Последние блоги


Брат в.о. директора Концерну РРТ Богданова працює у спецслужбах Росії

Про це на прес-конференції в УНІАН журналістам повідомив лідер ГО «Інформаційний Майдан» Павло Білоножко. Наразі ця інформація вже передана в СБУ, триває перевірка.



За його словами, в будь-якому випадку хід робіт по відновленню українського мовлення на Донбасі не витримує ніякої критики, а ситуація з будівництвом телевежі на горі Карачун потребує негайного втручання та виправлення. Саме цим питанням була присвячена прес-конференція в УНІАН.

Павло Білоножко, лідер ГО «Інформаційний Майдан»: «Мусимо констатувати, що доручення Президента України в найкоротшій термін запустити на Донбасі українське мовлення не виконане, як і не припинилось проникнення на нашу територію ворожого тв-сигналу, а разом з ним ворожої пропаганди. Але чому? Що це – саботаж, непрофесійність, корупція», – задався питанням Павло Білоножко.

На переконання лідера ГО «Інформаційний Майдан», не зважаючи на зусилля громадськості, люди, які відповідають за будівництво вежі в Краматорську просто не здатні цього зробити навіть у режимі громадського контролю.

«За ці 3 місяці будівництва вежі, ми побачили, що все те, про що говорила екс-заступник міністра інформації Тетяна Попова про технічні, тендерні складності – усе це була брехня, – розповідає громадський діяч. -Треба відзначити позицію міністра інформації Юрія Стеця, який нещодавно досить жорстко висловився, що ті люди, які не можуть виконувати свої обов’язки, не можуть виконувати доручень Президента, мають бути звільненні. І за словами послідувала дія – була звільнена Тетяна Попова, яка гальмувала процес, також був нарешті звільнений директор КРРТ Володимир Іщук, який весь цей час саботував процес, заважав будівництву вежі та відновленню українського мовлення на Донбасі. Але цього замало для виправлення помилок», — вважає Павло Білоножко.

«З самого початку в проект будівництва Карачунської вежі була закладена похибка – замість 220 метрів висоти, запланували 180 метрів. Вважаю, що це було зроблено свідомо, щоб зменшити радіус покриття, щоб український сигнал не досягав до захоплених територій. Це було зроблено в інтересах агресора!

Виходячи із таких обставин, ми впевнені, що не випадково брат виконуючого обов’язки КРРТ Олександра Богданова, який безпосередньо керує всіма роботами, працює в російських спецслужбах на високих посадах!!! А ми думаємо – звідки й чому такий саботаж!

Ми звертаємо увагу СБУ, спецслужб, щоб ця інформація була перевірена та людина, яка в цьому замішана, понесла відповідальність за свою діяльність, за свою зраду та зрив відновлення українського інформаційного простору на Донбасі.

Отже, я ще раз відповідально заявляю: В Концерні РРТ і в «Держспецзв`язку», очолюваному Леонідом Євдовченко триває системна зрадницька робота проти України. За таких умов і обставин Україна буде неодмінно програвати інформаційну війну Росії. Попередники Іщука — Звєрєв і Півнюк, які були звільнені за негативну роботу, також не отримали жодного покарання. Звєрєв – навіть працює радником у Авакова. В постанові Кабміну Іщука звільнено «у зв’язку із виходом на пенсію», а не за саботаж і не за зраду України! На заміну Іщуку також приходить зрадник – Олександр Богданов, який фактично відповідав за роботу по зведенню вежі в Краматорську на Карачуні. Напевно йому диктував брат з ФСБ – що робити, як правильно саботувати, щоб нічого не вийшло, але відвести від себе підозри! Вся ця команда – керована з Росії і працює на підрив української обороноздатності. Чому СБУ нічого не робить?

Крім того, під час проведення закупівель для будівництва вежі та інших робіт, було вкрадено понад 4 млн. гривень Іщуком і Богдановим. В нас є докази, і ми вимагаємо, щоб ця команда була б відсторонена та покарана! Мірило всьому – результат. Якщо немає результату, то це значить, що система і кадри не відповідають покладеним на них задачам. Треба негайно міняти керівництво КРРТ і «Держспецзвя`зку», бо там не в змозі виконувати свої функціональні обов’язки. А Україна має достатньо патріотичних фахових кадрів, які б змогли виконувати складні завдання в умовах протистояння з Росією», – резюмував Павло Білоножко.

«Всі наші біди, що на відповідальних посадах не фахівці, не ті, хто мають досвід, а випадкові люди без освіти та досвіду роботи в цих галузях, — вважає Анатолій Антоненко, екс-гендиректор Концерну РРТ. — Вчорашня заява Жебрівського, що після того, як піднімуть мачту на Карачуні, то вже й відновиться мовлення не відповідає дійсності, його дезінформували!» – впевнений фахівець.

«Піднімати будуть лише трубу, а потім на неї будуть монтувати антени, фідери, апаратуру, відтяжки — це лише початок довгого процесу. З іншого боку, мачта, яка запланована проектом, занизька! 180 метрів не вирішує проблем. Сьогодні 70% Донецької області та окупована Луганщина дивляться програми російських та сепаратистських каналів. При чому сигнал з Донецьку дістається навіть інших областей України! А ми могли б вже давно, всього за 6 місяців, побудувати вежу в Краматорську навіть висотою 280 метрів, яка б покрила всі окуповані території та перебила б сигнал Донецької вежі. Для цього в Концерну є всі можливості – власне БМУ, необхідні фахівці і вже готові металоконструкції. Для будівництва нової вежі не потрібно зайвих тендерів, що лише затягують процес — всі необхідні умови вже є в Концерну РРТ. Проте керівництво Концерну не в змозі забезпечити будівництво, бо є некомпетентним та не розуміє специфіки. Вони навіть не можуть поставити на існуючих щоглах глушники проти пропаганди! Крім того, було б непогано збудувати ще одну вежу – для більш повноцінного покриття українським сигналом захопленої території, та протидії ворожій пропаганді», – поділився думками екс-гендиректор КРРТ.

«Є ще одна велика проблема. Говорили, що в 2017 році будуть закривати аналогове мовлення. Фахівці підрахували, що мережа «Зеонбуда» покриває не більше 60% населення України. Особливо погана ситуація у сільського населення, де немає кабельного телебачення. Може бути інформаційний колапс, — вважає Анатолій Антоненко. — В людей немає приставок для прийому, немає нормального сигналу. Якщо закрити аналоговий сигнал, цифрового сигналу в багатьох селах та містечках не буде — мала потужність цифрового передавача, і не має можливості приймати відбитий сигнал. І ця проблема також з`явилась завдяки тому, що в «Держспецзв`язку» немає фахівців із радіо-телебачення. Натомість, в Державному комітеті телебачення і радіомовлення є гарні фахівці, і Концерн КРРТ мав би бути підпорядкований цьому комітету. Тоді б не було таких провалів і саботажу. Те ж саме і по Криму — час пройшов, але нічого не робиться. Були задумки покрити рівнинну територію півострова українським радіосигналом. Для цього треба збудувати вежу й поставити контейнер – це не важко зробити, але цього не робиться, бо галузь керована не фахівцями, до того ж не патріотами своєї держави», — підсумував фахівець.

Николай Стариков – заезжий писатель или куратор «регионалов» из ФСБ?

В соцсетях уже появлялась полузакрытая информация о легальном сотрудничестве загадочного нардепа Вадима Колесниченко с шеф-редактором российского информагентства REGMUM, экс-начальником Управления по связям с соотечественниками Администрации президента РФ Модестом Колеровым. В отличии от главы правления Фонда «Русский мир» внука наркома Молотова пана Никонова, отнюдь не скрывающего своё специальные звание и годы верной службы в системе органов советской госбезопастности, окружение Колерова специализируется на «кольорових» (укр. цветных) революциях и контреволюциях. Многие российские (обратите внимание; да, именно, российские) эксперты любят рассказывать о причастности данной группы специалистов к Twitter-революции в Молдове 2009 года и событиям с участием российского спецназа в Киргизии, не говоря уже об Эпопее с «Бронзовым солдатом» в Таллине.

Как бы то ни было, аналитики REGMUM`а постоянно демонстрируют прекрасную осведомлённость о просходящем во всех «медвежьих углах» бывшего СССР. В особенности их интересуют разного рода сепаратистские силы и течения. Пускай даже на уровне около интеллектуальных и псевдо научных тусовок, как в случае с т.наз. «закарпатскими русинами».

Лично Колеров по просторам СНГ, естественно, не разъезжает. Ему это ни к чему, и откровенно незачем. В ряде постсоветских республик у него до сих пор сохраняется статус персоны нон-грата.

По мнению многих знающих людей в Украине, позицию «ястребов» Колерова во время Оранжевой революции 2004 года довольно жёстко озвучивал находившийся тогда здесь российский писатель-фантаст украинского происхождения Сергей Лукьяненко. Уважаемый всеми автор брал грех на душу и говорил многие заведомо несвойственные ему вещи. Что ж, таковыми были, видимо, условия его неписанного контракта с могущественными московскими и питерским Издателями. Издателями с большой буквы.

И если кто-то из этих или каких-либо других Издателей действительно задумывал «Бело-голубую” контрреволюцию в Украине, лукашенковского образца 1994-1996 годов, то им нужен был бы новый писатель, новый Лукьяненко. Согласитесь.

Способный лично курировать многие деликатные вопросы, свободно передвигаться по гостеприимной украинской земле. И способный сделать то, чего никак не осилит идеолог донецкого сепартизма Владимир Корнилов, выдохшийся Александр Затулин или же неоднократно подозревыемый в связях с украинскими спецслужбами Глеб Павловский.

Кто подставил кролика Вадика?

Такой человек нашёлся довольно быстро. 21 мая 2012 года Киев посетил питерский писатель, публицист и эссеист Николай Стариков. На протяжении двух часов подряд он заряжал аудиторию светлыми идеями неосоветского плана на круглом столе в каноничном RegioNews.



Официально Стариков приезжал с презентацией своей новой книги «Кто заставил Гитлера напасть на Сталина». Вслед за многими в постсоветской России он считает, что Вторая мировая война и многие из её узловых тем оказывают самое непосредственное влияние на национальное самосознание и государственную идентичность Украины.

Приехал, и приехал, скажите Вы. Мало ли писателей к нам зарубежных приезжает.

Позвольте, не согласиться. Стариков уже давно не просто писатель.

Он проправительственный и пропрезидентский обласканный Кремлём иделог новой России, антиамериканист и антиглобаслист.

Он успешно реализовал идею о создании Профсоюза Граждан России, призванного перенести в горизонтальную социально-бытовую плоскость реинтеграцию в рамках Таможенног ои Евразийского Союза.

В Украине он пробыл несколько дней. И, наверняка, постарался не тратить их впустую.

Как минимум, пан Стариков открыто поддерживает проект «Украинский выбор» Виктора Медведчука.

Буквально в тот же день, 21 мая 2012 года, он сошёлся в Петром Порошенко в дискуссии о «равноправном союзе» Украины с Россией на «Свободе слова» у Куликова.

А теперь самое главное. Мы не зря упомянули выше о причастности группы Колерова к кишинёвским событиям, глубоко антикоммунистическим и антироссийским по своей сути. Зри в корень, говорил великий.

Если россияне действительно причастны к умопомрачительным языковым инициативам Партии регионов, то агенту Старикову можно ставить твёрдое «5» по любимой им советской пятибальной системе. Согласившись на рискованную игру в «Русский язык», да ещё по чужим правилом, «регионалы», наверное, так никогда и не поймут как ловко их использовали матёрые питерцы.

Дмитро Добрий