проте справу забрала прокуратура і військова прокуратура України, які за законом не мають права цього робити, бо це не відноситься до їх підслідності. Далі, за рішенням Матіоса, справу передають з Миколаєва у Маріуполь, і затриманих перевозять у прифронтове місто – ще одне безглузде рішення, і грубе порушення прав людини та процесуального законодавства.

Чому справу вирішили розглядати у Маріуполі? Тоді як всі епізоди, свідки та інші особи, які мають відношення до справи, знаходяться за 500 км. На Миколаївщині. Окрім того, що це безглуздо, це ще й марнотратство, бо слідчі прокуратури, прокурори їздять на судові засідання, витрачаючи чималі кошти платників податків. Судді теж регулярно порушують процедури, нехтують аргументами сторони захисту, і приймають безпідставні рішення про тримання підозрюваних під вартою. Доказова база не витримує ніякої критики. Щодо свідків і потерпілих, то ми не побачили ще жодного, хто б міг розказати – коли, як і яким чином він потерпів від затриманих. Більшість так званих «потерпілих», взагалі, не знають жодного з затриманих, і не мали з ними ніяких справ, не вважають себе потерпілими, і відчувають тиск зі сторони прокуратури», — розповів адвокат.

На думку Сергія Войченка, ця справа ще й політично вмотивована, бо затриманим інкримінують якісь політичні уподобання, що не збігаються з президентською лінією.

«Коли генпрокурор Луценко представляв прокурора Миколаївської області Дунаса, він дав йому 3-4 місяці для розслідування цієї справі та передачі її до суду. Тому, напевно, і бачимо такий безлад і беззаконня — коли все робиться незрозумілими методами, з грубими порушеннями КПК і всіх норм моралі і здорового глузду. Рецепт прокуратури — зібрати міські чутки, і на основі цих чуток будувати свої обвинувачення. Жоден з 131 обшуків, жодна з 50 експертиз не дали ні вагомих доказів, ні законних підстав для висунення обґрунтованого обвинувачення. Докази, які наводить прокуратура, розсипаються одразу ж.

Натомість, за свідченням сторони захисту, прокуратура регулярно втручається в адвокатську діяльність. Останній приклад це створення проблем для адвоката одного з затриманих О. Пеліпаса — Володимира Тимошина, який не зміг приїхати на прес-конференцію. При тому, що сторона захисту всіляко підкреслює, що всі підозрювані і адвокати відкриті для нормальної співпраці, і ніхто не бажає йти на конфронтацію.

«Але, зважаючи на хід справи, ми будемо змушені подавати скарги у міжнародні інстанції. Також, ми очікуємо якнайскорішої передачі справи в суд, бо впевнені, що в суді ця справа лусне, як мильна булька», — підкреслив Сергій Войченко.

Адвокат іншого затриманого Бориса Серафімова, Вікторія Беліменко повідомила журналістам звістку, що буквально за день до прес-конференції Апеляційний суд Донецької області прийняв рішення змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт для її підзахисного.

«Сьогодні мій підзахисний Серафімов нарешті приїхав додому. Будемо сподіватись, що більше ніяких сюрпризів, нових «потерпілих», чи нових, «висмоктаних з пальця», претензій від прокуратури не буде, і підозрюваний, згідно з законом, зможе дочекатись суду у колі родини», — висловила надію Вікторія Беліменко.

«Майже всі потерпілі, яких у суді представляє прокуратура, взагалі незнайомі з підозрюваними. Справа розслідується у стилі роману Агати Крісті «10 негренят», коли голос зверху постійно говорить і диктує, що і як треба робити – все робиться з порушенням закону, процесуальних норм. Затриманим інкримінують чи не половину статей КК України. Це суцільний фарс – коли суддя запитує у прокурора, чому саме ця стаття, а прокурор відповідає «прочитаєте про це в нарадчій кімнаті». Хіба це нормально! Не можна переслідувати людей лише за те, що вони думають не так, як хочеться владі, та опинились на шляху бажання зробити піар на гучній справі. Але сподіваємось, що закон і правда переможе, а ЗМІ і громадськість не дадуть здійснитись беззаконню». – підсумувала адвокат.

P.S. На даний момент під вартою в маріупольському СІЗО залишаються двоє підозрюваних з п’яти раніше затриманих по справі – Михайло Тітов і Дмитро Леонов.

В «Интерфакс» состоялась пресс-конференция, на которой журналистам сообщили о фактах рейдерского захвата предприятий в Донецкой области.



Андрей Багрий, представитель китайского инвестора, юрист, директор ООО «Частная охрана»:

«Я являюсь представителем китайского инвестора, компании «СТАР ОР ИСТ ИНВЕСТМЕНТ ЛИМИТЕД» Хи Пей Сена.

Мы хотим поднять тему рейдерского захвата предприятий аграрного сектора и не только. С 2012 года компания Хи Пей Сена инвестировала в аграрный сектор Украины, путем создания новых сельскохозяйственных предприятий по выращиванию и сохранению, реализации и экспорту культур, в том числе в Китай.

