Поддержите наш проект

Напомним, что некоторое время назад, редакции стало известно, что в черкасском регионе развивается драматическая сага с элементами фарса. Малоизвестная жительница Луганской области, волею судьбы, вдруг стала зажиточной бизнес-вумен, разделив постель и не только с известным аферистом Дмитрием Крючковым. Эта незаурядная парочка, во времена Порошенко прославилась самым наглым и беспринципным разворовыванием денег энергосистем Украины, чудом оставшихся в собственности государства.
С учетом покровителей этой схемы, в лице прошлого Гаранта сотоварищи, больше двух миллиардов гривен исчезли с расчётных счетов многих Облэнего страны. А это наши с вами деньги «за свет», которые мы бережно перечисляем каждый месяц. Понятно, что НАБУ и САП, созданные и коррумпированные самыми высокими портретами страны, оказались бессильными вернуть деньги и наказать виновных. Однако, к чести орлов Авакова, несколько ломтей пирога таки застряли в горле расхитителей. В частности, в Приднепровском районном суде города Черкассы оказалось уголовное дело против Светланы Кузьминской, в котором ее обвиняют в продаже за бесценок двух гидроэлектростанций, принадлежавших Черкассыоблэнерго.
Дело было назначено к слушанию в прошлую пятницу и обещало быть первым серьезным ударом по репутации кандидата в народные депутаты Светланы Кузьминской. Однако слушания не состоялось, так как Кузьминская оказалась «очень больной» и передала в суд больничный лист, из которого стало понятным, что она получила травму и никак не может принять участие в заседании. Не стоит и говорить, что больничный был крайне неряшливо скопирован и вызывал еще больше вопросов, чем было до заседания. Однако задать их было некому, так как суд отказался что либо выяснять, ограничившись формальной отпиской в адрес больницы. Как проходило заседание можно посмотреть здесь.

Your text to link...
Обратите внимание какими возгласами провожали судей, собравшиеся на суд работники Облэнерго, больше всего людей задевала откровенная беспомощность и безынициативность судей. И это после того, как рабочие пережили год без зарплат и выстояли в борьбе за право трудиться и получать заслуженное.
Мы же естественно не удовлетворились отписками известной в узких кругах аферистки Кузи и провели собственное расследование. Как оказалось, больничный был выдан таким себе врачом-практикантом Рустамом Башировым 1991 года рождения. Он конечно же не вспомнил нашу Кузю, однако в журнале нашел соответствующую запись о выдаче ей больничного.

Странная конечно у Рустама память, наверное Светлана Кузьминская выглядела настолько блекло и безвкусно, что Баширов постарался ее как можно быстрее забыть, чтобы спать спокойно. Хотя есть и более правдоподобная версия: размер благодарности врачу, отмазавшего ее от суда, был настолько велик, что работающий на износ Баширов поклялся отдать жизнь за своего благодетеля и тем более молчать о ее состоянии и могла ли она быть на суде. Уж очень подозрительное лицо у нашего молодого врача, случайно оказавшегося в центре большого скандала. Не смотря на заверения врача, расследование пока не законченно.
Сага про грабителей Черкасского облэнерго продолжается, и как положено для такого жанра, главные герои преодолевают трудный тернистый путь, взлеты и падения, слезы радости и неимоверную боль отчаяния. Так вот, сегодняшняя серия была про аферистку Кузю, которая изворачиваясь от правосудия, надеется попасть в Верховную раду как депутат по 194 одномандатному округу. Мы же уверенны, что назначенный аккурат на 22 июля суд, сразу после дня выборов, приведет Светлану Кузьминскую на скамью подсудимых без надежды получить отсрочку на пять лет в стенах многострадальной от аферистов Верховной рады.
Наша версія продолжает следить за развитием событий в 194 избирательном округе. О других деталях этого уголовно-политического скандала мы расскажем в наших следующих публикациях.
Статьи по теме:
ОЧЕРЕДНОЙ “СВИНАРЧУК” ПОРОШЕНКО ДМИТРИЙ КРЮЧКОВ ПРОРЫВАЕТСЯ В РАДУ ПО СПИСКАМ ТИМОШЕНКО?
СЛАБКІ НА … ЛЕДІ Ю, АБО ЯК ТИМОШЕНКО ПРОДАЄ «БАТЬКІВЩИНУ»

ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ ПОД УГРОЗОЙ – «ЧЕРКАССЫОБЛЭНЕРГО» АТАКУЮТ РЕЙДЕРЫ С РОССИЙСКИМИ КОРНЯМИ: РЕЗОНАНС (ВИДЕО)
РОЗКРАДАЧКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СВІТЛАНА КУЗМІНСЬКА ПРЕДСТАНЕ ПЕРЕД СУДОМ І НЕ ПОТРАПИТЬ У ВЕРХОВНУ РАДУ

Чудова новина для Черкащан! Світлана Кузмінська має намір потрапити до Верховної ради України і радісно, із задоволенням, розповідати поліції і прокуратурі, що всі їх кримінальні звинувачення — маячня, а збитки державних підприємств, прокриє її тяжка праця на законодавчому полі.

Плацдармом, для захоплення Кузею (саме так її ласкаво називають містяни – енергетики) ВР стане 194 виборчий округ, а це майже половина міста Черкаси. Саме тут живуть трударі і службовці, славетних у минулому потужних підприємств Черкасиобленерго і Азот, які дуже добре знають Кузю і кожного дня її по всякому шельмують. Бо за часів її правління в обленерго, заробітна плата стала не досяжною мрією кожного працівника. Звісно, викликає подів, як Кузя наважилася знову з’явитися перед людьми і просити їх обрати її до Ради, але нахабство не має меж, тим більше, що люди в нас добрі і образ не пам’ятають.

Якщо серйозно. Черкаській регіон завжди був вотчиною Батьківщини. Люди відчували себе обділеними, вимагали від влади змін, підтримували опозицію. Тож «Батьківщина» і її лідерка, вічна борчиня за все хороше і проти зубожіння Юля Тимошенко збирала багатий врожай підтримки. Напевно саме цим і спокусилася розкрадачка електричної енергії Світлана Кузмінська. Напевно Кузя вирішила, що саме цей район підтримає БЮТ знову, а тому варіант проходу до ВР надто ймовірний, тож грошей не пожаліла і мабуть все сплатила по повному. Що з цього вийде побачимо. Сподіваємося, народ вже розібрався хто і чого вартий, тож кнопкодавів і «біженців» поменшає у наступному складі.

А поки йде передвиборча гонитва, є реальний шанс передати щирий привіт і особисто потримати Кузю за руку і не тільки, в Придніпровському райсуді міста Черкаси.

Місто зустрічі таке:

Придніпровський районний суд м. Черкаси

Єдиний унікальний номер справи 711/4752/19 на кримінальне провадження

Номер провадження 1-кп/711/318/19

Склад суду: головуючий суддя: Михальченко Юлія Володимирівна; суддя-доповідач: Михальченко Юлія Володимирівна, суддя-учасник колегії: Скляренко Валентина Миколаївна, суддя-учасник колегії: Демчик Роман Васильович

Сторони у справі: обвинувачена: Кузмінська Світлана Олександрівна, Прокурор: Прокуратура Черкаської області, Захисник: Санніков Сергій Григорович, Представник потерпілого: Юхно Михайло Степанович, потерпілий: ПАТ “Черкасиобленерго”

Стадія розгляду призначена на 05.07.2019 12:30

Отже наразі готуємось до великих потрясінь, які повинні торкнутися не тільки електорату славнозвісного 194 виборчого округу. Якщо суд дійсно візьме до уваги всі докази вини тієї самої Кузі, яка у гонитві за грошовими купюрами разом з совістю втратила навіть інстинкт самозбереження, не спасе її навіть «криша» у вигляді статусу народного депутата. Життя воно таке. Ніколи не знаєш, де знайдеш і де загубиш. І саме цей суд над Світланою Кузмінською стане черговим яскравим підтвердженням народної мудрості. Сподіваємся, що дуже скоро Кузя опиниться на нарах. Бо розкрадачам електроенергії дійсно не місце у Верховній раді.

