Поддержите наш проект

Біля УКРАВТОДОРу відбувся антикорупційний мітинг, під час якого активісти оприлюднили факти картельної змови в дорожній сфері та закликали голову Укравтодора Кубракова пройти тест на детекторі брехні, – передає Україна кримінальна.



Як зазначають в прес-релізі організаторами акції виступили кілька громадських організацій: ГО «Держава майбутнього», ГО «Антирейдерський комітет», ГО «Вільні люди» та інші.

«Не встигли заарештувати попереднього керівника УКРАВТОДОРу, як у корупційний скандал вляпався новий очільник Державного агентства автомобільних доріг України Олександр Кубраков», — зазначають активісти.

Як повідомили журналістам під час мітингу, 80% ринку дорожніх робіт незаконно захопили лише 5 корпорацій, учасників Національної асоціації дорожників України. І саме ці компанії, за мовчазного кришування АМКУ, за максимальними розцінками дерибанять між собою бюджетні кошти, нехтуючи тендерними процедурами PROZORRO. Тоді як десятки підприємств малого та середнього бізнесу, що здатні будувати якісні дороги, занепадають і банкрутують.

Див. відео:


Вперше в історії України та світу під стінами державної установи встановили пересувний модуль з Детектором брехні в середині, обладнаний за всіма правилами Міжнародної асоціації поліграфологів. Організатори акції запросили пана Кубракова вийти до мітингуючих та прямо на місці пройти детектор брехні за участю ліцензованого поліграфолога.

Зокрема активісти планували задати всього три питання: 1. Чи отримує керівник УКРАВТОДОРу особисті дивіденди від того, що більшість державних замовлень спрямовується лише на 6 компаній? 2. Чи отримує пан Кубраков незаконні вказівки, як діяти, від когось із керівництва Держави? 3. Чи отримує пан Кубраков від учасників картелю НАДУ вказівки щодо недопуску інших учасників дорожнього ринку до тендерів?

Але голова УКРАВТОДОРу проходити поліграф відмовився.



Ініціатор створення мобільного кабінету детектору брехні громадський діяч Яків Осташ зазначив що: «Наша мета — привернути увагу Президента України та інших органів до питання монополізації ринку дорожніх робіт та спільно розробити алгоритм боротьби з картельною змовою, яка є раковою пухлиною економіки України». За його словами, задля унеможливлення корупційних дій з боку ТОП-чиновників, було створено мобільний пересувний детектор брехні, який планується застосовувати у найбільш критичних ситуаціях. «Він створений за всіма правилами асоціації поліграфологів та може бути застосований будь-де. Такого кабінету немає більше ніде в світі, і ми пишаємось, що Україна дає приклад для усього світу. Але треба, щоб чиновники розуміли, що якщо вони відмовляються від детектора, то це буде означати, що вони тісно пов’язані з корупцією. Наприклад, за нашими даними до О. Кубракова приставлено радника з картелю……, який диктує йому, що і як треба робити. Впевнений, що Президент Зеленський цього не знає. Ми хотіли поставити ці питання Кубракову на детекторі брехні, але він не висловив зацікавленості. Треба прийняти відповідний закон, який зобов’яже керівників держпідприємств і ТОП-чиновників проходити перевірку на поліграфі за вимогою громадськості, під наглядом ЗМІ. Тоді розпочнеться справжнє очищення влади», — вважає активіст.

Див. репортаж з акції:


В цей же день, після акції біля УКРАВТОДОРу, учасники мітингу провели акцію на Банковій біля Офісу Президента України, куди активісти передали документи з доказами корупції та закликали Володимира Зеленського відреагувати і не допустити розкрадання бюджетних коштів учасниками картелю.

Зокрема у прес-релізі детально описується схема корупційної змови, яку викрили активісти та експерти ринку.



«У 2020 році у дорожній сфері створилась корупційна схема, пов’язана із закупівлями. Основними учасниками цієї схеми є Національна асоціація дорожників України (НАДУ), Укравтодор та топ-5 підрядних компаній, які є членами НАДУ. Ще на початку року Укравтодор анонсував затвердження єдиних «Методичних рекомендацій для підготовки типової тендерної документації для закупівлі робіт з будівництва та ремонту доріг» (далі — Методологія), однак бізнес дуже гостро розкритикував цю Методологію, бо помітив в них багато дискримінаційних норм, як приклад: наявність у претендента досвіду аналогічних робіт у розмірі не меншому ніж 100% від об’єму закупівлі, при цьому аналогічним вважається лише досвід робіт на дорогах державного значення (досвід на місцевих дорогах не приймається). Крім того, претендент повинен надати позитивний відгук від замовника робіт, що дозволяє регіональним службам Укравтодору маніпулювати такими відгуками у разі неприязні до конкретного підрядника. До сьогоднішнього дня зазначена Методологія не затверджена на державному рівні і не погоджена з Антимонопольним комітетом та Мінекономіки. Проте Укравтодор у 2020 році розпочав нав‘язувати своїм регіональним службам зазначені дискримінаційні норми Методології та заручився підтримкою НАДУ, яка розпочала активно захищати Методологію в засобах масової інформації. Справа в тому, що під зазначені дискримінаційні вимоги в основному підпадали лише топ-5 компаній (Автомагістраль-Південь, Автострада, Онур, Ростдорстрой та Техно-Буд-Центр), які є членами НАДУ. Більше того, власники перших двох компаній Бойко О.Л. та Шкіль М.В. є офіційними віце-президентами НАДУ. Тобто, перебуваючи у явному конфлікті інтересів, дорожні компанії — члени НАДУ, активно проштовхують через Укравтодор використання замовниками (регіональними службами Укравтодору) дискримінаційних норм в дорожніх аукціонах. Це породило збільшення кількості скарг до Антимонопольного комітету на такі дії регіональних служб Укравтодору. Ця практика дискримінації призвела до того, що згідно з даними порталу «Прозора інфраструктура», сьогодні на топ-5 згаданих компаній припадає 80% укладених договорів по дорогах державного значення (понад 24 млрд. грн.), решта 20% ( близько 6 млрд. грн.) припадає на інші компанії по всій країні. Для порівняння — у 2019 році така частка була 43% на 57%, тобто ринок був поділений практично пополам між топ-5 та іншими компаніями. Такі цифри свідчать про повну монополізацію у 2020 році дорожньої галузі компаніями із орбіти НАДУ. Це породило формування так званого дорожнього картелю зі всіма витікаючими наслідками його існування – це відсутність реальної конкуренції, підвищення ціни на дорожні роботи, закриття великої кількості малих дорожніх компаній, які не допускаються до аукціонів. Здавалося, у такій ситуації Антимонопольний комітет мав би сказати своє рішуче слово у питанні викриття картельної змови компаній під дахом НАДУ, однак Комітет у 2020 році не те що не займався питанням картельної змови на дорожньому ринку, а, навпаки, кардинально змінив практику розгляду скарг на дискримінаційні вимоги Укравтодору. Тобто у 2020 році АМКУ почав відмовляти скаржникам у задоволенні їх скарг на дискримінаційні вимоги регіональних служб Укравтодору при проведенні закупівель, хоча у 2019 році скарги на аналогічні дискримінаційні вимоги були задоволені і Комітет зобов‘язував замовника виключати такі вимоги до тендерів. Враховуючи наведене, громадськість сьогодні цікавить питання, чому такі кричущі факти корупції в дорожніх закупівлях досі мають місце, і де оцінка відповідних органів таким діям. Крім того, в мережі Інтернет наводиться чимало фактів імітації конкуренції та змови між топ-5 дорожніми компаніями — членами НАДУ, які призводять до відсутності економії в дорожніх закупівлях (зниження ціни в основному 1-3%), однак немає жодної інформації про покарання чи спростування таких фактів АМКУ чи Укравтодором.»

Громадськість вимагає зупинити беззаконня та катування засуджених в українських колоніях, через що відбулися нещодавні «бунти».



У п’ятницю, 17 січня 2020 р. в агенції «Укрінформ» відбулася резонансна прес-конференція, яка викрила проблему масового катування засуджених в українських СІЗО і колоніях.
Метою прес-конференції було привернення уваги ЗМІ та вищого керівництва Держави до проблем пенітенціарної системи, особливо — щодо жорстоких порушень прав людини в місцях позбавлення волі.
Журналістам повідомили настільки кричущі й ганебні факти, оприлюднення яких на міжнародному рівні може поставити Україну у дуже незручне становище…

Див. відео з прес-конференції:


Зокрема головну увагу було присвячено подіям в Олексіївській виправній колонії №25, Кропивницькому СІЗО та Бердянській виправній колонії №77. Під час прес-конференції колишні засуджені, в’язні розповіли про катування, які вони пережили — їх били по різним частинам тіла, прив’язували скотчем до ліжка, душили за допомогою пакета на голові, робили «розтяжку», катували електричним струмом, гвалтували тощо.

Учасниками прес-конференції були: Олег Цвілий – Голова громадської організації «Альянс Української Єдності», Віктор Колбанцев–адвокат, Сергій Ларін– колишній засуджений Олексіївської виправної колонії №25, Антон Соломко– колишній засуджений Бердянської виправної колонії №77, Ярослав Бублик (заочно) – колишній ув’язнений Кропивницького СІЗО, Артем Панін – колишній в’язень, брат воїна АТО, якого зґвалтували в Бердянській виправній колонії.

Змінюються керівники тюремного відомства, при цьому не змінюється парадигма ставлення до в’язнів. Досі пенітенціарна система діє з використанням радянських каральних методів. З радянських часів працюють династії тюремників на керівних посадах, які блокують реформування системи хоча б відповідно до мінімальних міжнародних стандартів.

