Последние блоги


Почему украинские лотереи не пополняют бюджет – круглый стол

В среду, 22 марта 2017 года, в 14:00 в пресс-центре информационного агентства «Украинские новости» (г. Киев, ул. Эспланадная, 20) состоялся Круглый стол «Топ-5 рынков, находящихся в тени: пути фискализации и учета».


Организаторами мероприятия были Центр содействия реформам и Аналитико-исследовательская инициатива Policy & Politics Platform – собственная инициатива Украинского центра стратегических решений и Аналитической группы «Левиафан». Кроме этого, в мероприятии приняли участие представители Центра содействия реформ и Организации LEAD office.

Видео мероприятия:



Основатель Украинского центра стратегических решений Максим Карижский отметил, что пока такие рынки как игральный, добыча янтаря, использование государственных сельскохозяйственных земель, свалки мусора и мусоропереработка, будут «находиться вне практики лицензирования и учета — весь этот поток денег лишает смысла существование следственных и карательных органов в стране».



Руководитель исследовательских программ Центра содействия реформам Георгий Чижов подчеркнул, что по оценкам экспертов «в тени находится практически еще один бюджет Украины. И понятно, что мало того, что этот «теневой бюджет» не пополняет основной бюджет нашей страны, он еще и способствует формированию криминала, организованной преступности и до финансирования вооруженной деятельности против Украины».



Генеральный директор Аналитической группы «Левиафан» Николай Мельник отметил, что «за семь лет запрета игрового бизнеса, мы поняли, что этот запрет никоим образом не повлиял на количество игорных залов. Они продолжают существовать, но немного в другом виде. Так, к примеру, существуют игровые аттракционы, из которых налоги не в государственную казну идут, а к определенным правоохранителям за «крышевание».



Политический эксперт некоммерческого общественно-политического проекта «Слово и Дело» Валентин Гладких подчеркнул, что «на самом деле в украинской экономике есть огромные внутренние ресурсы, а проблема заключается лишь в том, кто их присваивает и в чьих интересах они сегодня работают».

Спикерами на мероприятии были:

Максим Карижский — основатель Украинского Центра стратегических решений;
Николай Мельник — генеральный директор аналитической группы «Левиафан»;
Георгий Чижов — Центр содействия реформ;
Валентин Гладких — политический эксперт некоммерческого общественно-политического проекта «Слово и Дело»;
Владислав Власюк — представитель организации LEAD office;
Роман Кухарук — политический эксперт, Украинский клуб;
Николай Козлов — эксперт по вопросам электронного управления Института общественно-экономических исследований.
За дополнительной информацией просим обращаться
e-mail: [email protected]
Інформаційний додаток

Український бюджет недотримує від лотерейного та грального бізнесу декілька мільярдів гривень щорічно. В умовах протистояння на сході, стагнації економіки, дефіциту пенсійного фонду ці кошти були б як ковток свіжого повітря. Джерело наповнення бюджету особливо старанно не помічається з 2012 року.

Історія питання.

Після заборони азартного бізнесу в червні 2009 р., державні лотереї є єдиним дозволеним законодавством видом азартних ігор (ігор на гроші) в Україні. 06 вересня 2012 року був прийнятий Закон України «Про державні лотереї в Україні», який встановив нові правила гри.

Діяльність по проведенню лотерей з того часу мають право лише оператори державних лотерей, котрі отримали відповідні ліцензії. Операторами державних лотерей згідно із ст.6 закону можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України. Крім цього, вони мають відповідати низці вимог: мінімальний розмір їх статутного капіталу не може бути меншим від встановленого НБУ для банків (120 млн грн.), мають бути створені постійно діючі відокремлені підрозділи в кожному населеному пункті, де мешкає понад 500 тис. чоловік, а також точки розповсюдження державних лотерей у кожному населеному пункті з кількістю жителів понад 5 тис., але не менше 5 тисяч пунктів розповсюдження тощо.

Жодних обмежень стосовно того, що оператори повинні бути підприємствами державної форми власності або державі має належати хоча б частина компанії, закон не містить. Тобто фактично під прикриттям держави монопольно працюють на ринку бізнесмени, які заробляють на цьому шалені гроші. Хто ці люди?

Гравці ринку. Ринок державних лотерей в Україні представлений трьома операторами лотерей — оператором «МСЛ» (всі види лотерей), Української Національної Лотерей (числові лотереї) і ПрАТ «Патріот» (миттєві лотереї). У 2001 році ліцензія на випуск і проведення державних лотерей була видана також і Державному ощадному банку, однак останній вже досить тривалий час не здійснює, відверто кажучи, не властиву банку, тим більше державному, лотерейну діяльність.

ПрАТ «Патріот» через кіпрську «Cehriba Investments Limited» входить в інвестиційний холдинг Finstar, яким володіє російський мільярдер Олег Бойко. Власник «Патріота» має лотерейний бізнес і на батьківщині. У Росії Бойко є оператором лотереї «Перемога», доходи від якої направляє на підтримку російської армії. ТОВ «М.С.Л» — підконтрольна одному з найбагатших росіян — Михайлу Фрідману. «Українська національна лотерея» — належить офшору з Віргінських островів «Олімпік Голд Холдінгз Лімітед».