Наша версія продовжує слідкувати за обігом подій в 194 виборчому окрузі. Про інші деталі цього кримінально-політичного скандалу ми розповімо у наших наступних публікаціях.
Джерело

Судді жартують, що реформа суддівської системи здійснюється з 1761 року. У новітній Україні система правосуддя змінюється останні вісім років, проте рішучих обертів цей процес набрав у 2016 році з внесенням змін до Конституції та статусу суддів.

Інакше не могло й бути. Ситуація, яку уособлювали зваричи, чауси, вовки, царевичи, кицюки та інші, — не лише погрожувала жорстокими самосудами, але й руйнувала засади державності. Адже судді масово і безсоромно прислуговували кримінальним, бізнесовим та політичним спільнотам.



Сьогодні Вища рада правосуддя невтомно “вичищає стайні”, притягуючи суддів до відповідальності. Попередження, догана, сувора догана, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, подання про звільнення з посади — стали буденними явищами. Завдяки стягненням та іншим факторам суддівський некомплект становить вже близько трьох тисяч посад. Є суди, в яких немає жодного судді! Це при тому, що суди в Україні протягом року вирішують 4-6 млн. справ!


Незважаючи на труднощі та спротив, система істотно реформується. На посади суддів прийшло багато адвокатів та науковців. Запрацював новий Верховний суд, свіжий подих отримало суддівське самоврядування. Довіра до правосуддя зросла. Якщо до Майдану судам довіряло 5 % населення, то зараз це показник збільшився втричі.

Проте бізнесові та політичні групи намагаються впливати на систему правосуддя і надалі. Наприклад, у жовтні ц.р. в скандальні хроніки потрапив суддя Апеляційного суду Харківської області Володимир Плетньов. До його будинку завитали активісти — не самі, а разом із опудалом, що теліпалося на шибениці. До рота опудалу були запхнуті гроші. Папірці з цифрами красномовно вказували на гріхопадіння судді.

Від колег-журналістів автору стало відомо про існування так званого “Списку Святоша”. До нього потрапляють судді, які виносять сумнівні рішення в інтересах колишнього регіонала, народного депутата і власника групи компаній “АІС” Дмитра Святоша. Як виявилось, перші номери у “Списку Святоша” займають той самий Плетньов та його столичний колега Юрій Мазур. Відеокамери зафіксували налякані обличчя цих осіб, коли журналісти їх запитували про одіозного політика.



Об’єднана група київських журналістів на чолі з автором статті вирушила до Харкова, аби познайомитись з Плетньовим. Та, за одним ходом, зібрати матеріали для майбутнього фільму про сучасних українських суддів. Ні, не про тих, що мантією заробляють неправедні гроші. А про яскравих, відкритих, харизматичних служителів Феміди нового, постмайданного формату.



Одразу скажемо, що журналісти знайшли в Харкові позитивних персонажів. І не лише серед суддів, що працюють по 12-15 годин на добу, живуть без пафосу, мають цікаві захоплення, пишуть історичні книги. Типовим представником майбутнього суддівського корпусу виявилась керівник прес-служби Харківського апеляційного суду (за яку слід тримати кулаки, аби вона здала суддівські іспиті). Безумовно, усі вони стануть героями майбутнього фільму.

Що стосується Володимира Плетньова, то він зустрічі з журналістами усіляко уникав. Вірогідно, не хотів чути запитань про справу депутата Святаша, яка розглядалася не без його участі. Пан Плетньов через телевізор спростував своє особисте знайомство з народним депутатом на ім’я “Дмитро”, а потім взагалі написав заяву про відставку з посади судді.



До речі, згодом фігурант “Списка Святаша” заявив про те, що стане відеоблогером і розповість багато-пребагато фактів з прізвищами; що “прімєром для подражанія” для нього є кумир усіх “ватників” Анатолій Шарій. Невже на нас чекають шокуючи одкровення та покаяння “заблудшєва судьі”?!

Загалом бачимо, що судді на кшталт Плетньова потроху відмирають, як динозаври. На зміну приходять чудові та порядні люди, — як, наприклад, голова Ради суддів України Олег Ткачук (на світлині — у центрі).



За безпосередньою участю пана Олега створюється Антикорупційний суд, впроваджуються електронний суд та інші новели, вживаються додаткові заходи для забезпечення незалежності суддів. І це вселяє впевненість і оптимізм не лише в успіх суддівської реформи, але й в майбутнє нашої держави!

Дмитро Федоренко, спеціально для UkrPress.info

P.S. Відео: голова Ради суддів Олег Ткачук про болючі питання розбудови судової системи в Україні.

Почитал сегодня, 2 ноября, статью на цензоре про декларации, поданные генералами из МО и ГШ (http://censor.net.ua/news/413240/deklaratsii_rukovodstva_minoborony_i_genshtaba_bolshe_vseh_zarabotali_poltorak_dolgov_i_mujenko_a_nazarov).
Есть интересные факты, но это если не знать, сколько заработали другие чиновники.
Если спросить у бывшего главы Луганской ОДА Геннадия Москаля, кто для него такой Сергей Мельничук (бывший комбат «Айдара»), скорее всего ответ будет – организатор бандитской группировки, занимавшейся под прикрытием участия в АТО убийством, грабежом, садизмом. Приблизительно похожую характеристику дадут и жители Луганщины, где в 2014 году дислоцировался «Айдар».
И это не секрет. Об этом знает и Президент, и коллеги Мельничука по Парламенту. Но, как бы ни было, он до сих пор считается народным избранником. За него голосовали из-за славного имени «Айдар», заработанного честными бойцами этого подразделения, которые действительно боролись с сепаратизмом и освобождали восток Украины.
А теперь, если сравнить декларации генералитета минобороны и генштаба, то оказывается, им очень далеко до товарища С.Мельничука, задекларировавшего триллион гривен. Не каждый украинец слету скажет, сколько нулей у этого числа.
Где он взял – очень большой вопрос. Кто знал до 2014 г. про товарища Мельничука? Не отжатое ли, не награбленное – ответ очевиден.
В принципе, тот год был испытанием всей стране. Профукан Крым – скорее всего, те, от кого зависело принятие соответствующих решений, просто побоялись его озвучить.
Опомнились, когда запахло жаренным на Донбассе. Естественно это вооруженный конфликт, естественно нужно было проведение боевых действий, привлечение войск и управление ими. По факту головная боль (а не проявление озабоченности в Киеве и др. городах) по планированию и проведению АТО легла на плечи двух военных генералов: Муженко и Назарова. Тогда им дали “булаву”.
Сейчас на них пытаются свалить все провалы АТО, потери и т.д. Назарова почти каждый месяц вызывают в суд по делу сбитого летом 2014-го Ил-76 с десантниками на борту.
Но у среднестатистического украинца возникает вопрос: почему прокуратура так рьяно не интересуется, чье бездействие привело к сдаче (аннексии) Крыма, почему так самоуверенно чувствует себя депутат-бандюга С.Мельничук и еже с ним, почему ищут виновного только в гибели 45 десантников и 4 чел. экипажа, если в АТО погибло еще 2 тыс.?
До каких пор в нашей правоохранительной системе будут двойные стандарты?

Названы главные пиарщики одиозного экс-депутата БЮТ с замашками олигарха по фамилии Дубовой. Ими оказались не политтехнологи, которые наживались на электоральных амбициях партийных вождей. И даже не рвущиеся на экраны «независимые эксперДы». В неприглядном амплуа нашли себя простые народные депутаты – Ирина Суслова и Евгений Дейдей. С виду, непорочные желторотые соловьи, а внутри – …

«Главными пиарщиками рейдеров» Суслову и Дейдея назвал известный киевский адвокат и общественный деятель Денис Цыпин, выступая перед телекамерой съемочной группы «Нашей версии» у входа в Печерский суд г. Киева.