Учасники прес-конференції розповіли:

Голова Громадської організації «Альянс Української Єдності» Олег Цвілий повідомив, що на адресу громадської організації «Альянс Української Єдності» останнім часом почастішали звернення про катування, масове побиття, приниження честі і гідності в’язнів, вимагання неправомірної вигоди від родичів, переведення засуджених в інші колонії, застосування бійців спецпідрозділів груп швидкого реагування (ГШР) для залякування, приниження і масового побиття в’язнів.



« Саме таку практику системного побиття, залякування через бійців ГШР запроваджують на територію всієї України, розказав правозахисник.

У нас зародилася така тенденція, що майже постійно, після того, як будь-які правозахисники заявляють, що бійці ГШР або адміністрація колонії перевищують повноваження та порушують права людини, зі сторони Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби ідуть звинувачення в бік правозахисників, що краще б Ви займалися дитячими будинками або будинками для людей похилого віку, а тут в тюрмі сидять злочинці і немає чого сюди лізти. Мабуть адміністрація колонії забула, що далеко не всі там злочинці, багато сидить, взагалі, без доказаної провини і не всі в тюрмі кримінальники та покидьки», — впевнений О. Цвілий.

Нещодавно, 18-22 грудня в Кропивницьке СІЗО ввели бійців ГШР, які масово побили всіх в’язнів. На мою думку, ситуація яка трапилась в СІЗО навмисно спровокована і готувалась заздалегідь. В ході обстеження підтвердилися факти, що при проведенні заходів щодо стабілізації ситуації перевищувались повноваження з боку працівників груп швидкого реагування, зокрема застосовувався скотч для фіксації ув’язнених, заходи фізичного впливу щодо людей з інвалідністю та неповнолітніх. У 82-х ув’язнених зафіксовані тілесні ушкодження. Наразі ведеться слідство.
Наприклад, Ярослав Бублик, депутат міської ради від партії БПП, який опинився в СІЗО, і є вже колишнім ув’язнений, який звільнився після подій, розповів:

«В камери закидали шумові гранати, заливали камеру чимось схожим на газ, деякі люди стояли на «продолі» (коридор) по ним почали стріляти з помпових рушниць і просто забивати. Коли забивали людей, решта бійців починали стукати кийками по щитках, щоб нікому не було чутно. 07.01.2020, на Різдво заходить людина в масці і каже мені «повернись», потім питає «чого ти не побритий?», я йому пояснив, що брився вчора, але у мене дуже швидко відростає щетина, і так як я віруюча людина, а сьогодні Різдво, тому я не побритий. Але тебе ніхто не слухає, заламується рука і починають бити. Перші дні медиків до нас не допускали взагалі. Там повністю стабільна ситуація, який надзвичайний стан? Я думаю, що до цього готувались.»

«Там їх просто забили, там нікого «образно» живих звісно не залишилось, їх побили так, що вони не могли прийти в себе. Були такі камери, які були всі в крові і сечі, вони там не могли спати або вставати, там просто забивали людей так, що організм не витримував».

Після подій в Кропивницькому СІЗО вже на початку року другого і третього січня адвокати ХПГ зафіксували в Олексіївській колонії №25 чимало свідчень про тортури і нелюдське поводження, зокрема і у Сергія Ларіна: зґвалтування, побиття, понаднормову і безоплатну працю. Крім того, люди скаржилися, що адміністрація закладу через добровільних помічників постійно вимагає у засуджених гроші.

Вночі 8 січня до колонії ввели групу швидкого реагування та територіальне воєнізоване формування для начебто «попередження бунту». В результаті бійці побили всіх, хто скаржився.

11 січня представник Офісу Омбудсмана заявив про те, що зафіксував 22 засуджених з тілесними ушкодженнями, на одному з них, через катування якого і стався конфлікт, були завдані опіки в області сідниць та анального отвору.

Як зазначив Сергій Ларін, який звільнився з Олексіївської виправної колонії №25 9 січня 2019 року: «о 3-й годині ночі 8 січня бійці ГШР в масках в повному бойовому спорядженні витягли мене та інших засуджених в одних трусах — одягтися не дали. Нас поклали обличчям в підлогу, завели руки за спину та наділи кайданки або зв’язали, і потягли до штабу. Частина засуджених пробула на вулиці більше години (температура повітря мінус 3 по Цельсію). В штабі мене та інших засуджених примусили повзти на животі по сходах на вищі поверхи – другий, третій і четвертий, деяких при цьому жорстоко били. Як у мене, так і інших засуджених сильно обідрані лікті, коліна та живіт. В такому стані засуджених протримали з 3 години ночі до обіду. Били в першу чергу тих, хто скаржився працівникам ХПГ 3 січня. 22 засуджених, до яких застосовували спецзасоби, примусили написати пояснювальні записки, що вони чинили опір та перешкоджали обшуку, і тому проти них була застосована фізична сила і спецзасоби, і що вони не мають претензій. Після цього засуджених, яких примусили писати пояснення, перевели до інших харківських колоній, а мене звільнили. Проте в медичній частині колонії залишилося багато побитих».

«Окремо хочу сказати про Бердянську виправну колонію (БВК-77), зауважив Одег Цвілий. — Цією колонією ми займаємося ще з початку 2019 року, після того, як до нас звернулися родичі засуджених та розповіли про знущання над їхніми рідними. Представники громадськості, разом із журналістами, відвідали Бердянську колонію та зустрілись із засудженими. Деяких вдалось знайти в СІЗО інших міст. З пояснень родичів та в’язнів вдалось з’ясувати, що в колонії систематично катують новоприбулих засуджених. Прямо в карантині їх можуть зв’язувати на кілька днів, бити по кілька разів на день, змушувати голими на морозі виконувати фізичні вправи. За «безпечне» перебування в колонії з родичів засуджених вимагають чималі гроші.
Як розповів Артем Панін – колишній в’язень, брат воїна АТО Олесандра, якого зґвалтували в Бердянській виправній колонії:
«Ми з братом служили в зоні ООС, ще під час служби Сашко та я разом з іншими військовослужбовцями отримали наказ командира, за яким ми затримати сепаратиста та передали його представникам контррозвідки. Далі сумлінно відслуживши отримали Орден «За мужність». Але, як виявилося, по нас велося слідство за незаконне позбавлення волі. Олександра та мене засудили до трьох років ув’язнення. Мого брата відправили відбувати покарання у Бердянську виправну колонію №77, звідки він повернувся психічно хворою людиною. Він, як і багато інших ув’язнених, пройшов процедуру “переходу в касту опущених”. Його зґвалтували, а потім відправили до Вільнянської психіатричної лікарні №20, де його закололи психотропними препаратами. Звільнившись звідти, на даний час він продовжує знаходитись в дуже важкому психологічному стані.»

Нещодавно відбулася прем’єра документального фільму Влада Сидоренка та Сергія Дідковського – «Зона-77». В цій стрічці більш детально розповідається про Бердянську виправну колонію і про всі жахіття, які в ній відбуваються. Бердянська виправна колонія №77 одна з найстрашніших, найжорстокіших, найкривавіших колоній України. Одна з найкорумпованіших систем України, яка десятиліттями не змінювалася, де створене та продовжує існувати рабство, насильство над людьми, приниження честі, гідності і дискримінація в системному вимірі.

Як повідомили Антон Соломко та Едуард Іванов (останній звільнився 11 січня 2020 року), які є колишніми засудженими Бердянської виправної колонії №77. Вони навіть під загрозою свого життя, не побоялися сказати все на камеру:

«Нас прив’язували на ніч, і ми мочилися під себе, тому що не могли потрапити в туалет. Нам заганяли голки в руки і штурляли голки в пісок, щоб було зараження. З нас та наших родичів вимагали гроші. І це фактично працює як конвеєр».

На часі після виходу стрічки Антону Соломці продовжують погрожувати. По фактам виявлених злочинів в Бердянський ВК №77 ДБР м. Мелітополя було порушено низку кримінальних проваджень, які були об’єднані в одне кримінальне провадження № 42019081120000015 за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК України. Натомість, слідчий Мелітопольського ДБР нещодавно закрив кримінальне провадження в частині 2 ст. 364 КК України, вказавши на те, що не побачив складу злочину в діях працівників Бердянської виправної колонії.

За останні півроку працівники ДУ «Бердянська виправна колонія №77», продовжуючи приховувати свої злочинні дії на території установи, повторно, а саме 7 разів, не допустили до установи помічника народного депутата України, члена громадської ради при Міністерстві юстиції України, разом з журналістами та лікарем. Свої дії, а саме не допуск до установи, адміністрація колонії, разом з керівником установи Чукіним М., пояснюють тим, що у моніторингової групи не вистачає документів. На питання помічника народного депутата до адміністрації колонії, яких саме не вистачає документів, працівники колонії не можуть відповісти.

Правозахисники та колишні засуджені закликають вище керівництво Держави, та особисто президента Володимира Зеленського, звернути увагу на тотальне порушення прав людини в місцях позбавлення волі, та зробити все можливе, щоб припинити тортури над в’язнями. Така ситуація не може продовжуватись, бо ризикує перерости у всеукраїнське повстання в’язнів за свої права.

За повідомленням порталу Кримінальний огляд, журналісти-розслідувачі продовжують слідкувати за скандальним тендером Міністерства охорони здоров`я 2018 року «Централізована закупівля ендопротезів і наборів для імплантації», який було проведено під керівництвом міжнародної організації Сrown Agents.

На думку журналістів, цей тендер було проведено з грубими ціновими маніпуляціями, порушеннями норм законодавства та тендерних процедур, про що свідчать документи і аналіз умов цьогорічного тендеру. Не зважаючи на те, що про порушення було повідомлено і керівництво МОЗ, керівництво Сrown Agents, депутати з профільного комітету та інші контролюючі інстанції, змін на краще не відбулося.