Цей елітарний клуб є закритим. Основною вимогою до операторів державних лотерей, яка блокує вихід нових суб’єктів господарювання на цей ринок, є необхідність мати 10-річний досвід випуску та проведення державних лотерей в Україні на момент звернення за отриманням ліцензії (ч.6 ст.6 закону).

Подарунки для операторів лотерей.

Після набрання чинності Закону «Про державні лотереї в Україні» Мінфін повинен був внести відповідні зміни до Ліцензійних умов лотерейної діяльності не пізніше, ніж протягом 3-х місяців з моменту опублікування закону (до 06.01. 2013 р.). Міністерство фінансів часів Віктора Федоровича пішло на широкий жест і з метою виходу з патової ситуації просто подовжило дії ліцензій ще на рік.

Відзначимо, що ні Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ні Закон України «Про державні лотереї в Україні» не передбачають можливості продовження строку дії ліцензій. Відповідно, ні Мінфін як орган ліцензування, ні тим більше Кабінет Міністрів України не мають повноважень для продовження строку дії вже виданих ліцензій, тобто Кабінет Міністрів просто вийшов за рамки своїх повноважень.

Після зміни влади в країні питання було вирішене більш красивим методом. З одного боку ліцензії операторів закінчилися в період з 23 лютого по 30 березня 2014 р., і їх більше не продовжували. Хоч і Рахункова палата України, і Мінюст офіційно відзначали ліцензійну бездіяльність Мінфіну. Одночасно до санкційного списку РНБО потрапили два найбільших, зокрема найбільший в Україні оператор державних лотерей «М.С.Л.». З іншого боку, нові менеджери з закордону знайшли вихід з такої скрутної ситуації.

Частина 2 статті 15 Закону України «Про державні лотереї в Україні» передбачає, що оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, діють на підставі цих ліцензій до моменту закінчення терміну їх дії. І саме головне: у разі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, продовжують свою діяльність до отримання нових ліцензій, але не більше як на три місяці з моменту набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно для того, щоб вищезазначені оператори продовжили займатися своїм бізнесом, потрібно було лише не приймати нових ліцензійних умов, тобто нічого не робити. Операторам навіть не потрібно платити щорічний платіж за ліцензію, адже вона продовжується, а це є значним фактором наповнення бюджету.

Учасникам ринку це надзвичайно вигідно. По перше, не треба платити за переоформлення ліцензій. По-друге, це дозволяє російським компаніям оминути санкції, адже одержати нову ліцензію вони не змогли б.

Цифри.

У розвинених країнах світу надходження від лотерейної діяльності становлять не менше 1 – 2% від дохідної частини бюджету. Оскільки у 2017 р. дохідна частина бюджету України сягала 706 млрд. грн., такі надходження мали становити 7 – 14 млрд. грн.
З приводу отриманих коштів то є можливість оперувати лише даними 2013 року. Дохід державного бюджету України від проведення лотерей у 2013 році склав 321 млн. грн.

Якщо міністерство фінансів України просто виконає свій обов’язок по розробленню і прийняттю нових ліцензійних умов для ведення лотерейного бізнесу, то за самими скромними підрахунками державний бюджет отримає близько 1 млрд. грн. за рік.

Висновок.

Керівництво міністерства фінансів України та вочевидь Кабінету Міністрів України навмисно зберігає ринок в тіні, створюючи квітучі умови для бізнесу країни агресора, прибуток від якого напряму йде на фінансування армії.

З метою нормалізації ринку лотерейного бізнесу, наповнення державного бюджету України та недопущення фінансування армії країни агресора в умовах військового протистояння необхідно виробити нові ліцензійні умови ведення лотерейного бізнесу. Це не потребує спеціального закону.

З метою потужного використання механізму наповнення державного бюджету України надходженнями від гральної діяльності необхідно прийняти новий закон, легалізувавши ті види ігор, що по факту існують під виглядом лотерей.

Украинцы буду платить за обмен валюты 3%... чтобы пополнить пенсионный фонд

По подсчетам украинских минфина и налоговой инспекции, введение 3-процентного сбора принесет бюджету около 14 млрд гривен.

Эта сумма сопоставима с годовым дефицитом Пенсионного фонда. Правда, авторы идеи в подготовленном для президента и правительства документе не конкретизировали, кто именно и с каких операций будет уплачивать налог. Об этой не нерадостной для украинцев новости сообщило российское издание «Известия».

Вместе с тем, издание сомневается в правильности расчетов украинских чиновников. Несложные расчеты показывают, что невозможно получить эту сумму только с операций частных лиц по обмену валюты.

При среднегодовом обороте наличной валюты (статистика Национального банка Украины (НБУ) в размере около $25 млрд 3-процентный сбор может дать бюджету не более 6 млрд гривен, если платежи взимать и при покупке, и при продаже валют. Если же собирать с покупки безналичной валюты на межбанковском рынке (его годовой оборот составляет около $160 млрд, более половины этой суммы — покупка), то годовой доход государственной казны составит как раз 14 млрд гривен.

В первую очередь 3-процентный сбор приведет к росту стоимости зарубежных товаров — автомобилей, продуктов, одежды и бытовой техники. Ведь именно импортеры — основные покупатели валюты. Кроме того, введение налога на покупку валюты, спровоцирует подорожание самой валюты в обменниках.

Катерина Ризанчук