Инвестор с нуля создал предприятие – создали агрофирму «Маяки» на территории деокупированного Славянского района. До июня 2016 года в Славянском районе инвестор построил элеватор для завершения цикла.

29 июня 2016 года, по данным госреестра, произошла смена собственника данного «холдинга» на некого гражданина Турции. Ряд компаний – элеватор, фирма-реализатор и агрофирма «Маяки» сменили состав учредителей без ведома и согласия инвестора.

Узкайнак Дженгиз становится инвестором, а Буханцов Олег Николаевич – директором этих трех предприятий.

Такая же ситуация еще в трех компаниях, о которых речь пойдет далее.

Все эти компании перерегистрируются на Вышгород, по непонятной схеме, на непонятный адрес. Регистратор – Болотенко, начальник регистрационной службы в Славянске.

Я пытался выяснить, как же такое могло произойти, но мне было отказано в доступе к информации. Тогда мы подали заявления в управление полиции Славянска и управление полиции Шевченковского района г. Киева по факту «мошенничество в особо крупных размерах». Дела были возбуждены, произведены действия по выемке документов, наложен арест на недвижимость. Также были написаны жалобы в Минюст по отмене регистрационных действий.

1 августа 2016 года все незаконные действия, связанные с изменением участников, были отменены.

Но, уже 9 августа, согласно данным госреестра, происходит повторное изменение данных с тем же незаконным составом директоров!

Изменение, несмотря на судебные запреты, произвела нотариус Иващенко Наталия Владимировна из Киева. Выехавшая по заявлению полицейская опергруппа, не смогла найти нотариуса и произвести повторную выемку. Через неделю нотариус успела подчистить данные.

Мы привлекли СБУ, были произведены выемки и дело взято в производство прокуратурой Донецкой области (ст190 ч.4).

Однако Буханцов, несмотря на все, с помощью титушек, смог захватить предприятие «Рай-александровский Элеватор» и начал реализацию имущества за наличные, в основном семена подсолнечника. Это около 15 тыс. тонн семян, и при цене 10 000 гривен за тонну можете представить объем!

25 августа при поддержке группы «Альфа» СБУ, законные владельцы зашли на объект элеватор. Контроль над объектом был восстановлен, директор вступил в управление, имущество было описано. Об этом много писали. Мы ждали лишь решения суда в отношении мошенников.

Однако ситуация вновь резко поменялась. 12.10.2016 г. на территорию элеватора приезжают военные прокуроры и начинают там хозяйничать. Как оказалось, по распоряжению военного прокурора Анатолия Матиоса дело было передано в ведение военной прокуратуры. В результате, снова возвращается Буханцов со своими людьми, который начинает продажу имущества!

По второй смене владельцев мы снова подали заявление в Минюст, однако на этот раз нам было отказано в реакции. Почему? Нам ответили, что так надо. В данный момент рейдеры находятся на всех объектах, и готовят их к продаже по бросовой цене. А ведь только в элеватор китайским инвестором было вложено 8 млн. у.е. – сейчас его собираются продать за половину стоимости.

Хи Пай Сен, китайский инвестор по скайпу:

«В 2012 году мы решили инвестировать в аграрный бизнес в Украине.

Но летом 2016 года я с удивлением узнал, что мое имущество, мои фирмы в Украине сменили собственника и захвачены. Мошенники подделали документы, мою подпись и сменили право владения без моего ведома и разрешения! Я не могу понять, как так случилось. Это вопиющее поведение регистраторов, нотариуса, правоохранительных органов. В Украине права инвестора абсолютно не защищены — это возмутительно. Такого нет нигде в Европе! Я прошу украинские власти разобраться и восстановить законность», — обратился к СМИ обманутый инвестор.

Сергей Ивченко, директор ООО «Сватовский завод экспериментального литья»:

«Я более 10 лет работаю на предприятии. С 2012 года – работаю директором. Учредителем завода является Белогородский Сергей.

Спустя 2 недели после задержания Белогородского, на наше предприятие была произведена рейдерская атака – произошла смена владельца, им стал гражданин Турции Узкайнак Ченгиз. Хочу заявить, что все действия захватчиков незаконны и призвать украинские власти разобраться в этой ситуации».

Юлия Семенчук, адвокат:

«Хочу звернути вашу увагу на ситуацію з незаконним заволодінням корпоративними правами 6 підприємств.

Найбільше обурення викликає те, що це зробила одна приватна особа громадянин Турції Узкайнак Дженгіз, який, взагалі, не був в Україні протягом кількох останніх років, і невідомо, яке відношення має до цих конфліктів.

Дані захоплення тісно пов’язані із депутатом Донецької облради Білогородським Сергієм Анатолієвичем, якому китайська компанія «СТАР ОР ИСТ ИНВЕСТМЕНТ ЛИМИТЕД» в свій час надала права на представництво своїх інтересів на території України.