Відкритий лист до Уляни Супрун і народних депутатів стосовно корупційних схем у тендерних закупівлях ендопротезів 2018 року: http://kriminal-ohlyad.com.ua/usi-novyny/192-vidkrytyi-lyst-do-uliany-suprun-i-narodnyh-deputativ-stosovno-korupciinyh-shem-u-tendernyh-zakupivliah-endoproteziv-2018-roku.html

Корупція в результатах тендерів МОЗ 2018 року залишить нерухомими тисячі українців, які потребують штучних суглобів: http://kriminal-ohlyad.com.ua/main/191-korupciia-v-rezultatah-tenderiv-moz-2018-roku-zalyshyt-neruhomymy-tysiachi-ukrainciv-iaki-potrebuiut-shtuchnyh-suglobiv.html

Зважаючи на це, редакція «Кримінального огляду» оприлюднила відкрите звернення до Уляни Супрун та керівництва Сrown Agents, зокрема до регіонального керівника Тетяни Коротченко, із вимогою пояснити ситуацію та відповісти на гострі питання.

Публікуємо повний текст звернення.

В "Інтерфакс-Україна" відбулась прес-конференція на тему: «Таємні судові вердикти, як вирок українському правосуддю», де були оприлюднені кричущі факти порушення законів судовою системою та правоохоронними органами.



Зокрема, учасники прес-конференції розповіли про факти тиску на підприємство ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» вітчизняних силовиків, яке відбувається вже більше року, з незрозумілих причин, в порушення норм закону та кримінально-процесуального кодексу. Це спричиняє іміджеві та фінансові збитки і дискредитує Україну в очах міжнародної спільноти.

Див. відео з прес-конференції: https://ua.interfax.com.ua/news/video/544443.html

На початку липня 2018 року керівництво ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» вже зверталось до громадськості з приводу незаконного тиску на підприємство з боку працівників ДФС.

Див. Тисячі українців можуть не отримати візи внаслідок дій податкової міліції: http://www.ukrpress.info/2018/07/04/tisyachi-ukrayintsiv-mozhut-ne-otrimati-vizi-vnaslidok-diy-podatkovoyi-militsiyi/

Тоді з незрозумілих причин, абсолютно безпідставно слідство почало допитувати співробітників, проводити обшуки, внаслідок яких з офісу компанії були вилучені сервери, комп’ютери та інша техніка, що могло спричинити колапс у системі оформлення міжнародних документів як для українців, так і для іноземних громадян, що мають відносини з нашою державою.

Як нагадав адвокат, партнер АО «Міжрегіональна колегія адвокатів» Володимир Мусієнко, формальним приводом для переслідувань стали відносини однієї з численних фірм-контрагентів, що колись замовляли послуги у ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» з якоюсь фіктивною структурою. Жодного законного або логічного приводу тиснути на відоме підприємство з іноземним капіталом, яке забезпечує Україні та українцям міжнародні зв’язки, тим більше вилучати майно, у податківців не було і не могло бути.

30 липня 2018 року, задовольняючи численні клопотання адвокатів, Шевченківський районний суд м. Києва виніс очікувану постанову, що передбачала повернення незаконно вилученого майна ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз». Проте вітчизняні правоохоронці і не думали залишати компанію в спокої. А незаконно вилучене майно, попри всі намагання повернути його, так і залишилось у податківців. Можливо, ці ноутбуки вже подаровані подругам, чи дітям інспекторів ДФС, або ж продані на OLX? В будь-якому разі правоохоронці фактично ігнорували всі запити та відмовлялись діяти по закону. Як з`ясувалось – у них в кишені був ще один протиправний козир.

Як повідомив генеральний директор компанії ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» Георгій Шевченко, лише нещодавно компанії стало відомо, що Шевченківський районний суд столиці ще 3 серпня 2018 року, через три дні після зняття незаконного арешту з майна компанії ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз», тим самим судом знову заарештував його за таким самим поданням того ж самого прокурора!

Фактично тільки зараз, через три з половиною місяці, юристи компанії змогли отримати підтвердження того, що майно знаходиться під арештом. Весь цей час правоохоронці під різними приводами відмовлялись повертати майно та навіть повідомляти про підстави його неповернення. Таким чином, ми бачимо приклад класичного тиску правоохоронних органів разом з судовою системою на бізнес в Україні, з використанням всього арсеналу незаконних прийомів.

Таке зухвале порушення закону викликає подив у юристів.

«Компанії не повідомили про судове засідання, на якому розглядався арешт, не направили судове рішення на адресу власників майна, більше того, судове рішення взагалі не було занесено до реєстру судових рішень, тобто залишилось у таємниці. Такі дії суду і правоохоронних органів, зокрема прокурора – грубе та цинічне порушення норм КПК та законів України», — заявив Володимир Мусієнко. — Відповідальність за ці порушення передбачена законом і ми будемо подавати скарги у всі контролюючі інстанції. Але недосконалість вітчизняного законодавства, відсутність фактичного контролю та відповідальності робить можливим такі кричущі речі», наголосив адвокат.

«Таємні судові рішення є дуже небезпечним прецедентом, який загрожує вітчизняному бізнесу і країні в цілому. Фактично, судова система отримує можливість таємно від учасників процесу, виносити сумнівні вердикти, інформацію про які приховувати від суспільства, нахабно порушувати діюче законодавство. Особливо цікаво подивитись на цю практику на тлі підписаного днями Президентом України Закону «Маски-шоу стоп-2», який повинен захистити бізнес від неправомірних дій правоохоронної системи. Тому ми будемо продовжувати боротьбу і зробимо все від нас залежне, щоб ситуація не повторилась, а винні понесли відповідальність. Зокрема, ми підготували звернення до президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Генерального прокурора та ін. Сподіваємось, що розголос і суспільний резонанс допоможуть відновити справедливість, а Україна збереже обличчя у відносинах з міжнародними партнерами», — підкреслив Георгій Шевченко, генеральний директор ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз».

Зі своєї сторони, регіональний керівник міжнародної групи компаній VFS Global у країнах СНД та Східної Європи Аміт Кумар Шарма, виступаючи перед журналістами, повідомив:

«Ми є міжнародною компанією, яка має великий досвід роботи в різних країнах світу, і скрізь ми суворо дотримуємося вимог місцевого законодавства. Ситуація, що склалася, погіршує імідж компанії. У зв'язку з арештом обладнання ми не можемо в повному обсязі здійснювати свою діяльність. Крім того, дипломатичні представництва іноземних держав весь час запитують у нас про хід справи, і не можуть зрозуміти чому українська правоохоронна система все ще має до нас претензії».

Довідка:

Ві Еф Консалтинг Сервісиз належить до міжнародної групи компанії VFS Global, яка є найбільшим у світі оператором з технологічного обслуговування урядів та дипломатичних представництв у всьому світі. На сьогоднішній день компанія працює у 141 країні, що розташовані на п’яти континентах, обслуговує уряди 61 країни, включно з МЗС України. Компанія надає послуги у 2763 центрах обслуговування клієнтів по всій планеті. З початку роботи у 2001 році було оброблено по всьому світу понад 182 мільйонів заяв на отримання віз. Ві Еф Консалтинг Сервісиз в Україні співпрацює з 16-ма дипломатичними місіями, МЗС України, та надає свої послуги населенню через розгалужену мережу візових центрів (17) майже в усіх великих містах країни. Компанія допомагає отримувати людям візи всіх типів і обслуговує близько одного мільйона громадян на рік.

Як повідомляє (http://person.org.ua/smert-u-mikola%D1%97vskomu-sizo-nagorodi-prokuroram-godinniki-ta-kvartiri/), 23 березня 2018 року стало відомо про трагічну новину: в Миколаївському слідчому ізоляторі в камері був виявлений померлим один з фігурантів справи відомого миколаївського бізнесмена Михайла Тітова, Леонов Дмитро Володимирович. Загиблому було всього 36 років. Як вже було встановлено розтином, смерть настала 22 березня.

За попереднім висновком судово-медичного експерта смерть настала через захворювання. Адвоката допустили до огляду, допустили до розтину. Остаточна причина смерті буде відома згодом, але попередні висновки свідчать про те, що якби Леонов був вдома, таких наслідків не було. Як повідомив адвокат Сергій Войченко (https://www.facebook.com/sergey.voichenko), Дмитро Володимирович неодноразово скаржився на стан свого здоров’я. Сторона захисту постійно повідомляла слідчого, прокуратуру і місце його утримання про те, що він там тримається незаконно, що доказів по ньому немає, а стан здоров’я незадовільний.


Прокурори Миколаївської області Єрошкін В.В. та Божило С.Б.


Прокурор Ясько В.І.


Прокурор Тірон С.О.

Напередодні смерті Леонова сторона захисту вчергове подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу. Як нам стало відомо, з січня ці клопотання ігноруються судом. Натомість прокурори Тірон, Єрошкін, Ясько в судових засіданнях з посмішкою, яка в цій ситуації притаманна тільки нелюдям, повідомляли захист і суд про те, що в СІЗО є лікарня, там і вилікують. «Сходіть подивіться зараз в морг як вилікували! Прийдіть на поховання і подивіться в очі його дітям» — неодноразово закликав адвокат Сергій Войченко прокурорів на прес-конференції щодо смерті Дмитра Леонова, яка відбулась 23 березня 2018 року, але підкреслив, що вони не прийдуть, натомість будуть сидіти по кабінетам, піджавши хвости, і шкіритись. Судячи по ситуації, яка відбувається, цих прокурорів Миколаївської області ніхто не буде поважати ні в місті, ні за його межами.