Напомним предысторию вопроса.

10 декабря прошлого года годовалые «птенчики» Суслова и Дейдей на всю Украину прощебетали о «подонках» в Торгово-промышленной палате, которые, якобы, нанесли ущерб государственному бюджету страны в размере 32 млн. гривен. Дескать, «факти встановлено».

Руководство Торгово-промышленной палаты, как оказалось, «подонками» и «казнокрадами» себя не считает, а потому подало заявление в суд. Как и полагается, на клевету в свой адрес.



А на днях в Печерском суде Киева состоялось первое заседание по скандальному иску. Судья зафиксировала, что ответчики были должным образом приглашены на судебное заседание. Но камеры «Нашей версии» и других средств массовой информации, заинтересовавшихся процессом, Дейдея и Суслову, увы, не зафиксировали.



Судья записала в своем красном ежедневнике дату очередного возможно свидания с обвиняемыми в клевете депутатами – 15 апреля.

Адвокат Цыпин в пост-судебном комментарии отметил, что депутаты, не придя на судебное заседание, пытаются избежать публичного позора. Оно и понятно: в случае их явки в суд всему электорату стало бы ясно, что взлетевшие на майданной риторике Ирина и Евгений на самом деле пекутся не о людях, а о несбыточных «хотелках» морального ничтожества в крокодиловой куртке за 80 тысяч долларов.

«Наша версия» еще обязательно и во всех подробностях расскажет о том, как Дубовой, наследив в кабинетах киевской и центральной власти, создал возле Ботанического сада «Чикагский квартал», в котором его вооруженные бойцы установили бандитские порядки.

А Суслова и Дейдей, как штатные пиарщики новоявленного «Аль Капоне», придумают безвкусную информационную «обратку» в свойственной им вульгарной манере.


Ира, Женя! Наш вам совет: учитесь расставлять запятые. А заодно – жизненные приоритеты!

P.S. Господа пиарщики! Очередная DDoS-атака на сайт «Нашей версии» отбита. Вы думаете, мы не сможем доказать, кто именно стоит за попыткой закрыть рот принципиальным журналистам?!

P.P.S. «Наша версия» не удивится, если 15 апреля отдуваться за своих малоопытных воспитанников в суд придет Александра Кужель, заслуженный VIP-троль Верховной Рады, учредитель известного «пенсионного фондика».

Александра Владимировна, не ругайте Ирочку с Женечкой! Правда, они стараются …




С наилучшими пожеланиями, творческий коллектив всеукраинской общественно-политической газеты «Наша версия»)
Источник: n-v.com.ua/

Массовыми арестами закончилось заседание суда над Виталием Запорожцем. Суд заблокирован милицией. Всех, кто пришел на заседание, в том числе журналистов, задерживают.

В начале заседания судья запретил проводить видеосъемку. Журналисты, которых собралось немало, подчинились незаконному решению судьи. Но когда был объявлен перерыв, они вернулись в зал заседаний чтобы взять интервью у подсудимого и адвокатов. Впрочем охрана стала мешать журналистам выполнять их профессиональные обязанности, отталкивать камеры и.т.п.

Когда запугать журналистов не удалось, вывели подсудимого из зала. Такое поведение возмутило журналистов и они отказались выходить из зала, требуя открытого заседания. Судьи не пошли на уступки. Тогда Анна Лиса Синькова (известная жаркой яичницы на Вечном огне) и Ярослава Пугачева (Братство св. Луки) залезли на стол судьи и отказались слезать. Охрана после неудачных попыток очистить помещение вызвала «Беркут».

Сейчас здание суда оцеплено. Всех, кто находился внутри задерживают. Минимум десяток человек уже задержаны, среди которых в частности Кохановский (председатель Комитета Освобождения Политзаключенных) и Кирилл Бубенцов. Некоторым удалось прорваться и убежать. Люди, пришедшие поддержать Виталия Запорожцы не выпускают со двора суда машину с задержанными. Суд продолжится в закрытом режиме.

vintovkin