Последние блоги

Козацькі визвольні повстання.

В 90 роках 16століття відбулися масові козацькі повстання за визволення з-під польського ярма. Причинами цих повтань стали:
1.Несвоєчасна платня.
2. Порушення майново-виховних прав.
3. Узаконення кріпацтва у Брацлавському та Київському воєводствах.
4. Утиски нереєстровців.
5. Роздача магнатам і шляхті земель за Білою церкою.
6. Поширення фільварків.
Першим відбулося повстання під проводом Криштофора Косинського в 1591-1593роках. Козаки захопили Пиків, Чуднів, Білу Церкву, Переяслав. Тоді Косинський буч проголошений гетьманом у 1592 році відбулися переговори з поляками та скликання ополчення. 21-31 січня відбулася битва під П'яткою, яка принесла поразку козакам. У травні 1593 козаки знову пішли на Черкаси. Косинського було вбито, поляки уклали з козаками угоду. Наслідками повстання було масове покозачення селян, влада Запорозької Січі почала обиратися козаками, відбулися вибори отаманів, суддів також відбулося скасування повинностей окрім військової.
Відразу через рік відбувається нове повстання під керівництвом Северина Наливайка у 1594-1596 роках, у рацоні Брацлавщини та Київщини. Згодом до постанців приєдналися козаки під керівництвом Шаули та Лободи. У цей період відбулися: битва біля урочища Гострий камінь(23 березня 1596р.), Солонецька битва (травень 1596р.).Ці битви були вирішальними перша-завершилася поразкою для обох сторін, друга-завершилася поразкою для козаків, їхнє військо потрапило в оточення і зазнало поразки. Пораненого Наливайка та шістьох козаків було відправлено до Варшави, де їх ув'знених протримали більше року. У квітні 1997 року Наливайкові відрубали голову.
Після поразки цьго повстання напротязі тридцяти років великих повстань не було. Масштабне повстання відбулося в 1625 році під керівництвом Марка Жмайла. Причиною повстання була заборона козакам втручатися у релігійні справи, здійснювати морські походи та мати відноини з іноземними державами. В ході битви була підписана Куруківська угода, яка стала компромісом між польською владою та козацькою владою, але більшості козаків вона не задовільнила, бо вони мусіли повертатися у кріпацтво. Саме ця угода прискорила поділ козцтва на заможне реєстрове козацтво та нереєстрове козацтво, яке займало радикальну позицію. У 1630 році козаки обравши ватажком Тараса Трясила, вирушли з Січі «на волость». Повстання швидко охопило Полтавщину та значну частину Лівобережжя. Вирішальною подією стала так звана «Тарасова ніч», коли невеликий загін повстанців блискавично знищив Золоту роту-шляхетське формування, що охороняло штаб Концпольського. Зазнавши значних втрат коронний гетьман був змушений піти на переговори з козаками. Як і під час попереднього повстання козаки усунули ватажка й уклали компромісну угоду, суть якої була такою ж самою тільки реєстр з 6000 козаків збільшився до 8000 козаків. У 1635 році поляки закінчили будівництво Кодацької фортеці на Дніпрі, яка блокувала рух втікачів на Запоріжжя. Того ж року гетьман Іван Сулима на чолі загону козаків знищив кодацький гарнізон та зруйнував фортецю. Ця подія принесла за собою нове повстання оскільки Сулиму схопили реєстровці і передали польським властям.
Новим масштабним повстанням стало повстання 1637-1638 років, яке очолили Павло Павлюк, Яків Остряниця та Дмитро Гуня. Повстання проєодило під гаслами боротьби з ляхами, захисту православної віри, знищення зрадників. Повстання поширилося на все Подніпров'я, особливо на Лівобережжі. У 1637 році відбулася вирішальна битва під Кумейками поблизу Черкас. Козацьке військо зазнало поразки Павлвлюка було видано Потоцькому. Проте такий поворот подій не змусив козаків відступити вже на весні 1638 року вони знову активізували свою боротьбу. В цей час відбулася битва під с. Жовни повстанці змушені були капітулювати. На козацьких радах реєстровці під тиском польського уряду визнали ухвлену сеймом " Ординацію Війська Запрозького реєстрового", за якою скасовувалось козацьке самоврядування, число реєстровців скоротилося до 6000. Козаки мали право селитися в трьох старостах- Чигиринському, Чернігівському та Корсуньському. Замість обраного гетьмана уряд направляв свого комісара. Не реєстрові козаки перходили до стану посполитих.
Отже, дві хвилі козацьких повстань закінчилися поразками. Основними причинами були стихійність, неорганізованість, недосконале озброєння, малачисельність лав, неузгодженість дій між реєстровим та нереєстровим козацтвом. Але все ж таки ці постання стали поштовхом для майбутніх подій 1648-1649 років.
comments powered by Disqus