По темі: http://www.ukrpress.info/2018/03/07/antioskar-u-spravi-titova-dlya-donetskih-i-mikolayivskih-prokuroriv/

https://www.youtube.com/watch?v=h1Fggqgwss8&t=10s


https://www.youtube.com/watch?v=feSqaxM-bEY&t=43s

http://person.org.ua/analytics/prokuratura-mozhet-tolko-ugovarivat-sud-protiraya-pered-nimi-koleni-advokat-vojchenko-o-reshenii-zhovtnevogo-rajsuda-po-delu-titova/

Нещодавно на вулиці Малого і середнього бізнесу з`явилась обнадійлива новина – Солом`янський суд м. Києва своїм рішенням зобов’язав слідчих Національного бюро розслідувань внести заяву про злочин міністра Данилюка проти МСБ до єдиного реєстру відкритих справ.



Це означає, що у діях Мінфіну і Данилюка особисто, при розробці і застосуванні системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), є ознаки кримінального злочину. Отже, якби детективи НАБУ не намагались відкрутитись від цієї гучної справи, якби не робили вигляд, що це не їх компетенція, віднині, НАБУ зобов’язане провести розслідування, та встановити – хто ж винен у знищенні малого і середнього бізнесу та збитках, які сягнули майже 20 млрд. гривень.

Див.: Мінфін Данилюка збирається остаточно добити малий і середній бізнес http://n-v.com.ua/danylyuk-zbyrayetsya-dobyty-biznes/

Гройсман — співучасник чи рятівник?

Днями прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про можливість вивести країну із економічного сповзання і навів 10 пунктів, виконання яких здатне пришвидшити зростання економіки до 5-7% на рік.


«Десять кроків Прем’єра, які врятують Україну»

Половина з цих «ноу-хау», як можете побачити в інфографіці газети «Сегодня», напряму стосується покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Шановний пане Гройсман, якщо Ви дійсно не бажаєте, щоб Вас вважали брехуном, і хочете продемонструвати піклування про малий і середній бізнес – просто видайте указ про заборону СМКОР, як блокуючої системи прямої дії. І все, Ви врятуєте МСБ, і покращите економічні показники вже в цьому році. Зробіть це, увійдіть в історію як людина, що врятувала український МСБ від знищення. Інакше Вас можуть записати у співучасники злочину.

ЧОМУ СМКОР ДАНИЛЮКА – АБСОЛЮТНЕ ЗЛО в будь-якій редакції?

1.СМКОР, блокуючи податкові накладні (ПН), не ловить, і, тим більше, не знищує махінаторів з ПДВ – так званих «схемщиків» і «скрутчиків». Махінатори пристосовуються набагато швидше, ніж система змінює критерії.

2.СМКОР у 90% помилково блокує ПН, бо наявні критерії застосовуються роботом на свій розсуд, і не здатні чітко відрізнити реальні угоди від фіктивних.

3.Автоматичне блокування СМКОР податкової накладної для будь-якого реального підприємства означає величезні фінансові і репутаційні збитки, аж до скорочення діяльності і повного закриття.

4.Процес розблокування помилково заблокованої ПН несе для підприємства величезні фінансові і часові витрати.

5.Процес розблокування ПН виконується вручну і несе в собі величезні корупційні ризики. Наприклад, ніхто не завадить інспектору розблокувати за хабар махінатора, або вимагати хабар за розблокування чесного підприємця.

6.Система СМКОР – це грубе порушення Конституції України і базової складової прав людини – презумпції невинуватості.

7.СМКОР — це штучне створення нерівних конкурентних умов для різних суб’єктів підприємництва, що також є порушенням Конституції.

НАБУ і ГПУ — хто перший визнає злочин Данилюка?

До речі, якщо в перші місяці блокувань МСБ апелював лише до здорового глузду Мінфіну і Кабміну, немов не вірячи у цей жах, то зараз йде активна робота в юридичному полі, тривають судові розгляди, готуються нові позови. Робиться все можливе, щоб отримати правову оцінку злочину МІНФІНУ проти українського бізнесу з боку міжнародних правових, урядових і неурядових установ.

На початку року, одразу після новорічних свят, команда висококваліфікованих юристів підготувала і подала Заяви про вчинення злочину міністром фінансів Данилюком до Генеральної прокуратури і НАБУ, з вимогою відкрити провадження проти міністра Данилюка, як відповідального за впровадження злочинної системи.





Як і передбачалося, НАБУ і ГПУ не виявили надмірної активності. Так, НАБУ у своєму листі відповіло, що «не бачить підстав для внесення в реєстр». Відповіддю на бездіяльність НАБУ був позов до суду, який своїм вироком 13 лютого зобов’язав НАБУ внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно поданої Заяви. Тепер чекаємо на реакцію НАБУ, яке зараз, вже за рішенням суду, зобов’язане розпочати досудове слідство.

Що ж стосується Генеральної прокуратури, то ця структура теж зайняла позицію зберігання тиші, тобто повного ігнорування звернення та пов’язаних зі зверненням листів щодо відсутності відповіді. З допомогою народного депутата Дерев’янка Ю.Б., 7 лютого до Генерального прокурора Луценка Ю.В. було направлене депутатське звернення, з вимогою пояснити свою бездіяльність, особисто розглянути Заяву, внести відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.





В тій ситуації, коли бездіяльність неприпустима, правоохоронні органи не мають права мовчати та сприяти злочину проти свого народу. Змусити їх працювати можна лише активними зусиллями.

Уникнути всесвітньої ганьби

До речі, ситуацією з СМКОР вже зацікавились кілька впливових міжнародних ЗМІ. Весь цивілізований світ має знати, з ким має справу, на які безпрецедентні вчинки і авантюри здатні українські можновладці. А влада України, зокрема, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, в свою чергу, мають усвідомити – ігри закінчились, країна стоїть на межі. Давши можливість Мінфіну запустити СМКОР, ви тим самим підписуєтесь на свідоме скоєння злочину проти народу України. І з цього моменту це вже не буде «рішення Данилюка», це буде рішення Гройсмана і Порошенка.

І це ваше рішення не дасть вам жодної користі, лише поставить під удар і обурить близько мільйона активних, розумних українців, приватних підприємців, їх співробітників та членів їх родин, які складають той самий прогресивний середній клас, на якому ще тримається українська державність. Вони чекають від вас не безглуздих вбивчих систем, а прозорих умов, щоб чесно платити податки і тримати гроші в Україні було б набагато вигідніше, ніж приховувати прибутки і виводити кошти закордон. Ці люди не пробачать вам вбивства, гіршого від ножа у спину. Скоро вибори — подумайте про своє майбутнє, подумайте про свою долю, подумайте про Україну.

ЯК ПОВИННО БУТИ

1.Система СМКОР, які б генії податкових технологій не розробляли критерії визначення ризиків, має працювати лише як допоміжна функція, що покликана спрощувати інспектору роботу.

2.Вирахувавши потенційного «схемщика» або «скрутчика», система подає інспектору сигнал, що треба уважно придивитись до цього підприємства. Інспектор або проводить власне розслідування, або робить запит на підприємство, щоб вони готували документи, які підтвердять законність підозрілої угоди, або операції. Те саме, що й було при автоматичному блокуванні. Але підприємство в цей час не припиняє роботу, і може, без додаткових витрат та збитків, зібрати потрібні документи, щоб підтвердити свою реальність і прозорість. В більшості випадків, якщо підозра системи СМКОР на фіктивний ПДВ є помилковою, досвідчений інспектор може легко встановити це за лічені години. І для цього не треба блокувати роботу підприємства та конфісковувати з його рахунків податковий кредит.

Доцільно функцію полювання на «схемщиків» та «скрутчиків» передати новостворюваній Фінансовій поліції, тоді як у інспекторів ДФС залишиться функція пошуку доказів підтвердження законної діяльності реального сектору бізнесу.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»

Автоматична система боротьби з фіктивним ПДВ, яку знову хоче запровадити Мінфін, знищить рештки малого і середнього бізнесу за три місяці.



Оце вже стає зовсім не смішно! Малий і середній бізнес (МСБ) ще не оговтались від наслідків першого запровадження системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), коли за півроку, з липня 2017, було заблоковано більш як 30 тисяч підприємств, а збитки МСБ сягнули 19 млрд. грн., а зондер-команда міністра фінансів О. Данилюка готує нові тортури для бізнесу. Більш вишукані, більш досконалі і безжалісні, після яких вижити МСБ в Україні навряд чи вдасться.

СМКОР – спланований геноцид чи фатальна помилка?

Трохи історії. Із самого початку запровадження СМКОР, система розпочала масове помилкове блокування реальних податкових накладних (ПН). Блокування не звільняло продавця від сплати податкових зобов’язань за заблокованими ПН, проте позбавляло його права на отримання податкового кредиту. Процес розблокування заблокованих ПН тривав місяцями, і продукував нові витрати й збитки. В результаті, за півроку цієї, без перебільшення, «різні» МСБ, постраждало близько 33 тисяч підприємств реального сектору, а збитки становили близько 19 млрд. гривень.

(Cм. Ситуация с массовой блокировкой налоговых накладных стала настолько критичной, что предприятия реального сектора экономики вынуждены массово останавливать работу Источник: https://censor.net.ua/resonance/462635/blokirovka_nalogovyh_nakladnyh_ostanovit_li_rada_prikaz_minfina)

Більшість депутатів податкового комітету на чолі з Южаніною, побачивши до чого призвела СМКОР, дуже швидко збагнули, що це – геноцид МСБ, і запропонували перевести СМКОР у тестовий режим. Паралельно країною пройшли чисельні акції протесту підприємців, відбулося кілька прес-конференцій, на яких МСБ намагався закликати українську владу до здорового глузду.



