Поддержите наш проект

Рейдерский захват Торгово-промышленной палаты Украины захлебнулся. Члены Президиума Палаты презрительно отвергли кандидатуру Александра Дубового – экс-бандита и экс-депутата, которого проталкивал топ-чиновник из Администрации Президента вместе с настоящими и бывшими функционерами из Блока Юлии Тимошенко.

Последним шансом Дубового был «подгон», который он намеревался сделать членам Президиума Торгово-промышленной палаты. Забронировав номера в столичном отеле «Хитон», одесский жиган заказал для членов Президиума банкет и «развлекуху». Каждый человек, уполномоченный голосовать на выборах президента ТПП, должен был проесть-попить 200 евро и бросить сытое тело на постельку в номере стоимостью 500 евро. Для лучшего сна к приглашенным должны были прийти «шахерезады», чтобы рассказать сказочку на ночь…

Журналисты «Нашей версии», на всякий случай, пришли глянуть на эту разрекламированную бандитскую оргию. Но, как и предполагалось, ни один (!) руководитель территориальной ТПП на «хилтонский подгон» не клюнул. В самом деле, зачем образованным и самодостаточным людям посещать бандитскую «малину»?!

Эпопея с попыткой захватить власть в Торгово-промышленной палате длится уже около двух лет. «Нашу версию» заинтересовал размер бюджета рейдерской атаки Дубового. Методом экстраполяции такой бюджет был рассчитан. Оказалось, что он не намного меньше бюджета Одесской области, где Дубовой при помощи бит и братков сколотил первоначальный капитал.

Статьи расходов по проекту «ТПП», у.е.

Вхождение в кабинеты высших эшелонов власти – 340 000 000, 000
Мотивация органов прокуратуры – 38 000 000, 000
Суды первой инстанции – 5 000 000, 000
Суды высших инстанций – 110 000 000, 000
Мотивация полиции и фискалов – 22 000 000, 000
Гражданские акции (депутаты и «титушки») – 50 000 000, 000
Подкуп ключевых лиц – 30 000 000, 000
Реклама в СМИ – 10 000 000, 000
Черный PR (в т.ч., DDoS- атаки) – 15 000 000, 000
Итого: $ 620 000 000, 000

Политики, которые двинули Дубового на повышение, наверняка были довольны такой расточительностью своего «клиента». Но, в конечном итоге, были разочарованы: потратив на рейдерский захват 620 миллионов долларов, Дубовой умудрился засветить своих покровителей и опозорить Украину на весь мир.

Таким образом, Дубовой получил самые высокие шансы стать «сбитым рейдером».

А дальнейшее развитие событий вокруг кресла президента ТПП во многом будет зависеть от ситуации в стране. И хотя политическая сила, которой прикрывается Дубовой, громогласно объявила о своем переходе в оппозицию, это совсем не означает, что вопрос захвата ТПП снят с повестки дня. Украинцы знают: если правоохранительный маховик запущен, то остановить его трудно – гораздо труднее, чем поменять генерального прокурора.

Не получив команду «Фу!», прокурорские продолжают глумиться над Торгово-промышленной палатой. Находят какие-то нарушения методических рекомендаций по бухгалтерскому учету и «шьют» руководству крымский сепаратизм. Письма, в которых они ищут оправдания своей юридической свистопляске, прокуроры подписывают втроем. Получаются весьма забавные рожицы. Но не будем их строго судить: сообща ставить подписи, как и умирать, не так страшно.

Источник: n-v.com.ua/

«Наша версия», освещая попытку рейдерского захвата Торгово-промышленной палаты Украины, весьма осторожно относилась к информации об участии в этом гнусном деле первого заместителя главы Администрации Президента Виталия Ковальчука. Пока о роли чиновника не заговорили «тяжеловесы» уровня Сергея Таруты.



Виталий Ковальчук – это «ботаник» из стройбата,

который почувствовал вкус к деньгам. Фото politobzor.net

Сергей Алексеевич стал свидетелем того, как 21 марта с.г. киевские налоговики заявились в Торгово-промышленную палату с гигантским «ритуальным» топором. Кто не знает, в это время в Палате шло обсуждение «плана Маршалла» для Украины. Присутствующий на заседании представитель Бундестага Карл-Георг Вельманн был настолько шокирован, что выражение его лица никак не обещало Украине 30 млрд. евро заветных немецких инвестиций.

Видать, поэтому г-н Тарута решил назвать имя топ-чиновника, который расходует свое рабочее время на смену руководства в общественной (!) организации, коей является Торгово-промышленная палата. «Это попытка рейдерского переворота, которым управляет Банковая. Задание исходит со стороны Ковальчука», — без обиняков заявил авторитетный бизнесмен и политик.

По словам Таруты, всемогущий Ковальчук требовал от губернаторов вызывать «на ковер» руководителей региональных ТПП, чтобы те выбрали себе в президенты «недоолигарха» Александра Дубового. О том, какой криминальный шлейф тянется за Дубовым, и, вообще, что это за образина, «Наша версия» писала неоднократно. Поэтому удивляет неразборчивость Ковальчука и его готовность рискнуть своей репутацией ради оказания «услуги» братку из 90-х. Хотя знающие люди говорят о том, что Ковальчук с Дубовым почти не знаком. Просто на фоне внешней агрессии кресло президента ТПП неожиданно стало одним из «лотов» по сложному переделу финансовых потоков и схем, доставшихся «революционной» власти от мафии Януковича.

Интересно, что произойдет, если посмотреть на фигуру первого зама главы АП без придыхания? Да ничего особенного. В чиновнике можно диагностировать раскормленного «ботаника», которого военкомат в свое время запрятал в стройбат. На рубеже веков военный строитель почувствовал вкус к деньгам, оказавшись в структурах с названиями «Нафтаэнерго» и «Укрнафтопродукт». Чутье и работоспособность Ковальчука привели его в политическую колоду партии «Удар». Там из мелкого чиновника районного масштаба он превратился в «козырного» члена Комитета ВР по вопросам топливно-энергетического комплекса. Однако по-настоящему весомой «картой» депутат стал лишь в декабре 2014 года, когда Виталий Кличко сделал под Президента «ход Ковальчуком».



Может, именно в этот момент Кличко решился сделать

«ход Ковальчуком»? Фото comments.ua

Чем этот ход сейчас может обернуться для Украины – страшно подумать. «Я считаю, что Виталий Ковальчук может быть и главой Администрации, и первым вице-премьером, почти любую позицию он может занимать в сегодняшней властной иерархии. Он профессиональный политический менеджер и политик одновременно. Это системный человек, очень хорошо знающий, как работает властная машина, партии, как делаются успешные предвыборные кампании», — описал своего подчиненного глава Администрации Президента Борис Ложкин, готовясь к весеннему «наступлению» на Кабинет министров.