Разом з цим є й інші підприємства, які були захоплені. Це – ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», Охоронне товариство «Приватна охорона» і «Спілка заводів важкого машинобудування». Корпоративними правами на ці підприємства володів сам Білогородський та його дружина, а також його бувший компаньйон Дрегер Владислав Олегович, депутат Донецької облради.

На сьогоднішній день існує корпоративний конфлікт між Білогородським та Владиславом Дрегером, і наслідком цього конфлікту став арешт Білогородського за заявою Дрегера. Я є адвокатом Білогородського в кримінальному провадженні, якого підозрюють у сприянні сепаратизму, ст. 258, п. 3.

Після арешту Білогородського у травні 2016 року, вже в червні місяці дивним чином всі його підприємства, а також підприємства Хі Пей Сена змінили власника та перейшли до згаданого турецького громадянина.

Цікавий такий факт, що при відчуженні корпоративних прав «Рай-олександрівського Елеватора» та підприємств китайського інвестора, до нотаріуса Іващенко приїздив Владислав Дрегер, який в свій час сам був звинувачений у шахрайстві і його справа ще не закрита. До того ж, пан Дрегер не має жодного відношення до підприємств китайського інвестора.

По цих захопленнях відкрито кримінальне провадження за ст. 190, ч. 5. Але дуже дивно, що це провадження перейшло до відомства військового прокурора Матіоса. Також відомо, що Дрегера підтримують деякі нардепи, зокрема депутат Левус.

Дуже прикро, що у корпоративних конфліктах приймають участь правоохоронні органи, які фактично виконують замовлення рейдерів «віджимаючих» майно поки людина сидить у тюрмі. Статтю про підозру у сепаратизмі зараз все частіше використовують для тиску на людей, бо дуже легко по ній видумати звинувачення.

На сьогоднішній день не існує жодних доказів про те, що Білогородський винний у тому, що йому інкримінують. Але домогтися правосуддя в Україні зараз фактично неможливо. Люди, які прийшли до влади на крові Небесної сотні, використовують своє становище для прикриття рейдерських захоплень.

Я звертаюсь до високопосадовців української влади взяти цю справу на контроль та не допустити беззаконня. Також прошу всіх причетних до конфлікту сісти за стіл переговорів, і подумати як можна вийти з даної ситуації у законний спосіб», — підсумувала Юлія Семенчук.

Наостанок, треба зазначити, що на прес-конференцїї був присутній юрист пана Дрегера, який формально не причетний до рейдерського захоплення, бо всі ці фірми оформлені не на нього, а на підставну особу — турка. Про що свідчить цей факт? Висновки робіть самі.

Більше 3 тисяч осіб взяли участь у кілька годинному пікетуванні ГПУ. Серед людей, що зібралися на Різницькій, 13, були ветерани АТО, солдатські матері, студенти, пенсіонери, соціально незахищені верстви населення.



«Пікет під Генеральною прокуратурою, проти свавілля силовиків в купі з військовою прокуратурою, зібрав рекордне за останній рік число мітингувальників» – заявив громадський активіст, колишній репресований Дмитро Павліченко.

Присутні на Різницькій вимагали від Генпрокурора Юрія Луценка навести порядок у відомстві, дати відповідь по ходу розслідування резонансних вбивств (з Іловайським котлом включно), провести кадровий аудит Генеральної прокуратури а також – звільнити корумпованих чиновників.



Люди висловлювали невдоволення діяльністю Головного військового прокурора Анатолія Матіоса. А саме неналежним розслідуванням злочинів проти бійців Збройних сил України, затягуванням кримінальних справ та неспроможністю покарати винних у знущаннях та загибелі військових не на полі бою.

Валентина Ткаченко:
«Я мати загиблого бійця, який загинув у зоні АТО. На сьогоднішній день розслідування ведеться простим райвідділом Попаснянського РУВС. Чому цією справою не займається військова прокуратура? Я би хотіла дуже щоб пан Матіус зайнявся цим. Він не виконує свої обов'язки, він від цього просто ухиляється».

Лариса Павленко:
«Більше 9 місяців замість розслідування смерті брата, застреленого в АТО власним командиром, отримую одні відписки. Зверталися скрізь, в тому числі і особисто до Матіоса. Результат нуль».

Не менше питань в мітингувальників виявилося і до провідників НАБУ. Українцям не зрозумілий статус цієї організації, доцільність програм фінансування (за повної відсутності розкривання резонансних злочинів), плюс сумнівна історія висування на посаду керівника – Артема Ситника.

Дмитро Павліченко, громадський активіст, правозахисник:
«Ситник, це креатура Пшонки, і чому організація яка має статус громадської сьогодні вирішує долі і має фактично необмежені повноваження – залишається загадкою», – наголосив правозахисник Дмитро Павліченко.

Оскільки єдиним джерелом влади, згідно Конституції в країні є народ – громадські акції і в подальшому ставитимуть на меті змушувати силовиків працювати, а владу – робити своєчасні і ефективні кадрові зміни. Принаймні кредит довіри в людей ще дозволяє виправити ситуацію і позбавитися сумнівних постатей в прокуратурі, силових структурах та СБУ – заявили мітингувальники.