(Див.: Легальный бизнес просит Верховную Раду спасти их от геноцида Минфина – видео, инфографика: http://www.ukrpress.info/2017/10/04/legalnyiy-biznes-prosit-verhovnuyu-radu-spasti-ih-ot-genotsida-minfina-video-infografika/)

Проте грошима можна виправдати багато дечого. А великими грошима – майже все. Данилюк, який відчув запах крові (читай — легких грошей), і зажадав повного розорення МСБ на користь владних кишень, відкидав усі зауваження та звинувачення у змові, кормив ЗМІ та міжнародних партнерів казками про «невеликі труднощі» і «дрібні збитки» статистичного ґатунку. Мовляв, на тлі досягнень з автоматичним відшкодуванням ПДВ проблеми МСБ з блокуванням ПН – це якась побічна нежить у боротьбі із епідемією чуми, якими, безумовно, є махінатори з фіктивним ПДВ.

Мінфіну навіть вдалося задурити голову чиновникам МВФ і Європейській Бізнес Асоціації, які публічно виступили за те, щоб українських підприємців за рішенням робота, без доказів тисячами кидали за ґрати, вибачте, записували до злочинців і конфісковували в них гроші.

Сподіваємось, вони виступали не за це, і хочеться вірити, що ні МВФ, ні ЄБА, в жодному разі, не підтримали б СМКОР, якби володіли повною інформацією. Або якщо б на собі відчули СМКОР у дії в якості «заблокованих».

На круглому столі з міністром, депутатами, експертами і представниками МСБ, начальник ГУ ДФС м. Києва Людмила Демченко розповіла на цифрах Данилюку, що СМКОР, в жодному разі, не покращила ситуацію із фіктивним ПДВ, а навіть погіршила. А фінансові експерти розтлумачили молодим геніям з ЄБА, що автоматичне відшкодування ПДВ жодним чином не пов’язане із застосуванням СМКОР. Більше того, захищаючи СМКОР, ЄБА і МВФ стають співучасниками злочину, за який рано чи пізно, але неодмінно, доведеться відповідати.

(см.На комитете ВР министра финансов Данилюка обвинили в сознательном уничтожении малого и среднего бизнеса: http://www.ukrpress.info/2017/11/17/na-komitete-vr-ministra-finansov-danilyuka-obvinili-v-soznatelnom-unichtozhenii-malogo-i-srednego-biznesa/)

Кошмар на вулиці податків-2, або Вбивця-Маніяк повертається

Перед новим роком президент України Петро Порошенко, зреагувавши на численні протести і заклики, таки підписав закон 6776-д, який призупинив знищення МСБ і тимчасово, до 1 березня, призупинив блокування ПН. Це відбулося після акції МСБ біля АПУ на Банковій. Але монстр не вмер, він переродився і зараз готує друге пришестя. А саме, Мінфін, за участю ДФС, зараз шліфують нові, «більш досконалі» критерії для СМКОР, щоб запустити її вже найближчим часом.

(Див. Малий та середній бізнес закликав Порошенка негайно підписати закон, який врятує від зубожіння 100 тисяч сімей: http://n-v.com.ua/malij-ta-serednij-biznes-zaklikav-poroshenka-negajno-pidpisati-zakon-yakij-vryatuye-vid-zubozhinnya-100-tisyach-simej/)

Наче і не було всіх цих акцій, пікетів, дебатів, прес-конференцій, круглих столів і розтлумачень, що блокувати МСБ лише за підозрою комп’ютера. ЦЕ Безглуздо і АНТИКОНСТИТУЦІЙНО!

Якщо першу спробу застосувати СМКОР без тестового режиму ще можна теоретично пояснити браком часу, бажанням пришвидшити реформи, а зволікання із відміною — суто «мачиськими», від слова «мачо», особливостями Данилюка, який до останнього не хотів визнавати свою помилку і вперто шукав, якими ще уявними досягненнями чи благородною метою виправдати існування вбивці МСБ – системи СМКОР, то друга спроба, якщо не дай Боже, СМКОР в новій редакції запустять знову, буде означати лише одне – все це був добре підготований антиконституційний і антидержавний заколот проти народу України, проти приватної власності і презумпції невинуватості.

Гей, люди, міністри, депутати – ущипніть себе за вухо, схаменіться – це ж просто лютий триндець, повна торба! Якщо влада піде на це і знову запустить СМКОР, це означатиме, що Україні точно хана, і треба тікати звідси поки не пізно, або ж піднімати повстання, що теж не є виходом.

Щоб відверто і щиро обуритись впертим бажанням влади запустити СМКОР, не треба бути зрадофілом, агентом Кремля, посіпакою Саакашвілі, другом Курченка, проектом Льовочкіна, або юлеботом. Навіть записний «порохобот» має встати і твердо сказати «ні хлопці, а ось на таке я не підписувався!». Бо вже зникає будь-яка грань між цинічною брехнею окремого відомства у конкретному випадку, і ствердженням злочинної брехні як ідеології держави, яку не виправдаєш ні війною, ні стратегічними цілями.

СМКОР=ГЕНОЦИД

Якщо Порошенко і Гройсман зараз «проковтнуть» СМКОР, то що буде далі? А от що. Наступною буде Система автоматичного визначення справжніх українців (САВСУ), за результатами роботи якої тих, на кого покаже робот, будуть саджати у в’язницю або висилати у Сибір.

Ну й, нарешті, ми підходимо до ідеї «електронного правосуддя». Беземоційна, непідкупна машина моніторить інтернет, шукає правопорушників, видає ордери на арешт і виносить вироки. Скільки можна зекономити на суддях, прокурорах, адвокатах… А яке благодатне життя почнеться тоді… Голлівуд, здається, про це вже зняв фільм, де людей за поданням системи арештовують лише за намір скоїти злочин у майбутньому. Ну, а Україна зробила жахливе майбутнє вже тут і зараз.

Вікно Овертона вже пройдено. Є різні точки неповернення. Знищення МСБ за допомогою СМКОР – це визначальна межа. Для України і перспектив її виживання поняття СМКОР, ГЕНОЦИД — це споріднені слова. Будь-яка людина, що підтримує ідею автоматичного блокування бізнесу за критеріями, які застосовує робот, коли доведено, що робот постійно помиляється — є ворогом України, ворогом її розвитку і процвітання та ворогом народу України. Ця людина або група людей бажають українцям зубожіння і смерті. Будь-які спроби виправдати застосування СМКОР – це як заперечення геноциду.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»

В «УНІАН» відбулась прес-конференція за участю адвокатів 5-ти громадян України, яких у рамках розпіареної справи було затримано 29 серпня 2017 року в місті Миколаєві. Зокрема, адвокат миколаївського бізнесмена Михайла Тітова і ще двох затриманих повідомив журналістам про численні факти зловживань та порушень закону зі сторони прокуратури, яка проводила слідство.

Повне відео з прес-конференції:



«Ситуація, яку ми спостерігаємо навколо цієї справи дуже загрозлива, але на жаль, типова для вітчизняного сьогодення. Бачимо явні ознаки вибіркового правосуддя, політичного тиску, безкарності правоохоронців, які ведуть цю справу», – заявив Сергій Войченко, адвокат затриманих Михайла Тітова, Олега Коноваленка і Дмитра Леонова.

«Нагадаю присутнім обставини справи, і з чого все починалось. 29 серпня 2017 року у Миколаєві була гучна «спецоперація» — тоді затримали п’ятьох громадян України. У затриманні брали участь співробітники військової прокуратури, СБУ — високі чини тоді пропіарились у ЗМІ про взяття під варту, начебто, небезпечних злочинців. Але саме затримання було абсолютно незаконним та безпідставним. Не було жодного доказу їхньої причетності до якихось злочинів, не було жодної причини брати підозрюваних під варту без можливості внесення застави — ніхто з них не збирався нікуди тікати, а деякі епізоди, які їм інкримінували, стосувались 2013 року. Більше того, статті, по яким намагалися обвинуватити затриманих, належать до підслідності поліції. Проте справу забрала прокуратура і військова прокуратура України, які за законом не мають права цього робити, бо це не відноситься до їх підслідності. Далі, за рішенням Матіоса, справу передають з Миколаєва у Маріуполь, і затриманих перевозять у прифронтове місто – ще одне безглузде рішення, і грубе порушення прав людини та процесуального законодавства.

Чому справу вирішили розглядати у Маріуполі? Тоді як всі епізоди, свідки та інші особи, які мають відношення до справи, знаходяться за 500 км. На Миколаївщині. Окрім того, що це безглуздо, це ще й марнотратство, бо слідчі прокуратури, прокурори їздять на судові засідання, витрачаючи чималі кошти платників податків. Судді теж регулярно порушують процедури, нехтують аргументами сторони захисту, і приймають безпідставні рішення про тримання підозрюваних під вартою. Доказова база не витримує ніякої критики. Щодо свідків і потерпілих, то ми не побачили ще жодного, хто б міг розказати – коли, як і яким чином він потерпів від затриманих. Більшість так званих «потерпілих», взагалі, не знають жодного з затриманих, і не мали з ними ніяких справ, не вважають себе потерпілими, і відчувають тиск зі сторони прокуратури», — розповів адвокат.

На думку Сергія Войченка, ця справа ще й політично вмотивована, бо затриманим інкримінують якісь політичні уподобання, що не збігаються з президентською лінією.

«Коли генпрокурор Луценко представляв прокурора Миколаївської області Дунаса, він дав йому 3-4 місяці для розслідування цієї справі та передачі її до суду. Тому, напевно, і бачимо такий безлад і беззаконня — коли все робиться незрозумілими методами, з грубими порушеннями КПК і всіх норм моралі і здорового глузду. Рецепт прокуратури — зібрати міські чутки, і на основі цих чуток будувати свої обвинувачення. Жоден з 131 обшуків, жодна з 50 експертиз не дали ні вагомих доказів, ні законних підстав для висунення обґрунтованого обвинувачення. Докази, які наводить прокуратура, розсипаються одразу ж.