Можно ожидать, что с выходом «системного человека» из тени Украина еще быстрее станет государством-кошельком для избранных – страной, в которой не работают законы, и в которой власть презирает простых людей. По крайней мере, попытка рейдерского захвата Торгово-промышленной палаты очень ярко это демонстрирует.



«Злые языки» утверждают, что Ковальчук всюду окружает

себя женским эскортом. Фото nbnews.com.ua

Но надо сказать, что Ковальчук, «хорошо знающий, как… делаются успешные предвыборные кампании», в случае с Торгово-промышленной палатой оплошал: несмотря на жесткое административное давление, Президиум ТПП в марте с.г. отказался устраивать досрочные перевыборы своего президента.

Основная масса «обработанных» губернаторами и бандитами членов Президиума на заседание руководящего органа просто не явилась. А те, что все-таки прибыли, от голосования воздержались. Большинством голосов (16 — «за», 2- «против», 1 – «воздержался») было принято решение провести внеочередные перевыборы в мае.

Против такого решения предсказуемо выступили Ростислав Коробка и Виталий Жмуренко. Последний, возглавляя Днепропетровскую ТПП, недавно принял в свои ряды того самого Дубового. Наверняка небескорыстно.

Что же касается молодого господина по фамилии «Коробка», о нем известно мало. Но в ТПП все знают, что он стал вице-президентом по настоянию Администрации Президента. И, по словам инсайдеров, Коробка со слезами на глазах извинялся перед сослуживцами. Ему – говорит — голосовать против всего коллектива приказал лично Ковальчук.

Что, собственно, и требовалось подтвердить.

P.S. Говорят, первый зам главы АП на голосование Президиума ТПП отреагировал спокойно. Видимо, для Ковальчука рейдерский захват Торгово-промышленной палаты – это лишь небольшой эпизод в многообещающей карьере. Наверняка у него есть «темы» «поинтереснее». Зато Дубовой в выражениях не стеснялся, отправляя в далекое эротическое путешествие всех, кто мешает ему стать общественным деятелем «в законе». И, говорят, даже упомянул журналистов «Нашей версии». Значит, правильные слова мы находим, называя вещи своими именами!


Источник: n-v.com.ua/

«Наша версия» уличила в прямой лжи народного депутата Украины Ирину Суслову. Ту самую, на которую не распространяется действие Конституции Украины – иначе как ей удавалось более года депутатствовать вне «Самопомощи», которая ее и привела в Парламент? Зато, кстати, ее недавно приняли в президентскую фракцию, в которой несогласных политиков обычно делают депутатами с приставкой экс…


Когда человек говорит неправду, он непроизвольно сжимает губы

В конце марта 2016 года в Киеве состоялся суд, в котором руководство Торгово-промышленной палаты Украины обвиняет в клевете народных депутатов Ирину Суслову и Евгения Дейдея. Ни сами «звездные» ответчики, ни их представители на суд не явились. Журналисты «Нашей версии» присутствовали на том судебном заседании и были очень удивлены, когда в Верховной Раде услышали следующий диалог гражданки Сусловой с журналистами:


Журналист: «Против Вас руководители ТПП Украины подали иск о защите чести и достоинства. Вас не было в суде. Почему?»

І. Суслова: «Не було, тому що був мій представник, адвокат. Я була у відрядженні на 60-й сесії ООН… У мене підписаний договір з адвокатом, відповідно до договору та довіреності він представляє мої інтереси в суді».

Журналист: «Я был на суде, но Ваших адвокатов там не было».

І. Суслова: «Були. Представники мої були».

Журналист: «Я даже не знаю, что сказать, но Ваших адвокатов там точно не было, поэтому заседание перенесено на 15 –е число».

І. Суслова: «15-те квітня? Треба подивитись по графіку роботи… Якщо не буде відряджень і засідань Парламенту, то, звичайно, буду».

Знаете, что в этом диалоге вызывает удивление и омерзение? То, как легко «майданная» народная избранница на камеру говорит неправду. И — обратите внимание — после того, как ее прямым текстом уличают во вранье, Суслова ни капли не смущается.

Но как?! Как юная девица из глубинки, работавшая в неприметной газетке с 463 подписчиками на Фейсбуке, стала лживым и низкопробным ньюсмейкером всеукраинского масштаба? Оказывается, все просто. В этом же телеинтервью «миледи» приоткрыла тайну своего депутатского валютного станка. Вполне вероятно, что балаболка харчуется на депутатских запросах и обращениях.

Кто не знает, депутатский запрос – это требование депутата, которое он публично заявляет во время сессии. А депутатское обращение – это письменное предложение избранника совершить определенные действия.

Суслова на сегодняшний день – первая в рейтинге народных депутатов по количеству направленных запросов. Она (внимание!) направила запросов в два раза больше, чем известные правдоискатели Найем и Лещенко вместе взятые (см. сайт ВР). Что же касается статистики обращений депутатов, то на сайте Верховной Рады она не ведется. Тем не менее, обманщица, скорее всего, на этот раз говорит правду: за год с небольшим количество писем с ее подписью в самые различные структуры составило около 3700 штук. То есть, 7-8 «писулек» ежедневно, не считая выходных и праздников.

Сколько стоит подпись народного депутата? Наверное, больше, чем устный вопрос. А потрясти воздух, как мы помним, стоит полторы тысячи «в твердом американском переплете». Именно в такую сумму оценил старания своего коллеги депутат Евгений Дейдей. Которого, кстати, за спинами называют «милым другом» Иришки Сусловой.



Если считать по Дейдеевской «таксе», то на одних только депутатских запросах и обращениях Суслова должна была за год заработать более 150 млн. грн.! Но ведь, наверняка, еще есть и «премиальные».

Возьмем нелегальную добычу янтаря. Журналистам стало известно, что в этом кровавом бизнесе задействован карманный батальон Авакова «Киев-1» во главе с депутатом и «атошником» Евгением Дейдеем. В сеть попала информация, что «милый друг» Сусловой с группой своих подчиненных из «мародерского» батальона был пойман с янтарем под г. Ровно, и что на Дейдея было открыто уголовное производство, но… Дальше все понятно.



Суслова и Дейдей получают заказы и указания прямо в Верховной Раде?

Теперь внимание: известно, что в законопроект о добыче и реализации янтаря внесла 64 поправки женщина-депутат, занимающаяся вопросами гендерного равенства. Угадайте, как фамилия этой синьоры? Правильно – Суслова.



В следующий раз «Наша версия» обязательно расспросит шельму Иришку о размере премиальных, которые она получила от Дейдея за лоббирование янтарного бизнеса.

