Последние блоги


Судья Нураллаев запретил защищать украинский язык в Харькове

Чому заборонили мітинг на захист української мови в Харкові? Бо «може викликати обгрутоване обурення … громадян … з неповнолітніми дітьми».

Ількін Садагатович Нуруллаєв — суддя, який заборонив акцію на захист української мови в Харкові. Ми маємо знати!

«В центральній частині міста постійно перебуває велика кількість громадян, а також досить інтенсивний рух автотранспорту. Враховуючи те, що мешканці і гості міста з неповнолітніми дітьми відвідують центральну частину міста з метою культурного відпочину, і проведення заявленого мітингу з заявленими 50 особами що викрикують лозунги може викликати їх негативну реакцію та обгрунтоване обурення».

Орвел? Салтиков-Щедрин? Ні. Начальник ГУМВС в Харківський області полковник міліції І.В.Болюх! В листі меру Харкова Г. Кернесу. Який фігурував як матеріли у справі про заборону громадянину Дмитру Пилипцю провести мирне зібрання 5 червня на центральній площі Свободи. Міськрада спочатку «рекомендувала громадянину Пилипцю відмовитися» від наміру провести засідання, а потім хутко подала до суду, процес зайняв підозріло мало часу. Громадянин Пилипець детально опише хронологію сам пізніше.

Звісно, суд задовільнив позов міськради. В рішенні суду згадали і нацбезпеку і недопущення порушення прав інших громадян і все хароше.

На той самий день на різні місця і час подали заявки на мітинги на ту ж саму тему також «Молода просвіта» і Харківське відділення ВО «Свобода». Їм міськрада також «рекомендувала відмовиться» і в результаті подала до суду.
Валерий Терзи

Украинский язык становится инородным в Украине - редактор «Высокого замка»

«Конкурс Міс Україна… Коли дійшли до конкурсу питань-відповідей, українською відповіла лише представниця Львова Наталія Дунич. Це трохи збентежило ведучих. Іван Ургант з притаманною йому дотепністю заявив, мовляв, на сцені ніхто української не розуміє… Після цього я вже не стежила за тим, що відбувалося на сцені. Інцидент з україномовною відповіддю Наталки Дунич і реплікою Урганта про те, що на сцені конкурсу «Міс Україна» ніхто української не розуміє, був як ляпас, як холодний душ. Зловила себе на думці, що до цього моменту я вже навіть не загострювала уваги на тому, що вся церемонія велася російською (без колись традиційної на багатьох українських телеканалах двомовності, коли один ведучий — україномовний, інший — російськомовний). Тобто українське телебачення вже так «прокапало» нам мізки, що ми перестали (принаймні гостро) реагувати на це неподобство, на це збочення. І тут раптом прецедент: «вкраплення» української мови як «стороннього тіла», як якогось непорозуміння… Дожились до того, що українська мова на вітчизняному телебаченні стає «прецедентом». Більше того, їй тут же дають відсіч, демонстративно підкреслюють, що тут, мовляв, розмовляють лише російською…

Особисто я виховувалася у російськомовному середовищі, закінчила російськомовну школу і до вступу в університет розмовляла лише російською. Але зараз моя рідна мова — українська. Російською розмовляю хіба з батьками та деякими друзями. Коли ж буваю у відрядженні, наприклад, у Києві чи поза межами Галичини, спілкуюся лише українською, навіть коли до мене звертаються російською мовою. У такий спосіб хочу підкреслити своє ставлення до України як до держави, яку люблю і за яку мені болить. Якщо усі ми, громадяни України, незалежно від того, якою мовою розмовляємо вдома, будемо шанувати, плекати і боронити державну мову, то ніхто не посміє у нашій же країні казати нам, що «української тут не розуміють»

Наталія Балюк, головний редактор газети «Високий замок»