Натомість, за свідченням сторони захисту, прокуратура регулярно втручається в адвокатську діяльність. Останній приклад це створення проблем для адвоката одного з затриманих О. Пеліпаса — Володимира Тимошина, який не зміг приїхати на прес-конференцію. При тому, що сторона захисту всіляко підкреслює, що всі підозрювані і адвокати відкриті для нормальної співпраці, і ніхто не бажає йти на конфронтацію.

«Але, зважаючи на хід справи, ми будемо змушені подавати скарги у міжнародні інстанції. Також, ми очікуємо якнайскорішої передачі справи в суд, бо впевнені, що в суді ця справа лусне, як мильна булька», — підкреслив Сергій Войченко.

Адвокат іншого затриманого Бориса Серафімова, Вікторія Беліменко повідомила журналістам звістку, що буквально за день до прес-конференції Апеляційний суд Донецької області прийняв рішення змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт для її підзахисного.

«Сьогодні мій підзахисний Серафімов нарешті приїхав додому. Будемо сподіватись, що більше ніяких сюрпризів, нових «потерпілих», чи нових, «висмоктаних з пальця», претензій від прокуратури не буде, і підозрюваний, згідно з законом, зможе дочекатись суду у колі родини», — висловила надію Вікторія Беліменко.

«Майже всі потерпілі, яких у суді представляє прокуратура, взагалі незнайомі з підозрюваними. Справа розслідується у стилі роману Агати Крісті «10 негренят», коли голос зверху постійно говорить і диктує, що і як треба робити – все робиться з порушенням закону, процесуальних норм. Затриманим інкримінують чи не половину статей КК України. Це суцільний фарс – коли суддя запитує у прокурора, чому саме ця стаття, а прокурор відповідає «прочитаєте про це в нарадчій кімнаті». Хіба це нормально! Не можна переслідувати людей лише за те, що вони думають не так, як хочеться владі, та опинились на шляху бажання зробити піар на гучній справі. Але сподіваємось, що закон і правда переможе, а ЗМІ і громадськість не дадуть здійснитись беззаконню». – підсумувала адвокат.

P.S. На даний момент під вартою в маріупольському СІЗО залишаються двоє підозрюваних з п’яти раніше затриманих по справі – Михайло Тітов і Дмитро Леонов.

21 листопада біля Верховної Ради урочисто відкрили монумент пам’яті Небесного легіону, який має увічнити пам'ять героїв, загиблих за свободу і незалежність України від початку Революції Гідності.



Пам’ятник являє собою гранітний камінь на мармуровому постаменті. На камені є табличка із надписом: «Якщо влада порушує права громадян, повстання — їх священне право і обов’язок».


За словами ініціатора встановлення пам’ятника, одного з лідерів руху «Молодь війни», Якова Осташа, ідея встановити пам’ятник в столиці України виникла під час його поїздки до Ісландії кілька років тому, де перед парламентом в Рейк’явіку стоїть подібний камінь із тотожним висловом, який дуже добре «тонізує» ісландську владу.

У своїй промові до присутніх Яків Осташ наголосив, що українська влада забула про свої обіцянки народу, які щедро роздавала після перемоги Майдану.


«Зараз ми бачимо, як олігархічні клани під прикриттям влади розкрадають ресурси України, виводять гроші в офшори, в той час як люди зубожіють, а найбільш активні й талановиті їдуть закордон, в результаті чого Україна стрімко скочується в соціально-економічну прірву. Ми хочемо забезпечити такі умови, щоб люди мали гідні робочі місця в Україні, й українці зі всього світу хотіли б повертатися на свою батьківщину», — заявив активіст.

Він закликав людей не зневірятись, а більш активніше заявляти про свої права, та вимагати від влади рішучих кроків щодо подолання корупції і виходу з кризи.

«Ми будемо слідкувати за кожним кроком високопосадовців разом із найвідомішими представниками діаспори, видатними українцями. Ми зайдемо до їх кабінетів, і змусимо працювати на Україну, або піти геть, а олігархів — повернути вкрадені кошти до бюджету, що дозволить Україні отримати потужний імпульс розвитку», — наголосив Осташ.


На його переконання, головна проблема на Майдані і після перемоги Революції Гідності, була в тому, що люди чекали і шукали лідера. А потрібно було шукати ідеї та засоби, завдяки яким змінити свідомість та українську реальність з її застарілими правилами і забобонами.

«Коли всі ми вважали, що Майдан знищив ненависну нам усім владу олігархічних кланів, і ми, нарешті, ціною великих страждань і втрат взяли управління країною на себе, виявилося, що ми помилялися. Будь-хто з нас може помилятися — це природно, тому що не помиляється лише той, хто нічого не робить. Але зараз, через чотири роки, прийшов час нам виправити свої помилки», — зазначив пан Осташ.

Він закликав українську молодь більш активніше проявляти себе в політиці, в суспільному житті, науці, в різноманітних корисних проектах — бо саме від позиції молодих людей, від їх активності залежить доля країни та її майбутнє.


Зі сцени Майдану Яків Осташ звернувся до Ілона Маска англійською мовою, і запросив його приїхати до України. Активіст пообіцяв, що найближчим часом обов’язково зустрінеться з славетним бізнесменом-новатором, і спробує зацікавити його потенціалом української молоді.

«У нас — найкращі і найрозумніші люди, найкраща молодь. Разом ми прийдемо до того часу, коли успіх людини в Україні буде визначатися у повній мірі її талантом та працелюбністю, а не тим, хто в якій родині народився та в кого є потрібні зв`язки. Як нова потужна сила, ми будемо допомагати геніальним дітям та талановитій молоді, будемо заохочувати їх реалізовувати себе тут, в Україні. Разом ми збудуємо нову політичну еліту гідних та достойних людей, які піклуються про державу та бачать своє покликання в служінні вищим цілям», — підсумував активіст.

Він закликав прийти всіх небайдужих 20 лютого, в День пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні, на Майдан Незалежності, щоб продемонструвати можновладцям єдність і силу народу, простих українців, які не бажають бути рабами на своїй землі, а готові до рішучих дій заради кращого майбутнього України.

Попри всі намагання діючої влади дискредитувати акції протесту біля Верховної Ради, стравлюючи мітингувальників з киянами, маргіналізуючи вимоги учасників через викривлення їхнього змісту у ЗМІ, наділяючи їх характеристиками зрадників або невігласів — цей Майдан біля ВР вже увійшов в історію.



Не допомогла і могутня атака так званих «порохоботів», серед яких чимало відомих інтелектуалів, експертів, популярних блогерів. В їхньому прагненні нейтралізувати «зрадофілів», прибічників опозиції, а також юлефілів, ляшкофілів, не кажучи вже про кремлівських запроданців, дійшло до того, що будь-яка акція, навіть із чіткою і доречною вимогою до влади, підноситься як хитрий план ворогів України під патронатом чи не самого Путіна.

Але правду, як відомо, не сховати. Навіть прем’єр-міністр Гройсман на камери признав, що частина мітингувальників під Радою – ідейні патріоти, які вийшли за покликом серця, бо невдоволені ходом реформ та корупцією, що міцно просякла владні кабінети, попри усі декларації та обіцянки Порошенка и Ко приборкати «любих друзів», і припинити вражаючі схеми розкрадання державних ресурсів.

Спостерігаючи за ходом протестів, серед численних виступаючих, журналісти порталу УкрпрессІнфо звернули увагу на виступ Якова Осташа, відомого громадського діяча, голови Антирейдерського комітету, який не боїться називати речі своїми іменами, і має власну програму для подолання негараздів та системної кризи, у якій, не зважаючи на певні успіхи, і досі перебуває Україна. Після виступу пана Осташа зі сцени, ми поспілкувались щодо його бачення ситуації та планів на майбутнє.



— Яків, розкажіть, чому Ви знаходитесь серед протестуючих, у чому полягають Ваші претензії до влади?

— Тому, що, як патріот і відповідальний громадянин, не можу залишатись осторонь тих проблем, які я бачу щоденно, і, судячи з усього, діюча влада не збирається їх вирішувати. Коли розпочалась Революція Гідності, я перебував за кордоном, де на заробітках працювали мої батьки, а ще тисячі батьків інших молодих людей, моїх ровесників, які зараз також масово виїжджають за кордон у пошуках кращої долі. Але я повернувся, бо побачив шанс збудувати таку державу, з якої не хотіли б їхати люди, куди б прагнули повернутись усі українці, яких доля занесла далеко від батьківщини. Але, на жаль, керівництво української держави знову наступає на ті ж самі граблі — проблеми не вирішуються, а корупція досягла рівня часів Януковича.

Перерахую лише найбільш значущі і системні негаразди, які напряму впливають на розвиток і добробут країни та людей.

— Перше. Вражаюче земельне рейдерство, яке в цьому році сколихнуло українське селянство, і лише диво втримало селян від масових збройних виступів та фермерського повстання. Як голова Антирейдерського комітету, я допомагав багатьом фермерам відстоювати власні землі. І скажу, що рейдери під прикриттям місцевої влади, діють як справжні бандити, які не бояться нічого. Лише за 2017 рік ми зафіксували більше 1 000 спроб рейдерського захоплення паїв. В регіонах навколо землі творився суцільний жах. Але якщо б рейдерів не покривали на рівні АПУ, Кабміну, ГПУ, Мін’юсту – такого розгулу земельного бандитизму не було б.

— Друге. Продовжується масове виведення капіталу в офшори, махінації з фіктивним ПДВ – спитайте у депутатів, де той законопроект, який передбачає податок на виведений капітал, що поверне мільярди грошей в Україну, спонукає олігархів вкладати гроші у розвиток виробництва? А чого варта система автоматичного блокування податкових накладних, яку запровадив Мінфін. Замість того, щоб ловити махінаторів, ця система вже обікрала малий та середній бізнес на мільярди гривень — більше 10 тисяч легальних підприємств опинились на межі банкрутства.