Надеемся, что такой случай представится 15 апреля, во время очередного заседания суда, на который предполагаемая клеветница обещалась прийти. Поэтому следите з анонсами и статьями «Нашей версии». Мы называем вещи своими именами!
Источник: n-v.com.ua/

Александр Фёдорович Дубовой – прекрасный парень! Чудесный, душевный человек и слуга народа. Как дорого и сладко это имя для одесского региона! Разорённые заводы, покалеченные судьбы целых трудовых коллективов, аферы и насилие, евро-титушки и прочие трудовые резервы джентельменов удачи. Все есть в арсенале известного одесского рейдера Александра Дубового, бывшего действительного члена Верховной рады и непременного советника клана олигархов-протестантов. Депутат Дубовой запомнился в стенах парламента никак не законопроектами улучшающими жизнь людей или предпринимателей. Он запомнился курткой из крокодиловой кожи за 80 000 долларов и бультерьерской хваткой в борьбе за денежные знаки.

Когда жители Бессарабии сказали ему: вон! – на очередных выборах, Дубовой осознал, что имидж – всё, а жажда денег без имиджа, приведёт его в тюрьму, которая за ним не только плачет, а практически убивается.
Проиграв позорно выборы, бывший депутат твёрдо решил, что поправит свой имидж джентельмена удачи и даже нашёл путь отбеливания своего грязного белья: Торгово-промышленная палата Украины, единственная реально независимая и свободная от политики бизнес ассоциация Украины. Дубовой придумал, что задушенные в объятиях государства предприниматели Украины станут его легкой жертвой, а припасённые предпринимателями ресурсы и имидж послужат делу отбеливания его репутации. Наш жиган решил, что сможет стать Президентом ТПП Украины и взялся за дело с присущей ему хваткой и энтузиазмом.
Первым делом в Киев приехали одесситы с плакатами “Чижикова на нары” и наняли 300 заробитчан, чтобы те кричали и топали ногами вокруг здания Палаты. В тоже время напрочь коррумпированные правоохранители по команде Дубового стали возбуждать надуманные уголовные дела и пугать тюремными сроками руководство ТПП. А чтобы никто не подумал, что это тупой наезд, Дубовой нанял старых проверенных … бойцов и молодых не обученных юньцов, то есть депутатов ВРУ Кужель и Суслову с Дейдеем, чтобы те кричали “коррупция” и показывали пальцем на ТПП. Ну, вы помните? Кто кричит “держи вора!” – видать эта житейская мудрость запала с детства в душу Александра Дубового. Наш приятный во всех отношениях парень думал, что этого будет достаточно. Но не тут-то вышло. Члены палаты – предприниматели Украины, единодушно выбрали господина Чижикова на ближайшие пять лет своим президентом. Рейдерам и авантюристам тут не место!
Однако наш душевный и откровенный в своих желаниях парень Сашко не расстроился и стал скупать всех, кто плохо лежал. Надо отметить, что “плохо лежали” достаточно много личностей, видать сказался экономический кризис. Депутаты пачками продавались за полушку, ставя подписи под лживыми наговорами пани Кужель. Кроме того, на торгах удалось купить пару особо важных следователей центральных следственных органов СБУ и МВД. ДФС пан Насиров продал Дубовому, как говорят “с потрохами”, а местная районная милиция-полиция просто не поняла, чего от них хотят и осталась в стороне. Говорят, что продались Дубовому и чиновники администрации Гаранта и кабинет министров, но их роль была иная. Они, по заданию Дубового, не подавали Чижикову руку и тем самым демонстрировали свою гражданскую позицию: Мол пока в Палате Чижиков, перспектив у предпринимателей Украины -ноль, так что меняйте побыстрее. Что это за одесский жиган? И как ему удалось скупить за “не дорого” столько уважаемого народа и целые органы? – не понятно. Однако складывается впечатление, что “не дорого” это не метафора, а реальность. Дешевки продают все, как в последний день, мечтая о крокодиловой куртке с барского плеча своего благодетеля.
Так вот, такая стратегия 2015 года пробила трещину в корабле Торгово-промышленной палаты Украины. Региональные палаты почувствовали, что Дубовой идёт к ним и некоторые дрогнули. Хотя не исключено, что пушистые рыла отдельных президентов РТПП, вытертые грязной тряпкой из кармана Дубового с крошками, убедили их кричать, что Чижиков должен уйти в отставку, поскольку он разваливает Палату, так как не может как нормальный мужик выйти один на один с Дубовым и набить ему харю. В целом, некоторые региональные палаты дрогнули, но далеко не все. Так как здоровые инстинкты подсказали, что после Чижикова, будут именно они распяты подельниками Дубового на стене позора с последующей продажей их насиженного места корсарам поменьше ранга из их-же региона. В целом, предприниматели не испугались и афера снова провалилась.
Поняв свою ошибку, Александр Дубовой стал работать над имиджем подключив к этому процессу местных царьков-губернаторов или их свиту, а те вообще голодные и злые на весь белый свет. Президентам РТПП стали наяривать по телефону “уважаемые” люди и настойчиво требовать принять Дубового “в семью” да ещё и назначить его Президентом ТПП. Вот тут-то и стала всплывать информация про его “заслуги” и грязные деньги. А также задаваться неприятные вопросы “местной элите” – и какого это лешего, вы поддерживаете такого человека и не хотите ли поделиться гонораром?! Опять у Дубового план срывается. “Поважные люди” отказываются от сотрудничества и спрашивают: как же нам поддерживать жигана, даже если он с лимана или Верховной рады?! У него же с прошлым и будущим сплошные проблемы! В общем – имидж все.
Кто не слыхал про продажную прессу?! Нет таких. Жаль, что продажная пресса просочилась не в последнюю десятку по рейтингам. Например – Цензор.нет. Последних два года этот большой унитаз размещал желтушные статьи про Палату и Чижикова с большой регулярностью. Только отсутсвие юридического адреса и прочих реквизитов спасало издание от исков Палаты. Однако когда удавалось суду добраться лично до Бутусова, тот немедленно давал команду и грязные статьи пропадали, судится становилось бессмысленно.
Так вот на этом “ресурсе” предприниматели Украины могли обнаружить публикацию пиарщиков Дубового, где тот от первого лица рисует радужную картину благоденствия ТПП при его руководстве. Главные меседжи Дубового примитивны, но понятны: я обедал с Обамой, стою/сижу в церкви рядом с Турчиновым, мужик-президент Порошенко вообще мне должен и гуляю я по Администрации Президента как у себя дома, пару книг по экономике прочитал, поэтому я лучший президент ТПП за всю историю!
В заказной статье газеты “Сегодня” Дубовой стыдливо слукавил, что не знает откуда у Президента ТПП Чижикова столько проблем с правоохранителями, а вообще он нормальный мужик, если бы только с Ольгой Пшонкой не работал. Сейчас это как чёрная метка. Думаю, что в ближайшее время сам Дубовой может выкупит весь тираж и заплатит, чтобы сняли в интернете эти статьи, поскольку помощь Порошенко и знакомство с Турчиновым может оказаться убийственным фактом для общественного деятеля 2016 года.
Также смешно читать, как пиарщики Дубового под именем Игоря Красовского подводят читателя к мысли, что новый президент ТПП это Александр Дубовой. Им наверное кажется, что вся их неприкрытая лесть и подводка к вопросу: а чисто гипотетически, если вы станете президентом ТПП, что бы вы делали? А он отвечает, “чисто гипотетически”, что он бы всех накормил, поднял с колен, дал работу и доходы, спас и защитил. Ах, как нам всем нужен такой прекрасный президент ТПП!:) Чудесная статья, надеюсь журналист нормально заработал, нализав такую …
Удивлён, что Дубовой поощряет такой неприкрытый льстивый пиар. Хотя цель его понятна – показать каков жених! Дело в том, что последнее время “штаб” Дубового назначает встречи президентам региональных ТПП, где жиган с лимана, козыряя коррупционными связями и шайкой следаков, “уговаривает” их голосовать за него на ближайшем Совете Палаты. Дошло до того, что на президиуме ТПП региональные президенты РТПП выразили импресарио Дубового – Жмуренко (Президент Днепропетровской палаты) свой протест, а также попросили передать Дубовому, что его никто не боится и голосовать за него рановато, пусть хоть что-нибудь сделает для предпринимателей хотя бы в Днепропетровской области.
В общем, читаешь опусы пиарщиков Дубового и думаешь про себя: хорош Сашка у них получился, прямо душка! Но с душком… А, прочитав, хочется сказать Александру Дубовому: тебя в Раде запомнили только в крокодиловой куртке, а про твою предприимчивость рыдает вся Бессарабия! Шёл бы ты, сделал что-нибудь путное, чисто гипотетически… – пишет в Фейсбуке пользователь этой социальной сети Сергей Петренко.

Источник: www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=166319767090987&id=100011388943591
Анонимные материалы, появляющиеся в Интернете, пытаются убедить читателей в, якобы, незаконной деятельности Торгово-промышленной палаты Украины и ее президента Геннадия Чижикова. Смешно, но анонимы бьют «ниже пояса»: ищут «золотые унитазы» и любовниц Чижикова. При этом в «дамы сердца» президента ТПП записывают жену экс-прокурора Пшонки.
Совсем недавно журналисты «Нашей версии» решили провести собственное расследование. Результаты оказались шокирующими: в Украине действует «преступный рейдерский синдикат народных депутатов» во главе с бывшим парламентарием из БЮТ Александром Дубовым.
Выяснилось, что вместе с депутатами на синдикат работают полицейские, прокуроры, фискалы и контрразведчики. Им помогают «братки» и криминальные элементы, с которыми Дубовой на протяжении двадцати лет создавал в родном Одесском регионе кровавую бизнес-империю.
Кто именно входит в преступный синдикат? Кто оказывает им покровительство в высоких кабинетах? Как обжегся рейдер Дубовой? Смотрите в фильме «НЕПРИСТУПНАЯ ПАЛАТА».
Your text to link...
Источник: nashatir.wordpress.com/

«НАША ВЕРСИЯ» указывает возможного претендента на кресло президента Торгово-промышленной палаты Украины.

По мнению журналистов, им может стать Александр Дубовой, бывший депутат-бютовец, выходец из Одессы.



В информационном поле господин Дубовой «прославился» тем, что захватил и развалил около 150 предприятий и организаций. Уголовные производства против рейдера, скорее всего, тормозят его приятели и «единоверцы» из Блока Юлии Тимошенко.

По информации «Нашей версии», стать членом ТПП Дубовому помог Виталий Жмуренко, руководитель Днепропетровской Торгово-промышленной палаты. Для демонстрации своего участия в жизни организации 09.02.2016 г. Александр Дубовой посетил публичное мероприятие Днепропетровской ТПП (на фото).



Роль Дубового и Жмуренко в подготовке рейдерского захвата ТПП Украины будет показана в фильме «Неприступная палата», который готовится в рамках журналистского расследования «Нашей версии».

Рейдерский захват ТПП ещё не закончен, однако уже сейчас видны последствия работы синдиката, созданного с участием Дубового против ТПП. Палату «разрывают» многочисленные контролёры. Прокуратура и полиция забрасывают руководителей ТПП повестками, заангажиррованная пресса пишет откровенную «желтуху».

Журналисты уверены, что после возможного прихода к власти г-н Дубовой будет вынужден в срочном порядке «отбивать» средства, потраченные при захвате на чиновников, судей, правоохранителей и «титушек». Наиболее вероятным способом выкачивания ресурсов из ТПП называется распродажа имущества региональных Торгово-промышленных палат. Также не вызывает сомнения, что за захватом ТПП Украины «под пресс» попадут региональные палаты, поскольку престижные места президентов палат привлекают рейдеров и прочих авантюристов.

Без сомнения, Дубовой будет способствовать появлению коллег по «цеху» во всех регионах Украины. Возможно, мы видим закат последней независимой бизнес- ассоциации всеукраинского масштаба.

Напомним, что ранее появилась информация о возможном аресте президента ТПП Геннадия Чижикова. По мнению юристов, участвующих на стороне Торгово-промышленной палаты, нападения правоохранительных органов на ТПП координируются из одного «штаба». В числе руководителей рейдерского захвата ТПП вместе с Дубовым звучит фамилия Виталия Ковальчука, заместителя главы Администрации Президента Украины.

Напомним также, что не исключено переизбрание президента Торгово-промышленной палаты Украины в марте 2016 года под давлением рейдеров, прокуроров и губернаторов областей, которым даются указания прямо с администрации президента.

Трейлер фильма «НЕПРИСТУПНАЯ ПАЛАТА» здесь: Your text to link...

Источник Your text to link...

Почетный консул Франции, член Совета директоров Генеральной ассамблеи Европалаты, президент Торгово-промышленной палаты Украины Геннадий Чижиков может быть арестован украинскими властями.

Об этом 11.02.2016 г во время пресс-конференции в ИА «Українські Новини» сообщил адвокат ТПП Денис Цыпин.

«Главное управление Национальное полиции в г. Киеве вызвало г-на Чижикова на допрос с целью вручения уведомления о подозрении», — сказал адвокат.

По словам участников пресс-конференции, в Украине под крылом действующей власти действует преступный рейдерский синдикат. Схема работы «синдиката» предполагает массированные информационные атаки со стороны публичных лиц с последующими грамотно скоординированными действиями различных правоохранительных органов.


Первый вице-президент ТПП Михаил Непран высказал убежденность, что причиной атаки на ТПП является желание власти посадить в кресло президента Палаты своего ставленника.

Напомним, что незаконные действия властей в отношении ТПП Украины вызвали возмущение известных журналистов и гражданских активистов.

Руководству ТПП Украины вменяется в вину, в частности, то, что они «намеренно» не предприняли действенных мер по защите активов ТПП АР Крым во время аннексии полуострова. При этом в качестве «заказчиков» атаки на ТПП упоминаются заместитель Администрации Президента Украины Виталий Ковальчук и бывший депутат от «Батьківщини» Александр Дубовой. Журналисты предполагают, что публичными исполнителями «заказа» являются народные депутаты Александра Кужель, Ирина Суслова и Евгений Дейдей. В правоохранительной системе в числе участников расправы с г-ом Чижиковым засветились судья Печерского суда В. Карабань и киевский прокурор по фамилии Вильчинский.

Источник n-v.com.ua/v-ukraine-gotovitsya-arest-pochetnogo-konsula-francii-video/

02.02.2016 г. прокуратура Киева в качестве свидетелей вызвала на допрос должностных лиц Торгово-промышленной палаты Украины. Синхронно с прокурорами «отработали» следователи киевского главка Государственной фискальной службы и Шевченковского управления полиции. Они вызвали одних и тех же лиц, и сделали это аккуратно – так, чтобы у сотрудников ТПП не возникло накладок по времени.

Бизнесмены заподозрили, что действия правоохранителей координируются из единого штаба. Результатом стала акция протеста членов ТПП под стенами столичной прокуратуры. И прокуроры, и активисты на камеры обвиняли друг друга в давлении: первые – на следствие, вторые – на общественный институт, защищающий интересы предпринимателей.

Автор попытался разобраться, что стоит за этими обвинениями.



Повестки подписали: от прокуратуры г. Киева – прокурор Вильчинский, от СУ ФР ГУ ГНИ в Шевченковском районе ГУ ДФС в г. Киеве — ст. следователь Сак, от Шевченковского УП ГУ НП в г. Киеве – следователь Загладько

Торгово-промышленную палату многие ошибочно принимают за государственную структуру. Даже уважаемый канал «1+1», освещая февральскую акцию протеста, назвал ТПП «ведомством». На самом деле, Палата – это негосударственная неприбыльная самоуправляемая организация, помогающая бизнесу на внутреннем и внешнем рынках. И это не украинское ноу-хау. Система торгово-промышленных палат имеет развитую мировую сеть с многовековой историей.

Фабула уголовного производства, из-за которого возник сыр-бор, «тянет» на десять миллионов гривен. Речь идет об активах, принадлежащих Крымской палате до аннексии полуострова. Члены этой Региональной палаты в 2014 году быстренько поклонились российскому триколору. И помахали ручкой Киеву, взяв управление активами на себя.

Прокуроры, с которыми автору удалось пообщаться, не смогли предложить алгоритм действий общественной организации по спасению своего имущества в Крыму в период «русской весны». Увы, после «референдума» к россиянам уходили не только общественные, но и государственные активы. Редкому бизнесу удавалось спасти свои деньги. Тогда в чем же провинилось руководство ТПП Украины? Какие «действенные меры» должны были предпринять, но не предприняли должностные лица Палаты по возвращению ценностей на территорию Украины?

Цинизм ситуации в том, что это государство отдало Крым России. И теперь это же государство ищет виновных в утрате материальных активов среди своих граждан.

Хотя, очень похоже, что дело совсем не в полуострове и его бедах. А ситуацией вокруг ТПП управляет некто, кому легко удается переступать через юридические и моральные барьеры. Тот, кто может спустить правоохранительных псов на любое неугодное существо, и у кого есть личный интерес.

Google «думает», что за атаками на организацию стоит бютовец Александр Дубовой. Такое предположение еще осенью прошлого года на «Украинской правде» сделал журналист Павел Шеремет. Первый вице-президент ТПП Михаил Непран шутит, что желающих стать его шефом уже «вагон и маленькая тележка». Дескать, кресло главы Палаты — это лучшее, о чем может мечтать бывший рейдер или обанкротившийся политик. Возможно, г-н Непран имел в виду Александру Кужель, которая больше года метает молнии в президента ТПП Геннадия Чижикова.

Но это и не важно. Важно то, что прокуратура, полиция и фискалы очередной раз выступили исполнителем политического заказа. Реформы — реформами, а на практике со времен Януковича мало что изменилось. Прокуратура продолжает терроризировать людей и бизнес.


По словам адвоката Дениса Цыпина, играющего на стороне ТПП, уголовные производства против должностных лиц Палаты были открыты формально. Адвокат уверен, что правоохранителям просто нужен был доступ к документам неправительственной организации, чтобы попытаться отыскать какие-нибудь зацепк

Выйдя от прокуроров, Денис Леонидович предположил, что следователи прекрасно осознают, что имеют дело с политической «заказухой». По его мнению, рядовые правоохранители имитируют деятельность и затягивают проведение расследования в надежде, что конъюнктура в стране может измениться. А пока адвокат прогнозирует открытие новых уголовных производств против ТПП и сожалеет, что не сможет защищать права своего клиента с использованием правовых и процессуальных механизмов.

В ущерб Украине.

Вот такая правда.

Видео акции



P.S. 03.02.2016 на своей странице в Фейсбуке адвокат Цыпин сообщил, что правоохранители принесли в ТПП еще 16 повесток. «Я думаю, что это коллапс прокурорско-полицейской системы» — отметил адвокат. – «Теперь полисменам не дают заданий «сажать» или искать, их заставляют тролить оппонентов! И полисмены готовы быть тролями… Затравленные, люстрированные, деморализованные, они хотят служить… ВСЕМ, кто может их содержать!»

Алексей Попов
Источник: Your text to link...

Півтора місяця назад на нашому сайті була передрукована з інших інтернет-видань стаття «Руководитель Торгово-промышленой палаты Украины Геннадий Чижиков пособник ДНР?» (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/), а також фотокопія листа народного депутата України Олександри Кужель до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон. Стаття негативно висвітлювала діяльність керівництва ТПП України з подачі пані Кужель, яка позиціонувала себе як борчиню за права підприємців і захисника держави. А майже через місяць – 4 листопада нинішнього року – представники Торгівельно-промислової палати України запросили журналістів «Нашої версії» на свою акцію протесту, що відбулася перед офісом Національного антикорупційного бюро України.


У рамках свого робочого візиту до України Президент Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс (на фото разом з головою ТПП України Геннадієм Чижиковим) відвідав українсько-кіпрський бізнес-форум, який сьогодні проходив у Торгово-промисловій палаті України. Глава Республіки розповів про активізацію економічного співробітництва між Україною та Кіпром і відмітив особливу роль у цьому процесі Торгово-промислових палат обох держав.

Щоб збалансувати суперечливу інформацію отриману від опонентів, ми опублікували фоторепортаж з місця подій – «У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України» (http://n-v.com.ua/u-kiyevi-vidbulasya-akciya-shhodo-nezakonnogo-vtruchannya-predstavnikiv-derzhavno%D1%97-vladi-u-diyalnist-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-foto/). Однак, адвокат, який здійснює представництво інтересів Торгово-промислової палати України, наполіг, щоб на сайті «Наша версія» було опубліковано більш детальне спростування редакційної статті, а також і листа нардепа Олександри Кужель. Ми ознайомились з претензією представника ТПП України і ретельно дослідили надані нам документи. Отже редакція «НВ» вирішила опублікувати у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України Денисом Ципіним.



Пані Кужель поводить себе так, наче приміряє на себе мантію судді…


Шановний Дмитре!

Я захищаю інтереси Торгово-промислової палати України та її президента Чижикова Геннадія Дмитровича.

11.10.2015 року на сайті Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія», де ви є шеф-редактором інтернет-сайту, було опубліковано статтю «Руководитель Торгово-промьішленной палатьі Украиньї Геннадий Чижиков пособник ДНР», яка знаходиться за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/). Стаття повністю дублює факти наведені в прикріпленому до неї листі від 25.09.2015 року за підписом народного депутата Кужель О.В.

Факти викладені в листі народного депутата Кужель О.В. та в опублікованій статті носять наклепницький характер, є неправдивими, порушує норми моралі, принижує честь та гідність Чижикова Геннадія Дмитровича, як почесного консула Французької Республіки та як президента Торгово-промислової палати України. З приводу розповсюдження наклепницької інформації про Президента Торгово-промислової палати, ми вже звернулися до суду із відповідною позовною заявою.

Хочу звернути увагу на наступну невідповідність викладеним у статті фактам.

1. Кужель зазначає: «…зараз пан Г. Чижиков с фігурантом по п’яти кримінальних справах».

Однак на сьогоднішній день Чижиков Г.Д. не є підозрюваним по жодній кримінальній справі. Крім того, справи, на які посилається Кужель і відкриті на підставі її заяв, зараз вже майже закриті, постійно передаються різним органам та на думку самих правоохоронців не мають жодних перспектив. Отже за гучними звинуваченнями з посиланням на номери проваджень — лише популізм і зловживання правами народного депутата України.

2. Кужель О.В. наводить у в своєму листі такий факт: «Відразу після анексії Криму пан Г. Чижиков домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені Чижиковим, продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій!, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України».

Отже в хворобливій уяві Кужель О.В., президент ТПП України Чижиков Г.Д. особисто вирушив до Криму і наказав залишити печатки і бланки в Криму, а потім ще примусив персонал залишитися на роботі і домовився з керівництвом російської ТПП про «здачу» палат.

Перш за все, слід зазначити, що Кримська ТПП і ТПП міста Севастополь, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», є самостійними юридичними особами, недержавними неприбутковими самоврядними організаціями, які об’єднують юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, та їх об’єднання. А тому втручання в їх діяльність є неприпустимим.

Російська агресія в Криму, поки що закінчилася анексією територій і захопленням всього, що там було розташовано. А тому, уява депутата, що якісь окремі юридичні особи, які вирішили залишитися на території Криму, мали змогу обирати під якою юрисдикцією їм залишатися?! — є лише свідомою спекуляцією.

3. Також Кужель О.В. робить висновок: «… і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана Г. Чижикова».

В чому полягає ця діяльність — Кужель О.В. пише лише опосередковано, спираючись на загально відомі факти, які не мають прямого відношення до Чижикова. Однак через призму бажання депутатки принизити честь і гідність Почесного консула Французької Республіки та президента ТПП України Чижикова Г.Д. сама стає на місце головного ворога України і провідником російського спротиву в регіоні. Ця ганебна безпідставна уява, наклепництво і популізм, притаманні депутату Кужель у всіх питаннях, що стосуються її погляду на ТПП України.

4. Далі Кужель О.В. зазначає: «внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти Чижикова Г. № 2214000000000216 по cm. 366 КК України».

Неправдивий характер такого твердження Відповідача підтверджується листом-відповіддю за № 6/ц-445/2 від 30.03.2015 року на мій адвокатський запит від 18.03.2015 року № 182/15 до Головного управління Служби безпеки України щодо наявності у базах даних СБУ відомостей відносно надходження повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень керівництвом ТПП України в період з 01.02.2013 року по 16.03.2015 року, відкриття кримінальних проваджень відносно ТПП України або її керівництва, а також повідомлення посадовим особам ТПП України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у зазначений час. У відповіді зазначено, що така інформація в базах даних Головного слідчого управління Служби безпеки України відсутня. Що стосується зазначеного провадження, то воно дійсно існує на підставі заяв Кужель та інших депутатів, однак розслідування проводилося відносно дочірньої структури ТПП України і на момент складання листа було вже давно закрите. Окремо треба додати, що завдяки діяльності депутатки і її колег, кримінальне провадження проводилося силами кращих слідчих Головного слідчого управління СБУ. Цих слідчих примусили розслідувати справу, яка їм не підслідна, надумана і мала зовсім іншу мету — примусити Чижикова звільнитися за власним бажанням. У позапроцесуальному спілкуванні слідчі казали про образу, оскільки замість захисту безпеки України і придушення тероризму, їх змушують займатися вивченням питання, хто і яким чином склав звичайну бухгалтерську звітність та чи зазначені бухгалтером відомості є правдивими. Врешті-решт справа була закрита.

5. Народний депутат у своєму листі стверджує: «… президент ТПП України Г.Чижиков, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку — робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного бюджету».

Такі твердження депутатки начебто підкріплюються наявністю кримінальних проваджень щодо несплати податків ТПП України. Але до цього слід додати, що кримінальні провадження є кричущим порушенням закону і зловживанням правами, оскільки адміністративний суд вже визнав незаконними і безпідставними претензії податкової інспекції. Працівники податкової міліції навіть не приховують, що відчувають тиск з боку керівництва, яке вимагає від підлеглих неналежного об’єктивного розслідування, а дестабілізації роботи ТПП України та створенням загроз кримінального переслідування, щоб керівництво ТПП України змушено було піти із посад, звільнивши місце для рейдерів.

6. Кужель О.В. стверджує: «за дорученням пана Чижикова Г. було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди».

Перш за все, слід зазначити, що відповідно до листа-відповіді Міністерства закордонних справ від 30.09.2015 року № 913/36-172/3-1385, наданого на інформаційний запит ІА «»Центр Конфліктології і Права», вбачається, що штатна консульська установа Східної Республіки Уругвай в Україні відсутня. Жодного почесного консульства чи консульського архіву на території ТПП України ніколи не знаходилося, а тому звинувачення більше ніж брехливі. Однак з цього приводу було проведено дуже ретельне кримінальне розслідування, в межах якого було встановлено, що зазначений герб був знятий робочими в зв’язку з проведенням ремонту фасаду будівлі, а кабінет був відкритий дублікатами ключів в зв’язку з тим, що упродовж п’яти місяців звільнена з посади віце-президента пані Подолева О.Є. не виконала свого обов’язку звільнити робочий кабінет від власних речей.

Отже лист Кужель містить лише наклепницькі твердження і бажання народного депутата за будь-яку ціну і будь-яким способом опорочити честь і гідність достойної і порядної людини.

Ці та інші аргументи дають достатньо підстав вважати, що опублікована Вами стаття містить неправдиву та неперевірену інформацію, яка не ґрунтується на правдивих фактах та носить наклепницький характер.

Відповідно до статті 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Стаття 28 Конституції гарантує кожному право на повагу до його гідності.

Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Частиною 7 вказаної статті визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з частиною 2 статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» під масовою інформацією розуміють інформацію, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

Положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначає одним із основних принципів інформаційних відносин достовірність і повноту інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Публікуючи статтю на сайті «Нашої версії» редакція не перевірила інформацію, що містилася в листі Кужель О.В.

Пропоную Вам в досудовому порядку:

— визнати викладену інформацію в статті від 11.10.2015 року за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/) — стосовно Чижикова Г.Д. недостовірною;

— спростувати цю інформацію опублікувавши іншу статтю, яка повністю спростовує всі викладені неправдиві факти.

В іншому випадку, буду вимушений в інтересах мого клієнта, звернутися до суду в порядку ч. З ст. 297, ч. 2 ст. 299 Цивільного кодексу України з позовом про захист його честі та гідності, ділової репутації.

Крім того, ТПП України готово надати правдиву інформацію з приводу зазначених вище подій та документи, а також не заперечуємо проти проведення об’єктивного журналістського розслідування зазначених вище подій.

Сподіваюсь на Вашу розсудливість та швидке реагування.



Особливості національної толерантності

Тож редакція «Нашої версії» дотрималась усіх вимог, передбачених у відповідних статтях Конституції України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про інформацію», надавши слово іншій стороні конфлікту.

Досліджуючи більш ретельно усе, що пов’язано з метушнею навколо Торгово-промислової палати України, ми вирішили поділитися і власними думками з цього приводу. Причому зробимо це в ракурсі наявності чи абсолютної відсутності толерантності з боку вітчизняних парламентаріїв.

Напевне, не зайвим буде кому нагадати, а кому й повідомити як новину в якості політологічного лікнепу, що таке, власне, толерантність? Отже, толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Якщо взяти розуміння цього поняття на побутовому рівні, то у пересічного громадянина України зі словами «терпимість» і «толерантність» стійко асоціюється заклик підстаркуватого кота Леопольда до розбишак-мишей, що обсіли та скубуть його з усіх боків — «Ребята, давайте жить дружно!».

Але що ми маємо в сучасних реаліях? На тлі безперервних політичних баталій у вищих ешелонах влади, що досить часто переходять у фазу вуличної бійки і завдяки телебаченню транслюються на всю країну, будь-яке щире посилання на толерантність у політиці тлумачиться як прояв відвертої слабості або ж тактична хитрість. Треба визнати, що таке розуміння толерантності, як, власне, і поширена практика нетерпимості на усіх рівнях теперішнього буття, не є випадковим явищем.

Як слушно відзначав свого часу професор-філософ з Харкова Олександр Тягло, основи політикуму сучасної України заклав той прошарок громадян, який зростав ще за умов офіційно санкціонованої КПРС войовничості до всього «іншого». Тому практично уся наша політична еліта всмоктала войовничість з молоком тієї чи іншої Alma Mater — через курси діалектичного та історичного матеріалізму, наукового атеїзму і ще більш наукового комунізму, не кажучи вже про історію КПРС. Насправді ця жахлива «історія» створювала лже-героїчні міфи про жорстоку боротьбу з численними «ворогами» ззовні й усередині країни — з різноманітними «лівими» і «правими» ухилами від «лінії партії», з недорізаними буржуями, з попами-мракобісами, з шкідниками-спеціалістами, з несвідомим середняком, з українським буржуазним націоналізмом, з лікарями-отруювачами, з брехунами-дисидентами, з генетикою, кібернетикою і соціологією, з Вавіловим і Сахаровим, Ахматовою і Стусом, Чорноволом і Солженіциним… Як нам вже добре відомо, що ця боротьба призвела до багатомільйонних людських жертв, до загрозливого збіднення духовного і державотворчого потенціалу нації, до втрати випробуваних віками традицій людської моралі.

Войовничість набула нового підґрунтя у період «початкового накопичення капіталу», коли недовіра і нетерпиме ставлення до ближнього перетворились в передумову не тільки збагачення, але й просто виживання. Кримінальна субкультура з її нормами «не вір, не бійся, не проси» та «стріляй перший, потім розберемося» виявилась досить ефективним «ідеологічним дороговказом» у перерозподілі власності і влади. Представники криміналітету дістали політичні мандати й управлінські посади різного рівня. Як наслідок — значне поширення тіньової економіки і корупції, замовлені убивства політичних опонентів та бізнесменів-конкурентів, маніпулювання натовпом голодних і обдурених людей, цькування правоохоронців на своїх опонентів. Все це аж ніяк не можна вважати за прояви прихильності до ідеї терпимості. Паралельно агресивна лже-героїка «злодіїв у законі» і «нових руських/українців», шахраїв з респектабельних «довірчих товариств» і вуличних «лохотронів» швидко відвоювала собі чільне «місце під сонцем», заполонивши арт-майданчики, програми мас-медіа, популярні видання. У такий спосіб була вкрай здеформована свідомість значної частини населення, особливо молоді.

На жаль, не обминула ця пошесть і нинішнє покоління так званої «політичної еліти» в Україні. Хоча, власне, у нас це словосполучення можна вживати з великою натяжкою. Бо язик не повертається називати елітою завсідників уже протягом більше як двох десятиліть на вулицях Грушевського і Банковій. А щодо іншого слова у цьому сполученні, то політика тут виступає в якості об’єкту устремлінь ділків, які прийшли в парламент, в Кабмін чи в АП, щоб втілювати бізнес-проекти на політичній ниві.

Черговою ілюстрацією неблаговидних діянь вітчизняної «політеліти» в повній мірі може слугувати багатомісячна епопея приборкання персоналу Торгово-промислової палати України і намагання зміни її керівництво. Що найприкріше, що самі законодавці є порушниками ними ж виданих законів. Адже відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України — недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об’єднання. Головне завдання Палати — створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зав’язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. До речі, нині членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.

Впродовж 2014-2015 р. представники держаної влади, зокрема, народні депутати України, а з їхньої подачі і працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України незаконно, безпідставно і навмисно втручаються у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено Законом, з метою примусити керівництво ТПП добровільно залишити займані посади.

Зокрема, народні депутати України Ірина Суслова та Ігорь Луценко на початку 2015 року провели брифінг під гаслом «Хто і чому покриває діючі схеми Януковича у ТПП України», на якому бездоказово заявляли, що президент ТПП України Геннадій Чижиков є фактичним ставлеником екс-генпрокурора Віктора Пшонки, що ТПП України відмиває кошти Віктора Януковича та є осередком корупційних організацій, а також, що проти керівництва ТПП України відкрито безліч кримінальних проваджень. При цьому вони відкрито підбурювали суспільство та закликали самовільно здійснити люстрацію керівництва ТПП України.

А ряд інших нардепів (до речі, з різних фракцій і груп ВР України 8 скликання) хочуть призначати для ТПП керівників на свій розсуд. Наприклад, народні депутати України Олександр Сочка, Руслан Лук’янчук, Валерій Бабенко, Олександр Кодола – усі з фракції «Народный фронт» і Олег Осуховський зі «Свободи» 6 лютого 2015 року підписали «Клопотання» на ім’я президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, в якому пропонують призначити на посаду першого віце-президента ТПП України Сергія Локарєва. Здавалося б, нічого протизаконного в цьому немає. Але вже через кілька днів, 17.02.2015 р., невідомі особи в «балаклавах» увірвалися до приміщення ТПП України під гаслом «Смітникова люстрація» і хотіли насильно кинути президента ТПП України до смітникового баку та змусити написати заяву про звільнення із займаної посади. На щастя керівник для перебував у відрядженні.

Та вже наступного місяця, 17 березня нинішнього року, нова група депутатів – Георгій Логвинський з «Народного фронту», Ірина Суслова з Об’єднання «Самопоміч», Олексій Ленський з Радикальної партії та Олександра Кужель з ВО «Батьківщина» – настрочила на ім’я очільника МВС України Арсена Авакова прохання відкрити кримінальне провадження проти керівництва ТПП України.

Особливо розчулює перший пункт заключної частини звернення до Авакова: «В разі виявлення приведених фактів просимо відкрити кримінальне провадження за фактами привласнення державних коштів шляхом зловживання службовим становищем керівництвом Торгово-промислової палати України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України». Повна беліберда! В цій фразі нардепи нічтоже сумняшеся виступили і в якості слідчих, і прокурорських, і оголосили вердикт – отак!

Отут хочеться запитати: пані та панове народні депутати, а невже головні злочинці бандитської команди Януковича, багато з яких сидить поруч з вами в сесійній залі ВР, уже понесли покарання за розкрадання численних мільярдів? А чи вже покарані ті, хто своїми злочинними діями в стінах парламенту спричинив нинішню смертельну небезпеку для України та її народу?



А щодо особи Г. Чижикова, то ось, що пише один з відомих журналістів, який не перший рік знає його:

«Геннадія Чижикова на пост очільника Торгово-промислової палати України обрали в 2013 році, ще до Майдану, у часи загального пришестя «донецьких» у владу. До Києва він переїхав після керівництва найбільшої в Україні Донецької торгової палати. Він пропрацював в донецькій палаті майже 20 років і пишається її результатами. Є й «темні плями» в його біографії. З висоти сьогоднішнього дня очевидно, що в біографії Чижикова є серйозний «гріх» — йому не пощастило, він працював разом з дружиною прокурора Пшонки. Давно. Але факт такий є і на ньому зараз будують стратегію боротьби з Чижиковим ті, хто хоче захопити ТПП. Про це, а також про його «донецькому походження» зараз можна прочитати на різних зливних бачках в Інтернеті. Проти Чижикова почалася справжнісінька війна — із залученням людей з СБУ, які натякають йому на відкриття справ, з погрозами покликати Правий сектор, із запитами від депутатів, листами до прокуратури, і замовними статтями на брудних сайтах.

Дійшло до смішного — у четвер один з авторів намагався під шумок опублікувати свою заказушну статтю про ТППУ на «Українській правді». Коли його викрили в заказусі, він прикрився сім’єю з Дебальцевого, яку нічим годувати. Редактор сайту, на якому були опубліковані підписані автором-одноденкою статті про ТППУ, зізнався, що його мета — «зробити все, щоб жоден донецький не займав більше тепле місце в Києві». Красиве популістське формулювання, що прикриває напівкримінальний наїзд.

А коли в офіс ТППУ увірвалися молодчики в балаклавах з вимогою провести «люстрацію» Чижикова, то «рядженими» керував такий собі Всеволод Філімоненко. Цього типа, як повідомяли активісти ЧЕСНО, ще в 2012 році вигнали з цієї організації за те, що він торгував місцями в рейтингу. Ось так — на брехні, погрозах та помсті — хтось намагається зайняти місце глави ТППУ. Цей хтось прикривається новою владою, новими порядками, ненавистю до «донецьких» і зрощує продажних журналістів».

На мою думку, вже давно треба звести якісь паркан навколо Верховної ради і не випускати звідти продажних депутатів та їх пасіпак, щоб не чипали тих хто справді на своєму місці і працює. А потім паркан, що захищає депутатів від пересічних громадян, які у відчаї від діяльності обранців, хочуть їх хоч за горло потримати. Накрити все це саркофагом і побудувати нове справедливе суспільство.

А якщо серйозно, отакі особливості нашої української толерантності! І дуже прикро, що завдяки тим депутатам, які прийшли до парламенту на хвилі Революції Гідності. Тому хочеться запитати у них: як же ви – коаліціянти – збираєтесь втілювати лозунг «Україна – єдина держава»?

Влад Григорів
Джерело: n-v.com.ua/nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dexto-z-%D1%97%D1%97-koleg-mozhut-postati-pered-sudom/