Поддержите наш проект

На 8 день після інавгурації команда нового президента Зеленського раптом зайшла в Ситуаційну кімнату. Треба розуміти, що раніше президенту інформація з підзвітних йому міноборони, СБУ та інших відомств була нецікавою?

Зайшовши Олександр Данилюк виявив, що там нема моніторів, припустивши, що з ними таємничим чином зникла і секретна інформація з серверів.

Що ж якщо скандали вибухають – значить вони комусь потрібні. Але спробуємо розібратись.

По-суті зі скандалу вийшов великий пшик через Дмитра Шимківа, який спокійно пояснив, що монітори були чужими і орендованими, а серверів з секретною інформацією у Ситуаційній кімнаті і в помині не було. Монітори виконували роль свого роду вікон через які можна було заглянути у сервери спеціальних відомств, де зберігається інформація.

Найцікавіше, що працівники АП Порошенка розповідають з яким непідробним захопленням Олександр Данилюк відгукувався про вчинок Петра Олексійовича, що орендував необхідну Ситуаційній кімнаті техніку за власний кошт.

Тим більше цікаво навіщо колишній працівник АП і міністр фінансів Данилюк раптом (за висловом Подерев'янського) «почав шукати те чого немає, щоб довести, що цього не існує»?

Можливо секрет у тому, що як міністр фінансів Олександр Данилюк відповідав за контакти з МВФ і, кажуть, до сьогодні відповідає за зв'язки з Фондом вже у новій команді влади? А справи там кепські.

По суті МВФ призупинив співпрацю до завершення позачергових виборів і формування нового Кабінету міністрів. Голова НБУ Яків Смолій навіть повідомив, що золотовалютні резерви НБУ скоротилися на 1,2 млрд доларів з часу обрання нового президента. А до кінця року треба буде повернути ще 5 млрд дол боргів.

От і крутиться новопризначений секретар РНБО, як може. Вчора відволік увагу «зниклими» моніторами та неіснуючими серверами Ситуаційної кімнати. Завтра ще щось придумає. Головне про МВФ нічого не говорити і не пояснювати, як бажання переобрати Верховну Раду вплинуло на співпрацю з Фондом.

Щоправда поінформовані люди нагадують ще одну причину для руйнування відносин – МВФ може вимагати гарантій не повернення націоналізованого Приватбанку колишнім власникам. А таких гарантій у Зеленського ніхто поки давати не може, або не хоче…

P.S. Данилюк навіть не подумав, що виставляє жлобом свого нового президента. Адже зі слів секретаря РНБО виходить, що Зеленський користувався б Ситуаційною кімнатою, якби монітори залишились, тобто якби Порошенко продовжив платити за оренду обладнання замість нового президента.

P.P.S. «Українська правда» продовжує знущатися над новообраним президентом Зеленським, стверджуючи, що я співпрацюю з АП:) але це не вплине на опозиційний зміст моїх блогів.

Виктор Уколов

До мене потрапив документик, який пояснює, чому команда Зеленського так швидко відмовилася від своїх обіцянок наводити порядок у газовій сфері і брехливо кричить, що тарифи – це не президентська справа. Тому, що «нові обличчя» команди Зеленського – це стара челядь найбільш одіозних олігархів. Наприклад, нинішній секретар РНБО Данилюк у часи Януковича був серед «чувачків», що організовували безкоштовну передачу державних газових труб Фірташу. А це основа монополії і схем Фірташа на газовому ринку.



Нагадаю, що у 2012 при Януковичі облгази були за копійку приватизовані Фірташем, а державні труби безкоштовно передані їм у користування. Самі по собі облгази це ніщо, труби – це все. Але вони були під забороною приватизації, тому Данилюк і Ко розробили схематоз про передачу їх у безкоштовне використання на праві господарського віддання, а щоб Фірташу не платити податок на прибуток, що виникав із безкоштовного отримання основних засобів (а це сотні млн.грн.), тодішня ВР у податковий кодекс провела положення про виняток для підприємств енергосфери. Таким чином Фірташ на шару отримав труби, що вартували мільярди, не сплатив ні копійки податків та отримав унікальну можливість стати монополістом постачання газу населенню. А далі було все гладко. Газ він постачав, кошти з населення та підприємств брав, а «Нафтогазу» віддавав не все. Це до сих пір найпростіша, але працююча схема, адже конкретному облгазу за борги газ не відключиш, в заручниках все населення та підприємства конкретної області.

Коли прийшов Зеленський, у мене була надія, що позаяк він вибирався під гаслами зниження тарифів, і це бізнес не Коломойського, то він почне свою діяльність з наведення порядку в газовій сфері. А це, в першу чергу, ліквідація корупційного посередника. Без цього соціальні ціни для населення означають неконтрольований фінансовий потік у кишені Фірташа і фінансова нестабільність, проти чого дибки стає МВФ.

Але яка я була зелена та наївна! Ну яку боротьбу з Фірташем можу я очікувати від Зеленського, якщо його найближча опора – секретар РНБОУ Олександр Данилюк, який, до речі, в РНБО відповідальний за енергетичний сектор, сам був серед челяді, що створювала годівничку для Фірташа. У мене є документ про нараду в Кабміні 2012 року щодо безкоштовної передачі Фірташу газових труб. Так от, на тій нараді був присутній і нинішній секретар РНБО Олександр Данилюк.

Він там один із багатьох, і, дуже цікаво, яка була його роль? Адже на той момент він працював не в Кабміні, а радником Януковича і керівником Координаційного центру з впровадження економічних реформ при Адміністрації Президента.

Тобто, це була його «реформа»? Якщо так, то треба віддати йому належне -крута «реформа»! В один момент створити штучного посередника з продажу газу для населення, який різними схемами викачав із держави сотні-сотні мільярдів, а це ого-го. Тільки це не реформою називається, а схематозом, якщо говорити правду. Проте суспільству правда зараз не потрібна, не за правду Зеленського вибирали, а за талант брехати.

Данилюк також у цьому талановитий. Він так вдало бреше про своє нове обличчя, позасистемність, що всі ковтають. І байдуже, що в це не вписуються факти, що який же він новий, якщо при Януковичу робив реформи, при Порошенкові керував Мінфіном. Із першої посади його вигнала Революція, з другої його вигнали за некомпетентність (я, до речі, з тих, що виганяли). Хоча ніколи не вважала Данилюка некомпетентним, я була впевнена, що він агент сил реваншу. Це в Мінфіні він блокував конфіскацію грошей Януковича та їх розпис на конкретні цілі в бюджеті. Це він завалив справу проти Коломойського у Лондонському суді. Він не може похвалитися жодним результатом в інтересах України… А в інтересах Фірташа може! В інтересах Коломойського може!

Це просто катастрофа! Але Зеленскому це, мабуть, байдуже. Адже ще до нового опалювального сезону люблячий народ вибере для Зеленського більшість у Верховній Раді. А далі він (народ) вже буде не потрібен. А Данилюк дуже і дуже потрібний, адже це він забезпечує для Зеленського мажорні сюжети на "Інтері".

Голосованием законопроекта о языках «регионалы» запустили значительно более циничный и грубый сценарий, чем может показаться на первый взгляд. Об этом на своей странице в Facebook пишет лидер гражданского движения «Спільна Справа», координатор Налогового майдана 2010 года Александр Данилюк.

«Взрывы, которые удивительным образом происходили в Днепре, Донецке и Запорожье, никак не удавалось прикрутить к политическому терроризму. Теперь каждый последующий взрыв будет иметь предназначенных режимом организаторов — украинских националистов, которые люто ненавидят своих русскоязычных сограждан. Это не только позволит ввести чрезвычайное положение и не проводить никаких выборов, но и откроет путь к территориальному делению Украины», — написал он.

Лидер движения «Спільна справа» Александр Данилюк o_danylyuk высказался относительно людей, которые высказывают против освобождения политзаключённых Юлии Тимошенко и Юрия Луценко.
Вчера в эфире у Портникова с удивлением для себя понял, что далеко не все в Украине понимают вещи, очевидные для любого государственного деятеля на Западе.

Ни для кого не секрет, что международное давление на Украину, связанный с сворачиванием демократии и прежде всего с заключением Тимошенко и препятствием ей участвовать в политической жизни страны. Об этом прямо заявляют руководители государств и международных ведомств.
И это происходит не потому, что президентов стран Европейского Союза подкупили или они являются личными друзьями Тимошенко. Защищая Тимошенко, они защищают не только ее право на свободу, но и право миллионов ее сторонников на политическое представительство.

Из такой же логики выходит и «Спільна справа». Несмотря на то, что среди наших активистов много людей, которые поддерживают другие политические силы или не поддерживают ни одну, мы принимали и будем принимать участие в акциях в поддержку политзаключенных. Да, мы хотим, чтобы Тимошенко, Луценко и другие вышли на свободу и могли участвовать в выборах. Это не значит, что мы призываем за них голосовать, или собираемся голосовать за них сами. Однако мы знаем огромное количество людей, которые имеют такое желание, а затем должны обеспечить им такую возможность. Кроме того, в действиях, за которые они были осуждены, нет признаков преступления, а следовательно причина их заключения не «избирательное правосудие», как сегодня популярно говорить, а банальное политическое преследование режимом Януковича своих политических оппонентов.

Вчерашние же заявления некоторых общественных деятелей о том, что они также считают, что Тимошенко осуждена несправедливо, но не принимают участия в акциях в защиту, потому что не хотят, чтобы она и стала президентом. Простыми словами эту позицию можно передать так: «Я не хочу, чтобы Тимошенко была Президентом, поэтому она должна сидеть в тюрьме».

Такой подход является диагнозом. Ведь из таких же соображений исходит и сам Янукович.