— Третє. Тотальна корупція в регіонах, де місцева влада, за лояльність до президентської вертикалі та забезпечення «стабільності», отримала карт-бланш на кришування нелегального бізнесу будь-яких формацій. Триває масове розкрадання природних ресурсів, починаючи від вирубування лісів, і закінчуючи нелегальним видобуванням піску — про це пишуть місцеві активісти, але їм погрожують та закривають рота. Ні на рівні області, тим більше країни, влада цим не займається. А є ще цілі анархічні бурштинові республіки на Волині, Рівненщині, Житомирщині! Схоже на безлад часів Революції 1917-1920 років. Кому це вигідно та чому влада закриває на це очі?

— Четверте. Спитайте владу, а як справи із мільярдними тіньовими оборудками на торгівлі із окупованими територіями ОРДЛО? Відповіді не буде. Коли схеми перерозподілили, то вже можна зробити вигляд, що нічого не відбувається. Ви подивіться, ціле НАБУ і САП, військова прокуратура — ніхто не знає, що вони роблять, і яка від них користь. Їхні звіти смішні, вони ні про що. А пару гучних висилок, на кшталт Оніщенка — мало кого задовольнять. Так само безпорадно діє і ГПУ — ні один із великих корупціонерів не сів, жодне резонансне вбивство не було розслідувано. І це я перерахував лише окремі, найбільш значущі порушення.

— Критикувати легко, а щось робити системно – набагато складніше. Є думка, що суспільство просякло зрадофільством, що протестні настрої підігріваються з Москви. Що Ви думаєте з цього приводу?

— Я чудово розбираюсь, де справжні патріоти, які прагнуть змінити країну на краще, і готові для цього наполегливо працювати, а де – безвідповідальні популісти, або, навіть, «заслані козачки», які лише дискредитують народний протест і розхитують ситуацію на користь ворога. Особисто я сам та моя команда виступаємо за конструктивний протест. Якщо критикуєш – запропонуй кращу альтернативу, візьми відповідальність на себе. Крім того, я охоче визнаю і позитивні моменти, які відбулись з Україною в останні роки. Наприклад, більш-менш ефективно діє система державних закупівель ProZorro, Україна здобула безвіз, запустили обов’язкову декларацію доходів чиновників, щоправда, тепер не знають, що з цим робити. Позитивні зміни дійсно є, але вони губляться в потоці негараздів. Я не з тих, хто заради власного рейтингу буде волати про тотальну зраду на кожному кроці, і обіцяти золоті гори, як тільки прийду до влади. Але я маю конкретні, чіткі претензії до керівництва країни, і не збираюсь закривати очі на беззаконня і корупцію, які знову міцно опутали Україну.

— Чому так сталося на Вашу думку?

— Вважаю, що і президент та його оточення, і Кабінет Міністрів та силові структури — ГПУ, МВС вже майже потрапили в ту ж саму пастку, в яку в свій час потрапив Янукович та його прибічники, які також не реагували на сигнали знизу, не чули людей, вважали мітингувальників купкою проплачених нероб, яких при бажанні можна швидко нейтралізувати. Вони були впевнені у своїй безкарності та недосяжності для закону, думаючи, що будуть при владі вічно, а на закон і людей можна плювати. Що з цього вийшло – ми всі знаємо. Мені б не хотілося, щоб усе повторювалось знову та Україна втратила ці роки, і відкотилася назад у черговому з`ясуванні стосунків між владними кланами на тлі масових протестів. Революція Гідності дала Україні чудовий шанс, і ми не маємо права його змарнувати! Тому я тут, із своїми побратимами, і ми висуваємо до влади чіткі, конкретні вимоги та закликаємо негайно відреагувати — сісти за стіл, щоб разом шукати вихід як з корупційної, так і з економічної та політичної кризи, у якій досі перебуває Україна.

— Що конкретно Ви пропонуєте?

— У порятунку країни я, разом із своїми однодумцями, готовий брати відповідальність на себе.

У нас є програма дій, є конкретні законопроекти, спрямовані на подолання корупції. Наприклад, Антирейдерський законопроект, що унеможливить захоплення фермерських земель, а також будь-які рейдерські дії стосовно майна або власності громадян і компаній. Він передбачає персональну кримінальну відповідальність нотаріусів та держреєстраторів, які безпосередньо забезпечують усі рейдерські оборудки. До того ж, антирейдерський закон допоможе фермерам стати локомотивом відродження держави.

В нас є проект Антикорупційного суду, який, ми сподіваємось, буде організовано та запроваджено у найближчі місяці. Дуже важливо, щоб цей суд не став черговою ширмою для створення гарної картинки для іноземців, як це, на жаль, відбулося із НАБУ та більшістю реформаторських ініціатив. Маємо також проект податкової реформи, яка допомогла б розквітнути приватному бізнесу, залучила б численні інвестиції, і вивела за кілька років Україну, принаймні, на рівень Польщі. Планів та ідей багато — ми готові ділитись своїми напрацюваннями, діяти системно, наполегливо, і досягати результатів. Але, якщо влада буде продовжувати замовчувати проблеми, не почує людей, і не почне реальні зміни та реформи – народ цього терпіти не буде, і заткнути рота усім не вдасться.

3 жовтня, об 11:00, у прес-центрі «Народної партії України» по вул. Рейтарська, 6-а, відбудеться Круглий стіл «Профспілковий Майдан — очищення від корупції та реформування Федерації профспілок України»

Шановні журналісти, громадські діячі, активісти!

Запрошуємо вас взяти участь в круглому столі, під час якого відбудеться обговорення проблеми тотальної корумпованості нинішнього керівництва ФПУ, та будуть визначені головні пріоритети боротьби за очищення та реформування ФПУ.



Проблема функціонального занепаду та корумпованості влади у Федерації профспілок України виникла не вчора. Останні десятиліття тривало розкрадання майна ФПУ та профільних профспілок. Тривало зрощення керівництва ФПУ з олігархатом та корумпованою владою у найбрудніших формах.

В результаті, з незалежного органу, який має відстоювати інтереси трудових колективів, ФПУ перетворилася на реакційну структуру, яка слугує лише інтересам збагачення свого керівництва та підміняє справжні соціальні інституції.



Всі ці зловживання досягли свого піку у теперішній час. Замість того, щоб виборювати для членів профспілок нові умови праці, захищати їхні соціальні та гуманітарні інтереси, керівництво ФПУ в особі Г. Осового та В. Саєнка займається лише рейдерськими захопленнями, перерозподілом ресурсів, виведенням коштів та розпродажем нерухомості, яка дісталась у спадщину ще з часів СРСР. В той час як реальні потреби та вимоги трудових колективів — трудовий кодекс, пенсійна та медична реформи саботуються на всіх рівнях. В результаті, майну, ресурсам та репутації ФПУ нанесені величезні збитки. В той же час народу України намагаються нав'язати псевдо-реформи, в результаті яких трудові колективи і пенсіонери потрапляють у кабальну залежність від милості влади. Ситуація погіршується з кожним днем.

Але всьому є межа. Зараз, коли пройшло вже чотири роки після Революції Гідності, ми не маємо права спостерігати, як прямо на Майдані функціонує розсадник корупції, у вигляді структури ФПУ з її скомпрометованим керівництвом.

Тому представники десятків Громадських об`єднань вирішили спільними зусиллями зламати цю систему, і перезавантажити ФПУ у відповідності до реалій нового часу та справжніх потреб трудових колективів.

Під час круглого столу відбудеться обговорення стратегії боротьби, принципи та засади реформування ФПУ. Будуть озвучені вимоги до керівництва ФПУ – надати повний звіт про свою діяльність та ініціювати перевірку правоохоронними органами. А також негайно піти у відставку керівникам ФПУ: голові ГЕОРГІЮ ОСОВОМУ та його заступнику ВОЛОДИМИРУ САЄНКУ.

Антикорупційний Марш «ПрофМайдан»

За попередньою домовленістю ініціативної групи було прийнято рішення про початок безстрокової акції народного протесту, яка триватиме до повного перезавантаження ФПУ. Першим значним кроком на цьому шляху буде Марш за очищення ФПУ від корупції, який відбудеться 4 жовтня, з 9:00, від будинку ФПУ на Хрещатику, 8 до Укрпрофздравниці по вул. Шота Руставелі.

Запрошуємо киян, членів профспілок, усіх небайдужих до участі в акції, а ЗМІ – до висвітлення подій.

Попередній список організацій акції «За очищення ФПУ від корупції»:

Робочий колектив МЦКМ «Жовтневий Палац»

Всеукраїнська профспілка (ВП) найманих працівників

Народний рух України

ОУН (д)

Партія «Патріот»

Конгрес українських націоналістів

ВП Справедливості і солідарності

Айдар

Незалежна профспілка учасників АТО

Незалежна профспілка волонтерів

ОВР «Архангел»

ГПР «Український Дім»

ГО «Визволення»

ГО БФ «Стіна народної пам’яті»

ГО «Антикорупційний рух»

ГО «Захист простих людей»

БФ «Останній бастіон»

Підрозділи добробатів, активи трудових колективів, місцевих громад та інші об`єднання.
Список постійно поповнюється

УКРАЇНЦІ ГУРТУЄМОСЯ!

Контактний телефон: 098 256-33-63 Михайло

В столичному ІА ЛігаБізнесІнформ було презентовано перший громадський Антирейдерський комітет, який отримав досвід боротьби з рейдерами безпосередньо в полі, а не в кабінетах.



