Поддержите наш проект

22 березня, в приміщенні Комітету ВР з податкової та митної політики (далі Комітету), відбувся неформальний круглий стіл за участю представників малого та середнього бізнесу (МСБ) і авторів законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) та представників Комітету ВР з податкової та митної політики. Метою зустрічі було обговорення положень закону про НБФБ, виявлення можливих спірних місць та роз’яснення принципів роботи майбутнього контролюючого органу.



Зі сторони МСБ були присутні Оксана Згур’єва, координатор ГО «Бізнес Help», Максим Сирота, активіст «Бізнес Help» https://www.facebook.com/groups/1395272653890726/, Едуард Курганський, лідер руху «Бізнес за майбутнє» http://b2future.org.ua/, Ліна Клебанова, Комітет підприємців України https://www.facebook.com/bizcom.com.ua/

На питання представників бізнесу відповідали автори концепції НБФБ — Вадим Мельник і В’ячеслав Некрасов, а також надали роз’яснення Світлана Воробей, заступник голови секретаріату Комітету, Сергій Серветник, помічник-консультант голови Комітету, народного депутата Ніни Южаніної.

Система замість волюнтаризму

На початку зустрічі Світлана Іванівна Воробей презентувала запрошеним основні засади та принципи нового законопроекту, щоб роз’яснити тим з присутніх, хто ще не встиг ознайомитися з текстом законопроекту основні нововведення, які чекатимуть на бізнес після початку роботи Бюро.

Детальніше про подробиці законопроекту: http://www.ukrpress.info/2018/02/27/zyavilis-podrobitsi-zakonu-pro-natsionalne-byuro-finansovoyi-bezpeki-nbfb/

Зокрема було наголошено, що стратегічна мета НБФБ буде полягати не в тому, щоб ганятися за окремими порушниками, а щоб виявляти і не допускати організованих фінансових махінацій, руйнувати системні явища та робити умови ведення бізнесу рівними і прозорими для всіх суб’єктів підприємництва. Тобто, слугувати повноцінним органом фінансової безпеки як для Держави в цілому, так і для її громадян.

Як одну із принципових переваг та відмінностей від методів попередніх силових організацій, які в основному займалися шантажем реального бізнесу, автори законопроекту представили зміну принципу реєстрації кримінальних проваджень.

За новим законом, кримінальні провадження відносно бізнесу не будуть вноситись до ЄРДР відразу після надходження заяв чи повідомлень. Щоб справа отримала повноцінний хід, аналітик НБФБ має підготувати офіційний підзвітний документ — аналітичний висновок, який розглядається дорадчим органом — колегією. І лише тоді вказаний аналітичний висновок передається слідчому для прийняття рішення про внесення до ЄРДР. При цьому, кримінальні правопорушення про факти умисного ухилення від оподаткування до ЄРДР вносяться лише в разі несплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

Неправомірне відкриття/відмова у відкритті справи за новою системою буде помітна одразу і винний, разом із своїм керівником, будуть нести особисту персональну відповідальність. Автори запевнюють, що ризики «втрат» заяв, вибірковий підхід до їх розгляду, розгляд заяв замовного характеру зведений до «нуля».

Також автори законопроекту ввели норми, які максимально унеможливлюють втручання інших силових органів у роботу бізнесу за підслідними НБФБ статтями. По-перше, підставою для внесення до ЄРДР підслідних НБФБ кримінальних правопорушень (завдяки яким «кошмарять» бізнес), є виключно аналітичний висновок НБФБ, який такі органи виготовити не можуть, по-друге, при внесенні відомостей до ЄРДР вводиться обов’язок прокурора протягом трьох діб визначити підслідність такого кримінального провадження за НБФБ і якщо таке внесення відбулось з порушенням визначених в КПК України підстав, воно підлягає закриттю, а матеріали, які стали підставою для внесення до ЄРДР, передаються аналітикам НБФБ для опрацювання відповідно до алгоритму.

Ніяких маски-шоу!

Кримінальні провадження відносно бізнесу також не будуть відкриватись, якщо особа, яку «зловили» на зловживаннях/недоплатах/користуванні конвертами та інших махінаціях погоджується відшкодувати збитки завдані державі в повному обсязі.

Як обіцяють автори концепції НБФБ, зникнуть і маски-шоу, за допомогою яких зараз активно кошмарять приватний бізнес. Силовий блок НБФБ буде відокремленим підрозділом, що буде входити не до складу слідчо-оперативних підрозділів, а буде входити до підрозділів внутрішньої безпеки, і не буде мати жодних повноважень застосовувати фізичну силу до підприємців та не буде приймати безпосередню участь в обшуках чи вилученнях майна. Його функція — лише охорона слідчих НБФБ від можливої загрози зі сторони агресивного/недобросовісного підслідного. Більше того, кожен силовик у масці буде мати власний код на формі, за яким його можна буде легко ідентифікувати, у випадку перевищення ним своїх повноважень.

Ніякого Кабміну!

Дуже ретельний і кропіткий підбір кадрів, навчання слідчих на засадах новітніх методик з ЄС, застосування інноваційних програм, які можуть аналізувати та вираховувати різноманітні схеми та порушення, і ще багато всього, що покликане зробити із НБФБ взірець реформ і орієнтир для інших державних установ.

Відповідно до законопроекту цей орган не буде формуватись КМУ також не буде йому ані підзвітним, ані підконтрольним. Кабмін — це фактично колективний орган, набір міністерств. І саме у підконтрольних міністерствам Кабміну сферах і вчиняються економічні злочини.
Підзвітність НБФБ визначена Верховній Раді України та Президенту України, що на сьогодні є оптимальним варіантом з усіх можливих.

Корупціонерів не терпітимуть

Представників МСБ дуже хвилювали питання особистої зацікавленості тих чи інших співробітників/керівників НБФБ, що коли виникатимуть спірні, неоднозначні питання, чи не буде спокуси за гроші повернути справу у потрібний бік.

Колектив авторів визнав, що ймовірність корумпованості завжди залишатиметься в будь-яких вітчизняних структурах, особливо — в фінансових та силових органах, бо неможливо виключити людський фактор. Але в силах громадськості, суспільства, сумлінних громадян зробити цей процес відкритим, прозорим, зрозумілим, щоб у потенційних корупціонерів було небагато шансів себе проявити в майбутньому НБФБ.

Загалом зустріч пройшла конструктивно і показала, що запропонований авторами концепції НБФБ алгоритм взаємодії між бізнесом має всі шанси в подальшому змінити побоювання та недовіру, які сьогодні характеризують відносини бізнесу з контролюючими органами, на взаєморозуміння та повагу.

На останок, сторони домовились провести розширений круглий стіл із представниками бізнесу, де можна було б представити концепцію НБФБ на більш широку аудиторію, та розтлумачити всі нюанси для реального сектору економіки.

Почему Запад приостановил кредитование Украины и что делать дальше с экономическим кризисом?

Свои ответы на эти вопросы дал соавтор Концепции финансовой безопасности Украины Вадим Мельник – в статье, написанной для Украинского Бизнес Ресурса в соавторстве с доктором юридических наук Юрием Гарустом.

Наибольшим риском, по мнению многих отечественных и иностранных специалистов, является высокий уровень тенизации и криминализации, пишется в статье. Причина – деформированное государственное регулирование и беспрецедентное давление коррупции на бизнес, создавшие уголовно-клановую систему распределения общественных ресурсов. Эти негативные факторы привели к глубокому экономическому кризису, истощению финансовых ресурсов государства и снижению уровня жизни людей.

Именно поэтому (а не из-за газовых тарифов, как любят писать во многих СМИ) ведущие финансовые институты мира временно приостановили кредитование Украины.

Так, в 2017 году из четырех ожидаемых нашим правительством траншей от МВФ мы получили только один. Количество прямых инвестиций в Украину составило около 2,3 млрд. долл., снизившись более чем на 30% по сравнению с 2016 годом. И в 2018 году надежды на увеличение этих показателей, скорее всего, не оправдаются. Что это значит? Только то, что оставшись без помощи, украинская экономика в результате окажется один на один со своими проблемами. И будет вынуждена опираться только на внутренние ресурсы.

«Именно сейчас наше общество подошло к четкому пониманию: ключевым условием выхода экономики из кризиса является работа над ее безопасностью. Нам срочно необходимо привести деятельность институтов государственной власти к такому состоянию, при котором обеспечивается гарантированная защита национальных интересов, – утверждает Вадим Мельник. – Только так мы сможем сохранить устойчивость к угрозам и достичь высокой конкурентоспособности в мировой экономической среде. Это станет толчком к устойчивому и сбалансированному росту отечественной экономики».

Преодоление экономического кризиса в условиях внешней агрессии является одним из приоритетов политики обеспечения экономической безопасности государства.

«Достичь этого можно только путем системного противодействия организованной экономической преступности и тенизации экономики. Как? Собрав вместе все способности финансовых, налоговых, таможенных и правоохранительных органов – чтобы эффективно и честно работать над выявлением активов организованных преступных группировок и их конфискацией. Такой подход уже в ближайшей перспективе способен заново «влюбить» украинский бизнес в легальные схемы и обязательную уплату налогов в государственный кошелек», – подчеркивает эксперт.

Полный текст статьи: «Каждый пятый. Как в Украине наказывают за экономические преступления и что с этим делать?» – https://ubr.ua/ukraine-and-world/events/kazhdyj-pjatyj-kak-v-ukraine-nakazyvajut-za-ekonomicheskie-prestuplenija-i-chto-s-etim-delat-3865801

З моменту появи в Україні Національного бюро фінансової безпеки податкова міліція повністю припинить своє існування.



Про це повідомила народний депутат, голова парламентського комітету податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА.

«Чи означає введення Національного бюро фінансової безпеки України (НБФБ) ліквідацію податкової міліції? Так, за логікою та за законом створення Національного бюро фінансової безпеки України (НБФБ) означає, що час існування податкової міліції добігає кінця, – стверджує Южаніна. – Якщо пам’ятаєте, ще у закону № 1797 від 21.12.2016 року ліквідацію податкової міліції було пов’язано з утворенням в Україні нового органу з розслідувань фінансових злочинів. До речі, міністр фінансів О. Данилюк вже майже два роки тому назад відрапортував, що він ліквідував податкову міліцію в Україні».

За словами народного депутата, податкова міліція зникне у день започаткування НБФБ. Для її ліквідації необхідно провести певні процедури, що потребують часу: закінчити всі розпочаті податковою міліцією кримінальні провадження, звільнити працівників, передати майно, вирішити безліч інших юридичних, адміністративних та господарських питань, тощо.

«Всі ці ліквідаційні процедури повністю відносяться до повноважень уряду, зокрема Міністерства фінансів, як державного органу, що спрямовує та координує діяльність податкової міліції. В законопроекті про НБФБ лише зазначено, що всі кримінальні провадження розпочаті податковою міліцією, повинні нею буті і завершені», – резюмує Ніна Южаніна.

Як відомо, нещодавно було завершено роботу над створенням законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки України. Над документом працював авторський колектив під керівництвом народного депутата Ніни ЮЖАНІНОЇ. До його складу також увійшли кандидати юридичних наук Вадим МЕЛЬНИК та В’ячеслав НЕКРАСОВ – автори наукової розробки «Концепція протидії економічній злочинності в контексті забезпечення економічної безпеки України та визначення місця органу фінансових розслідувань у цьому процесі».

Докладніше читайте тут:

https://biz.nv.ua/ukr/experts/yuzhanina/shcho-zminit-natsionalne-bjuro-finbezpeki-2455019.html

З прийняттям закону про Національне бюро фінансової безпеки чи збільшиться тиск на бізнес? Або навпаки стане менше перевіряючих органів? Чи це буде ще один каральний орган?

Ці питання цікавлять чи не кожного, хто так чи інакше зацікавлений у темі появи нового правоохоронного органу України – Національного бюро фінансової безпеки.

«Тиск на бізнес зменшиться хоча б через те, що передбачені законопроектом норми не дозволятимуть порушувати кримінальні провадження у випадках, коли відсутні докази фактичного нанесення державі значних збитків, або такі збитки вчасно відшкодовано, – підкреслює голова комітету ВР з податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА. – Неможливим буде кримінальне переслідування підприємців на підставі не підтверджених повідомлень по несплату податків, не узгоджених актів та довідок податківців (сьогодні це 80% роботи податкової міліції), або державних аудиторів. Такий підхід закріплено в законопроекті внесенням відповідних змін до Кримінального та Кримінального Процесуального кодексів (абз.4 змін до статті 214 КПКУ)».

Як відомо, нещодавно було завершено роботу над створенням законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки України. Над документом працював авторський коллектив під керівництвом народного депутата Ніни ЮЖАНІНОЇ.



До його складу також увійшли кандидати юридичних наук Вадим МЕЛЬНИК та В’ячеслав НЕКРАСОВ – автори наукової розробки «Концепція протидії економічній злочинності в контексті забезпечення економічної безпеки України та визначення місця органу фінансових розслідувань у цьому процесі».

Докладніше читайте тут:

https://biz.nv.ua/ukr/experts/yuzhanina/shcho-zminit-natsionalne-bjuro-finbezpeki-2455019.html

Минулий рік став першим з часів Революції Гідності, коли Україна змогла продемонструвати хоч і незначний, проте все ж таки ріст економіки. Так, за даними статистики, ВВП країни в порівнянні з 2016 роком зріс на 2%. Інфляція при цьому становила 13,7% проти 12,4% за рік до того. Втім це не заважає Кабінету Міністрів давати оптимістичні прогнози на 2018 рік – зростання вітчизняної економіки на рівні 3% та зниження інфляції до 9%.


Вадим МЕЛЬНИК, співавтор концепції створення Служби фінансової безпеки України

Експерти ж такої впевненості чиновників аж ніяк не поділяють. Мовляв, інфляція і минулого року теж планувалася меншою, ніж 13%, а зростання економіки буде залежати від виконання вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Від чого ж сьогодні насправді залежить стан економіки в Україні? Невже тільки від зовнішніх фінансових вливань? І що негативно впливає на подальший розвиток економічного сектору?


Юрій ГАРУСТ, доктор юридичних наук

Найбільшим ризиком, на думку багатьох вітчизняних та іноземних фахівців, є високий рівень тінізації й криміналізації. Причина – деформоване державне регулювання та безпрецедентний тиск корупції на бізнес, що утворив кримінально-кланову систему розподілу суспільних ресурсів в Україні. Саме ці негативні чинники призвели до глибокої економічної кризи, виснаження фінансових ресурсів держави та зниження рівня життя населення.

Саме через це (а не через проблему газових тарифів, як люблять писати у багатьох ЗМІ) провідні фінансові інституції світу тимчасово призупинили кредитування України.

Так, у 2017 році з чотирьох очікуваних нашим урядом траншів від МВФ ми отримали лише один. Кількість прямих інвестицій в Україну склала близько 2,3 млрд. дол. – тобто знизилась більш як на 30% в порівнянні з 2016 роком. Та й в 2018 році очікування на їх збільшення, скоріш за все, марні. Що це означає? Тільки те, що залишившись без зовнішньої допомоги, українська економіка в результаті стане зі своїми проблемами один на один. І буде змушена спиратися лише на внутрішні ресурси.

Саме зараз наше суспільство підійшло до чіткого розуміння: ключовою умовою виходу економіки України з кризи стає робота над її безпекою. Нам терміново необхідно привести діяльність інститутів державної влади до такого стану, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів. Тільки так ми зможемо зберегти стійкість до загроз та досягти високої конкурентоспроможності у світовому економічному середовищі. І саме це стане поштовхом до сталого та збалансованого зростання вітчизняної економіки.

Подолання економічної кризи в умовах зовнішньої агресії є одним з пріоритетів політики забезпечення економічної безпеки держави.

Досягти цього можливо лише шляхом системної протидії організованій економічній злочинності та тінізації економіки. Як? Зібравши докупи усі спроможності фінансових, податкових, митних та правоохоронних органів – аби ефективно і чесно працювати над виявленням активів організованих злочинних угруповань та їх конфіскацією. Такий підхід уже в найближчій перспективі здатен знову «закохати» український бізнес у легальні схеми та обов’язкову сплату податків у державний гаманець.

Консолідація – цей термін сьогодні навіть не розглядається силовими відомствами країни, кожне з яких має свій «економічний нахил».

Завдання протидії економічній злочинності відповідно до українського законодавства та наданих компетенцій виконують співробітники відповідних підрозділів Генеральної прокуратури України (ГПУ), Служби безпеки України (СБУ), Міністерства внутрішніх справ України (МВС), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та податкової міліції Державної фіскальної служби (ПМ ДФС). І дійсно – співробітники цих правоохоронних органів попереджують, виявляють та проводять досудове розслідування злочинів, які зібрані в окремий розділ 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності», які досить часто називають «економічними злочинами». Іншими словами, саме ці норми кримінального законодавства України, зібрані в окремий розділ, охороняють вітчизняну економіку.

Станом на 1.01.2018 року до цього розділу входить 34 злочини, нормами яких охороняються суспільні відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності, та за порушення яких законодавством України передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до відомостей державної статистичної звітності 1 СЛ, яку веде Генеральна прокуратура України, у 2016 році переліченими вище правоохоронними органами розслідувалось 9735 кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за вчинення злочинів вказаної категорії, а в 2017 році – 8740, що майже на 1 тис. кримінальних проваджень менше.

Як так? Чому кількість відкритих справ щорічно зменшується? Адже рівень тіньової економіки в Україні стабільно росте, складаючи на сьогодні, за різними джерелами, вже близько 55-60%? Чому правоохоронці «не помічають» економічної кризи та падіння інвестиційної привабливості?

Питання риторичне – з огляду на статистику розслідування економічних злочинів та доведення вини правопорушників, що їх здійснили. Так, слідчими усіх правоохоронних органів в 2017 році закінчено та з обвинувальними актами направлено до суду 1833 кримінальні провадження вказаної категорії, або лише 23% від загальної кількості.

Висновок тут простий. Фактично, лише кожний п’ятий злочинець, що скоїв економічний злочин, отримав покарання.

Що ж відбувається? Невже в умовах зовнішньої агресії та критичного погіршення динаміки соціально-економічного розвитку Україні не потрібен захист економіки, наповнення бюджету, підвищення зарплат та пенсій, повноцінне забезпечення Збройних Сил? З яких причин ігнорується реальна можливість убезпечитись від втрат майже чверті економічного потенціалу? Навіщо йде гра у «відкриванки-закриванки» справ тоді, коли в державі масово банкрутують фінансові установи, згортається промислове виробництво, майже щодня проходять рейдерські захвати підприємств та вчиняються різноманітні оборудки з державними фінансами? Та найголовніше – ні в кого у нашій країні запитати: чому українська економіка є найкримінальнішою в Європі та хто відповідає в Україні за її безпеку?!

Якщо більш детально проаналізувати стан боротьби з економічною злочинністю в Україні за останній рік, викривається її досить однобока направленість. Так, у 2017 році майже 75% (6625 кримінальних проваджень, КП) всіх викритих економічних злочинів у державі кваліфікувалися за 6-ма з 34-х статей, що вміщає відповідний розділ Кримінального кодексу. Ось ілюстрація:

– стаття 199 КК України «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів» – 1585 КП (18%);

– стаття 213 КК України «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» – 1325 (15%);

– стаття 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» – 1282 (15%);

– стаття 205 КК України «Фіктивне підприємництво» – 844 (9%);

– стаття 204 КК України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» – 812 (9%);

– стаття 203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом» – 777 (9%).

Проте із загальної кількісті закінчених кримінальних проваджень (1833) за вищевказаними шістьма статтями КК України направлено до суду з обвинувальними актами 1183 (65%). При цьому серед пріоритетів наших силовиків у 2017 році не виявилось правопорушень щодо нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету, передбачених статтею 210 КК України. Виявлено лише 34 (0,3%) таких правопорушень, а скеровано до суду з обвинувальним актом усього 3 кримінальні провадження.

В минулому році злочинів, пов’язаних з рейдерським захопленням підприємств (ст.ст. 206 та 206-2 КК України), про факти яких ми щодня чуємо від ЗМІ, виявлено аж 315 (3%) та 99 (1%) відповідно. При цьому вину злочинців було доведено лише в 6-ти випадках – це трохи більше 1%. Але ж це саме ті норми кримінального законодавства, що охороняють легальний бізнес в Україні! Той «білий» бізнес, що наповнює державний бюджет.

Проте ще сумніше виглядають результати роботи наших правоохоронців у сфері захисту вітчизняного фондового ринку. Так, за 6-ма статтями Кримінального кодексу України, які охороняють суспільні відносини, що виникають під час діяльності емітентів фондового ринку України, всіма вітчизняними правоохоронними органами протягом 2017 року викрито аж 7 злочинів вказаної категорії, а до суду не направлено жодного закінченого кримінального провадження з обвинувальним актом. І це – саме в той час, коли в Україні діють десятки організованих злочинних груп, що займаються фінансовими махінаціями на фондовому ринку. Саме тоді, коли український ринок «сміттєвих» цінних паперів з необґрунтовано завищеною капіталізацією, за оцінками різних експертів, обраховується сотнями мільярдів гривень.

Не набагато кращими є результати діяльності правоохоронців із захисту банківського сектору економіки, запобіганню шахрайським діям з фінансовими ресурсами та незаконній приватизації державного й комунального майна.

Усе вищеописане наводить на одну думку. В Україні просто нікому займатися системним захистом економіки. Жоден правоохоронний орган не володіє цілісною картиною – не лише того, що відбувається у тіньовому секторі, а й навіть стану справ у сфері розслідування економічних злочинів. Боротьба з економічною злочинністю носить вибірковий та популістичний характер.

Ми впевнені: щоб зрушити з місця та розпочати реальну роботу, спрямовану на захист української економіки від зовнішніх та внутрішніх посягань, яку підтверджує досвід багатьох розвинених іноземних країн, українському суспільству потрібен єдиний правоохоронний орган.

Саме він буде відповідати за економічну безпеку держави, забезпечуючи необхідний рівень боротьби з економічною злочинністю. Для цього він повинен мати всю необхідну базу – як законодавчу, так і матеріальну. І обов’язкова для нього – реальна можливість застосовувати інноваційні аналітичні та оперативно-розшукові механізми викриття правопорушників, що скоїли злочин у сфері публічних фінансів, а також проведення досудового розслідування всіх злочинів, які містяться в розділі 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності».

Вадим МЕЛЬНИК,

Юрій ГАРУСТ

Законопроект про створення в Україні Національного бюро фінансової безпеки ще до своєї офіційної реєстрації в парламенті встиг обрости неймовірною кількістю чуток та спекуляцій. Цей «інформаційний потік» може стати на перешкоді формуванню в суспільстві чіткого сприйняття основних засад Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки». З метою припинення подальших «здогадок» та хибних висновків, пропонуємо вашій увазі ключові положення законопроекту, що стали базовими при його написанні.

1. Завданням НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню та розшуку активів, одержаних від підслідних економічних злочинів.

2. Новий орган — рівновіддалений від усіх державних інституцій. Це зроблено з метою виключення фактору впливу в його діяльність та мінімізації корупційних ризиків.

3. З метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та зниження корупційних ризиків, у роботі НБФБ будуть застосовуватись так звані запобіжники – фільтри для інформації, що надходить до правоохоронного органу. Зокрема, це стосується підстав для початку кримінального провадження.

4. НБФБ підзвітний ВРУ. Пропонується Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

5. Злочини, пов’язані з захистом публічних фінансів, будуть підслідними виключно НБФБ.

6. Система відбору кандидатів на посади до НБФБ здійснюватиметься конкурсною комісією.

7. Законопроект пропонує законодавче закріплення права Національного бюро на формування власних та отримання доступу до інформаційних масивів інших державних органів з метою їх аналізу, онлайн-моніторингу ризиків та забезпечення аналітичним продуктом органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади при виявленні ризиків та загроз господарським та іншим суспільним відносинам.

8. Формування процесу досудового розслідування базуватиметься на ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованій аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень ляже система аналізу ризиків та загроз (на прикладі європейського досвіду).

9. На НБФБ покладено виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій.

10. Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме:

а) Боротьбу з системними кримінальними проявами у сфері економіки шляхом:
— підготовки рекомендацій органам влади з усунення фінансового та правового підґрунтя щодо існування системних кримінальних схем;
— руйнування системних схем вчинення злочинів та кримінальної інфраструктури, що їх обслуговує;
— виявлення, розслідування злочинів та притягнення до відповідальності членів організованих злочинних угрупувань, причетних до функціонування галузевих, міжгалузевих та транснаціональних кримінальних схем.

б) Запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування у разі відмови особи від подальшого вчинення фінансових злочинів, відшкодування спричинених збитків та стимулюванням добровільної сплати податків.

в) Боротьба з несистемними злочинами у сфері економіки буде здійснюватися тільки на другому етапі реформування НБФБ. Поетапне розширення підслідності відбуватиметься наступним чином. І-й етап передбачатиме концентрацію уваги на системних злочинах (2-3 роки). На ІІ-му етапі передбачено поступове розширення підслідності іншими злочинами у сфері господарської діяльності – але тільки у разі запровадження спрощеної системи досудового розслідування, прийняття Закону України «Про кримінальні проступки», а також набуття співробітниками нового органу досвіду з виявлення та розслідування злочинів за ILP моделлю.

11. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, які повинні мати базову вищу освіту, здійснюватиметься у тренінговому центрі. Учбовий процес при цьому максимально інтегрується у практичну діяльність: на початковому етапі – за сприяння західних експертів, з поступовою їх заміною власними спеціалістами. Навчання провадитиметься у вигляді тренінгів, з використанням кейс-методів для вирішення типових ситуаційних завдань, наступною екзаменацією та отриманням права здійснювати окремі види діяльності, окреслені компетенцією штатної посади.

12. НБФБ створюється як автономний правоохоронний орган – з метою мінімізації ризиків, що унеможливлюють виконання покладених на орган завдань. Серед них – виникнення конфлікту інтересів з іншими правоохоронними та контролюючими органами. НБФБ структурно охоплюватиме розвідувально-аналітичний, слідчо-оперативний блоки (детективи, оперативно-пошукові та оперативно-технічні підрозділи, кримінальну розвідку), службу Державного фінансового моніторингу, підрозділи власної та кібербезпеки, підрозділи фізичного захисту, експертний підрозділ. Національне бюро базуватиметься на дворівневій системі управління (центральний апарат та територіальні управління).

13. Створення НБФБ передбачає зміну підходів та надання нового змісту кримінальній розвідці, поєднуючи її з кримінальним аналізом. Це дозволить отримувати інформацію та сліди злочинів з джерел, до яких немає вільного доступу чи відсутня можливість отримати такий доступ у відкритий спосіб.

14. Створення НБФБ передбачає модернізацію та оптимізацію роботи ДФСУ – задля використання автоматизованих ризико-орієнтованих методів роботи, а також вирішення питань щодо координації окремих питань контролю і перевірки.

15. НБФБ створюється як новий орган наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення супроводжується процесами ліквідації податкової міліції, а також частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.

Однак треба усвідомлювати головне: наявність самого законопроекту та, сподіваємося, у майбутньому і закону – не є гарантією того, що новий орган запрацює сам собою. Майбутні керівники НБФБ повинні чітко усвідомлювати нову філософію організації його діяльності, бути відкритими до навчання, будувати роботу підлеглих за двома напрямами: креативним (з урахуванням творчих здібностях осіб та їх здатності продукувати принципово нові ідеї) та проактивним (що передбачає вільний, незалежний вибір людиною власної реакції на ті чи інші події).

Прийшов час відмовитись від застарілих підходів. Система організації діяльності нового органу має бути побудована на принципово нових засадах. А це означає, що вже в перші дні після прийняття Закону України про «Національне бюро фінансової безпеки» виникне потреба у розробці (саме розробці – раніше аналогу діяльності у такій спосіб у нас не було) відомчих наказів, протоколів та методологій вже за окремими напрямами роботи, основаними на базових положеннях нового закону.

В’ячеслав НЕКРАСОВ, Вадим МЕЛЬНИК