Комітет було створено за ініціативи активістів з Одеської області на чолі з головою ГО «Світле майбутнє України» Яковом Осташем.

І першою значною перемогою Антирейдерського комітету стало успішне перешкоджання захопленню фермерського врожаю в Ширяївському районі, Одеської області, в результаті якого вперше в Україні головного виконавця рейдерського замовлення було посаджено за грати.



Яків Осташ, голова Антирейдерського комітету:

«Хочу привітати всіх на першому засіданні антирейдерської комісії, та презентувати українській громадськості наш Антирейдерський комітет. Створення комітету – це реакція на загострення рейдерських захоплень в агросфері по всій Україні. Саме після нашого відкритого звернення до президента України, влада, нарешті, відгукнулась, і Кабмін оголосив створення антирейдерських штабів в регіонах. Проте цього замало, бо за рейдерами завжди стоять представники влади і силових структур, боротись з якими законними методами дуже важко. Але ми маємо своє бачення ситуації і знаємо, як протистояти бандитам», — розповів Яків Осташ.

Голова Антирейдерського комітету повідомив присутнім, як нещодавно активісти комітету були в гущині подій, коли в Ширяївському районі, Одеській області протистояли спробам захоплення врожаю фермерського господарства «Аіст-1» тітушками з ГО «Україна –це ми», які представляли фірму «Хлібороб Півдня». І показав зворушливе відео атаки рейдерів на Ширяївський суд та спробу підпалу будівлі суду разом із суддею, який відмовився стати на бік рейдерів.

Відео можна подивитись тут: https://www.facebook.com/Yakov.Ostash

Яків Осташ розказав, що замовники цього захоплення тісно пов’язані з місцевою владою – це місцевий міні-олігарх Віктор Полюганіч, дружина якого є головою Ширяївської районної ради, а син — депутатом цієї ж ради. Їхні дії підтримує місцева поліція, а за спиною в них стоїть депутат Одеської облради Корженко, який пов'язаний із фірмою, що володіла ТОВ «Хлібороб Півдня».

Схема дій рейдерів доволі проста і водночас зухвала. За допомогою корумпованих нотаріусів і держреєстраторів, вони підробили документи на користь «Хлібороб Півдня» і залучили на свою підтримку тітушок, а також жінок-псевдоактивістів.

«Вони наймають місцевих жінок, дезінформують їх про законність своєї позиції, навчають, як і що треба говорити – і ці жінки створюють видимість підтримки рейдерів народом. А силові підрозділи рейдерів забезпечують виконання замовлення. Але, попри таку активну діяльність та підтримку корумпованої влади, рейдерам не вдалося зібрати та вивезти врожай ТОВ «Аіст-1». Більше того, завдяки широкому висвітленню акцій та активному опору активістів, вдалося притягти до відповідальності очільника тітушок – Віталія Голодка, якого заарештували та посадили на 60 діб. Такого ще в Україні не було – щоб рейдер поніс реальну відповідальність!» – підкреслив Яків Осташ.

Щоправда, рейдери змогли перегрупувати свої сили та спрямувати їх на господарство в іншому районі – там їм вдалося незаконно зібрати та вивезти врожай на 32 млн гривень. Але це сталося «завдяки» пасивній позиції фермера, який зволікав і не робив потрібних кроків для захисту свого врожаю.

На кінець свого виступу Яків Осташ закликав центральну владу до більш рішучих дій, та виразив впевненість, що об’єднання зусиль активістів по всій Україні зможуть зупинити рейдерську навалу, і навести лад у цьому питанні.

Про ситуацію з рейдерством у Ширяївському районі добре обізнаний Тарас Бойко, екс-голова РДА Ширяївського району, який був присутній на круглому столі.

Він підтвердив, що за діями рейдерів стоять представники місцевої влади, поліція та депутати райради.

«Хочу зазначити, що начальник поліції Ширяївського району безпосередньо втягнутий у рейдерські схеми — він забезпечує виконання рейдерських замовлень, як це було у випадку з ТОВ «Хлібороб Півдня». Коли я був головою Ширяївської РДА, нам вдавалося припиняти багато спроб рейдерських захоплень. Але зараз ситуація значно погіршилась, і лише об`єднання людей, спільні рішучі дії зможуть подолати цю навалу рейдерства», — підкреслив Тарас Бойко.

Серед присутніх на круглому столі був і народний депутат України Юрій Тимошенко.

У своєму виступі він наголосив, що сучасне рейдерство, яке спостерігається по всій Україні, не відповідає своїй назві.

«Те, що ми називаємо рейдерством, насправді є шахрайством і бандитизмом. Як член комітету Верховної Ради з питань протидії корупції, хочу зазначити, що все те, що було зроблено для подолання корупції, знаходиться лише на самому початку шляху до очищення влади. Ми повинні докласти максимальних зусиль, щоб таке явище, як рейдерство, зникло з реалій українського сьогодення. І, перш за все, нам потрібні рішучі і конкретні законодавчі ініціативи, які б унеможливлювали прояви рейдерства. Це буде важко зробити, бо за рейдерами завжди стоять представники влади та силових структур. Але іншого шляху немає – законодавство по відношенню до рейдерів має стати жорстким та незворотнім. Вироки за участь в рейдерських захопленнях, як для замовників, так і для виконавців, повинні бути максимальними, аж до пожиттєвого.

Також хочу застерегти молодих людей, зокрема ветеранів АТО, яких часто всліпу використовують рейдери – не беріть гріх на душу, не ставайте на бік рейдерів! Це може поламати все ваше життя!» — підсумував депутат.

Своїми враженнями, щодо проблеми рейдерства поділився Юрій Крутько, голова ГО «Аграрна самооборона України».

Він розповів, що в Кіровоградській області, де базується АСУ, останнім часом відбулось чотири спроби рейдерських захоплень. Як і в інших випадках, схеми дій рейдерів типові – через корумпованих нотаріусів, держреєстраторів та суддів, створюються формальні підстави заявляти своє право на чуже майно.

«Вони роблять фіктивні борги фермерським господарствам, а потім за рішенням суду намагаються вивезти фермерський врожай. До нас приїжджала нова замміністра юстиції — обіцяла підтримку. Начебто вже відключили від системи помічених у зв’язках з рейдерами нотаріусів і держреєстраторів. Але корумпованість влади, суддів не дає змоги людям відстоювати свої права. Так, у ПСП «Дімітрова» вивезли врожай на 20 млн гривень! Зараз він арештований, а фермери у розпачі. Бо рейдери за підробленими документами, при підтримці поліції та тітушок, вивозять врожай за один день, а відбивати його по судах можна дуже довго.

Треба приймати закони, і жорстко карати великими термінами ув’язнення нотаріусів і держреєстраторів, які виконують рейдерські замовлення.

У нас в Бережинці було вже дві перестрілки з рейдерами. Люди обурені, купують зброю та готові до рішучих дій. Якщо влада негайно не зробить потрібних кроків – може бути катастрофа», — зазначив Юрій Крутько.

Його думку підхопив Валентин Лихоліт, голова Національної спілки ветеранів та учасників бойових дій.

Він розказав про скандальні і зворушливі події у Бережанці, Кіровоградської області, коли більш як 300 силовиків, виступивших на боці рейдерів, жорстоко побили 60 беззбройних ветеранів АТО, які стали на захист селян.

«На один великий об’єкт рейдери тратять на підкуп влади та силових структур 300 тисяч доларів, а на виході мають 2 млн доларів – непоганий бізнес! В нашому випадку на боці рейдерів виступила вся обласна влада Кіровоградщини. Поліція, тітушки і спецпідрозділ КОРТ жорстоко побили і розігнали беззахисних людей. Та коли на другий раз ми одягли бронежилети, екіпірування, то силовики з тітушками злякались і відступили. Чого чекає влада – кровопролиття? Безкарність породжує безлад – усі ті, хто винен у рейдерських захопленнях не понесли відповідальності, всі залишились на своїх місцях. Отже, ми вимагаємо негайної і всебічної реакції центральної влади на те, що відбувається в Україні навколо рейдерських захоплень», — підсумував активіст.

Проблему боротьби з рейдерством в Україні в своєму виступі окреслив адвокат Євген Старчук.

Він зауважив, що коли фермер зіткнувся із фактом рейдерського захоплення своєї землі, або врожаю, він мусить реагувати одразу в багатьох напрямках – а це дуже важко, коли обмаль часу, коштів та ситуація розвивається стрімко.

«Щоб хоч якось протистояти рейдерам, фермеру треба подавати одразу кілька заяв в різні інстанції, писати звернення, узгоджувати багато питань. Це забирає багато часу, моральних і фізичних сил, а, тим часом, рейдери діють швидко та зухвало. Вважаю, що Антирейдерський комітет повинен стати тим центром, який би розробив комплекс ефективних дій по боротьбі з рейдерством, акумулював інформацію та координував зусилля активістів по всій Україні», — зазначив адвокат.

Інші учасники засідання антирейдерської комісії долучилися до обговорення та висловили свою підтримку Анитрейдерському комітету і бажання спільно шукати вирішення проблем. Зокрема, В’ячеслав Толстокорів, перший заступник голови ГО «Київська муніципальна поліція» закликав українців активніше створювати саме муніципальні підрозділи правоохоронців, інститут народних шерифів, яким би довіряли люди, і які б могли ефективно протистояти рейдерським захопленням. А Володимир Шалимінов, представник Інтерполу і низки європейських правозахисних організацій, висловив готовність залучити до боротьби із рейдерством міжнародні структури. Тоді як керівник Луганської правозахисної групи, адвокат Наталія Целовальніченко закликала владу подивитись на цю проблему з усією усвідомленістю її важливості. Особливо, коли йде війна і Україна потерпає ще й від зовнішнього ворога.

Повну трансляцію круглого столу можна подивитись тут: